Облік заробітної плати

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

на тему: Облік заробітної плати

з дисципліни: Бухгалтерський облік

Зміст

Вступ

1. Економічний зміст поняття «заробітна плата»

1.1 Системи,форми та види оплати праці

1.2 Нормативні документи регламентуючі питання оплати праці

2. Завдання обліку праці і заробітної плати

2.1 Типові форми первинної облікової документації зі статистики праці

2.2 Організація обліку праці та розрахунків з працівниками

2.3 Документообіг за розрахунками з оплати праці

2.4 Порядок обчислення середньої заробітної плати

3. Облік праці та заробітної плати

3.1 Облік особистого складу та використання робочого часу

3.2 Побудова синтетичного і аналітичного обліку праці та її оплати

3.3 Утримання з заробітної плати за виконавчими листами

3.4 Натуральна оплата праці

3.5 Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати в зв'язку з затримкою строків її виплати

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Праця працюючих є необхідною складовою частиною процесу виробництва,споживання та розподілу створеного продукту. Участь працюючих в частці знов створеному матеріальному та духовному базі висловлюється у вигляді заробітної плати, яка повинна відповідати кількості та якості затраченої ними праці.

Заробітна плата - є важливішим засобом підвищення зацікавленості працюючих у результатах своєї праці, її продуктивності, збільшення обсягів виробленої продукції, поліпшення її якості та асортименту.

Збільшення ефективності суспільної продуктивності обумовлено, на сам перед, збільшенням виробництва та поліпшенням якості роботи.

Урахування праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі урахування на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників фірми, підприємства.

Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством.

На основі цієї інформації здійснюється контроль за виконанням робочого часу на підприємстві, впровадження прогресивних методів праці, дотриманням правильного співвідношення між ростом продуктивності праці та заробітної плати.

На підприємстві облік чисельності робітників та службовців, їх заробітної плати є документальним, достовірним та однаковим у всіх галузях господарювання. Робітники реалізують право на працю шляхом висновку трудового договору на підприємстві у відповідності з Законом України конкретизуючи права та обов'язки робітників, а також оплата за працю, відрахування у фонди, розрахунок прибуткового податку. У зв'язку з цим на підприємстві організується оперативний та бухгалтерський облік праці та її оплата. Для того, щоб виконувати задачі, які стоять перед обліком, на підприємстві створені:

- контроль за чисельністю персоналу та використанням робочого часу;

- правильність документального оформлення виробки робочих та службовців;

- своєчасне нарахування заробітної плати та допомога, а також їх видача;

- своєчасне утримання сум податків та перерахування їх до бюджету;

- розподіл заробітної плати по об'єктах калькулювання;

- планування звітів про працю.

На сьогоднішній день складність ситуації, яка склалася з питання розрахунків з працюючими, пояснює актуальність вибраної теми.

1. Економічний зміст поняття «заробітна плата»

Закон України «Про оплату праці» визначає економічні та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційна виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Існують таки види додаткової заробітної:

- робота у зверх урочний час;

- сумісництво професій;

- робота в нічний час.

Надбавки доплаті по тарифним ставкам та посадовим окладам:

а) кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідній роботі, за високе кваліфіковану майстерність, як правило, встановлюються надбавки до тарифних ставок робочих, наприклад:

- III розряд - до 12 відсотків IV розряд - до 16 відсотків;

- V розряд - до 20 відсотків VI розряд - до 20 відсотків.

Конкретний відсоток надбавки визначається в колективному договорі, який повинен враховувати що відповідає мінімуму по такій надбавці, визначені в генеральній або галузевій угоді.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за простій, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг роботи). До мінімальної зарплати не входять доплати за роботу в понадурочний час, матеріальна допомога.

Мінімальна заробітна плата на 2012 рік:

- з 1 січня по 31 березня 1073,00 грн.;

- з 1 квітня по 30 червня 1094,00 грн.;

- з 1 липня по 30 вересня 1102,00 грн.;

- з 1 жовтня по 30 листопада 1118,00 грн.;

- з 1 грудня 1134,00 грн.

