Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний вищий навчальний заклад

"Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"

УДК 657.92:003.12

Спеціальність 08.00.09 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Бродська Ірина Іванівна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луцькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Парасій-Вергуненко Ірина Михайлівна, ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", доцент, професор кафедри обліку в кредитних та бюджетних організаціях та економічного аналізу

Офіційні опоненти:

- доктор економічних наук, професор Лазаришина Інна Дмитрівна, Національний університет водного господарства та природокористування, завідувач кафедри обліку та аудиту

- кандидат економічних наук Костюченко Валентина Миколаївна, Приватний вищий навчальний заклад "Міжнародний інститут менеджменту (МІМ-Київ)", доцент кафедри еккаунтингу

Захист відбудеться "15" вересня 2008 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.06 в ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дехтярівська, 49-г, ауд. 601.

Автореферат розісланий "8" серпня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат технічних наук, професор О.Д. Шарапов

Анотації

- класифікацію видів оцінки для формування системи аналітичних показників, що використовуються в оцінній діяльності, через доповнення її такими класифікаційними ознаками та видами оцінки: за часовим періодом; за об'єктом оцінки; за методом оцінки вартості; за формою одержаного результату; за цільовим призначенням. Використання запропонованих класифікаційних ознак дає змогу врахувати різні цілі оцінки та спрощує аналітичну інтерпретацію одержаних результатів оцінки;

- методику розрахунку вартості чистих активів через уточнення порядку визначення вартості власного капіталу, а саме, включенням до його складу різниці між доходами та витратами майбутніх періодів, що посилює точність оцінки;

- процедури аналізу фінансово-економічної стійкості й ефективності діяльності підприємства через обґрунтування системи показників, покладених в основу інтегрального коригувального коефіцієнта вартості підприємства, механізму їх узагальнення та інтерпретації. Такий підхід посилює об'єктивність оцінки на основі формалізованої бухгалтерської інформації і дозволяє використати переваги комбінування витратного (майнового) та дохідного методичних підходів оцінки вартості підприємства;

- класифікацію аналітичних показників, які використовуються в оцінній діяльності в частині ознак: за сферою використання; за інформаційними джерелами; за формою; за часовою спрямованістю; за кількістю параметрів. Урахування цих класифікаційних ознак лежить в основі наукового обґрунтування відбору аналітичних показників, визначення способів їх узагальнення та інтерпретації для цілей оцінки вартості різних об'єктів, дозволяє уникнути їх дублювання;

набули подальшого розвитку:

- систематизація основних положень облікової політики з урахуванням їх впливу на балансову вартість активів та процедури їх контролю для цілей оцінки вартості підприємства;

- класифікація принципів оцінки залежно від напряму дії на результат оцінки, що дозволяє обґрунтувати критерії і сферу їх застосування залежно від специфіки об'єкта оцінки та мети її проведення.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження сприятимуть удосконаленню обліково-аналітичного забезпечення оцінки вартості підприємства. Основні положення, запропоновані автором, можуть використовуватись у практичній діяльності та навчальному процесі.

Окремі розробки автора, які спрощують процедури оцінки вартості підприємств, знижують їх трудомісткість та суттєво підвищують об'єктивність оцінки, впроваджені в практику організацій та підприємств, котрі ведуть оцінну діяльність, що підтверджується довідками про впровадження, зокрема Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Волинській області (довідка № 1138 від 19.12.2007 р.) та Міжнародною юридичною компанією "СОЛОМОН-ГРУПП" (довідка № 262 від 16.12.2007р.).

