Методика формування та обліку фінансових результатів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра бухгалтерського обліку

Курсова робота

На тему: "Методика формування та обліку фінансових результатів"

Виконавець:

Студентка 4 курсу, 1групи

Чиж Мар'яна Анатоліївна

Київ - 2013

Зміст

Вступ

1. Сутність та значення фінансових результатів

2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури з теми дослідження

3. Організаційно-економічна характеристика базового підприємства

4. Облік результатів операційної діяльності підприємства

5. Облік результатів фінансових операцій

6. Облік фінансових результатів з використання сучасних інформаційних технологій

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Актуальність теми. Основу економічного розвитку підприємства в сучасних ринкових умовах господарювання становить прибуток, який являє собою грошовий вираз основної частини грошових надходжень, які створюються підприємствами різних форм власності. Як економічна категорія він характеризує фінансовий результат підприємницької діяльності. Прибуток є показником, який найбільш повно відображає ефективність виробництва, об'єм і кількість виготовленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. Багатоаспектне значення прибутку починається з переходом економіки України на принципи ринкового господарства. Адже акціонерні, орендні, приватні підприємства, а також підприємства інших форм власності, отримавши фінансову самостійність і незалежність, стали самі вирішувати, на які цілі і в яких розмірах використовувати прибуток, який залишається після сплати податків до бюджету і інших обов'язкових платежів і відрахувань.

Мета курсової роботи полягає у висвітленні методики обліку та аналізу фінансових результатів та використання прибутку, подальшого вивчення недоліків, впливу негативних чинників, вивчення можливостей вдосконалення обліку, контролю та аналізу і розробки практично значимих пропозицій щодо його покращення.

Головним завданням курсової роботи є:

- розглянути діючу систему обліку та аналізу фінансових результатів;

- на прикладі конкретної організації показати документальне оформлення та відображення в обліку фінансових результатів;

- провести фінансово-економічний аналіз;

- сформувати конкретні висновки за предметом дослідження

- обґрунтувати конкретні пропозиції щодо шляхів збільшення прибутку підприємства.

Об'єктом дослідження обрано ТзОВ "Крона" м. Івано-Франківськ, в якому наявні можливості усестороннього висвітлення досліджуваних у роботі питань щодо формування фінансових результатів і прибутку з використанням практичних матеріалів. Основним видом діяльності товариства є: створення торгових мереж та складів для промислових та продовольчих товарів, оптова торгівля продовольчими та непродовольчими товарами, товарами виробничо-технічного призначення, організація та впровадження сучасних форм торговельного обслуговування, рекламні роботи; проведення виставок.

Предметом дослідження є організація обліку та формування фінансових результатів, порядок формування фінансових показників для проведення аналізу діяльності підприємства для прийняття відповідних управлінських рішень.

Методи дослідження. У курсовій роботі використовувались такі методи як системний аналіз - для деталізації і розчленування об'єкта дослідження на окремі важливіші складові елементи; конкретизація - для обґрунтування змісту форм облікового забезпечення; дослідження документів та реєстрів обліку за формою та змістом - для виявлення їхньої відповідності щодо адекватності вимогам стандартів; порівняння - для зіставлення даних підприємства у динаміці; групування - для визначення залежностей одних показників від інших; порівняння - для зіставлення даних звіту про фінансові результати у динаміці; середніх і відносних величин - для глибшого розуміння сутності і причини відхилення його змін; горизонтальний і вертикальний аналізи - для визначення рівня впливу і питомої ваги кожного окремого показника на загальний результат із плином часу. фінансовий облік прибуток документальний

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в роботі використано і проаналізовано наукову і методичну літературу з обраної теми дослідження, обґрунтовано особливості обліку фінансових результатів та порядок складання звітності на підприємстві, сформовано рекомендації для покращення показників фінансової діяльності досліджуваного об'єкту.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що результати аналізу та рекомендації будуть застосовані ТзОВ "Крона" м. Івано-Франківськ для покращення фінансової діяльності підприємства.

1. Сутність та значення фінансових результатів

Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток. Прибуток в основному утворюється в результаті продажу (реалізації) готової продукції (послуг, товарів). Крім того, підприємство може продавати (реалізовувати) інші матеріальні цінності і послуги допоміжних виробництв та господарств, а також мати доходи і збитки, що збільшують або зменшують розмір прибутку від інвестиційної та фінансової діяльності.

Прибуток є важливішим узагальнюючим показником, що характеризує кінцевий результат діяльності підприємства. Від розміру прибутку, отриманого підприємством, залежать формування оборотних коштів, виконання зобов'язань перед бюджетом, платоспроможність підприємства, доходи акціонерів тощо.

Прибуток формується поступово протягом фінансово-господарського року. Більшу частину прибутку становить прибуток від реалізації продукції, одержаний у вигляді різниці між виручкою від реалізації продукції і витратами на її виробництво та збут.

Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки та збитки за звітний період. Цей звіт вважається одним з найбільш інформативних документів звітності, оскільки містить інформацію про динаміку прибутку підприємства.

Показники діяльності підприємства у формі №2 групуються в розрізі видів діяльності (див. рис. 1.1).



