Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Облік і контроль витрат з ремонту основних засобів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Поліпшення стану основних засобів є важливим резервом підвищення ефективності діяльності господарюючих суб'єктів. Низькі темпи оновлення об'єктів основних засобів, особливо неактивної групи, обумовлюють необхідність відтворення або заміни спрацьованих конструктивних елементів до того часу, коли кожний з цих об'єктів стане непридатним для подальшого використання. Часткове відновлення основних засобів потребує періодичного їх ремонту.

Недоліки в діючій методиці обліку витрат на ремонт основних засобів призводять до регулювання результатів діяльності підприємств без урахування економічної суті ремонту.

Натомість ефективний прогноз, контроль, що полягає у порівнянні фактичних показників із бюджетними, та аналіз виявлених відхилень дозволять своєчасно знаходити проблемні сфери й пропонувати обґрунтовані дії щодо ліквідації слабких місць. Це також надасть змогу підприємствам отримувати додаткові конкурентні переваги і забезпечувати вищу ефективність використання фінансових ресурсів.

Чинна законодавча, методична та нормативна база не повністю розкриває релевантні поняття, що містять загальні вимоги до обліку витрат загалом і ремонтної діяльності зокрема, не розкриває важливих для управління відомостей стосовно відмінностей між ремонтами, а інколи породжує нові колізії. У нормативно-законодавчій базі України, в наукових джерелах з бухгалтерського обліку і контролю цим питанням приділено недостатньо уваги.

Проблеми теорії, методики та організації обліку і контролю витрат з ремонту основних засобів знайшли висвітлення у працях Астахова В.П., Атамаса П.Й., Білухи М.Т., Борисенко Л.В., Бутинця Ф.Ф., Вериги Ю.А., Голова С.Ф., Давидова Г.М., Консона А.С., Кужельного М.В., Лишиленка О.В., Мочерного С.В., Мниха Є. В., Павлова П.М., Петровича Й.М., Покропивного С.В., Свірко С.В., Сопка В.В., Стоєва В., Ткаченко Н.М., Усача Б.Ф., Шевчука В.О. та інших авторів. Більшість із них зосереджують увагу на класифікації ремонтів, джерел їх відшкодування, загальній методиці обліку, контролю і аналізу витрат на ремонт. У той же час питання планування ремонту, організації його обліку, порядок визначення зміни економічних вигод під впливом ремонту, методики обліку витрат на ремонт із застосуванням автоматизованої форми обліку, організації контролю формування витрат на ремонт та ефективності ухвалених рішень щодо їх проведення досліджені недостатньо. Потребує вдосконалення організація податкового обліку витрат на ремонт.

Аналіз результатів досліджень свідчить, що окремим питанням методики та організації обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів приділялась увага в дисертаційних роботах Горошанської О.О., Десятнюк О.М., Жука В.В., Карєва В.П., Кір'ян С.М., Леонової Л.О., Омельченко О.Ю., Охрамович О.Р., Півторака М.В., Рилєєва С.В. Разом з цим низка питань обліку та контролю відтворення основних засобів є малодослідженою та дискусійною. Актуальність, недостатній рівень дослідженості та необхідність вирішення питань удосконалення обліку і контролю витрат з ремонту основних засобів, обумовили вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Київського національного торговельно-економічного університету за темою «Фінансовий контроль в системі державного регулювання управління розподілом і використанням бюджетних ресурсів» (номер державної реєстрації 0105U000766). Особисто автором в рамках теми розроблено пропозиції щодо вдосконалення класифікації методів ремонту, розрахунку зміни економічних вигод, розрахунку резервів на його проведення, методики обліку, доопрацювання їх автоматизованої форми, методи податкового обліку та контролю витрат на ремонт основних засобів.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи - розробити рекомендації щодо вдосконалення методики обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів для забезпечення ефективного впливу на фінансові результати господарюючих суб'єктів.

Досягнення поставленої мети обумовило вирішення таких завдань:

з'ясовано сутність ремонту основних засобів, їх види та способи здійснення;

проведено критичний аналіз чинної методики та організації обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів;

визначено основні проблеми фінансового та податкового обліку витрат на ремонт основних засобів та можливості їх вирішення;

проведено класифікацію ремонту основних засобів для побудови системи обліку і контролю витрат на їх здійснення;

визначено можливості вдосконалення методики обліку витрат на здійснення ремонту основних засобів;

надано пропозиції з удосконалення податкових розрахунків при оцінках витрат на ремонт основних засобів;

оцінено чинну систему контролю витрат на ремонт основних засобів та розроблено рекомендації щодо їх удосконалення;

надано пропозиції з удосконалення фактографічної інформації про витрати з ремонту основних засобів;

досліджено систему бюджетування витрат на ремонт основних засобів з метою їх використання як норми контролю.

