Аудит наявності та руху матеріалів на складах і в бухгалтерії

Размещено на http://www.allbest.ru/

План курсової роботи

на тему «Аудит наявності та руху матеріалів на складах і в бухгалтерії»

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні та методичні основи аудиту наявності та руху матеріалів на складах і в бухгалтерії

1.1 Економічна сутність та характеристика виробничих запасів

1.2 Огляд нормативно-правової бази та літературних джерел аудиту наявності та руху матеріалів на складах і в бухгалтерії

1.3 Методичні основи аудиту наявності та руху матеріалів на складах і в бухгалтерії

РОЗДІЛ 2. Аудит наявності та руху матеріалів на складах і в бухгалтерії

2.1 Економічна характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства

2.2 Організація і планування аудиту наявності та руху матеріалів на складах і в бухгалтерії

2.3 Методика аудиту наявності та руху матеріалів на складах і в бухгалтерії

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУ НАЯВНОСТІ ТА РУХУ МАТЕРІАЛІВ НА СКЛАДАХ І В БУХГАЛТЕРІЇ

1.1 Економічна сутність та характеристика виробничих запасів

Необхідною умовою здійснення процесу виробництва є постійна наявність виробничих запасів у потрібній кількості та асортименті.

Основні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності висвітлено у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Згідно з даним нормативним документом, запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їхня вартість може бути достовірно визначена [1].

Запаси - це предмети праці, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством [2].

З метою забезпечення ефективності обліку, виробничі запаси поділяють на такі класифікаційні групи:

- сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

- незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;

- готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

- малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року;

- поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за П(С)БО 9 «Запаси», а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання [1].

Виробничі запаси - це придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. До них відносяться: сировина і матеріали, тара і тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали, передані в переробку, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення, інші матеріали [2, c. 27].

Отже, матеріали входять до складу виробничих запасів і обліковуються на рахунку 201 «Сировина і матеріали». Як правило, на підприємстві обсяг операцій із матеріалами досить великий, а тому їх перевірка є трудомістким і відповідальним процесом.

Спочатку запаси надходять на підприємство у вигляді сировини, матеріалів і комплектуючих виробів, призначених для виробництва, а також товарів, придбаних для перепродажу. Потрапляючи у виробничий процес, вони переходять в категорію незавершеного виробництва, після чого запаси стають готовою продукцією. Крім того, для забезпечення виробництва підприємство утворює і запаси малоцінних та швидкозношуваних предметів [5, c. 112].

Основним джерелом надходження запасів є їх надходження від постачальника, тобто за плату. В даному випадку первісна вартість матеріальних запасів, при їх надходженні на підприємство за плату оцінюються за їх собівартістю, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачується згідно з договором постачальнику за вирахуванням суми непрямих податків, суми ввізного мита; транспортно-заготівельних витрат (затрати на заготівлю запасів, оплата за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування товарів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів); інших витрат, пов'язаних із придбанням матеріалів та доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Також, надходження запасів, в окремих випадках, здійснюється в результаті створення власними силами. Первісною вартістю товарів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва.

Надходження запасів відбувається також в результаті бартерних операцій, тобто в результаті обміну на надані послуги. Первісна вартість одиниці матеріальних запасів, придбаних у результаті обміну на подібні товари, дорівнює балансовій вартості переданих будівельних матеріалів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих матеріальних запасів включається до складу витрат звітного періоду.

Підприємство обирає метод оцінки вибуття запасів з урахуванням інтересів користувачів звітності. Обрані методи оцінки розкриваються у Примітках до річної фінансової звітності за вимогами П(С)БО 9.

Існує п'ять основних методів оцінки запасів при вибутті (Табл. 1.1) [3, c. 186-188].

Таблиця 1.1

Методи оцінки запасів при вибутті

№	Метод оцінки запасів	Характеристика методу
1	Ідентифікована собівартість	Передбачає особливе нарахування кожної одиниці запасів, що дозволяє в будь-який момент часу визначити вартість, а також встановити дату витрачання кожної одиниці запасу певного виду, собівартість витраченого запасу та вартість запасів, що залишилися
2	Середньозважена собівартість	Проводиться за кожною одиницею запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця та вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці запасів (п. 18 П(с)БО 9)
3	ФІФО	Базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство відображені в бухгалтерському обліку, тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво оцінюються за собівартістю перших за часом надходження запасів (п. 19,20 П(С)БО 9)
4	Нормативні затрати	Полягає у застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних витрат до фактичних норм витрат і ціни у нормативній базі повинні регулярно перевірятися та переглядатися (п. 21 П(с)БО 9)
5	Ціни продаж	Базується на застосуванні підприємством роздрібної торгівлі середнього відсотку націнки товарів. Цей метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані) підприємства, що мають значну та змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгівельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

Підприємство має право застосовувати одночасно декілька методів оцінки, проте, існує наступне обмеження: для всіх одиниць обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується виключно один з наведених методів. Тому допустима ситуація, коли в обліку підприємства різні запаси оцінюватимуться по-різному, якщо є можливість підтвердити різницю в умовах їх використання.

Важливе значення має класифікація матеріалів за економічним змістом. Розглянемо докладніше цю класифікацію.

Сировина - добуті, вирощені власними силами або придбані на стороні оборотні ресурси, які на момент придбання не пройшли жодної стадії промислової обробки і призначені для споживання власним виробництвом як необхідний компонент майбутнього продукту виробництва.

Матеріали - придбані на стороні оборотні ресурси, призначені для використання у власному виробництві як необхідний компонент майбутнього продукту цього виробництва або для обслуговування технологічного процесу і управління. Матеріали умовно можна поділити на основні та допоміжні.

