Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи обліку короткострокових фінансових інвестицій

1.1 Сутність, визначення та оцінка короткострокових фінансових інвестицій

1.2 Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури з обліку короткострокових фінансових інвестицій

1.3 Теоретичні основи обліку короткострокових фінансових інвестицій

Розділ 2. Характеристика підприємства та аналіз його виробничо- господарської діяльності

2.1 Історична довідка підприємства

2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників підприємства

2.3 Облікова політика підприємства

Розділ 3. Організація обліку короткострокових фінансових інвестицій на підприємстві

3.1 Документальне оформлення руху короткострокових фінансових інвестицій на підприємстві

3.2 Синтетичний облік короткострокових фінансових інвестицій на підприємстві

3.3 Взаємозв'язок обліку короткострокових фінансових інвестицій з фінансовою звітністю

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



Вступ

Більшість підприємств має у своєму розпорядженні тимчасово вільні грошові кошти, окрім необхідних для здійснення щоденних операцій. З метою отримання прибутку такі тимчасово вільні кошти підприємство може інвестувати в окремі об'єкти різних галузей економічної діяльності.

В процесі управління інвестиціями основна увага акцентується на виборі та реалізації найбільш ефективних форм фінансових інвестицій з метою забезпечення високих темпів його розвитку, розширення економічного потенціалу господарської діяльності. Метою управління інвестиційною діяльністю зі здійснення фінансових інвестицій є забезпечення реалізації найефективніших форм вкладення капіталу, спрямованих на розширення економічного потенціалу підприємства.

Фінансові інвестиції - це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Враховуючи особливості та форми фінансового інвестування організується управління ними на підприємстві. При досить високій періодичності здійснення фінансових інвестицій на підприємстві розробляється спеціальна політика такого управління.

Політика управління фінансовими інвестиціями -- це частина інвестиційної політики підприємства, що забезпечує вибір найефективніших фінансових інструментів вкладання капіталу та своєчасне його реінвестування.

Питання, що стосуються відображення обліку фінансових інвестицій, висвітлені в дослідженнях українських вчених: Я.Д. Крупки, Н.Г. Богатко, Л.І. Лук'яненка, І.Є. Прибеги, Я.В. Шелеста, Л. Сук, Щ. Криворот, Ю. Грабовський, О.Ф. Вербило та багатьох інших.

Однак відсутність глибоких теоретичних напрацювань, практичного досвіду, складність системи оцінки і методології обліку фінансових інвестицій призвели до того, що на сьогодні немає чітко визначених методик стосовно обліку різних видів таких інвестицій, теоретичні напрацювання та прийняті нормативні акти незавжди находять практичнее застосування.

Тому подальше вдосконалення обліку фінансових інвестицій є дуже важливою проблемою, яка вимагає вирішення у зв'язку із залученням нових інвестиційних вкладень, розвитком вторинного ринку цінних паперів, реорганізацією підприємств.

Метою курсової роботи є теоретичні та практичні аспекти фінансового обліку короткострокових фінансових інвестицій на підприємстві.

Виходячи з мети дослідження, необхідно виконати наступні завдання:

- розглянути сутність, визначення та оцінку короткострокових фінансових інвестицій;

-провести економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури з обліку короткострокових фінансових інвестицій;

- дослідити основні техніко-економічні показники діяльності базового підприємства;

-розглянути питання обліку короткострокових фінансових інвестицій;

- обгрунтувати шляхи удосконалення обліку короткострокових фінансових інвестицій.

Предметом курсової роботи є облік короткострокових фінансових інвестицій на підприємстві.

Об'єктом в курсовій роботі виступають короткострокові фінансові інвестиції ПАТ «Галактон».

Структурно курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.



Розділ 1. Теоретичні основи обліку короткострокових фінансових інвестицій

1.1 Сутність, визначення та оцінка короткострокових фінансових інвестицій

Однією з найважливіших сфер діяльності будь-якого підприємства є проведення інвестиційної діяльності. Забезпечення стабільності функціонування підприємства, підвищення конкурентоспроможності продукції, зміцнення позиції на ринку в значній мірі визначається ефективністю здійснених ним інвестицій. Процес вкладення капіталу називається інвестуванням, а юридичні і фізичні особи, що його здійснюють, інвесторами. З метою проведення обліку, аналізу, планування і контролю використання інвестиції класифікують за певними ознаками (рис. 1.1).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1 Класифікація інвестицій за окремими ознаками



Залежно від об'єкта вкладення коштів розрізняють реальні та фінансові інвестиції.

Реальні інвестиції являють собою вкладення капіталу в різні сфери діяльності й галузі господарства з метою відтворення реальних матеріальних і нематеріальних активів підприємства. Такі інвестиції часто називаються виробничими інвестиціями або капітальними вкладеннями [46, с. 77].

Фінансові інвестиції - це вкладення капіталу для придбання різних цінних паперів, що випускаються підприємствами або державними і місцевими органами влади з метою отримання прибутку у вигляді дивідендів або відсотків.

За характером участі в інвестуванні розрізняють прямі та непрямі інвестиції.

Прямі інвестиції - це вкладення коштів у певні об'єкти інвестування безпосередньо інвестором, без залучення фінансових посередників (інвестиційних компаній та фондів).

Непрямі інвестиції -- це вкладення індивідуальними інвесторами коштів в об'єкти інвестування із залученням фінансових посередників. У цьому разі фінансові посередники шляхом випуску та розміщення своїх цінних паперів об'єднують кошти індивідуальних інвесторів, які в подальшому використовують здійснення масштабних інвестицій. Отриманий від них дохід посередники розподіляють між індивідуальними інвесторами пропорційно до вкладених ними коштів.

За терміном інвестування розрізняють коротко- та довгострокові інвестиції.

За формою власності інвестиційних ресурсів розрізняють приватні, державні, іноземні та спільні інвестиції.

