Облік та аудит готової продукції, її реалізації в ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит плюс". Оподаткування підприємства
Аналіз обсягів і структури виробництва продукції в ТОВ "М'ясна фабрика "Фаворит плюс". Дослідження системи обліку та аудиту готової продукції. Відносини підприємства з бюджетною системою. Податкова звітність: види, порядок складання та строки подання.
Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
Вид | отчет по практике |
Язык | украинский |
Дата добавления | 15.10.2013 |
Размер файла | 140,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Підводячи підсумки щодо суті та призначення податків, хотілося б звернути увагу на проблематику трактування категорії "податок" та його еволюцію.
Отже, у світовій фінансовій науці розрізняють два системних підходи до трактування цієї категорії.
Перший ґрунтується на визнанні необхідної обов'язковості податків і податкових платежів. Податки як ціна суспільних благ у цій концепції одночасно розглядається у двох аспектах - цільовому і примусовому. Цей напрям фінансової думки базується на тезі, запропонованої ще Е. Саксом, послух і примус є необхідними елементами податкової теорії. В теоретичному трактуванні примусовий характер сплати обов'язкових платежів державі в обмін на суспільні блага у фінансовій літературі називають податком за Пігу. Коригувальні податки за Пігу є досить ефективними і відносно простим методом централізації валового внутрішнього продукту в руках держави. Побудова оподаткування базується на тому, що будь-який податок, окрім чисто фіскальної функції, має ще й зовнішні для фіску соціально-економічні ефекти. Тим самим держава в процесі оподаткування може регулювати економічні й соціальні процеси, спрямовувати їх у потрібне русло, незважаючи на погляди і побажання податкоплатників.
4.4 Непряме оподаткування
Серед непрямих податків чільне місце в Україні займає податок на додану вартість. Платниками ПДВ у бюджет с суб'єкти господарської діяльності (юридичні особи) і громадяни (фізичні особи), які здійснюють підприємницьку діяльність на території України. Об'єктом оподаткування є такі операції, які здійснюються платниками податку, суб'єктами господарювання:
з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території Україні, в тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу);
із ввезення (пересилки) товарів на митну територію України, отриманню робіт (послуг), які надаються нерезидентами для їх використання чи споживання на прикордонній території України; із ввезення (пересилки) майна відповідно до договорів оренди (лізингу), закладу, іпотеки.
із вивезення (пересилки) товарів за межі митної території України і виконання робіт, надання послуг для їх споживання за межами митної території України.
Таким чином об'єктом оподаткування є операції, пов'язані з продажем товарів (робіт, послуг) всередині держави, їх імпортом і експортом.
Поняття продажу товарів (робіт, послуг) законодавчо визначено. Продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються у відповідності з договорами купівлі-продажу, іншими громадянсько-правовими договорами, які передбачають передачу права власності на товари за компенсацію, а також операції з безплатної передачі товарів. Не належать до продажу операції з передачі товарів відповідно до договорів комісії (консигнації), доручення, відповідного зберігання, довірчого управління, оренди (лізингу), інших громадянсько-правових договорів, які не передбачають передачу права власності на товари іншій особі.
Продаж послуг (робіт) - це будь-які операції громадянсько-правового характеру з надання послуг (результатів робіт) з передачею права користування чи розпорядження товарами, в тому числі нематеріальними активами, за компенсацію, а також операції з безплатного надання послуг (робіт). Продаж послуг (результатів робіт) включає надання права користування чи розпорядження товарами згідно з договорами оренди (лізингу), продажу, ліцензування, інших способів передачі права інтелектуальної власності.
Не с об'єктами оподаткування такі операції, які здійснюються господарюючими суб'єктами:
випуск, розміщення і продаж за кошти цінних паперів емітованих суб'єктами підприємницької діяльності деривативів;
обмін цінних паперів на інші цінні папери, депозитарна, реєстраційна і клірингова діяльність з цінних паперів;
передача майна в оренду і його повернення після закінчення договору оренди, сплата орендних платежів у відповідності з договорами фінансової оренди;
надання послуг зі страхування і перестрахування, соціального і пенсійного страхування;
перетворення валютних цінностей;
надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, за кредитними і депозитними договорами;
виплата заробітної плати, інших грошових виплат, дивідендів;
надання брокерських, дилерських послуг з укладанням контрактів на торгівлю цінними паперами і деривативами на фондових і товарних біржах;
передача основних фондів як внесків у статутні фонди юридичних осіб в обмін на їх корпоративні права;
оплата вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, які фінансуються з державного бюджету;
безплатна передача в комунальну власність об'єктів соціальної сфери і житлового фонду.
Сьогодні широке застосування серед суб'єктів господарювання отримали бартерні операції і натуральні виплати в рахунок оплати праці фізичним особам. У цих випадках база оподаткування визначається з фактичної вартості вказаних операцій, але не нижче звичайної ціни.
Для товарів, які ввозяться на митну територію України, база оподаткування включає митну вартість, вартість митних процедур, ввізне мито, акцизний збір.
Для готової продукції, яка виготовлена на території України з давальницької сировини нерезидента при її реалізації на території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість такої продукції з врахуванням акцизного збору і ввізного мита.
Є особливості в оподаткуванні підприємницької діяльності, яка пов'язана зі здійсненням комісійної торгівлі. Для товарів, які придбані в осіб, не зареєстрованих платниками податків, базою оподаткування є сума комісійної винагороди платника податку.
Вартість тари, яка згідно з договором (контрактом) мас повертатися, в базу оподаткування не включається. Проте, якщо протягом встановленого законодавством строку тара не повертається відправнику, її вартість включається в базу оподаткування покупця товару.
Сфера і види діяльності господарюючих суб'єктів дуже різноманітні. Тому в процесі їхньої діяльності важливо враховувати, які операції звільнені від обкладення податком на додану вартість.
