Облік і аналіз ліквідних активів (на прикладі суднобудівних та судноремонтних підприємств АР Крим)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

УДК 657.422

Облік і аналіз ліквідних активів (на прикладі суднобудівних та судноремонтних підприємств АР Крим)

Спеціальність 08.06.04 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Івашевська Олена Михайлівна

Київ 2006

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі обліку підприємницької діяльності Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Кужельний Микола Васильович, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, завідувач кафедри обліку підприємницької діяльності.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент Лазаришина Інна Дмитрівна, Національний університет водного господарства та природокористування, завідувач кафедри обліку і аудиту, м. Рівне

кандидат економічних наук, доцент Грінько Алла Павлівна, Харківський державний університет харчування та торгівлі, професор кафедри обліку і аудиту

Провідна установа: Одеський державний економічний університет, кафедра обліку і аудиту, Міністерства освіти і науки України, м. Одеса

Захист відбудеться „26” січня 2007 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.07 Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська 49г, ауд. 601.

Автореферат розіслано „21” грудня 2006 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, професор В.Я. Савченко

оборотний актив ліквідний

АНОТАЦІЯ

Івашевська О.М. Облік і аналіз ліквідних активів (на прикладі суднобудівних та судноремонтних підприємств АР Крим). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04. - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. - Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. - Київ, 2006.

У дисертації розкрито сутність поняття “ліквідні активи”, обґрунтовано нові підходи до вирішення питань щодо уточнення класифікації активів за строком використання, ступенем ліквідності, імовірністю зміни вартості. Досліджено макроекономічні, галузеві та внутрішні чинники дефіциту ліквідних активів, а також обґрунтовано заходи щодо підвищення платоспроможності підприємств суднобудівного комплексу України. Розроблено пропозиції, спрямовані на вдосконалення організації і методики обліку грошових документів, поточних фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості замовників за будівельними контрактами, операцій рефінансування дебіторської заборгованості.

Визначено напрями вдосконалення балансу та звітності про рух грошових коштів з метою поглиблення аналізу ліквідних активів й прогнозування грошових потоків. Розроблено модель автоматизованої обробки інформації про рух грошових коштів у системі “1С:Підприємство”, форми звітів про рух грошових коштів та методику їх формування у комп'ютерному середовищі.

Подано рекомендації щодо уточнення розрахунку коефіцієнтів ліквідності, платоспроможності, а також розвитку системи поточного аналізу і короткострокового фінансового планування ліквідних активів. Здійснено поточний та перспективний аналіз грошових активів, ліквідності та визначено шляхи поліпшення платоспроможності підприємств суднобудування.

Ключові слова: аналіз, грошові кошти, грошовий потік, дебіторська заборгованість, звіт про рух грошових коштів, короткострокові фінансові інвестиції, ліквідні активи, ліквідність, облік, фінансова звітність.

АННОТАЦИЯ

Ивашевская Е.М. Учет и анализ ликвидных активов (на примере судостроительных и судоремонтных предприятий АР Крым). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04. - Бухгалтерский учет, анализ и аудит. - Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана. - Киев, 2006.

В диссертации рассмотрены задачи совершенствования методики бухгалтерского учета и анализа ликвидных активов, а также разработки практических рекомендаций по повышению платежеспособности предприятий судостроительной промышленности Украины. В работе определена сущность категории “ликвидные активы”, уточнено ее определение и состав. Предложена классификация активов предприятия по сроку использования, степени ликвидности, вероятности изменения стоимости.

Для обоснования мер повышения платежеспособности судостроительных и судоремонтных предприятий проведен анализ государственного и рыночного регулирования денежного обращения, платежного оборота, валютных операций, рынка денег и ценных бумаг, политики поддержки приоритетных отраслей промышленности, а также исследована модель формирования и использования денежных средств в деятельности предприятия. Это позволило выделить факторы дефицита ликвидности и определить способы их устранения.

На основе обобщения норм отечественных и международных стандартов бухгалтерского учета и финансовой отчетности, действующих методик учета элементов ликвидных активов определены направления развития и совершенствования аналитического и синтетического учета денежных документов, эквивалентов денежных средств, краткосрочных финансовых инвестиций в долговые ценные бумаги, дебиторской задолженности, операций факторинга, товарных и финансовых операций с векселями. Доказано, что эквиваленты денежных средств должны выделяться как вид финансовых активов для упрощения техники составления Отчета о движении денежных средств и более точного раскрытия объема инвестиций, по которым предполагается получение дополнительного дохода, а не поддержка текущей покупательной способности денег. В диссертации усовершенствована методика учета операций с эквивалентами денежных средств, долговыми ценными бумагами путем внедрения группировки доходов и расходов инвестиционной деятельности на счетах 74 “Доходы инвестиционной деятельности” и 95 “Расходы инвестиционной деятельности”, а также аналитических счетов к счету 35.

Предложено дифференцировать строительные контракты по судоремонту и судостроению в зависимости от срока выполнения, условий оплаты, подхода к ценообразованию и обоснована необходимость применения метода завершенного контракта для краткосрочных контрактов и метода поэтапного выполнения работ - для долгосрочных. Учитывая то, что формирование дебиторской задолженности заказчиков зависит от оценки дохода при выполнении долгосрочного строительного контракта, приведен порядок определения первоначальной оценки дебиторской задолженности заказчика.