До мінімальної заробітної плати не включаються:

- доплати;

- надбавки;

- заохочувальні і компенсаційні виплати.

1.1 Системи,форми та види оплати праці

Відрядна оплата праці - система заробітної плати, при якій заробіток залежить від обсягів виконаної роботи, потребує якості. Відрядна оплата праці має два різновиди:

- пряма відрядна;

- відрядно-преміальна.

Різновид відрядної форми оплати праці є відрядно-прогресивна та акордна форми. При прямій відрядній формі - оплати праця працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від рівня виконаних норм виробки.

Де:

Т - погодинна або денна тарифна ставка, яка відповідає розряду даної роботи;

Н_вир - норма виробітку за одиницю часу.

Непряма відрядна система праці - застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). При цьому непряма відрядна розцінка (Р_непр) визначається за формулою:

Де:

Тден доп. - денна тарифна ставка допоміжного робітника, праця якого оплачується за непрямою відрядною системою, грн.;

Ноб. - кількість робочих місць, які обслуговуються за установленими нормами;

Вп - планова норма виробітку, яка установлена для кожного виробничого об'єкта, що обслуговується.

При відрядно-прогресивній - оплаті праці робочого, об'єм робіт, виконаний зверх норми, сплачується по збільшених розцінках.

Загальний заробіток за відрядно-прогресивною системою розраховується за формулою:

Де:

ПВ - відсоток виконання норм виробітку;

ПН - вихідна база для нарахування прогресивних доплат, яка виражена у відсотках виконання норм виробітку;

КР - коефіцієнт збільшення прямої відрядної розцінки за шкалою прогресивних доплат.

При відрядно-преміальній - виплачуються премії по відрядних розцінках сверх заробітку за досягнень результати роботи.

Де:

П1, П2 - відсоток премії за виконання завдання і технічно обґрунтованих норм і за кожний відсоток перевиконання завдань або норм;

- Ппл - відсоток перевиконання плану виробництва або норм.

У разі преміювання робітників-відрядників за економію матеріальних цінностей загальний заробіток визначається:

Де:

е - сума досягнутої економії, грн.;

ПР - розмір премій у відсотках від досягнутої економії.

Акордна оплата праці - нараховується на весь встановлений (узгоджений) обсяг робіт. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягненні показники в роботі.

Почасова заробітна плата - форма оплати праці, коли обсяг виконаної роботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми почасової оплати праці - проста почасова та почасово-преміальна.

При почасово-преміальній оплаті - додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань. Премії робочим що працюють по часах нараховуються по місячним результатах роботи пропорційно відпрацьованого часу. Їх межовий розмір не повинен перевищувати 70% заробітку по тарифних ставках.

Документом по обліку відпрацьованого часу робітниками з почасовою заробітною платою є табель. Табель служить для обліку та контролю робочого часу, нарахування заробітної плати при почасовій формі оплати праці, складання звітності про чисельність і склад працівників.

При розрахунку заробітної плати робітників по тарифу годинну тарифну ставку потрібно помножити на кількість годин зміни. Розподіл заробітної плати при підрядній оплаті праці здійснюється трьома засобами:

- по коефіцієнту виробітку;

- по відпрацьованому часу, приведеного до першого розряду;

- по коефіцієнту трудової участі (КТУ).

Розподіл загального заробітку по коефіцієнту приробітку дуже простий.

Він розраховується по формулі:

Де:

n1, n2,..., nn - часова тарифна ставка n-го робітника;

m1, m2,..., mn - відпрацьована кількість робочого часу робітником.

Якщо помножити заробіток по тарифу кожного робітника на цей коефіцієнт, то можливо визначити його загальний заробіток.

1.2 Нормативні документи регламентуючі питання оплати праці

Такі документи:

- Кодекс законів про працю України;

- Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р., №108/95;

- Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р., №504/96-ВР;

- Закон України «Про охорону праці» від 14.10.92 р., №2694-ХІІ;

- Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р., №1788-ХІІ;

- Закон України «Про загально обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 р., №1105-ХІV;

- Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р., №100;

- Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р., №1266;

- Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р., №5.