Приватними інвестиціями називаються інвестиції, що здійснюються громадянами та підприємствами недержавної форми власності.

Державними називаються інвестиції, які здійснюються державою в особі уряду та державних підприємств.

Іноземними інвестиціями називаються всі види цінностей, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестування на території України.

Спільні інвестиції здійснюються інвестиційними фондами та компаніями. Джерелом спільних інвестицій є кошти індивідуальних інвесторів, які придбали інвестиційні сертифікати, випущені інвестиційними фондами та компаніями.

За регіональною ознакою розрізняють внутрішні та зовнішні інвестиції.

Внутрішні інвестиції -- це вкладення інвесторами капіталу всередині країни, зовнішні - за її межами.

Залежно від мети інвестування, терміну перебування на підприємстві і ліквідності, фінансові інвестиції поділяють на довгострокові та поточні (короткострокові).

Довгостроковими фінансовими інвестиціями є фінансові інвестиції на період понад один рік, а також усі інвестиції, що не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

Поточні інвестиції -- це фінансові інвестиції терміном, що не перевищує одного року, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (окрім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів). Інвестиції можуть бути класифіковані як еквіваленти, якщо вони:

- вільно конвертуються у відому суму грошових коштів;

- характеризуються незначним ризиком зміни вартості;

- мають короткий строк погашення, наприклад протягом трьох місяців.

Еквіваленти грошових коштів, як правило, утримуються для погашення короткострокових зобов'язань, а не для інвестиційних цілей.

До інших поточних інвестицій відносять:

1. Інвестиції терміном менше одного року (крім еквівалентів грошових коштів).

2. Інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства, які придбані і утримуються для продажу протягом 12 місяців.

3. Інвестиції у спільну діяльність, які придбані і утримуються з метою подальшого продажу протягом 12 місяців.

Залежно від придбаних паперів фінансові інвестиції прийнято поділяти на пайові та боргові.

Пайові фінансові інвестиції характеризуються такими ознаками:

- засвідчують право власності підприємства на частку у статутному капіталі емітента корпоративних прав;

- виступають у вигляді пайових цінних паперів (акцій) або внесків до статутного капіталу інших підприємств;

- мають необмежений термін обігу;

- утримуються підприємством з метою одержання доходу за рахунок дивідендів або придбані з метою перепродажу чи одержання доходу за рахунок зростання ринкової вартості інвестицій.

На відміну від пайових, боргові фінансові інвестиції не надають права власності. До них відносять інвестиції, які:

- виступають як боргові цінні папери (облігації);

- мають боргову природу;

- мають установлений термін обігу;

- утримуються підприємством до їх погашення з метою одержання доходу у вигляді відсотків або придбані з метою перепродажу й одержання доходу за рахунок зростання ринкової вартості інвестицій.

Серед численних методів і прийомів аналізу доцільності вкладень у ті чи інші об'єкти фінансових інвестицій виокремлюють дві основні групи методів. Перша призначена для оцінки інвестицій в активи з фіксованою ставкою дохідності та визначеним строком їх утримання. До таких об'єктів інвестування належать вкладення в облігації з фіксованим процентом, привілейовані акції, депозитні сертифікати, векселі тощо. Друга група методів призначена для оцінки фінансових вкладень з чітко невизначеною нормою прибутковості та строками інвестування, якими є насамперед інвестиції в акції, інші види корпоративних прав.

При прийнятті інвестиційних рішень інвестори порівнюють очікувані доходи від вкладання коштів у даний об'єкт капіталовкладень, з доходами від інших, альтернативних можливостей інвестування. При цьому розрізняють два основні підходи до оцінки інвестицій:

- статичний аналіз: усі показники, які характеризують об'єкт інвестування, розглядаються в короткостроковому періоді; при розрахунках використовуються величини, зафіксовані в певний проміжок часу (факт зміни вартості грошей у часі не враховується);

- динамічний аналіз: показники аналізуються в динаміці, з урахуванням зміни вартості грошей у часі за ряд періодів.

При оцінці фінансових інвестицій здебільшого використовують методи, які дають можливість дослідити показники, що характеризують об'єкт інвестицій у динаміці. До основних з таких методів належать: метод дисконтування майбутніх доходів та метод внутрішньої норми прибутковості.

Під час придбання всі інвестиції оцінюються і відбиваються в бухгалтерському обліку за собівартістю, що формується відповідно до активів, які були передані в оплату [30, с. 79]. Згідно з П(С)БО 12, існує три способи придбання фінансових інвестицій, які, за визначенням, повинні охоплювати всі можливі варіанти компенсації їхньої вартості[38]:

а) за кошти;

б) в обмін на інші активи, відмінні від коштів;

в) в обмін на цінні папери власної емісії.

У разі придбання фінансової інвестиції за кошти до її собівартості включаються: ціна придбання, комісійні винагороди, мито, податки, збори, обов'язкові платежі та інші витрати, безпосередньо пов'язані з її придбанням.

Якщо відбувається придбання фінансової інвестиції шляхом обміну на активи, відмінні від коштів, то собівартість фінансової інвестиції визначається за справедливою вартістю цих активів.

У разі придбання інвестиції шляхом обміну на цінні папери власної емісії собівартість визначається за справедливою вартістю переданих цінних паперів. Цей спосіб має особливість -- здійснюється формування статутного капіталу за рахунок залучення активу у вигляді фінансової інвестиції.

Оцінка фінансових інвестицій на дату балансу залежить від того, поточна інвестиція чи довгострокова.

Згідно з П(С)БО 12 всі поточні фінансові інвестиції на дату балансу відображаються за справедливою вартістю.

Справедлива вартість -- це сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами. На практиці її ототожнюють з ринковою вартістю інвестицій.