Об'єктом дослідження є витрати з ремонту основних засобів.

Предметом дослідження є методичні та організаційні питання обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів закладів освіти.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є економічна теорія, теорія систем та діалектичний метод пізнання економічних явищ і процесів у безперервному їх розвитку і взаємозв'язку.

Дослідження базується на поєднанні діалектичних та історичних методів пізнання економічних процесів, використанні прийомів теоретичного й емпіричного дослідження: абстрагування, моделювання, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, порівняння, спостереження, вимірювання, групування, схематичного і графічного модулювання, математичні і статистичні методи. Методи аналізу і синтезу застосовані для вивчення стану обліку витрат з ремонту основних засобів в недержавних вищих навчальних закладах; монографічний - для детального аналізу наукової розробки аспектів обліку витрат з ремонту основних засобів у працях вітчизняних і зарубіжних учених; порівняння, середніх і відносних величин - для зіставлення показників технічного стану об'єктів основних засобів, їх придатності для використання у господарській діяльності, рівня фондоозброєності праці закладів освіти м. Миколаєва; графічний - для наочного відображення особливості методики контролю витрат з ремонту основних засобів; групування - для визначення залежностей сум валових витрат від витрат на проведення ремонту основних засобів; розрахунково-конструктивний - для обґрунтування запропонованої методики створення резервів на ремонт основних засобів. Інформація, сформована з використанням комплексу методів, принципів і логіки обліку і контролю основних засобів, забезпече глибше економіко правове розуміння сутності ремонтів, що надає можливості активного впливу на здійснення витрат на їх проведення.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, Укази Президента, Постанови Кабінету міністрів України, чинні положення (стандарти) бухгалтерського обліку. В дисертації використано теоретичні роботи вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, статистичну інформацію, матеріали конференцій, дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності закладів освіти.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні завдань організації та методики обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів, розробці наукових та прикладних рекомендацій щодо їх удосконалення.

У процесі дослідження вперше:

обґрунтовано передумови використання з метою обліку частини (компонента) основних засобів у складі об'єкта на основі Державного класифікатора України класифікації основних фондів та у разі присвоєння такій частині окремого інвентарного номера і наявної можливості самостійно виконувати таким компонентом покладені на нього функції, беручи за основу категорію «об'єкт основних засобів» відповідно до чинних положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

запропоновано підходи до здійснення контролю за формуванням собівартості ремонтних робіт, застосування різних видів цін (довідкові ціни, ціни тендерних торгів, ціни пропозицій, ціни фактичних угод), що забезпечує об'єктивність оцінки витрат на проведення ремонтних робіт;

удосконалено:

методичні засади обліку витрат на проведення ремонту основних засобів на основі введення субрахунку до Плану рахунків та внесення змін до Інструкції про застосування Плану рахунків №291, що дає можливість визначення реальних фінансових результатів та застосування даних бухгалтерського обліку для формування Декларації з податку на прибуток підприємств;

запропоновано для удосконалення оцінки економічної вигоди врахування техніко-економічних характеристик об'єктів основних засобів та діючих цін на момент завершення ремонтних робіт;

одержали подальший розвиток:

нормативна база формування автоматизованого документа «Модернизация необоротного актива» з метою одночасного застосування нормативного та фактичного обліку витрат на проведення ремонту основних засобів, встановлення відхилень від норм, їх причин;

методика розрахунку амортизації проведених поліпшень ремонтом об'єктів операційної оренди, що дає змогу віднести виконані ремонтні роботи на витрати підприємства до моменту закінчення дії договору оренди;

програмне забезпечення обліку ремонту основних засобів у частині «Банковская выписка» автоматизованої програми «1С: Підприємство - Бухгалтерський облік для України» з урахуванням вимог податкового законодавства, що дозволяє враховувати дату оплати для визначення сум валових витрат.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій щодо розвитку методики ведення бухгалтерського обліку та удосконалення контролю витрат на ремонт основних засобів, в тому числі шляхом впровадження бюджетування.

