Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

УДК 657.47:336.14:352

Клименко Олена Михайлівна

Облік та аналіз фінансового забезпечення бюджетних установ (на прикладі закладів охорони здоров'я Чернігівської області)

Спеціальність 08.06.04 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

КИЇВ 2006р.

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана Міністерства освіти і науки України Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Джога Роман Теодорович, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, професор кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Шевчук Володимир Олександрович, Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, проректор з навчально-методичної роботи, кандидат економічних наук Сушко Наталія Іванівна, Державне казначейство України, начальник Управління методології по виконанню бюджетів, бухгалтерського обліку та звітності.

Провідна установа - Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра бухгалтерського обліку і аудиту, м. Київ.

Захист відбудеться “_03__” квітня 2006 року о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.07 у Київському національному економічному університеті ім. Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд.203.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд.201.

Автореферат розісланий “_03_”____березня__ 2006 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, професор В.Я. Савченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Економічна результативність інвестицій у сферу охорони здоров'я суттєво впливає на загальний економічний розвиток держави. Формування “людського капіталу” узагальнює важливий напрям національної політики на етапі ринкових перетворень в Україні. Стан здоров'я громадян якісно характеризує трудоресурсний потенціал держави, визначає рівень продуктивності праці у суспільстві.

Фізично і духовно здорове населення здатне забезпечити реалізацію складних програм сталого економічного зростання у всіх сферах суспільного розвитку, покращити загальну демографічну ситуацію в Україні.

Перспективи соціально-економічного розвитку, орієнтація на високорозвинуті держави світу безпосередньо залежать від рівня фінансового забезпечення закладів охорони здоров'я.

Важливі функції у цьому процесі виконує Державний бюджет, тому проблема фінансового забезпечення бюджетних установ і, зокрема, державних установ охорони здоров'я є предметом активного обговорення. Але брак коштів, які виділяються з бюджету, в даний час унеможливлює реалізацію програм розвитку закладів охорони здоров'я.

За цих обставин потребують вирішення комплекс питань, пов'язаних із багатоканальною системою фінансування бюджетних установ. Сукупність ефективних способів і методів її організації дозволить по-новому підійти до фінансово-господарської діяльності бюджетних установ, зокрема закладів охорони здоров'я.

Водночас такі зміни зумовлюють необхідність в опрацюванні та аналізі великого обсягу інформації системного характеру, переважна частина якої формується завдяки поцедурі бухгалтерського обліку. За цих умов практика обліку та аналізу бюджетних установ потребує ефективних методик, нових облікових інструментів, використання яких забезпечує високий рівень контролю за повнотою надходження доходів та цільовим використанням коштів, отриманих через багатоканальну систему фінансування.

Проблемами бюджетного обліку і аналізу активно займалися відомі вітчизняні та зарубіжні економісти, зокрема С.М. Альошин, І.А. Андрєєв, А.М. Бєлов, Ф.Ф. Бутинець, П.Т. Ворончук, Є.П. Дєдков, 3.У. Жутова, А.Г. Звєрєв, Д.О. Панков, В.І. Самборський. За останні роки вийшли праці П.Й. Атамаса, Р.Т. Джоги, С.Я. Зубілевич, В. Матвєєвої, П.Г. Петрашка, Т.М. Писаренко, Л.Д. Сафонової, С.В. Свірко, Н.І. Сушко, О.О. Чечуліної, І.Д. Фаріона. У переважній більшості цих робіт облік і аналіз у бюджетних установах розглядається як інструмент забезпечення централізованого управління діяльністю цих установ та організацій. Однак, в жодній роботі не досліджується комплексно питання обліку (в т. ч. управлінського) та аналізу фінансового забезпечення бюджетних установ в умовах їх казначейського обслуговування та багатоканольної системи фінансування.

Недостатність наукових розробок з проблем обліку та аналізу фінансового забезпечення підтверджує актуальність проведеного дослідження і його загальноекономічне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до напрямку науково-дослідних робіт кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана “Удосконалення бухгалтерського обліку на основі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні” (державний реєстраційний номер № 0100U006874).

Особисто автором розроблена методика визначення коригуючих коефіцієнтів збільшення асигнувань на охорону здоров'я залежно від рівня показників здоров'я населення під впливом „чорнобильського” фактора.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у дослідженні теоретичних положень та фактичного стану побудови обліку і аналізу фінансового забезпечення бюджетних установ в умовах багатоканальної системи фінансування, розробці науково-методичних і практичних рекомендацій щодо їх вдосконалення.

Відповідно до поставленої мети визначено сукупність таких основних завдань, спрямованих на її досягнення:

дослідити роль і значення фінансового забезпечення охорони здоров'я у формуванні сучасних механізмів соціально-орієнтованого бюджету;

вивчити і обгрунтувати складові багатоканальної системи фінансування бюджетних установ;

дослідити організаційно-методичні підходи до обліку доходів і видатків в умовах багатоканальної системи фінансування;

обгрунтувати напрями вдосконалення методики обліку та аналізу фінансового забезпечення бюджетних установ і засоби їх практичної реалізації;

запропонувати практичні аспекти вдосконалення методики обліку видатків в процесі функціонування АС “Казна”;

розробити пропозиції щодо врахування коригуючих коефіцієнтів при розрахунку обсягу асигнувань на охорону здоров'я з оріентацією на рівень захворюваності та хворобливості населення;

узагальнити та систематизувати практичний досвід багатофакторного математичного моделювання на основі аналізу ресурсного і фінансового забезпечення закладів охорони здоров'я Чернігівського регіону.

Об'єктом дослідження дисертаційної роботи є діяльність закладів охорони здоров'я України в умовах активізації ринкових відносин.