Основні матеріали - це матеріали, які становлять основу продукту виробництва.

Допоміжні матеріали - матеріали, які використовують для обслуговування процесу виробництва й управління.

Цей поділ має умовний характер і часто залежить лише від кількості матеріалу, використаного на виробництво різних видів продукції [3, c. 213-214].

Отже, запаси є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства, вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності, при визначенні результатів господарської діяльності підприємства та при висвітленні інформації про його фінансовий стан.

1.2 Огляд нормативно-правової бази та літературних джерел аудиту наявності та руху матеріалів на складах і в бухгалтерії

Проблемами аудиту матеріально-виробничих запасів в Україні займається велика низка науковців. Питання аудиту запасів висвітлюють у своїх дослідженнях українські вчені, зокрема, Давидов Г.М., Дікань Л.В., Кадуріна Л.О., Кулаковська Л.П., Піча Ю.В., Пантелєєв В.П., Пилипенко І.І., Савченко В.Я., Сахарцеві І.І., Усач Б.Ф. та ін.

Кожен автор має свою думку щодо методики проведення аудиту, етапів проведення, процедур перевірки. Варто зазначити також, що такі автори, як Савченко В.Я., Петрик О.А., Усач Б.Ф. роблять акцент на аудиті матеріальних запасів в промисловості, а науковці Білик М.Д., Бондар М.І. - на аудиті в сільськогосподарських підприємствах.

Серед думок авторів варто виділити наступні точки зору щодо мети аудиту запасів.

Савченко В.Я. вважає метою аудиту запасів встановлення законності, достовірності та доцільності операцій з матеріалами, правильності їх відображення в обліку [1, с. 224].

Петрик О.А. говорить про те, що метою перевірки матеріалів є одержання належних і достатніх аудиторських доказів про те, що їх облік відповідає чинним законодавчим і нормативним вимогам, а інформація про них у фінансовій і податковій звітності є достовірною в усіх суттєвих аспектах [7, 160].

На думку Білик М.Д. мета аудиту матеріалів - підтвердити законність господарських операцій щодо запасів та правильність відображення їх в обліку [2, с. 108].

Таким чином, метою аудиторської перевірки матеріалів є підтвердження на основі зібраних аудиторських доказів законності, достовірності здійснення операцій з матеріалами, правильності відображення їх в обліку та фінансовій звітності підприємства.

Існують також різні погляди на послідовність проведення аудиту матеріалів.

Автори Савченко В.Я. і Петрик О.А. вважають, що аудиторська перевірка операцій з матеріальними цінностями включає дослідження стану складського господарства та збереження матеріальних цінностей, нормування витрачання, оприбуткування, правильності оцінки купованих матеріальних цінностей, використання матеріалів на виробництві [1, с.224; 7, с.164.].

Усач Б.Ф. встановлює таку послідовність аудиту матеріалів:

1) інвентаризація матеріалів;

2) аудит прибуткових і видаткових документів;

3) звіти матеріально відповідальних осіб;

4) регістри аналітичного обліку;

5) Головна книга;

6) Фінансова звітність [10, с.112].

Бондар М.І. розділяє процес аудиту матеріально-виробничих запасів на такі етапи:

1) аудит наявності та стану збереження матеріалів;

2) аудит надходження матеріалів;

3) аудит переміщення і вибуття матеріалів.

Білик М.Д. виділяє наступні етапи аудиту матеріалів:

1) аудит визнання запасів, правильності їх оцінки;

2) аудит збереження матеріалів;

3) аудит вибуття матеріалів.

Незважаючи на деяку відмінність думок щодо етапів проведення перевірки матеріалів всі науковці сходяться на думці, що одним з найважливіших етапів аудиту матеріалів є їх інвентаризація.

Окрім послідовності проведення аудиту аудитор повинен визначитися з інформаційною базою аудиту.

До основних джерел інформації при проведенні аудиту матеріалів як на промислових, так і на сільськогосподарських підприємствах відносять: наказ про облікову політику, первинні документи з обліку матеріалів, облікові регістри з обліку запасів, дані про проведення інвентаризації, документи з результатами та інформацією про проведення попередньої аудиторської перевірки, фінансову звітність та інші документи [7, с. 162; 2, с. 108-109].

Бондар М.І. виділяє такі джерела інформації для аудиту запасів сільськогосподарських підприємств: первинні документи з надходження матеріалів (М-1 журнал обліку вантажів, що надійшли, М-3 журнал реєстрації довіреностей, М-2а акт списання бланків довіреностей, М-8-9, Ф-117, 117а лімітно-забірні картки, М-11 накладна вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, М-14 відомість обліку залишків матеріалів на складі, М-21 інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, накладні, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі матеріальних цінностей тощо), виробничий звіт 10/2а с.-г., книга обліку виробництва 10/2 с.-г., облікові регістри, Головна книга, баланс [3, с. 115].

На основі проведеного аналізу бачимо, що відмінність між інформаційною базою промислових і сільськогосподарських підприємств складається в деяких первинних документах та облікових регістрах.

Виникнення реальних власників, інвесторів, кредиторів, які бажають отримати свої доходи у вигляді дивідендів, процентів тощо, а також не втратити своїх коштів, поряд з іншими причинами привело, з одного боку, до переходу на ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності на підставі Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, а з іншого -- до потреби суб'єктів господарювання в послугах аудиту, особливо аудиту виробничих запасів, частка яких у собівартості продукції досить значна.

Перед аудитором, який проводить аудит виробничих запасів, постає завдання: встановити й підтвердити аудиторським висновком дотримання суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, яке регулює бухгалтерський та податковий облік із цього питання.