Згідно з чинним законодавством від обкладення ПДВ звільнено ряд операцій, які можуть здійснювати суб'єкти господарювання.
1. Операції з продажу:
вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями і спеціалізованими магазинами;
товарів спеціального призначення для інвалідів (у відповідності з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України);
лікувальних засобів і виробів медичного призначення, за реєстрованих в Україні у встановленому порядку (в тому числі надання послуг з їх продажу аптечними закладами);
книг вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників, навчальних посібників, періодичних друкованих видань масової інформації вітчизняного виробництва (включаючи доставку);
путівок на санаторно-курортне лікування і відпочинок дітей;
товарів (робіт, послуг) для власних потреб дипломатичних представництв, консульських закладів і представництв міжнародних організацій в Україні;
товарів (робіт, послуг) (за винятком підакцизних товарів, грального бізнесу) підприємствами, які засновані всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів. На цих підприємствах інваліди повинні складати не менше 50 % від загальної чисельності працюючих, а їхній фонд оплати праці - не менше 25 % від загальних затрат на оплату праці.
2. Операції з надання послуг:
з ремонту шкіл, дошкільних установ, інтернатів, установ охорони здоров'я, з обробки землі багатодітним сім'ям, інвалідам, одиноким особам і особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, школам, дошкільним установам, інтернатам, установам охорони здоров'я в сільській місцевості сільськогосподарськими виробниками;
з вищої, середньої спеціальної, середньої, професійно-технічної і початкової освіти установами освіти, які мають відповідний дозвіл;
з виховання і освіти дітей музичними школами, художніми школами, школами мистецтв;
закладами охорони здоров'я, які мають спеціальний дозвіл на надання таких послуг; з доставки пенсій і грошової допомоги населенню.
3. Операції з виконання робіт:
за кошти інвесторів з будівництва житла для військовослужбовців, ветеранів війни, членів сімей військовослужбовців, які загинули при виконанні службових обов'язків;
з будівництва житла, яке здійснюється за кошти фізичних осіб і передачі його у власність тим же фізичним особам.
4. Операції з передачі:
земельних ділянок, які знаходяться під об'єктами нерухомості чи незабудованої землі;
рухомого складу однією залізницею чи підприємством залізничного транспорту іншим залізницям чи підприємствам залізничного транспорту загального користування державної форми власності.
5. Операції з ввезення на митну територію України товарів морського промислу, добутих на українських суднах.
Як зазначалося вище, на фінансову діяльність господарських суб'єктів здійснює вплив сплата ПДВ у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). При цьому суттєве значення має визначення джерела сплати (відшкодування) ПДВ, включеного в ціну (вхідного ПДВ) для покупця - суб'єкта господарювання. Встановлено такі джерела відшкодування вхідного ПДВ:
1. За придбаними товарами (роботами, послугами), вартість яких входить до складу валових витрат виробництва (обороту), а також придбаними основними фондами і нематеріальними активами, які підлягають амортизації, вхідний ПДВ відшкодовується за рахунок сум ПДВ, які надходять від реалізації продукції (робіт, послуг) господарським суб'єктом, а також коштів бюджету. При цьому сплачений (нарахований) вхідний ПДВ оформляється як податковий кредит.
Інше джерело відшкодування ПДВ встановлено для господарських суб'єктів, які здійснюють операції з продажу товарів (робіт, послуг), які звільняються від обкладання ПДВ. У цьому випадку суми ПДВ сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких включається в склад валових затрат виробництва (обороту), а також затрат виробництва (оборогу). З цієї групи господарських суб'єктів ПДВ, сплачений при придбанні основних засобів і нематеріальних активів, які підлягають амортизації, заноситься на збільшення вартості основних засобів і нематеріальних активів. Отже, в таких підприємствах вхідний ПДВ не включається в податковий кредит.
Якщо суб'єкт господарювання - платник податку - придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не входить до валових витрат виробництва (обороту) і не підлягає амортизації, вхідний ПДВ відшкодовується за рахунок відповідних джерел придбання товарів (робіт, послуг) і до податкового кредиту не включається.
Таким чином, суттєвий вплив ПДВ на фінансову діяльність суб'єктів господарювання пов'язаний з наданням і погашенням податкового кредиту.
Податковий кредит складається з сум ПДВ, сплачених платником вказаного податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких входить до складу валових затрат виробництва (обороту), основних фондів і нематеріальних активів, які підлягають амортизації. Податковий кредит дає підприємству право на відшкодування сплаченого ПДВ у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), тобто вхідного ПДВ. Тому важливе значення мають умови і час утворення податкового кредиту, а також джерела і час його погашення.
Податковий кредит виникає (формується) у суб'єктів господарювання, які здійснюють операції з продажу товарів (робіт, послуг), які обкладаються ПДВ. При цьому в суму податкового кредиту включається та частина сплаченого (нарахованого) ПДВ, що стосується придбаних товарів (робіт, послуг), використаних дія реалізації товарів (робіт, послуг), які обкладаються ПДВ.
Згідно з законом "Про податок на додану вартість" застосовуються дві ставки: нульова і 20%. Встановлено перелік операцій, за якими застосовується нульова ставка для визначення суми ПДВ:
продаж товарів; вивезених (експортованих) платником податку за межі митної території України;
продаж робіт (послуг), призначених для використання і споживання за межами митної території України;
продаж товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі, розміщених на території України в зонах митного контролю (безмитних магазинах);
надання транспортних послуг з перевезення пасажирів і вантажів за межами митного кордону України;
продаж вугілля, вугільних і торф'яних брикетів, електроенергії;
продаж переробним підприємствам молока і м'яса живою вагою;
продаж газу, який імпортується в Україну.
Не дозволяється застосування нульової ставки ПДВ за операціями, які пов'язані з вивезенням (експортом) товарів (робіт, послуг) у тих випадках, коли такі операції звільнені від оподаткування на митній території України.