Предметом дослідження є методика обліку та аналізу фінансового забезпечення закладів охорони здоров'я.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи визначають положення діалектичного методу пізнання економічних явищ і процесів у безперервному їх взаємозв'язку та взаємозалежності. В роботі використані методи економічного аналізу при вивченні ресурсного потенціалу та рівня фінансового забезпечення закладів охорони здоров'я. Основними прийомами дослідження є порівняння та аналітичне групування, узагальнення. При виявленні і встановленні аналітичної форми зв'язку між фінансовими ресурсами лікувально-профілактичних установ і факторами впливу на їх наявність та ефективність використання застосовано метод кореляційно-регресивного аналізу.

Теоретико-методологічну основу дисертації сформовано на базі використання законодавчих актів, нормативно-правових документів, методичних рекомендацій з питань обліку в бюджетних установах, в процесі аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених, матеріалів науково-практичних конференцій, офіційної інформації органів державної статистики, даних обліку та звітності закладів охорони здоров'я Чернігівської області, а також в результаті власних спостережень, досліджень і публікацій автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обгрунтуванні теоретичної сутності фінансового забезпечення бюджетних установ і вирішенні комплексу питань, пов'язаних з удосконаленням обліку та аналізу доходів і видатків закладів охорони здоров'я в умовах багатоканальної системи їх фінансування.

До основних результатів, одержаних у процесі вирішення поставлених у дисертації завдань, які складають її наукову новизну, належать:

Вперше:

систематизовано методичні та організаційні питання реформування бухгалтерського обліку у державному секторі і на цій основі запропоновано механізм об'єднання плану рахунків бухгалтерського обліку виконання бюджетів та плану рахунків виконання кошторисів бюджетних установ. Внаслідок цього забезпечується процес уніфікації бюджетного обліку, що зумовлює спрощення процедури отримання даних про доходи і видатки в умовах його автоматизації;

обґрунтовано принципові підходи до формування концепції управлінського обліку в системі фінансування бюджетних установ: описано механізм надходження коштів на покриття видатків за надані послуги, доведено його переваги над чинною системою виділення коштів на утримання бюджетних установ;

розроблено практичні рекомендації з врахування „чорнобильського” фактора через застосування коригуючого коефіціента при обчисленні асигнувань на охорону здоров'я.

Одержали подальший розвиток:

пропозиції про доцільність переходу до багатоканальної системи фінансування закладів охорони здоров'я, що сприятиме збільшенню надходжень і стабілізації фінансового стану бюджетних установ;

методика формування внутрішніх цін на платні послуги, що надаються лікувально-профілактичними закладами охорони здоров'я як умови підвищення об'єктивності розкриття інформації у звітності щодо повноти відображення та врахування доходів цих установ;

практичні рекомендації щодо підвищення оперативності обробки платіжних документів за загальним та спеціальним фондами місцевого бюджету в процесі роботи програмного комплексу АС “Казна-видатки”. Обґрунтовано необхідність складання щоденної особової картки за операціями розпорядників коштів. Запропоновано доповнити склад внутрішніх документів установ довідниками: одержувачів коштів за ЄДРПОУ або за рахунками одержувачів, відкритих в АС “Казна” рахунків клієнтів у розрізі балансових рахунків загалом.

Удосконалено:

методику формування звітних показників з використанням системи “Парус”. Зокрема, до рахунку 811 “Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги ” розроблена розшифровка за КЕКВ та за місцями виникнення витрат;

зміст і порядок заповнення облікових документів: картки обліку зобов'язань, виведення виписки за рахунками класу 9 „Позабалансовий облік” в розрізі кодів економічної класифікації;

чинні підходи до реєстрації документів у автоматизованій системі шляхом опису чіткої послідовності дій виконавців, що забезпечить підвищення якості інформації та оператвності її отримання для прийняття тактичних і стратегічних рішень;

методику розрахунку собівартості одного ліжко-дня перебування хворого в лікувальній установі за методом повних витрат і методом змінних витрат за системою „директ-костінг”. Це сприятиме виконанню практичних завдань на основних етапах аналізу фінансового забезпечення закладів охорони здоров'я.

Практичне значення одержаних результатів полягає у їх спрямованості на вирішення актуальних завдань бухгалтерського обліку в закладах охорони здоров'я. Впровадження наукових висновків дисертації та практичних рекомендацій сприятиме покращенню функціонування медичних установ в умовах багатоканальної системи фінансування.

Важливим науковим внеском є розроблена автором методика визначення коригуючого коефіцієнта збільшення асигнувань на охорону здоров'я з урахуванням рівня захворюваності та хворобливості населення під впливом „чорнобильського” фактора.