Рекомендації щодо резервування коштів для здійснення ремонту, визначення термінів їх використання для проведених поліпшень орендованих об'єктів основних засобів та удосконалення методики обліку витрат із застосуванням формувань резервів на проведення ремонту об'єктів основних засобів впроваджені у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна» (довідка №3/07 від 24.12.2007 р.). Рекомендації, спрямовані на удосконалення первинної облікової документації про наявність, склад, рух та інші операції, що здійснюються з основними засобами, затвердженої наказом Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.95 року №352, використані Державним комітетом статистики України (довідка №16/1-23/12 від 09.01.2008 р.). Пропозиції щодо удосконалення контролю із застосуванням диференційованих цін складових ремонтних робіт та використання при здійсненні контролю методики аналізу передбачуваних і фактичних витрат на проведення ремонту основних засобів у вартості навчання використовуються Контрольно-ревізійним управлінням в Миколаївській області (довідка №14-00-16/247 від 17.01.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі представлені в дисертаційній роботі рекомендації і пропозиції розроблені особисто автором.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження оприлюднені на міжвузівській науково-практичній конференції «Науковий потенціал вищої школи» (м. Миколаїв, 28-29 квітня 2005 року), ІІ міжвузівській науково-практичній конференції «Науковий потенціал вищої школи» (м. Миколаїв, 27-28 квітня 2006 року), Міжнародній науково-практичній конференції «Фінансові ресурси: організація та управління» (м. Івано-Франківськ, 9 - 11 листопада 2006 року), міжвузівській науково-практичній конференції «Майбутнє - аудит» (м. Кривий Ріг, 12 грудня 2006 року), на Міжнародній науково-практичній конференції «Наука та практика - 2007» (м. Полтава, 11-15 лютого 2007 року), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Пріоритети економічного розвитку України: історія та сьогодення» (м. Вінниця, 10-11 квітня 2007 року), міжвузівській науково-практичній конференції «Науковий потенціал вищої школи» (м. Миколаїв, 24-25 квітня 2008 року).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 3,30 друк. арк., з них у фахових виданнях - 5 наукових праць загальним обсягом 1,92 друк. арк., у інших - 2 статті та тези 4 доповідей у матеріалах конференцій загальним обсягом 1,38 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списка використаних джерел із 206 найменувань, 41 додатку на 62 сторінках. Зміст дисертації викладено на 266 сторінках, у тому числі основного тексту 182 сторінки, включаючи 26 таблиць, 31 рисунок.

Основний зміст дисертації

фінансовий податковий контроль витрати

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету й основні завдання, окреслено об'єкт і предмет дослідження, викладено наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 «Теоретико-методичні засади обліку і контролю витрат з ремонту основних засобів» на основі аналізу нормативно-правових актів, вітчизняних та зарубіжних фахових джерел досліджено економічну сутність ремонту, її вплив на стан об'єктів основних засобів та наукові і прикладні положення з обліку і контролю їх ремонту.

Досягнення стратегічних і тактичних цілей господарюючих суб'єктів значною мірою залежить від матеріально-технічної бази, складовою якої є основні засоби. Це потребує визначення технічного стану основних засобів, від використання яких залежить фінансово-майновий стан суб'єктів господарювання.

Технічний стан об'єктів основних засобів закладів освіти Миколаївської області характеризує коефіцієнт зносу, який з 35,3% в 2000 році зріс до 56,4% в 2006 році. Зміна досліджуваного показника вказує на низьку придатність об'єктів основних засобів для використання у господарській діяльності та їх моральне старіння, що викликає їхнє знецінення з появою нових, більш ефективних машин, устаткування, комп'ютерів, транспортних засобів та інших об'єктів, внаслідок чого старі екземпляри стають технічно недосконалими та економічно невигідними.

Незадовільний стан матеріально-технічної бази освітніх закладів Миколаївської області підтверджується і рівнем фондоозброєності праці їх працівників (рис. 1). Його зниження встановлено в приватних, колективних, державних та державно-корпоративних закладах.

Фізичне спрацювання та техніко-економічне старіння чинних об'єктів основних засобів можливо частково або повністю компенсувати, застосовуючи різні форми відтворення, складовою яких є ремонт.

Розгляд класифікації ремонтів з позиції їх організаційних характеристик свідчить, що основою класифікації є плановий ремонт. Разом з тим, у підприємств можуть виникати витрати, пов'язані з проведенням ремонтів, які не планувались, а викликані передчасним виходом із ладу тієї чи іншої складової об'єкта основних засобів, у зв'язку з чим класифікація має передбачати групу позапланових ремонтів.

Рис. 1. Фондоозброєність праці закладів освіти Миколаївської області за формами власності

До різновиду позапланових ремонтів слід віднести ремонти, проведені внаслідок аварій, оскільки необхідність їх проведення викликана не виходом із ладу певної конструктивної частини об'єкта через технічні та інші неполадки, а обумовлена виникненням аварійних ситуацій.