Собівартість фінансової інвестиції може бути як вищою, так і нижчою від справедливої вартості. У цьому разі фінансові інвестиції підлягають переоцінці. Якщо підприємство є власником акціонерних капіталів кількох інших товариств, то такі акції розглядаються як інвестиційний портфель короткострокових цінних паперів, а якщо володіє поточними борговими зобов'язаннями -- портфель боргових зобов'язань. Зі зміною ринкової вартості переоцінці підлягає, як правило, портфель, а не окрема інвестиція.

Отже, інвестиції являють собою всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Фінансові інвестиції - це вкладення капіталу для придбання різних цінних паперів, що випускаються підприємствами або державними і місцевими органами влади з метою отримання прибутку у вигляді дивідендів або відсотків.

Розрізняють два основні підходи до оцінки інвестицій:

- статичний аналіз: усі показники, які характеризують об'єкт інвестування, розглядаються в короткостроковому періоді; при розрахунках використовуються величини, зафіксовані в певний проміжок часу (факт зміни вартості грошей у часі не враховується);

- динамічний аналіз: показники аналізуються в динаміці, з урахуванням зміни вартості грошей у часі за ряд періодів.

При оцінці фінансових інвестицій здебільшого використовують методи, які дають можливість дослідити показники, що характеризують об'єкт інвестицій у динаміці. До основних з таких методів належать: метод дисконтування майбутніх доходів та метод внутрішньої норми прибутковості.

1.2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази та огляд спеціальної літератури з обліку короткострокових фінансових інвестицій

Найважливішим джерелом інформації для здійснення управління на підприємствах різних форм власності є нормативно-правова база. Вона призначена поєднувати всі інформаційні потоки, що забезпечують створення сприятливих умов господарювання.

Перелік нормативних документів з питань обліку короткострокових фінансових інвестицій розглянемо в табл. 1.1.

Таблиця 1.1 Огляд нормативної бази з обліку короткострокових фінансових інвестицій

Назва нормативного документу, ким і коли затверджено	Короткий зміст	Використання в роботі
1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", затверджений Постановою Верховної Ради України від 16.07.99 р. №996-ХІV	Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні	Використовуємо при вивченні організації та веденні бухгалтерського обліку на підприємствах
2. Господарський кодекс України, м. Київ 16 січня 2003 року № 436-IV, діє з 1 січня 2004 року	Господарський кодекс встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності, яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання форм власності	Обґрунтування організаційно-економічної характеристики базового підприємства
3. Податковий кодекс України, № 2755-VІ від 2 грудня 2010 року	Характеризує особливості податкового обліку, визначає платників податку, об'єкт оподаткування.	Використано для визначення оподаткування інвестицій
4. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291	Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку	Застосовуємо при розгляді бухгалтерського обліку короткострокових фінансових інвестицій
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджений наказом Міністерства фінансів України 31.03.99 р. №87	Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей	Використовуємо при відображенні в Балансі короткострокових фінансових інвестицій
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджене наказом міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87	Положення визначає зміст і форму Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей	Використовуємо при відображенні в Звіті про фінансові результати операцій за короткостроковими позиками та з векселями
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затверджене наказом міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. №20	Визначає методологічні засади формування бухгалтерського обліку про зобов'язання та її розкриття в фінансовій звітності	Використовуємо при відображенні зобов'язань за короткостроковими фінансовими інвестиціями
8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 12 „Фінансові інвестиції”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2000 р. № 91	Визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, операції із спільної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності.	Використовуємо визнання, оцінки, обліку та відображення у фінансовій звітності короткострокових фінансових інвестицій
9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказом міністерства фінансів України від 29.11.99 р. №87	Положення визначає методологгічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про дохід підприємства, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності	Використовуємо при відображенні доходів від короткострокових фінансових інвестицій
10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом міністерства фінансів України від 31.12.99 р. №87.	Положення визначає засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності	Використовуємо при відображенні витрат за операціями із короткостроковими фінансовими інвестиціями

Під час огляду нормативної бази велика увага приділяється законодавчим актам, що регулюють бухгалтерський облік на підприємстві, так як він є необхідною інформаційною базою для всіх підсистем управління (аналізу, аудиту, планування тощо).

Порядок обліку фінансових інвестицій і надання інформації про фінансові інвестиції у фінансовій звітності мають відповідати вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції» (П(С)БО 12).

П(С)БО 12 мають дотримуватися ті підприємства, які володіють акціями, іншими цінними паперами (наприклад, облігаціями підприємств, облігаціями державних і місцевих позик), а також є засновниками інших підприємств, створених на території України та за кордоном.

Діюча система обліку поточних фінансових інвестицій, що випливає з стандартів бухгалтерського обліку, не повністю задовольняє потреби користувачів. Насамперед варто зауважити, що П(С)БО не дають чіткого уявлення про можливі види і класифікаційні ознаки інвестицій. Це зокрема стосується поділу фінансових інвестицій на поточні та довгострокові, ті що засвідчують чи не засвідчують право власності, визначають чи не визначають вплив інвестора на об'єкт інвестування.

За П(С)БО 2 «Баланс» поточними важаються інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент(крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів). Таке трактування вступає у протиріччя з визначенням еквівалентів грошових коштів у цьому ж таки П(С)БО 2: як короткострокових високоліквідних фінансових інвестицій, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Стислий виклад у П(С)БО 12 великої кількості різнобічної інформації призвів до того, що в процесі практичної реалізації даного стандарту в життя виникають певні проблеми при трактуванні окремих термінів, принциповому підході до класифікації інвестицій, їх оцінці. Все це викликає труднощі при встановлені облікових номенклатур, визнанні активів, доходів чи витрат. Тому в процесі практичного втілення даного Положення дуже часто виникає потреба звертатися до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Подальшого вдосконалення вимагає також порядок відображення інформації про поточні фінансові інвестиції у Примітках до річної фінансової звітності.