Основні положення наукового дослідження використовуються в навчальному процесі кафедри обліку і аудиту Луцького національного технічного університету у процесі викладання дисциплін "Фінансовий облік", "Економічний аналіз", "Податковий облік", "Аудит" (акт про впровадження від 5.12.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного автором дослідження щодо вдосконалення обліково-аналітичного забезпечення процедур оцінки вартості підприємства. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, визначено в переліку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та практичні результати наукового дослідження доповідались автором й дістали схвалення на восьми міжнародних та всеукраїнських конференціях, зокрема: Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми та перспективи розвитку обліку, аналізу, контролю і аудиту у сфері надання послуг" (м. Тернопіль, 2005), Міжнародній конференції "Становлення та розвиток обліку, контролю та аналізу в Україні" (м. Київ, 2006 р.), ІV Міжнародній науково-практичній конференції "Теорія і практика економічного аналізу: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку" (м. Тернопіль, 2006 р.), VІ Міжнародній науково-практичній конференції "Теорія і практика сучасної економіки" (м. Черкаси, 2006 р.), IV Міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми розвитку суспільства: історична спадщина, реалії та виклики XXI століття" (м. Київ, МАУП, 2006), I Міжнародній науково-практичній конференції "Європейська наука XXI століття: стратегія і перспективи розвитку - 2006" (м. Донецьк, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Теоретико-методологічні та практичні аспекти розвитку економіки України" (м. Тернопіль, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції "Внутрішній аудит та контроль ризиків бізнесу" (м. Луцьк, 2007).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 14 наукових працях, серед яких 6 статей - у наукових фахових виданнях (2,7 друк. арк.), 8 публікацій - у матеріалах науково-практичних конференцій (1,78 друк. арк.). Загальний обсяг публікацій - 4,48 друк. арк., з яких особисто авторові належать 4,38 друк. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 179 сторінок друкованого тексту. Робота містить 36 таблиць на 25 сторінках, 17 рисунків на 14 сторінках. Список використаних джерел налічує 172 найменування; 15 додатків на 27 сторінках.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних наукових результатів.

У розділі 1 "Концептуальні засади формування обліково-аналітичного забезпечення оцінки вартості підприємства" на основі дослідження сутності оцінки вартості підприємства та систематизації її основних принципів та методичних підходів обґрунтовано концепцію формування обліково-аналітичного базису процедур оцінки вартості компанії.

Еволюція відносин власності в Україні наклала відповідний відбиток на розуміння сутності самого поняття "оцінка" та методологію її здійснення. Під час визначення її економічної сутності автором обґрунтовано необхідність урахування специфіки об'єкта оцінки, цілі її здійснення та фахову належність суб'єкта оцінки.

Наприклад, оцінка з бухгалтерської позиції є важливим елементом методу бухгалтерського обліку і невід'ємним компонентом облікового процесу, способом відображення об'єктів бухгалтерського обліку в узагальнювальному грошовому (вартісному) вимірнику. Така оцінка не є головною метою облікових процедур, а отже, не є кінцевим результатом. З іншого боку - з позиції "оцінювача" - бухгалтерський облік сам є важливим складником процесу оцінки і є його головним інформаційним джерелом. Тобто в оцінній діяльності оцінка є не інструментом, а метою діяльності, її кінцевим результатом. Такий підхід обумовлює специфіку дії на результат оцінки принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності, закладених в П(С)БО, та принципів, визначених в міжнародних і національних стандартах оцінки. Доведено, що при формуванні інформаційного забезпечення оцінки вартості підприємств недоцільно копіювати іноземний досвід щодо оцінних процедур, які здійснюються в умовах розвиненого ринку. Врахування цих особливостей має підвищувати об'єктивність оцінки через адаптацію обліково-аналітичного забезпечення до цілей оцінної діяльності на вітчизняному ринку.

Для формування інформаційно-аналітичного поля якісної та неупередженої оцінки вартості підприємства автором удосконалено класифікацію видів оцінки через її доповнення деякими класифікаційними ознаками, зокрема: за способом проведення оцінки (статична, динамічна); за об'єктом оцінки (оцінка вартості підприємства, оцінка бізнесу, оцінка майна та окремих його складових), за методом проведення (оцінка на основі витратного, дохідного, ринкового, комбінованого методичних підходів); за формою (видом) одержаного результату (фіксована або моментна та інтервальна оцінка); за цільовим призначенням (страхова, інвестиційна, податкова, бухгалтерська, управлінська оцінка). Запровадження цих класифікаційних ознак створює передумови для побудови системи аналітичних показників, які можуть бути використані в процесі оцінки вартості підприємства або інших об'єктів оцінки.