2. Завдання обліку праці і заробітної плати

Основні завдання:

1) визначення витрат робочого часу, виконаних робіт, виготовленої продукції, втрат робочого часу та їх причин;

2) нарахування оплати праці кожному працівникові у відповідності з обсягом виконаних робіт та встановленої системи оплати праці;

3) визначення фактичної суми фонду оплати праці (ФОП), його складу і структури, контроль за формуванням і використанням ФОП в окремих підрозділах, за періодами року, видами оплат тощо;

4) проведення утримань із доходів працюючих, облік стану розрахунків з окремими працівниками, контроль за їх правильністю і своєчасністю;

5) нарахування внесків на соціальні заходи і контроль за станом розрахунків із соціальними фондами;

6) відображення в обліку витрат на оплату праці та соціальні заходи у розрізі об'єктів обліку витрат;

7) складання і подання звітності з питань використання робочої сили, витрат на оплату праці та стану розрахунків з оплати праці;

8) контроль за рівнем продуктивності праці та середньої зарплати, за співвідношенням темпів їх приросту, виявлення резервів підвищення продуктивності праці та економії витрат на оплату праці.

2.1 Типові форми первинної облікової документації зі статистики праці

Форми облікової документації (затверджені наказом Державного комітету статистики України від 05.12.08 р., №489):

- т. ф. №П-1 «Наказ (розпорядження) про прийом на роботу»;

- т. ф. №П-2 «Особова картка працівника»;

- т. ф. №П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки»;

- т. ф. №П-5 «Табель обліку використання робочого часу»;

- т. ф. №П-4 «Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)»;

- т. ф. №П-6 «Розрахунково-платіжна відомість працівника»;

- т. ф. №П-7 «Розрахунково-платіжна відомість (зведена)».

2.2 Організація обліку праці та розрахунків з працівниками

Таблиця 1:

2.3 Документообіг за розрахунками з оплати праці

Малюнок 1:

2.4 Порядок обчислення середньої заробітної плати

Постанова «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №35 (35-2012-п) від 25.01.2012.

Цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках:

а) надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;

б) надання працівникам творчої відпустки;

в) виконання працівниками державних і громадянських обов'язків у робочий час;

г) переведення працівників на іншу, легшу нижче оплачувану роботу за станом здоров'я;

д) переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу, легшу роботу;

є) службових відряджень;

ж) направлення працівників на обстеження до медичних закладів.

При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:

а) виплати за виконання окремих доручень;

б) одноразові виплати;

в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення;

г) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

д) премії за винаходи та за впровадження нової техніки;

е) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях;

є) пенсії, державна допомога, соціальні і компенсаційні виплати;

ж) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором.

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (затверджений постановою КМУ від 26.09.01 р., №1266) застосовують при визначенні середнього заробітку для розрахунку допомоги:

- з тимчасової непрацездатності, з вагітності та пологів;

- з безробіття;

- при нещасному випадку на виробництві.

Сума допомоги з тимчасової непрацездатності визначається множенням середньоденного заробітку за останні шість місяців перед захворюванням на кількість робочих днів хвороби та на розмір допомоги в залежності від страхового стажу:

- 60% - при страховому стажі до 5 років;

- 80% - при стажі від 5 до 8 років;

- 100% середнього заробітку - при страховому стажі понад 8 років, а також ветеранам війни та громадянам, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Визначена сума допомоги не повинна перевищувати максимального розміру зарплати, з якого розраховуються страхові внески (у 2011 р. - 14115 грн. за місяць).

Обов'язкові утримання із заробітної плати працівників:

- єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 3,6% суми нарахованої заробітної плати;

- податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15% від оподатковуваного доходу (заробіток за мінусом відрахувань на соціальні заходи та соціальної пільги, якщо платник податку має на неї право), та за ставкою 17% із суми заробітку, яка перевищує 10 мінімальних заробітних плат на початок звітного року (у 2011 р. - 9410 грн.);

- утримання за рішенням суду або відповідних адміністративних органів (за виконавчими листами тощо);

- утримання переплати за виданими авансами або не поверненого вчасно залишку невикористаного авансу підзвітними особами.