Крім нормативної бази, під час написання роботи були використані монографії, посібники та періодична література з питань обліку короткострокових фінансових інвестицій, перелік та характеристика яких наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Огляд спеціальної літератури з питань обліку короткострокових фінансових інвестицій

№	Джерело	Короткий зміст	Використання для удосконалення обліку, аналізу і аудиту
1	Бутинець Ф. Ф., Бухгалтерський фінансовий облік. -- Житомир: ЖДТУ, 2008. -- 715с.	Навчальний посібник містить навчальні, практичні та нормативні матеріали із організації бухгалтерського обліку в Україні. Він характеризується послідовністю подачі та обсягом навчального матеріалу: від теорії бухгалтерського обліку, змістовного викладу з практичними прикладами	Розглядається методологія та організація бухгалтерського обліку поточних фінансових інвестицій
2	Гавриловська Л. М., Ларіонова А. С. Фінансовий облік. -- К. : КНЕУ, 2006. -- 320 с.	В посібнику викладено теоретичні основи бухгалтерського обліку, методи, техніка, організація бухгалтерського обліку, порядок ведення обліку всіх основних об'єктів бухгалтерського обліку на підприємствах та зміст і порядок складання фінансової звітності в умовах нових вимог до бухгалтерського обліку і звітності.	Розглядається порядок організації та ведення бухгалтерського обліку поточних фінансових інвестицій
3	Грабовський Ю. Фінансові інвестиції: бухгалтерський та податковий облік / Ю. Грабовський // Вісник податкової служби України. - 2010. №20. С.21-25.	У посібнику висвітлюється в стислій формі загальне положення теорії бухгалтерського обліку на підприємствах з різними формами власності. Особлива увага приділяється податковому обліку на підприємствах України.	Розглядається методологія та організація бухгалтерського обліку поточних фінансових інвестицій згідно з вимогами Положень (стандартів) бухгалтерського обліку
4	Жадько К. С., Семенюта В. В., Олійник Л. Ш. Бухгалтерський облік у схемах і таблицях. - К.: Центр учбової літератури, 2008. -- 112 с.	У навчальному посібнику розкриваються практичні основи бухгалтерського обліку. Висвітлюються методичні прийоми бухгалтерського обліку, технології відображення господарських операцій на бухгалтерських рахунках, сутність, призначення та форми первинної документації, облікової реєстрації	Розглядаються теоретичні та методологічні основи організації та ведення бухгалтерського обліку поточних фінансових інвестицій
5	Івахненков С. В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту. -- К.: Знання, 2008. -- 343 с.	У навчальному посібнику висвітлено теоретичні та практичні аспекти застосування інформаційних комп'ютерних технологій в управлінні підприємством і в організації бухгалтерського обліку та аудиту.	Розглядається організація ведення бухгалтерського обліку поточних фінансових інвестицій на основі інформаційних технологій
6	Сук Л. Облік фінансових інвестицій / Л. Сук, П. Сук, Щ. Криворот Бухгалтерія в с/г. - 2010. - №12. - С.32-44.	У посібнику розкриваються основи фінансового обліку, які необхідно знати для подальшого вивчення облікових дисциплін. У доступній формі висвітлюються найважливіші питання з обліку фінансових інвестицій на підприємствах України, наводяться практичні рекомендації щодо порядку оформлення господарських операцій відповідними документами.	Розглядається методика проведення обліку поточних фінансових інвестицій
7	Чебанова Н. В., Єфіменко Т. І. Фінансовий облік: Підручник. -- К.: Вид. центр "Академія", 2007. -- 704 с.	У підручнику розкриті питання теоретичних основ бухгалтерського обліку, а також організації і практики ведення обліку на підприємствах України. Враховано вимоги чинного законодавства, застосування нового плану рахунків, а також Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.	Розглядається методологія та організація бухгалтерського обліку поточних фінансових інвестицій
8	Чеснакова Л. С., Алексєєва А. В., Масалітіна В. В. Бухгалтерський облік: навч. посіб. /-- К. : КНТЕУ, 2009. -- 397с. -- Бібліогр.: с. 393-396.	У навчальному посібнику викладено теоретичні основи бухгалтерського обліку, розкриті питання організації і практики ведення обліку на підприємствах України згідно з вимогами чинного законодавства. Особливу увагу приділено розгляду питань фінансового обліку: обліку основних засобів, нематеріальних активів, фінансових інвестицій, обліку власного капіталу тощо.	Розглядається методологія та організація бухгалтерського обліку поточних фінансових інвестицій
9	Швець В. Г. Теорія бухгалтерського обліку: підручник. -- 3-тє вид., перероб. і доп. -- К. : Знання, 2008. - 535с.	У підручнику розкривається методика обліку ресурсів підприємства, господарських процесів, власного капіталу, поточних та довгострокових зобов'язань, забалансового обліку і формування показників фінансової звітності.	Розглядається методологія бухгалтерського обліку поточних фінансових інвестицій

Першими спробами застосування методики обліку інвестицій у вітчизняній практиці обліку з урахуванням проведених облікових реформ і запровадженням національних стандартів доцільно вважати праці таких учених: С.Ф. Голова, В.М.Пархоменка, В.І. Єфіменка, Ю.А. Кузьмінського, В.М. Костюченко, М.В.Кужельного, В.В. Сопка, Н.М. Ткаченко[8,9,40,43]. Однак необхідно визнати, що це лише перші спроби вирішення такого складного і багатогранного питання, які призвели до збільшення всього кола питань, що стосуються організації та методології обліку фінансових інвестицій, створення і функціонування СП.

Як зазначається у підручнику з інвестознавства за науковою редакцією В.Г. Федоренка, „... інвестиції у спільну діяльність мають (на відміну від інвестицій в акції інших підприємств) інакшу економічну основу, тобто інвестування у спільну діяльність відбувається через тимчасове (визначене контрактною угодою) відволікання коштів від основної діяльності у спільну діяльність” [45], тобто економічна теорія прав власності виступає тією методологічною основою, на якій будується організація обліку спільної діяльності”.