Результати дослідження впроваджені в практичну діяльність управління економіки Чернігівської міської Ради (довідка № 20-18/1205 від 27.09.2004 р.), управління Державного казначейства у Чернігівській області (довідка № 02-11/1002 від 26.04.2005 р.), головного фінансового управління Чернігівської обласної державної адміністрації (довідка №23-19/2109 від 27.10.2005 р.), обласного центру інформаційно-аналітичних технологій та пропаганди здорового способу життя (довідка №21-17/159 від 25.08.2005 р.), Чернігівської обласної дитячої лікарні (довідка № 01-07/739 від 02.10.2005 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін: „Облік в бюджетних організаціях”, „Організація обліку”, „Облік у галузях народного господарства”, „Контроль і ревізія”, „Фінансовий аналіз”, „Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємств”, написанні курсових та дипломних робіт (довідка про впровадження у навчальний процес Державного інституту економіки і управління № 902-17/210 від 26.04.2005 р. та Чернігівського інституту інформації, бізнесу і права від 9.09.2005 р. № 518-7/115).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Розробки та пропозиції, наведені у дисертації, виконано автором особисто. Їх використання на практиці сприятиме підвищенню ефективності обліку та аналізу фінансового забезпечення закладів охорони здоров'я.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були представлені та обговорені на Міжнародній науково-методичній конференції „Трансформація курсу ”Економічний аналіз діяльності підприємства” (м. Київ, КНЕУ, 2002 р.); X Міжнародній науково-практичній конференції „Управління організацією” (м. Київ, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових положень (стандартів) бухгалтерського обліку” (м. Київ, КНЕУ, 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Совершенствование теории и практики учета, анализа и аудита для становления национальной учетной системы” (м. Севастополь, 2002 р.); щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Чернігівського державного інституту економіки і управління за 1997-2005 рр.; наукових семінарах кафедри обліку і аудиту ЧДІЕіУ (м. Чернігів, 1997-2005 рр.) і отримала позитивні відгуки.

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 10 наукових працях загальним обсягом 3,5 д.а., в тому числі 5 статей - у наукових фахових виданнях (2,2 д.а.), 5 - у матеріалах і тезах конференцій (1,3 д.а.).

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 198 сторінках друкованого тексту і містить 36 таблиць на 30 сторінках, 20 рисунків на 15 сторінках, 7 додатків на 50 сторінках. Список використаних джерел складає 145 найменувань на 13 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі дисертаційної роботи розкрито актуальність теми дослідження, сформульовано його мету та основні завдання, визначено об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 “Організаційно-економічні основи фінансового забезпечення охорони здоров'я” розкриваються економічні умови створення фінансового забезпечення охорони здоров'я, узагальнено світовий досвід організації фінансування у сфері медичного обслуговування та фінансового забезпечення охорони здоров'я в Україні.

Здоров'я нації, народу - інтегрований показник його суспільного розвитку. Чинники впливу на стан здоров'я населення доцільно поділити на такі основні групи: ті, що характеризують генотип групи населення; ті, що характеризують спосіб життя і ті, що характеризують стан навколишнього середовища. Як зазначається у довідкових матеріалах, у 51% випадках на стан здоров'я впливає спосіб життя, у 20% - генетичні чинники, у 20% - навколишнє середовище і охорона здоров'я - у 9% випадків. Розвиток охорони здоров'я є невід'ємною складовою частиною національного розвитку, і їх головні цілі повинні співпадати.

На розвиток охорони здоров'я суттєво впливають економічні умови, зокрема: рівень ВВП і темпи його зростання, динаміка доходів загального фонду, видатки за рахунок загального фонду, реальні доходи населення, рівень номінальної заробітної плати, індекс споживчих цін, динаміка зменшення заборгованості із заробітній плати, рівень безробіття, платоспроможність населення.

При побудові національних систем охорони здоров'я розвинутих країн враховано такі принципи:

рівність для всіх громадян у доступності наявних медичних послуг досить високої якості;

забезпечення гарантованого обсягу медичних послуг для населення і контроль за їх цінами;

право громадян на обрання страховика, лікувальної установи, лікаря, а також методу лікування у системі страхової медицини.

Країни світу з урахуванням загальноприйнятих принципів розробляють і реалізують різні моделі фінансування охорони здоров'я, виходячи з фінансових можливостей державного бюджету, частки витрат на охорону здоров'я у ВВП країни, платоспроможності населення.

Світовою практикою апробовано три моделі організації та фінансування охорони здоров'я: приватна медицина, побудована на ринкових принципах з використанням приватного медичного страхування; державна медицина з бюджетною системою фінансування; страхова система оплати медичної допомоги за принципами соціального страхування.

Головним інструментом першої моделі є задоволення суспільної потреби в медичній допомозі через ринок медичних і страхових послуг. Частину незадоволеної потреби (малозабезпечені прошарки населення, пенсіонери, безробітні), бере на себе держава шляхом розробки і фінансування суспільних програм медичної допомоги.

У другій моделі держава як головний покупець і постачальник медичної допомоги забезпечує задоволення переважної частини потреб населення в послугах охорони здоров'я на безкоштовній і пільговій основі. Головним джерелом фінансування охорони здоров'я виступають податки з доходів юридичних і фізичних осіб.

У третій моделі страхувальникам і застрахованим надано можливість здійснювати контроль за витрачанням коштів. Соціальне медичне страхування забезпечує одержання медичної допомоги за принципами суспільної солідарності, тобто рівень доходів, вік і стан здоров'я пацієнтів практично не враховуються. Дія ринку медичних послуг зводиться до задоволення потреб населення понад гарантований рівень, забезпечуючи свободу вибору і суверенітет споживачів.

У жодній країні ці моделі не реалізовано у "чистому" вигляді. Як правило, спостерігається поєднання всіх трьох способів фінансування з переважанням одного з них.

Найбільш перспективними з погляду можливого використання у вітчизняній практиці є такі напрямки розвитку й удосконалення системи обов'язкового медичного страхування:

1. Реорганізація стаціонарної медичної допомоги, перенесення основного акценту на амбулаторно-поліклінічну допомогу, широкий розвиток інституту лікаря загальної практики (досвід Великобританії).

2. Застосування диференційованого внеску на обов'язкове медичне страхування громадян. Галузевий принцип формування страхового тарифу (досвід Німеччини).

3. Поєднання програм соціального і медичного страхування населення (досвід Швеції).

4. Застосування методу часткової оплати пацієнтом медичних послуг в умовах обов'язкового медичного страхування (досвід Франції).

