Вирішення проблем термінології, розмежування різних видів обліку, визначення їх функцій та методів, перш за все, повинно ґрунтуватись на фундаментальній, загальнонауковій базі досліджень. В зв'язку з цим систему обліку витрат досліджено, використовуючи підходи матеріалістичної діалектики оцінки явищ і процесів, що сприяло пізнанню суті, виявленню закономірностей її розвитку.

В ході дослідження з'ясовано, що розвиток обліку у напряму цілісності полягає у підпорядкуванні елементів контролю, аналізу, планування та створенні нових елементів, якостей і властивостей системи. При цьому спостерігається зростання кількості її властивостей (якісних параметрів), розширення інформаційної та аналітичної функцій відповідно до потреб управління.

Для конкретизації цілісності формування системи обліку витрат розглянуто з позиції організаційного та технологічного аспектів, що дозволило визначити її структуру, елементи методу сучасного обліку витрат (доповнено класифікацією і обліковими регістрами), охарактеризувати його зв'язки з іншими складовими системи управління господарською діяльністю підприємства.

Еволюція обліку витрат зумовлена розвитком економічних відносин і супроводжується формуванням нових систем шляхом зміни прогресивних сторін попередніх та відкидання регресивних, недосконалих, застарілих їх ознак. Дослідження історичних чинників управління витратами дозволило виділити основні стадії еволюції теорії обліку витрат: комерційний облік (до ХІХ ст.); калькуляційний облік (ХІХ -початок ХХ ст.); розвиток різних концепцій обліку витрат (1-ша пол. ХХ ст.); формування управлінського обліку витрат як системи інформаційного забезпечення оперативного та тактичного управління в ринкових умовах господарювання (50-70-ті роки ХХ ст., в Україні - з 90-х років); трансформація управлінського обліку витрат в систему інформаційного забезпечення ефективного управління підприємством, яке передбачає його стратегічний розвиток (з 70-тих років ХХ ст., в Україні - з ХХІ ст.).

Після ознайомлення із результатами досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених встановлено, що нині існує кілька підходів до визначення суті управлінського обліку та його місця в системі інформаційного забезпечення управління. Віддаючи належне науковому доробку провідних науковців, в дисертаційній роботі обґрунтовано, що суть управлінського обліку зводиться до формування облікової, контрольної та аналітичної інформації у якісних, кількісних і вартісних показниках відповідно до потреб ефективного управління господарською діяльністю та обґрунтованого формування планових (бюджетних) показників.

Основна відмінність контролінгу, що забезпечує стратегічний розвиток підприємства, від управлінського обліку (як системи інформаційного забезпечення оперативного і тактичного управління), перш за все, полягає у регулюванні господарської діяльності і формуванні звітності з позиції стратегічного управління та забезпеченні конкурентної переваги на ринку у майбутньому. При цьому використовуються такі методи, як калькулювання за стадіями “життєвого циклу” продукту, аналіз ланцюга цінностей підприємства, контроль досягнення його стратегічних цілей та інше. Таким чином, ціллю контролінгу є підвищення якості стратегічних управлінських рішень і координування системи управління з метою забезпечення розвитку підприємства.

Впровадження управлінського обліку виробничих витрат на геологорозвідувальному підприємстві сприяє вирішенню питань оптимізації його виробничих програм, забезпечує релевантність та в достатній мірі аналітичність облікової інформації, ефективний контроль та аналіз витрат з метою визначення шляхів скорочення тривалості виробничого циклу, зниження собівартості геологорозвідувальних робіт (в т.ч. за рахунок скорочення непродуктивних витрат), а також виявлення внутрішніх джерел їх фінансування та відтворення основних засобів.

В роботі досліджено особливості геологорозвідувального процесу (його стадійність, польові умови проведення робіт, індивідуальність об'єктів геологічних досліджень, їх віддаленість від баз виробничого обслуговування та експедицій, вплив на виробництво важкопрогнозованих природно-геологічних, географо-економічних, організаційно-технологічних та інших галузевих факторів, що значно ускладнює процес планування, організацію оперативного контролю за використанням виробничих ресурсів) та визначено їх вплив на формування моделі управлінського обліку виробничих витрат.