Відомий фахівець С.Ф. Голов у своїх працях уточнює, що суттєвий вплив інвестора виступає вагомим фактором при виборі методу оцінки та обліку довгострокових фінансових інвестицій” [8].

Отже, дослідження в сфері обліку короткострокових фінансових інвестицій здійснювалися багатьма вченими. Втім сучасні економічні умови інвестиційної діяльності потребують комплексного підходу до вирішення проблеми, з обґрунтуванням понятійного апарату, а також розв'язанням комплексу питань з удосконалення методики відображення фактів інвестиційної діяльності у бухгалтерському обліку, забезпечення досконалої організації контролю та аналізу поточних фінансових інвестицій. Чинна методика обліку поточних фінансових інвестицій підприємства не запобігає інвестиційним ризикам. Звідси виокремлюється наукова проблема щодо створення ефективної інформаційної системи обліку та контролю поточних фінансових інвестицій на нових методологічних засадах з використанням положень фундаментальної вітчизняної й зарубіжної теорії, її прогресивних методів і міжнародної облікової практики.

Таким чином, в результаті проведення економіко-правового аналізу та огляду нормативної бази і спеціальної літератури з питань обліку короткострокових фінансових інвестицій було виявлено достатню кількість джерел, в яких дане питання досліджено всебічно і вичерпно.

1.3 Теоретичні основи обліку короткострокових фінансових інвестицій

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, у тому числі в дочірні та асоційовані підприємства, а також розкриття цієї інформації у фінансовій звітності визначені в П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції". Положення цього стандарту кореспондують з вимогами П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств" та 20 "Консолідована фінансова звітність".

Здійснення фінансових інвестицій в акції підприємств передбачає отримання певних економічних вигід для інвестора (дивідендів, встановлення контролю тощо). Розмір таких інвестицій є критерієм наявності контролю в інвестора щодо підприємства, в яке роблять фінансові інвестиції, та визначає статус останнього.

Відповідно до п. 4 П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції", інвестиції у дочірні та асоційовані підприємства початково оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю.

Облік фінансових інвестицій в асоційовані та дочірні підприємства, відповідно до П(С)БО 12, інвестор може здійснювати, використовуючи методи:

1) участі в капіталі;

2) собівартості.

Метод участі в капіталі - це метод обліку інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування (п. 4 П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати").

Інвестиції обліковуються за методом участі в капіталі на останній день місяця, в котрому об'єкт відповідає визначенню асоційованого чи дочірнього підприємства. Застосування методу участі в капіталі для обліку фінансових інвестицій припиняється з останнього дня місяця, в якому об'єкт інвестування не відповідає критеріям асоційованого чи дочірнього підприємства.

Слід зазначити, що облік фінансових інвестицій в дочірнє підприємство інвестор здійснює за методом участі в капіталі в своїй окремій фінансовій звітності. Відповідно до П(С)БО 20 "Консолідована фінансова звітність", материнське підприємство, крім своєї власної звітності, складає та подає ще й консолідовану фінансову звітність, до якої включає показники звітів дочірніх підприємств за методикою, визначеною цим Положенням.

Відповідно до П(С)БО 12, метод участі в капіталі передбачає, що балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на суму, котра є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об'єкта інвестування за звітний період, із включенням цієї суми до складу доходу (втрат) від участі в капіталі. Водночас балансова вартість фінансових інвестицій зменшується на суму визнаних дивідендів від об'єкта інвестування.

Крім того, балансова вартість фінансових інвестицій збільшується (зменшується) на частку інвестора в сумі інших змін у власному капіталі об'єкта інвестування за звітний період (крім змін за рахунок прибутку чи збитку) з включенням (виключенням) цієї суми до відповідних статей власного капіталу інвестора. При цьому якщо сума зменшення частки капіталу інвестора в сумі інших змін у власному капіталі об'єкта інвестування перевищує відповідну статтю власного капіталу інвестора, то на таку різницю зменшується (збільшується) нерозподілений прибуток (непокритий збиток).

Зменшення балансової вартості фінансових інвестицій відображається в бухгалтерському обліку лише на суму, яка не призводить до від'ємного значення вартості фінансових інвестицій. Фінансові інвестиції, які внаслідок зменшення їх балансової вартості досягають нульової вартості, відображаються в бухгалтерському обліку у складі фінансових інвестицій за нульовою вартістю.

Одним зі шляхів придбання контрольних пакетів підприємств є їх обмін на цінні папери власної емісії. Критерії такого обміну обумовлюються в договорі, укладеному між інвестором і підприємством, у яке передбачається здійснити фінансові інвестиції.

Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на цінні папери власної емісії, то собівартість фінансової інвестиції визначається за справедливою вартістю переданих цінних паперів (п. 5 П(С)БО 12).

Відповідно до п. 17 П(С)БО 12, фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні підприємства в бухгалтерському обліку відображаються за методом собівартості, якщо:

а) фінансові інвестиції придбані та утримуються виключно для продажу протягом дванадцяти місяців з дати їх придбання;

б) асоційоване чи дочірнє підприємство веде діяльність в умовах, що обмежують його здатність передавати кошти інвестору протягом періоду, який перевищує дванадцять місяців.

Метод обліку фінансових інвестицій за собівартістю полягає в тому, що інвестор відображає інвестиції в дочірнє чи асоційоване підприємство за собівартістю і визнає прибуток лише в сумі дивідендів, отриманих від такого підприємства на акумульований чистий прибуток об'єкта інвестування, який виникає після дати придбання акцій інвестором.

Дивіденди, отримані понад такий прибуток, зменшують балансову вартість інвестицій. Сума зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу відображається у складі інших витрат.