На основе анализа правовой базы и практики осуществления операций рефинансирования долгов, многообразия условий договора факторинга разработана методика учета факторинговых операций с условиями “с оборотом на продавца” и “без оборота”.

Рассмотрены проблемы обеспечения пользователей достоверной, своевременной и качественной информацией о движении денежных средств, объеме ликвидных активов, уровне платежеспособности предприятий. Разработаны предложения по совершенствованию содержания и структуры баланса, а также представлен новый формат отчета о движении денежных средств с использованием прямого метода расчета потока денежных средств операционной деятельности. Обоснована целесообразность формирования отчетности о движении денежных средств в компьютерных системах учета и на этой основе расширена модель автоматизированной обработки информации по поступлению и расходованию денег.

Проведен критический обзор существующих методик анализа ликвидных активов и денежных потоков по данным финансовой отчетности, представленных в теоретических источниках, нормативных документах министерств и ведомств, на основе чего обоснован и дополнен состав показателей комплексной оценки платежеспособности с учетом информационных интересов разных категорий пользователей. Рекомендованный состав аналитических показателей сочетает анализ структуры и динамики ликвидных активов, статичных и динамичных показателей ликвидности и оценки денежных потоков, что дает возможность получить обоснованные суждения об уровне платежеспособности предприятия.

На основе развития системы управленческой отчетности о поступлении и расходовании денежных средств получила развитие модель оперативного, текущего анализа и краткосрочного финансового планирования денежных потоков, использование которой дает возможность всестороннего исследования факторов формирования ликвидных активов и расчета финансовых нормативов в условиях неопределенности. Модель предполагает использование статистических и традиционных методов анализа, математических методов прогнозирования, планирования целевой чистой прибыли, ситуационного подхода с использованием модели достижимого роста (sustainable growth rate), метода нормативного прогнозирования.

Ключевые слова: анализ, денежные средства, денежный поток, дебиторская задолженность, отчет о движении денежных средств, краткосрочные финансовые инвестиции, ликвидные активы, ликвидность, учет, финансовая отчетность

ANNOTATION

Ivashevska O.M. Accounting and analysis of liquid assets (by the example of the Crimean's shipbuilding and shiprepair enterprises ).- Manuscript.

Thesis for Candidate of Economics Sciences Degree in speciality 08.06.04. - Accounting, analysis and audit. - Vadym Hetman Kyiv National Economic University - Kyiv, 2006.

The contents and essence of the category “liquid assets” is disclosed in dissertation, are shown new ways for solving problems of asset's classification according to the term of using, degree of liquidity, probability of changing value. The macroeconomics, branches and enterprises factors of increasing solvency are explored. The worked out suggestion to improving organization and methods of accounting Cash, Checks, Marketable Securities, Debtors. The main ways of improving Balance Sheet and Cash Flow Statement are determined with aim of deepening the analysis of liquidity and forecasting cash flow. There are recommendations for making more precise of methods rate of liquidity and solvency and also the development of the system enterprise's monetary assets analysis and financial planning. Retrospective and perspective analysis of monetary assets are done, the ways of improving solvency of shipbuilding company are determined.

Key words: the analysis, the accounting, accounts receivable debts, financial statements, cash, cash flow, marketable securities, monetary assets, liquidity.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Самостійність підприємств України щодо прийняття управлінських рішень передбачає створення інформаційної системи, яка забезпечує менеджерів достовірною і своєчасною інформацією про стан і рух активів, у тому числі грошових коштів. Негативні чинники, характерні для перехідного етапу реформування вітчизняної економіки, недоліки змісту фінансової звітності, недосконалість внутрішньої системи контролю мобілізації й розміщення грошових коштів призвели до зниження платоспроможності більшості промислових підприємств. Одним із шляхів подолання фінансової кризи є формування достатнього обсягу ліквідних активів для покриття інвестиційних потреб підприємства і підтримання належного рівня його платоспроможності. Показником ефективності діяльності підприємства традиційно визнається прибуток, що формується методом нарахувань і залежить від обраної облікової політики, яка може впливати на порівнянність звітних даних. Однак кредиторам підприємства важливіше оцінювати можливість повернення наданого капіталу й одержання його приросту в ліквідній формі. Саме це обумовлює необхідність застосування іншого вимірника результатів діяльності - приросту грошових коштів. На відміну від показника прибутку він не підлягає штучному перекручуванню. Ефективне використання грошових коштів створює добробут як суб'єкта господарювання й економічного сегмента, до якого він належить, так і осіб, що надали капітал для створення та росту підприємства, що й визначає необхідність удосконалення методів управління ліквідними активами.