В другому розділі “Облік витрат і калькулювання собівартості робіт в нафтогазовій геологорозвідці” розглянуто питання організації управлінського обліку витрат та методичного забезпечення формування собівартості геологорозвідувальних робіт, визначено недоліки діючої практики обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості на підприємствах нафтогазової геологорозвідки, запропоновано напрями її удосконалення.

В процесі аналізу теоретичних розробок з питань обліку витрат в нафтогазовій геологорозвідці виявлено суттєві недоліки Методичних рекомендації з формування собівартості геологорозвідувальних робіт - нечітке, невідповідне до діючих положень трактування термінів (собівартості геологорозвідувальних робіт, загальновиробничих і непрямих витрат), невизначеність окремих пунктів для застосування на практиці (встановлення нормативної потужності підприємства, розподіл непрямих і адміністративних витрат та інше).

З метою формування системи інформаційного забезпечення управління витратами геологорозвідувального підприємства автором уточнено об'єкт їх обліку: об'єкт геологорозвідувальних робіт (район, ділянка, площа, структура, родовище, свердловина, тематична або проектна робота); центр відповідальності; етап, вид та метод геологорозвідувальних робіт. Такий підхід забезпечує аналітичність облікової інформації відповідно до потреб контролю і аналізу ефективності використання ресурсів, обґрунтованого формування бюджетних показників.

Для забезпечення достовірної оцінки ресурсів геологорозвідувального підприємства, ефективного контролю і регулювання його господарської діяльності, прийняття обґрунтованих управлінських рішень в дисертаційній роботі запропоновано удосконалену класифікацію витрат для підприємств нафтогазової геологорозвідки, а також розглянуто особливості групування виробничих витрат за ознаками їх відношення до виробничого процесу, доцільністю, центрами витрат та центрами відповідальності, видами і методами геологорозвідувальних робіт та ін.

В результаті досліджень діючої практики обліку виробничих витрат на підприємствах нафтогазової геологорозвідки виявлено, що, незважаючи на тривалість простоїв при бурінні пошуково-розвідувальних свердловин (в окремих випадках - 25-48% у балансі робочого часу), обсяг непродуктивних амортизаційних витрат (16,5-20% у структурі амортизації виробничих основних засобів), а також витрат, пов'язаних із ліквідацією аварій та геологічних ускладнень у свердловинах (до 33,7% у загальній структурі виробничих витрат), їх аналітичний облік не організовано належним чином. Це призводить до неефективного контролю використання ресурсів підприємства.

Для вирішення цієї проблеми в роботі запропоновано чотирьохрівневу структурну модель організації обліку витрат за центрами відповідальності, впровадження якої сприятиме оперативності та підвищенню якості управлінських рішень, що приймаються особами, які володіють необхідними технологічними і економічними знаннями.

У ході проведених досліджень з'ясовано, що з метою поєднання синтетичного і аналітичного обліку, забезпечення найбільшої відповідності відображення інформації про витрати у облікових регістрах цілям їх контролю, аналізу та узагальнення у звітних формах, на етапі поточного обліку доцільно використовувати журнально-ордерну форму. Проте, типові форми облікових регістрів можуть застосовуватись на підприємствах нафтогазової геологорозвідки виключно для потреб складання фінансової звітності.

Дослідивши особливості проведення виробництва та структуру виробничих витрат підприємств нафтогазової геологорозвідки, розроблено схему технологічного процесу їх поточного обліку (рис. 1) та удосконалено форми аналітичних відомостей і журналу-ордера №5, в яких витрати класифікуються відповідно до інформаційних потреб управління.

Зокрема, матеріальні витрати, які становлять найбільшу питому вагу у структурі собівартості геологорозвідувальних робіт 33-42%, в аналітичній відомості використання товарно-матеріальних цінностей запропоновано відображати:

· в розрізі структурних підрозділів (центрів відповідальності);

· за замовленнями в розрізі видів та методів геологорозвідувальних робіт;

· за видами ТМЦ (із використанням субрахунків другого порядку);

· за призначенням ТМЦ (технологічного призначення, на подолання геологічних ускладнень та ліквідацію аварій, на утримання основних засобів, на господарське обслуговування, втрати ТМЦ за час простою, інші витрати).