Запропонована на рис. 2 класифікація ремонтів дає змогу правильно застосовувати рахунки бухгалтерського обліку для відображення проведених ремонтних робіт.

Для поступового перенесення іммобілізованих коштів, у свій час витрачених на придбання та створення об'єктів основних засобів у зворотні, застосовуються амортизаційні відрахування. Об'єктом амортизації згідно з п. 23 Методичних рекомендацій №561 є первинна або переоцінена вартість основних засобів, а згідно з п. 22 П(С) БО 7 «Основні засоби» - вартість основних засобів. Відповідно П(С) БО 7 первісна вартість збільшується на суму витрат, пов'язаних з ремонтом основних засобів, які призводять до можливого збільшення майбутніх економічних вигод. Проте жоден з існуючих методів для нарахування амортизації не передбачає зміни первісної вартості під впливом наведених обставин. Для розрахунків використовується поняття «вартість яка амортизується». Натомість критичний розгляд категорії «первісна вартість» свідчить, що в її визначенні також не передбачено зміни первісної вартості в період використання об'єкта основного засобу для виконання цілей, яких він придбаний. Внесення коригувань до первісно встановленої вартості, яка амортизується, суми витрат, які поліпшили об'єкт основного засобу, для об'єктів, які вже амортизуються, П(С) БО 7 та Методичними рекомендаціями №561 не передбачено. З метою забезпечення повноти розкриття категорії «первісна вартість» в П(С) БО 7 її слід трактувати з урахуванням змін під впливом проведених ремонтів.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Ознаки класифікації ремонтів основних засобів

Спектр встановлених недоліків чинної методики обліку і контролю витрат з ремонту основних засобів визначив основні завдання дослідження та напрямки їх вирішення.

У розділі 2 «Методика обліку витрат з ремонту основних засобів та її удосконалення» викладено удосконалення здобувачем класифікації та методики ремонтів основних засобів для побудови системи обліку витрат на їх здійснення та проведення податкових розрахунків з урахуванням «10% податкового ліміту».

Для розрахунку майбутніх економічних вигод від використання об'єкта основних засобів, який безпосередньо бере участь в наданні послуг, в інвентарній картці доцільно наводити його техніко-експлуатаційну характеристику в натуральних одиницях. Натомість у разі необхідності зміни економічних вигод натуральні одиниці техніко-експлуатаційної характеристики об'єкта основних засобів слід перераховувати з урахуванням відповідних цін при проведенні ремонтних робіт, а не цін на момент введення об'єкта в експлуатацію.

Розглядаючи економічну вигоду не тільки як потенціал, що сприяє надходженню грошових коштів до господарюючих суб'єктів, а й потенціал, що знижує витрати їхніх коштів, поняття «економічна вигода» відповідно слід викласти в редакції: «економічна вигода - це потенційна можливість отримання грошових коштів та впливу на обсяги їх витрачання, пов'язаних із використанням активів».

Проведення ремонту об'єкта основного засобу, який вимагає заміни його компонента, потребує з'ясування питання про спроможність такого компонента самостійно виконувати покладені на нього функції чи функціонувати тільки в складі об'єкта. Виділення певної частини (компонента) об'єкта основних засобів у складі об'єкта можливо тільки в тому випадку, якщо ця частина (компонент) описана в Державному класифікаторі України класифікації основних фондів та кожній із частин такого об'єкта присвоєно окремий інвентарний номер.

В системі управління облік виконує дві важливі функції: інформаційну і контрольну. Основу інформаційної функції обліку ремонтів складає організація синтетичного та аналітичного обліку поточних витрат на виконання зазначених цілей, накопичення та систематизація інформації про розмір понесених витрат, що дає можливість точно і своєчасно визначати фактичну собівартість виконаних (отриманих) ремонтних робіт, для забезпечення якої наведено єдину номенклатуру статей витрат ремонтних робіт шляхом розширення складової статей прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці та інших прямих витрат, передбачених п. 11 П(С) БО 16.

Чинними методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів передбачено, що «підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов'язаних з поліпшення основних засобів, є збільшення в результаті даних витрат очікуваного строку корисного використання об'єкта, кількості і/або якості продукції (робіт, послуг), що виробляються (надаються) даним об'єктом». Рекомендовано за основу визнання ремонту капітальними інвестиціями застосування обґрунтованого зміною техніко-експлуатаційної характеристики об'єкта з відповідними розрахунками документального засвідчення рішення керівника підприємства.