Розробці та вдосконаленню методик обліку ліквідних активів і аналізу грошових потоків були присвячені праці таких вітчизняних вчених, як: І.О. Бланк, С.Ф. Голов, В.І. Єфіменко, М.В. Кужельний, В.М. Костюченко, Г.О. Крамаренко, Я.Д. Крупка, Є.В. Мних, І.М. Парасій-Вергуненко, В.В. Сопко, М.Г. Чумаченко. Серед зарубіжних авторів наведені проблеми висвітлювали Л.А. Бернстайн, Дж. К. Ван Хорн, М.І. Баканов, Є.Ф. Брігхем, О.В. Єфімова, Т.Р. Карлін, В.В. Ковальов, М.Н. Крейніна, Д.А. Панков, Р.С. Сайфулін, А.Д. Шеремет та ін.

Проте низка питань щодо класифікації активів за ступенем ліквідності, вдосконалення методики обліку грошових коштів, дебіторської заборгованості, поточних фінансових інвестицій, операцій рефінансування боргів та куплі-продажу векселів потребує додаткових наукових досліджень. Використання комп'ютерних інформаційних систем визначає доцільність вдосконалення звітності про рух грошових коштів та методів ії складання. Різні потреби користувачів звітних даних вимагають уточнення методичних підходів щодо аналізу платоспроможності та грошових потоків.

Отже, необхідність розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення методики бухгалтерського обліку і аналізу ліквідних активів, а також практичних пропозицій з підвищення платоспроможності суднобудівних та судноремонтних підприємств визначили актуальність теми, мету і напрями дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота являє собою самостійне, цілісне й закінчене наукове дослідження. Вона виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри обліку підприємницької діяльності Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана і є частиною науково-дослідної теми “Вдосконалення обліку, контролю в галузях економіки” (номер державної реєстрації 0103U004766). Особисто автором підготовлено підрозділ “Вдосконалення методики формування звітів про рух грошових коштів”.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи - обґрунтування теоретичних і методичних положень, розробка практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення обліку й аналізу операцій з ліквідними активами, методів формування інформації про них у звітності для розвитку інформаційної системи підприємства з метою управління його платоспроможністю.

Відповідно до поставленої мети в дисертації було вирішено такі завдання:

- дослідження ролі оборотних і фінансових активів в економічному механізмі підприємства, обґрунтування доцільності виокремлення категорії “ліквідні активи” як об'єкта управління, уточнення їх визначення та складу;

- аналіз особливостей функціонування грошей на макроекономічному рівні, а також в операційній, інвестиційній, фінансовій діяльності промислового підприємства, виділення зовнішніх і внутрішніх чинників дефіциту ліквідних активів на суднобудівних та судноремонтних підприємствах, обґрунтування заходів, необхідних для підвищення їхньої фінансової стабільності;

- узагальнення чинних методик обліку елементів ліквідних активів, норм стандартів фінансової звітності для розробки пропозицій щодо вдосконалення обліку еквівалентів грошових коштів, операцій факторингу й купівлі-продажу векселів, дебіторської заборгованості замовників за будівельними контрактами, а також рекомендацій з організації аналітичного обліку грошових документів;

- удосконалення підходів до формування звітності про рух грошових коштів, а також розкриття інформації про ліквідні активи у Балансі та Примітках;

- розширення методики аналізу ліквідності і грошових потоків за даними звітності через обґрунтування й доповнення системи фінансових коефіцієнтів;

- обґрунтування організаційної моделі оперативного, поточного аналізу й фінансового планування грошових потоків із використанням системного підходу.

Об'єкт дослідження - ліквідні активи суднобудівних та судноремонтних підприємств АР Крим і господарські операції з ними.

Предметом дослідження є теоретичні й методичні підходи до обліку й аналізу ліквідних активів, а також шляхи вдосконалення інформаційної бази для прийняття рішень щодо управління платоспроможністю підприємств.

Методи дослідження. Дослідження проводилось із застосуванням методів вивчення соціально-економічних явищ і процесів, таких як: індукції та дедукції, порівняння, наукової абстракції для визначення ролі ліквідних активів в економіці промисловості; наукового узагальнення, абстрактно-логічний - при розробці регістрів аналітичного обліку, уточненні форм фінансової звітності, системи показників для аналізу ліквідних активів й грошових потоків. При визначенні галузевих значень фінансових коефіцієнтів було використано статистичні методи; а для обґрунтування і вибору варіантів управлінських рішень щодо підвищення платоспроможності - економіко-математичні. Метод причинно-наслідкових зв'язків застосовано при визначенні чинників дефіциту ліквідних активів та при розробці заходів, спрямованих на зростання платоспроможності підприємств.