Кількість нормативних документів, що регулюють господарські операції з виробничими запасами, є досить значною, крім того, вони часто змінюються та є особливими для окремих суб'єктів господарювання залежно від галузі (Табл. 1.2) [2].

Таблиця 1.2

Нормативно-довідкові документи, які використовуються в ході аудиту матеріалів

Джерело інформації	Зміст операції	Використання інформації аудиторами
П(с)БО 9 "Запаси"	Методика обліку матеріалів на підприємстві, розкриття інформації в фінансовій звітності	Нормативно-правове регулювання при дослідженні операцій, пов'язаних із рухом матеріалів
Закон України «Про аудиторську діяльність»	Регулювання аудиторської діяльності	Правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»	Порядок обліку матеріалів	Дослідження господарських операцій з матеріалів
Міжнародні стандарти аудиту (МСА)	Порядок здійснення, оформлення, оцінки достовірності інформації аудиту тощо.	Дотримання принципів та процедур, що необхідні для застосування при проведенні аудиту та супутніх аудиту послуг.
Нормативні документи про поставки матеріалів	Договірні відносини між підприємствами-постачальниками та покупцями	Доцільність придбання матеріалів та їх використання, дотримання правил приймання за кількістю та якістю
Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків	Організація і проведення інвентаризації матеріалів	Дотримання нормативних актів при здійсненні контролю за цілісністю матеріалів, визначення розмірів нестачі, пошкодження матеріалів, установлення осіб, відповідальних за збитки
Нормативні документи про документи і документообіг у бухгалтерському обліку	Порядок оформлення первинних документів при виконанні господарських операцій на підприємствах, надання їм юридичної сили	Дослідження господарських операцій, пов'язаних із рухом запасів, використання первинних документів у системі доказів
Нормативно-довідкова інформація про порядок видачі доручень на отримання матеріалів, відпускання їх за дорученнями	Застосування доручень при оформленні операцій, пов'язаних з отриманням та відпуском матеріалів	Визначення відповідальних осіб за отримані матеріали
Податковий кодекс України (ПКУ)	Оподаткування операцій, пов'язаних із рухом виробничих матеріалів	Дослідження правильності оподаткування операцій, пов'язаних із рухом матеріалів
Короткі вказівки щодо застосування типових міжгалузевих форм первинної документації з обліку запасів	Правила оформлення первинних документів з обліку матеріалів	Оцінка якості первинних документів з обліку матеріалів на підприємстві
Нормативні документи про норми списання та витрачання матеріалів	Списання матеріалів за кількістю та якістю	Дослідження господарських операцій із списання матеріалів

Регулювання аудиту в Україні здійснюється за допомогою нормативних документів Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів, Державного комітету статистики, Міністерства доходів і зборів, Аудиторською палатою України та інших державних органів. Нормативні органи регламентують як об'єкти обліку, так і схему кореспонденції рахунків.

Законодавче регулювання аудиторської діяльності в Україні, включаючи аудит запасів, визначено в Законі України «Про аудиторську діяльність», у якому визначено основні права, обов'язки та відповідальність аудитора,порядок проведення аудиту та надання інших послуг.

Головним регулюючим документом для проведення аудиторської перевірки є Міжнародні стандарти контролю якості аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг, прийнятого в Україні на засадах національних стандартів, і визначають головні аспекти здійснення перевірки, надання висновків.

Основи регулювання бухгалтерського обліку на основі якого здійснюється аудиторська перевірка, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.

В П(с)БО 9 «Запаси» встановлені загальні методологічні принципи оцінка, обліку та відображення у звітності товарних запасів.

Організацію і методику податкового обліку запасів регламентує Податковий кодекс України.

При перевірці облікової політики критеріями оцінки будуть виступати, у першу чергу, Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та П(С)БО 9 «Запаси» і П(С)БО 16 «Витрати». Зокрема необхідно встановити відповідність визнання, класифікації, оцінки, переоцінки нормам вищеназваних документів.

1.3 Методичні основи аудиту наявності та руху матеріалів на складах і в бухгалтерії

Під методикою аудиту запасів слід розуміти сукупність способів та прийомів вивчення перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності, що стосуються запасів суб'єкта господарювання, з метою висловлення незалежної думки аудитора про їх достовірність в усіх суттєвих аспектах та про відповідність вимогам законів України.

На початку аудиту матеріалів слід перевірити стан складських приміщень, оснащення місць зберігання цінностей вагами, мірною тарою та іншими вимірювальними приладами. Склади мають бути оснащені стелажами та іншими пристроями для збереження матеріалів.

Аудитор повинен розглянути стан охорони підприємства і дотримання пропускного режиму.

Важливим фактором підвищення ефективності виробництва і конкурентоспроможності виготовленої продукції є нормування витрат матеріалів. Перевірка обґрунтованості встановлених норм досягається шляхом контрольного запуску сировини і матеріалів у виробництво. Тому у разі необхідності з метою визначення істинних витрат матеріальних ресурсів під час проведення аудиту здійснюються контрольні запуски матеріалів у виробництво. За їх результатами складається відповідний робочий документ аудитора, в якому вказується кількість сировини, що передана у виробництво, технологічні режими та обладнання, які використовуються для її обробки, кількість продукції (вузлів, напівфабрикатів), яка виготовлена з цієї сировини.

Такі дані можуть бути використані для відновлення обліку витрат матеріалів. Ці відновлені дані необхідно зіставити з фактичними витратами окремих груп матеріалів, визначити результат (економію чи перевитрату), а від матеріально відповідальних і посадових осіб отримати пояснення з цих питань.

Невід'ємним елементом контролю є забезпечення суворого лімітування відпуску матеріалів та сировини у виробництво. Ліміти встановлюються, виходячи з науково обґрунтованих норм витрат, обсягу виробничої програми, з урахуванням залишків матеріалів, не витрачених на початку місяця.

