Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Облік грошових коштів на підприємстві та шляхи його удосконалення

Вступ

Курсова робота на тему «Організація обліку грошових операцій на підприємстві та шляхи його удосконалення» покликана розкрити суть системи грошового обігу в національній практиці.

Відповідно до статті 3 пункту 2 «Закону про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, що ведеться підприємством. За даними бухгалтерського обліку формується вся звітність (фінансова, статистична, податкова й інші). Метою ведення бухгалтерського обліку (стаття 3 пункт 1) представлення користувачам для прийняття рішень повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності і рух коштів підприємства.

В умовах ринкової економіки підприємства постійно підтримують фінансові взаємовідносини з іншими підприємствами й організаціями, працівниками підприємства й окремими особами, тому зростає потреба всіх рівнів управління у своєчасній і достовірній інформації, що забезпечує прийняття обґрунтованих рішень. У цьому зв'язку зростає роль обліку коштів. Кошти присутні на початковому і кінцевому етапах облікового циклу, що включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їхній продаж і одержання виторгу.

Бухгалтерський облік являє собою упорядковану і регламентовану систему збирання, вимірювання, обробки і передавання інформації про господарюючий суб'єкт користувачам для прийняття управлінських рішень. Він охоплює всі засоби господарства і джерела їх утворення, всі господарські процеси і результати діяльності.

Бухгалтерський облік відображає господарські операції систематично і забезпечує суцільне і безперервне спостереження. Виходячи з цього, бухгалтерський облік виконує інформаційну і контрольну функції. Одним із елементів господарських засобів є засоби у сфері обігу, складовою частиною яких є грошові кошти. Грошові кошти, необхідні підприємству для нормальної виробничо-господарської діяльності, в процесі свого існування.

Предметом бухгалтерського обліку грошових коштів є процеси документального оформлення руху коштів в касі підприємства та на рахунках в банку, господарські операції пов'язані з надходженням і видатками грошових коштів.

Актуальність. Більшість операцій, що відбуваються на підприємстві, пов'язані з придбанням, виробництвом і продажем товарів та послуг, і, у зв'язку з цим оплатою та одержанням грошових коштів. Оскільки грошові кошти мають здатність обертатись, ступінь ризику помилок в обліку та контролю на цій ділянці обліку досить великий. Тому важливим завданням є організація обліку, аналізу і аудиту грошових коштів з метою забезпечення мінімальних гарантій для користувачів фінансової звітності щодо достовірності, реальності, повноти і законності наведеної інформації про неї. Отже, питанням обліку грошових коштів має приділятись серйозна увага.

Вказані обставини вимагають подальшого дослідження особливостей обліку операцій з грошовими коштами і внесення, на цій основі, пропозицій по удосконаленню обліку та аналізу господарської діяльності підприємства. Крім того, необхідна також подальша наукова розробка питань, пов'язаних з дослідження суті поняття «грошові кошти», її ролі в інформаційному забезпеченні управління підприємством, оптимізації основних показників і кількості носіїв первинної інформації по складанню і аналізу фінансової звітності.

Суттєве практичне значення викладених питань дозволить виявити шляхи покращення фінансово-економічного становища підприємства.

Метою роботи є вивчення та практична оцінка обліку, аналізу та контролю наявності та руху грошових коштів підприємства, а також напрямів їх удосконалення.

Виходячи з поставленої мети, можна сформувати завдання роботи:

- вивчення теоретичних аспектів обліку грошових коштів;

- характеристика підприємства і технології виробництва;

- висвітлення питань організації і ведення бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту грошових коштів на підприємстві;

- на підставі узагальнених даних дослідження висунути рекомендації та пропозиції щодо обліку, аналізу і контролю грошових коштів на підприємстві.

Об'єктом дослідження є товариство з обмеженою відповідальністю «Власта - ЛТД», основним видом діяльності якого є придбанням, виробництво і продажа товарів та послуг.

Предмет дослідження - облік операцій з грошовими коштами на підприємстві.

Основні показники та дані бухгалтерського обліку, які в курсовій роботі використовуються для аналітичних розрахунків були взяті з річної фінансової звітності, первинних документів та інших облікових регістрів досліджуваного підприємства.

Структура роботи: робота складається з вступу, 3-х розділів, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи 61 сторінка.

1. Законодавчо-нормативні та теоретичні основи обліку грошових коштів

1.1 Законодавчо-нормативні основи обліку грошових коштів

облік грошовий економічний кишти

Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» грошові кошти - це готівка, грошові кошти на рахунках в банках та депозити до запитання.

Касові операції, згідно з Положенням №72 про ведення касових операцій у національній валюті України, - це операції підприємств між собою та з підприємцями і фізичними особами, пов'язані з прийманням та видачею готівки при проведенні розрахунків через касу підприємства з відображенням цих операцій в касовій книзі, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з Положенням №72 визначено порядок приймання і видачі готівки та оформлення касових операцій, порядок ведення касової книги і зберігання грошей, ревізія каси і контроль за дотриманням касової дисципліни підприємствами, установами та організаціями України. Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на зареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності [4, с. 2].

1 серпня 2001 року Національний банк України видав Постанову «Про затвердження змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» №311, що зареєстроване в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2001 року за №731/5922. Згідно цієї Постанови НБУ усуваються будь-які обмеження на готівкові розрахунки підприємств (підприємців) між собою при закупівлі сільськогосподарської продукції (перелік якої передбачено Державним класифікатором продукції та послуг, затвердженим наказом Державного комітету стандартизації та сертифікації України). Підприємства, які мають поточні рахунки в різних установах банків, подають заявку-розрахунок на власний розсуд до будь-якої установи банку, в якому відкрито його поточний рахунок, а іншим установам банків - копії заявки-розрахунку з установленим лімітом каси [7, с. 5].