Рис. 1.1. Види діяльності підприємства

Таким чином, на формування чистого прибутку підприємства впливають фінансові результати, отримані в наслідок здійснення операційної, інвестиційної, фінансової діяльності, та фінансові результати, одержані внаслідок настання надзвичайних подій. Така класифікація фінансових результатів діяльності підприємства відіграє важливу роль при розрахунку показників дохідності (рентабельності) підприємства[32, с.48].

На підприємстві можливі доходи, втрати, які не пов'язані з реалізацією продукції, але збільшують або зменшують суму прибутку або збитків, - це фінансові результати, отримані від інвестиційної та фінансової діяльності, а також результати, які пов'язані з надзвичайними подіями.

Поняття фінансових результатів діяльності трактується в П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати".

Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані а ними витрати.

Збитки - перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати.

Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів та витрат.

В бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає:

— чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг);

— валовий прибуток (збиток);

— фінансові результати від операційної діяльності;

— фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування;

— фінансові результати від звичайної діяльності;

— фінансові результати від надзвичайної діяльності;

— чистий прибуток (збиток).

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції

(товарів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів, знижок тощо.

Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) називається валовим прибутком (збитком).

Що стосується фінансового результату від операційної діяльності, то він визначаються як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

А фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку.

Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображаються невідшкодовані збитки та прибутки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожежі, техногенних аварій тощо).

Остаточний фінансовий результат - чистий прибуток (збиток) визначається як різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.

Розмір та характер прибутків і збитків за кожний період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками їх роботи[38, с.508].

Зіставлення дебетового і кредитового оборотів по рахунку 79 "Фінансові результати" за звітний період відображає кінцевий результат чистий прибуток(збиток).

При складанні квартальних звітів порівнюються залишки по дебету та кредиту рахунку 79, і якою кредитовий оборот по рахунку 79 буде більше дебетового обороту цього ж рахунку, то підприємство на суму різниці має нерозподілений прибуток поточного року, який відображається в рядку 350 пасиву "Балансу підприємства" (форма № 1).

Якщо дебетове сальдо по рахунку 79 більше кредитного сальдо по рахунку 79, тобто підприємство здійснило більше витрат, ніж мало прибутку, то суму збитку поточного року відображають по рядку 350 пасиву "Балансу підприємства" (форма № 1), однак сума записується в дужках, що означає дію віднімання при сумуванні підсумку балансу.

Схему проводок на підставі яких відображаються в обліку доходи та витрати підприємства та визначаться фінансовий результат можна представити приблизно так (рис.1.2):

Рис. 1.2. Схема проводок на визначення фінансових результатів

Організація обліку фінансових результатів

Узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій ведеться на рахунку 79 "Фінансові результати".

Рахунок 79 "Фінансові результати" - тимчасовий, результатний, має ознаки пасивного рахунку.

По кредиту рахунку 79 "Фінансові результати" на підставі довідок та розрахунків бухгалтерії відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, по дебету - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Сальдо рахунку при його закритті списується на рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)".

Бухгалтерський облік фінансових результатів ведеться щодо результатів від кожного виду діяльності, для яких відкривається відповідний субрахунок.

Рахунок 79 "Фінансові результати", як і більшість синтетичних рахунків, має субрахунки:

791 "Результат основної діяльності"

Визначається прибуток (збиток) від операційної діяльності підприємства. За кредитом субрахунку відображається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки 70 "Доходи від реалізації", 71 "Інший операційний І дохід"), за дебетом - сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції, " товарів, робіт і послуг, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат (90 "Собівартість реалізації", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут". 94 "Інші витрати операційної діяльності");

792 "Результат фінансових операцій"

Визначається прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства. За кредитом субрахунку відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів, за дебетом - списання фінансових витрат з рахунків 95 "Фінансові витрати" та 96 "Втрати від участі в капіталі";

793 "Результат іншої звичайної діяльності"

Визначається прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства. За кредитом рахунку відображається списання сум в порядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної та іншої звичайної діяльності підприємства, за дебетом - списання витрат з рахунку 97 "Інші витрати";

794 "Результат надзвичайних подій"

Визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. За кредитом субрахунку відображається списання доходів, одержаних від надзвичайних подій, за дебетом - списання витрат від надзвичайних подій, що обліковуються на рахунку 99 "Надзвичайні витрати"[19, с.544].

Основні бухгалтерські проводки по рахунку 79 "Фінансові результати" наведені в Додатку А.

Аналітичний облік фінансових результатів ведеться за їх характером, видами продукції, товарів, робіт, послуг та іншими напрямками, визначеними підприємством самостійно.

Первинними документами при відображенні накопичення фінансових результатів різних видів діяльності та віднесення до складу нерозподіленого прибутку (збитку) є довідки та розрахунки бухгалтерії.

Дані по рахунку 79 відображаються в журналі-ордері № 15 та у Звіті про фінансові результати[19, с.523].

При складанні квартальних звітів порівнюються обороти по дебету та кредиту рахунку 79 "Фінансові результати", і якщо кредитовий оборот по рахунку 79 "Фінансові результати" буде більше дебетового обороту цього ж рахунку, то підприємство на суму різниці має нерозподілений прибуток поточного року. Якщо дебетовий оборот по рахунку 79 "Фінансові результати" більше кредитового обороту даного рахунку, тобто підприємство здійснило більше витрат, ніж мало доходу.