Приступаючи до реформування системи охорони здоров'я, Україна повинна визначитись із своїми можливостями і встановити певні нормативи забезпечення громадян медичною допомогою з розрахунку на одного мешканця (громадянина). Передусім необхідно поділити існуючу систему на державну службу охорони здоров'я, заклади і організації якої перебуватимуть у державній (комунальній) власності і фінансуватимуться із відповідних бюджетів та на приватну медичну діяльність, що здійснюватиметься поза межами державної, в основі якої - ринкові засади. Такий спосіб надання медичної допомоги, хоча і частково, але зможе вирішити питання щодо нових робочих місць у приватному секторі. Це актуально у процесі подолання безробіття серед медиків.

Перехід до організації первинної медичної допомоги здійснюється в Україні, переважно за принципом лікаря загальної практики (сімейного лікаря), який закладений у Концепції розвитку охорони здоров'я міста Києва і в даний час реалізується на практиці в районах Чернігівської області.

Перспективним шляхом реформування охорони здоров'я є перехід до медичного страхування громадян з акцентом на багатоканальне фінансування бюджетно-страхової моделі охорони здоров'я з орієнтацією на кращу світову практику.

У вітчизняній практиці зазначені джерела здебільшого знаходяться на стадії апробації, оскільки методична база державного і недержавного медичного страхування лише розробляється і закладаються її основи, а ініціативні фонди та програми ще не розвинені через відсутність сприятливої законодавчої бази.

Для України характерний високий, порівняно з іншими країнами, рівень інвалідності населення, насамперед у промислових регіонах та тих, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Запобіганню та лікуванню захворювань, що виникають внаслідок забруднення території через аварію на Чорнобильській АЕС, необхідно спрямувати організацію системи охорони здоров'я України, а існуючу методику фінансування - вдосконалити за рахунок впровадження додаткових (коригуючих) коефіцієнтів, які б враховували специфічні особливості динаміки загальних показників здоров'я населення.

У розділі 2 „Методика обліку доходів і видатків в умовах багатоканальної системи фінансування” дана оцінка діючого порядку облікового супроводження операцій з фінансування та розглянуто методику обліку видатків в умовах функціонування АС ”Казна”.

Відповідно до Бюджетного кодексу складовими частинами державного та місцевих бюджетів є загальний та спеціальний фонди (стаття 13). Виділенням у складі державного бюджету спеціального фонду, що вперше було здійснено у 2000 році, запроваджено облік та казначейське виконання надходжень власних коштів бюджетних установ, які раніше були поза бюджетом і обліковувались в установах комерційних банків. Перелік власних надходжень бюджетних установ та організацій визначено Кабінетом Міністрів України та класифіковано так:

* плата за послуги, що надаються бюджетними установами, зокрема:

згідно з функціональними повноваженнями; від господарської та/або виробничої діяльності; за оренду майна бюджетних установ; кошти від реалізації майна.

* інші джерела власних надходжень бюджетних установ: гранти та дарунки, отримані бюджетними установами; кошти, що отримані бюджетними установами на виконання окремих доручень.

Базовим положенням облікового процесу бюджетних установ є роздільний облік доходів і видатків загального та спеціального фондів (рис.2). Фактично йдеться про функціонування двох взаємопов'язаних підсистем обліку, які забезпечують роздільне та адекватне відображення операцій з надходження доходів в умовах багатоканальної системи фінансування.

Важливим напрямком удосконалення методики обліку доходів і видатків бюджетних установ є вивчення можливостей об'єднання плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів, за яким ведуть облік органи Державного казначейства України, з планом рахунків бухгалтерського обліку виконання кошторисів. Можливості об'єднання планів рахунків установ і організацій державного сектору ґрунтуються на таких базових положеннях:

державний сектор України побудований за принципом єдності бюджетної системи, що забезпечується єдиною правовою базою, єдиним підходом до регулювання бюджетних відносин, класифікації доходів і видатків, виконання бюджетів і кошторисів, ведення обліку та звітності;

наявність певного досвіду ведення обліку виконання кошторисів і сільських бюджетів на єдиному плані рахунків.

За такого підходу уможливлюється запровадження в обліковий процес бюджетних установ механізму управлінського обліку. Нині управлінський облік не регламентується, а рахунки управлінського обліку, на відміну від плану рахунків з обліку виконання бюджету, не передбачено планом рахунків бюджетних установ. Варто зазначити дві основні причини необхідності активного пошуку ефективних методів ведення та організації управлінського обліку на даному етапі функціонування бюджетних установ:

- у великих бюджетних установах система управління ними ускладнюється, а тому без надійного інформаційного забезпечення ці системи стають некерованими. Бюджет таких установ вимірюється десятками мільйонів гривень, а доходи і видатки за спеціальним фондом досягають двох третин. Виникає потреба в накопиченні інформації не тільки в розрізі кодів бюджетної класифікації, але й за структурними підрозділами, видами послуг;

- управлінський облік орієнтовано на детальний облік витрат (видатків) і калькулювання собівартості нематеріальних послуг. В даний час методика калькулювання таких послуг (освітніх, медичних, культурних, юридичних) потребує наукового обґрунтування. Існує необхідність адаптації категорій методів обліку і калькулювання, об'єктів калькулювання, калькуляційних одиниць та похідних від них до методики калькулювання нематеріальних послуг.

Проблема вдосконалення обліку бюджетних установ значною мірою ускладнюється через все ще низький рівень автоматизації облікового процесу. При розв'язанні питання автоматизації обліку виконання бюджету необхідно враховувати такі фактори:

1. Високу трудомісткість і велику питому вагу ручної обробки інформації.

2. Необхідність оперативної реєстрації операцій і обліку по регіону загалом.