Перш за все, аудитору слід мати на увазі, що згідно із загальними вимогами національних стандартів до визнання активів грошові кошти можуть знайти відображення в балансі, якщо може бути достовірно визначена їх грошова оцінка та в майбутньому очікується отримання економічних вигоді від їх використання.

Постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001 року затверджено Інструкцію «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України». Дана Інструкція розроблена відповідно до законодавства України.

Інструкція регулює порядок організації роботи установами банків України з готівкового обігу національної валюти як єдиного законного платіжного засобу на території України. Установи банків відповідно до нормативно-правових актів Національного Банку України здійснюють аналіз готівкового обігу, організовують і виконують оперативні функції з реалізації єдиної грошово-кредитної політики на території відповідних регіонів.

Механізм безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів і документообіг визначені Інструкцією «Про безготівкові розрахунки в національній валюті», затвердженою Постановою Правління НБУ від 29.03.2001 року №135, з подальшими змінами згідно Постанови Правління НБУ від 1 серпня 2001 року №318, яка визначає загальні принципи організації безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів та документообігу, введені в господарський обіг України. Ця Інструкція розповсюджується на підприємства, організації, установи всіх видів та форм власності, банки та підприємців без статусу юридичної особи і фізичних осіб та є обов'язковою для виконання [5, с. 2].

Указ Президента України від 03.09.1997 року №949/97 зі змінами і доповненнями «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» визначає фінансові санкції у вигляді штрафів, які застосовуються при порушенні норм регулювання обігу готівки, встановлених НБУ, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами-громадянами України, іноземними громадянами, які є суб`єктами підприємницької діяльності [9, с. 2].

Таблиця 1.1. Нормативні акти, що регулюють питання обліку операцій з грошовими коштами

№ з/п	Нормативне джерело	Стислий зміст
1	Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-ХІV	Визначає правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності в Україні
2	Інструкція щодо застосування плану рахунків. Наказ Мінфіну України від 30.11.99 р. №291	Встановлює значення та порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку. Інструкція про застосування Плану рахунків направлена на забезпечення однаковості відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках та субрахунках
3	Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6.07.1995 р. №226/95-ВР зі змінами і доповненнями	Визначає правові принципи застосування реєстраторів розрахункових операцій в сері торгівлі, громадського харчування та послуг.
4	Положення про ведення касових операцій у національній валюті України (затверджено постановою правління НБУ 19.02.2001 р. №72 зі змінами від 01.08.2001 р. №311);	Визначає правові принципи здійснення операцій з готівковими коштами в національній валюті.
5	Інструкція «Про безготівкові розрахунки в національній валюті», затв. Постановою Правління НБУ від 29.03.2001 року №135, з подальшими змінами згідно Постанови Правління НБУ від 1 серпня 2001 року №318	Визначає загальні принципи організації безготівкових розрахунків, їх форми, стандарти документів та документообігу, введені в господарський обіг України. Інструкція розповсюджується на підприємства, організації, установи всіх видів та форм власності, банки та підприємців без статусу юридичної особи і фізичних осіб та є обов'язковою для виконання.
6	Інструкція №146 «Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті» від 14.04.2000 року.	Визначає порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті
7	П(С) БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» затв. наказом Мінфіну від 31.03.99 р. №87	Визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей.
8	Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку та Інструкції про порядок їх виготовлення, зберігання і застосування» від 27.07.98 р. №263	Визначаються типові форми первинного обліку касових операцій.
9	Указ Президента України від 03.09.1997 року №949/97 зі змінами і доповненнями «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки»	Визначає фінансові санкції у вигляді штрафів, які застосовуються при порушенні норм регулювання обігу готівки, встановлених НБУ, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами-громадянами України, іноземними громадянами, які є суб'єктами підприємницької діяльності.

Наведений перелік нормативних документів не є вичерпним, оскільки потрібно враховувати дію інших нормативних документів, що опосередковано впливають на облік операцій з грошовими коштами.

1.2 Теоретичні основи обліку грошових коштів

облік грошовий економічний кошти

Готівково-грошовий рух здійснюється за допомогою різних видів грошей: банкнот, металевих монет, інших кредитних інструментів (векселів, чеків, кредитних карток). Емісію готівки здійснює Національний банк. Він випускає готівку в обіг і вилучає її, якщо вона прийшла в непридатність, а також замінює гроші на нові зразки купюр і монет.

Готівка використовується:

- для кругообігу товарів і послуг;

- для розрахунків не пов`язаних безпосередньо з рухом товарів і послуг, а саме: розрахунків по виплаті заробітної плати, премій, пенсій; по виплаті страхових відшкодувань за договорами страхування; при оплаті цінних паперів і виплат по них прибутку; по платежах населення за комунальні послуги і інше.

Механізми здійснення готівкових операцій регулюються певною законодавчою і нормативною базою. Основними документами, що регламентують порядок використання готівки у вітчизняній економіці, є: Постанова НБУ «Порядок ведення касових операцій у народному господарстві України»7; Інструкція НБУ «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України»"9. Вони визначають єдині підходи до ведення касових операцій, порядок приймання і видавання готівки з кас підприємств та організацій із застосуванням неодхідних касових документів для оформлення цих операцій (прибуткові та видаткові ордери, касові книги тощо), передбачають забезпечення схоронності цінностей, здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, встановлюють відповідальність суб`єктів господарювання за її порушення тощо.