Підприємства, які для узагальнення інформації про витрати застосовують тільки рахунки класу 8 "Витрати за елементами", субрахунки рахунку 79 "Фінансові результати" дебетують у кореспонденції з кредитом рахунків класу 8 "Витрати за елементами", а також рахунків 23 "Виробництво", 26 "Готова продукція" та інших рахунків класу 2 "Запаси", а також з кредитом рахунків класу 1 "Необоротні активи" та класу 3 "Кошти, розрахунки та інші активи".

2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури з теми дослідження

Функціонування будь-якого підприємства, незалежно від видів його діяльності і форм власності, в умовах ринку визначається його здатністю створювати необхідну і достатню величину доходу або прибутку. Аналіз прибутку займає провідне місце в системі комплексного економічного аналізу, оскільки за ним оцінюється ступінь досягнення кінцевої мети діяльності підприємства. Законами України "Про підприємства" та "Про підприємницьку діяльність" отримання прибутку визначено головною метою діяльності господарюючих суб'єктів.

Прибуток є основним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства, найвагомішим джерелом формування державного бюджету. Тому створеного прибутку повинно бути достатньо не тільки для задоволення фінансових потреб самого підприємства, а для фінансування суспільних фондів споживання, розвитку науки, освіти, охорони здоров'я тощо. У збільшенні прибутку зацікавлені підприємство і держава.

Показники прибутковості є визначальними в оцінках ефективності функціонування господарюючого суб'єкта за всіма видами діяльності: виробничою, комерційною, фінансовою та інвестиційною. В прибутку акумулюються результати виробництва й реалізації продукції (робіт, послуг), їх якості й асортименту, ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів, результати ділового партнерства та виробничо-фінансового менеджменту[41, с.198].

Враховуючи, що діяльність господарюючого суб'єкта може бути не тільки прибутковою, а й збитковою, формуватися за дією факторів внутрішнього і зовнішнього економічного середовища, в обліку її аналізі дають загальну оцінку фінансових результатів, які характеризуються системою абсолютних і відносних показників. Абсолютними показниками є суми прибутку (чи збитку) за структурою його утворення чи розподілу і використання. Відносні показники фінансових результатів - значення рентабельності, які характеризують відносний (у процентах) ступінь прибутковості вкладеного капіталу в цілому і за його структурою, здійснених витрат чи отриманого доходу. Ці показники розраховують залежно від мети оцінки відносної прибутковості.

Основна мета проведення аналізу - підвищення ефективності господарювання і пошук резервів такого підвищення, здобуття певної кількості ключових параметрів, які дають об'єктивну й точну картину фінансового стану підприємства, його прибутків та збитків, змін у структурі активів і пасивів, у розрахунках з дебіторами та кредиторами. При цьому в оцінюванні поточного фінансового стану підприємства особливу роль відіграє його прогноз на найближчу та більш віддалену перспективу, тобто очікувані параметри фінансового стану.

Основні завдання аналізу фінансових результатів:

- аналіз обґрунтованості плану (прогнозу) досягнення фінансових результатів;

- аналіз і оцінка динаміки показників прибутку і рентабельності; аналіз виконання планових показників з прибутку і рентабельності;

- визначення та вимірювання впливу факторів на відхилення прибутку і рентабельності;

- виявлення резервів підвищення фінансових результатів діяльності підприємств та обґрунтування заходів щодо їх мобілізації;

- аналіз розподілу і використання прибутку[34, с.231].

При аналізі фінансових результатів дослідження проводять у двох аспектах. У першому аспекті фінансовий результат оцінюють як ступінь досягнення кінцевої мети та визначення ефективності виробничо-фінансової діяльності. Тут пріоритетною є оцінка ступеня використання сприятливих можливостей та упущеної вигоди. Другий аспект передбачає визначення пріоритетів вкладення капіталу за видами діяльності, за масштабами у стратегічному та тактичному вимірах, які дають максимальний приріст фінансового результату. Інформаційне забезпечення фінансово-господарської діяльності має складну структуру і визначається різними чинниками, а саме: рівнем керівництва, цільовим призначенням інформації, складом користувачів тощо.

На рівні підприємства основу інформаційного забезпечення фінансової діяльності становлять бухгалтерські дані.

Джерела інформації аналізу фінансових результатів - дані фінансової звітності (ф. 1 "Баланс", ф. 2 "Звіт про фінансові результати", ф. 5 "Примітки до фінансової звітності", ф. 4 "Звіт про власний капітал"); дані бухгалтерського обліку (журнал 5 "Облік витрат", журнал 6 "Облік доходів і результатів діяльності"); статистична звітність (ф. 5-е "Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт і послуг), (1-б "Звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість", ф.6 "Рентабельність окремих видів продукції"); планові дані.

На підприємстві для аналізу використовуються такі показники фінансових результатів:

— доходи від реалізації продукції;

-- доходи від інших операцій;

-- доходи від надзвичайних операцій;

-- прибуток на одиницю продукції;

— прибуток від реалізації продукції;

-- прибуток від операційної діяльності;

-- прибуток від звичайної діяльності;

-- прибуток від надзвичайних подій;

-- оподаткований прибуток;

-- чистий прибуток.