З метою перевірки збереження матеріальних цінностей і достовірності облікових даних під час аудиту повинна обов'язково проводитися інвентаризація матеріалів [15, c.136].

Інвентаризація проводиться раптово й одночасно на всіх об'єктах із залученням фахівців, які добре знають технологію і порядок обліку, збереження та використання окремих видів матеріальних ресурсів, а також представників громадських організацій. Інвентаризація матеріалів, як правило, здійснюється в порядку розташування цінностей у даному приміщенні. У разі зберігання цінностей однією матеріальною відповідальною особою у різних ізольованих приміщеннях інвентаризація проводиться послідовно по місцях зберігання. Після перевірки цінностей вхід до приміщення опломбовується, і комісія переходить для роботи у наступне приміщення. Факт опломбування засвідчується актом, у якому обов'язково вказуються члени інвентаризаційної комісії, дата складання акта, місцезнаходження та назва складу, кількість пломб та їхні номери. Акт підписується всіма членами інвентаризаційної комісії. Склад після цього охороняється.

Під час проведення інвентаризації аудитор повинен обстежити приміщення, перевіривши надійність забезпечення зберігання цінностей від можливих крадіжок, пожеж, псування. У разі, якщо будуть знайдені недоліки в зберіганні цінностей або у порядку ведення їх обліку, їх необхідно вказати в робочому документі аудитора.

Після закінчення інвентаризації аудитору слід перевірити якість її оформлення та правильність регулювання інвентаризаційних відмінностей. При цьому звертають увагу на те, щоб вартість надлишків і нестач у порівняльних відомостях була наведена відповідно до їх оцінки, показаної в облікових регістрах. Потім слід приступити до перевірки правильності проведення заліків залишків і нестач внаслідок пересортиці [20, c.217].

У разі нестачі матеріалів, які підлягають списанню на витрати в міру відпуску їх у виробництво та обліковуються лише у кількісному виразі, розмір збитків визначається, виходячи з ринкових цін на аналогічні матеріали, зменшених пропорційно до фактичного зносу, але не менше, ніж на 50 % ринкової ціни.

Аудитор має перевірити також точність оцінки матеріалів. Як відомо, придбані (отримані) або вироблені запаси оцінюються за первинною вартістю. Первинною вартістю запасів, що придбані за плату, є їх собівартість, яка складається з таких фактичних витрат:

- сум, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

- сум ввізного мита;

- сум непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

- сум транспортно-заготівельних витрат (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

- інших витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях [7, c.214].

Первинною вартістю запасів, які виготовляються власними силами підприємства, визнається собівартість їх виробництва. Не належать до первинної вартості запасів:

- понаднормові втрати і нестачі запасів;

- проценти за користування позиками;

- витрати на збут;

- загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання.

Транспортно-заготівельні витрати, як правило, обліковуються на окремому субрахунку, тому аудитору необхідно встановити законність і правильність розподілу транспортно-заготівельних витрат між сумою залишку матеріалів на кінець звітного місяця і сумою матеріалів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) та перевірити відповідні розрахунки.

Під час аудиту слід перевірити питання щодо переоцінки матеріальних ресурсів. Якщо підприємство проводить щомісячну дооцінку матеріалів, аудитор повинен перевірити підстави її проведення (нові ціни у рахунках постачальників або довідки підприємств-постачальників про нові ціни на їхню продукцію).

Під час надходження матеріальних цінностей перевіряється виконання постачальником договірних зобов'язань. Матеріали на склад від постачальника доставляє експедитор. Під час здачі експедитором матеріальних цінностей на склад матеріально відповідальна особа (завідувач складом) повинен перевірити відповідність кількості, якості та асортименту матеріалів, що надійшли, документам постачальника.

При повній відповідності кількості зазначених матеріальних цінностей документам постачальника матеріально відповідальна особа виписує прибутковий ордер у день надходження матеріалів. З метою зменшення кількості первинних документів дозволяється і бездокументальне оформлення цінностей, які надійшли. Якщо відхилень ні в кількості, ні в якості матеріалів немає, то в документах постачальника проставляється спеціальний штамп з реквізитами прибуткового ордеру [14, c.325].

Джерелом інформації для перевірки розрахунків із постачальниками є журнал-ордер № 3, аналітичний облік в якому організовується в розрізі кожного прибуткового і платіжного документа. Журнал-ордер № 3 ведеться по кожному постачальнику, що дає змогу аналізувати стан розрахунків підприємства щодо кожного з них. У журналі записується номер рахунка, реєстраційний номер, найменування постачальника, номер прибуткового ордера, вартість матеріалів, що надійшли, та сума податку на додану вартість. Суми претензій записуються на підставі складених актів. У банківських виписках робиться відмітка про оплату кожного рахунка.

Об'єктом особливої уваги під час перевірки мають бути факти відвантаження матеріалів за межі підприємства, їх реалізація своїм співробітникам чи комерційним структурам. Здійснюючи аналіз законності й доцільності реалізації виробничих запасів, аудитор повинен з'ясувати такі питання:

- кому і як часто реалізуються матеріали;

- які саме матеріали реалізуються (чи нема серед них гостродефіцитних);

- за якими цінами вони відпускаються (у порівнянні зі середньобіржовими цінами на ці матеріали на момент реалізації);

- чи сплачують покупці податок на додану вартість;

- чи додержуються принципу попередньої оплати при цьому.