Необхідність такого групування в нафтогазовій геологорозвідці зумовлена значними обсягами матеріальних витрат на ліквідацію аварій та геологічних ускладнень у свердловинах, використанням палива під час простоїв, проведенням поточних ремонтів основних засобів не тільки механічними майстернями, а й буровими бригадами та ін.

Удосконалення форм облікових регістрів передбачає розроблення номенклатури аналітичних рахунків обліку виробничих витрат. З метою забезпечення розмежування виробничих витрат, пов'язаних із проведенням різних видів та методів геологорозвідувальних робіт, розроблено схему кодування рахунку 23 “Виробництво” (рис. 2).

В процесі дослідження встановлено, що методика калькулювання в нафтогазовій геологорозвідці повинна забезпечувати можливість визначення собівартості основної і супутньої продукції (вуглеводнів, добутих в процесі дослідно-промислової розробки), враховуючи наявність зворотних матеріалів та технологічних втрат.

Враховуючи необхідність визначення рентабельності геологорозвідувальних робіт, забезпечення ефективного контролю за процесом формування собівартості та співставимості показників калькуляцій і кошторисів (для держбюджетних робіт), обґрунтовано доцільність калькулювання повної виробничої собівартості із використанням позамовно-попередільного методу. При цьому собівартість супутньої продукції, обсяг якої, як правило, є незначним, визначати із врахуванням тільки прямих витрат, пов'язаних із її добуванням, уловлюванням та транспортуванням. Оцінку зворотних і забракованих матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, які не відпрацьовані остаточно, доцільно здійснювати за техніко-технологічними характеристиками. Визначення вартості частини забракованих робіт (наприклад, тих, що призвели до аварії у свердловині) в нафтогазовій геологорозвідці складно і економічно недоцільно. Тому втрати від браку (аварій) будуть розраховуватись лише в межах витрат на їх ліквідацію.

Зважаючи на велику тривалість геологорозвідувального циклу, з метою накопичення і узагальнення інформації за окремими замовленнями запропоновано використовувати аналітичні картки обліку витрат на проведення геологорозвідувальних робіт та розроблено їх форму для основного методу геологорозвідувальних робіт - буріння свердловин.

Групування витрат за калькуляційними статтями слід здійснювати виходячи із необхідності визначення взаємозв'язку між рівнем витрат за кожною статтею та впровадженням нових технологій, методів організації і управління виробництвом. Оскільки на етапі аналізу виробничих витрат за калькуляційними статтями не настільки важливо, яким чином вони включались у собівартість (прямо чи опосередковано), а яке вони мають відношення до виробничого процесу, враховуючи структуру собівартості геологорозвідувальних робіт, в калькуляційному листі запропоновано наступну номенклатуру калькуляційних статей: основні витрати (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші основні витрати); накладні витрати (польове забезпечення, ремонт основних засобів, транспортне обслуговування, інші послуги допоміжних виробництв, загальновиробничі витрати, інші накладні витрати); зворотні матеріали. Таке групування забезпечує визначення показників технологічної та виробничої собівартості геологорозвідувальних робіт.

Точність показників собівартості залежить не тільки від достовірності облікової інформації, а також від доцільності застосування обраних методів та баз розподілу непрямих витрат. Специфіка розподілу непрямих витрат на підприємствах нафтогазової геологорозвідки зумовлена чисельністю підрозділів допоміжного виробництва, які надають взаємні послуги один одному та виконують роботи для сторонніх організацій. На підставі результатів аналізу структури послуг таких виробничих підрозділів запропоновано бази розподілу їх витрат, обґрунтовано доцільність використання методів розподілу взаємних послуг і одночасного розподілу.

Для узагальнення інформації про витрати розроблено форму Звіту про собівартість виконаних геологорозвідувальних робіт, яка передбачає групування показників за характером встановлення (кошторисні, планові, фактичні) та визначення розміру непродуктивних витрат в розрізі видів геологорозвідувальних робіт.