Показниками для аналізу є також і витратні статті звітності такі як:

-- "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" - виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), або собівартість реалізованої продукції;

-- "Адміністративні витрати" - загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства;

-- "Витрати на збут" - витрати підприємства, пов'язані з реалізацією продукції (товарів), витрати на утримання підрозділів, які займаються збутом продукції (товарів), на рекламу, доставку продукції споживачам;

-- "Інші операційні витрати" - собівартість реалізованих виробничих запасів, безнадійні борги і збитки від знецінення запасів; збитки від операційних курсових різниць;

-- "Фінансові витрати" - виплата відсотків та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позичкового капіталу[26, с.170].

Усі ці доходи, витрати і прибутки відображено у формі №2 "Звіт про фінансові результати".

Значно ширший діапазон аналітичних досліджень фінансових результатів діяльності господарюючого суб'єкта можна отримати за обліковою інформацією, складеною за НП(С)БО. Структуризована інформація за видами діяльності, за характеристиками визнання доходів і витрат та у співвідношенні до залученого у господарський процес капіталу дає широку гаму кількісних і якісних параметрів одержаного кінцевого фінансового результату. Схематично загальну модель аналізу фінансових результатів діяльності підприємства зображено на рис.1.3.



Рис.1.3. Загальна модель аналізу фінансових результатів діяльності господарюючого суб'єкта

Можливості аналізу фінансових результатів за інформацією обліку П(С)БО наведено в Додатку Б.

Важливим моментом аналізу є досягнення зіставлення показників у динамічному ряді з врахуванням інфляційних процесів, зміни облікової політики, зміни обсягу та структури акціонерної діяльності. Коректнішим є зіставлення можливостей і наслідків впливу на фінансові результати. Це стосується насамперед виробничих, управлінських і збутових можливостей.

Маючи більший простір у визнанні доходів і витрат, працівники облікового апарату змушені мотивувати свою облікову політику, що неминуче збільшує обсяг аналітичних досліджень за змістом розв'язку управлінських завдань. Це призводить до більшої інтеграції обліково-аналітичних робіт, їх поєднання з процесом формування та виконання управлінських рішень. Очевидно, не буде потреби у вузькій спеціалізації підрозділів управлінської системи, треба привести її у налагоджений механізм підприємництва з мотивацією фінансового успіху, а регламентація і контроль управлінських функцій не будуть пріоритетними.

Практика фінансового аналізу вже виробила основні правила читання (методику аналізу) фінансових звітів. Серед них можна виділити шість основних методів:

1. Горизонтальний (тимчасовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом.

2. Вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури підсумкових фінансових показників з виявленням впливу кожної позиції звітності на результат загалом.

3. Трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з поряд попередніх періодів і визначення тренда, тобто основної тенденції динаміки показників, обчищеної від випадкових впливів і індивідуальних здібностей окремих періодів. З допомогою тренда формують можливі значення показників в майбутньому, а отже ведеться перспективний прогнозний аналіз.

4. Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відносин між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників

5. Порівняльний (просторовий) аналіз - це як внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності по окремих показниках фірми, підрозділів, так і міжгосподарський аналіз показників даної фірми з показниками конкурентів і середніми господарськими даними.

6. Факторний аналіз - аналіз впливу окремих чинників на результативний показник. Причому факторний аналіз може бути як прямим, коли результативний показник дроблять на складові частини, таким чином, коли його окремі елементи з'єднують в загальний результативний показник.

Аналіз динаміки складу і структури майна дозволяє встановити розмір абсолютного і відносного приросту або зменшення всього майна підприємства та окремих його видів. Зміна структури майна створює певні можливості для основної виробничої та фінансової діяльності і впливає на оборотність сукупних активів.

Показники структурної динаміки відображають частку кожного виду майна у загальній зміні сукупних активів. Їх аналіз дозволяє зробити висновки про те, в які активи вкладено нові залучені фінансові ресурси або які активи зменшились за рахунок відпливу фінансових ресурсів.

Важливий етап аналізу фінансового стану підприємства - порівняння темпів приросту активів з темпами приросту фінансових результатів (наприклад, виручки або прибутку від реалізації продукції).

ТРЧ.П > ТРВ > ТРА > 100% (1.1)

де ТРЧ.П - темп зростання чистого прибутку;

ТРВ - темп зростання виручки від реалізації;

ТРА - темп зростання середньої величини активів.

Перше співвідношення означає зростання рентабельності діяльності підприємства і розраховується за формулою

(ЧП/В * 100). (1.2)

Друге співвідношення означає прискорення оборотів активності і розраховується за формулою

(В/А * 100) (1.3)

Випереджальні темпи зростання чистого прибутку порівняно зі збільшенням активів (ТРЧ.П > ТРА) означають збільшення чистої рентабельності активів і розраховуються за формулою

(ЧП/А * 100) (1.4)

Виконання останньої нерівності означає розширення майнового потенціалу. Його досягнення має бути перспективною метою діяльності підприємства[39, с.211].

При аналізі фінансових результатів виділяють, як правило, групи показників, які описують:

1. Ділову активність підприємства, а саме:

- показники оборотності;

- фондовіддача.

2. Рентабельність фінансово-господарської діяльності:

- рентабельність продажів;

- рентабельність сукупного капіталу;

- рентабельність власного капіталу.

Показники оборотності мають велике значення для оцінки фінансового стану компанії, оскільки швидкість обороту коштів безпосередньо впливає на платоспроможність фірми. Крім того, збільшення швидкості обороту коштів, за інших рівних умов, відображає підвищення виробничо-технічного потенціалу фірми.