Вказані документи регламентують також основні принципи організації обігу готівки суб`єктами господарювання:

- обов`язковість для всіх підприємств і організацій зберігання власних грошових коштів у банківських установах;

- вільне одержання всіма клієнтами готівки з власних банківських рахунків без подання необхідних документів;

- здійснення розрахунків як у безготівковому порядку, так і в готівковій формі;

- обмеження розмірів готівки, що перебуває в касах підприємств через установлення їм лімітів залишку готівки в касі;

- можливість використання касового виторгу (поточних надходжень).

Організація обігу готівкових коштів передбачає також забезпечення постійного дотримання правил приймання, схоронності і використання готівки господарством. Підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які мають поточні рахунки в установах комерційних банків, повинні зберігати на них свої вільні кошти.

Зберігання коштів підприємств і організацій у банківських установах створює передумови для концентрації готівкових коштів у банківській сфері, забезпечення їх ефективного використання в обороті, гарантування їх схоронності, сприяє більшій оперативності у задоволенні потреб суб`єктів господарювання в готівці для здійснення їхніх чергових платежів та запобігання зловживанням під час витрачання готівки.

Готівково-грошовий обіг - це сукупність платежів, що здійснюються готівкою. В ринковій економіці сфера готівково-грошового обігу є обмежена. Навпаки, для кризової економіки характерним є розширення сфери використання готівки, яка обслуговує в основному тіньовий господарський оборот.

Вільні кошти підприємства повинні обов'язково зберігатись на рахунках банку і лише незначна їхня частина - у касі підприємства.

Каса - це самостійний структурний підрозділ підприємства, призначений для зберігання наявних коштів і грошових документів, проведення розрахунків наявними. Матеріальна відповідальність за зберігання коштів і здійснення касових операцій покладена на касира, із яких укладають договір про матеріальну відповідальність у формі зобов'язань касира (або другої уповноваженої особи).

Готівка може бути одержана з установ банків підприємствами для розрахунків з населенням: на оплату праці, для грошових виплат та заохочень, купівлі-продажу цінних паперів, виплати дивідендів (процентів), інших виплат населенню, що не входять до складу коштів, спрямованих на споживання, допомогу, компенсації, гонорари, стипендії, пенсії, витрати на відрядження, закупівлю сільгосппродукції та продуктів її переробки, тваринницької та рослинницької сировини, дикорослих плодів і ягід, лікарських рослин, макулатури, склотари, брухту, на страхові відшкодування населенню у разі настання страхових випадків, ломбардам, що здійснюють виключно ломбардні операції, у розмірах згідно з чинними нормативними актами.

Для підприємств, організацій і установ встановлено єдиний порядок приймання грошей у каси, їх зберігання, транспортування і видачі, єдині вимоги щодо технічного укріплення і обладнання приміщень кас підприємств, оформлення касових документів, ведення касової книги, проведення ревізії каси і контролю за дотриманням касової дисципліни.

Установи банків повинні постійно контролювати дотримання всіма господарськими суб`єктами правил ведення касових операцій.

Касові операції (надходження готівки в касу і видача з неї) здійснюється на підставі «Порядку ведення касових операцій у національної валюті України», затвердженого постановою Правління Національного банки України №21, із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління НБУ.

Надходження коштів у касу оформляють прибутковими касовими ордерами типової форми №КО-1 (додаток 1). У випадку, якщо гроші надходять от фізичних осіб, то обов'язково видається квитанція зі штампом або пресою з підписом головного бухгалтера і касира. З 1.03.2009 року, прибутковий касовий ордер став бланком суворої звітності. Цей бланк суворої звітності виписується в одному примірнику, реєструється під типографським номером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, типова форма №ДО (додаток 3), затверджена розпорядженням Мінстату України от 15.10.2006 року №51 робітниками бухгалтерії, підписується головним бухгалтером або уповноваженим на це особою і передається у касу підприємства.

Видачу грошей із каси оформляють видатковими касовими ордерами типової форми №КО-2 (додаток 2), що підписують касир, головний бухгалтер і керівник підприємства.

У прибуткових ордерах указують: від кого, за що і на які цілі отримані гроші, а у видаткових - кому, за що і для яких цілей вони видаються. У ордерах також проставляють рахунки, що використовуються, на яких повинні бути відбиті операції і зазначені виправдувальні документи, що послужили підставою для упорядкування ордерів: чеки, авансові звіти, заяви й ін.

Касові операції здійснюються на підставі правильно оформлених документів. Як уже було зазначено вище, надходження в касу і видачу коштів підприємства оформляють прибутковими і видатковими касовими ордерами, що виписує бухгалтерія.

Касові ордери передаються до виконання касиру підприємства безпосередньо бухгалтером, але не через особу, що одержує або вносить гроші. Касир, що одержав із бухгалтерії ордери, зобов'язаний перевірити слушність їхнього оформлення, наявність і відповідність підписів, додатки, перераховані в ордері. Після цього він приймає або видає гроші. Особі, що внесла гроші в касу, видається квитанція. При видачі грошей по видатковому касовому ордеру окремій особі, касир вимагає пред'явлення документів, що підтверджують особистість одержувача. Такими документами являються паспорт, закордонний паспорт, військовий квиток, службове посвідчення при наявності на ньому фотографії й особистого підпису власника. Прибуткового касові ордера, квитанції до них, а також видаткового касові ордера заповнюються бухгалтерією чітко і ясно, без яких-небудь підчищень або виправлень.

Прибуткові і видаткові касові ордера до передачі їх у касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації касових ордерів, де їм присвоюється порядковий номер (наростаючи з початку року).

Всі надходження і видачі наявних коштів по прибуткових і видаткових касових ордерах касир записуються в касової книзі (додаток 4). На підприємстві ведеться тільки одна касова книга, у якій касир відбиває наявність і рух коштів. Записи в касовій книзі здійснюють по кожному прибутковому і видатковому ордеру. Але якщо в організації або на підприємстві є інші види валют, крім національної, то касові книги відкриваються на кожну валюту окремо.