У третьому розділі “Обліково-аналітичне забезпечення управління виробничими витратами в нафтогазовій геологорозвідці” досліджено діючу практику аналізу і бюджетування виробничих витрат на підприємствах нафтогазової геологорозвідки та запропоновано напрями її удосконалення, розглянуто питання прогнозування витрат та визначення їх функцій на підставі облікової інформації.

Основною метою удосконалення діючої на досліджуваних підприємствах методики аналізу виробничих витрат є забезпечення адекватності аналітичної інформації не тільки потребам оперативного і тактичного управління, а ще й бюджетування показників. Відповідно до цього, доцільність проведення аналізу собівартості геологорозвідувальних робіт за запропонованою факторною моделлю (1), перш за все, полягає у тому, що його результати можуть використовуватись для оцінки і прогнозування собівартості 1км2 сейсморозвідки, 1м буріння пошукових і розвідувальних свердловин, приросту 1т запасів вуглеводнів різних категорій розвіданості та ін.

(1)

управлінський облік виробничий витрата

де у - собівартість геологорозвідувальних робіт за окремими замовленнями; х - обсяг продуктивних витрат, пов'язаних із проведенням геологорозвідувальних робіт, передбачених технічним завданням і виробничою програмою; z - обсяг непродуктивних витрат, пов'язаних із виникненням геологічних ускладнень, неефективною організацією виробничого процесу, простоями внаслідок затримання державного фінансування тощо; n - види (або методи) геологорозвідувальних робіт; m - калькуляційні статті.

Ефективність роботи центрів відповідальності запропоновано визначати інтегрованим показником використання ресурсів Кцв:

(2)

де Кк - коефіцієнт використання робочого часу; Кво - коефіцієнт використання обладнання; Квм - коефіцієнт використання матеріалів (моделі їх факторного аналізу розроблено з урахуванням організаційно-технологічних особливостей проведення геологорозвідувального виробництва).

Аналіз витрат центрів відповідальності за запропонованими у роботі факторними моделями також забезпечує обґрунтування планового обсягу робіт, балансів робочого часу, використання обладнання тощо.

Вивчення економічної літератури та передового досвіду показало, що ефективне управління витратами передбачає організацію їх обліку в двох часових аспектах: облік минулих (здійснених) та майбутніх (прогнозованих) витрат. Останній реалізується впровадженням на підприємстві бюджетування, яке, з одного боку, є елементом планування господарської діяльності, з іншого - невід'ємною складовою управлінського обліку.

На досліджуваних підприємствах бюджети витрат формуються узагальнено без необхідного обґрунтування, через що неможливо визначати причини невиконання плану та винуватців відхилень. Тому в дисертаційній роботі визначено основні принципи бюджетування виробничих витрат геологорозвідувальних підприємств, запропоновано структуру загального бюджету витрат основної діяльності та методичні підходи до його формування, з'ясовано пріоритетність бюджетного контролю (орієнтація на підвищення ефективності в довгостроковому періоді операцій центру відповідальності та підприємства в цілому, гнучкий аналіз виконання бюджетів, оцінювання роботи центрів відповідальності на підставі нефінансових критеріїв).

В процесі дослідження структури витрат та їх динаміки з'ясовано, що побудова економіко-математичної моделі оптимізації витрат геологорозвідувального підприємства, з одного боку, є трудомістким процесом, оскільки вимагає передбачення впливу багатьох факторів, в тому числі і важкопрогнозованих, з іншого - може бути грубим наближенням до дійсності, зважаючи на складність і багатогранність виробничого процесу, відсутність обґрунтованих норм та нормативів витрат. Єдиним шляхом оптимізації виробничих витрат досліджуваних підприємств є обґрунтоване прогнозування їх показників із використанням технологічного та регресійного аналізу.

В дисертаційній роботі запропоновано удосконалену методику регресійного аналізу витрат, пов'язаних із бурінням пошуково-розвідувальних свердловин, які становлять більше 70% в загальній структурі виробничих витрат досліджуваних підприємств, та на підставі облікових даних побудовано функції витрат бурової бригади (табл. 1).