На практиці найчастіше використовуються такі показники ділової активності.

1. Коефіцієнт оборотності активів (коефіцієнт трансформації).

За допомогою цього коефіцієнта оцінюється ефективність використання фірмою всіх наявних ресурсів незалежно від джерел їх залучення.

К= Чиста виручка від реалізації продукції/активи = Ф.№2, р.035/Ф.№1, р.280 (1.5)

Коефіцієнт трансформації показує, скільки разів за звітний період здійснюється повний цикл виробництва та обігу, що дає відповідний ефект у вигляді прибутку, або скільки грошових одиниць реалізованої продукції принесла кожна грошова одиниця активів. Цей коефіцієнт варіюється залежно від галузі, відображаючи особливості виробничою процесу.

2. Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

Коефіцієнт показує, скільки разів у середньому протягом звітного періоду дебіторська заборгованість перетворюється на грошові кошти.

Кд.з.=ЧВ/середня дебіторська заборгованість = Ф. №2, р.035 /Ф. №1, р.050 + р.170 +р.180 + р.190 + р.200 + р.210 (1.6)

Цей коефіцієнт порівнюють із середньо-галузевими коефіцієнтами, із значеннями коефіцієнта підприємства за попередні періоди. Крім того, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості корисно порівнювати з коефіцієнтом оборотності кредиторської заборгованості. Такий підхід дозволяє зіставити умови комерційного кредитування, якими підприємство користується у інших фірм, з тими умовами кредитуванням, які підприємство надає іншим підприємствам.

3. Період погашення дебіторської заборгованості.

Чд.з.= 360/ Кд.з (1.7)

Цей показник дає розрахункову кількість днів для погашення кредиту, взятого дебіторами.

Для оцінки ступеня ділової активності підприємства можна також порівнювати погашення дебіторської заборгованості з фактичними термінами, на які надається кредит покупцям. Таким чином можна визначити ефективність механізмів кредитного контролю в компанії, а також отримати уявлення про надійність дебіторів.

4. Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

К.з.= Собівартість реалізованої продукції/середня кредиторська заборгованість = Ф.№2,р.040/Ф№1,р.500+р.520+р.530+р.550+р.580 (1.8)

Коефіцієнт показує, скільки оборотів необхідно компанії для оплати наявної заборгованості.

5. Період погашення кредиторської заборгованості

Чк.з.=360/ К.з (1.9)

Цей показник дає розрахункову кількість днів для погашення кредиту, отриманого від постачальників компанії.

6. Коефіцієнт оборотності запасів

Ко.з.= Собівартість реалізації/середні запаси = Ф.№2,р.040/Ф№1,р.100 + р.120 + р.130 + р.140 (1.10)

Коефіцієнт показує, скільки оборотів за рік зроблено запасами, тобто скільки разів вони перенесли свою вартість на готові вироби.

7. Період одного обороту запасів.

Чз.=360/ Ко.з (1.11)

Цей показник характеризує період часу, протягом якого запаси перетворюються на реалізовані товари.

Показники оборотності запасів призначені для того, щоб показати, наскільки успішно адміністрація використала ресурси компанії.

У цілому чим вище коефіцієнт оборотності запасів, а отже, менше період обороту запасів, тим менше коштів пов'язано в цій найменш ліквідній статті оборотних коштів, тим більш ліквідну структуру мають оборотні кошти, і тим стійкіший фінансовий стан підприємства (за інших рівних умов). Слід зауважити, що в деяких випадках збільшення оборотності запасів відображає негативні явища в діяльності підприємства, наприклад, у випадку підвищення обсягу реалізації за рахунок реалізації товарів з мінімальним рівнем прибутку або зовсім без нього.

8. Фондовіддача

Фо.ф.= ЧВ/ОВФ = Ф.№2,р.035/Ф.№1,р.030 (1.12)

Цей показник показує, скільки виручки припадає на одиницю основних виробничих фондів. Для підприємства буде позитивним, якщо цей показник збільшуватиметься.

9. Коефіцієнт оборотності обігових коштів

Ко.= ЧВ/обігові кошти = Ф.№2,р.035/Ф.№1,р.260+р.270 (1.13)

Цей коефіцієнт характеризує кількість оборотів обігових коштів за період; скільки виручки припадає на одиницю обігових коштів.

10. Період одного обороту обігових коштів

Чо.=360/ Ко (1.14)

Характеризує середній період від витрачання коштів для виробництва продукції до отримання коштів за реалізовану продукцію.

11. Тривалість операційного циклу

На підставі цього показника визначають, скільки днів у середньому потрібно для виробництва, продажу і оплати продукції підприємства. Іншими словами, тривалість перетворення придбаних матеріальних ресурсів на грошові кошти.

Чо.ц.= сума періодів запасу і дебіторської заборгованості =Чз.+Чд.з. (1.15)

У більшості випадків підприємству необхідно прагнути до зменшення значення цього показника, тобто до скорочення тривалості операційного циклу.

12. Тривалість фінансового циклу

Чф.ц. = Чо.ц. - Чк.з. (1.16)

Показує період обороту коштів. Зменшення, але від'ємне значення цього показника свідчить вже про нестачу коштів (підприємство живе в "борг").

13. Коефіцієнт оборотності власного капіталу

Кв.к.= ЧВ/власний капітал = Ф.№2,р.035/Ф.№1,р.380+р.430+р.630 (1.17)

Скільки чистої виручки від реалізації продукції припадає на одиницю власного капіталу[39, с.210].