З огляду на специфіку розвитку економічних відносин в Україні обґрунтовано переваги витратного (майнового) методичного підходу для проведення оцінки вартості підприємства; ключовою категорією цього методичного підходу є "вартість чистих активів підприємства". У роботі запропоновано вдосконалений варіант методики розрахунку цього показника, сутність якого полягає у виключенні із зобов'язань доходів майбутніх періодів та прирівнюванні до власного капіталу різниці між доходами та витратами майбутніх періодів, що призведе до коригування на цю суму розміру чистих активів.

З метою формування обліково-аналітичного забезпечення процедур оцінки вартості підприємства та обґрунтування авторської концепції в дисертації проведено критичний аналіз переваг і недоліків методичних підходів, що використовуються в оцінній діяльності без урахування специфіки функціонування фондового ринку країни. Доведено, що автоматичне перенесення зарубіжних принципів та методичних прийомів оцінних процедур на український ринок призводить до суб'єктивності кінцевого результату, який значною мірою залежить від особистих суджень оцінювача, його професійних навичок та мотивації. Усе це обумовлює необхідність створення комплексного методу оцінки, який базується на одночасному використанні різних методичних підходів. При цьому запропоновано посилити об'єктивність оцінок за рахунок більш повного використання облікових даних та їх аналітичної інтерпретації за спеціальною методикою; така об'єктивність забезпечується за умови додержання вимог національних стандартів бухгалтерського обліку.

У роботі систематизовано основні вимоги до інформаційного забезпечення процесу оцінки, визначено роль та завдання обліку та аналізу в оцінних процедурах, згруповано основні принципи оцінки залежно від напряму дії на її результат, проаналізовано зв'язок оцінних процедур з принципами бухгалтерського обліку та узагальнено основні фактори, що впливають на результат оцінки вартості підприємства. Інформацію, на основі якої здійснюється оцінка вартості підприємства, структуровано та деталізовано в розрізі внутрішнього та зовнішнього інформаційних блоків за окремими сегментами.

У розділі 2 "Бухгалтерський облік та фінансова звітність як інформаційна база оцінки вартості підприємства" досліджено теоретичні та методичні засади інформаційного забезпечення процесу оцінки вартості підприємства, розглянуто бухгалтерські підходи щодо оцінки активів, з'ясовано значення облікової політики підприємства в процесі оцінки вартості активів та розроблено методику опрацювання фінансової звітності під час оцінки вартості підприємства.

З'ясовано, що вимоги до змістовного наповнення облікової інформації, яка використовується в процедурах оцінки, методика її опрацювання та аналізу, залежать від такого: намірів придбання об'єкта; форми власності; виду бізнесу; галузевої приналежності; масштабів діяльності; географії функціонування; специфіки та призначення об'єкта оцінки; фази життєвого циклу підприємства. Наприклад, коли придбаваються аудиторські фірми, страхові та юридичні компанії (де домінує інтелектуальний капітал), у процедурах оцінки недоцільно робити акцент лише на вартості чистих активів підприємства, а обов'язково потрібно враховувати кадровий потенціал, імідж, репутацію, клієнтську базу тощо. Отже, для таких компаній бухгалтерський баланс як основа використання майнового підходу не надасть вичерпної інформації про їхню реальну вартість. І навпаки, для промислових підприємств (зокрема підприємств машинобудування), які характеризуються ресурсномістким виробництвом, майновий методичний підхід оцінки є виправданим і є більш об'єктивним, ніж інші, тому використання фінансової звітності та правильна її підготовка для проведення оцінних процедур буде найголовнішим етапом такої оцінки.

Особлива увага в роботі приділена процедурам перевірки справедливої вартості такого виду активів підприємства, як запаси. Відповідно до П(С)БО 9 підприємство на дату балансу має оцінювати запаси за меншою з двох величин. Передусім це стосується неліквідних та застарілих товарно-матеріальних цінностей. За наявності даних про можливу ціну продажу кожного конкретного номенклатурного номера (або пов`язаних запасів у номенклатурній групі) виконати умови національного облікового стандарту нескладно. Проте на практиці у зв'язку із трудомісткістю таких процедур, бухгалтери часто припускаються порушень цих вимог, які оцінювач повинен визначити та врахувати в процесі оцінки. У дисертації запропоновано авторський підхід щодо уцінки запасів на основі розрахунку їх оборотності. Для цього оцінювач залежно від наміру підприємства щодо їх застосування, виробничого призначення та сутності має поділити запаси підприємства на групи. Автором обґрунтовано доцільність використання диференційованого підходу до розрахунку оборотності для окремих груп запасів. На останньому етапі пропонується розрахувати величину уцінки запасів у розрізі кожної групи на основі коефіцієнтів списання, визначених експертним способом, або емпіричних досліджень виходячи з професійного судження оцінювача.