Всі касові ордера касир підписує, а прикладені до них документи щоб уникнути повторного їхнього використання погашають штампом або підписом від руки «Отримано» або «Сплачено» із позначенням дати. Записи в касовій книзі здійснюються під копірку, тобто в двох примірниках. Другий примірник служить звітом для касира. Наприкінці робочого дня касир підраховує результати оборотів по приходу і видачі коштів і визначає залишки на кінець дня. Перші відривні листи, що є звітом касира, разом із прибутковими і видатковими ордерами і прикладеними до них виправдувальними документами касир передає бухгалтерії під розписку в касової книзі. Бухгалтер перевіряє слушність оформлення касових ордерів, їхнє обґрунтування, виконання записів у касової книзі і виведеного залишку в ній на кінець дня і проти кожної суми проставляє шифр рахунків, що використовуються.

- найбільше важливими вимогами оформлення й обліку касових операцій являються: негайний запис кожної здійсненої касової операції в касову книгу, щоденне визначення результатів у цій книзі і залишків касиром під розписку бухгалтеру касових документів;

- виписка бухгалтерією на кожну окрему касову операцію прибуткових і видаткових ордерів, дотримання послідовності нумерації і реєстрації цих документів у реєстрі і передача їх для виконання касиру;

- погашення касиром спеціальним штампом касових документів щоб уникнути повторного їхнього використання;

- установлення розпорядженням керівника підприємства осіб, що мають право підписувати касові документи, наявність у касира зразків підписів цих осіб і неприпустимість виконання касових операцій по неоформлених документах.

- кількість грошей у касі, так званий ліміт, повинна бути обмежена і встановлюється банком. Ліміт залишку наявних коштів у касі встановлюється в розмірі, необхідному для виплати невідкладних витрат.

Підприємства самостійно визначають ліміт наявних у їхніх касах і розрахунки потреб наявної маси з урахуванням їхньої виробничої необхідності і розміщення.

З метою контролю головний бухгалтер не рідше одного разу на місяць повинний перевіряти наявні кошти в касі, складати акт (додаток 5) і доповідати керівнику підприємства. Керівник підприємства відповідає за зберігання готівки, правильне і доцільне їхнє використання. Відповідно до підпункту «р» пункту 73 Інструкції №4 і пункту 7 Порядку №21 підприємства не мають права використовувати кошти, отримані в банку, на інші цілі, крім тих, що зазначені в чеку.

У випадку використання наявних коштів, отриманих у банку, не по цільовому призначенню, до підприємства відповідно до Указу №436 застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі витрачених сум.

Касові документи варто зброшурувати окремо від бухгалтерських документів, вони повинні мати самостійну нумерацію, і при здачі в бухгалтерський архів необхідно фіксувати в архівній книзі факт прийняття касових документів.

Бухгалтерія після одержання звіту касира робить перевірку обґрунтованості всіх записів у звіті, проставляє кореспонденцію рахунків на кожному документі і заповнює журнал-ордер №1 із кредиту рахунку 30 «Каса» у дебет рахунків обліку виробничих витрат, матеріальних цінностей, розрахунків із працюючими, із підзвітними особами й ін. наприкінці місяця в журналі-ордері №1 і відомості №1 підраховують прихід і витрати коштів і визначають на перше число такого місяця залишок грошей у касі, що повинний бути рівнозначним показнику у касовій книзі.

- Відповідно до інструкції з журнально-ордерної форми обліку необхідно використовувати журнал-ордер №1 і відомість №1.

- Підсумкові дані записують у головну книгу.

Для обліку залишків і руху наявних коштів у бухгалтерії Ткаченко Н.М. [12] рекомендує використовувати активний рахунок 30 «Каса» із такими субрахунками.

Сума розрахунків наявними коштами одного підприємства (приватного підприємця) із другим протягом дня не повинна перевищувати 10000 грн. по одному або декільком платіжним документам. У випадку здійснення розрахунків наявними коштами одного підприємства з другим понад установлену суму відповідальність за дане порушення несе підприємство-покупець [14]. Сума перевищення одноразово включають розрахунково в суму фактичного залишку готівки в касі платника на кінець дня з подальшим порівнянням отриманої суми з установленим лімітом залишку готівки каси [15]. Якщо ліміт залишку готівки в касі перевищений, до підприємства застосовується фінансова санкція у виді штрафу в дворазовому розмірі виявленої понадлімітної готівки [13].

По Плану рахунків бухгалтерського обліку рахунок 30 «Каса» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства [16]. Рахунок 30 «Каса» має такі субрахунки:

- 301 «Каса в національній валюті»

- 302 «Каса в іноземній валюті»

За дебетом рахунку 30 «Каса» відображається надходження грошових коштів у касу підприємства, за кредитом - виплата грошових коштів із каси підприємства.

На підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата послуг зв'язку, обмін валюти тощо) відкриваються субрахунки «Операційна каса в національній валюті» та «Операційна каса в іноземній валюті».

Для відображення в бухгалтерському обліку здійснених касових операцій використовуються визначені первинні документи, облікові регістри і форми фінансової звітності.

1. Первинні документи:

прибуткового касові ордера; видаткового касові ордера;

квитанції на внесок наявними в банк;

корінці чекової книжки;

розрахункові (розрахунково-платіжні) відомості;

трудові угоди;

акти інвентаризації каси;

звіти про відрядження, чеки на придбання ТМЦ за готівку (як правило, на малих підприємствах).