Утримання із заробітної плати за згодою (заявою) працівника:

- членські профспілкові внески;

- за товари, продані в кредит;

- погашення позик, наданих підприємством або банком за посередництвом підприємства;

- внески за договорами добровільного страхування;

- безготівкові перерахування на особові рахунки в банках і т. ін.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, отриманого платником податку як заробітна плата протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на коефіцієнт 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (у 2011 р. - 1320 грн.). Податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі 50% мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у 2011 р. - 470,50 грн.).

3. Облік праці та заробітної плати

3.1 Облік особистого складу та використання робочого часу

Оперативний облік чисельності персоналу ведеться у відділі кадрів. Регістри обліку особистого складу є особиста картка робочого та службовця. Повідомлення про прийом та звільнення, чи переводі на іншу роботу реєструється у особистій карточки на основі приказу. Облік робочого часу та контроль за станом трудової дисципліни на підприємстві здійснюється табельним методом.

Табельний облік може вестись наступними способами:

- жетоном - з застосування табельних марок;

- карточним - при використанні контрольних годинників;

- пропуску - шляхом здачі та видачі пропусків;

- за допомогою контрольно-пропускних засобів.

Оперативний облік явок робітників та облік їх перебування на роботі ведеться в цілому по підприємству або по кожному виробничому підрозділу в спеціальній книзі обліку використання робочого часу (форма №Т-12 або форма №Т-13). По формі №Т-12 крім обліку використання робочого часу проводиться розрахунок заробітної плати, а форма №Т-13 - тільки для обліку робочого часу. У кінці місяця у табелі по кожному робітнику підраховується та зазначається загальний календарний фонд робочого часу, кількість неявок по різних причинах, а також фактично відпрацьований час. Пізніше повністю оформлений табель передається в бухгалтерію, де використовується для розрахунку заробітної плати робітникам підприємства.

3.2 Побудова синтетичного і аналітичного обліку праці та її оплати

Після розрахункової обробки первинних документів по обліку виробітку, відпрацьованого часу та іншої вихідної інформації для розрахунків по оплаті праці, складаються розрахункові відомості, які узагальнюють статистичні дані по розрахунках з робітниками та службовцями.

Наступним етапом розрахункової роботи по розрахунках з робітниками та службовцями є формування даних синтетичного обліку розрахунків та звітності. Рахунок 66 «Розрахунки з робітниками по оплаті праці» - пасивний, балансовій, розрахунковий.

При нарахуванні заробітної плати кредитується рахунок «Розрахунки з робітниками по оплаті праці» й дебетуються рахунки в залежності від видів виробництв (основною, допоміжною), де виконуваність роботи, характер цих робіт, категорій робітників, а також від виду заробітної плати (основна, додаткова).

Облік розрахунків з робітниками та службовцями по операціях, не пов'язаних з оплатою праці (розрахунки за товари, які продані в кредит), ведеться на рахунку 39.

По кредиту даного рахунку відображається заборгованість робітників по виданих позиках, а по дебету - погашення цієї заборгованості.

Розрахунково-платіжні відомості виконують подвійну функцію: по-перше, за їх допомогою виконуються розрахунки з працюючими, по-друге, вони є формою аналітичного обліку рахунка 66.

Таблиця 2. - Відображення операцій по рахунку 66 субрахунок 1 «Нарахована заробітна плата»:

№ п/п	Найменування господарської операції	Бухгалтерська проводка
		Дт	Кт
1	Нарахована заробітна плата за ремонт основних засобів робітникам основного і допоміжного виробництв та ін.	23	661
2	Нарахована заробітна плата інженерно-технічним працівникам і адміністративному персоналу.	91,92	661
3	Нарахована заробітна плата за роботи, що належать до витрат майбутніх періодів.	39	661
4	Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим збутом і реалізацією продукції.	93	661
5	Нарахована оплата, пов'язана з виправленням браку продукції.	24	661
6	Нарахована заробітна плата торговим працівникам, працівникам посередницьких підприємств.	92,93,94	661
7	Нараховані суми за рахунок відрахувань на соціальне страхування (за лікарняними листками та ін.).	652	661
8	Нарахована вихідна допомога передбачена діючим законодавством.	23,91,92	661
9	Депонована заробітна плата	661	662
10	Виплачені з каси заробітна плата, суми за лікарняними листками.	661	30
11	Відраховані із заробітної плати прибутковий податок і збір на випадок безробіття.	661	641
12	Відраховані із нарахованої заробітної плати працюючих1% - 2% до Пенсійного фонду.	661	651