Аналіз практики застосувань для обліку витрат на проведення ремонтів рахунків класів 8 та 9 свідчить, що на фінансові результати впливають незавершені ремонтні роботи. З огляду на це внесення додаткового субрахунку 156 «Поліпшення та відновлення основних засобів» до Плану рахунків та збільшення переліку операцій, які відображаються за дебетом рахунку 15 Інструкції №291, сприятимуть визначенню в обліку реальних фінансових результатів та практичному впровадженню положень ст. 3.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Діяльність суб'єктів господарювання потребує підтримання об'єктів основних засобів у робочому стані та їх відновлення для виконання ними функцій, для забезпечення яких вони придбані. У разі невиконання цих операцій втрачається можливість отримання економічної вигоди від використання цих активів. На основі вищевказаного у господарюючих суб'єктів виникають зобов'язання внаслідок минулих подій, погашення яких у майбутньому призведе до зменшення ресурсів, що втілюють економічні вигоди. Для рівномірного включення майбутніх витрат на проведення ремонтів об'єктів основних засобів до витрат звітного періоду рекомендовано створювати резерв на ремонт основних засобів, використовуючи для його обліку субрахунок 474 «Забезпечення інших витрат і платежів».

Підприємства в своїй діяльності використовують як власні, так і орендовані основні засоби. Під час проведення ремонтів об'єктів основних засобів, отриманих в операційну оренду, які збільшили техніко-економічні показники орендованого об'єкта, в Балансі відображається створення інших необоротних матеріальних активів. Основою визначення тривалості їх використання є термін використання ідентичних об'єктів. З метою усунення негативного впливу на фінансовий результат підприємств сум залишкової вартості ремонтів, пов'язаних з поліпшенням об'єктів операційної оренди, та встановлення тривалості використання для проведених поліпшень об'єктів оренди слід застосовувати термін дії договору оренди даного необоротного активу.

Критичний аналіз практики застосування форм первинних документів, затверджених наказом Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року №352, які передбачають норми амортизаційних відрахувань на повне відновлення та на капітальний ремонт, свідчить, що підприємства позбавлені можливості, керуючись законодавчою нормою, заповнити необхідні реквізити наведених форм. У зв'язку з цим обґрунтовано необхідність об'єднання кількох реквізитів під назвою «Норма амортизаційних відрахувань» з урахуванням вимог П(С) БО №7, без поділу амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт та повне відновлення.

Для визначення сум витрат під час проведення податкових розрахунків, які підлягають амортизації у випадку перевищення 10% ліміту, до складу витрат на проведення ремонту слід включати калькуляційні статті, що застосовуються в бухгалтерському обліку для формування собівартості ремонту.

Виконані дослідження дають можливість виділити досконалішу методику обліку витрат з ремонту основних засобів з урахуванням вимог податкового законодавства.

У розділі 3 «Розвиток методики контролю витрат з ремонту основних засобів» обґрунтовано удосконалення методичних засад контролю планування витрат та використання коштів на проведення ремонту, удосконалено фактографічну інформацію про витрати з ремонту основних засобів, розкрито можливість застосування бюджетування як норми контролю витрат.

Основним призначенням контролю є виявлення порушень та визначення причин і винуватців відхилень фактичних показників від нормативних. Інформація про відхилення фактичного перебігу ремонту від передбачених норм має супроводжуватися аналізом його впливу на кінцевий результат.

Критичний аналіз практики проведення контролю витрат на ремонт основних засобів свідчить, що на належному рівні не контролюється правильність та реальність планування коштів на проведення будь-яких видів ремонту.

З огляду на те, що витрачання позабюджетних коштів навчальними закладами проводиться самостійно, згідно з кошторисом закладу та за відповідними статтями витрат бюджетної класифікації, контроль за правильністю формування бюджету повинен здійснюватися на основі калькуляційних статей надання послуг закладом, а кошти повинні спрямовуватись тільки на відшкодування зазнаних витрат для надання послуг.

Однією з найважливіших функцій системи бухгалтерського обліку є інформаційна функція. Її виконання забезпечує контроль релевантними фактографічними даними.

Переважна кількість досліджуваних навчальних закладів застосовують автоматизовану форму обліку. Одним із її завдань є виконання функцій попереднього, поточного та наступного контролю, а не лише реєстрація фактів здійснення господарських операцій. Особливого значення набуває використання автоматизованих систем обліку для контролю управлінських рішень, правильне і своєчасне прийняття яких дає змогу вживати дієві заходи щодо оптимізації витрат навчальних закладів.

