Подвійний запис

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство соціальної політики України

Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України

Кафедра теоретичної та прикладної економіки

Контрольна робота

з дисципліни «Бухгалтерський облік»

Студента ІІІ курсу УПБ2-10з групи

Квітка Івана Володимировича

Перевірив:

ст. викладач Н.В. Припута

Київ 2013

1. Сутність подвійного запису та його контрольне значення

Існуюча нині система бухгалтерського обліку ґрунтується на принципах подвійного запису. Подвійна бухгалтерія, що виникла кілька століть тому, не втратила свого значення і зараз. Питання про виникнення подвійної бухгалтерії - один з найскладніших і найцікавіших в історії розвитку бухгалтерського обліку. Неоднозначність поняття подвійної бухгалтерії, неможливість відшукати документальний першоджерело та її єдиного автора привели до того, що були висунуті і висуваються до цих пір різні версії про місце і причини виникнення подвійної бухгалтерії, про сутність подвійного запису як бухгалтерської процедури.

Сам термін «подвійна бухгалтерія» був введений Д.А. Тальенте в 1525 р. відносно обліку, заснованого на використанні двох книг: Журналу хронологічній запису і Головної книги. Загальне поширення це словосполучення отримало завдяки працям Пієтро Паоло Сколи (1756).

Суть подвійної бухгалтерії полягає в тому, що в номенклатуру рахунків простої бухгалтерії (майнових і особистих) вводяться рахунки власних коштів, а це дозволяє господарські операції відображати на двох рахунках з використанням подвійного запису.

Коли виникла подвійна бухгалтерія, сказати важко. Думки вчених розходяться.

З питання про місце виникнення подвійної системи обліку існують різні думки: одні припускали, що подвійна бухгалтерія була винайдена німцями, інші - італійцями. Останні засновником подвійної бухгалтерії вважали Луку Пачолі. Однак і ті, і інші деякою мірою помилялися. Дослідження показали, що система подвійної бухгалтерії була вперше застосована в Генуезькому міському управлінні. У Венеції користувалися популярністю рахункові книги братів Соранцо (1406-1434), книги Бадоєра (1436-1439) і Варбаріго (1430-1440). Всі вони велися з використанням подвійного запису.

Подвійний запис як технічний прийом виявилася зручною і для контролю за рознесенням даних по рахунках. Угруповання чисел у двох графах - прихід і витрата - дозволила бухгалтеру оперативно порівнювати інформацію і виводити залишки по рахунках. За допомогою інвентаризації залишки по рахунках зіставляли з фактичними залишками, контролюючи діяльність осіб, які були пов'язані між собою в ході ведення господарства.

Зіставлення позитивних і негативних записів на рахунках призвело до двократної реєстрації найбільш масових фактів господарського життя. Таким чином стала формуватися подвійний запис.

У цілому остаточне формування системи подвійної бухгалтерії, її творче обгрунтування можна вважати заслугою італійської школи і, зокрема, францисканського ченця-математика Л. Пачолі (1445-1515).

Існує кілька визначень подвійного запису.

1. Подвійний запис - це спосіб одночасного відображення господарської операції або групи однорідних операцій за дебетом одного і кредитом іншого рахунку в рівновеликих сумах.

2. Подвійний запис є кваліфікація факту господарського життя в системі облікових координат, виконувана згідно з прийнятими постулатів.

Метод подвійного запису має велике контрольне значення, оскільки одна і таж господарська операція в рівній сумі відображається двічі - за дебетом одного і кредитом іншого рахунку. Тому в разі розбіжності сум по даній операції виявляється допущена помилка і встановлюється відповідальний за неї.

Одним із способів узагальнення даних бухгалтерських рахунків у балансі організації є складання оборотної відомості.

Оборотна відомість дозволяє узагальнити облікову інформацію, яка відображається на рахунках бухгалтерського обліку. Вона складається в кінці місяця на підставі даних рахунків про залишки (сальдо) на початок і кінець місяця і обороти по дебету і кредиту рахунків за місяць.