3. Постійні зміни у звітності, бюджетній класифікації.

Казначейська система виконання місцевого і державного бюджетів у Чернігівській та Дніпропетровській областях працювала в умовах експерименту з упровадження банківської казначейської системи. Як показала практика, ефективне функціонування цієї системи потребує гнучкого програмного комплексу, адаптованого до постійних змін. У цьому зв'язку у систему казначейського виконання бюджету запроваджено АС „Казна-видатки”.

В дисертації на основі глибокого вивчення та аналізу функціонування системи обґрунтовано конкретні пропозиції з розширення її інформаційних можливостей за рахунок вдосконалення змістовного наповнення окремих вихідних форм, а саме: виведення виписки з рахунків класу 9 „Позабалансовий облік” в розрізі кодів економічної класифікації видатків; формування щоденної особової картки за операціями у розрізі розпорядників. Також описано порядок єдиної послідовної реєстрації документів в автоматизованій системі та обґрунтовано рекомендації щодо оперативності обробки платіжних документів і контролю за проходженням платежів.

У розділі 3 „Аналіз ресурсного і фінансового забезпечення охорони здоров'я в Чернігівській області” досліджено забезпеченість закладів охорони здоров'я регіону ресурсним потенціалом, фінансове забезпечення медичного обслуговування.

Найперспективнішим напрямком реструктуризації медичної допомоги за рівнями її надання та підвищення ролі первинної медико-санітарної допомоги, як свідчать результати дослідження, для області з хутірським типом розселення є розвиток засад загальної практики - сімейної медицини.

Питома вага закладів загальної практики - сімейної медицини серед закладів первинної медико-санітарної допомоги у сільській місцевості області зросла з 16% у 2002 році до 55% - у 2004 році, 84% - у 2005 та 100% у 2006 році. У практичну діяльність запроваджені різні моделі роботи сімейного лікаря. На початковому етапі роботи групова сімейна практика застосовується найбільше.

У Чернігівській області активно розпочався процес створення і роботи громадських об`єднань - лікарняних кас. На першому етапі ці об`єднання ставлять за мету забезпечити стаціонарне лікування хворих. Лікарняні каси функціонують в усіх районах і містах області, їх членами стали понад 55 тис. чол. (4,6% від населення області), від яких поступило понад 1 млн. 300 тис. грн. Враховуючи це, необхідно передбачати і наступні етапи роботи лікарняних кас - амбулаторну та стаціонарну допомогу у закладах загальної практики.

Проведене дослідження свідчить, що матеріальна база охорони здоров'я, забезпеченість лікарями та середнім медичним персоналом достатні для обслуговування населення за умови його повного фінансування.

У 2004 році медичними закладами системи охорони здоров'я області додатково до бюджету було залучено 18,6 млн. грн., що на 3,5 млн. грн., більше ніж у 2003 році і становить 10% до бюджетних призначень. У розрахунку на 1 жителя обсяг власних надходжень складає 15,54 грн. (у 2003 році розрахунок на 1 жителя складало 12,57 грн.). Залучені власні надходження в основному використовуються на закупівлю медикаментів, продуктів харчування, медичної апаратури та обладнання, проведення капітальних ремонтів (табл.1).

Таблиця 1

Залучення власних надходжень на 1 мешканця Чернігівської області

№ п/п	РАЙОНИ, МІСТА	2004 рік	2003 рік	2004 рік
		Кількість населення (тис. чол..)	сума залучених коштів (тис.грн.)	в т.ч. на 1 жителя (грн.)	сума залучених коштів (тис.грн.)	в т.ч. на 1 жителя (грн.)
1.	Бахмацький	53,6	106,3	1,98	129,9	2,42
2.	Бобровицький	39,5	266,0	6,73	266,7	6,75
3.	Борзнянський	41,5	124,9	3,01	149,7	3,61
4.	Варвинський	19,5	531,5	27,26	184,0	9,44
5.	Городнянський	35,1	145,1	4,13	229,7	6,54
6.	Ічнянський	39,3	327,5	8,33	183,9	4,68
7.	Козелецький	59,2	467,6	7,90	374,8	6,33
8.	Коропський	30,6	199,1	6,51	124,8	4,08
9.	Корюківський	32,2	312,2	9,70	330,2	10,29
10.	Куликівський	21,6	101,6	4,70	51,8	2,40
11.	Менський	43,7	254,2	5,82	259,6	5,94
12.	Ніжинський	35,3	140,8	3,99	249,3	7,06
13.	Н-Сіверський	34,1	601,3	17,63	92,8	2,72
14.	Носівський	35,6	277,2	7,79	296,7	8,33
15.	Прилуцький	43,8	241,4	5,51	724,5	16,54
16.	Ріпкинський	35,7	293,4	8,22	257,2	7,20
17.	Семенівський	22,2	631,7	28,45	159,3	7,18
18.	Сосницький	23,6	144,0	6,10	144,9	6,14
19.	Срібнянський	13,8	75,9	5,50	63,6	4,61
20.	Талалаївський	15,9	86,7	5,45	28,8	1,81
21.	Чернігівський	59,5	599,2	10,07	638,8	10,74
22.	Шорський	29,1	97,5	3,35	154,4	5,31
23.	м. Ніжин	75,6	291,7	3,86	516,8	6,84
24.	м. Прилуки	62,0	663,3	10,7	605,9	9,77
25.	м. Чернігів	296,3	4069,3	13,73	5745,4	19,39
Обласні медичні заклади	1198,3	4011,4	3,35	6656,7	5,56
Разом	1198,3	15060,8	12,57	18620,2	15,54

Завдання вдосконалення фінансування охорони здоров'я в Чернігівській області було розглянуто дисертантом з позицій статистичного аналізу та математичного моделювання основних показників здоров'я населення.