Щоб зробити висновок про ефективність роботи підприємства, одержаний прибуток необхідно порівняти зі здійсненими витратами.

Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття, як рентабельність. Вона означає прибутковість, або дохідність, виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств, організацій, установ у цілому як суб'єктів господарської діяльності, прибутковість різних галузей економіки.

Рентабельність - це рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках, тобто відносний показник.

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямів діяльності, окупність витрат. Ці показники більш повно, ніж прибуток, характеризують остаточні результати господарювання.

Для розрахунку рівня рентабельності підприємств можуть використовуватися: загальна сума прибутку; прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), тобто від основної діяльності; прибуток від інших видів діяльності (фінансової, інвестиційної). При цьому прибуток порівнюється з авансованою вартістю, яку можна визначити в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позиковий капітал, основний капітал, оборотний капітал).

У процесі аналізу фінансових результатів діяльності підприємства здійснюються розрахунок і аналіз таких показників рентабельності:

1. рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності

Rзв.= прибуток від звичайної діяльності / активи = Ф.№2,р.190/Ф.№1,р.280 (1.18)

Показує скільки прибутку від звичайної діяльності припадає на одиницю коштів, інвестованих в активи.

2. рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком

RА= чистий прибуток/активи = Ф.№2,р.220/Ф.№1,р.280 (1.19)

Показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю інвестованих в активи кошти.

3. рентабельність власного капіталу

Rв.к.= чистий прибуток/власний капітал = Ф.№2,р.220/Ф.№1,р.380 (1.20)

Показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю власного капіталу.

4. рентабельність виробничих фондів

Rв.ф.= чистий прибуток / виробничі фонди = Ф.№2,р.220/Ф.№1,р.030+р.100+р.120 (1.21)

Показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю вартості виробничих фондів.

5. рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації

RQ= прибуток від реалізації / виручка = Ф.№2,р.050 - р.070 - р.080/Ф.№2, р.035 (1.22)

Показує, скільки прибутку від реалізації припадає на одиницю виручки.

6. рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності

RQов = прибуток від операційної діяльності / виручка = Ф.№2,р.100/Ф.№2,р.035 (1.23)

Показує скільки прибутку від операційної діяльності припадає на одиницю виручки.

7. рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком

RQч = чистий прибуток/виручка = Ф.№2,р.220/Ф.№2,р.035 (1.24)

Показує скільки припадає чистого прибутку на одиницю виручки.

8. період окупності капіталу

Тк.= активи/чистий прибуток = Ф.№1,р.280/Ф.№2,р.220 (1.25)

Характеризує за який період кошти, що інвестовані в активи, будуть компенсовані чистим прибутком.

9. період окупності власного капіталу

Тв.к.= власний капітал/чистий прибуток = Ф.№1,р.380/Ф.№2,р.220 (1.26)

За який період власний капітал буде компенсований чистим прибутком.

Важливим етапом в аналізі фінансових результатів є визначення можливих резервів зростання прибутку.

Основними резервами можуть бути:

1. Резерви зростання прибутку від використання резервів обсягу реалізації, які були виявлені під час аналізу обсягу реалізації продукції і факторного аналізу продажу.

Резерв збільшення прибутку в результаті збільшення обсягу реалізації (УРі) можна розрахувати за формулою

УРі = Рі · Пі, (1.27)

де Рі - резерв збільшення обсягу реалізації конкретного виду продукції;

Пі - фактичний прибуток від реалізації конкретного виду продукції.

2.Резерви зростання прибутку від зниження собівартості товарної продукції. Можуть розраховуватись за кожним видом продукції і загалом за всією товарною продукцією.

Резерв збільшення прибутку від зниження собівартості кожного виду продукції визначаються так:

УРП = ? Рсі · VPi, (1.28)

де ? Рсі - резерв зниження собівартості конкретного виду продукції;

VPi - можливий обсяг реалізації конкретного виду продукції.

3. Важливим резервом зростання прибутку є поліпшення якості продукції. Сума цього резерву розраховується в процесі аналізу показника якості продукції: обчислюється середня ціна реалізації продукції і потім різниця в ціні продукції множиться на обсяг фактичного випуску продукції[39, с.108].

Основним завданням аналізу є оцінка результатів господарської діяльності за попередній та поточний роки, виявлення факторів, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники роботи підприємства, прийняття рішення про визначення підприємства платоспроможним (неплатоспроможним).

Джерелами інформації для здійснення аналізу є форми фінансової звітності, розрахунки нормативу власних обігових коштів, розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості, бізнес-план, матеріали маркетингових досліджень, інша інформація.