2. Облікові регістри:

журнал реєстрації первинних документів по касі;

касова книга;

звіт касира;

журнал-ордер №1 й відомість №1;

головна книга.

3. Звітні документи:

баланс підприємства.

В роботі питанню обліку касових операцій виділена велика увага, тому що каса є на будь-яких підприємствах і являється предметом особливого контролю з боку державних органів.

Як ми бачимо, облік касових операцій достатньо жорстко регламентований законодавством при тому, що документообіг при вчиненні цих операцій дуже ємний.

2. Організаційно-економічна характеристика підприємства

Об'єктом дослідження є товариство з обмеженою відповідальністю «Власта - ЛТД». Діяльність підприємства регулюється Господарським Кодексом України, Кодексом законів про працю України, та іншим чинним законодавством.

ТОВ «Власта - ЛТД» створено відповідно рішення установчих зборів учасників, згідно протоколу №1 від 26 червня 1993 р. Засновниками Товариства є фізичні особи Лидіна Татяна Олександрівна та Каминский Володимир Семенович. Повна назва підприємства - Товариство з обмеженою відповідальністю «Власта - ЛТД». Місце розташування Товариства: Україна, 54052, Україна, м. Миколаїв, вул. Ленінградська, 3д - 118.

Джерелом формування майна товариства є грошові та майнові внески учасників; доходи від реалізації продукції, послуг, і інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків, та інше.

Головна мета, з якою було створено товариство, - отримання прибутку шляхом найбільш повного задоволення потреб громадян, підприємств у товарах та послугах, які надає Товариство.

Предметом діяльності ТОВ «Власта - ЛТД» є:

- оптова та роздрібна торгівля товарами народного споживання та виробничо - технічного призначення;

- реалізація товарів народного споживання, продукції промислово - технічного призначення, продуктів громадського харчування;

- надання посередницьких, інформаційних, консультацій них, рекламних послуг;

- консультація з питань комерційної діяльності і управління;

- складування;

- оптова та роздрібна торгівля продуктами харчування, в тому числі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

На момент створення підприємства воно, згідно Статуту, мало Статутний фонд у розмірі 20500 (двадцять тисяч п'ятсот) гривень, поділений на 100 часток по 200 гривень, розподілений порівну (по п'ятдесят часток) між учасниками Товариства. Підприємство має резервний (страховий) фонд, розмір якого складає 25% Статутного фонду Товариства. Розмір щорічних відрахувань у резервний фонд складає 5% від суми чистого прибутку. Також у підприємстві створено фонд соціально - культурного розвитку. ТОВ «Власта - ЛТД» несе відповідальність по зобов'язанням усім своїм майном, на яке згідно з законом може бути звернено стягнення по вимозі кредиторів.

Вищім органом Товариства є загальні збори учасників, які мають кількість голосів, пропорційну до розмірів їх паїв. При проведенні загальних зборів трудового колективу і присутності на них не менш 2/3 складу трудового колективу, з'являється правомочність вирішувати питання відкритим голосуванням за більшістю голосів. На підприємстві виробничі, трудові та економічні стосунки трудового колективу з адміністрацією, питання охорони праці та соціального розвитку регулюються колективним договором.

Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, які затверджені правлінням товариства і зареєстровані в торгово-промислові палаті, печатку зі своєю назвою. Воно є самостійним господарським об'єктом з правами і обов'язками юридичної особи, має право займатися господарською діяльністю, виходячи з цілей і завдань, складати договори, нести відповідальність згідно своєї обов'язків.

Підприємство діє на принципах повного господарського розрахунку, самофінансування і самоокуповування, забезпечує соціальний розвиток і стимулювання працівників за рахунок накопичених засобів, несе повну відповідальність за результати власної господарської діяльності і виконання покладених на себе зобов'язань перед постачальниками і споживачами, бюджетом, банками, а також перед трудовим колективом згідно чинному законодавству.

На ТОВ «Власта - ЛТД» для ведення бухгалтерського обліку використовується журнально-ордерна форма, яка є оптимальною паперовою формою обліку. Журнали відкриваються за кредитом низки бухгалтерських рахунків. Аналітичні дані в облікових регістрах мають узгоджуватися з даними синтетичного обліку на останнє число місяця. Господарські операції відображаються в облікових регістрах під час надходження первинних документів або підсумками за місяць, залежно від характеру і змісту операцій. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом. Підсумкові записи в журналах звіряються з даними первинних документів, які були підставою для записів, та з відомостями. На документах, дані яких включені до облікових регістрів, зазначають номери відповідних облікових регістрів і порядкові номери записів у них (номер рядка). За документами, дані яких відображені в облікових регістрах загальним підсумком, номер регістру і номер запису вказують на окремому аркуші, який додається до зброшурованих документів. В облікових регістрах, показники яких переносять до Головної книги або до інших облікових регістрів, роблять позначку про це у відповідному рядку регістру. Головна книга використовується для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності. До Головної книги заносяться із журналів підсумки оборотів із кредиту рахунків. Головна книга ведеться протягом календарного року. На кожний синтетичний рахунок у Головній книзі відводять окрему сторінку. Для перевірки правильності складання облікових регістрів застосовують оборотну відомість за рахунками бухгалтерського обліку, яка складається з даних оборотів на рахунках Головної книги після занесення до неї оборотів із усіх журналів. Обороти за дебетом і кредитом рахунків мають бути рівними. Інформація облікових регістрів використовується для складання фінансової звітності. Облік доходів і результатів діяльності даного підприємства ведеться у Журналі 6. Він призначений для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства та фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій за кредитом рахунків класу 7 «Доходи і результати діяльності». Окремо у відомості 6.1 накопичуються аналітичні дані про окремі складові доходів підприємства.