Таким чином, застосування нульової ставки для визначення ПДВ за вище перерахованими операціями дає змогу включати в суму податкового кредиту сплачений ПДВ за придбаними товарами (роботами, послугами), використаними для продажу товарів (робіт, послуг), які обкладаються за нульовою ставкою.
Основою для включення ПДВ у податковий кредит є податкова накладна, яка надається покупцю продавцем товарів (робіт, послуг). Податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця в двох примірниках. Оригінал податкової накладної надасться покупцю. Копія залишається в продавця. Податкова накладна є важливим розрахунковим і податковим документом. В разі звільнення від податку на додану вартість у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідні законодавчі документи.
Не дозволяється включати в податковий кредит затрати зі сплати ПДВ. які не підтверджені податковою накладною чи митними деклараціями. При імпорті робіт (послуг) підтвердженням є акт прийняття робіт (послуг) чи банківський документ, який підтверджує перерахування грошей в оплату вартості таких робіт (послуг).
У тому випадку, коли на момент перевірки платника податку податковим органом включені в склад податкового кредиту суми не підтверджуються відповідними документами, до платника податку застосовуються фінансові санкції на суму непідтвердженого документами податкового кредиту.
Варто звернути увагу на дату виникнення права платника податку на податковий кредит. Вона залежить від виду і форм операцій, які здійснюються, форми розрахунків. Можливі такі варіанти визначення дати виникнення податкового кредиту:
Для звичайних операцій, пов'язаних з продажем товарів (робіт, послуг) - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку для оплати товарів (робіт, послуг), підтверджена податковою накладною.
Для бартерних (товарообмінних) операцій - дата здійснення заключної (балансуючої) операції.
Для операцій, пов'язаних з ввезенням (імпортом) товарів - дата оформлення ввізної митної декларації з проставленою сумою податку.
При імпорті робіт (послуг) - дата списання коштів з поточного рахунка платника в їх оплату чи дата оформлення документа, який підтверджує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом.
Погашення (відшкодування) податкового кредиту здійснюється передусім за рахунок сум ПДВ, які надходять від реалізації продукції (робіт, послуг) платника податку.
Сума ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет суб'єктом господарювання - платником податку, визначається як різниця між загальною сумою його податкових зобов'язань з ПДВ, які виникли у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду і сумою сформованого кредиту за той же період.
Якщо за результатами звітного періоду сума податкового кредиту перевищує суму податкових зобов'язань платника ПДВ, вказана різниця підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету України.
Сума ПДВ, який підтягає сплаті в бюджет, чи сума податкового кредиту, яка відшкодовується з бюджету, визначається на основі податкової декларації за звітний період.
Податковий кредит платнику ПДВ відшкодовується з бюджету протягом місяця, який наступає за звітним періодом. За рішенням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю чи частково зарахована в рахунок наступних платежів тільки з ГІД В.
Ще одним видом непрямих податків є мито. Мито є податком, який стягується з товарів, що переміщуються через мінний кордон країни. Це переміщення може бути пов'язане з ввезенням, вивезенням чи перевезенням транзитом товарів, транспортних засобів.
Такий податок виконує фіскальну і регулюючу функції. Регулююча функція спрямована на формування раціональної структури імпорту і експорту, захист національного виробника (мито на імпорт), заохочення чи обмеження експорту (мито на експорт). Міжнародна практика свідчить, що найбільш розповсюдженим є мито на імпорт.
Платниками мита с фізичні та юридичні особи. Сплата податку здійснюється при перетині митного кордону.
Реальними платниками мита на імпорт (ввізне мито) є споживачі імпортованих товарів. Проте при перетині митного кордону мито сплачує суб'єкт господарювання за власні оборотні кошти, що впливає на його фінансовий стан. На період від сплати прикордонного мита до реалізації споживачам імпортованих товарів відбувається відволікання (іммобілізація) оборотних коштів імпортерів.
Отже, на фінансову діяльність імпортерів - суб'єктів господарювання - впливає: визначення суб'єкта оподаткування, розмір ставок податку, податкові пільги, строки сплати податку.
Об'єктом оподаткування є митна вартість товару, який переміщується через митний кордон.
Для визначення митної вартості імпортованого товару валюта, яка використовується при укладанні контракту, перераховується в національну валюту України за курсом Національного банку на день подання митної декларації.
Використовуються два види ставок для вирахування суми мита:
у відсотках до митної вартості товарів, які пер є міняються через митну територію;
у грошовому вимірі на одиницю товару.
На підакцизні товари встановлено ставки специфічного ввізного мита. З більшості видів підакцизних товарів ставка ввізного мита встановлена в євро з одиниці товарів, які імпортуються.
Ставки ввізного мита диференціюються за товарними групам, як і ставки акцизного збору. Перелік товарів, які підлягають чинному оподаткуванню, значно ширший, ніж перелік підакцизних товарів.
Контроль за стягненням прикордонного мита здійснюють митні органи, які за виконання своїх обов'язків і надання послуг беруть митні збори у відсотках від митної вартості товару.
Акцизний збір - це непрямий податок, який встановлюється на високорентабельні і монопольні товари і включається в їхню ціну.
Платниками податку в бюджет с суб'єкти підприємницької діяльності - виробники підакцизних товарів, а також ті, які займаються імпортом підакцизних товарів.
Залежно від виду підприємницької діяльності існують особливості у визначенні об'єкта оподаткування. Об'єктами оподаткування є:
Обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів. При цьому оборотом з реалізації є їхній продаж, обмін на інші товари, безплатна передача. В оподаткований оборот включається реалізація (передача) товарів для власного споживання, промислової переробки, а також для своїх працівників (у тому числі і в порядку натуральної оплати праці).
