Методика проведення аудиту у зв'язку з існуванням бухгалтерського та податкового обліку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Донбаський державний технічний університет

Кафедра обліку і аудиту

Контрольна робота

з дисципліни: "Організація аудиту"

Виконала: студентка гр. БХА-09 з

Стаськова А.О.

Перевірив: Нечай Т.П.

Алчевськ - 2013

Зміст

1. Методика проведення аудиту в зв'язку з існуванням бухгалтерського та податкового обліку

2. Лист-замовлення на здійснення аудиту і договір на його проведення

3. Список рекомендованої літератури

1. Методика проведення аудиту в зв'язку з існуванням бухгалтерського та податкового обліку

У розвинутих країнах світу аудит пройшов певний еволюційний шлях.

Спочатку аудит був націлений на перевірку і підтвердження достовірності бухгалтерських документів і звітів. Потім аудит стає системно-орієнтованим на активізацію економічної діяльності. Основні зусилля були спрямовані на підвищення ефективності системи управління і особливо на систему внутрішнього аудиту, що позитивно вплинуло на ведення бухгалтерського обліку складання фінансової звітності. Таким чином, системний підхід сприяв якості проведення аудиту.

Третій етап покращення аудиту - орієнтація на запобігання ризику, його уникнення.

Зовнішній аудитор може використати дані внутрішнього контролю. При цьому він повинен впевнитися у правильності результатів перевірки внутрішнім аудитором. Зовнішній аудитор може скористатися даними внутрішнього аудиту, якщо останній під час перевірки використовував стандарти (норми) аудиту.

Останнім часом рішення уряду передбачали розв'язання питань податкового законодавства та контролю за його дотриманням з метою поповнення державного бюджету. При цьому основним завданням органів державних податкових служб було здійснення суворого контролю за дотриманням податкового законодавства, правильним обрахуванням і сплатою податків й зборів (обов'язкових платежів) та неоподаткованих доходів, встановлених законодавством.

А тому ще до моменту податкового аудиту слід перевірити правильність складання річної фінансової звітності. Перед складанням річної фінансової звітності на підприємстві в обов'язковому порядку проводиться інвентаризація активів і зобов'язань.

Проведення інвентаризацій необхідне і в разі передачі майна державного підприємства в оренду, під час його приватизації, перетворення підприємства в акціонерне товариство, при зміні матеріально відповідальних осіб, при встановленні різних відхилень від заданих параметрів, при ліквідації підприємств тощо.

Аудитор повинен переконатися в тому, що після проведених інвентаризацій врегульовані всі розбіжності між фактичними даними і показниками бухгалтерського обліку. Результати інвентаризації відповідають вимогам нормативних актів.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Під час перевірки аудитор зобов'язаний встановити, чи дотримуються на підприємстві при складанні звітності Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Річна фінансова звітність повинна містити баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про рух грошових коштів (форма № 3) і звіт про власний капітал (форма № 4).

В Україні, починаючи з липня 1997 p., суб'єкти господарювання складають також податкову звітність щодо фінансових результатів - податкові декларації про доходи (прибутки) підприємства. Фінансова і податкова звітність складаються на підставі вивірених показників.

Фінансова звітність, як і податкова, складається на підставі узагальнення фактів діяльності, але їх інформація має різну мету.

У першому випадку - для визначення фінансового результату від господарювання (наприклад, балансового прибутку), а у другому - для визначення результату (прибутку), який підлягає оподаткуванню.

Насамперед аудитор перевіряє правильність складання балансу:

- дані статей балансу на початок періоду повинні дорівнювати даним балансу на кінець попереднього періоду;

- дані статей балансу на кінець звітного періоду повинні відповідати результатам інвентаризації;

- суми статей балансу за розрахунками з фінансовими, податковими органами, установами банків звіряються і повинні бути тотожними;

- дані заключного балансу повинні відповідати оборотам і сальдо за рахунками головної книги на кінець звітного періоду;

- дані балансів на початок і кінець звітного періоду повинні бути зіставленими.

Аналогічна перевірка проводиться із необоротних запасів, фінансових інвестицій, запасів незавершеного виробництва готової продукції, дебіторської заборгованості, поточних зобов'язань і власного капіталу.

З прийняттям Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" і Положень (стандартів) бухгалтерського обліку пройшло розмежування між бухгалтерським обліком (він дає інформацію для фінансової звітності) і податковим обліком (забезпечує інформацією про нарахування та сплату податків).

На основі податкового обліку складають податкові декларації, які є формами податкової звітності.

Податковий облік забезпечує облік валових доходів, валових витрат, амортизації, з метою визначення податку на прибуток.

Аудитору слід знати, що чистий прибуток за ф. 2 "Звіт про фінансові результати" і прибуток, що підлягає оподаткуванню за Декларацією про прибуток підприємства, є нетотожними сумами.

Тому фінансовий результат, визначений як різниця між доходами і витратами, не може слугувати основою для розрахунку податку на прибуток.

Виникають великі труднощі в роботі бухгалтерів, особливо з причини частих змін у нормативних документах з питань оподаткування.

2. Лист-замовлення на здійснення аудиту і договір на його проведення

Для здійснення аудиту фінансової звітності аудитор (аудиторська фірма) повинен отримати від замовника письмове звернення, у якому висвітлити мету аудиторської перевірки, масштаб (період перевірки), форму подання звіту перевірки, методи перевірки, місце і строки перевірки. Письмове звернення оформляється у вигляді "Листа-замовлення".

Перш ніж погодитися на здійснення аудиту, аудитори повинні здійснити аналіз інформації щодо потенційного клієнта, оскільки за умови особливих обставин ця діяльність може бути ризикованою. Крім того, необхідно врахувати спеціальні вимоги до аудиторів щодо їх незалежності, зважити реальну можливість задовольнити потреби замовника.

Підтвердженням згоди аудитора (аудиторської фірми) на здійснення аудиту є "Лист-зобов'язання", де вказується згода щодо завдань, масштабу аудиту. Згідно з МСА 210 "Умови завдань з аудиторської перевірки", погодженість сторін необхідно підтвердити документально. "Лист-зобов'язання" може містити положення, які стосуються меж відповідальності аудиторської фірми перед клієнтом, форми подання аудиторського звіту (висновку), розцінок та інших моментів, щодо яких аудиторська фірма вважає за необхідне домовитися до початку перевірки. Наданню "Листа-зобов'язання" може передувати етап обстеження об'єкта аудиту з метою визначення обсягів роботи, якщо аудитори вважають необхідним проведення такого обстеження. Керівник аудиторської фірми зобов'язаний проінформувати керівництво замовника про сутність аудиторської перевірки та пов'язаними з нею проблемами, а також про відповідальність сторін.

Після обміну інформацією на основі "Листа-замовлення" та "Листа-зобов'язання" замовником та виконавцем складається "Договір на проведення аудиту". Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх прав та обов'язків. Загальний порядок укладання господарських договорів висвітлено у Господарському кодексі України від 16 січня 2003 р. у главі 20 "Господарські договори", а також Цивільному кодексі України. аудиторська процедура ризик

Зміст договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, зміни або припинення зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору згідно з законодавством.

Договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та завіреного печатками.

Крім укладення договору, сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Список рекомендованої літератури

1. Конституція України: Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.

2. Про аудиторську діяльність: Закон України. Прийнятий Верховною Радою України 22.04.1993 № 3125-ХП//Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 23, із змін, та доповн.

3. Організація і методика аудиту. - Б.Ф. Усач, З.О. Душко, М.М. Колос-Київ 2006р.

Размещено на Allbest.ru