Малюнок 2. - Витрати на оплату праці (кредит субрахунку 661):

Облік розрахунків з оплати праці здійснюється на балансовому рахунку 66“Розрахунки з оплати праці“. Рахунок 66 має два субрахунки:

- 661 “Розрахунки з оплати праці”;

- 662 “Розрахунки з депонентами”.

Аналітичний облік розрахунків із працівниками ведеться в розрахункових і розрахунково-платіжних відомостях. Залежно від виду діяльності, у процесі якої нараховується заробітна плата, можна класифікувати й самі витрати на оплату праці. Відображення в обліку нарахування заробітної плати із застосуванням рахунків класів 8 і 9.

Облік витрат можна здійснювати трьома методами: із застосуванням рахунків класу 8, класу 9, класів 8 і 9 одночасно. Ці варіанти наведені нижче.

Таблиця 3. - Облік із застосуванням рахунків класу 8:

№ п/п	Зміст операцій	Дт	Кт
1	Нарахування основної і додаткової зарплати за окладами і тарифами.	811	661
2	Нарахування премії	812	661
3	Нарахування збору на пенсійне страхування	821	651
4	Нарахування збору на соціальне страхування	822	652
5	Нарахування збору на соціальне страхування на випадок безробіття	823	653

Таблиця 4. - Облік із застосуванням рахунків класу 9:

№ п/п	Зміст операцій	Дт	Кт
1	Нарахування основної і додаткової зарплати за окладами і тарифами:
	Робітникам службі збуту АУП	23 93 92	661 661 661
2	Нарахування премії
	робітникам службі збуту АУП	23 93 92	661 661 661
3	Нарахування збору на пенсійне страхування:
	робітникам (32%) службі збуту (32%) АУП (32%)	23 93 92	651 651 651
4	Нарахування збору на соціальне страхування
	Робітникам (4%) службі збуту (4%) АУП (4%)	23 93 92	652 652 652
5	Нарахування збору на соціальне страхування на випадок безробіття:
	Робітникам (1.5%) службі збуту (1.5%) АУП (1.5%)	23 93 92	653 653 653

3.3 Утримання з заробітної плати за виконавчими листами

Згідно зі ст. 128 КЗпП при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх утримань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством - 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При утриманнях із зарплати за декількома виконавчими листами за працівником у будь-якому разі повинно бути збережено 50% зарплати.

Утримання аліментів здійснюється із сум заробітку за мінусом прибуткового податку, що утримується з нього Доставка грошових переказів одержувачу аліментів здійснюється за рахунок платника аліментів (тобто за рахунок зарплати платника).

Таблиця 5. - Зміст бухгалтерських записів наведено нижче:

№	Зміст операції	Дт	Кт
1	Утримання з заробітної плати: - аліментів - адміністративного штрафу	661 "Розрахунки по заробітній платі" 661 "Розрахунки по заробітній платі"	685 "Розрахунки з іншими кредиторами" 685 "Розрахунки з іншими кредиторами"
2	Виплата аліментів одержувачу з каси підприємства	685 "Розрахунки з іншими кредиторами"	ЗОЇ "Каса в національній валюті"
3	Перерахування утриманого адміністративного штрафу	685 "Розрахунки з іншими кредиторами"	311 "Поточні рахунки в національній валюті"

3.4 Натуральна оплата праці

Часткова виплату заробітної плати натурою.

Заробітна плата на території України виплачується в грошових знаках, що мають законний обіг на території України. Як виняток колективним договором може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (за цінами, не нижчими за собівартість).

Особливий інтерес до здійснення виплат у натуральній формі в даний час пов'язаний також і з тим, що натуральна оплата праці стала єдиною альтернативою для підприємств, що мають податкову заборгованість, виплатам по оплаті праці коштами.