Таблиця 1

Функції витрат бурової бригади

На підставі результатів регресійного аналізу сформовано бюджет витрат центру відповідальності.

ВИСНОВКИ

Дисертаційне дослідження дало змогу обґрунтувати теоретико-методичні засади формування системи управлінського обліку виробничих витрат та розробити практичні рекомендації щодо удосконалення його методики з метою забезпечення достовірності показників собівартості геологорозвідувальних робіт, ефективності аналізу, бюджетування та управління господарською діяльністю підприємств нафтогазової геологорозвідки.

Узагальнення результатів теоретичних і практичних досліджень дозволяє зробити такі висновки та пропозиції.

1. Облік витрат є основною складовою системи інформаційного забезпечення управління господарською діяльністю підприємства, яка під впливом розвитку соціально-економічних відносин пройшла шлях від комерційного до управлінського обліку, перетворившись на кібернетичну економічну систему, що має складну ієрархічну структуру, характеризується динамічністю, цілеспрямованістю, самоорганізацією та взаємозв'язком із зовнішнім середовищем. Розвиток обліку витрат у напряму цілісності полягає у підпорядкуванні елементів контролю, аналізу, планування та створенні нових елементів, якостей і властивостей системи, необхідність яких зумовлена розширенням інформаційних потреб управління.

2. Управлінський облік витрат використовує загальнонаукові та власні (специфічні) методи досліджень, інтегрує функції управління витратами та собівартістю. Його впровадження передбачає формування облікової, контрольної та аналітичної інформації у якісних, кількісних, вартісних показниках відповідно до потреб оперативного і тактичного управління, а також бюджетування, що забезпечує ефективне господарювання та стратегічний розвиток підприємства.

3. Результати аналізу теоретичних розробок з питань обліку витрат та калькулювання собівартості геологорозвідувальних робіт свідчать про невідповідність існуючих методичних матеріалів основним принципам ефективного управління. Через об'єктивні недоліки (нечітке або неправильне трактування термінів та невизначеність окремих пунктів для застосування на практиці) вони не можуть встановлювати основні засади організації управлінського обліку витрат геологорозвідувальних підприємств. Необхідно внести запропоновані в дисертаційній роботі зміни та доповнення до Методичних рекомендацій з формування собівартості геологорозвідувальних робіт стосовно уточнення об'єкту обліку витрат, їх класифікації, переліку калькуляційних статей, порядку розподілу непрямих витрат, обліку витрат майбутніх періодів.

4. Діюча практика обліку витрат на підприємствах нафтогазової геологорозвідки потребує вдосконалення, оскільки вона не забезпечує формування достовірної і аналітичної інформації про обсяг та структуру виробничих витрат відповідно до потреб калькулювання собівартості геологорозвідувальних робіт, комплексної оцінки ефективності використання виробничих ресурсів, оперативного регулювання та обґрунтованого планування господарської діяльності. Основними причинами цього є недосконалість структури облікових регістрів (їх інформація є детальною, але недостатньо систематизованою для потреб управління), неефективність діючої методики розподілу непрямих витрат, контролю за використанням ресурсів структурними підрозділами підприємств, застосування застарілих норм та нормативів витрат (розроблених ще у 80-х роках ХХ ст.), а також формування управлінської звітності про собівартість геологорозвідувальних робіт в основному у кошторисних, а не фактичних (облікових) показниках.

5. Модель управлінського обліку витрат в нафтогазовій геологорозвідці формується з урахуванням особливостей геологорозвідувального виробництва: стадійності та польових умов проведення робіт, індивідуальності об'єктів геологічних досліджень, їх віддаленості від баз виробничого обслуговування та експедицій, наявності непродуктивних витрат, впливу на виробництво важкопрогнозованих природно-геологічних, організаційно-економічних та інших факторів. Однією з особливостей сучасного стану геологорозвідувальної галузі через недостатнє її фінансування є необхідність реалізації інтенсивної форми розвитку, повне та раціональне використання існуючого потенціалу. Відповідно до цього, основними завданнями управлінського їх обліку є: виявлення внутрішніх джерел фінансування геологорозвідувальних робіт та резервів оптимізації структури їх собівартості; забезпечення раціонального використання ресурсів, скорочення тривалості виробничого циклу; формування інформаційного забезпечення ефективного аналізу витрат, їх нормування, бюджетування та управління виробничою діяльністю.