Інформаційною базою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених із проблем обліку, аналізу й управління ліквідними активами; законодавчі й нормативні акти України з питань фінансової політики, державної підтримки промисловості; міжнародні та національні стандарти обліку і фінансової звітності, матеріали наукових конференцій, довідники Держкомстату України, дані бухгалтерського обліку й звітності досліджуваних підприємств за 2001-2005 роки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в уточненні теоретичних положень, спрямованих на вдосконалення методики обліку й аналізу ліквідних активів, формування звітності про рух грошових коштів і розробці практичних рекомендацій, які забезпечують зростання платоспроможності суднобудівних та судноремонтних підприємств. У процесі дослідження автором особисто отримані результати, які становлять наукову новизну:

вперше:

розроблено формат Звіту про рух грошових коштів, який розкриває формування чистого грошового потоку прямим методом і узгодження його з чистим прибутком підприємства, та методику його складання в комп'ютерному середовищі. Це забезпечує взаємозв'язок внутрішньої управлінської та фінансової звітності, перевірку їх достовірності, формалізацію алгоритму підготовки звітів, а також поліпшення інформаційної бази аналізу грошових потоків;

одержали подальший розвиток:

- визначення категорії “ліквідні активи”, умови віднесення активів до цієї категорії, що підвищує ступінь об'єктивності та достовірність розкриття інформації про них у фінансовій звітності;

- методика обліку операцій рефінансування дебіторської заборгованості через комплексний підхід до врахування усіх сучасних варіантів угод факторингу;

- обґрунтування доцільності формування звітності про рух грошових коштів в умовах комп'ютерного середовища і на цій основі розширено модель автоматизованої обробки інформації про надходження і витрати грошей, що дає змогу менеджерам отримати своєчасну і якісну інформацію для управління платоспроможністю підприємства;

- структурно-логічна модель оперативного, поточного аналізу й короткострокового прогнозування грошових потоків, застосування якої уможливлює всебічне дослідження чинників формування ліквідних активів і розрахунок фінансових нормативів в умовах невизначеності;

удосконалено:

- класифікаційні ознаки групування активів за строком використання, ступенем ліквідності та імовірністю зміни вартості, що сприяє поліпшенню розуміння користувачами даних Балансу;

- зміст і структуру балансу, що дає змогу поліпшити якість інформаційної бази аналізу стану ліквідних активів;

- методику обліку грошових документів, фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості замовників за будівельними контрактами, а також зміст окремих положень П(С)БО 2 “Баланс”, П(С)БО 13 “Фінансові інструменти”, П(С)БО 18 “Будівельні контракти”, що забезпечить правильне відображення активів на рахунках бухгалтерського обліку та у формах звітності;

- чинну методику комплексної оцінки ліквідних активів та грошових потоків користувачами фінансової звітності, склад і порядок розрахунку окремих аналітичних показників, які дадуть змогу більш ґрунтовно оцінити рівень поточної та майбутньої платоспроможності підприємств.

Практичне значення одержаних результатів. Розробка теоретичних висновків та практичних рекомендацій з удосконалення методики обліку і аналізу ліквідних активів, формування звітності сприяє розвитку інформаційної бази та підвищенню ефективності управлінських рішень щодо забезпечення платоспроможності підприємств, а також можуть бути враховані при розробці нормативних документів з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Методичні розробки й пропозиції, обґрунтовані в дисертації, впроваджені в практику суднобудівних та судноремонтних підприємств АР Крим: методика обліку ліквідних активів і формування внутрішньої звітності про рух грошових коштів - у ВАТ “Персей” (довідка № 6/105 від 23.02.2005 р.); методика обліку короткострокових будівельних контрактів і методика поточного фінансового планування грошових потоків - у ВАТ СРК “Севморсудоремонт” (довідка 40-407/1141 від 30.12.2004 р.).

Окремі рекомендації застосовують у навчальному процесі Севастопольського національного технічного університету при викладанні дисциплін “Фінансовий аналіз”, “Фінансовий облік”, “Звітність підприємств” (довідка 400-08.16/304 від 31.03.06 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійно виконаного наукового дослідження. Теоретичні положення, висновки й рекомендації, викладені у роботі, виконані автором особисто. Із наукової праці, опублікованої у співавторстві, у дисертації використані тільки ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження розкриті в наукових публікаціях і обговорювалися на: міжнародній науково-практичній конференції “Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні” (м. Київ, 16-18 жовтня 2000 р.), всеукраїнській науково-практичній конференції “Теорія і практика незалежного аудиту в Україні” (м. Київ, 25-26 жовтня 2001 р.), міжнародній науковій конференції “Бухгалтерський облік та господарський контроль: минуле, сучасне, майбутнє” (м. Житомир, 16-17 травня 2002 р.), всеукраїнських науково-методичних конференціях “Проблеми теорії й практики обліку, аудиту, аналізу й шляхи їх вирішення” (м. Севастополь, 6-8 травня 2003 р.; 3-5 травня 2006 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць, загальним обсягом 4,3 д.а., з них у фахових виданнях 5 статей загальним обсягом 2,9 д.а., в інших виданнях - 1 стаття й 4 тези доповідей обсягом 1,4 д.а. Особисто авторові належить 3,85 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 175 сторінок. В роботі вміщено 17 таблиць на 13 сторінках, 12 рисунків на 11 сторінках, 64 додатка на 90 сторінках. Список використаних джерел налічує 207 найменувань.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної для дослідження теми, визначені мета та основні завдання роботи, предмет і об'єкт дослідження, наукова новизна та практичне значення розроблених рекомендацій.

У розділі 1 „Ліквідні активи та їх роль в економічному механізмі підприємства” досліджено економічну природу категорії “ліквідні активи”, їхню роль у забезпеченні фінансової стабільності підприємств, обґрунтовано позицію автора щодо класифікації активів, висвітлено чинники дефіциту ліквідних активів суднобудівних підприємств України і рекомендовано заходи до їх усунення.