Миша вартість імпортних товарів, придбаних за іноземну валюту, в порядку товарообмінних операцій, отриманих без оплати.
Обороти з реалізації конфіскованого і безгосподарського майна, предметів закладу при невиконанні податкових зобов'язань.
Платниками акцизного збору в бюджет є кілька видів суб'єктів підприємницької діяльності:
Підприємства, організації, установи (їх філіали, відділення, підрозділи) як юридичні особи, які знаходяться на території України, і мають рахунки в банках.
Міжнародні об'єднання, включаючи міжнародні неурядові організації, іноземні юридичні особи і громадяни, які мають поточні рахунки в банках України.
Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи.
Розглянемо вплив акцизного збору на фінансово-господарську діяльність підприємств. Він мас особливості на підприємствах, зайнятих виробництвом і реалізацією підакцизних товарів (виробнича діяльність), і підприємствах, що займаються придбанням імпорту підакцизних товарів з їх наступною реалізацією (торгова діяльність). Ці Особливості пов'язані зі ставками акцизного збору, методикою розрахунку суми податку, строками його сплати в бюджет, джерелами сплати для суб'єкта господарювання.
Перелік товарів, за яким встановлюється акцизний збір (підакцизних товарів) і ставки акцизного збору, затверджуються законодавчо і с єдиними на всій території України, а також при здійсненні експортних та імпортних операцій.
У перелік підакцизних товарів включено: спирт і алкогольні напої, тютюнові вироби, транспортні засоби, магнітофони, апаратура для звукозапису, відеоапаратура, відео - і аудіокасети, компакт-диски, телевізори кольорового зображення, набори кухонні чи столові, офісні меблі, одяг з натуральної шкіри і хутра, шоколад, кава, рибні делікатеси, частини туш домашньої птиці.
Акцизний збір обчислюється за ставками, які визначаються в двох вимірах:
у твердих ставках (сумах) з одиниці реалізованих, ввезених, переданих товарів;
у відсотках до обороту з реалізації (передачі товарів).
Тверді ставки акцизного збору встановлено в євро з одиниці реалізованих (переданих, ввезених в Україну) товарів. Ці ставки диференційовано залежно від якісних характеристик товару.
Акцизний збір, обчислений в євро, з товарів, вироблених і реалізованих в Україні, сплачується у валюті України за валютним (обмінним) курсом Національного банку, котрий діяв на перший день кварталу, в якому реалізовано товар, і залишається незмінним протягом кварталу.
Акцизний збір, нарахований в євро на товари, які імпортуються в Україну, сплачується у гривнях за валютним (обмінним) курсом Національного банку, який діяв у день подання митної декларації.
При використанні процентних славок акцизного збору можливі такі варіанти визначення оподаткованого оборогу:
товарів, які реалізуються за вільними цінами, оподаткований оборот визначається за їхньою вартістю у вказаних цінах, з урахуванням акцизного збору, без ПДВ.
товарів, придбаних за межами України в порядку товарообмінних операцій і безплатно, оподаткований оборот обчислюється за їхньою митною вартістю, перерахованою за курсом Національного банку України, який діяв на день подання митної декларації.
В оподаткований оборот також включаються оплата митних послуг (митні збори), прикордонне мито, сума акцизного збору.
4.5 Ресурсні платежі
Дуже тісно до системи місцевих податків і зборів примикає механізм ресурсних платежів. Розрахунки за використання де-яких природних ресурсів закріплені на рівні податкової системи (плата за землю, лісовий дохід), проте ряд платежів регулюється відносно відокремлено, а механізм їх обрахування та вилучення дуже схожий на податкові відрахування і кошти, що отримуються за рахунок ресурсних платежів, також поступають в бюджети різних рівнів і є джерелом насичення їх доходної частини.
В бюджет стягується:
1. Плата за спеціальне використання лісових ресурсів.
2. Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів.
3. Плата за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин.
4 Відрахування на геологорозвідувальні роботи.
5. Рентна плата за нафту та природний газ, що видобувається в Україні.
6. Різниця в цінах за природний газ.
7. Надходження коштів від приватизації майна державних підприємств.
Механізм розрахунку плати за воду було конкретизовано постановами Мінекономіки України від 13.07.1992 р. № 20 "Про тарифи на воду, яка забирається із водогосподарських систем" і від 05.01.1993 р. № 2 "Про тарифи на воду". В теперішній час плата за воду обчислюється та сплачується у відповідності з Інструкцією "Про порядок обчислення та сплати платежів за спеціальне використання прісних водних ресурсів", затвердженою наказом ГДПА України, Мінекономіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Госкомітету України по водному господарству, Госкомітету України погеології та використанню надр від 14.04.94 р. № 26/50/52/46/48.
Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів встановлюється з метою формування зацікавленості суб'єктів підприємницької діяльності в раціональному використанні водних ресурсів. Введення цієї плати не звільняє суб'єктів від сплати платежів за скиди у водні об'єкти забруднюючих речовин, штрафів за порушення природоохоронного законодавства.
1К.7-461
274 Особлива частина
До спеціального використання прісних водних ресурсів належить використання водних ресурсів для задоволення потреб у воді виробничих і сільськогосподарських потреб, потреб населення. Спеціальне використання прісних водних ресурсів здійснюється в декількох формах:
використання водних ресурсів для задоволення виробничих потреб і потреб населення у воді за допомогою спеціальних пристроїв;
використання води без застосування спеціальних пристроїв та установок, які можуть вплинути на якісні та кількісні
показники стану водних ресурсів;
користування водними об'єктами для потреб гідроенердетики і водного транспорту.