Поряд з журнально-ордерною формою обліку на підприємстві використовується автоматизована форма ведення бухгалтерського обліку, зокрема доходів від операційної діяльності, з використанням програми «1С. Бухгалтерия 7.7»

Бухгалтерський облік на підприємстві проводиться складанням статистичної звітності форми №1-підприємництво, де розглядаються основні показники діяльності підприємства. Статистична звітність складається за місяць і рік. Бухгалтерська звітність складається форми №1,2, в яких міститься інформація про фінансовий стан підприємства, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Набір програм «1С: Предприятие 7.7» є універсальною програмою автоматизації діяльності підприємства, яка використовується для будь-яких розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку. Программа «1С: Предприятие 7.7» має компонентну структуру.

«1С: Бухгалтерия 7.7» є складовою частиною системи програм «1С: Предприятие 7.7» - її компонентою. Всього існує три основні компоненти:

1) «1С: Бухгалтерия 7.7»;

2) «1С: Оперативный учет 7.7»;

3) «1С: Расчет 7. 7.

Інтерфейс розглянутих програм є російським. Всі команди, документи, довідники та інші функціональні характеристики викладені російською мовою.

На ТОВ «Власта - ЛТД» розраховуються також такі показники фінансово-господарської діяльності як ліквідність балансу, платоспроможність та рентабельність діяльності підприємства.

Ліквідність балансу - ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошову форму відповідає терміну погашення зобов'язань. Для аналізу ліквідності балансу порівнюються засоби по активу, згруповані по ступені ліквідності з зобов'язаннями пасиву, згрупованими по термінах їхнього погашення.

Активи по ступені ліквідності групуються на такі групи:

А1 - найбільш ліквідні активи (кошти і їхні еквіваленти, поточні фінансові інвестиції);

А2 - активи, що швидко реалізуються (дебіторська заборгованість з терміном погашення протягом 12 місяців і інші оборотні активи);

А3 - активи, що повільно реалізуються (запаси);

А4 - активи, що важко реалізуються (нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість і інші необоротні активи).

Пасиви групуються по ступені терміновості на такі групи:

П1 - найбільш термінові зобов'язання (кредиторська заборгованість і інші поточні зобов'язання);

П2 - короткострокові пасиви (короткострокові кредити і поточна заборгованість по довгостроковим кредитам);

П3 - довгострокові пасиви (довгострокові зобов'язання);

П4 - постійні пасиви (власний капітал, забезпечення майбутніх витрат і платежів, доходи майбутніх періодів за винятком витрат майбутніх періодів).

Розрахунок показників ліквідності та платоспроможності (табл..2.1)

Таблиця 2.1. Показник ліквідності та платоспроможності

Показник	Порядок розрахунку	Економічний зміст показника
Коефіцієнт платоспроможності (абсолютної ліквідності)		Показує яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити відразу або на протязі двох-трьох днів (реалізація цінних паперів)
Коефіцієнт проміжної ліквідності (швидкої, суворої)		Виражає здатність підприємства розраховуватись з кредиторами в найближчому майбутньому - близько 1 місяця (повернення дебіторської заборгованості або її реалізація)
Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності)		Відображає здатність підприємства розраховуватись зі своїми кредиторами шляхом перетворення в грошову форму усіх оборотних активів

Коефіцієнт платоспроможності (а не коефіцієнт абсолютної ліквідності, що є також досить вдалою назвою) названий так тому що саме він відображає здатність підприємства оплачувати свої зобов'язання реальними грошовими коштами, тобто здатність платити. Доречно зауважити, що саме тут виявляється важливість правильного розбиття на групи активів підприємства. Мається на увазі цінні папери - якщо це, наприклад, акції збиткового та фінансово нестійкого підприємства, то реалізувати їх практично неможливо і в групу А1 відносити недоцільно. Інші два показники виражають потенційну платоспроможність, тобто ліквідність, тому і названі коефіцієнтами ліквідності.

Усім цим показникам надаються так звані нормативні значення які свідчать про те що у підприємства ліквідність та платоспроможність перебувають у задовільному стані. Дані нормативи суттєво відрізняються у різних авторів (див. табл. 2.2).

Таблиця 2.2. Нормативи показників ліквідності та платоспроможності

Показник	Нормативне значення
Коефіцієнт платоспроможності (абсолютної ліквідності)	0,2 - 0,25
Коефіцієнт швидкої ліквідності (проміжної, суворої)	0,7 - 0,8
Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності)	2 - 2,5

Вважається, що якщо грошові кошти покривають 20% поточних зобов'язань (причому ця цифра ніяк не обґрунтовується), то підприємство здатне провадити поточні розрахунки (тобто в межах кількох днів). Зрозуміло, що ймовірність пред'явлення вимог негайної оплати усіма кредиторами відразу малоймовірна (при умові проведення прогнозованої та виваженої політики). Важливо зазначити, що до показника платоспроможності (абсолютної ліквідності) необхідно ставитися з обережністю. Справа в тому, що грошові засоби мають найменші строки обороту які можуть обчислюватися навіть не днями, а годинами і, відповідно, баланс, як моментальний знімок на початок і кінець року, не відображає реального стану справ. В цьому випадку, можна розраховувати усереднені показники залишку грошових коштів в межах, скажімо, одного місяця (на початок і кінець року), що дозволить отримати реальну картину забезпеченості підприємства найбільш ліквідними засобами.

Високі нормативи коефіцієнту швидкої ліквідності зумовлені природою дебіторської заборгованості - уся вона ніколи не повертається на підприємство. Коефіцієнт покриття вказує на раціональне співвідношення між поточними активами та пасивами. А оскільки запаси дуже часто важко перетворити в абсолютно ліквідні активи, то норматив сягає 2.