Для ефективного застосування витратного (майнового) методичного підходу оцінки вартості активів підприємства, зважаючи на можливість вибору бухгалтерами різних методів оцінки активів та зобов'язань, передбачених національними П(С)БО, оцінювач повинен докладно вивчити облікову політику підприємства, яка безпосередньо впливає на балансову вартість активів та фінансовий результат діяльності підприємства за звітний період. У дисертації систематизовано основні положення облікової політики з урахуванням напряму їх впливу на балансову вартість активів та запропоновано порядок їх перевірки для цілей оцінки вартості підприємства.

Важливими етапами формування інформаційного базису процесу оцінки вартості підприємства є проведення процедур підготовки, коригування та нормалізації фінансової звітності, розрахунок та інтерпретація аналітичних показників, що характеризують здатність підприємства нарощувати свою вартість. На основі аналізу різних наукових концепцій (історичної, футуристичної, змішаної) в дисертації розроблено структурно-логічну модель формування обліково-аналітичного базису оцінки вартості підприємства з урахуванням принципів та основних положень національних і міжнародних стандартів обліку та стандартів оцінки.

У розділі 3 "Аналітичне забезпечення процесу оцінки вартості підприємства" досліджено роль і завдання економічного аналізу в оцінній діяльності, виділено основні етапи формування аналітичного забезпечення процесу оцінки вартості підприємства, які охоплюють низку послідовних взаємозв'язаних методичних процедур. Останні залежать від об'єкта оцінки та наявності відповідної інформаційної бази й обумовлені мірою прозорості операцій з купівлі-продажу компаній на відкритому ринку.

Під час оцінки вартості підприємства пропонується враховувати два джерела одержання доходу, які обумовлені стадією життєвого циклу підприємства: дохід від діяльності підприємства, що функціонує (на стадії зародження, зростання, зрілості), та дохід від продажу активів підприємства, яке перебуває на стадії занепаду, ліквідації, або в разі придбання для перепродажу. Це підтверджує необхідність застосування комбінованої методики оцінки з елементами дохідного та майнового методичних підходів.

Отже, першим етапом оцінки вартості підприємства є визначення скоригованої вартості чистих активів, яка формується на основі бухгалтерської інформації за даними балансу. Особливості коригування вартості чистих активів, пов'язані з переоцінкою вартості активів та зобов'язань, висвітлено в другому розділі дисертації. Наступним етапом оцінних процедур має бути коригування вартості чистих активів підприємства на відповідні показники, які характеризують інший бік його вартості: дохідність, ділову активність, фінансову стійкість, ризикованість, привабливість галузі та ринку, кадровий потенціал, конкуренцію тощо. Тому важливим етапом аналізу є обґрунтування, відбір та систематизація відповідних одиничних аналітичних показників, які можуть бути використані в оцінній діяльності, та розробка методики їх розрахунку, узагальнення та інтерпретації. Доведено, що склад і методика розрахунку цих показників не бувають незмінними і залежатимуть від цілей оцінки та специфічних особливостей ринкового середовища об'єкта оцінки.