Платниками виступають підприємства промисловості та підприємства, що відповідно до класифікатора галузей народного господарства, належать до галузі "Промисловість", в тому числі і підприємства теплоенергетики, незалежно від форми власності, що мають самостійний баланс і є юридичними особами. Вони вносять в бюджет плату за воду, забрану із водогосподарських систем чи підприємств комунального господарства. Платниками виступають також суб'єкти підприємницької діяльності - водокористувачі незалежно від форм власності, що вважаються юридичними особами, включаючи підприємства гідроенергетики і водного транспорту, підприємства з іноземними інвестиціями, їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, шо не вважаються юридичними особами, але мають окремий баланс, поточний і розрахунковий рахунок в банку, а також господарські виробничі підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та підвідомчі негоспрозрахунковим організаціям.
4.6 Інші податки і збори
1. Платниками податку є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають зареєстровані в Україні транспортні засоби, які є об'єктами оподаткування.
Об'єктами оподаткування є:
трактори (колісні), автомобілі, призначені для перевезення не менше 10 осіб, включаючи водія, автомобілі легкові, автомобілі вантажні, автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, (крім автомобілів спеціального призначення швидкої допомоги та пожежних); мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном, крім тих, що мають об'єм циліндра двигуна до 50 см3; яхти та судна парусні з допоміжним двигуном або без нього (крім спортивних); човни моторні і катери, крім човнів з підвісним двигуном (крім спортивних); інші човни (крім спортивних).
Транспортні засоби, що не є об'єктами оподаткування:
трактори на гусеничному ходу, мотоцикли (включаючи мопеди) та велосипеди з установленим двигуном з об'ємом циліндра двигуна до 50 см3; тільки автомобілі спеціального призначення швидкої допомоги та пожежні; транспортні засоби вантажні, самохідні, що використовуються на заводах, складах, у портах та аеропортах для перевезення вантажів на короткі відстані; машини і механізми для сільськогосподарських робіт; тільки яхти, судна парусні і човни спортивні.
85 % податку спрямовують на фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування, сільських доріг, а 15 % до бюджетів місцевого самоврядування на ремонт і утримання вулиць в населених пунктах, що належать до комунальної власності і суміщаються з автодорогами загального користування державного значення.
Від сплати податку звільняються:
підприємства автомобільного транспорту загального користування - щодо транспортних засобів, зайнятих на перевезенні пасажирів, на які визначено тарифи оплати проїзду в цих транспортних засобах незалежно від форм власності;
навчальні заклади, які повністю фінансуються з бюджетів, стосовно учбових транспортних засобів, при умові використання їх за призначенням;
особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є ветеранами війни, інваліди незалежно від групи інвалідності, щодо одного легкового автомобіля (мотоколяски) з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 куб. см або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 650 куб. см чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м;
особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щодо одного легкового автомобіля з об'ємом циліндрів двигуна до 2500 см3 або одного мотоцикла з об'ємом циліндрів двигуна до 650 см3 чи одного човна моторного або катера (крім спортивного) з довжиною корпусу до 7,5 м до їх відселення та протягом трьох років після переселення із зони гарантованого добровільного відселення чи зони посиленого радіоекологічного контролю;
на 50 відсотків - сільськогосподарські підприємства - товаровиробники за трактори колісні, автобуси та спеціальні автомобілі для перевезення людей з кількістю місць не менше десяти;
на 50 відсотків - громадяни, у власності яких знаходяться легкові автомобілі, вироблені в країнах СНД і поставлені на облік в Україні до 1990 року включно.
Податок сплачується: ФЛ - перед реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, технічним оглядом транспортних засобів щорічно або 1 раз за 2 роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд;
ЮЛ - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
За придбані протягом року ЮЛ транспортні засоби, податок сплачується перед їх реєстрацією, починаючи з кварталу, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. Розрахунок податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації. За транспортні засоби, зняті протягом року з обліку, податок не повертається.
У разі відсутності документів про сплату податку реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не провадяться. Податок з обчислюється ЮЛ на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів за станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податок з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу.
Юридичні особи подають за місцем свого знаходження та за місцем постійного базування транспортних засобів до податкових органів розрахунки суми податку. Якщо транспортні засоби придбано у другому півріччі, то податок сплачується в половинному розмірі встановленої суми.
У разі виявлення ЮЛ, ФЛ, які не сплачували податок, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередніх роки.
2. Платниками збору є СПД, які реалізують алкогольні напої та пиво.
Об'єктом оподаткування є виручка, одержувана від реалізації алкогольних напоїв та пива.
Ставка збору становить один відсоток від об'єкта оподаткування.
Збір сплачують на спеціальний рахунок Державного казначейства України щомісяця.
30 % сум збору залишаються на спеціальних рахунках управлінь Держказначейства України в АРК та в областях і використовуються на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства; розпорядником цих коштів є органи виконавчої влади АРК та органи виконавчої влади в областях, які здійснюють державну політику у сфері виноградарства, садівництва і хмелярства.
70 % сум збору перераховуються на спеціальний рахунок Держказначейства України, розпорядником цих коштів є центральний орган виконавчої влади, який здійснює державну політику у сфері виноградарства, садівництва і хмелярства.
Суми збору, які надходять на спеціальний рахунок Держказначейства України, розподіляються та використовуються: 70% на розвиток виноградарства, 30% - на розвиток садівництва та хмелярства.
3. Готельний збір
Платниками є особи, які проживають у готелях. Граничний розмір збору не повинен перевищувати 20 % добової вартості найманого житла (без додаткових послуг). Готельний збір справляється і перераховується до бюджету місцевого самоврядування адміністрацією готелю.
Збір за парковку автотранспорту
Платниками збору є юридичні особи та громадяни, які паркують автомобілі в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях. Ставка збору встановлюється з розрахунку за одну годину парковки, її граничний розмір не повинен перевищувати 3 % НМДГ в спеціально обладнаних місцях і 1 відсотка - у відведених місцях. Збір сплачується водіями на місці парковки.
