ШКИРЯ Наталія Леонідівна, кандидат економічних наук, доцент, Криворізький економічний інститут КНЕУ, заступник директора, завідувач кафедри контролю і ревізії.

Захист відбудеться "26" червня 2006 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.07 у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана за адресою: 03680, м. Київ, пр. Перемоги, 54/1, ауд. 203.

Автореферат розісланий "26" травня 2006 р.

В.о. вченого секретаря спеціалізованої вченої ради доктор економічних наук, професор А.М. Герасимович.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Характерним для сучасної економіки України є зростання обсягів будівництва, відповідно розвивається галузь будівельних матеріалів. Змінюються як організаційні так і технологічні умови функціонування галузі. Досконалість методологічної та організаційної моделі обліку та аналізу собівартості впливає на ефективність господарської діяльності промислового підприємства. Останнім часом, у зв'язку з реформуванням вітчизняного бухгалтерського обліку відповідно з вимогами МСБО, як науковими працівниками, так і практиками більша увага приділяється методиці та побудові обліку, а ніж організації. Крім того, панує концепція щодо недоцільності дослідження побудови обліку за галузевою специфікою. Проте оптимізація організаційної моделі обліку та аналізу затрат формування собівартості продукції є можливим лише за умовою врахування галузевих особливостей.

Питання передумов організації та побудови обліку затрат досліджувались як вітчизняними, так і науковцями близького і далекого зарубіжжя: М.Т. Білухою, О.С. Бородкіним, Ф.Ф. Бутинцем, Б.І. Валуєвим, А.М. Герасимовичем, С.Ф. Головим, З.В. Гуцайлюком, В.П. Завгороднім, В.І. Єфименком, М.В. Кужельним, А.М. Кузьмінським, В.Г. Лінником, О.В. Лишиленко, Є.В. Мнихом, Л.В. Нападовською, М.С. Пушкарем, В.В. Сопком, М.Г. Чумаченком, П.С. Безруких, В.Б. Івашкевичем, В.Ф. Палієм, С. О. Стуковим, А.Д. Шереметом, Й. Бедге, К. Друрі, А. Яруговою. Незважаючи на те, що різні аспекти методології обліку та аналізу затрат і собівартості, наукові засади організації обліку на підприємствах, а також галузеві аспекти обліку виробництва будівельних матеріалів знайшли відображення в працях вказаних науковців, але такі дослідження не здійснювались до впровадження в Україні ринкових умов і саме тому їх наукові праці за даним напрямком не розкривають сучасних проблем організації та методології обліку й аналізу затрат та формування собівартості в галузі виробництва будівельних матеріалів (а саме виробництва залізобетонних виробів та цегли силікатної). Серед основних проблем, що потребують самостійного дослідження, є: організаційні аспекти галузевої облікової моделі затрат та собівартості, облікова політика в частині затрат та собівартості в галузі, модель інформаційного забезпечення управління затратами та собівартістю в галузі виробництва будівельних матеріалів. Саме це визначає актуальність обраної теми, побудову, завдання та цільову спрямованість даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку підприємницької діяльності Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана по здійсненню загальнодержавної програми досліджень за темою "Удосконалення обліку і контролю в галузях економіки" (державний реєстраційний номер 0103U004766). В межах наукової програми автором виконано дослідження за напрямом "Організація та методологія обліку і аналізу затрат на виробництво (на прикладі виробництва будівельних матеріалів України)".

Мета і завдання дослідження. Мета роботи - наукове обґрунтування галузевої моделі організації та методології обліку та аналізу затрат і собівартості виробництва будівельних матеріалів. Цільове спрямування обумовило постановку та вирішення наступних завдань:

· визначити сутність, функції і завдання обліку затрат та формування собівартості;

· виявити галузеві особливості та їх вплив на побудову обліку й аналізу затрат та собівартості;

· обґрунтувати сучасні проблеми інформаційного забезпечення управління затратами та собівартістю на рівні галузі виробництва будівельних матеріалів;

· визначити шляхи та розробити рекомендації щодо розвитку галузевого обліку затрат та собівартості.

Предметом дослідження є облік і аналіз затрат на виробництво будівельних матеріалів.

Об'єктом дослідження є виробництво будівельних матеріалів, та процес формування затрат і собівартості продукції.