3. Організаційно-економічна характеристика базового підприємства

Загальна характеристика ТзОВ "Крона"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крона" засноване в м. Івано-Франківську шляхом реєстрації в органах виконавчої влади. Установчим документом товариства є статут. У ньому містяться загальні відомості, відомості про розмір статутного капіталу з визначенням частки кожного учасника, склад та компетенція органів управління і порядок прийняття ними рішень, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Товариство з обмеженою відповідальністю " Крона ", відповідно до своєї діяльності, здійснює будь-які види господарської діяльності, за винятком заборонених законодавством України. Здійснює свою діяльність на підставі статуту, який зареєстрований в Івано-Франківській обласній державній адміністрації. Підприємство може здійснювати діяльність передбачену статутом:

- створення торгових мереж та складів для промислових та продовольчих товарів;

- оптова торгівля продовольчими та непродовольчими товарами, товарами виробничо-технічного призначення;

- організація та впровадження сучасних форм торговельного обслуговування

- провадження торгово-посередницької діяльності;

- рекламні роботи;

- проведення виставок

На даний час Товариство з обмеженою відповідальністю "Крона" займається такими видами фінансово-господарської діяльності :

- створення торгових мереж та складів для промислових та продовольчих товарів;

- здійснення оптової торгівлі товарами вітчизняного та імпортного виробництва;

- провадження торгово-посередницької діяльності;

Метою діяльності товариства є одержання прибутку від фінансово-господарської діяльності і задоволення економічних і соціальних інтересів трудового колективу товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крона" є юридичною особою від дня його державної реєстрації. Майно товариства складається з основних фондів та обігових коштів, вартість яких відображається в балансі товариства.

Товариство є власником:

· майна, яке передане йому засновником у власність;

· продукції, виробленої товариством в результаті його господарської діяльності;

· іншого майна, яке було придбане на засадах, що не суперечать чинному законодавству.

Товариство має право продавати, передавати безоплатно, обмінювати, передавати в оренду юридичним та фізичним особам основні фонди та обігові кошти в т.ч. засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншими способами, якщо це не суперечить чинному законодавству України та Статуту підприємства. Товариство має право укладати угоди (контракти), наприклад угоди купівлі-продажу, підрядну, страхування майна, перевезень, зберігання, доручення і комісії тощо, набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов'язки, виступати у суді, господарському суді, третейському суді, бути позивачем і відповідачем у суді.

Прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після відшкодування витрат визначених чинним законодавством. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати податку з прибутку, залишається у повному розпорядженні товариства.

Товариство здійснює оперативний, податковий та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність та подає її у встановленому порядку та обсязі органам державної статистики та іншим користувачам інформації, визначеним чинним законодавством. Фінансово-господарська діяльність товариства здійснюється відповідно до напрямів, які затверджуються управлінням товариства.

Товариство самостійно здійснює свою господарську діяльність на принципах повного господарського розрахунку, відповідає за результати своєї господарської діяльності, за винятком не взятих на себе обов'язків перед партнерами по укладеним договорам, перед державним бюджетом та банками, згідно діючого законодавства.

Самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на виробничу продукцію, роботи, послуги і необхідності забезпечення виробничого і соціального розвитку Товариства, підвищення особистих доходів його робітників.

Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банків, круглу печатку зі своєю повною назвою, фірмовий знак, а також інші необхідні реквізити. Ціни на товари для реалізації розробляються згідно реєстру цін.

Товариство з обмеженою відповідальність здійснює закупівлю товарів, у великих вітчизняних та іноземних товаровиробників, а також у інших оптових підприємств. При купівлі товарів укладається договір купівлі-продажу, в якому узгоджуються обов'язки двох сторін, а саме терміни поставки товарів, і терміни оплати, штраф і пеня за порушення договору.

Товариство реалізує свою продукцію на договірній основі, а у випадках передбачених законодавством, по державним цінам. Розрахунки здійснює в без розрахунковому порядку.

Підприємство не може здійснювати свою фінансово-господарську діяльність без залучення робочої сили - працівників. І тому при виконанні своїх обов'язків працівниками, керівництво моє проводити оплату за виконану роботу, а саме заробітну плату. На даний час в країні прийнято міри по захисту праці. Керівництво, яке не провело розрахунку із своїми працівниками, тобто виникла заборгованість, притягається до відповідальності. Працівник в якого є заборгованість за заробітною платою може подати в суд на підприємство. В таких випадках керівництво виплачує заробітну плату, державне мито і в деяких випадках, з гарними адвокатами, працівника - моральні збитки.

Розрахунки з бюджетом та бюджетними організаціями проводяться робітниками бухгалтерії, у відповідності з законодавчими документами.

4. Облік результатів операційної діяльності підприємства

Бухгалтерський облік на ТзОВ "Крона" повністю автоматизовано. На різних рівнях управління застосовується комп'ютерна програма "1С:Бухгалтерія". Ця програма має повний набір функцій для ведення бухгалтерського і фінансового обліку від формування та друку первинних бухгалтерських документів, журналів-ордерів, обігових відомостей і всіляких виписок до них, до головної книги, балансу підприємства, вихідних форм для аналізу господарської діяльності підприємства, звітних документів для Державної податкової інспекції.

Кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) складається з доходів від реалізації продукції, інших операційних доходів, інших фінансових доходів, інших доходів та собівартості реалізації, адміністративних витрат, витрат на збут, фінансових витрат.

Під доходами розуміють збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власним)[7].

Для визнання доходу повинно відбутись не лише надходження активу або зменшення зобов'язання, але і фінансовий наслідок цих подій, в якості якого виступає збільшення власного капіталу (крім внесків учасників).

Доходами не визнаються:

- сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;

- сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо;

- сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

- сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

- сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором тощо.

Доходи підприємства класифікуються за різними ознаками. З метою визнання доходу та визначення його суми розрізняють дохід від:

- реалізації товарів, продукції, інших активів, придбаних з метою перепродажу (крім інвестицій у цінні папери);

- надання послуг;

- використання активів підприємства іншими фізичними та юридичними особами, результатом яких є отримання процентів, дивідендів, роялті.