6. Важливою передумовою ефективної організації обліку витрат є їх науково обґрунтована класифікація. Виходячи з того, що визначення ознак класифікації та групування витрат здійснюється на основі принципів достатності, доцільності і практичності, з урахуванням галузевої специфіки виробництва запропоновано удосконалену класифікацію витрат досліджуваних підприємств, яка забезпечує пізнання їх сутності і передбачає необхідність розмежування в обліку витрат, пов'язаних із проведенням геологорозвідувальних та супутніх робіт, їх відображення за центрами витрат та центрами відповідальності, етапами, видами і методами геологорозвідувальних робіт та інше. Такий підхід забезпечує достовірність і аналітичність обліку, ефективність контролю за використанням ресурсів.

7. Основним принципом будови регістрів поточного обліку витрат геологорозвідувального підприємства є формування усієї необхідної інформації у зручній для користувача, наочній формі за структурними виробничими підрозділами і замовленнями у журналах-ордерах та її деталізація за центрами відповідальності - у аналітичних відомостях. Дослідивши інформаційні потреби управління виробничими витратами в нафтогазовій геологорозвідці, запропоновано схему кодування рахунку 23 “Виробництво” (передбачає організацію аналітичного обліку витрат на субрахунку 231 “Основне виробництво” за видами і методами геологорозвідувальних робіт в розрізі джерел фінансування та замовлень, на субрахунку 232 “Допоміжні виробництва” - за структурними підрозділами допоміжних виробництв), розроблено форми аналітичних відомостей, в яких інформація про використання ресурсів підприємства групується за економічними елементами, центрами відповідальності та об'єктами геологорозвідувальних робіт. При цьому забезпечується розмежування витрат на проведення безпосередньо геологорозвідувальних і супутніх робіт, достовірне визначення обсягу і структури непродуктивних витрат.

8. Методика калькулювання в нафтогазовій геологорозвідці повинна забезпечувати можливість визначення собівартості основної і супутньої продукції, враховуючи наявність зворотних матеріалів та технологічних втрат, великі обсяги незавершеного виробництва, тривалість та стадійність геологорозвідувального процесу.

Вдосконалення діючої практики калькулювання собівартості в нафтогазовій геологорозвідці повинно здійснюватись в напрямі:

· визначення номенклатури калькуляційних статей, враховуючи особливості технологічного процесу, структуру виробничих витрат, методи їх аналізу та планування (групування витрат в калькуляційному листі за ознакою їх відношення до виробничого процесу з метою формування показників технологічної та повної виробничої собівартості геологорозвідувальних робіт; виділення в окремі статті витрати на транспортне обслуговування, ремонт основних засобів, інші послуги допоміжних виробництв, польове забезпечення та зворотні матеріали);

· використання позамовно-попередільного методу калькулювання собівартості;

· впровадження картки обліку витрат на проведення геологорозвідувальних робіт з метою визначення їх повної та проміжної виробничої собівартості (для розрахунку показника рентабельності при передачі замовнику частини виконаних робіт), забезпечення поточного контролю та факторного аналізу витрат.

9. Достовірність показників собівартості залежить від доцільності застосування обраних методів та баз розподілу непрямих витрат. Вибір баз розподілу, перш за все, повинен ґрунтуватись на функціональному зв'язку витрат з факторами виробництва, а методика розподілу - забезпечувати найточніші результати.

Оскільки структура собівартості різних видів та методів геологорозвідувальних робіт, їх трудомісткість та матеріаломісткість можуть значно відрізнятись, оптимальною базою розподілу загальновиробничих витрат між об'єктами обліку є сума основних прямих витрат, пов'язаних із проведенням геологорозвідувальних робіт.