Отже, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, у тому числі в дочірні та асоційовані підприємства, а також розкриття цієї інформації у фінансовій звітності визначені в П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції". Фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні підприємства інвестор може здійснювати методом участі в капіталі, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування та собівартості, який полягає в тому, що інвестор відображає інвестиції в дочірнє чи асоційоване підприємство за собівартістю і визнає прибуток лише в сумі дивідендів, отриманих від такого підприємства на акумульований чистий прибуток об'єкта інвестування, який виникає після дати придбання акцій інвестором.

Розділ 2. Характеристика підприємства та аналіз його виробничо-господарської діяльності

2.1 Історична довідка підприємства

Підприємство почало свою історію зі збудування у 1961 році Київського міського молочного заводу № 2. В 1995 році на базі молокозаводу було створено ВАТ «Галактон».

Місія ПАТ «Галактон» сформульована наступним чином: зайняти лідируюче положення в галузі за рахунок кращого задоволення потреб споживачів широким асортиментом якісних молочних продуктів.

Товариство є юридичною особою, яка створена відповідно до чинного законодавства України без обмеження строку діяльності, має самостійний баланс, круглу печатку та кутовий штамп із своїм найменуванням, фірмові бланки, може мати знаки для товарів та послуг, промислові зразки та інші засоби візуальної ідентифікації Товариства, має право відкривати поточні, валютні, депозитні та інші рахунки в банківських установах.

Важливо також зазначити, що ПАТ «Галактон» працює за наміченою стратегією, яку було розроблено ще в 90-х роках.

Вона складалася з трьох основних етапів:

1) Травень 1997 - 1999 рік

Цілі:

- збільшення обсягів виробництва, завантаження виробничих потужностей та зниження собівартості продукції;

- розширення сектору постачальників сировини за розробленою програмою;

- створення нового бренду і проникнення на ринок;

- модернізація (реконструкція) виробництва.

2) 2000 - 2001 роки

Цілі:

- стабільна робота на ринку та беззбиткове виробництво;

- реорганізація відділу продажів;

- автоматизація адміністрації та бухгалтерського обліку, що базується на єдиній інформаційній системі;

- за рахунок завершення стадії модернізації виробництва вийти на новий рівень сучасного виробництва унікальної продукції (біо-лінія, йогурти) та зміцнення торгівельної марки.

3) з 2002 року і до сьогодні

Цілі:

- закріплення за «Галактон» статусу лідера на стратегічно важливих ринках збуту.

Однією із складових конкурентоспроможності компанії за Портером є постачальники. Щодо постачальників сировини ПАТ «Галактон», то ті 200-350 тон молока, що переробляються щодня, постачаються від більш ніж 42 господарств за умовами довгострокових контрактів.

Крім національних постачальників «Галактон» також співпрацює з іноземними постачальниками матеріалів, які забезпечують технічну підтримку, постачання пакувальних матеріалів, технологічного обладнання, інгредієнтів.

Серед них можна виокремити «ТетrаPаk» (Швеція) і «Alfa Laval» (Швеція), «Elopak» (Фінляндія), «Hahn» (Німеччина), «Chr. Hansen» (Данія), «IFF» (Нідерланди), ТВП Україна, Рубежанський картонно-паперовий комбінат та інші.

Для покращення стосунків із постачальниками ПАТ «Галактон» надає їм фінансову допомогу для задіяння її у наступних питаннях:

- надання кредитування;

- введення в дію прямих пунктів для збору молока від населення;

- надання допомоги для закупівлі кормової бази;

- допомога з придбання паливно-мастильних матеріалів;

- направлення коштів на покращення генетичного фонду худоби за рахунок високоякісних кормів;

- надання допомоги в забезпеченні миючими засобами.

На сьогодні ПАТ «Галактон» входить до групи компаній «Юнімілк», яка поєднує 23 заводи в Росії та 2 заводи в Україні. До групи «Юнімілк» в Україні належать ПАТ «Галактон» та ПАТ «Кременчуцький міськмолокозавод».

Для нормального функціонування підприємства необхідна злагоджена структура управління. В ПАТ «Галактон» вона представлена 11 функціональними підрозділами. Станом на 2011 рік на підприємстві працює 690 чоловік.

Організаційна структура підприємства ПАТ «Галактон» представлена на рисунку 2.1.

Рис. 2.1 Організаційна структура ПАТ «Галактон»



ПАТ «Галактон» працює на українському ринку як потужний виробник молочної продукції. Зараз на підприємстві випускається 4 стратегічно важливих продуктових групи: біолінія, десертна група, цільномолочна продукція, молоко тривалого зберігання. Асортимент налічує близько 70 найменувань товарів, серед них - молоко, кефір, ряжанка, сметана, масло, які випускаються з перших днів роботи підприємства, до них додалися йогурти, сиркові маси, десерти, молочні суміші. Керівництво такі показники пояснює зниженою платоспроможністю населення та зростаючою сумарною заборгованістю дебіторів. Разом із тим керівництво наголошує, що підприємство ще остаточно не справилося з наслідками кризи.

2.2 Аналіз основних техніко-економічних показників підприємства

Для оцінки діяльності ПАТ «Галактон» необхідно проаналізувати основні техніко-економічні показники його діяльності (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Динаміка основних показників фінансово-господарської діяльності ПАТ «Галактон» в 2009-2011 рр., тис. грн.