Ринковий збір
Ринковий збір - це плата за торгові місця на ринках і в павільйонах, на критих та відкритих столах, майданчиках для торгівлі з автомашин, візків, мотоциклів, ручних візків, що справляється з юридичних осіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську і промислову продукцію та інші товари. Ринковий збір справляється за кожний день торгівлі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 20 % мінімальної заробітної плати для громадян і трьох мінімальних заробітних плат для юридичних осіб залежно від ринку, його територіального розміщення та виду продукції (товару). Ринковий збір справляється працівниками ринку до початку реалізації продукції.
Збір за видачу ордера на квартиру
Збір сплачується за послуги, пов'язані з видачею документа, що дає право на заселення квартири. Граничний розмір збору за видачу ордера на квартиру не повинен перевищувати 30 % НМДГ на час оформлення ордера на квартиру. Збір сплачується через установи банків до одержання ордера і перераховується до бюджету місцевого самоврядування. Документом про сплату збору є квитанція, видана установою банку. Облік надходжень збору здійснюється органами з обліку та розподілу житла.
Збір з власників собак
Платниками збору є громадяни - власники собак (крім службових), які проживають у будинках державного і громадського житлового фонду та приватизованих квартирах. Збір справляється за кожний рік. Його граничний розмір за кожну собаку не повинен перевищувати 10 % НМДГ на час нарахування збору. Збір стягується органами житлово-комунального господарства.
Платниками збору є громадяни, які прибувають у курортну місцевість. Граничний розмір збору не може перевищувати 10 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Від сплати збору звільняються: діти віком до 16 років; інваліди та особи, що їх супроводжують; учасники Великої Вітчизняної війни; воїни-інтернаціоналісти; учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; особи, які прибули за путівками та курсовками в санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, бази відпочинку; особи, які прибули в курортну місцевість у службове відрядження, на навчання, постійне місце проживання, до батьків та близьких родичів; особи, які прибули за плановими туристичними маршрутами, а також які здійснюють подорож за маршрутними книжками; чоловіки віком 60 років і старші, жінки віком 55 років і старші.
Курортний збір справляється з платників за місцем їх тимчасового проживання. З осіб, які прибули в курортну місцевість, збір справляється не пізніш як у триденний термін від дня прибуття.
Курортний збір справляється: адміністрацією готелю під час реєстрації прибулих; квартирно-посередницькими організаціями при направленні осіб (крім прибулих за путівками туристично-екскурсійних установ і організацій) на поселення в будинки (квартири), що належать громадянам на праві власності.
Збір за участь у бігах на іподромі
Збір справляється з юридичних осіб та громадян, які виставляють своїх коней на змагання комерційного характеру. Граничний розмір збору за кожного коня не повинен перевищувати 3 НМДГ. Збір справляється адміністрацією іподромів до початку змагань.
Збір за виграш на бігах
Збір справляється адміністрацією іподромів з осіб, які виграли в грі на тоталізаторі на іподромі, під час видачі їм виграшу. Його граничний розмір не повинен перевищувати 6 % від суми виграшу.
Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі
Збір справляється у вигляді відсоткової надбавки до плати, визначеної за участь у грі. Його граничний розмір не повинен перевищувати 5 % від суми цієї надбавки. Сума збору справляється адміністрацією іподромів з учасника гри під час придбання ним квитка на участь у грі.
Податок з реклами
Реклама - спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яка розповсюджується в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку.
Об'єктом податку є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами.
Платниками податку є ЮЛ, ФЛ. Податок сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу: на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях. Граничний розмір податку не повинен перевищувати 0,1 % вартості послуг за розміщення одноразової реклами та 0,5 % за розміщення реклами на тривалий час. Податок сплачується під час оплати послуг за встановлення та розміщення реклами.
5. Податкова звітність: види, порядок складання та строки подання
Складання та подання податкової звітності висвітлено в главі 2 розділу 2 ПКУ. Зазначимо, що визначення податкової декларації, подане в ПКУ, відрізняється від того, яке передбачено в Законі "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181. Нагадаємо, що, відповідно до останнього Закону, податковою декларацією вважався документ, який платник податків подавав до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснювалося нарахування та (або) сплата податку, збору (обов'язкового платежу). У ст.46 ПКУ уточнено, що податковою декларацією (розрахунком) є документ, на підставі якого нараховується та (або) сплачується податкове зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та (або) сплаченого податку. Таким чином, тепер податковою декларацією вважатиметься і Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ).
Крім цього, платники мають пам'ятати, що:
митні декларації прирівнюються до податкових декларацій з метою нарахування та сплати податкових зобов'язань:
додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Якщо відповідно до ПКУ податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, то податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. Остання за таких умов не подається (п.46.3 ст.46 ПКУ).
Цікаву норму, яка теоретично має захистити платника податків, передбачено в п.46.4 ст.46 ПКУ. У разі якщо останній вважає, що форма податкової декларації збільшує або зменшує його податкові зобов'язання всупереч нормам ПКУ, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці податкової декларації. За потреби разом з декларацією платник може подати і доповнення, складені за довільною формою. До них мають додаватися пояснення мотивів такого подання.
До ухвалення нових форм декларацій, які набирають чинності для складання звітності з податкового періоду, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, чинними залишаються форми "старих" декларацій (п.46.6 ст.46 ПКУ).
Плюс фінансова звітність.
Новацією ПКУ є норма п.46.2 ст.46, відповідно до якої платник податку на прибуток разом з відповідною податковою декларацією подає квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації. А платники податку на прибуток - малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України (ГКУ), подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність.
Нагадаємо, що згідно з п.63.7 ст.63 ГКУ, підприємства, залежно від кількості працівників та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік, можуть бути віднесені до малих, середніх або великих підприємств. Малими, незалежно від форми власності, визнаються підприємства, де середньооблікова чисельність працівників за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує 70 млн. грн.