Враховуючи специфіку допоміжного виробництва в нафтогазовій геологорозвідці, чисельність його підрозділів, при розподілі їх витрат доцільно використовувати методи одночасного розподілу та розподілу взаємних послуг.

10. Вдосконалення діючої практики бюджетування на підприємствах галузі передбачає формування бюджетів витрат за принципом контрольованості для кожного центру відповідальності, забезпечення їх гнучкості шляхом періодичного коригування планових показників, впровадження оперативного контролю та аналізу їх виконання. При цьому прогнозування виробничих витрат доцільно здійснювати на основі технологічного та регресійного методів. Використання останнього дозволить дослідити стохастичну залежність між витратами та факторами, що впливають на їх величину, описати форму та виявити тісноту зв'язку між ними.

Для забезпечення найбільшої наочності інформації і зручності при аналізі відхилень показників форми бюджетів витрат повинні бути максимально наближені до запропонованих в дисертаційній роботі форм облікових регістрів.

11. В процесі дисертаційного дослідження встановлено значні відхилення фактичних показників витрат від нормативних та бюджетних, визначено структуру непродуктивних витрат геологорозвідувальних підприємств (пов'язаних із неефективним використанням робочого часу і обладнання, ліквідацією аварій і геологічних ускладнень у свердловинах та ін.). Використання запропонованого в роботі комплексного факторного аналізу виробничих витрат передбачає дослідження структури собівартості геологорозвідувальних робіт (в розрізі їх видів і методів) та оцінку ефективності використання ресурсів центрами відповідальності і геологорозвідувальним підприємством в цілому. Його впровадження забезпечить вищий рівень достовірності бюджетних і нормативних показників витрат, формування інформації, необхідної для проведення геолого-економічного аналізу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

1. Орлів М. Бюджетування витрат в нафтогазовій геологорозвідці // Світ фінансів. - 2006. - №2 . - С. 36-42.

2. Орлів М. Обліково-аналітичне забезпечення управління виробничими витратами в нафтогазовій геологорозвідці // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць: У 4 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, - 2006. - Вип. 217. - Т.3. - С.619-627.

3. Орлів М. Організація обліку накладних виробничих витрат в нафтогазовій геологорозвідці // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць: У 4 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, - 2007. - Вип. 228. - Т.4. - С.846-853.

4. Орлів М. Питання калькулювання собівартості робіт в нафтогазовій геологорозвідці // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць: У 4 т. - Дніпропетровськ: ДНУ, - 2006. - Вип. 216. - Т. 4. - С. 828-836.

5. Орлів М. Проблеми методологічного забезпечення обліку і контролю формування собівартості геологорозвідувальних робіт // Вісник Тернопільського державного економічного університету. - 2006. - №1. - С.122-128.

6. Орлів М. Управлінський облік у системі менеджменту підприємством // Регіональні аспекти розвитку і розміщення продуктивних сил України: Зб. наук. праць. - Тернопіль, 2004. - №9. - С.277-280.

Статті в інших виданнях:

7. Орлів М. Аспекти формування системи інформаційного забезпечення управління витратами // Наука молода: Зб. наук. праць. - Тернопіль, 2004. - №2. - С.206-208.

8. Орлів М. Методичні аспекти розвитку обліку витрат // Наукові записки: Зб. наук. праць. - Тернопіль, 2006. - №1. - С.110-120.

9. Орлів М. Проблеми змісту підготовки фахівців з бухгалтерського обліку // Наука молода: Зб. наук. праць. - Тернопіль, 2005. - №4. - С.115-118.

Тези конференцій:

10. Орлів М. Аспекти організації аналізу виробничих витрат геологорозвідувального підприємства // Економіка і ринок: облік, аналіз, контроль: Міжнар. науково-практична конференція. Тернопіль, 15-16 груд. 2005р. - Тернопіль: Економічна думка, 2005. - С.249-252.

11. Орлів М. Розвиток обліку як інформаційної основи контролінгу в Україні // Облік, аудит і аналіз: економічна база, стратегія, концепції: Міжнар. науково-практична конференція. Тернопіль, 28-29 трав. 2004 р. - Тернопіль: Економічна думка, 2005. - С. 194-198.