Методи дослідження. У роботі використано такі методи дослідження, як: аналіз, прогностичний метод, специфічні методи наукового дослідження (групування, порівняння, узагальнення економічних показників), математичні методи, методи математичної статистики. Методика дослідження сформована на спостереженні, характеристиці облікових процесів і явищ, узагальненні чинних методик обліку затрат та обґрунтуванні напрямів їх удосконалення. Дослідження ґрунтується на положеннях економічної теорії, законодавчих та нормативних актах України, які регламентують методологічні та організаційні засади обліку виробничих затрат, наукові праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріали науково-практичних конференцій, періодичні видання. Більш глибоко і системно вивчався предмет дослідження на підприємствах Кіровоградської області. облік затрата собівартість виробництво

Наукова новизна одержаних результатів дослідження. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в розкритті та розв'язанні теоретичних і практичних проблем методології та організації обліку й аналізу затрат та собівартості виробництва будівельних матеріалів.

У процесі дослідження одержано наступні наукові результати:

вперше:

- розроблено науково обґрунтовану модель інформаційного забезпечення управління собівартістю для виробництва будівельних матеріалів (виробництво залізобетонних виробів та цегли силікатної), а саме: модель оперативного аналізу, модель періодичного аналізу та алгоритм разових аналітичних процедур, пов'язаних з обґрунтуванням елементів облікової політики в частині обліку затрат та формування собівартості, що спрямована на підвищення ефективності використання ресурсів та раціоналізації праці обліково-аналітичного персоналу;

- запропоновано комплекс заходів для підвищення ефективності інформаційного забезпечення управління затратами з ремонту шляхом їх нормування та контролю дотримання лімітів, групування відхилень від норм.

отримали подальший розвиток:

- складові обліку затрат для побудови ефективної системи формування собівартості;

- аспекти, що впливають на організацію обліку затрат та формування собівартості з метою побудови системи обліку затрат адекватної організаційно-технологічним умовам виробництва залізобетонних виробів та цегли силікатної;

- внутрішньогосподарський облік затрат та собівартості виробництва будівельних матеріалів з метою управління затратами та собівартістю.

Практичне значення одержаних результатів полягає в: розробці рекомендацій, спрямованих на удосконалення організації обліку і аналізу затрат та формування собівартості на підприємствах виробництва залізобетонних виробів та виробів із бетону і силікатної цегли Кіровоградської області;

Основні положення дисертаційної роботи використовуються при викладанні курсів фінансового та управлінського обліку, обліку в галузях народного господарства на факультеті економіки Кіровоградського інституту регіонального управління економікою (довідка № 1/07 - 21а від 19.02.06).

Результати дослідження використані в обліковій практиці ДП Світловодського заводу силікатних виробів та ЗАТ "Спецзалізобетон", зокрема, робочий план рахунків та методика обліку й розподілу затрат із ремонту, внутрішні регламенти обліково-економічної служби, система документообігу, методика аналізу сезонності й розподілу постійних загальновиробничих затрат.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою, в якій висвітлено науковий підхід до розв'язання важливої проблеми - формування галузевої моделі організації обліку і аналізу затрат на виробництво.

Апробація результатів дисертації. Окремі положення дисертаційного дослідження доповідались і були позитивно оцінені на наступних науково-практичних конференціях:

· ІІІ міжнародній науково-практичній конференції "Динаміка наукових досліджень" (21-30 червня 2004 року), м. Дніпропетровськ;

· всеукраїнській науково-практичній конференції "Організаційно-економічні та фінансові механізми мобілізації резервів промислових підприємств при трансформації економіки" (14-15 квітня 2005 року), м. Кременчук;

· регіональній науково-технологічній конференції молодих вчених і спеціалістів КДПУ (2004 рік), м. Кременчук.