Мінімальною умовою ліквідності підприємства є наявність власного оборотний капіталу:

ВОК =ВК - НА

де, ВОК - власний оборотний капітал;

ВК - власний капітал (Ф. 1, р. 380+430+630);

НА - необоротні активи (Ф. 1, р. 080);

Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів і ефективності діяльності підприємства. Вони вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій і групуються відповідно до інтересів учасників економічного процесу, ринкового обміну. Крім цього показники рентабельності - властиві характеристики факторного середовища формування прибутку підприємства. Саме тому вони є обов'язковими елементами аналізу за звітний і попередній рік, на підставі форми 2 «Звіт про фінансові результати».

1. Рентабельність продукції за прибутком від реалізації:

де: Пр - прибуток від реалізації (с. 010 ф2), тис. грн.,

ЧД - чистий дохід від реалізації (с. 035 ф2), тис. грн.

Цей показник показує скільки прибутку від реалізації приходиться на 1 грн. чистого доходу від реалізації. Зростання цього показника є наслідком росту цін при постійних витратах на виробництво реалізованої продукції чи зниженні витрат на виробництво при постійних цінах. Зменшення R свідчить про зниження цін при постійних витратах на виробництво чи при постійних цінах, тобто при зниженні попиту на продукцію підприємства.

1. Рентабельність продукції за чистим прибутком:

де: Пч. - чистий прибуток (с. 220 ф2), тис. грн.

Цей показник відбиває, скільки чистого прибутку приходиться на 1 грн. чистого доходу від реалізації. Він характеризує ефективність діяльності підприємства після сплати податку на прибуток.

2. Рентабельність активів за прибутком від реалізації (прибутки від звичайної діяльності):

де: Пзвич. - прибуток від звичайної діяльності (с. 170 ф2), тис. грн.

Цей показник характеризує ефективність використання всього майна підприємства. Він показує, скільки прибутку від реалізації (прибутку від звичайної діяльності) приходиться на 1 грн. майна підприємства. Його зниження свідчить про падаючий попит на продукцію підприємства чи про зайве накопичення активів

3. Рентабельність активів за чистим прибутком:

Показує скільки чистого прибутку приходиться на 1 грн. майна підприємства. Цей показник характеризує ефективність використання всього майна підприємства після сплати податку на прибуток.

Розраховані показники зводяться в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3. Показники рентабельності

№ з/п	Показники	Попередній рік (2010 р.)	Звітний рік (2011 р.)	Зміна
				+, -	Темп зростання, %
1	Рентабельність продукції за прибутком від реалізації	120	120	-	-
2	Рентабельність продукції за чистим прибутком	0,12	1,57	+0,45	76
3	Рентабельність активів за прибутком від реалізації	3,39	4,24	+0,85	125
4	Рентабельність активів за чистим прибутком	2,82	3,09	+0,27	110

3. Облік грошових коштів на підприємстві

3.1 Синтетичний та аналітичний облік грошових коштів

В Україні обіг грошових коштів регулюється наступними нормативними документами:

1) Порядком ведення касових операцій у національній валюті України;

2) Інструкцією про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України;

3) Наказом Міністерства Статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій»;

4) П(С) БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»;

5) Інструкція про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті;

6).Інструкція №7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України».

Грошові кошти є найбільш ліквідними активами. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки. Для здійснення розрахунків готівкою підприємство ТОВ «Власта - ЛТД» має касу.

Каса - це спеціально обладнане та ізольоване приміщення, яке призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки. Під касою також розуміють всю сукупність готівки та грошових документі, що є у підприємства. Каса охоплює всі наявні грошові кошти, які знаходяться на певний період часу на підприємстві, як в монетах, так і в паперових грошових знаках.

В касі підприємство ТОВ «Власта - ЛТД» зберігає не тільки готівкові кошти, але і цінні папери, грошові документи, які є бланками суворої звітності. До них відносяться трудові книжки і вкладні листки до них, квитанції шляхових листків автотранспорту, бланки довіреностей.

Посадову матеріально відповідальну особу, яка завідує касою, видачею і прийманням грошей та цінних паперів на підприємстві, називають касиром. Після видання наказу про призначення відповідного працівника на посаду касира керівник підприємства під розписку ознайомити його з порядком ведення касових операцій, після чого з касиром укладається договір про повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей [18].

Під час здійснення операцій двері до приміщення каси мають бути замкнуті з середини. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, забороняється.

Вся готівка на підприємстві ТОВ «Власта - ЛТД» має зберігатись у вогнетривких металевих шафах, а в окремих випадках - у комбінованих і звичайних металевих шафах, які після закінчення роботи каси замикаються ключем і опломбовуються сургучною печаткою касира. Ключі від металевих шаф і печатки зберігаються у касира.

Дублікати ключів в опечатаних касиром пакетах або скриньках зберігаються у керівника підприємства.

Керівник підприємства забезпечує зберігання грошових коштів при їх транспортуванні, обладнує касу та забезпечує в ній ефективне зберігання грошей.

У випадку раптової відсутності касира на роботі (з причини хвороби тощо) цінності, що знаходяться у нього під звітом, негайно перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника і головного бухгалтера підприємства або у присутності комісії, призначеної керівником підприємства, про що складається відповідний акт.

Підприємство складає касові заявки, в яких повідомляє установу банку про строки виплати заробітної плати. Банк задовольняє вимоги клієнтів на одержання готівки, однак не допускає видачі грошей на виплату заробітної плати раніше встановлених строків, за винятком окремих випадків.

Підприємство має право здійснювати розрахунки як у готівковій, так і у безготівковій формах. При цьому сума платежу готівкою протягом 1-го дня не повинна перевищувати 3000 грн.