У оборотну відомість записуються всі використовувані в організації рахунку, при цьому на кожен рахунок відводиться один рядок. У відомості є три пари колонок, в яких по кожному рахунку відображаються початкові сальдо, обороти по дебету і кредиту рахунку і кінцеве сальдо. При правильній організації бухгалтерського обліку обов'язково має бути попарне рівність підсумків у колонках, тобто підсумок дебетових початкових сальдо повинен дорівнювати підсумку кредитових початкових сальдо; підсумок дебетових оборотів по рахунку - підсумку кредитових оборотів; підсумок дебетових кінцевих сальдо - підсумку кредитових кінцевих сальдо.

Таке рівність має наступне обгрунтування: рівність підсумків сальдо по дебету і кредиту рахунків на початок і кінець місяця підтверджується будовою бухгалтерського балансу, тому що підсумок дебетових сальдо за рахунками показує суму майна організації, а підсумок кредитових сальдо - суму джерел утворення цього майна.

Рівність підсумків дебетових і кредитових оборотів за всіма рахунками випливає із сутності методу подвійного запису, при якій кожна господарська операція відображається двічі за дебетом одного рахунку і по кредиту іншого в однакових сумах.

Крім того, рівні між собою підсумки дебетових і кредитових оборотів за рахунками в оборотній відомості повинні бути також рівні підсумку в журналі реєстрації господарських операцій.

Попарне рівність підсумків оборотної відомості по рахунках має велике контрольне значення, бо відсутність зазначеного рівності свідчить про наявність помилок в облікових записах, які необхідно виявити і виправити.

Інформація оборотної відомості по рахунках синтетичного обліку про залишки використовується при складанні бухгалтерського балансу організації.

Відома також так звана шахова оборотна відомість по рахунках синтетичного обліку, яка складається з шахової формі. На відміну від наведеної вище оборотної відомості вона включає кореспонденцію рахунків і є більш складною і громіздкою за будовою.

Таким чином, подвійний запис - це відображення в бухгалтерському обліку принципу цілісності, існує мінімум вісім причин, чому подвійна запис називається подвійний. Завдяки подвійного запису факти господарського життя трансформуються в проводки. Подвійна запис - плід колективної творчості кількох поколінь бухгалтерів, вона була винайдена ними, але не відкрита.

рахунок оборотний відомість бухгалтерський

2. Порядок проведення і оформлення інвентаризації

Порядок і строки проведення інвентаризації на підприємствах і в організаціях всіх форм власності регламентуються Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків, затвердженою наказом Мінфіну України від 11 серпня 1994р. №69.

Кількість інвентаризацій на рік, строки їх проведення, перелік майна і розрахунків, що підлягають інвентаризації під час кожної з них, визначаються керівником підприємства, окрім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим, а саме:

- при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство та в інших випадках, передбачених законодавством;

- перед складанням річної бухгалтерської звітності (але не раніше 1 жовтня). При цьому інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних засобів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів - один раз у п'ять років;

- при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);

- при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей;

- за рішенням судово-слідчих органів;

- у випадках аварій, пожежі, стихійного лиха, ліквідації підприємства.

Інвентаризацію проводить інвентаризаційна комісія, очолювана керівником підприємства або його заступником за обов'язковою участю головного бухгалтера і матеріально відповідальних осіб. Склад комісії, об'єкти інвентаризації, порядок її проведення визначаються наказом керівника. Відповідальність за своєчасне й якісне проведення інвентаризації несе керівник підприємства.

Інвентаризація проводиться, як правило, на 1-ше число місяця. Це полегшує наступне порівняння її результатів з показниками обліку. Якщо інвентаризація окремих цінностей не може бути закінчена за один день, її можна починати до і закінчувати після 1-го числа, а дані інвентаризації коригувати станом на 1-ше число.

До початку інвентаризації матеріальні цінності на складах повинні бути згруповані, розсортовані та розкладені за найменуваннями, сортами і розмірами в порядку, зручному для підрахунку. Це значно прискорює проведення їх інвентаризації.

Працівники бухгалтерії до початку інвентаризації повинні закінчити опрацювання всіх документів по надходженню і видатку матеріальних цінностей, визначити залишки на рахунках на день інвентаризації.