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 1,61 д.а., із них 3 - у наукових фахових виданнях обсягом 1,05 д.а., 4 - в інших виданнях обсягом - 0,56 д.а.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний зміст викладено на 156 сторінках друкованого тексту. Робота містить 19 таблиць на 19 сторінках, 29 рисунків на 12 сторінках та 26 додатків на 83 сторінках. Список використаних джерел налічує 147 найменувань на 12 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, зв'язок з науковими програмами, сформульовано мету і завдання дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У розділі 1 "Передумови раціональної побудови обліку затрат на виробництво" висвітлено економічний зміст витрат, затрат та собівартості, з'ясовано їх сутність як об'єктів облікового спостереження, зроблено огляд історії розвитку методології обліку затрат та формування собівартості, обґрунтовано необхідність розмежування термінів витрати та затрати з точки зору побудови системи обліку, визначено передумови раціональної організації обліку затрат. Доведено необхідність врахування галузевих особливостей для побудови ефективної організаційної моделі обліку і аналізу затрат та формування собівартості. Система обліку є об'єктивною, а інформаційний простір не одномірним. Відповідно до облікової практики країн із розвинутою ринковою системою, аналізу поглядів провідних вітчизняних науковців, сучасному етапу розвитку інформаційних систем та технологій на рівні чинного законодавства України виокремлено таку підсистему обліку, як внутрішньогосподарський (управлінський). Погляди на сутність та взаємозв'язок управлінського обліку з іншими видами обліку є не однозначними. У зв'язку з виокремленням такої підсистеми обліку, як управлінський посилюються проблематика неоднозначності тлумачення економічних категорій: витрати, затрати, собівартість, за допомогою яких є можливим кількісно охарактеризувати процес виробництва та його результати. Доведено неправомірність застосування різних термінів по відношенню до одного й того ж самого об'єкта у різних підсистемах обліку. З'ясовано, що витрати і затрати як мікроекономічна категорія є об'єктами бухгалтерського обліку. Витрати - це спрямування коштів на придбання ресурсів. Використання в процесі господарської діяльності ресурсів є затратами. Структура затрат та формування сукупної собівартості реалізованої продукції в системі фінансового (бухгалтерського) обліку регламентовано стандартами, а формування інформації стосовно собівартості, з метою управління ними, організується суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до власних потреб згідно з прийнятою обліковою політикою.

Основними функціями, що мають бути реалізовані системою обліку затрат, є інформаційна, контрольна та регулююча. Проте їх реалізація має особливості в кожній з підсистем. Організація обліку затрат безпосередньо пов'язана з прийняттям рішень щодо взаємозв'язку цих двох підсистем на рівні конкретного підприємства, що має бути вирішено в межах облікової політики.

В Україні перехід від облікової практики з уніфікованими процедурами, які передбачали лише виконавчий характер праці обліковців, до свідомої розробки облікової політики й формування облікових прийомів потребує значної організаційної роботи. Доведено необхідність наукового обґрунтування галузевих аспектів організації обліку затрат. У цьому зв'язку досліджено галузеві особливості виробництва будівельних матеріалів та з'ясовано їх вплив на побудову обліку й аналізу затрат та собівартості. На Рис. 1 Фактори впливу на організацію обліку затрат представлено систематизацію та узагальнення факторів, які мають бути враховані при організації обліку.

Максимальне врахування наведених факторів є необхідним при розробці робочого плану рахунків в галузі, виокремленні об'єктів обліку і калькулювання собівартості, обґрунтуванні методики обліку і розподілу загальновиробничих затрат.

Концептуальною передумовою побудови ефективної моделі організації обліку і аналізу затрат є дослідження галузевих особливостей та умов формування собівартості продукції на підприємствах галузі. Відповідно в першому розділі досліджено організаційні та технологічні аспекти функціонування такої підгалузі промисловості будівельних матеріалів, як виробництво залізобетонних конструкцій та виробів із залізобетону і силікатної цегли. Доведено, що оптимізація організації обліку затрат є можливою за умови врахування технологічних особливостей конкретної підгалузі та цілей і організаційних можливостей конкретного підприємства.

У розділі 2 "Організаційно-методологічні аспекти обліку затрат на виробництво" досліджено методом суцільного спостереження особливості організації обліку затрат на підприємствах підгалузі Кіровоградської області. За окремими аспектами застосовувалось анкетне обстеження всіх діючих підприємств області. Виявлено проблеми, що потребують розв'язання, а саме: необхідність організації підвищення кваліфікації головних бухгалтерів підприємств, посилення контролю за дотриманням норм чинного законодавства стосовно організації та ведення бухгалтерського обліку (у роботі облікового персоналу відсутнє планування облікових робіт у відповідності з вимогами наукової організації праці та науково-методичне забезпечення цієї сфери). Обґрунтовано необхідність розмежування понять організація бухгалтерського обліку та організація роботи облікового апарату, визначено сутність понять методика обліку та організація обліку. Організація обліку - це комплекс методичного та технічного забезпечення роботи бухгалтерського апарату. Організація обліку обумовлена технологічним процесом, складом та обсягами інформації, що необхідна для управління господарськими процесами; залежить від принципів матеріальної відповідальності і визначає: структуру бухгалтерського апарату; розподіл функцій між співробітниками; документообіг; форми обліку. Методика - це поєднання способів ведення бухгалтерського обліку. Відповідно методика та організація обліку є двома взаємопов'язаними сторонами облікового процесу.