Узагальнення існуючої практики свідчить про те, що автоматизований документ «Модернизация необоротного актива», який застосовується для реєстрації в бухгалтерському обліку проведеного ремонту основних засобів, надає закладам можливість групування витрат на проведення ремонтних робіт лише із складу: матеріальних витрат, інших прямих витрат. Критичний аналіз практики показує, що під час виконання ремонту господарським способам нарахування заробітної плати працівникам, які виконували ремонті роботи, документ «Модернизация необоротного актива» не дає можливості реєстрації такої операції як складової витрат на проведення ремонту об'єктів основних засобів.

Під час проведення оплати за виконання ремонтних робіт, згідно з договором, що відображається за допомогою документа «Банковская выписка» відобразити валові витрати на проведення ремонту об'єктів основних засобів немає можливості, оскільки при опрацюванні платіжного доручення, субконто «Д/Р» відображає валові витрати за статтею «Поліпшення основних засобів» без реєстрації відповідної групи, на якій накопичуються витрати з ремонту «ОСМ» (основные средства модернизованные). Доопрацювання автоматизованого документа «Банковская выписка» дало можливість використання цього первинного документа для здійснення відповідних податкових розрахунків.

Натомість застосування електронного документа «Модернизация необоротного актива» надасть можливість виконання контрольної функції у разі доопрацювання даного продукту з урахуванням вимог. Як нормативну базу для оформлення електронного документа «Модернизация необоротного актива» слід застосовувати дефектний акт. Він є єдиним документом, який дає можливість визначити розмір майбутніх витрат ще до початку проведення ремонту.

Для виконання дефектним актом функції нормативної картки необхідно:

забезпечити повноту його складання, зазначаючи в ньому всі необхідні для ремонту операції;

ретельно нормувати всі операції, точно зазначаючи розмір заробітної плати;

виділяти витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів у розрахунку вартості матеріалів;

зазначати в акті вартість зворотних відходів.

Документ «Модернизация необоротного актива» повинен надати можливість закладам одночасного застосування нормативного обліку витрат на проведення ремонту об'єктів основних засобів із фактичним для встановлення відхилень від норм, їх причини та винних осіб. Можливим шляхом вирішення цього завдання є надання електронному документу «Модернизация необоротного актива» характеристики картки-калькуляції. Для цього передбачені стандартні реквізити існуючого документа слід доповнити реквізитами «Нормативні витрати», «Відхилення від норми» та «Фактичні витрати».

Впровадження бюджетування витрат на проведення ремонту основних засобів надає можливість підготовки й використання майбутніх позитивних умов, а також попередження або мінімізації наслідків негативних обставин. Систему бюджетування слід впроваджувати з метою оптимізації процесу прийняття управлінських рішень.

Завдяки бюджетуванню потреб у ремонтах об'єктів основних засобів та їх контролю досягається мінімізація втрат, а також зменшення нераціональних витрат, оскільки аналізуються не тільки досягнуті результати і зазнані витрати, але здійснюється і попередній їх контроль. Для підвищення ефективності попереднього та оперативного контролю витрат на проведення ремонту об'єктів основних засобів на основі складання бюджетів у складі витратної частини окремою статтею повинні виділятись витрати на проведення вищевказаних робіт, а також подаватись звіти про їх виконання та своєчасне проведення. Це дає можливість впливати на розмір прибутку підприємства в цілому.

Економія матеріальних, трудових і фінансових ресурсів на проведення ремонту основних засобів дозволяє підвищити ефективність діяльності суб'єктів господарювання і збільшити їх прибуток. У зв'язку з цим собівартість є одним з основних економічних показників, який ставить у пряму залежність витрати структурних підрозділів підприємства від одержуваних ними доходів. Належний контроль за собівартістю ремонтів можливий за умови планування та обліку. Для забезпечення ефективності контролю за витратами на ремонт об'єктів основних засобів та сприяння досягнення його стратегічної мети необхідно детально аналізувати підприємницьке середовище (постачальників ресурсів, підрядчиків та підприємств, що надають послуги з ремонту), у якому відбувається перетворення матеріально-технічних ресурсів у загальний обсяг матеріальних витрат, як складової витрат у грошовому вираженні.

Аналіз навколишнього підприємницького середовища надасть можливість суб'єктам господарювання здійснювати контроль за достовірністю понесених витрат та ефективністю прийнятих управлінських рішень щодо вибору підрядчиків і постачальників матеріальних ресурсів.

У зв'язку з сучасним визначенням ринкової вартості на основі різних видів цін (табл.), доведено необхідність їх використання як джерела нормативної інформації для контролю собівартості ремонту. Так, довідкові ціни слід застосовувати як орієнтир для ефективності укладання договорів з підрядчиками. Водночас, вони не завжди відіграють визначальну роль у контролі собівартості ремонтів. Їх основне призначення - використання для довідкового аналізу та обґрунтування прямих замовлень певних видів матеріальних ресурсів, без посередників. Результатом їх впливу є зниження витрат на придбання ресурсів для проведення ремонту.