В процесі моделювання дисертантом напрацьовано методику визначення коригуючого коефіцієнта фінансування з урахуванням тісної кореляційної залежності між рівнями показників здоров'я та фінансування. Стандартна формула для розрахунку фінансування охорони здоров'я розширена з врахуванням коригуючих коефіцієнтів (K1=1,0054224, K2=1,005206). На 2006 рік обсяг бюджетних асигнувань закладів охорони здоров'я необхідно збільшити з врахуванням коригуючих коефіцієнтів на 2375,2 тис. грн., що складає 1,07% до плану асигнувань.

Дана формула може використовуватись як для стратегічного планування видатків на охорону здоров'я в межах України, так і для оперативного у розрізі області, району, міста.

ВИСНОВКИ

охорона здоров'я ресурсний дохід

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у дослідженні теоретичних положень та фактичного стану побудови обліку і аналізу фінансового забезпечення бюджетних установ в умовах багатоканальної системи фінансування та розробці науково-методичних і практичних рекомендацій щодо їх вдосконалення. В результаті проведеного дослідження діяльності закладів охорони здоров'я України в умовах активізації ринкових відносин, дисертантом зроблені такі основні висновки:

1. Здоров'я є невід'ємною умовою гармонійного розвитку людей і, в той же час, показником рівня соціально-економічного розвитку суспільства. Адже чим розвинуті й багатші суспільство та держава, тим більше коштів вони вкладають в охорону здоров'я своїх громадян, у їх медико-санітарне обслуговування.

2. До економічних умов фінансового забезпечення охорони здоров'я відносяться рівень ВВП і темпи його зростання, динаміка доходів і видатків загального фонду, реальні доходи населення та його платоспроможність і інші. Вивчення цих показників свідчить про те, що Україна в даний час має досить обмежені можливості фінансового забезпечення охорони здоров'я.

3. В економічно-розвинених країнах фінансування сфери медичного обслуговування здійснюється за рахунок різних джерел. Залежно від цього можна виділити три моделі:

приватна медицина, заснована на ринкових принципах з використанням приватного медичного страхування;

державна медицина з бюджетною системою фінансування;

страхова система оплати медичної допомоги на принципах соціального страхування.

В жодній країні ці моделі не реалізовано в „чистому” вигляді. Як правило, спостерігається поєднання всіх трьох моделей з переважанням однієї з них.

4. Найбільш перспективними з погляду можливого використання у вітчизняній практиці є такі напрямки розвитку й удосконалення системи обов'язкового медичного страхування:

· реорганізація стаціонарної медичної допомоги, перенесення основного акценту на амбулаторно-поліклінічну допомогу, широкий розвиток інституту лікаря загальної практики (досвід Великобританії);

· застосування диференційованого внеску на обов'язкове медичне страхування громадян. Галузевий принцип формування страхового тарифу (досвід Німеччини);

· поєднання програм соціального і медичного страхування населення (досвід Швеції);

· застосування методу часткової оплати пацієнтом медичних послуг в умовах обов'язкового медичного страхування (досвід Франції).

5. Для України найбільш прийнятною є багатоканальна система фінансування, яка включає гарантовані платежі з державного та місцевих бюджетів, державне соціальне медичне та добровільне медичне страхування, ініціативні фонди та програми, накопичувальні програми, державні медичні позики, благодійні програми, безпосередні платежі населенню.

6. Діючий порядок обліковування операцій з надходження і використання бюджетних коштів загалом відповідає вимогам багатоканальної системи фінансування. Для облікового процесу базовим є положення про роздільний облік доходів і видатків загального фонду і спеціального фонду на окремих рахунках, субрахунках і облікових регістрах.

7. Важливим напрямком посилення інформаційної та управлінської функції обліку в бюджетних установах є об'єднання плану рахунків бухгалтерського обліку виконання бюджетів із планом рахунків з виконання кошторисів і надання офіційного статусу управлінському обліку. В дисертаційній роботі сформульовані базові положення, на яких грунтуються можливості об'єднання цих планів рахунків, а також концептуальні вимоги до єдиного плану рахунків.

8. Становлення управлінського обліку в бюджетних установах диктується необхідністю отримання інформації про доходи і видатки за центрами їх виникнення і відповідальності, а також адаптації його категорійного апарату до методики калькулювання медичних послуг.

9. Матеріальна база охорони здоров'я Чернігівської області, забезпеченість лікарями та середнім медичним персоналом достатні для обслуговування населення регіону за умови його повного фінансування.

10. На основі проведеного математичного моделювання напрацьована методика визначення додаткових коефіцієнтів для мотивованого коригування фінансування закладів охорони здоров'я залежно від рівня захворюваності та хворобливості населення Чернігівської області. Дана формула може використовуватись як для стратегічного планування видатків на охорону здоров'я в межах України, так і для оперативного у розрізі області, району, міста.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

1. Клименко О.М. Особливості формування багатоканальної системи фінансування медичної допомоги // Сіверянський літопис. - 2002, № 4. - с. 73-75.

2. Клименко О.М. „Розробка багатофакторної математичної моделі захворюваності як одного з факторів впливу на фінансове забезпечення охорони здоров'я” // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 189: В 5 т. Том III. Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. -с. 848 - 856.

3. Клименко О.М. Упровадження нових систем обліку в роботі казначейства Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. - Вип. 3 (10) / Голов. ред. О. П. Степанов. - К.: КНЕУ, 2002. - с. 280-286.

4. Клименко О.М. Облік спеціальних коштів при впровадженні нового плану рахунків // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. - Вип. 6 Відп. ред. О. П. Степанов. - К.: КНЕУ, 2001. - с. 393-398.