Безпосередній огляд бухгалтерських документів здійснюється для перевірки правильності арифметичних підрахунків у них, їх правильного оформлення. Зіставлення даних бухгалтерського обліку з даними оперативного обліку використовується для вивчення господарських операцій. Дані оперативного обліку не можуть бути основою для облікових записів, тому бухгалтери й аудитори їх не використовують. За документами оперативної звітності можна визначити справжній характер та обсяг операцій, пов'язаних з матеріальними цінностями. Однак це не може бути достовірною інформацією для висновку аудитора. Вони лише допомагають вибрати правильний напрямок дослідження.

Значення правильного вибору методу оцінки матеріальних цінностей полягає в тому, що перекручення цього показника впливає на величину ліквідності.

Найпоширенішими методами порушень є такі:

- відкриття кількох карток складського обліку на одні й ті самі види МЦ та списання тих, які є найбільш вигідними в певній угоді;

- недотримання послідовності застосування вибраного методу оцінки;

- списання фактично неіснуючих на складі матеріальних цінностей один раз протягом періоду, що перевіряється. На накладних відсутні дані відпуску цінностей [11, c.227].

Отже, основними завданнями аудиту виробничих запасів є: перевірка збереження цінностей, контроль за дотриманням норм витрат матеріалів і встановлених норм запасів, перевірка правильності оцінки і раціонального використання матеріалів у виробництві, а також аналіз стану обліку і внутрішнього контролю за рухом матеріалів.

аудит матеріал запас склад

РОЗДІЛ 2. АУДИТ НАЯВНОСТІ ТА РУХУ МАТЕРІАЛІВ НА СКЛАДАХ І В БУХГАЛТЕРІЇ

2.1 Економічна характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства

Для того, щоб стабільно здійснювати процес виробництва на підприємстві мають бути постійно оборотні засоби в матеріальній формі. Так, підприємство повинно мати в необхідних розмірах запаси сировини і матеріалів, та інших цінностей. При їх витрачанні збільшуються витрати на виробництво, результатом якого є створення готової продукції.

Об'єктом дослідження курсової роботи є Публічне акціонерне товариство «Крафт Фудз Україна».

ПАТ "Крафт Фудз Україна" було засноване в Українi 6 лютого 1995 року. Компанiя є акцiонерним товариством з вiдповiдальнiстю акцiонерiв, обмеженою часткою акцiй, що їм належать. ТОВ "Чiпси Люкс" є дочiрнiм пiдприємством Компанiї iз часткою володiння 100% (1 сiчня 2012: 100%). Компанiя та її дочiрнє пiдприємство були створенi вiдповiдно до вимог законодавства України. Юридична адреса та мiсце здiйснення дiяльності: вул. Набережна 28А, м. Тростянець, Сумська область, Україна. Основною дiяльнiстю ПАТ "Крафт Фудз Україна" є виробництво та реалiзацiя кави, кондитерських виробiв, печива та солоних снекiв.

Підприємство керується у своїй діяльності законодавством України, є юридичною особою, виконує статутні обов'язки, має печатку, штампи встановленого взірця, інші печатки. ПАТ «Крафт Фудз Україна» має поточні рахунки в установах банку, веде бухгалтерський облік, складає зведений самостійний баланс, бухгалтерську, податкову та статистичну звітність. Основні економічні показники, необхідні для оцінки діяльності підприємства подано в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Основні економічні показники діяльності ПАТ "Крафт Фудз Україна" за 2011 - 2013 роки

Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.	Зміни в абсолютних величинах 2013 р. від	Темпи зростання (зниження) 2013 р. у % до
				2011 р.	2012 р.	2011 р.	2012 р.
1	2	3	4	5	6	7	8
Капітал (станом на кінець періоду)
Загальний капітал, тис. грн.	1556713	1941939	2186088	629375	244149	140,43	112,57
Власний капітал, тис. грн.	884083	1004524	1315783	431700	311259	148,83	130,99
- у тому числі: власний оборотний капітал	99549	99809	100205	656	396	100,66	100,40
нерозподілений прибуток або непокриті збитки, тис. грн.	784534	904715	1215578	431044	310863	154,94	134,36
Позиковий капітал, тис. грн.	672630	937415	870305	197675	-67110	129,39	92,84
- у тому числі: поточна кредиторська заборгованість	672016	937415	870305	198289	-67110	129,51	92,84
Ресурси
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	413641	674821	1034631	620990	359810	250,13	153,32
Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.	1061866	1067484	1167922	106056	100438	109,99	109,41
- у тому числі: запасів	185646	244117	199066	13420	-45051	107,23	81,55
Незавершене виробництво, тис. грн..	10169	5384	7673	-2496	2289	75,45	142,51
Середньооблікова чисельність працівників, осіб	1714	1773	1882	168	109	109,80	106,15
Фонд оплати праці, тис. грн.	147267	168805	210287	63020	41482	142,79	124,57
Економічні показники
Дохід від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	4797629	5724681	5985652	1188023	260971	124,76	104,56
Собівартість проданої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	2231102	2781917	2619026	387924	-162891	117,39	94,14
Валовий прибуток (збиток), тис. грн.	1366460	1473228	1782844	416384	309616	130,47	121,02
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	3597562	4255145	4401870	804308	146725	122,36	103,45
Чистий фінансовий результат: прибуток (збиток), тис. грн.	348902	360137	452998	104096	92861	129,84	125,78
Фінансовий результат від операційної діяльності: прибуток (збиток), тис. грн.	504642	490734	632045	127403	141311	125,25	128,80
Фінансовий результат до оподаткування: прибуток (збиток), тис. грн.	498546	490659	626703	128157	136044	125,71	127,73
Витрати майбутніх періодів, тис. грн..	4154	15274	5094	940	-10180	122,63	33,35

Якщо проаналізувати дані таблиці 2.1, то можна дійти висновку, що ПАТ «Крафт Фудз Україна» у 2012 році працювало більш ефективно у порівнянні з 2010 та 2011 роками. Так, виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у 2012 рік збільшилася на 1188023 і 260971 тис. грн. відповідно, а чистий прибуток підприємства в порівнянні з 2010 і 2011 роком зріс на 104096 і 92861 тис. грн. і 2012 році.