Використання терміна “ліквідні активи” у сучасній економічній літературі обумовлено розвитком фінансового аналізу і менеджменту. Найчастіше цей термін визначає групу активів, які мають властивість ліквідності, тобто здатність швидко перетворюватися на гроші. Однак потенційно ліквідними можна вважати багато видів майна підприємства, що приводить до розбіжностей у тлумаченні цього терміна і визначенні складу ліквідних активів. Розбіжності в поглядах сформували неоднозначність підходів до оцінки ліквідності й управління платоспроможністю підприємств. Саме це зумовило потребу уточненні класифікації активів на основі використання таких критеріїв: 1) строк, необхідний для трансформації активу у гроші; 2) ризик втрати вартості при використанні активу та при його конверсії в гроші. У дисертації визначено, що ліквідні активи - це сукупність короткострокових монетарних оборотних і фінансових активів підприємства, що мають здатність без суттєвих обмежень і втрат вартості трансформуватися у грошові кошти.

Досліджуючи сутність і роль ліквідних активів в економічному механізмі підприємства, дисертант дійшов висновку, що такі активи формуються в процесі фінансової діяльності, а також в результаті приросту грошових коштів в операційній діяльності та при здійсненні інвестицій. Це дало змогу обґрунтувати судження про неправомірність наведеної у П(С)БО 2 класифікації активів на необоротні і оборотні та запропонувати розподіл активів: за строком використання - на довгострокові і короткострокові, а всередині цих груп - за функціональним призначенням і рівнем ліквідності. Викладені підходи до класифікації активів і визначення категорії ліквідних активів наведено на рис. 1.

Вивчення й аналіз теоретичних джерел, стандартів бухгалтерського обліку дало можливість виділити групи активів, щодо яких існують проблеми з їх ідентифікацією та віднесенням до складу ліквідних активів: грошові документи, фінансові інвестиції, грошові кошти, розміщені на рахунках у банку. Грошовими документами вважають оплачені поштові марки, проїзні квитки, талони на паливо, путівки, чеки, що, на нашу думку, не є виправданим. З цього переліку властивість перетворення на гроші мають чеки - розрахункові й дорожні. Тому обґрунтовано, що тільки чеки є грошовими документами, а інші види коштів мають бути класифіковані як витрати майбутніх періодів та як запаси.

Ідентифікація фінансових інвестицій повинна ґрунтуватися на низці умов, які не чітко визначені національними стандартами обліку. Для уточнення класифікації інвестицій у цінні папери автором розроблено алгоритм аналізу інвестиційних операцій за такими умовами: мета здійснення інвестицій; строк їхнього утримання; статус фінансового інструмента на ринку цінних паперів; мінливість строку й суми погашення. Алгоритм дає змогу точно класифікувати операції: по-перше, як інвестиції або як виникнення дебіторської заборгованості по векселях отриманих; по-друге, за видами інвестицій.

Аналіз правових аспектів регулювання банківської справи в Україні дозволив сформувати судження, що критерієм розмежування коштів на рахунках, які можуть поєднувати властивості депозитів до запитання, термінових й ощадних, є тип договору з банком. Якщо з банком укладено договір банківського вкладу, то операцію розміщення коштів вважають вкладною і визначають як фінансову інвестицію. В усіх інших випадках рух коштів регулюється угодою банківського рахунку, а самі кошти класифікують як грошові.

Обсяг і склад ліквідних активів підприємств перебувають під впливом систем державного й ринкового регулювання фінансових ринків, платіжного й грошового обігу, валютної, податкової політики, відносин у процесі банкрутства. Дослідження тенденцій зміни показників грошової системи, ринку цінних паперів України за 2000-2005 рр., результатів господарювання суднобудівного комплексу, висновків фахівців Асоціації суднобудівників і судноремонтників Чорноморського регіону дозволило виявити макроекономічні й галузеві чинники формування дефіциту ліквідних активів на підприємствах галузі (табл.1).

Регулювання ліквідності на рівні підприємства взагалі випадку зводиться до управління потоками грошових коштів. Традиційно вітчизняна практика управління ними виходила з того, що більшу частку в структурі оборотних активів повинні мати виробничі оборотні фонди, що функціонують у сфері, де створюється споживна вартість. Тобто існувала передумова до накопичування запасів. Сучасні підходи до управління, навпроти, орієнтовані на забезпечення обсягу грошових надходжень, який після здійснення необхідних виплат формує додаткові ліквідні активи і умови зниження ризику втрати самостійності.

Побудова узагальненої моделі управління ліквідністю дозволила визначити недоліки у системі прийняття управлінських рішень щодо мобілізації, генерування й розміщення грошових коштів на підприємствах досліджуваної галузі. У дисертації обґрунтовані заходи впливу на макро-економічні, галузеві й внутрішньогосподарські чинники дефіциту ліквідних активів (див. табл. 1).