Класифікація показників, що використовується в оцінній діяльності, має важливе значення для оцінки фінансового стану підприємства, вартість якого підлягає оцінюванню, та є визначальною для вибору методичного підходу для оцінки, лежить в основі аналітичного обґрунтування узагальнювального висновку оцінювача з урахуванням результатів аналізу фінансового стану підприємства. Усі показники, що використовуються в оцінній діяльності, автором пропонується згрупувати за такими класифікаційними ознаками: за сферою використання(традиційні або класичні і специфічні); за інформаційними джерелами (розраховані за даними фінансової звітності та розраховані за даними іншої інформації); за формою (абсолютні та відносні); за часовою спрямованістю (фактичні, минулих періодів та прогнозні); за кількістю параметрів (одиничні та комплексні). звітність вартість запас оборотність

Динамічну здатність і прибутковість, які, у свою чергу, створюють передумови до зростання вартості підприємства, рекомендовано розраховувати за допомогою коригувального коефіцієнта. Для визначення останнього було проаналізовано основні класичні моделі, що характеризують імовірність банкрутства, та відібрано показники, котрі якнайповніше визначають фінансову стабільність підприємства, а також ураховано недоліки та переваги методичних підходів до оцінки вартості підприємства. Коригувальний коефіцієнт (Кк) вартості чистих активів пропонуємо розраховувати за формулою:

Кк = К ф.с Ч К д.з Ч К п.д, (1)

де К ф.с -коефіцієнт фінансового стану підприємства;

К д.з - коефіцієнт динамічної здатності;

К п.д - коефіцієнт прибутковості доходу.

Отже, інтегральний показник, що коригує вартість чистих активів і таким способом визначає вартість підприємства, розраховується множенням коефіцієнта фінансового стану (враховує ризикованість діяльності підприємства), коефіцієнта динамічної здатності та коефіцієнта прибутковості доходу.

При цьому коефіцієнт фінансового стану формується способом порівняння фактичних значень із середніми значеннями за галуззю чотирьох показників: оборотності активів (співвідношення чистої виручки та активів); коефіцієнта фінансової незалежності (автономії) (співвідношення капіталу та активів); прибутковості активів (відношення прибутку до оподаткування до середніх активів); коефіцієнта загальної ліквідності (співвідношення поточних активів та поточних зобов'язань). Згідно з запропонованою методикою даний коефіцієнт за абсолютної фінансової стійкості дорівнюватиме одиниці; у разі погіршення фінансового стану, тобто якщо один чи кілька показників не відповідають середньогалузевим (або нормативним) значенням, він буде менше від одиниці. Для цього здобувачем розроблено відповідну шкалу.

Другим компонентом коригувального показника пропонується взяти коефіцієнт динамічної здатності, який передбачає врахування потенційних можливостей підприємства нарощувати свої активи, чисті доходи (або валовий прибуток), власний капітал та підвищувати продуктивність праці. Рекомендовано розраховувати його як середню арифметичну темпів зростання зазначених показників за останні три роки. Ефективність діяльності підприємства пропонується оцінювати на основі узагальнювального показника прибутковості доходу, який розраховується діленням валового прибутку на чистий дохід з подальшим порівнянням його із середньогалузевим значенням.

Методику розрахунку інтегрального коригувального коефіцієнта, проілюстровану на прикладі даних ВАТ "Ковельсільмаш" машинобудівної галузі Волинської області, наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Розрахунок інтегрального коефіцієнта, що коригує вартість чистих активів ВАТ "Ковельсільмаш"

За допомогою запропонованої методики було розраховано вартість ВАТ "Ковельсільмаш":

В = 66841,0 Ч 1,0660 = 71252,5 тис. грн.

Отже, використання комбінованого підходу, який базується на можливостях ресурсного потенціалу та потенціалу ефективності діяльності підприємства, передбачає інтеграцію переваг майнового та дохідного методичних підходів і враховує особливості функціонування фондового ринку та розвитку приватизаційних процесів в Україні.

Висновки

В дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано та розв'язано науково-практичне завдання щодо вдосконалення обліково-аналітичного забезпечення процесу оцінки вартості підприємства.

Основні висновки та результати, що їх здобуто в процесі проведеного дослідження, полягають у такому:

1. Об'єктивність проведення процедур оцінки вартості підприємства суттєво залежить від якості обліково-аналітичної інформації про стан об'єкта оцінки на дату її проведення. У дисертації систематизовано основні вимоги до інформаційного забезпечення процесу оцінки, визначено роль та завдання обліку та аналізу в оцінних процедурах, згруповано основні її принципи залежно від напряму дії на результат оцінки, проаналізовано їхній зв'язок із принципами бухгалтерського обліку та узагальнено основні фактори, що впливають на результат оцінки вартості підприємства. До останніх пропонується віднести: призначення оцінки, галузеву належність, масштабність, форму власності, географію функціонування підприємства, специфіку призначення об'єкта оцінки. Інформацію, на основі якої провадиться оцінка вартості підприємства, структуровано за окремими інформаційними блоками в розрізі внутрішніх та зовнішніх джерел. Це дає змогу сформувати найбільш повно обліково-аналітичне забезпечення оцінки вартості підприємства та оптимізувати процедури оцінки з погляду трудомісткості та повноти оцінки.