Проведено аналіз змісту та мотивації складання внутрішніх регламентів облікових служб на підприємствах. Зроблено висновок про наявність як об'єктивних, так і суб'єктивних чинників, що негативно впливають на їх формування. До об'єктивних віднесено: відсутність фондового ринку та реальних корпоративних відносин (на підприємствах, що досліджувались розподіл дивідендів не здійснюється, акції у вільному продажу не пропонуються). До суб'єктивних - відсутність у бухгалтерів навичок творчої праці та відповідного методичного забезпечення. Накази з організації обліку та облікової політики, що прийняті на підприємствах, не висвітлюють специфіку організації обліку конкретного підприємства, не розроблено Положення про бухгалтерію, організаційно не закріплена форма обліку та технологія обробки облікової інформації (відповідно не регламентовано документообіг), а також не приділено уваги організації праці облікового апарату.

З'ясовано, що ускладнення організації обліку, зокрема обліку затрат, виникли тому, що Стандарти визначають лише концептуальні підходи до оцінки статей звітності та не розкривають питань технології облікових процедур. а бухгалтери традиційно орієнтовані на працю в іншому правовому полі з наявністю інструктивних матеріалів, що докладно розкривають технологію ведення обліку. Рекомендації, розроблені на галузевих рівнях, не вирішують проблеми. Документом, що частково регламентує методику обліку затрат на підприємствах, залишається План рахунків та Інструкція щодо його застосування. Концепція побудови типового плану рахунків у частині обліку виробництв потребує уточнення об'єкту обліку, відповідно з організаційними особливостями господарювання в робочому плані рахунків. Одним із варіантів є відкриття субрахунків в розрізі виробничих підрозділів, що пов'язується з формуванням центрів затрат в системі управлінського обліку. Підприємства підгалузі не використовують таких методичних підходів, а затрати на рахунку 23 "Виробництво" накопичують котловим методом. На більшості підприємств реалізується контрольна функція обліку шляхом спроби поєднання центрів відповідальності за затрати з побудовою робочого плану рахунків за центрами затрат. До такої побудови прив'язується організація матеріальної відповідальності та розподіл затрат на оплату праці. Аналіз діяльності підприємств підгалузі виявив, що фактором впливу на побудову робочого плану рахунків є не стільки галузеві організаційні особливості, скільки обсяги діяльності. Врахування особливостей технологічного процесу при визначенні центрів затрат є дуже вагомим для раціональної організації обліку затрат. Технологічний процес на цих підприємствах тяжіє до послідовних переділів, що здебільшого пов'язано з виокремленням відповідних виробничих підрозділів. Потребам формування фінансової звітності і відповідно реалізації інформаційної функції це не суперечить, але суттєво знижує рівень реалізації контрольної функції. В умовах відсутності автономної системи внутрішньогосподарського обліку це є недоречним.

Обґрунтовано необхідність визначення найбільш важливих підрозділів, що можуть виступати як центри затрат. Запропоновано виокремити цех основного виробництва та допоміжні виробництва (паросилове господарство, ремонтно-механічну майстерню, транспортний цех). Відповідно до технологічних та організаційних особливостей підприємств підгалузі запропоновано базовий робочий план рахунків для обліку затрат (табл. 1).

Робочий план рахунків

Дослідження практики обліку затрат на підприємствах регіону виявило порушення вимог П(С)БО щодо обліку затрат за елементами (на всіх підприємствах не організовано ведення обліку за елементами). Рахунки 8 класу не застосовуються, що ставить під сумнів об'єктивність Звіту з фінансових результатів діяльності в частині затрат за елементами. Доведено доцільність ведення обліку затрат за елементами із застосуванням сальдового методу обліку та оцінки активів на підприємствах із спрощеним технологічним процесом. Це зумовлює необхідність часткової децентралізації обліково-управлінського апарату і розробки системи дієвого внутрішнього контролю використання та збереження матеріальних ресурсів. Питання організаційної побудови апарату бухгалтерського обліку як форми розподілу праці, достатньо гостро постає в сучасний період. Виходячи із цього побудова інформаційної системи конкретного підприємства зумовлюється організаційною формою обліку, тобто побудовою облікового апарату та розподілом праці.