Показники	2009 рік	2010 рік	2011 рік	Абсолютне відхилення, (+; -)	Відносне відхилення, %
				2010 2009	2011 2009	2011 2010	2010 2009	2011 /2009	2011 2010
1	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Виручка від реалізації продукції	9680	12100	13200	2420	1100	3520	25,00	9,11	36,36
ПДВ	1613	2016,3	2200	403,3	183,7	587	25,00	9,11	36,36
Собівартість реалізованих товарів	7040	8800	9350	1760	550	2310	25,00	6,25	32,81
Валовий прибуток	1027	1283,7	1650	256,7	366,3	623	25,00	28,53	60,66
Інші операційні доходи	105,6	132	165	26,4	33	59,4	25,00	25,00	56,25
Адміністративні витрати	267,6	297	385	29,4	88	117,4	10,99	29,63	43,87
Витрати на збут	105,6	132	165	26,4	33	59,4	25,00	25,00	56,25
Фінансовий результат від операційної діяльності	759,4	986,7	1265	227,3	278,3	505,6	29,93	28,21	66,58
Дохід від участі в капіталі	35,2	44	33	8,8	-11	-2,2	25,00	-25,00	-6,25
Інші фінансові доходи	26,4	33	22	6,6	-11	-4,4	25,00	-33,33	-16,67
Інші доходи	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Інші витрати	0	0	0	0	0	0	0	0	0
Фінансовий результат до оподаткування	831	1063,7	1320	232,7	256,3	489	28,00	24,10	58,84
Податок на прибуток	249,3	319	396	69,7	77	146,7	27,96	24,14	58,84
Фінансовий результат від звичайної діяльності	581,7	744,7	924	163	179,3	342,3	28,02	24,08	58,84
Чистий прибуток	581,7	744,7	924	163	179,3	342,3	28,02	24,08	58,84

За результатами табл. 2.1 видно, що діяльність ПАТ «Галактон» протягом 2009-2011 рр. була прибутковою. Виручка від реалізації товарів ПАТ «Галактон» в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. збільшилась з 9680,0 тис. грн. до 12100,0 тис. грн., тобто на 2420 тис. грн. або 25,0%.

В 2011 р. у порівнянні з 2010 р. виручка від продажу товарів та надання послуг збільшилася з 12100 тис. грн. до 13200 тис. грн., тобто на 1100 тис. грн..

Порівнюючи темпи зростання виручки від реалізації продукції і собівартості (рис.2.2) бачимо, що перша випереджає останню, тобто ПАТ «Галактон» активно проводило цінову політику протягом 2009-2011 рр.

Це дало змогу підприємству одержувати та збільшувати протягом періоду дослідження валовий прибуток, який у 2009 р. склав 1027,0 тис. грн. В 2010 р. він зріс до 1283,7 тис. грн., тобто на 256,7 тис. грн. або 25%. В 2011 р. відбулося подальше збільшення валового прибутку на 550,0 тис. грн. або 6,25%.

За два роки збільшення валового прибутку склало 2310,0 тис. грн. або 32,81%. Витрати підприємства крім собівартості реалізованих товарів (тобто матеріальних витрат, витрат на оплату праці, витрат на соціальні заходи та амортизаційних відрахувань) включали адміністративні витрати та витрати на збут.

Рис. 2.2 Формування валового прибутку ПАТ «Галактон» в 2009-2011 рр.

Щодо фінансового результату від операційної діяльності ПАТ «Галактон», то він у 2009 р. склав 759,4 тис. грн., а в 2010 р. - 986,7 тис. грн., тобто збільшився на 227,3 тис. грн. або 29,93%.

В 2011 р. він зріс до 1265 тис. грн., тобто на 278,3 тис. грн. або 28,21%. За два роки, а саме 2009-2011рр., фінансовий результат від операційної діяльності збільшився на 505,6 тис. грн. або 66,58%.

Слід відзначити, що ПАТ «Галактон» крім торговельної діяльності займалося ще й фінансовою діяльністю.

Так, протягом 2010 р. доходи від участі в капіталі зросли з 35,2 тис. грн. до 44,0 тис. грн., тобто на 8,8 тис. грн. або 25 %. В 2011 р. вони зменшилися до 33 тис. грн. (тобто на 6,25%).

Інші фінансові доходи, протягом 2010 р. зросли з 26,4 тис. грн. до 33,0 тис. грн., тобто на 6,6 тис. грн. або 23,2%.

В 2011 р. вони зменшилися до 22,0 тис. грн. (тобто на 16,67%).

Враховуючи вищенаведені отримані та проведені ПАТ «Галактон» доходи і витрати, підприємство отримало певний фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування.

В 2009 р. він склав 831,0 тис. грн. В 2010 р. відбулося збільшення фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування до 1063,7 тис. грн., тобто на 232,7 тис. грн.

В 2011 р. він знову зріс: склав 1320,0 тис. грн. За два роки періоду дослідження фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування ПАТ «Галактон» збільшився на 489,0 тис. грн. або 58,84%.

Фінансовий результат від звичайної діяльності є основою для нарахування податку на прибуток.

Протягом 2009-2011 рр. діяльності ПАТ «Галактон» платежі податку на прибуток мали наступні обсяги: в 2009 р. - 249,3 тис. грн., в 2010 р. - 319,0 тис. грн., тобто на 69,7 тис. грн. або 27,96% більше, ніж у 2009 р. В 2011 р. сума податку на прибуток від звичайної діяльності ПАТ «Галактон» зросла у порівнянні з 2010 р. на 77,0 тис. грн. або на 24,14%.

Про прибутковість підприємства свідчить кінцевий показник економічної діяльності ПАТ «Галактон», а саме чистий прибуток. В 2009 р. чистий прибуток підприємства склав 581,7 тис. грн.

В 2010 р. він зріс до 744,7 тис. грн., що на 163,0 тис. грн. або 28,02% більше, ніж у 2009 р. В 2011 р. чистий прибуток ПАТ «Галактон» склав 924,0 тис. грн.

Таким чином, в цілому аналіз кінцевих показників технічно-економічної діяльності ПАТ «Галактон» підтвердили ефективність, а отже - прибутковість діяльності підприємства протягом 2009-2011 рр.

2.3 Облікова політика підприємства

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно вибирає форми його організації:

- введення в штат підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби, як самостійного структурного підрозділу, на чолі з головним бухгалтером;

- користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

- ведення на договірних началах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

- самостійне ведення бухгалтерського обліку і складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.