2. З огляду на складність категорії "оцінка" в роботі виділено її найхарактерніші ознаки. По-перше, оцінка є кількісним виразом вартості об'єкта оцінки. По-друге, оцінка - це суб'єктивна категорія, кінцевий результат якої залежить від мети її проведення, умов функціонування об'єкта оцінки та методичних підходів, що склалися на дату оцінки. По-третє, з одного боку, оцінка може бути інструментом або елементом методу бухгалтерського обліку, а з другого - бухгалтерський облік сам є методологічним інструментом процесу оцінки.

3. Для формування інформаційно-аналітичного поля якісної та неупередженої оцінки вартості підприємства автором удосконалено класифікацію видів оцінки за допомогою її доповнення окремими класифікаційними ознаками, зокрема: за способом проведення оцінки (статична, динамічна); за об'єктом оцінки (оцінка вартості підприємства, оцінка бізнесу, оцінка майна та окремих його складових), за методом проведення (оцінка на основі витратного, дохідного, ринкового, комбінованого методичних підходів); за формою одержаного результату (фіксована або моментна та інтервальна оцінка); за цільовим призначенням (страхова, інвестиційна, податкова, бухгалтерська, управлінська оцінка).

4. На основі аналізу різних наукових концепцій (історичної, футуристичної, змішаної) у дисертації розроблено структурно-логічну модель формування інформаційного забезпечення процесу оцінки вартості підприємства, основні складники якої охоплюють процедури підготовки, коригування фінансової звітності, розрахунок та інтерпретацію аналітичних показників, що характеризують здатність підприємства нарощувати свою вартість. У формуванні обліково-аналітичного забезпечення оцінки вартості підприємства враховано стадії життєвого циклу підприємства.

5. Важливим показником, що характеризує ресурсний потенціал підприємства і лежить в основі формування інтегрального показника вартості підприємства, є "вартість чистих активів". У роботі пропонується вдосконалений варіант методики розрахунку показника "вартість чистих активів", сутність якого полягає у виключенні із зобов'язань доходів майбутніх періодів та прирівнюванні до власного капіталу різниці між доходами та витратами майбутніх періодів, що приведе до збільшення на цю суму розміру чистих активів. У разі перевищення витрат майбутніх періодів над доходами активи буде зменшено на цю суму.

6. Для посилення об'єктивності оцінки вартості окремих видів активів у дисертації розроблено методичний підхід до уцінки запасів на основі аналізу оборотності окремих їх груп. Авторський підхід передбачає такі процедурні етапи: 1) поділ запасів на групи залежно від наміру підприємства щодо їх застосування; 2) розрахунок коефіцієнтів оборотності кожної групи запасів, при цьому для кожної групи запасів обґрунтовано свою методику їх визначення; 3) виходячи з професійного судження для кожної групи запасів залежно від їх оборотності встановлюється відповідний відсоток списання їхньої собівартості, установлений емпіричним способом; 4) розраховується величина уцінки кожної групи залежно від періоду їх оборотності.

7. Доведено, що на величину вартості активів, розрахованої на основі майнового методичного підходу, суттєво впливають положення облікової політики підприємства. З метою наближення вартості активів до їхнього ринкового еквіваленту, пропонується провадити перевірку основних положень облікової політики на предмет їхньої відповідності принципу "обачності", який передбачає незавищення справедливої вартості активів підприємства і незаниження вартості зобов'язань. Систематизація в дисертаційній роботі типових порушень вимог П(С)БО дала змогу визначити основні заходи та напрями коригування вартості активів ще на етапі бухгалтерської оцінки.