Організація внутрішнього контролю на підприємствах промисловості будівельних матеріалів є достатньо складною на ділянці затрат матеріалів, що відкрито зберігаються. У цьому зв'язку запропоновано виявляти та обліковувати відхилення від нормативного витрачання матеріалів за допомогою способів: документування, розрахунку та за даними інвентаризації. Обґрунтовано доцільність застосування по відношенню до різних матеріалів різних методів. Особлива увага при розробці галузевої моделі обліку затрат та формування собівартості була приділена питанням обліку затрат допоміжних та обслуговуючих виробництв, більшість проблем щодо організації обліку виникають саме на цих ділянках (це стосується ремонтного підрозділу, транспортного цеху, їдальні). Пропоновану модель організації обліку затрат з ремонту представлено рис. 2. Інформаційне забезпечення організації ремонту.

Затрати допоміжного виробництва знаходять своє відображення на 91 рахунку "Загальновиробничі затрати". Анкетування довело, що за рахунком 91 відкривають два субрахунки, що передбачені типовим планом (911 і 912). На 911 обліковуються затрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання, а на 912 - інша частина загальновиробничих затрат. Ведення цих рахунків має бути обґрунтовано метою їх використання, що ґрунтується на аналізі складу цих затрат за статтями. Зазначено, що для підприємств підгалузі є особливо актуальним виокремлення затрат за 911 субрахунком "Затрати на утримання та експлуатацію машин та обладнання" у розрізі аналітичних статей На підприємствах, що досліджувались, узагальнення затрат за такими аналітичними статтями не здійснюється, що є методично не виваженим. Але доцільність постатейного накопичення затрат безпосередньо пов'язано з плануванням організації поточного контролю їх здійснення в режимі реального часу.

Дискусійним залишається зв'язок об'єктів обліку затрат та процесу калькулювання. Аргументовано можливість автономного існування цих процедур. Організаційно це питання вирішується при поділі функціональних обов'язків апарату обліково-економічних служб і залежить від багатьох чинників: характеристики ринку, маркетингово-збутової та цінової політики. Раціональний вибір та застосування певного методу обліку затрат на підприємствах взаємно обумовлюється організацією праці обліково-аналітичного персоналу.

У розділі 3 "Галузевий аспект методичного забезпечення організації аналізу" визначено передумови побудови аналітичної системи а саме: адресність - відповідність умовам та потребам функціонування конкретного підприємства; максимальне врахування технологічно-організаційних особливостей та економічних умов діяльності підприємства. Відповідно адресно для підприємств підгалузі розроблено галузеву модель аналізу за такими об'єктами, як витрати, затрати та собівартість. Розглянуто ті аспекти аналізу, які пов'язані з організацією діяльності обліково-аналітичного персоналу. Відповідно аналітичні процедури поділено на постійні, періодичні та разові. Метою організації постійного або оперативного аналізу з точки зору потреб галузі, є інформаційне забезпечення організації безперебійної роботи виробництва та прогнозування його результатів. Задача його проведення - здійснення прогнозних розрахунків щодо затрат підприємства, розроблено методичні підходи щодо визначення об'єктів аналізу. За базовим - об'єктами аналізу є матеріальні ресурси, що суттєво впливають на формування собівартості; за альтернативним - об'єкт аналізу визначається шляхом значущості матеріального ресурсу але за його питомою вагою в структурі матеріальних затрат. За першим напрямком для виокремлення об'єктів оперативного аналізу наявності матеріальних ресурсів, їх якості, вартості запропоновано застосування "АВС - аналізу". Обґрунтовано застосування в якості об'єкту оперативного аналізу, стан виконання окремих замовлень відповідно з потребами управління маркетингово-збутовою діяльністю з метою прийняття рішень щодо пошуку потенційних замовників та формування цінової політики. У цегляному виробництві доведено необхідність організації аналізу завантаженості готовою продукцією і оперативного аналізу потенційного збуту. Ми розглядаємо організацію оперативного аналізу формування затрат як передумову ефективного управління собівартістю. Організаційні аспекти оперативного аналізу представлено рис. 3.