Здійснення готівкових розрахунків обов'язково має бути підтверджено відповідним обліково-розрахунковим документом (податкова накладна, рахунок-фактура, товарний чек, акт виконаних робіт тощо) [40].

Підприємства можуть мати у касі готівку тільки в межах лімітів залишку. Ліміт залишку готівки - це гранична сума грошових коштів, яка може знаходитись в касі підприємства.

Всю готівку понад суми встановлених лімітів підприємства повинні здавати для зарахування на поточний рахунок у порядку та в строки, встановлені і узгоджені з установою банку, в якому відкритий поточний рахунок.

Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства встановлюється банками з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів, встановлених строків і порядку здавання касової виручки.

На підприємстві ТОВ «Власта - ЛТД» ліміт залишку готівки у касі становить 3000 грн.

Понадлімітні залишки готівки в касі підприємства визначаються прямим розрахунком за кожен робочий день шляхом порівняння залишку готівки в касі суб'єкта господарювання на кінець дня з встановленим йому (або самостійно визначеним) обслуговуючою установою банку лімітом залишку готівки в касі, незалежно від того, здійснювались в цей день касові операції (надходження і витрачання готівки) чи ні.

У випадку, якщо підприємству ліміт залишку готівки в касі не встановлений, вся наявна в його касі на кінець дня готівка вважається понадлімітною.

Готівка, видана в підзвіт, але з об'єктивних причин не витрачена (частково або в повній сумі), має бути повернена до каси підприємства одночасно з авансовим звітом не пізніше наступного робочого дня після її видачі (за відрядженнями - не пізніше 3-х робочих днів після повернення з відрядження, на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини і металобрухту - не пізніше 10-ти робочих днів і дня видачі її в підзвіт).

Строки і порядок здавання виручки встановлюються установами банків кожному підприємству за погодженням з його керівником, виходячи з необхідності прискорення обіговості грошей і своєчасного надходження їх до кас банків:

- для підприємств, що розташовані в місцевості, де є установи банків і виручка здається до банку (а при відсутності в місцевості установ банків на підприємства зв'язку), - щоденно в день надходження грошей до їх кас;

- для підприємств, що мають невеликі суми виручки (які за 5 днів не перевищують 10-кратного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян) і знаходяться на значній відстані від установ банків або підприємств зв'язку, не рідше одного разу на 5 днів.

Підприємство ТОВ «Власта - ЛТД» виручку здають щоденно в день надходження грошей до їх каси.

Грошовими документами вважаються документи, що знаходяться в касі підприємства: оплачені путівки в санаторії, пансіонати і будинки відпочинку; поштові марки; проїзні квитки тощо.

Згідно з Порядком, встановленим Національним банком України від 25.06.93 р. №21, бланки акцій також зберігаються в касі.

Гроші, здані до банку або інкасаторам, але не зараховані на поточний рахунок (до 24-ої години наступного дня), є грошовими коштами в дорозі.

Касові операції оформлюються документами, типові міжвідомчі форми яких затверджені Мінстатом України за згодою НБУ і Мінфіном України, і які повинні застосовуватись без змін на всіх підприємствах, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форми власності:

КО-1 «Прибутковий касовий ордер»;

- КО-2 «Видатковий касовий ордер»;

- КО-3, За «Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів»;

- КО-4 «Касова книга»;

- КО-5 «Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей».

Касові ордери - це документ, то засвідчують законність надходження грошей до каси підприємства та їх витрачання за цільовим призначенням.

Оприбуткування готівки в касу підприємства ТОВ «Власта - ЛТД» здійснюється на підставі прибуткового касового ордеру (ПКО), підписаного головним бухгалтером або уповноваженими на це особами. При цьому особі, яка здала гроші, після отримання їх касиром видається квитанція, підписана головним бухгалтером та касиром. ПКО в залежності від цілей використання коштів, які надходять до каси, повинен мати юридичне обґрунтування. В прибутковому касовому ордері зазначають, від кого прийнято гроші, на якій підставі, сума (цифрами і прописом), підпис головного бухгалтера і касира.

Отримання грошей з банку здійснюється через касира або іншу уповноважену на те особу по грошовому чеку, виписаному на її ім'я.

Для одержання в банку чекової книжки необхідно заповнити заяву, в якій зазначається прізвище, ім'я, по батькові касира і зразок його підпису. Заява повинна бути завірена печаткою підприємства, підписами керівника та головного бухгалтера. За цією заявою касир одержує чекову книжку на 25 або 50 чеків. Зберігається чекова книжка в касі підприємства. Жодних виправлень у чеках не допускається. На корінці чеку вкачується прізвище, ім'я та по батькові особи, якій доручено одержання готівки [12].

Витрачання готівки з каси оформлюється видатковим касовим ордером (ВКО). Він підписується корінником і головним бухгалтером підприємства чи особами, ними уповноваженими. Якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявках, рахунках, інших розрахункових документах присутній дозволяючий надпис керівника підприємства, то його підпис на видаткових ордерах не є обов'язковим. У випадку видачі грошей окремім особі за видатковим касовим ордером касир вимагає пред'явлення документу, який засвідчує особу отримувача і містить фотокартку то особистий підпис власника.

На операцію по здачі грошей до банку касир, крім видатковою касового ордеру, також оформлює об'яву на внесок готівкою, в якій вказує дату операції, хто здає кошти і через кого, банк та назву одержувача, суму цифрами і прописом, призначення внеску, номер власного рахунку. Об'ява складається з трьох частин. Перша частина залишається в банку, друга (квитанція) - передається касиру, третя (ордер) - повертається підприємству з випискою банку після зарахування грошей на поточний рахунок.

...