Середньорічна вартість основних засобів підприємства склала за 2012 рік 1034631 тис. грн. і суттєво збільшилась порівняно з 2010 та 2011 роками, фонд оплати праці збільшився на 63020 тис. грн. у 2010 році і на 41482 - у 2011р.

Обсяг запасів зріс на 13420 тис. грн, порівняно з 2010 роком, але зменшився на 45051 тис. грн, порівняно з 2011. Проте середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн. все одно має тенденцію до зростання.

Предметом дiяльностi ПАТ «Крафт Фудз Україна» є виробництво печива, шоколаду, цукерок, снеків і кави; оптова і роздрібна торгівля продукцією. Основними є українські ринки збуту, проте підприємство активно взаємодіє і з закордонними ринками. Основною сировиною та матеріалами є какао-боби, які пiдприємство переробляє власними силами, молоко, цукор, борошно, кавові боби, яйця, дріжджі, лісові горіхи, мигдаль, вафлі, родзинки, смакові приправи, олія, а також усі види пакувань: фольга, коробки, корекси, наліпки, банки, поліетилен тощо. Підприємство функціонує за рахунок самофінансування. Середньооблiкова чисельність штатних працiвникiв облiкового складу (осiб) - 1882 (на початок 2013р).

Нижче розглянемо деякі статистичні дані.

Реалiзацiя за видами продукцiї у тисячах гривень за 2012 рiк:

- Кава - 2 256 380,

- Кондитерськi вироби - 869 924;

- Солонi закуски - 481 068;

- Печиво - 476 746;

- Какао-продукцiя - 231 190;

- Iнша продукцiя - 86 562;

Всього доходу - 4 401 870.

Реалiзацiя продукцiї ПАТ «Крафт Фудз Україна» за географiчними регіонами, у тисячах гривень за 2012 рiк:

- Реалiзацiя на внутрiшньому ринку - 3 487 531;

- Реалiзацiя на експорт - 914 339;

Всього доходу - 4 401 870.

Основним імпортером продукції є Росія - 52% вiд загального обсягу реалiзацiї на експорт, 11% - Молдова та 10% - Бiлорусь.

Організація бухгалтерського обліку на ПАТ «Крафт Фудз Україна» ґрунтується на застосуванні загальноприйнятих у міжнародній практиці передумов та принципів. Бухгалтерський облік запасів ведеться за допомогою програми 1С: «Підприємство», з використанням обчислювальної техніки. Також підприємство використовує журнально-ордерну форму ведення обліку.

ПАТ «Крафт Фудз Україна» складає звітність за такими формами:

- Баланс.

- Звіт про фінансові результати.

- Звіт про власний капітал.

- Звіт про рух коштів.

- Декларація про прибуток підприємства.

- Розрахунок комунального податку.

- Декларація про податок на додану вартість.

- Звіт про нарахування страхових внесків та інших надходжень і витрачання коштів Пенсійного фонду.

- Розрахункова відомість щодо коштів державного соціального страхування.

- Розрахункова відомість щодо коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення.

- Розрахунок внесків до інноваційного фонду.

- Звіт про дебіторську заборгованість.

- Звіт про витрати на виробництво продукції, робіт, послуг.

З названих звітних форм деякі подаються лише органу, перед яким звітує підприємство, як, наприклад. Пенсійному фонду, органам соціального страхування.
До складу періодичної фінансової звітності входять балансові звіти та звіт про фінансові результати.

Періодична звітність подається не пізніше 25 числа наступного після завершення звітного періоду місяця. Найбільш повно характеризує роботу підприємства річна звітність.

Підприємство складає місячну, квартальну й річну бухгалтерську звітність, в якій відображає склад майна та джерела його формування.. Звітним роком для всіх підприємств установлено період з 1 січня по 31 грудня включно.

Отже, ПАТ «Крафт Фудз Україна» є стабільним підприємством, про що свідчать показники швидкого темпу зростання, а також майнового стану підприємства. У наступних роках вартість запасів перевищувала вартість попередніх років, що є позитивною тенденцією.

Кількісний і вартісної облік матеріалів у розрізі номенклатури ведеться в системі «1С Бухгалтерія» 7.7. ПАТ «Крафт Фудз Україна» має не досить широку номенклатуру виробничих запасів і найбільшу частку матеріальних запасів складають матеріали. Це свідчить про те, що матеріали у виробничому процесі підприємства відіграють дуже велику роль. Організація обліку виробничих запасів на підприємстві відповідає вимогам законодавства та здійснюється бухгалтерською службою підприємства, створення якої підтверджено наказом керівника підприємства.

2.2 Організація і планування аудиту наявності та руху матеріалів на складах і в бухгалтерії

Аудиторський процес складається з трьох основних етапів: планування, збору і аналізу інформації, необхідної для оцінки достовірності балансу та фінансової звітності, написання звіту (висновку).

Одним із найважливіших етапів аудиту є планування. Аудитор зобов'язаний чітко прогнозувати, контролювати й обліковувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури.

Планування аудиту передбачає визначення його стратегії і тактики, складання загального плану аудиторської перевірки, побудову аудиторської програми і аудиторські процедури, оцінювання обсягу аудиторського контролю.

Планування діяльності аудиторської фірми чи окремого аудитора має бути скероване на якісне і своєчасне виконання аудиторських робіт, ритмічне завантаження аудитора роботою, на перевірку виконання договірних зобов'язань, формування портфеля замовлень.