У розділі 2 “Організація і методика обліку ліквідних активів” досліджено умови розкриття у фінансовій звітності інформації про ліквідні активи, питання обліку дебіторської заборгованості замовників за будівельними контрактами, грошових документів, еквівалентів грошових коштів, операцій із рефінансування дебіторської заборгованості, а також розроблено рекомендації, спрямовані на вдосконалення змісту та методики складання звітності.

З урахуванням уточнення складу грошових документів у дисертації запропоновано вдосконалену методику їх обліку, яка підвищує якість контролю за своєчасністю інкасування розрахункових та руху дорожніх чеків. Подано розроблені автором пропозиції з організації аналітичного обліку грошових документів на рахунках 331 “Грошові документи в національний валюти” и 332 “Грошові документи в іноземної валюти” за їх видами та видами валюти із використанням рахунків другого рівня: 1 “Розрахункові чеки до їх інкасування” та 2 “Дорожні та іменні чеки”, а також використання регістра аналітичного обліку - Журналу обліку грошових документів.

Таблиця 1 Чинники формування дефіциту ліквідних активів на суднобудівних та судноремонтних підприємствах України та заходи щодо їх усунення

Поштові марки, талони на паливо, проїзні квитки запропоновано обліковувати при придбанні як витрати майбутніх періодів з включенням до витрат періоду при погашенні. Путівки, придбані підприємством для видачі працівникам, обліковують на рахунку 29 “Інші короткострокові активи”, який доцільно ввести до Плану рахунків. Путівки, передані для пільговиків Фондом соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності, не є власністю підприємства, тому мають бути відображені на позабалансовому рахунку 025 “Майно у довірчому управлінні”.

Дослідження шляхів удосконалення методики обліку поточних фінансових інвестицій дозволила виявити непослідовність у частині відображення фінансових та інвестиційних доходів і витрат. Для розмежування доходів і витрат за сферами діяльності обґрунтовано доцільність використання рахунків 73 “Доходи фінансової діяльності” та 95 “Фінансові витрати” для групування доходів і витрат фінансової діяльності, а 74 “Інші доходи” і 97 “Інші витрати” - інвестиційної діяльності. Рахунки 73 й 95, 74 й 97 закриваються відповідно на 792 й 793 субрахунки рахунку 79 “Фінансові результати”, як і передбачено Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій № 291, чим досягається формування фінансових результатів за видом діяльності. Уточнення найменування рахунків, складу і призначення їх субрахунків наведено у табл. 2.

Таблиця 2 Групування доходів і витрат інвестиційної діяльності на рахунках 74 та 97

З урахуванням рекомендацій міжнародних стандартів фінансовій звітності щодо методів оцінки фінансових інвестицій обґрунтовано доцільність диференціації короткострокових інвестицій: 1) за рівнем ліквідності - на інвестиції, що котируються на ринку, та інвестиції, що не мають активного ринку; 2) за строком і метою утримання - на еквіваленти грошових коштів та інші фінансові інвестиції. Для розкриття інформації про інвестиції у фінансовій звітності запропоновано до рахунку 35 Плану рахунків розширити субрахунки: 351 - для обліку еквівалентів грошових коштів, 352 - для інвестицій, утримуваних до погашення; 353 - для інвестицій, наявних для продажу, 354 - для інвестицій у цінні папери, що не котируються на фондовому ринку. Завдяки розширенню аналітичного обліку поточних фінансових інвестицій, групування інформації на рахунках обліку доходів і витрат інвестиційної діяльності уточнено методику обліку еквівалентів грошових коштів та інвестицій у боргові цінні папері.

У дисертації визначено методичні підходи до обліку операцій купівлі-продажу векселів з огляду на їх двоїсту природу. Дисертантом доведено, що вексель може виступати як об'єкт інвестування у випадках, якщо він передає покупцеві права власності на актив, а не права вимоги. Це можливо, коли векселедержатель вибув із числа векселезобов'язаних осіб і має право власності на вексель як на актив. Такими випадками є одержання векселя шляхом простого вручення: а) якщо останній індосамент на ньому був бланковий; б) якщо векселедавець заборонив здійснення індосаменту за допомогою застережень “без права індосування” і подібних. Методику обліку таких інвестицій уточнено з урахуванням намірів використання й умов оплати придбаних векселів.

Методика обліку дебіторської заборгованості замовників на підприємствах суднобудування та судноремонту тісно пов'язана з методом оцінки результатів виконання контракту. У міжнародній практиці відомі два методи - метод завершеного контракту та метод поетапного виконання робіт. Перший метод не дозволено до застосування в Україні, оскільки може мати вплив на достовірність показників фінансової звітності, однак його використовують у діяльності низка судноремонтних підприємств АР Крим. У роботі визначено мотиви його застосування - особливі вимоги оподаткування доходів від реалізації, менша трудомісткість облікових робіт, ніж у разі використання альтернативного підходу, невеликий строк виконання контрактів судноремонту, а також доведено доцільність застосування різних методичних підходів до обліку результатів виконання коротко- і довгострокових будівельних контрактів.

