Вимоги і функції бухгалтерського обліку

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. ВИМОГИ І ФУНКЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Діяльність кожного суб'єкта господарювання базується на постійному підвищенні рівня використання матеріальних і грошових ресурсів, а також трудового потенціалу підприємства.

Виходячи із вимог керівництва щодо реалізації поставлених завдань, виділяються наступні функції бухгалтерського обліку:

1) контрольна;

2) інформаційна.

Контрольна функція бухгалтерського обліку пов'язана із забезпеченням виконання планових завдань і досягнення запланових показників діяльності підприємства шляхом здійснення їх порівняння.

Інформаційна функція бухгалтерського обліку полягає у забезпеченні керівництва як структурних підрозділів, так і підприємства в цілому інформацією, яка необхідна для здійснення контролю, планування і прийняття оперативних управлінських рішень.

Для успішної реалізації функцій бухгалтерського обліку до нього висуваються наступні вимоги:

- порівняльність показників обліку з показниками плану;

- своєчасність обліку;

- точність і об'єктивність;

- повнота і аналітичність облікових даних;

- ясність і доступність;

- економічність обліку.

Вимога до бухгалтерського обліку щодо порівняльності показників обліку з показниками плану полягає у тому, що зібрана і узагальнена інформація повинна забезпечувати можливість контролю виконання планових завдань як у цілому по підприємству, так і у розрізі його структурних підрозділів. Поряд з тим система показників обліку будується відповідно до показників, передбачених у плані.

Забезпечення прийняття оперативних управлінських рішень неможливе без чітко організованої системи збору і обробки облікових даних, що в свою чергу висуває таку вимогу до бухгалтерського обліку, як своєчасність обліку.

Вимога до бухгалтерського обліку про точність і об'єктивність визначається необхідністю представлення правдивої і неупередженої інформації як для внутрішніх (менеджери, акціонери та ін.), так і для зовнішніх її споживачів (податкові органи, органи державної статистики і т. ін.). Треба зазначити, що за приховування доходів, а також подання недостовірної звітності, законодавством України передбачено застосування до порушників відповідних стягнень.

Інформація, яка надходить із первинних підрозділів до бухгалтерії підприємства, а також від бухгалтера до менеджера, повинна відповідати принципу повноти і аналітичності, тобто бути деталізованою в такій мірі, щоб на її основі можна було провести належний аналіз і прийняти необхідні рішення. Надмірна деталізація облікової інформації може призводити до ускладнення проведення аналізу і, як наслідок, до втрати оперативності при прийнятті тих чи інших рішень.

Вимога до бухгалтерського обліку про ясність і доступність облікової інформації для широких мас забезпечується публікацією у пресі таких звітних даних і показників діяльності господарюючого суб'єкта, які в свою чергу дають змогу проаналізувати результати його діяльності навіть особам, які не мають спеціальної економічної освіти.

Організація збору і обробки облікової інформації на підприємстві має відповідати принципу економічності. Дана вимога забезпечується шляхом раціональної організації обліку, використанням прогресивних форм ведення обліку, застосуванням електронно-обчислювальної техніки.

2. СУТНІСТЬ КЛАСИФІКАЦІЇ РАХУНКІВ ЗА ЕКОНОМІЧНИМ ЗМІСТОМ

Основою класифікації рахунків є економічний зміст об'єктів обліку.

Класифікація рахунків за економічним змістом відповідає змісту предмету бухгалтерського обліку й зумовлена класифікацією об'єктів обліку, тобто господарських засобів, їх джерел і господарських процесів.

Відповідно до того рахунки поділяють на дві групи:

- рахунки господарських засобів;

- рахунки джерел утворення господарських засобів (рис. 2.1). На рахунках бухгалтерських засобів відображають їх наявність та рух. До цієї групи належать рахунки, на яких здійснюється облік необоротних активів, матеріальних запасів, коштів, розрахунків та інших активів підприємства. Ці рахунки є активними.

На рахунках джерел формування господарських засобів відображають власні джерела та залучені джерела. Ці рахунки є пасивними.

План рахунків бухгалтерського обліку - це систематизований перелік бухгалтерських рахунків, необхідних для обліку господарської діяльності.

Діючий план рахунків бухгалтерського обліку затверджений міністерством фінансів України 30.11.99 р. Наказ № 291 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.12.99 за 892/4185 і вступив в дію протягом 2000 р.

Особливістю плану рахунків є:

1. Забезпечується можливість розподілу фінансового та управлінського обліку в системі рахунків.

2. Забезпечується взаємозв'язок показників бухгалтерських рахунків з показниками звітності підприємства.

рахунок економічний актив обліковий

Рис. 2.1. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом

План рахунків складається з розділів 10 класів рахунків:

I. Рахунки фінансового стану (1-8 клас)

II. Рахунки управлінського обліку (9 клас)

III. Позабалансові рахунки (10 клас)

План рахунків є одним для всього народного господарства країни за винятком:

- бюджетних організацій;

- банків.

План рахунків включає в себе:

- назву;

- шифри синтетичних рахунків, за балансових рахунків. Шифри синтетичних рахунків складається з двох цифр (від 10 до 99). За балансові рахунки від 01 до 08.

Шифри субрахунків, нумеруються починаючи з одиниці до 9.

Всі рахунки в плані рахунків згруповані у відповідні розділи:

1. Необоротні активи.

2. Запаси.

3. Кошти, розрахунки та інші активи.

4. Власний капітал та забезпечення зобов'язань.

5. Довгострокові зобов'язання.

6. Поточні зобов'язання.

7. Доходи і результати діяльності.

8. Витрати за елементами.

9. Витрати діяльності.

До плану рахунків прийнята інструкція щодо його застосування.