Матеріально відповідальні особи до початку інвентаризації дають розписки у тому, що всі прибуткові і видаткові документи здані ними до бухгалтерії і що ніяких неоприбуткованих або не списаних на видаток цінностей у них немає. Після цього Іііякі документи до уваги не приймаються.

Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться за місцями їх зберігання в присутності матеріально відповідальних осіб. Наявність залишків матеріальних цінностей визначається шляхом підрахунку, зважування, обміру. При інвентаризації матеріальних цінностей, що зберігаються в непошкодженій тарі постачальників, дозволяється, в порядку винятку, їхню кількість встановлювати за документами (з обов'язковою вибірковою перевіркою в натурі правильності документальних даних), про що в інвентаризаційному опису роблять відповідні відмітки. Дані інвентаризації кожного виду матеріальних цінностей заносять в інвентаризаційні описи, які складаються в двох примірниках за місцями зберігання матеріальних цінностей і матеріально відповідальними особами. Після закінчення інвентаризації описи підписуються всіма членами комісії. Матеріально відповідальні особи на кожному опису ставлять свій підпис під текстом такого змісту: "Всі цінності, поіменовані в даному опису, комісією перевірені в моїй присутності і внесені в опис, у зв'язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю. Цінності, вказані в опису, знаходяться на моєму відповідальному зберіганні."

Один примірник опису залишається у матеріально відповідальної особи, другий - передається до бухгалтерії. Цінності, що не належать підприємству,, але знаходяться у нього в користуванні або на відповідальному зберіганні, записують в окремий інвентаризаційний опис. На виявлені інвентаризаційною комісією зіпсовані матеріальні цінності складають акти, в яких вказують причини й осіб, що допустили псування цінностей.

При перевірці наявності грошових коштів у касі приймається до уваги тільки фактична наявність готівки. Ніякі документи або розписки в залишок готівки у касі не включаються. При виявленні нестачі або лишків грошових коштів в акті вказують їх суму і причини виникнення. Виявлена в касі готівка коштів, не виправдана прибутковими касовими ордерами, вважається лишком і підлягає зарахуванню в дохід підприємства; нестача коштів - підлягає стягненню з касира. Акт інвентаризації грошових коштів у касі наведено нижче.

Перевірка стану розрахункових відносин з іншими підприємствами й організаціями здійснюється за документами. Підприємства обмінюються контокорентними виписками, тобто виписками з особових рахунків дебіторів і кредиторів. Виписки надсилаються підприємствами-кредиторами підприємствам-дебіторам, які повинні в 10-денний строк підтвердити заборгованість або повідомити свої заперечення. Таким чином на рахунках розрахунків з дебіторами і кредиторами мають відображатися тільки погоджені суми. В окремих випадках, коли до кінця звітного періоду розбіжності не усунені або залишилися нез'ясованими, розрахунки з дебіторами і кредиторами відображаються кожною стороною у своєму балансі в сумах, що значаться в записах поточного обліку і визнаються нею правильними. В необхідних випадках справи по неурегульованих сумах заборгованості передаються до судових органів.

І. Схеми синтетичних рахунків.

ІІ. Бухгалтерські проводки господарських операцій

На поточний банківський рахунок зараховано позику банку на 6 місяців - 10,0 тис.грн.: Дт 311; Кт 601

З поточного банківського рахунку погашено заборгованість перед постачальниками - 2,3 тис.грн.:

Дт 631

Кт 311

З банківського рахунку оприбутковані кошти в касу - 2,0 тис.грн.:

Дт 301

Кт 311

З каси виплачена заробітна плата персоналу - 1,1 тис.грн.:

Дт 661

Кт 301

З каси видані кошти під звіт - 0,5 тис.грн.:

Дт 372

Кт 301

З каси на поточний банківський рахунок повернуто грошові кошти - 0,4 тис.грн.:

Дт 311

Кт 301

Журнал господарських операцій

Оборотна відомість тис.грн.

Баланс на кінець звітного періоду тис.грн.

Размещено на Allbest.ru