У складі фінансової звітності платник податків зазначає тимчасові та постійні податкові різниці. Нагадаємо, що податкова різниця - це різниця, яка виникає між оцінкою і критеріями визнання доходів, витрат, активів, зобов'язань за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності, та доходами і витратами, визначеними згідно з ПКУ. Тимчасова податкова різниця - це податкова різниця, яка виникає у звітному періоді та анулюється в наступних звітних податкових періодах. Методика бухгалтерського обліку тимчасових та постійних податкових різниць затверджується у порядку, передбаченому Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", публікується до 01.04.2011 р. та набуває чинності з 01.01.2012 р. Суб'єкти господарювання - платники податку на прибуток подають фінансову звітність з урахуванням податкових різниць починаючи зі звітних періодів 2012 р.
Складання податкової звітності
Будь-яка форма податкової декларації має містити обов'язкові реквізити, а саме:
тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація1;
повне найменування (ПІБ) платника податків згідно з реєстраційними документами;
код платника податків згідно з ЄДРПО або податковий номер;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які відмовилися отримувати податковий номер через свої релігійні переконання);
місце розташування (місце проживання) платника податків;
найменування органу ДПС, до якого подається звітність;
дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;
підписи платника податку, засвідчені печаткою (за наявності).
Якщо такі реквізити не будуть наведені, документ втратить свій статус.
П.48.4 ст.48 ПКУ передбачає також, що в окремих випадках (коли це треба для адмініструванняподатку) можуть бути передбачені й інші обов'язкові реквізити, зокрема відмітка про звітування за спеціальним режимом, код виду економічної діяльності (КВЕД), код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ, індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.
Як подавати
Податкова декларація подається до органу ДПС за вибором платника податків (якщо інше не передбачено ПКУ) в один із таких способів:
особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення2;
засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.
У разі коли податкова декларація надсилається поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного органу ДПС не пізніше ніж за 10 днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.
Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу ДПС в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб (п.49.4 ст.49 ПКУ).
Визначення малих підприємств ми подали вище. Великими підприємствами, відповідно до ГКУ, визнаються підприємства, де середньооблікова чисельність працівників за звітний (фінансовий) рікперевищує 250 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму 100 млн. грн. Решта підприємств визнаються середніми.
Прийняття податкової декларації є обов'язком органу ДПС. У ході прийняття декларації податківці мають право перевіряти лише наявність та достовірність обов'язкових реквізитів. Решта інформації декларації при цьому перевірці не підлягає.
Коли подавати
Згідно зі ст.49 ПКУ, податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
календарному кварталу або календарному півріччю (в тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
календарному року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
календарному року для платників ПДФО - до 1 травня року, що настає за звітним;
календарному року для платників ПДФО - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Податковий агент у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, зобов'язаний подавати до органу ДПС за місцем свого обліку податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку. Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Спрощена декларація
Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою 0 %, відповідно до п.154.6 ст.154 ПКУ, подають органам державної податкової служби відповідні декларації (розрахунки) за спрощеною формою. Нагадаємо таке: у цьому пункті зазначено, що ставка 0 % діє тимчасово - з 01.04.2011 р. до 01.01.2016 р. Право на її застосування мають платники податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує 3 млн. грн. та сума нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншою за дві мінімальні заробітні плати. Крім цих вимог, платник податку має відповідати одному із таких критеріїв:
бути утвореним після 01.04.2011 р. (тобто після набрання чинності розділом 3 "Податок на прибуток підприємств" ПКУ);
протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років) мати задекларований щорічний обсяг доходів у сумі, що не перевищує 3 млн. грн. та середньооблікову кількість працівників протягом цього періоду не більше 20 осіб;
бути зареєстрованим платником єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності ПКУ (за умови, що за останній календарний рік їх обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до 1 млн. грн., а середньооблікова кількість працівників була менше 50 осіб).
Форма спрощеної податкової декларації та порядок переходу платників податків на подання такої декларації встановлюються КМУ.
Довідкова інформація |
||||
Строки подання звітності та сплати найпоширеніших податків, зборів та внесків у 2011 році |
||||
Податок |
Період |
Строк подання звітності, днів після звітного періоду |
Строк сплати податку, днів після подання звітності |
|
Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності |
Місяць |
- |
Не пізніше 15 числа перед звітним місяцем |
|
Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності (діяльність у сфері розваг) |
Квартал |
- |
Не пізніше 15 числа перед звітним кварталом |
|
Податок на додану вартість |
Місяць |
+20 |
+10 |
|
Акцизний податок |
Місяць |
Не пізніше 20 числа |
+10 |
|
Плата за землю |
Рік/місяць |
До 01.02. |
+30 після місяця |
|
Плата за землю (якщо не подану річну декларацію) |
Місяць |
+20 |
+30 |
|
Фіксований сільськогосподарський податок |
рік/місяць |
До 01.02. |
+30 після місяця |
|
Єдиний податок |
Квартал/місяць |
До 20 числа після кварталу |
Не пізніше 20 числа після місяця |
|
Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (подання) |
Місяць |
+20 |
+10 |
|
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування |
Місяць |
Не пізніше 20 числа |
Не пізніше 20 числа |
|
Податок на доходи фізичних осіб |
Квартал |
+40 |
Сплата разом з отриманням коштів |
|
Податок на прибуток |
Квартал |
+40 |
+10 |
|
Екологічний податок |
Квартал |
+40 |
+10 |
|
Збір за спеціальне використання води |
6. Відповідальність платників податків за порушення податкового законодавства
Закон України "Про систему оподаткування" № 77/97-ВР від 18.02.97 р. визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки та відповідальність платників.
