Бухгалтерський баланс: теорія і практика

Тернопільська академія народного господарства,

доцент кафедри бухгалтерського обліку і аудиту в сільському господарстві

Провідна установа: Київський університет імені Тараса Шевченка Кабінету Міністрів України, кафедра обліку і аудиту, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “_29_”квітня_1999 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.01 у Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 252041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий “_26_”березня 1999 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Жебка В.В.

Загальна характеристика дисертаційної роботи

Актуальність теми дослідження. Основна мета бухгалтерського обліку - формування інформації про діяльність підприємства та його фінансово-майновий стан, яка необхідна внутрішнім та зовнішнім користувачам бухгалтерської звітності.

ХХІ Європейський конгрес бухгалтерів (1998 р.) визначив, що одним з найважливіших напрямків подальшого розвитку бухгалтерського обліку на світовому рівні є удосконалення методики складання бухгалтерської звітності і, зокрема, її центральної складової - балансу.

Сьогодні здійснюється перехід до активізації роботи з інформацією, отриманою на підставі даних бухгалтерського обліку, з метою оптимізації діяльності підприємців і власників, спрямованої на отримання максимального прибутку. Ускладнюються і функції бухгалтерії, направлені не на просту реєстрацію господарських операцій, а на підвищення ефективності управління ними.

У зв'язку з цим в практичній діяльності підприємств і в теорії обліку виникають наступні проблеми:

а) більшість дослідників балансу на різних етапах його розвитку відзначали застарілість та історичний характер даних, що містяться в балансі. Тому назріла необхідність вжити заходів щодо підвищення оперативності складання та своєчасності подання балансу, в тому числі з використанням комп'ютерів;

б) при складанні балансу дається взнаки його неузгодженість з діючим Планом рахунків;

в) бухгалтер неефективно використовує час у зв'язку з складанням різних спеціальних розрахунків та здійсненням вибірки даних не тільки по синтетичних, але й аналітичних рахунках;

г) з посиленням інтеграційних процесів у міжнародній економіці виникла потреба узгодити українську і зарубіжну термінологію, а також привести у відповідність систему фінансового та податкового обліку;

д) до цього часу залишається мало дослідженою проблема узгодження змісту існуючих форм звітності з інформаційними потребами представників різних управлінських ланок.

В останнє десятиріччя проблемі звітності, техніки складання, а також принципам аналізу балансу присвятили свої дослідження українські вчені О.С. Бородкін, Ф.Ф. Бутинець, А.М. Герасимович, С.В. Голов, В.І. Єфіменко, Г.Г. Кірейцев, М.В. Кужельний, В.Г. Лінник, Ю.Я. Литвин, Є.В. Мних, П.Т. Саблук, В.В. Сопко, Л.К. Сук, В.Г. Швець та інші.

В ході досліджень використана велика кількість економічної та статистичної літератури дореволюційного і радянського періодів авторів Г.А. Бахчисарайцева, М.О. Блатова, О.М. Галагана, Я.М. Гальперіна, М.А. Кіпарісова, М.С. Лунського, В.Ф. Палія, О.П. Рудановського, П.І. Савичева, Є.Є. Сіверса, Я.В. Соколова, С.А. Щенкова та інших. На жаль, в сучасних українських періодичних фахових виданнях протягом 1997-98 років питанням бухгалтерської звітності було присвячено менше тридцяти публікацій. Зарубіжні теоретики представлені перекладною літературою авторів: Ч. Гаррісона, П. Герстнера, І.Ф. Шера, Х. Андренсона, М.Ф. Ван Бреда, Д. Колдуелла, Б. Нідлза, Е.С. Хендріксена.

Без вагомого внеску названих вчених в розвиток науки бухгалтерського обліку і, зокрема, її теорії, було б неможливим прийти до тих висновків та пропозицій, що представлені в наших дослідженнях. Але з багатьох об'єктивних причин наші попередники не могли передбачити тих факторів, які сьогодні впливають на розвиток української бухгалтерської школи. До них відносяться: зміна форм власності, вплив ринкового економічного середовища, соціальна політика держави, нормативно-правове регулювання економічних відносин, реалізація інвестиційних проектів тощо. Ці процеси супроводжуються змінами в макроекономіці, маркетингу, фінансовому менеджменті та інших економічних науках. Тому постала необхідність розглянути баланс з точки зору теорії обліку в нових умовах, спричинених ринковими перетвореннями.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Житомирського інженерно-технологічного інституту і належить до державно-бюджетної теми № 278 “Розробка та наукове супроводження програми підвищення ефективності виробничого потенціалу м. Коростеня на основі статусу особливого економічного режиму. Бухгалтерська звітність”.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне обгрунтування балансу як центрального бухгалтерського звіту та розробка пропозицій щодо підвищення ефективності його використання для прийняття управлінських та інвестиційних рішень.

Для досягнення поставленої мети були намічені наступні завдання: 1) теоретично обгрунтувати поняття “баланс” та “балансова політика”; розкрити їх складові та місце у системі бухгалтерського обліку; 2) дати оцінку діючій класифікації балансів та доповнити її; 3) обгрунтувати вимоги, які висуваються до балансу на сучасному етапі розвитку економіки, а також шляхи удосконалення структури балансу та методики його вивчення в навчальних закладах; 4) визначити найбільш раціональні рівні розкриття інформації в балансі для різних категорій користувачів; 5) вивчити вплив різних факторів на структуру балансу та групування статей у ньому; 6) систематизувати міжнародні принципи складання балансів; 7) розробити рекомендації щодо комп'ютеризації складання внутрішньої та зовнішньої звітності. бухгалтерський баланс звітність

Відповідно до поставлених завдань в роботі досліджувались: 1) історичні тенденції розвитку балансової категорії; 2) особливості використання балансового методу в різних економічних науках; 3) способи вуалювання та фальсифікації балансу; 4) форми опублікування звітів; 5) структура балансу в вертикальному та горизонтальному розрізах; 6) значення інформаційних систем в прийнятті управлінських рішень.