5. Клименко О.М. Фінансування бюджетних установ: принципи, методи, бухгалтерський облік. // Сіверянський літопис, 2001, № 4 (40). - с. 168-171.

В інших виданнях:

6. Клименко О. Аналіз фінансування бюджетних установ // Сіверянський літопис: Матеріали науково-практичної конференції, 2000, № 1 (31), с. 244-247.

7. Клименко О.М. Аналіз обсягів та структури медичної допомоги на прикладі Чернігівського регіону // Трансформація курсу “Економічний аналіз діяльності підприємства”: тези доповідей між нар. наук.-метод. конф. 16-17 трав. 2002 р. / Відп. за вип. Л. М. Кіндрацька. - Київ.: КНЕУ, 2002. - с. 223-227.

8. Клименко О.М. Пріоритетні напрямки розвитку державного казначейства Управління організацією: регіональні аспекти: Матеріали Х Міжнародної науково-практичної конференції. 12-13 квітня 2002 р. / За ред. В.Г. Герасимчука. - К.: ІВЦ „Видавництво „Політехніка”, 2002. - с. 138-139.

9. Клименко О.М. Шишкова В.Л., Проблеми організації контролю в органах казначейства. // Совершенствование теории и практики учёта, анализа и аудита для становления национальной учётной системы: Материалы Науч.-практ. конф. 27-29 ноября 2002 г. - Севастополь: Изд-во СевНТУ, 2002. с. 175-177.

10. Клименко О. Питання обліку доходів і видатків місцевих бюджетів. // Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні: Тези доповідей між нар. наук.-практ. конф. 16-18 жовт. 2000 р. / Відп. за вип.. В.М. Івахненко. - Київ.: КНЕУ, 2000. - с. 146-147.

АНОТАЦІЯ

Клименко О.М. Облік та аналіз фінансового забезпечення бюджетних установ (на прикладі закладів охорони здоров'я Чернігівської області).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. - Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана, Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню методики обліку та аналізу фінансового забезпечення. Брак коштів, які виділяються з бюджету в даний час, унеможливлює реалізацію програм розвитку закладів охорони здоров'я. За цих обставин потребує вирішення комплекс питань, пов'язаних із багатоканальною системою фінансування бюджетних установ, зокрема закладів охорони здоров'я.

Перспективним шляхом реформування охорони здоров'я є перехід до медичного страхування громадян з акцентом на багатоканальне фінансування бюджетно-страхової моделі охорони здоров'я з орієнтацією на кращу світову практику. Автором обґрунтовано найбільш перспективні з погляду можливого використання у вітчизняній практиці напрямки розвитку й удосконалення системи обов'язкового медичного страхування.

В роботі дана критична оцінка діючого порядку облікового супроводження операцій з фінансування та розглянуто методику обліку видатків в умовах функціонування АС ”Казна”. Систематизовано методичні та організаційні питання реформування бухгалтерського обліку у державному секторі і на цій основі, запропоновано механізм об'єднання плану рахунків бухгалтерського обліку виконання бюджетів і плану рахунків виконання кошторисів бюджетних установ. Також обґрунтовано принципові підходи до формування концепції управлінського обліку в системі фінансування бюджетних установ

У дисертації надано практичні рекомендації для оперативності обробки платіжних документів та контролю за проходженням платежів в процесі роботи програмного комплексу АС „Казна-видатки” за загальним та спеціальним фондами місцевого бюджету.

На основі проведеного математичного моделювання напрацьована методика визначення додаткових коефіцієнтів для мотивованого коригування фінансування закладів охорони здоров'я залежно від рівня захворюваності та хворобливості населення Чернігівської області. Дана формула може використовуватись як для стратегічного планування видатків на охорону здоров'я в межах України, так і для оперативного у розрізі області, району, міста.

Основні результати дослідження запроваджені в практичній діяльності бюджетних установ - закладів охорони здоров'я.

Ключові слова: облік доходів і видатків, заклад охорони здоров'я, аналіз фінансового забезпечення, виконання кошторису, загальний та спеціальний фонди, асигнування, власні надходження бюджетних установ, багатофакторні економетричні моделі, коригуючий коефіцієнт.

АННОТАЦИЯ

Клименко Е.М. Учет и анализ финансового обеспечения бюджетных учреждений (на примере учреждений здравоохранения Черниговской области).- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04 - Бухгалтерский учет, анализ и аудит. - Киевский национальный экономический университет им. Вадима Гетьмана, Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию методики учета и анализа финансового обеспечения учреждений здравоохранения. Недостаток средств, которые выделяются из бюджета, в данное время делает невозможной реализацию программ развития этих учреждений. В связи с этими обстоятельствами необходимо решить комплекс вопросов, связанных с многоканальной системой финансирования бюджетных учреждений. Совокупность эффективных способов и методов ее организации даст возможность по-новому подойти к финансово-хозяйственной деятельности бюджетных учреждений, в том числе и учреждений здравоохранения.

В диссертации автором раскрываются экономические условия создания финансового обеспечения здравоохранения, обобщен мировой опыт организации финансирования в сфере медицинского обслуживания и финансового обеспечения здравоохранения в Украине. Анализ уровня ВВП и темпов его роста, динамики доходов и расходов общего фонда, реальных доходов населения и его платежеспособности свидетельствует о том, что Украина в данное время имеет довольно ограниченные возможности финансового обеспечения здравоохранения.