Організація оперативного періодичного аналізу пов'язана з оптимізацією процесу постачання. Аналітичні процедури складаються з визначення принципових підходів формування оборотних активів підприємства (консервативний, помірний, агресивний), обґрунтування періодів здійснення розрахунку оптимальних обсягів оборотних активів у змінній та постійній частині. Схематично організаційна модель оперативного періодичного аналізу на підприємствах із виробництва будівельних матеріалів представлено рис. 4.

Доведено необхідність аналітичних процедур при обґрунтуванні облікової політики в частині обліку затрат та формування собівартості. Такі аналітичні процедури за характером проведення віднесено до разових. Доведено, що разові аналітичні процедури є організаційною передумовою ефективної системи обліку затрат. Розроблено методичні підходи організації аналізу з метою обґрунтування елементів облікової політики в частині собівартості.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення розв'язання наукової задачі, що виявляється у розробці науково-методичних і практичних підходів щодо вдосконалення організації та методики обліку і аналізу затрат на виробництво підприємствах підгалузі виробництва будівельних матеріалів України.

1. У зв'язку з розширенням кола споживачів інформації та різноспрямованістю їх інтересів, диференціацію обліку вважаємо об'єктивною.

Метод обліку затрат безпосередньо зумовлює організацію первинного спостереження та підходи до розробки робочого Плану рахунків; розподіл функціональних обов'язків між обліковою та економічною службами. Відповідно до технологічних особливостей підгалузі та проведеного аналізу переваг і недоліків потенційно-можливих методів обліку затрат обґрунтовано доцільність використання для силікатного виробництва застосування простого методу обліку затрат з елементами нормативного в частині прямих матеріальних затрат; для залізобетонного виробництва попередільний метод з елементами нормативного в частині прямих матеріальних затрат. З метою оптимізації організації обліку з точки зору реалізації галузевих аспектів в роботі запропоновано робочий план рахунків у частині виробничих затрат, що ґрунтується на деталізації затрат за місцями їх виникнення.

4. Дослідження сучасного стану організації бухгалтерського обліку в галузі дає можливість стверджувати про наявність суттєвих проблем, що пов'язано з негативною тенденцією спрямування організаційної моделі обліку лише на задоволення фіскальних потреб та формальне забезпечення ціноутворення за методом "затрати +". Відповідно з необхідністю активізації організаційних факторів обліку затрат та формування собівартості розроблено і запропоновано адресно підприємствам підгалузі регламенти організації обліку затрат.

5. Недоліком сучасного стану організації обліку в галузі є не відпрацьованість облікової політики. Відповідно з вимогами П(С)БО та з потребами інформаційного забезпечення управління затратами та собівартістю (їх визначення ґрунтується на проведеному аналізі галузевих та організаційних особливостей функціонування виробництва), запропоновано методичні підходи щодо обґрунтування елементів облікової політики в частині затрат та собівартості.

6. Організація аналітичних процедур безпосередньо впливає на ефективність функціонування виробництва, що зумовлює необхідність чіткого визначення задач, функцій, суб'єктів, об'єктів та розробки методики і організації проведення аналізу відповідно до аспектів, що пов'язані з організацією діяльності обліково-аналітичного персоналу. У цьому зв'язку аналітичні процедури поділено на постійні, періодичні та разові. Обґрунтовано необхідність закріплення внутрішніх організаційних регламентів прав і обов'язків менеджерів різного рівня щодо забезпечення проведення і використання результатів аналітичних процедур.

7. У роботі обґрунтовано підходи до виокремлення базових об'єктів аналізу та контролю: об'єкти оперативного аналізу зумовлені структурою собівартості за елементами і функціональною значимістю. Обґрунтовано необхідність організації перманентного аналізу стану, якості виготовлення та дотримання технологічних умов виробництва у розрізі конкретних замовлень. Розроблено методичне забезпечення його реалізації.

Періодичний аналіз пов'язується нами з необхідністю оптимізації постачальницько-збутової діяльності. Визначено, відповідно до особливостей господарювання та формування собівартості, організаційні аспекти періодичного аналізу в галузі виробництва будівельних матеріалів, а саме, визначено, з метою інформаційного забезпечення нормування оборотних ресурсів, інформаційні джерела, відповідальні посадові особи і періоди проведення аналізу.

8. Доведено доцільність застосування аналітичних процедур як організаційних передумов побудови раціональної системи обліку затрат. Розроблено алгоритм формування елементів облікової політики обліку затрат, що ґрунтується на аналізі сезонності.