Виплати продукцією власного виробництва-Обчислюється по відпускній ціні зазначеної продукції стороннім споживачам у поточному місяці, коли проведене нарахування заробітної плати. Якщо в поточному місяці така продукція не реалізовувалася, її розмір обчислюється по відпускній ціні попереднього місяця.

3.5 Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати в зв'язку з затримкою строків її виплати

Своєчасно не отримана з вини робітника заробітна плата не підлягає компенсації.

Компенсація робітникам утрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати провадиться при виконанні таких умов:

- виплата заробітної плати затримана на один і більш календарних місяців;

- заробітна плата, по якій розраховується компенсація, нарахована за період роботи;

- індекс цін на споживчі товари і тарифи на послуги за період невиплати заробітної плати зріс більш ніж на один відсоток.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення нарахованої, але не виплаченої, робітнику заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін. При цьому коефіцієнт приросту споживчих цін визначається, як різниця між приватним від розподілу індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, і коефіцієнтом 1.

Коефіцієнт приросту споживчих цін розраховується з трьома знаками після коми.

Індекси споживчих цін для розрахунку коефіцієнта приросту споживчих цін щомісяця публікуються Госкомстатом, наростаючим результатом із початку того року, у якому виникнула заборгованість по виплаті заробітної плати, що підлягає компенсації.

У випадку затримки виплати заробітної плати за декілька місяців сума компенсації визначається за кожний місяць окремо.

Компенсація за невчасно виплачену заробітну плату (у межах установлених законодавством норм) прибутковим податком не оподатковується.

Оскільки компенсація робітникам утрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати встановлена чинним законодавством, то сума зазначеної компенсації ставиться до валових витрат підприємства відповідного звітного (податкового) періоду відповідно до п. п 5.6.2 ст. 5 Закону про податок із прибутку.

Відмова власника або уповноваженого їм органа (особи) у виплаті компенсації може бути оскаржений у судовому порядку робітником або уповноваженим на представництво трудовим колективом.

Висновок

Заробітна плата - це точка перетину інтересів багатьох: підприємства;працівника, податкової, фондів тощо.

Бухгалтерський облік на підприємстві повинен забезпечувати:

- точний розрахунок заробітної плати кожного робітника відповідно до кількості і якості витраченої праці, що діють формами і системами його оплати, правильний підрахунок утримань із заробітної плати;

- контроль за дисципліною праці, використанням часу і виконанням норм виробітки робітниками, своєчасним виявленням резервів подальшого росту продуктивності праці, витратою фонду заробітної плати (фонду споживання) і т. п.;

- правильне нарахування і розподіл по напрямках витрат відрахувань на соціальне страхування і відрахувань у Пенсійний фонд України.

Основою ефективної діяльності будь-якого суб'єкта господарювання виступає чітко налагоджена система урахування і контролю.

Останнім часом законодавчі і нормативні документи, що регламентують оподатковування витрат на оплату праці, змінювалися досить часто і кардинальною уявою. Яскравим прикладом служить Закон України «ПРО збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» У цей документ дев'ять разів вносилися зміни і доповнення відповідними законами України.

Тому бухгалтеру важливо знати, як здійснювати оподаткування тієї або іншої виплати в даний час. Особлива увага виділена порядку проведення індексації заробітної плати, і виплати компенсації робітникам утрати частини заробітної плати в зв'язку з затримкою термінів її виплати. Бухгалтерський облік тісно пов'язаний із багатьма категоріями економічних наук, і насамперед - із категоріями споживчого ринку - ціною, рентабельністю, прибутком, фінансовою усталеністю, ліквідністю.

Список використаної літератури

бухгалтерський облік індексація

1. Закон України «Про оплату праці».

2. Грабова Н.М. «Теорія бухгалтерський обліку».

3. Завгородний В.П. «Бухгалтерський облік в Україні».

4. Собко А.В., Кузьмінський А.М. «Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу».

5. Ткаченко Н.М. «Бухгалтерський фінансовий облік».

Размещено на Allbest.ru

...