8. Формування аналітичного забезпечення процесу оцінки вартості підприємства ґрунтується на виборі відповідних аналітичних показників та розробленій методиці їх узагальнення та інтерпретації. Для цього запропоновано класифікацію аналітичних показників, які використовуються в оцінній діяльності, та визначено такі класифікаційні ознаки: за сферою використання (традиційні та специфічні показники, що використовуються тільки для цілей оцінки); за інформаційними джерелами (показники, сформовані на основі фінансової звітності, управлінського обліку та позаоблікових джерел інформації); за формою (абсолютні та відносні); за часовою спрямованістю (фактичні, прогнозні); за кількістю параметрів (одиничні, комплексні).

9. Економічний аналіз, що провадиться для одержання більш повної інформації про вартість (цінність) об'єкта оцінки, не може здійснюватися за загальною схемою для всіх випадків оцінки. Це означає, що на метод оцінки, методику, послідовність процедур, склад аналітичних показників та методику їх узагальнення впливають мета оцінки, інтереси замовника, економічні умови функціонування об'єкта, специфіка діяльності підприємства в конкретному бізнес-середовищі. Тож у дисертації розроблено структурно-логічну модель, яка передбачає структуризацію аналітичних процедур у межах запропонованого методичного підходу до оцінки вартості діючого підприємства.

10. Обґрунтовано доцільність оцінювати вартість підприємства на основі комбінованого підходу, який полягає в коригуванні вартості чистих активів на комплексний показник, який ураховує фінансовий стан підприємства та здатність підприємства до розвитку і генерації доходу. На основі критичного аналізу запропонованих іноземними і вітчизняними вченими моделей, що використовуються для оцінки ймовірності банкрутства, у дисертації розроблено систему одиничних показників та механізм їх узагальнення в єдиний узагальнювальний показник, який можна розглядати як мультиплікатор зростання чистих активів у майбутньому на основі наявного фінансового стану підприємства. При цьому компонента фінансової стійкості формується порівнянням фактичних значень із середніми значеннями за галуззю чотирьох показників: оборотності активів (співвідношення чистої виручки та активів); коефіцієнта фінансового незалежності (автономії) (співвідношення капіталу та активів); прибутковості активів (відношення прибутку до оподаткування до середніх активів); коефіцієнта загальної ліквідності (співвідношення поточних активів та поточних зобов'язань). Другою компонентою коригувального показника пропонується взяти коефіцієнт динамічної здатності, який ураховує потенційні можливості підприємства нарощувати свої загальні активи, чисті доходи (або валовий прибуток) та власний капітал. Пропонуємо розраховувати цей показник як середню арифметичну темпів зростання цих показників за останні три роки. Ефективність діяльності підприємства доцільно оцінювати на основі узагальнювального показника прибутковості доходу, який розраховується діленням валового прибутку на чистий дохід, з подальшим порівнянням його із середнім значенням за галуззю.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Бродська І.І. Методичні підходи до обліково-аналітичного забезпечення оціночної діяльності / І.І. Бродська // Економіка: проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. - Вип. 209. Т. I.- Д.: ДНУ, 2005. - С. 44-51 (0,44 друкарк.).

2. Бродська І.І. Класифікація видів вартості як об'єкта оцінки / І.І. Бродська, І.М. Парасій-Вергуненко // Фінанси, облік і аудит: зб. наук. пр. - Вип. 8. - К.: КНЕУ, 2006. - С. 250-257 (0,37 друкарк., особисто автора - 0,33 друкарк.). [Автором запропоновано класифікацію видів вартості залежно від порядку оцінки та характеру аналога (вартість відтворення, вартість заміщення); залежно від мети оцінки та перспектив розвитку підприємства].

3. Бродська І.І. Роль оціночної діяльності в умовах поглиблення приватизаційних процесів в Україні / І.І. Бродська, І.М. Парасій-Вергуненко // Формування ринкової економіки: зб. наук. пр. - Вип. 16.1. - К.: КНЕУ, 2006. - С. 319-326 (0,44 друкарк., особисто автора - 0,38 друкарк.). [Автором обґрунтовано цілі оцінки залежно від суб'єктів оціночної діяльності; досліджено функціонування ринку оціночних послуг в Україні].