Вдосконалена методика обліку короткострокових контрактів не передбачає використання субрахунків 238 та 239, оскільки накопичується проміжна інформація про аванси отримані, понесені витрати (незавершене виробництво), тобто валової заборгованості замовників не виникає. Методику обліку заборгованості замовників за довгостроковими контрактами із застосуванням методу поетапного виконання робіт (або методу “нульового прибутку”) уточнено в частині формування первісної оцінки дебіторської заборгованості при різних умовах оплати робіт, а також регулювання на субрахунках 238 і 239 різниці між визнаним доходом за відсотком виконання робіт та сумою виставлених рахунків замовникові.

На підвищення ліквідності дебіторської заборгованості спрямовані операції факторингу. Їх можна здійснювати із двома застереженнями: 1) з оборотом на продавця, тобто продавець приймає на себе ризик порушення зобов'язань дебітором; 2) без обороту. Угоди “з оборотом” запропоновано відображувати як зобов'язання на суму перерахованих фактором грошових коштів, а потім здійснювати регулювання розрахунків за підсумками угоди. Оскільки в угодах “з оборотом” ризики несплати боргу фактору не передаються, тому дебіторська заборгованість буде списана з балансу продавця при остаточних розрахунках з фактором з урахуванням всіх змін її первісної вартості за кредитом рахунку 36. Угоди “без обороту” розглядають як продаж активу, причому і в першому, і в другому варіантах для визначення результату операцій факторингу рекомендовано використання рахунків інших доходів і витрат операційної діяльності.

З метою поглиблення аналізу ліквідних активів обґрунтовано уточнення змісту Балансу: а) розділи I і II активу слід називати відповідно “Довгострокові активи” та “Короткострокові активи” згідно з класифікацією майна, наведеної у розділі 1 дисертації; б) розділи про доходи та витрати майбутніх періодів вилучити, а інформацію розкривати відповідно у складі короткострокових активів і поточних зобов'язань; в) у розділі II активу запровадити проміжні підсумки і розміщення статей у двох підгрупах “Запаси й аванси” та “Ліквідні активи” за принципом зростання ліквідності; г) у пасиві Балансу розраховувати обсяг довгострокових джерел фінансування, а також робочого капіталу.

Дослідження призначення й взаємозв'язку фінансових звітів для поточної та прогнозної оцінок платоспроможності дало змогу дисертантові розробити формат Звіту про рух грошових коштів на основі прямого методу розрахунку грошових потоків. У розділі I Звіту слід розкривати валові потоки за статтями надходження і витрат грошових коштів у розрізі сфер діяльності. Розділ II Звіту призначено для узгодження результатів діяльності підприємства, обчислених касовим методом і методом нарахувань. Новизна запропонованого підходу полягає в тому, що Звіт формується винятково на основі даних бухгалтерського обліку, завдяки чому може бути забезпечена перевірка його достовірності, відомості про джерела формування й напрямки використання грошових коштів мають більшу аналітичну цінність, ніж статті Звіту, складеного непрямим методом. Застосування прямого методу забезпечує взаємозв'язок між фінансовою й внутрішньою звітністю, дає можливість формалізувати алгоритм підготовки звітів у комп'ютерних системах обліку. Дисертантом розроблена модель автоматизованій обробки інформації про рух грошових коштів у системі 1С:Підприємство, алгоритм групування даних за допомогою довідників, що налагоджуються бухгалтером і дають можливість формувати додаткові оперативні, періодичні звіти про надходження й витрату грошових коштів, а також Звіт про рух грошових коштів.

У розділі 3 “Аналіз ліквідних активів і грошових потоків підприємства” висвітлено теоретичні та практичні аспекти проведення аналізу ліквідних активів і визначено основні напрями його вдосконалення.

Загальною тенденцією розвитку фінансового управління є вдосконалення системи аналізу грошових потоків, прогнозної платоспроможності підприємства. Такі користувачі фінансової звітності, як інвестори та кредитори підприємства, повинні мати інформацію для оцінки можливостей приросту наданого капіталу.

Критичне вивчення методичних розробок міністерств і відомств України, праць вітчизняних і зарубіжних учених щодо фінансового аналізу дало змогу встановити, що на оцінку платоспроможності, дослідження руху грошових коштів за даними звітності є різні погляди. Крім того, ці методики аналізу не орієнтовані на конкретного користувача, не враховують його інформаційних запитів, мають неточності у розрахунках аналітичних коефіцієнтів. В дисертації визначені інформаційні потреби категорій користувачів і встановлені для кожної з них показники для аналізу ліквідних активів, уточнені розрахунки величини робочого капіталу, коефіцієнтів ліквідності. Також обґрунтовано думку, що ефективним методичним підходом до проведення зовнішнього аналізу ліквідних активів є комплексне вивчення структури активів за ступенем ліквідності, статичних і динамічних фінансових коефіцієнтів: 1) показників ліквідності ліквідаційного та операційного типу; 2) показників структури фінансування; 3) показників оцінки грошових потоків.