Планування - це процес вироблення аудиторської стратегії. Планування ведеться протягом усієї аудиторської перевірки. Аудитор повинен скласти графік завершення основних етапів операції. Графік показує заплановану аудиторську роботу і служить засобом контролю за проведенням операції. При складанні графіка мають враховуватися вимоги клієнта. Потім аудитор повинен підготувати програму перевірки, докладно перерахувати процедури, які необхідно здійснити під час операції.

Основні вимоги до планування аудиторської перевірки та його етапи визначено міжнародним нормативом аудиту № 300 «Планування» та національним нормативом України № 9 «Планування аудиту». Проводячи підготовку планування процесу аудиту, аудитор повинен: сформувати розуміння про бізнес клієнта, загальні напрямки та специфіку діяльності; отримати уявлення про системи обліку і внутрішнього контролю і ступінь їх надійності; оцінити загальний аудиторський ризик і визначити межу суттєвості помилок, які можуть бути виявлені в процесі аудиту; визначити кількість необхідних аудиторських процедур, період їх виконання та виконавців, можливість залучення експертів; забезпечити координацію виконання планів, їх контроль, узгодженість із підприємством, передбачити можливість внесення змін.

Плани допомагають проводити роботу в межах часу, необхідного клієнту і аудитору, і є підставою для встановлення гонорару. Вони мають бути достатньо детально розроблені, щоб виконавці могли завершити завдання у відносно короткий термін і, таким чином, ефективно розпоряджатися своїм часом.

План аудиту має бути повідомлений аудиторській групі. Графіки, процедури, які необхідно виконати, і тип звіту головного аудитора слід повідомити групі аудиторів на самому початку перевірки. Аудитор повинен обговорити загальну стратегію перевірки з керівництвом клієнта. Деякі деталі планування необхідно обговорювати і узгоджувати заздалегідь.

При плануванні вивчаються напрями бізнесу замовника, історія його діяльності, нинішні умови, майбутня перспектива, територіальне розміщення, вид продукції, ринки її збуту, перспективи розвитку виробництва в майбутньому, зміни у структурі виробництва і управління, останні зміни у функціонуванні бухгалтерського обліку, ефективність контролю, сутність облікової політики і сфера облікового ризику, організація аудиту на підприємстві, труднощі в його проведенні. Аудитор повинен мати рівень знань про галузь і підприємство клієнта, який дав би йому змогу визначити операції та види діяльності, що, на його погляд, можуть здійснювати суттєвий вплив на фінансову інформацію. Слід також встановити рівень довіри до даних внутрішнього контролю, викласти у плані та програмі характер, терміни і глибину аудиторських процедур.

Після укладання договору на аудит і вивчення необхідної допоміжної інформації про підприємство-клієнта аудитор складає повний план аудиту і програму.

Протягом всього терміну проведення аудиту його загальний план і програма переглядаються і уточнюються аудитором у зв'язку з імовірністю змін умов і напрямів аудиту і можливістю отримання інших результатів після проведення аудиторських процедур.

Джерела інформацій для проведення аудиту запасів на підприємстві наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Джерела інформації для проведення аудиту запасів на ПАТ «Крафт Фудз Україна»

Група джерел інформації	Склад джерел інформації
Звітність підприємства	Баланс
Облікові регістри	Картка обліку матеріалів Відомість обліку залишків матеріалів на складах Інвентаризаційна відомість Лімітно-збірна картка Перелік ТМЦ
Первинні документи	Доручення Прибутковий ордер Акт про прийняття матеріалів Накладна-вимога Товарно-транспортна накладна

План аудиторської перевірки ПАТ «Крафт Фудз Україна» наведено в додатку А.

Таким чином, план аудиту конкретного підприємства, повинен містити такі основні елементи: назва підприємства, що перевіряється; період аудиту; кількість людино-годин, що необхідна для проведення перевірки; прізвище та ініціали керівника і виконавців перевірки; запланований аудиторський ризик; запланована суттєвість; перелік запланованих робіт; строки, в які мають бути проведені кожен з видів робіт. Затверджують даний план керівник аудиторської фірми і керівник перевірки.

Для виконання плану аудитор повинен підготувати в письмовій формі програму аудиторської перевірки з визначенням у ній конкретних завдань і процедур для кожного об'єкта аудиту.

Програма аудиту - це детальний перелік змісту аудиторських процедур. Цей перелік є детальною інструкцією для асистентів аудитора та пересічних учасників перевірки, який також є засобом контролю за якістю їхньої роботи.

Програма повинна бути настільки деталізованою, щоб можна було використовувати її як інструкцію для виконавців аудиту, які беруть участь у перевірці. Програма має також служити засобом контролю за роботою виконавців аудиту.

У програмі аудиту види, зміст і час проведення запланованих аудиторських процедур повинні збігатися з прийнятими до роботи показниками загального плану аудиту. Аудиторська програма допомагає керувати виконавцями аудиту і контролювати їхню роботу. Аудиторська програма містить перелік об'єктів аудиту за його напрямами, а також час, який необхідно витратити на кожен напрям аудиту або аудиторську процедуру.

Незалежно від обраного способу організації перевірки аудитор складає програму перевірки виробничих запасів, де встановлює перелік аудиторських процедур, які б дали змогу:

- Встановити достовірність первинних даних бухгалтерського обліку щодо фактичної наявності та руху виробничих запасів.

- Перевірити повноту і своєчасність відображення первинних даних з обліку запасів у зведених документах та облікових регістрах.

- Перевірити правильність ведення обліку запасів відповідно до чинних законодавчих та нормативних актів, облікової політики суб'єкта господарювання.

- Перевірити достовірність відображення залишку запасів у звітності суб'єкта господарювання.

- Перевірити стан забезпечення збереження запасів у суб'єкта господарювання.