В ній надається коротка характеристика кожного бухгалтерського рахунку, перелік господарських операцій, що підлягають обліку на цьому рахунку, а також кореспонденція рахунку з іншими рахунками.

План рахунків бухгалтерського обліку забезпечує єдиний порядок обліку однорідних господарських операцій на підприємствах різних галузей народного господарства різних галузей народного господарства країни.

3. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ

На підставі даних підприємства ТОВ «Весна» станом на 01.09.20___р. класифікувати господарські засоби за складом і розміщенням та джерелами фінансування.

Таблиця 3.1 Вихідні дані

Рішення

Господарські засоби - сукупність матеріальних цінностей, які залучені до господарської діяльності, або є її результатом, а також грошові кошти та різні права.

Господарські засоби групують за двома ознаками:

- за видами і розміщенням (або за функціональною роллю в процесі відтворення, або за складом і розміщенням). Це групування дозволяє отримати інформацію про те, якими засобами володіє підприємство, з чого вони складаються, як вони розміщені;

- за джерелами утворення і цільовими призначеннями. Це групування не стосується речової форми засобів, їх складу і розміщення, а дозволяє встановити джерела утворення господарських засобів і їх призначення.

за видами і розміщенням господарські засоби розділяються на такі групи:

- необоротні активи;

- оборотні активи;

- витрати майбутніх періодів.

Необоротні активи - активи призначені для використання протягом періоду більше операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців.

Оборотні активи - грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом дванадцяти місяців, або операційного циклу, якщо він більше дванадцяти місяців.

Операційний цикл - проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отримання коштів від реалізації виробленої з них продукції або (товарів, послуг).

Витрати майбутніх періодів - витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

Необоротні активи поділяються на матеріальні і нематеріальні.

До матеріальних необоротних активів належать основні засоби (будівлі, споруди, транспортні засоби), незавершені капітальні вкладення, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, інші необоротні матеріальні активи.

Основні засоби - сукупність матеріальних цінностей, що тривалий час приймають участь в процесі виробництва, не змінюють своєї натуральної форми і переносять свою вартість на продукцію частинами. До них належать будівлі, споруди, передавальні пристрої, транспорті засоби, багаторічні насадження, робоча і продуктивна худоба тощо.

Незавершені капітальні вкладення - це вкладення коштів у незакінчені будівництвом об'єкти.

Довгострокові фінансові інвестиції - внески підприємства в цінні папери інших підприємств (акції, облігації) на строк більше одного року.

Довгострокова дебіторська заборгованість - заборгованість фізичних і юридичних осіб даному підприємству, яка має бути погашена протягом періоду більше дванадцяти місяців, або операційного циклу, якщо він більше за рік. Інші необоротні матеріальні активи - це інструменти, інвентар, які використовуються протягом періоду більше одного року, бібліотечні фонди тощо.

Нематеріальні активи - це активи, які не мають матеріальної форми, але сприяють одержанню підприємством доходу. До них належать права користування природними ресурсами, інтелектуальною власністю, товарними знаками, торговими марками, фірмовими назвами, патенти, ліцензії та ін.

Оборотні активи у сфері виробництва поділяються на:

- предмети праці - сировина, матеріали, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб.

Сировина - продукція видобувної промисловості та сільського господарства. Сировина і основні матеріали складають основу продукції.

Допоміжні матеріали використовуються для сприяння нормальній роботі засобів праці (мастильні), або для внесення якісних змін в основні матеріали (фарби, лаки, клей), або для обслуговування процесу виробництва (паливо для опалення).

Напівфабрикати - це матеріали, які пройшли деякі стадії обробки, але не стали готовою продукцією.

- незавершене виробництво -це матеріали, які безпосередньо знаходяться на стадії обробки.

Оборотні активи у сфері обігу складаються з:

- предметів обігу, до яких належать готова продукція і товари;

- грошових коштів, які використовуються для здійснення платежів;

- коштів в розрахунках - це заборгованість інших підприємств або осіб (дебіторів), яка має бути погашена впродовж періоду менше дванадцяти місяців, або операційного циклу, якщо він більше за дванадцять місяців.

До вилучених з обігу коштів відносять збитки підприємства.

Джерела утворення господарських засобів поділяються на власні (частина засобів, яку підприємства отримають на весь період своєї діяльності) і позикові (одержані для тимчасового користування).

До власних джерел належать власний капітал, який складається із статутного, пайового, додаткового, резервного капіталу, прибутку; цільове фінансування (кошти одержані з бюджету або різних фондів, що не підлягають поверненню, використовуються лише на зазначені цілі); доходи майбутніх періодів (доходи одержані в поточному періоді, які будуть визнані у наступних періодах).

До позикових джерел відносяться позики, отримані в борг від юридичних і фізичних осіб.

Позикові кошти в залежності від терміну погашення поділяються на :

- довгострокові;

- поточні.

Довгострокові зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом періоду більше операційного циклу або дванадцяти місяців.

Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу або дванадцяти місяців.

Зобов'язання по кредитам банку - заборгованість підприємства перед банком за одержані позики.

Кредиторська заборгованість - борги даного підприємства іншим фізичним і юридичним особам.

Таблиця 3.2 Класифікація господарських засобів за складом і розміщенням та джерелами фінансування

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996 - XIV

2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, наказ Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291.

3. Бухгалтерський облік. Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050201 "Менеджмент організації" та 7.050107 "Економіка підприємств" / Бутинець Т.А., Чижевська Л.В., Береза С.Л.; За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. Житомир: ЖІТІ, 2000. - 672с.

4. Теорія бухгалтерського обліку: підручник. - 2-ге вид., доп. і перероб. / Бутинець Ф.Ф., Житомир: РУТА, 2000. - 638с.

Размещено на Allbest.ur