Об'єктом дослідження є здійснені (минулі) господарські процеси, які відображені в обліку і в сукупності представляють собою фінансово-господарську діяльність підприємств. Систематичне спостереження за об'єктом дослідження здійснювалось на 62-х підприємствах різних форм власності Житомирської області. Більш глибоко та детально розглядалась господарська діяльність ВАТ “Бердичівський молокозавод”, Житомирського представництва державної акціонерної компанії “Хліб України”, ВАТ “Житомирський комбінат силікатних виробів”, підприємств Житомирської обласної спілки споживчих товариств, які є типовими представниками підприємств, функціонуючих в оновлених умовах ринку.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних та практично-організаційних напрямів технічної процедури складання та способів опублікування бухгалтерських балансів відповідно до запитів різних категорій користувачів звітністю, направлених на удосконалення структури балансу та підвищення ефективності управлінських та інвестиційних рішень, що приймаються в результаті читання балансу.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертації обгрунтовуються положення та висновки, що мають наукову новизну. А саме: 1) дається дефініція балансу із зазначенням його адресності та мети складання; 2) вирішується питання щодо вибору найбільш раціональної структури балансу для осіб, зацікавлених в отриманні різного роду інформації; 3) більш широко і по-новому розглядається питання формування балансової політики на підприємстві, її складові компоненти; 4) вперше автором подається детальний хронологічний опис появи і розвитку балансового методу; 5) систематизована класифікація балансів; вперше виділені дванадцять ознак класифікації бухгалтерських балансів; 6) проведений критичний аналіз способів узгодження українського балансу з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку; 7) запропонована ідея про складання кількох ліквідаційних балансів з використанням різних видів оцінки; 8) обгрунтовані суттєві зміни в діючій формі балансу, що мають на меті посилити вплив даних балансу на ефективність управлінських рішень, а також вимоги до комп'ютерних програм в частині складання звітності.

Практичне значення одержаних результатів дослідження. Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці науково обгрунтованих практичних рекомендацій з удосконалення структури та порядку складання балансу, які можуть впроваджуватись в практику роботи промислових, сільськогосподарських та торговельних підприємств України, а також використовуватись при розробці нормативних матеріалів з обліку.

Окремі рекомендації та пропозиції впроваджені у практику роботи підприємств Житомирської обласної спілки споживчих товариств (довідка № 3/16-Д від 30.11.1998 р.), Житомирського обласного дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” (довідка № 1474 від 01.12.1998 р.), ВАТ “Житомирський комбінат силікатних виробів” (довідка № 224 від 14.12.1998 р.), а також в навчальний процес Житомирського інженерно-технологічного інституту (довідка № 44-45/30 від 15.01.1999 р.).

Особистий внесок здобувача. Автором узагальнені погляди різних вчених на теоретичні засади поставленої проблеми; складено детальний хронологічний опис появи і розвитку балансового методу; розроблена структура балансу, наближена до вимог міжнародних стандартів; визначені вимоги до комп'ютерних програм в частині складання балансу.

Апробація результатів дисертації. Розроблені питання з теорії і практики складання та опублікування бухгалтерського балансу апробовані на практиці і виявились цілком реальними та ефективними. Вони сприяють подальшій розробці порушеної проблеми, удосконаленню навчального процесу, підвищенню якості підготовки кадрів та ефективності отриманих в результаті читання балансу управлінських рішень.

Використання результатів досліджень полягає в безпосередньому їх включенні до навчального процесу через такі видання, як “Теорія бухгалтерського обліку. Тести для самоперевірки”, “Фінансовий облік. Частина 1”, “Фінансовий облік. Частина 3”, “ Фінансовий облік. Збірник задач і вправ” та “Податковий облік в Україні”.

Усі вище названі книги рекомендовані Міністерством освіти України як навчальні посібники для студентів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. Крім того, пропозиції та висновки, наведені в дисертації, оперативно включались в навчальні програми, методичні вказівки, якими користуються студенти економічного факультету Житомирського інженерно-технологічного інституту.

В практичній роботі бухгалтерів результати дослідження служать рекомендацією щодо складання балансів згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО) та запитами різних категорій внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Окремі пропозиції доповідались і були схвально оцінені на І_й міській міжвузівській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених, присвяченій 53-річниці Великої Перемоги (м. Житомир, 1998); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми організації обліку, аудиту і менеджменту в підприємництві”(м. Житомир, 1998). Рекомендації щодо поліпшення існуючої структури балансу надіслані до Міністерства фінансів України в управління методології бухгалтерського обліку.

Публікації. Дисертація знайшла своє обгрунтування і висвітлення в монографії “Бухгалтерський баланс: проблеми теорії і практики” загальним обсягом 23,6 друк. арк., у чотирьох статтях обсягом 4,24 друк. арк., опублікованих у фаховому журналі “Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту” (№ 6 за 1997 р. та № 7, 8 за 1998 р.; одна - у співавторстві), а також в навчальних посібниках з загальною кількістю друкованих аркушів особисто автора - 98.