Зміст та використання різних видів цін для контролю собівартості ремонту основних засобів

Ціни фактичних операцій, використовувані структурними підрозділами, особливо усередині підприємства, є оптимальним орієнтиром визначення рівня ціни на проведення ремонтних робіт.

Дисертація містить концептуальні підходи до вирішення завдань організації контролю витрат з ремонту основних засобів. Сформульовані висновки і пропозиції сприятимуть ухваленню обґрунтованих управлінських рішень щодо доцільності проведення ремонтних робіт, спрямованих на підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємств.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в дослідженні і розробці науково-методичних рекомендацій з удосконалення методики обліку і контролю витрат на ремонт основних засобів.

Проведене дослідження дозволяє зробити наступні висновки та пропозиції:

1. Для правильного визначення фінансових результатів, на які впливають витрати на проведення ремонтних робіт, запропоновано здійснювати класифікацію ремонту за техніко-економічними та організаційними ознаками. Під час відображення в обліку вищезазначених операцій слід враховувати причину їх виникнення. Для виконання обліком контрольної функції рекомендовано організовувати аналітичний облік витрат на проведення ремонту за об'єктами основних засобів.

2. У зв'язку з необхідністю усунення дрібних пошкоджень, спрямованих на зберігання в робочому стані об'єктів та підтримання властивих йому характеристик, що є основним завданням поточного ремонту, запропоновано визначення «поточного ремонту» як процесу забезпечення або відновлення працездатності об'єкту шляхом виконання дрібних робіт з виправлення і/або часткової заміни окремих деталей (частин) основного засобу.

3. Для достовірного визначення фінансових результатів підприємства, на формування яких впливають незавершені ремонтні роботи, запропоновано накопичення витрат, які виникли внаслідок ремонту, пов'язаного з поліпшенням об'єкта основного засобу, обліковувати на окремому синтетичному рахунку, до моменту оприбуткування поліпшення. Ці рекомендації дадуть можливість документально підтверджувати відповідними розрахунками прийняте рішення керівника про вплив проведених ремонтних робіт на первісно встановлені економічні вигоди основного засобу.

4. З огляду на недоліки чинної законодавчо-нормативної бази з питань методики обліку витрат на проведення ремонтів основних засобів, здійснення податкових розрахунків наведено ряд рекомендацій щодо їх удосконалення. Надано пропозиції щодо класифікації методів ремонту залежно від форми їхньої організації, масштабів закладу, характеру і складності основних засобів. Для підвищення оперативності післяоглядового ремонту розроблено форму Журналу реєстрації замовлень на терміновий ремонт. Ці пропозиції дадуть можливість впливати на розмір витрат з проведення ремонту та на ефективне використання матеріальних і трудових ресурсів.

5. У дисертації обґрунтовано можливість виділення будь-якої частини (компонента) об'єкта основних засобів у складі об'єкта, тільки у разі, якщо ця частина (компонент) буде описана в Державному класифікаторі України класифікації основних фондів, кожній із частин такого об'єкта присвоєно окремий інвентарний номер і надана можливість виконувати самостійно таким компонентом покладені на нього функції, взявши за основу наведений в П(С) БО 7 термін «об'єкт основних засобів». Надано рекомендації щодо внесення відповідних змін до п. 14 та п. 15 П(С) БО 7.

6. У процесі вивчення практики впливу ремонтних робіт на економічні вигоди підприємства запропоновано:

наводити в інвентарній картці техніко-експлуатаційну характеристику об'єкта основного засобу в натуральних одиницях, яку необхідно перераховувати на чинні грошові вимірники, для визначення впливу ремонтних робіт на його економічні вигоди;

внести зміни до п. 14 та п. 15 П(С) БО 7 в частині уточнення основи для зміни первісної вартості об'єкта основного засобу;

7. Для дотримання принципів нарахування та відповідності доходів і витрат між звітними періодами запропоновано створення резервів на ремонт основних засобів. Ці рекомендації дадуть можливість рівномірно включати майбутні витрати на проведення ремонтних робіт до витрат звітного періоду. У дисертації дано рекомендації щодо обліку створених резервів на ремонт основних засобів із застосуванням субрахунку 474 рахунку 47 «Забезпечення інших витрат і платежів» та внесення змін до Інструкції про застосування Плану рахунків №291 стосовно операцій, які відображаються в кореспонденції з рахунком 15 «Капітальні інвестиції», та рахунком 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів».