- Підтвердити або спростувати показники фінансової звітності суб'єкта господарювання, які залежать від достовірності, повноти й своєчасності відображення господарських операцій, пов'язаних із рухом виробничих запасів.

Програму повинен підписати керівник групи з перевірки, а затвердити - керівник аудиторської фірми. Програму аудиторської перевірки матеріалів на ПАТ «Крафт Фудз Україна» наведено у додатку Б.

Отже, планування аудиту включає складання загального плану, розробку аудиторської програми, допомагає аудитору організувати працю, здійснити обстеження за роботою асистентів. План розробляється таким чином, аби в ньому визначався час проведення кожної конкретної аудиторської процедури. У плані повинен відображатись перелік і обсяг виконаних робіт, строки виконання, процедури, що здійснюються аудитором.

2.3 Методика аудиту наявності та руху матеріалів на складах і в бухгалтерії

Перевіряючи операції з надходження матеріальних цінностей, ми насамперед вивчаємо порядок їх обліку та контролю на ПАТ «Крафт Фудз Україна». Було виявлено, що матеріали надійшли на підприємство шляхом видачі довіреностей особам, які мають право на їх одержання, тому згідно з інструкцією «Про порядок видачі довіреностей» перевіряємо:

- наявність журналу виданих довіреностей;

- наявність наказу на тих осіб, які мають право підпису довіреностей;

- своєчасність подання звіту з використання одержаних довіреностей.

На підставі журналу реєстрації довіреностей та первинних документів перевіряємо своєчасність оприбуткування матеріалів .

При надходженні матеріальних цінностей зіставляємо назву та кількість оприбуткованих матеріалів з даними супроводжувальних документів.

На досліджуваному підприємстві аудит операцій щодо надходження матеріальних цінностей від постачальників починаємо з вивчення договорів поставки та перевіряємо повноту і своєчасне їх оприбуткування на склади ПАТ «Крафт Фудз Україна».

Операції щодо надходження матеріалів від постачальників умовно ділимо на дві групи:

- надходження цінностей у відповідності зі встановленими вимогами та наявністю супровідних документів;

- надходження матеріальних цінностей з порушенням встановлених вимог і відхилення щодо оформлення супровідних документів (невідповідність кількості, якості і номенклатури, псуванню, крадіжки).

Надходження і оприбуткування матеріальних цінностей та розрахунків за них перевіряємо по журналу оперативного обліку надходження вантажів, який ведеться на ПАТ «Крафт Фудз Україна», та Журналу-ордеру 6, платіжних вимогах, транспортних накладних і прибуткових документах та виписах установ банку. З цією метою оплачені платіжні вимоги постачальників чи платіжні доручення зіставляємо з прибутковими документами.

Матеріальні цінності, які надійшли на ПАТ «Крафт Фудз Україна», приймаються від транспортних організацій відповідальною особою (завідуючим складу), який ретельно оглядає вантаж до початку приймання та перевіряє наявність пломб та цілісність упаковки до початку приймання. У разі нестачі чи псуванню цінностей складається комерційний акт, який потім подається транспортній організації

У разі виявлення, під час приймання матеріалів, розбіжності щодо кількості і якості асортименту порівняно з даними супровідних документів постачальника складається відповідний акт. У процесі аудиторської перевірки досліджуємо законність списання нанесеного збитку на відповідні бухгалтерські рахунки, відповідальність посадових осіб у нанесених збитках. Перевіряємо дотримання встановленого порядку видачі доручень на отримання матеріалів і їх відпуску за дорученнями. В процесі аудиту перевіряємо правильність і повноту оприбуткування матеріальних цінностей на ПАТ «Крафт Фудз Україна» шляхом зіставлення показників відображених у приймальних актах, з аналогічними показниками рахунків постачальників, які надійшли на підприємство. Разом з тим використовуємо зустрічні перевірки первинних документів.

Під час аудиту операцій з матеріальними цінностями в дорозі встановлюємо реальність і обґрунтованість сум, які рахуються за даною статтею, за регістрами синтетичного і аналітичного обліку та балансу. Перевіряємо, чи не було на фабриці випадків втрачених вантажів, за якими своєчасно не були подані претензії транспортним організаціям, або які надійшли, але не оприбутковані матеріали.

Під час аудиту на досліджуваному підприємстві надходжень матеріалів перевіряємо своєчасність і правильність складання первинних документів:

- первинні облікові документи складаються на паперових носіях і містять такі реквізити: назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб відповідальних за здійснення операції, особистий підпис;

- інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на рахунках.

- При надходженні матеріалів на підприємство складається типові форми первинного обліку запасів, згідно з Наказом Міністерства статистики України від 21.06.2006р. №193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини і матеріалів», а саме:

1. М-1 «Журнал обліку вантажів, що надійшли»

2. М-2а «Акт списання бланків довіреностей»

3. М-4 «Прибутковий ордер»

4. М-7 «Акт приймання матеріалів»

5. Платіжні доручення на оплату за придбані матеріали.

В ході аудиту операцій з надходження виробничих запасів на ПАТ «Крафт Фудз Україна» не було виявлено абсолютно ніяких порушень, адже, як пояснив головний бухгалтер, підприємство обслуговують постачальники, з якими в них тривалі, хороші стосунки і за час співпраці не було ніяких інцидентів, які б сколихнули довіру до них.

При списанні матеріалів у виробництво проводимо документальну перевірку, яка дає змогу встановити:

- Відповідність норм у документах на списання нормативним актам;

- Відповідність кількості фактично списаної сировини витрачанню цієї сировини за нормами.

За результатами такого зіставлення на фабриці було виявлено, що фактична кількість списаної сировини та матеріалів відповідає нормам.

...