До першої групи включено показники, які характеризують платоспроможність підприємства у короткостроковому періоді. Вони доповнюються відомостями про формування й використання ліквідних активів, отриманими при аналізі Балансу та Звіту про рух грошових коштів. До другої групи ввійшли показники структури капіталу та показники фінансування запасів. Ця група показників дозволяє досліджувати модель фінансування підприємства, що разом із показниками оцінки грошових потоків дає можливість прогнозувати платоспроможність. Показники третьої групи дають змогу оцінити структуру грошових потоків, достатність грошових надходжень для фінансування потреб підприємства. У роботі наведено розширену структурно-логічну модель проведення аналізу ліквідних активів, яка забезпечує взаємопов'язане вивчення поданої системи показників.

Удосконалена методика аналізу за даними фінансової звітності застосована для визначення регіонального лідера за критерієм достатності ліквідних активів і рівнем платоспроможності серед підприємств АР Крим -ВАТ “Судноремонтний комплекс “Севморсудноремонт”, ВАТ “Персей”, ВАТ “Суднобудівний завод “Залів”. Критеріями оцінки фактичного рівня показників підприємств обрано критичні значення коефіцієнтів, а також середньо галузеві квартили показників, які були розраховані із залученням даних значущих підприємств галузі. В процесі ретроспективного аналізу крім наведених вище показників досліджено динаміку, структуру короткострокових і ліквідних активів підприємств в ув'язуванні із зміною обсягу реалізації та робочого капіталу. Основними чинниками зниження обсягу ліквідних активів визначені збитковість основної діяльності, нераціональна структура фінансування через низький рівень платоспроможності.

Дослідження підходів до визначення мети й напрямів внутрішнього аналізу грошових коштів свідчить, що вітчизняні автори акцентують увагу на такому аспекті фінансового управління, як забезпечення платоспроможності підприємства. Зарубіжні автори тлумачать завдання фінансових аналітиків ширше - забезпечення поточної платоспроможності, а також зростання масштабів діяльності та ринкової ціни підприємств. У дисертації обґрунтовано мету, завдання, склад і послідовність процедур аналізу і короткострокового планування грошових коштів. При визначенні мети аналізу грошових коштів враховано те, що: 1) технічне відставання підприємств галузі та їх незадовільне фінансове становище не приваблюють зарубіжних замовників; 2) вони не мають стабільного виробничого портфеля замовлень; 3) через недозавантаження потужностей доходи від виконання робіт не забезпечують формування внутрішніх інвестиційних ресурсів та не покривають операційних витрат, що призводить до збитковості, скорочення власного капіталу й дефіциту ліквідних коштів.

Дисертантом запропоновано модель аналізу грошових надходжень і платоспроможності, що об'єднує статистичні та традиційні методі аналізу, математичні методи прогнозування, метод планування цільового чистого прибутку, ситуаційний підхід до нормативного прогнозування з використанням моделі можливого зростання (sustainable growth rate) (рис. 2).

Системний підхід дає змогу погодити планову потребу у фінансових ресурсах і ступінь її покриття за рахунок самофінансування (використання чистого прибутку), урахувати величину дивідендних виплат, встановити плановий рівень прибутковості, фінансового ліверіджу, рівня віддачі активів, додержання яких слід контролювати з метою забезпечення їх позитивного впливу на зростання грошових коштів.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо вдосконалення методики обліку та аналізу ліквідних активів. Сформульовано низку висновків методичного та науково-практичного характеру:

1. Узагальнення теоретичних підходів до визначення економічної сутності категорії “ліквідні активи” дає змогу вважати такими короткострокові монетарні оборотні та фінансові активи, що мають здатність без суттєвих обмежень і втрат вартості трансформуватися у грошові кошти. Наведене тлумачення чітко визначає умови класифікації та склад ліквідних активів, що дасть можливість уточнити розрахунок показників ліквідності.

2. Наявність, структура ліквідних активів промисловості, а також рівень платоспроможності підприємств формується під впливом макроекономічних, галузевих чинників та залежить від ефективності внутрішньогосподарської системи управління грошовими потоками. Завдяки виявленню зовнішніх і внутрішніх чинників зміни обсягу ліквідних активів обґрунтовано заходи щодо підвищення платоспроможності та фінансової стабільності підприємств суднобудівного комплексу України, а саме: здійснення державної підтримки галузі; вдосконалення фінансової, податкової політики уряду, системи регулювання грошового й платіжного обороту; здійснення інвестиційних програм розвитку національного флоту; реструктуризація й ліквідація зайвих верфей, налагодження інформаційної системи для прийняття виважених фінансових рішень через впровадження управлінського обліку, поточного аналізу та планування грошових коштів (потоків).

3. Визначення грошових документів обумовило необхідність уточнення методики обліку путівок, поштових марок, проїзних квитків, бланків цінних паперів, які не є грошовими документами. Для обліку таких активів запропоновано використовувати рахунок 29 “Інші короткострокові активи”, який слід ввести до Плану рахунків, рахунки запасів і витрат майбутніх періодів. З метою забезпечення контролю за інкасуванням та наявністю чеків у роботі розроблені пропозиції з удосконалення організації аналітичного обліку грошових документів за їх видами та видами валюти із використанням аналітичних рахунків 1 “Розрахункові чеки до їх інкасування” і 2 “Дорожні та іменні чеки” до субрахунків 331 і 332, а також запропоновано регістр аналітичного обліку - Журнал обліку грошових документів.