8. Критичний аналіз та узагальнення практики дали змогу внести рекомендації щодо внесення змін до первинних документів обліку основних засобів, відповідно до Акта форми №ОЗ-1, Акта форми №ОЗ-3, інвентарної картки обліку основних засобів форми №ОЗ-6 та картки обліку руху основних засобів форми №ОЗ-8 з урахуванням вимог П(С) БО №7 щодо графи «Норма амортизаційних відрахувань» без поділу амортизаційних відрахувань на капітальний ремонт та повне відновлення.

9. Для визначення розміру витрат, які будуть підлягати амортизації у випадку перевищення 10% ліміту, запропоновано використання калькуляційних статей, що застосовуються в бухгалтерському обліку, для формування собівартості ремонту. Доведено необхідність внесення змін до частини другої п. 8.7.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», заміною словосполучення «на початок розрахункового кварталу» на словосполучення «на початок звітного року».

10. Для досягнення стратегічних і тактичних цілей бюджетування витрат на ремонт об'єктів основних засобів має передбачати систему мотивацій як одного із напрямків удосконалення контролю. Рекомендовано впроваджувати його на рівні структурних підрозділів підприємства.

11. Для забезпечення ефективності контролю за витратами на ремонт об'єктів основних засобів та сприяння досягненню їх стратегічної мети запропоновано:

для контролю за формуванням собівартості ремонтних робіт застосовувати ріні види цін: довідкові ціни, ціни тендерних торгів, ціни пропозицій, ціни фактичних угод;

здійснювати аналіз навколишнього підприємницького середовища (постачальників ресурсів, постачальників підрядчиків та підприємств, які надають послуги з ремонту), у якому відбувається процес перетворення матеріально-технічних ресурсів в загальний розмір матеріальних витрат.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

фінансовий податковий контроль витрати

1. Леонтьєва В. Бухгалтерський облік ремонтів основних засобів / Валентина Леонтьєва // Вісник Житомирського державного технологічного університету: Економічні науки. - Житомир: ЖДТУ, 2006. - №3 (37). - С. 64-68.

2. Леонтьєва В. І. Податковий облік витрат на ремонт основних засобів / В. І. Леонтьєва // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2006. - №5. - С. 62-68.

3. Леонтьєва В. І. Бюджетування як спосіб контролю в системі вищої освіти / В. І. Леонтьєва // Актуальні проблеми розвитку економіки регіону. Науковий збірник. Випуск ІІІ. - Івано-Франківськ, 2007. - Т. 2, випуск ІІІ. - С. 403-408.

4. Леонтьєва В. І. Особливості обліку ремонтних витрат в освітніх закладах недержавної форми власності / В. І. Леонтьєва // Бухгалтерський облік і аудит. - 2007. - №3. - С. 17-25.

5. Леонтьєва В. І. Автоматизація обліку витрат на ремонт основних засобів у закладах освіти / В. І. Леонтьєва // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2007. - №5. - С. 103-109.

6. Леонтьєва В. І. Проблеми обліку поліпшення об'єктів основних засобів та підтримання їх у робочому стані / В. Леонтьєва // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції «Науковий потенціал вищої школи». - Миколаїв, 2005. - С. 184-189.

7. Леонтьєва В. І. Відмінність поліпшення основних засобів від ремонту / В. І. Леонтьєва // Матеріали ІІ міжвузівської науково-практичної конференції «Науковий потенціал вищої школи». - Миколаїв, 2006. - С. 172-178.

8. Леонтьєва В. І. Документальне оформлення ремонтних робіт в закладах освіти / В. І. Леонтьєва // Майбутнє - аудит: матеріали міжвузівської науково-практичної конференції (м. Кривий Ріг, 12 грудня 2006 року): Тези доповідей. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2007. - С. 104-105.

9. Леонтьєва В. І. Методи ремонтів основних засобів закладів освіти / В. І. Леонтьєва // Наука та практика - 2007: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. - Полтава, 2007. - С. 135-141.

10. Леонтьєва В. І. Визначення зміни економічних вигод під впливом ремонтів основних засобів / В. І. Леонтьєва // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Пріоритети економічного розвитку України: історія та сьогодення» (м. Вінниця, 10 - 11 квітня 2007). - м. Вінниця, 2007. - С. 363-369.

11. Леонтьєва В. І. Удосконалення фактографічної інформації про витрати з ремонту основних засобів закладів освіти / В. І. Леонтьєва // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції «Науковий потенціал вищої школи». - Миколаїв, 2008. - С. 184-189.

Размещено на Allbest.ru