Перспективным путем реформирования этой сферы является переход к медицинскому страхованию граждан с акцентом на многоканальное финансирование бюджетно-страховой модели здравоохранения с ориентацией на лучшую мировую практику, в которой апробировано три модели организации и финансирования здравоохранения: частная медицина, построенная на рыночных принципах с использованием частного медицинского страхования; государственная медицина с бюджетной системой финансирования; страховая система оплаты медпомощи, построенная на принципах социального страхования. Ни в одной стране эти модели не реализованы в "чистом" виде. Как правило, наблюдается объединение всех трех способов финансирования с преобладанием одного из них.

Автором обоснованы наиболее перспективные направления развития и усовершенствования системы обязательного медицинского страхования, которые можно использовать в отечественной практике.

В работе дана критическая оценка действующего порядка учетного сопровождения операций по финансированию и рассмотрена методика учета расходов в условиях функционирования АС ”Казна-расходы”. Базовым положением учетного процесса бюджетных учреждений является раздельный учет доходов и расходов общего и специального фондов. Фактически речь идет о функционировании двух взаимосвязанных подсистем учета, которые обеспечивают раздельное и адекватное отображение операций по поступлению доходов в условиях многоканальной системы финансирования. Важным направлением усовершенствования методики учета доходов и расходов бюджетных учреждений является изучение возможностей объединения плана счетов бухгалтерского учета выполнения государственного и местных бюджетов, по которому ведут учет органы Государственного казначейства Украины, с планом счетов бухгалтерского учета выполнения смет. При таком подходе возможно внедрение в учетный процесс бюджетных учреждений механизма управленческого учета. Ныне управленческий учет не регламентируется, а счета управленческого учета не предусмотрены планом счетов бюджетных учреждений (в отличие от плана счетов учета выполнения бюджета).

В диссертации на основе глубокого изучения и анализа функционирования АС ”Казна-расходы” обоснованы конкретные предложения по расширению информационных возможностей за счет усовершенствования отдельных исходных форм, а именно: выписки из счетов класса 9 „Забалансовый учет” в разрезе кодов экономической классификации расходов; формирование ежедневной личной карточки по операциям в разрезе распорядителей средств. Также обоснованы рекомендации относительно оперативности обработки платежных документов и контроля прохождения платежей.

Автором исследована обеспеченность учреждений здравоохранения региона ресурсным потенциалом, финансовое обеспечение медицинского обслуживания. Самым перспективным направлением реструктуризации медпомощи по уровням ее предоставления и повышения роли первичной медико-санитарной помощи, как свидетельствуют результаты исследования, для области с хуторским типом расселения преобладает развитие основ общей практики - семейной медицины. В Черниговской области активно начался процесс создания и работы общественных объединений - больничных касс. На первом этапе эти объединения ставят цель обеспечить стационарное лечение больных. Необходимо предусматривать и следующие этапы их работы - амбулаторную и стационарную помощь в учреждениях общей практики.

Проведенное исследование свидетельствует, что материальная база здравоохранения Черниговской области, обеспеченность врачами и средним медицинским персоналом достаточны для обслуживания населения региона при условии его полного финансирования.

В процессе моделирования основных показателей здоровья населения диссертантом разработана методика определения корректирующего коэффициента финансирования за счет наличия тесной корреляционной зависимости между уровнями показателей здоровья и финансированием. Стандартная формула для расчета финансирования здравоохранения расширена с учетом корректирующих коэффициентов. Данная формула может использоваться как для стратегического планирования затрат здравоохранения Украины, так и для оперативного в разрезе области, района, города.

Основные результаты исследования получили практическую апробацию в бюджетных организациях - учреждениях здравоохранения.

Ключевые слова: учет доходов и расходов, учреждения здравоохранения, анализ финансового обеспечения, выполнение сметы, общий и специальный фонды, ассигнования, собственные поступления бюджетных учреждений, многофакторные эконометрические модели, корректирующий коэффициент.

ANNOTATION

Klimenko O.M. Account and analysis of the financial providing with budget establishments (on the examples of establishments Chernihiv region's health protection). - Manuscript.

Science dissertation of economic sciences of the candidate on the speciality 08.06.04 - account analysis and audit - Kyiv V. Getman National University of Economy, Kyiv, 2006.

The dissertation is devoted to the researching of account's and analysis's method of the financial providing. Facilities shortage which is selected from the budget, at present, makes it impossible to realize the programs of development the health protection. At these circumstances the complex of the multichannel system of financing the budget establishments requires an immediate decision in the establishments health protection.

Transition to the medical insurance of citizens with an accent on the multichannel financing of the budget insurance model of health protection with the orientation on the best world practice is the perspective way of health protection's reformation.

Most perspective directions of the development and improvement system of obligatory medical insurance from the point of view to the possibility of using in home practice were substantiated by the author.

The critical estimation of operating order the account transactions of the financing operations and the method of changes account in the condition of the functioning “Kazna” AS was investigated in this research work.

The methodical and organizational questions of reformation the account in the public sector are systematized and this base the mechanism of the combination the sheme of the account calculations of implementation of budgets and the sheme of calculations the implementation of the budget establishments were proposed.

The principle approaches to the forming of the conceptions of administrative account in the system of financing of budget establishments were also substantiated.

On the base of the carried out mathematical model the method of determination of the additional coefficients for the explanation of the correction of the finance establishments of health protections was made depending on the level of morbidity and sickliness of the population of Chernihiv region.

This formula can be used both for the strategy of changes on health protections within the limits of Ukraine and operative within the limits of region, district, city.

The main result of this research work are inculcated in the practical activity of budget establishments-establishments of health protection.

Key worlds: income and charges, accounting establishments of the financial providing, implementation of special funds, assignations own receipts of budget establishments, multifactor econometric models, a correcting coefficient.

Размещено на Allbest.ru

...