В залежності від виду діяльності розрізняють доходи:

- від звичайної діяльності;

- від надзвичайної діяльності.

Крім того доходи можуть виникати в результаті операційної, фінансової та інвестиційної діяльності

1. Надзвичайна діяльність

- доходи від надзвичайних подій(відшкодування збитків від надзвичайних подій(платежі від страхових компаній)тощо)

2. Звичайна діяльність

а) операційна діяльність

- основна діяльність(доходи від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг)

- інша діяльність(витрати на дослідження та розробки, собівартість реалізованої валюти, визнані штрафи та пені, безнадійні борги тощо).

б) інвестиційна діяльність

- доходи від участі в капіталі(доходи від інвестицій в асоційовані або спільні підприємства, які обліковуються за методом участі в капіталі)

- фінансові доходи (дивіденди, проценти по кредитах отриманих, облігаціях випущених, фінансовій оренді, крім тих, що відображаються на рахунку 72"Доходи від участі в капіталі")

в) інша діяльність

- інші доходи (доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, списання необоротних активів, втрати від не операційних курсових різниць тощо).

Дохід оцінюється за справедливою вартістю компенсації, яка була отримана або підлягає отриманню. Сума доходу, яка виникає в результаті господарської операції, як правило, визначається шляхом домовленості між підприємством і покупцем або користувачем активу. Вона оцінюється за справедливою вартістю отриманої компенсації або тієї компенсації, яку може бути отримано, з урахуванням суми будь-якої торговельної знижки, що надається підприємством.

При фінансовій оцінці доходу та побудові бухгалтерського обліку суттєвим є правильне тлумачення двох різновидів доходу: валового та чистого.

Валовий дохід містить у собі економічну вигоду, яку підприємство одержало (або має одержати). Суми, які утримуються в формі податків (акцизний збір, податок на додану вартість тощо), не приносять економічної вигоди. Тому вони виключаються із валового доходу та завершують процес формування чистого доходу.

Чистий дохід - це зменшений валовий дохід на економічні елементи, які визначені законодавчо. До чистого доходу не включаються суми, які отримуються від імені третьої сторони, податок на додану вартість, акциз, мито, будь-які надані торговельні знижки тощо.

Дохід оцінюють в наступному порядку:

1) дохід, що підлягає отриманню або вже отриманий, виражається у сумі справедливої вартості;

2) у разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді відсотків;

3) сума доходів за бартерними контрактами визначається:

- за справедливою вартістю отриманих активів, робіт, послуг або тих, що підлягають отриманню, зменшеної або збільшеної відповідно на суму переданих або отриманих коштів та їх еквівалентів;

- при неможливості визначення справедливої вартості отриманих активів, робіт, послуг або таких, що підлягають отриманню, дохід визначається за справедливою вартістю переданих активів, робіт, послуг за даним бартерним контрактом.

Під витратами розуміють зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу[8].

Згідно із П(С)БО №16 "Витрати", витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:

- матеріальні затрати;

- витрати на оплату праці;

- відрахування на соціальні заходи;

- амортизація;

- інші операційні витрати.

До складу елемента "Матеріальні затрати" включається вартість витрачених у виробництві:

- сировини й основних матеріалів;

- купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів;

- палива й енергії;

- будівельних матеріалів;

- запасних частин;

- тари й тарних матеріалів;

- допоміжних та інших матеріалів.

До складу елемента "Витрати на оплату праці" включається:

- заробітна плата за окладами й тарифами;

- премії та заохочення;

- матеріальна допомога;

- компенсаційні виплати;

- оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу;

- інші витрати на оплату праці.

До складу елемента "Відрахування на соціальні заходи" включаються:

- відрахування на пенсійне забезпечення;

- відрахування на соціальне страхування;

- страхові внески на випадок безробіття;

- відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства;

- відрахування на інші соціальні заходи.

До складу елемента "Амортизація" включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

До складу елемента "Інші операційні витрати" включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу попередніх елементів, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв'язку, плата за розрахунково-касове обслуговування тощо[38, с.507].

Облік фінансових результатів ведеться на підприємстві на рахунку 79 "Фінансові результати". На цьому рахунку відображають операції по формуванню кінцевого фінансового результату діяльності підприємства в звітному році.

По дебету рахунку 79 відображаються витрати ТзОВ "Крона", а по кредиту - доходи підприємства. Зіставлення оборотів по дебету кредиту за звітний період показує кінцевий фінансовий результат звітного періоду.

На рахунку 70 "Дохід від реалізації" ТзОВ "Крона" відображає доходи отримані від реалізації продукції протягом звітного періоду. Тому на рахунку 70 зараховується щомісячна сума доходу, отриманого від реалізації і робиться запис:

-Д-т рах. 301 "Каса в національній валюті"

- К-т рах. 70 "Дохід від реалізації"

На рахунку 71 "Інший операційний дохід" підприємство відображає інші доходи, які виникли під час операційної діяльності ТзОВ.

Рахунок 73 "Інші фінансові доходи" призначений для відображення на ньому дивідендів, процентів по кредитах отриманих, облігаціях випущених, фінансовій оренді. При отриманні такого прибутку підприємство робить запис:

...