ПАТ "Галактон" самостійно:

- визначає облікову політику підприємства. Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, прийнятих підприємством для складання та подання звітності. Підприємство має висвітлювати облікову політику обгрунтуванням: принципів оцінки статей звітності, методів обліку за окремими статтями звітності, відсутності змін в обліковій політиці. Будь-які зміни в обліковій політиці, що мають суттєвий вплив на показники звітного або майбутніх періодів, мають бути описані з зазначенням їх причин та змін у відповідних статтях;

- розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звіту і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підпис бухгалтерських документів;

- може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділи та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік з наступним включенням показників до фінансового звіту підприємства.

На підприємстві ПАТ "Галактон" ведеться журнально-комп'ютерна форма обліку господарських операцій.

Важливою передумовою раціональної організації обліку на ПАТ "Галактон" є правильна розстановка кадрів на окремих ділянках облікового процесу, встановлення такої структури апарату бухгалтерії, яка якнайбільше відповідала б конкретним умовам роботи підприємства.

Чисельність облікового апарату і його структура значною мірою залежать від обсягу облікових і контрольних робіт, від форми організації й автоматизації обліку, а також від таких факторів, як масштаби виробництва і структура управління ним.

Одним із структурних підрозділів ПАТ "Галактон"є бухгалтерія, яка має лінійну організацію. Лінійна організація передбачає безпосереднє підпорядкування усіх виконавців керівникові - головному бухгалтеру.

До основних задач бухгалтерії відносяться забезпечення організації бухгалтерського та статистичного обліку, на базі якого організує і проводить роботу по зміцненню фінансового стану і рентабельності товариства.

Бухгалтерія здійснює контроль за раціональним та економічним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, здійснює контроль за збереженням колективної власності, своєчасне відшкодування матеріальних збитків, проводить профілактичну роботу, спрямовану на попередження незаконного використання грошових та матеріальних цінностей, порушень фінансового та господарського законодавства.

Важливу роль в успішному розв'язанні завдань, покладених на апарат бухгалтерії, відіграє чітке розмежування обов'язків між окремими її працівниками. Функції кожного облікового працівника, його обов'язки, відповідальність за ведення обліку і права визначаються службовими характеристиками і посадовими інструкціями. Це дає змогу уникнути знеособлення у виконанні облікових робіт, створює умови для злагодженої і планомірної роботи облікового апарату, одержання своєчасної і якісної економічної інформації, потрібної для управління господарством.

Основою удосконалення бухгалтерського обліку є підвищення рівня економічних знань та ділової кваліфікації працівників обліку, оскільки в сучасних умовах правильно і раціонально організувати облікові роботи в господарстві можуть тільки спеціалісти, які знають як методологію і техніку обліку, так і економіку виробництва. Вони повинні володіти певним рівнем знань в галузі планування, фінансування, кредитування, економічного аналізу, права, ефективно використовувати сучасні засоби обчислювальної техніки для опрацювання обліково-економічної інформації.

Головний бухгалтер призначається на посаду і звільняється з посади власником (або директором) ПАТ "Галактон".

Головний бухгалтер ПАТ "Галактон":

- забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені строки фінансової звітності;

- організовує контроль за відображенням на рахунках всіх господарських операцій;

- забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку в філіях, представництвах, відділах та інших відокремлених підрозділах підприємства;

- бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею і відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжок і псування, активів підприємства. Разом з іншими службами головний бухгалтер повинен забезпечити економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства для виявлення внутрішньогосподарських резервів і визначення шляхів подальшого розвитку підприємства.

Усі працівники, зайняті обліком і звітністю, підпорядковуються головному бухгалтеру і призначаються керівником підприємства за рекомендацією головного бухгалтера. Він встановлює для кожного облікового працівника службові обов'язки і контролює їх виконання.

Розпорядження головного бухгалтера щодо порядку і строків документального оформлення господарських операцій, подання в бухгалтерію належних документів є обов'язковими для всіх працівників підприємства, які причетні до обліку.

Право розпоряджатися господарськими засобами і пов'язане з цим право першого підпису на грошових і розрахункових документах, фінансових і кредитних зобов'язаннях, господарських угодах (контрактах) тощо належить керівникові господарства.

Головний бухгалтер контролює дотримання чинного законодавства і має право другого підпису: його підпис є контролюючим. Без підпису керівника господарства чи головного бухгалтера документ вважається недійсним.

Головному бухгалтеру ПАТ "Галактон" забороняється приймати до виконання документи по операціях, що порушують, чинне законодавство, фінансову дисципліну. При отриманні від керівника підприємства розпорядження на здійснення такої операції головний бухгалтер, не підписуючи такий документ, повинен письмово попередити керівника про незадовільність даного розпорядження. Якщо керівник письмово наполягає на здійсненні такої операції, головний бухгалтер підписує документ. У цьому випадку всю повноту відповідальність за незаконність операції несе керівник підприємства.

Отже, в ринкових умовах господарювання, щоб головний бухгалтер міг виконувати свої обов'язки і використовувати свої права, він повинен бути економічно і юридично освіченим, знати різні методи формування тих або інших показників і результатів діяльності, повинен вміти вибрати і запропонувати керівництву той варіант облікової політики, який найбільш повно забезпечує реалізацію прийнятої на підприємстві фінансової стратегії.

Збільшення і ускладнення господарських зв'язків в умовах ринку, а звідси -- зростання оперативної інформації, необхідної для управління, вимагають подальшого удосконалення організації бухгалтерського обліку, а також підвищення рівня економічних знань та ділової кваліфікації всіх облікових працівників. Раціонально організувати облік можуть тільки спеціалісти, які володіють глибокими знаннями як з методології і техніки бухгалтерського обліку, так і з економіки, права, аналізу й аудиту.

...