...Подобные документы
Особливості обліку і аудиту готової продукції. Первинний, синтетичний та аналітичний облік готової продукції на СТОВ "Полісся". Методика проведення аудиторської перевірки готової продукції. Впровадження автоматизованої системи обліку на підприємстві.
дипломная работа [190,9 K], добавлен 06.05.2011Характеристика рослинництва як провідної галузі виробництва сільськогосподарської. Облік готової продукції сільськогосподарського підприємства на прикладі ТОВ "Нива". Аналіз синтетичного і аналітичного обліку надходження та реалізації готової продукції.
курсовая работа [393,8 K], добавлен 20.07.2011Теоретичні аспекти організації аудиту готової продукції. Аудит готової продукції на підготовчому етапі перевірки. Вивчення системи внутрішнього контролю та системи обліку. Встановлення ступеня ризику. Підготовка плану перевірки. Аудит готової продукції.
курсовая работа [43,3 K], добавлен 30.03.2007Поняття та класифікація готової продукції. Основні завдання обліку готової продукції, визначення її первісної вартості. Документальне оформлення руху готової продукції. Облік реалізації готової продукції. Аналітичний і синтетичний облік готової продукції.
курсовая работа [49,1 K], добавлен 04.05.2010Поняття та класифікація готової продукції. Порядок формування первісної вартості готової продукції. Документування господарських операцій з руху готової продукції. Інвентаризація готової продукції. Відображення операцій з обліку руху готової продукції.
контрольная работа [161,3 K], добавлен 22.11.2010Облік випуску готової продукції. Документальне оформлення відпуску готової продукції покупцям. Розрахунок фактичної собівартості та податків на реалізовану продукцію. Відображення операцій з реалізації продукції в системі рахунків бухгалтерського обліку.
курсовая работа [791,4 K], добавлен 22.11.2010Основні принципи і методи аудиту готової продукції в його організації. Вивчення системи внутрішнього контролю та системи обліку. Встановлення ступеня ризику. План, методи перевірки і контрольні процедури роботи аудитора, етапи та підсумкова документація.
курсовая работа [55,0 K], добавлен 27.06.2008Випуск та реалізація готової продукції. Розробка і обґрунтування технології проведення внутрішнього аудиту системи управління готової продукції в акціонерних товариствах. Формування фактичної собівартості готової продукції. Первинні облікові документи.
статья [648,7 K], добавлен 14.08.2013Теоретичні основи, економічна суть та особливості обліку доходів від реалізації готової продукції. Документальне оформлення, аналітичний та синтетичний облік доходів від реалізації готової продукції ПП "Газель і К", рекомендації щодо його вдосконалення.
курсовая работа [90,0 K], добавлен 28.05.2010Готова продукція: її склад, оцінка та задачі обліку. Документальне оформлення обліку наявності та руху готової продукції. Облік доходів та витрат від її реалізації. Види знижок, що надаються постачальником, їх відображення в обліку постачальника.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 17.04.2012Економічна характеристика готової продукції та її класифікація. Документальне оформлення процесу реалізації продукції. Синтетичний та аналітичний облік доходів від реалізації продукції. Кореспонденція бухгалтерських рахунків при вибутті товарів.
курсовая работа [236,1 K], добавлен 13.10.2012Теоретичні аспекти організації аудиту. Аудит готової продукції на підготовчому етапі перевірки. Підготовка плану і програми перевірки. Процедура аудиту готової продукції. Методи перевірки і контрольні процедури. Формування робочих документів аудитора.
курсовая работа [58,6 K], добавлен 10.04.2007Дослідження організації первинного, аналітичного і синтетичного обліку готової продукції рослинництва на прикладі ТОВ "Маловисторопське". Аналіз фінансових результатів, оцінка недоліків і розробка рекомендацій по вдосконаленню обліку готової продукції.
курсовая работа [69,9 K], добавлен 01.10.2011Основи побудови бухгалтерського обліку в Україні. Поняття готової продукції, особливості її обліку. Облік товарів, формування цін на товари і контроль за їх дотриманням. Кореспонденції бухгалтерських проведень з обліку готової продукції та товарів.
курсовая работа [86,4 K], добавлен 17.11.2011Порядок визнання, класифікація та завдання обліку доходів від реалізації продукції. Особливості аудиту, синтетичний та аналітичний облік доходів від реалізації продукції (робіт, послуг) в СФГ "Котон". Шляхи удосконалення обліку та аудиту на підприємстві.
дипломная работа [110,2 K], добавлен 06.11.2011Загальні поняття сільськогосподарської продукції та додаткових біологічних активів. Документальне відображення в бухгалтерському обліку готової сільськогосподарської продукції. Складський облік продукції рослинництва, тваринництва, промислових виробництв.
курсовая работа [88,7 K], добавлен 20.08.2011Основні макроекономічні показники стану реалізації продукції та розрахунків за неї. Облік готової продукції на складі та в бухгалтерії. Аналіз реалізації продукції та напрями її удосконалення. Застосування економіко-математичних методів в аналізі.
дипломная работа [201,0 K], добавлен 03.04.2012Особливості обліку реалізації продукції і розрахунків з покупцями та замовниками. Реалізація продукції, як економічна категорія. Порядок формування собівартості реалізації та документування господарських операцій, пов’язаних з рухом готової продукції.
курсовая работа [38,8 K], добавлен 28.11.2010Облікова політика ВАТ "Племзавод ім. Літвінова", аудит витрат і виходу продукції. Аналіз залежності собівартості продукції тваринництва від виробничих витрат, облік рівня рентабельності. Резерви зниження собівартості сільськогосподарської продукції.
курсовая работа [116,8 K], добавлен 12.05.2011Поняття та економічна сутність категорії "брак готової продукції", визначення головних причин та передумов його виникнення. Особливості обліку і документування втрат від браку готової продукції, характеристика методик контролю, розробка шляхів зниження.
курсовая работа [107,6 K], добавлен 21.06.2013