12. Орлів М. Розвиток управлінського обліку в ринкових умовах господарювання // Наукові дослідження - теорія та експеримент 2007: ІІІ Міжнар. науково-практична конференція. Полтава, 14-16 трав. 2007 р. - Полтава: Інтерграфіка, 2007. - Т.9. - С.77-79.

АНОТАЦІЯ

Орлів М.С. Управлінський облік виробничих витрат в нафтогазовій геологорозвідці. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.09 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності). - Тернопільський національний економічний університет. - Тернопіль, 2008.

У дисертації визначено сферу застосування і тенденції розвитку управлінського обліку витрат, досліджено особливості його моделювання на підприємствах нафтогазової геологорозвідки. Проаналізовано теоретичні розробки з питань обліку виробничих витрат та калькулювання собівартості геологорозвідувальних робіт. Удосконалено класифікацію витрат, аналітичний облік виробничих витрат за замовленнями і центрами відповідальності та форми облікових регістрів, використання яких забезпечує достовірне визначення обсягу і структури витрат відповідно до інформаційних потреб управління. Обґрунтовано доцільність формування повної виробничої собівартості геологорозвідувальних робіт та удосконалено її калькулювання із використанням позамовно-попередільного методу.

Ключові слова: нафтогазова геологорозвідка, геологорозвідувальне підприємство, виробничі витрати, центри відповідальності, собівартість, калькулювання, факторний аналіз, бюджетування, регресійний аналіз.

Орлив М.С. Управленческий учет производственных затрат в нефтегазовой геологоразведке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.09 - бухгалтерский учет, анализ и аудит (по видам экономической деятельности). - Тернопольский национальный экономический университет. - Тернополь, 2008.

В диссертации рассмотрены теоретические аспекты и концептуальные подходы к формированию управленческого учета затрат, определены сфера использования и тенденции его развития на основании подходов материалистической диалектики оценки явлений и процессов. Для конкретизации целостности формирование системы учета затрат рассмотрено с позиции организационного и технологического аспектов, что способствовало определению её структуры и элементов метода современного учета затрат. В результате исследования исторических аспектов управления затратами выделены основные стадии эволюции теории их учета, определены различия между управленческим учетом и контроллингом.

В работе проанализированы недостатки действующей практики учета затрат на предприятиях нефтегазовой геологоразведки. Исследованы отраслевые особенности производства и определено их влияние на формирование модели управленческого учета. Проанализированы теоретические разработки по вопросам учета производственных затрат и выявлены существенные недостатки Методических рекомендаций по формированию себестоимости геологоразведочных работ (нечеткая, несоответствующая действующим положениям трактовка терминов, неопределенность отдельных пунктов по отношению их использования на практике), разработаны рекомендации по их изменению.

В ходе проведённых исследований определено, что основной принцип строения учетных регистров - формирование всей необходимой информации в удобной для пользователя форме в соответствии со структурными производственными подразделениями и заказами - в журналах-ордерах, и её детализация по центрам ответственности - в аналитических ведомостях. Предложенная схема кодирования счета 23 “Производство” обеспечивает организацию аналитического учета затрат на субсчете 231 “Основное производство” по видам и методам геологоразведочных работ в разрезе источников их финансирования и заказов, а на субсчете 232 “Вспомогательные производства” - по структурным подразделениям вспомогательных производств.

В диссертации обоснована целесообразность калькулирования полной производственной себестоимости геологоразведочных работ с использованием позаказно-попередельного метода, уточнены объект калькулирования, номенклатура калькуляционных статей (предусматривает формирование показателей технологической и полной производственной себестоимости), определены методы и базы распределения косвенных затрат, разработаны формы калькуляционного листа и аналитической карточки учета затрат для основного метода геологоразведочных работ - бурения поисковых и разведочных скважин. В работе рассмотрены вопросы калькулирования себестоимости сопутствующей продукции (углеводов, добытых в процессе исследовательно-промышленной разработки), оценки возвратных материалов и потерь от брака. Для обобщения информации о производственных затратах разработано форму Отчета о себестоимости выполненных геологоразведочных работ.