Теоретичні основи обліку основних засобів

Економічний зміст, склад і класифікація основних засобів. Аналіз виробничо-фінансової діяльності підприємства. Організація бухгалтерського обліку. Визнання та оцінка основних засобів, їх переоцінка. Облік надходження та вибуття ОЗ. Відшкодування зносу ОФ.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 05.12.2013
Размер файла 92,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

бухгалтерський облік переоцінка знос

Вступ

1. Теоретичні основи обліку основних засобів

1.1 Економічний зміст, склад і класифікація основних засобів

1.2 Огляд періодичних джерел і нормативної бази

2. Виробничо-фінансова діяльність підприємства

2.1 Нормативно-правові аспекти діяльності підприємства

2.2 Аналіз виробничо-фінансової діяльності підприємства

2.3 Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

3. Стан і удосконалення обліку основних засобів

3.1 Визнання та оцінка основних засобів, їх переоцінка

3.2 Облік надходження основних засобів

3.3 Облік вибуття основних засобів

Висновки та пропозиції

Список літератури

Вступ

Виробничо-господарська діяльність підприємства забезпечується не тільки за рахунок використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, але і за рахунок основних фондів.

Основні виробничі засоби є одним із головних чинників, від якого залежить рівень економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Не викликає сумніву той факт, що їх наявність у науково обґрунтованих кількості і співвідношенні, технічний стан, що відповідає вимогам прогресивних технологій, є запорукою успішної діяльності підприємства.

На сучасному етапі розвитку нашої країни одним з найважливіших чинників розвитку економіки, збільшення об'ємів виробництва продукції на промислових підприємствах є забезпеченість їх основними фондами у необхідній кількості і асортименті. Але для вирішення даних задач необхідне не тільки повне забезпечення підприємства технічним потенціалом, тобто основними засобами, але і підвищення ефективності їх використовування.

Економічна політика в України на сучасному етапі спрямована в першу чергу на зміцнення економічних і політичних основ нашої незалежної держави, вдосконалення способу життя. Та все ж стан економіки та її аграрного сектору характеризується дефіцитом інвестиційних ресурсів, підтримання задовільного стану наявних основних засобів досить ускладнюється, а на придбання нових основних засобів не вистачає коштів.

Ситуація погіршується також тим, що більшість об'єктів основних засобів, якими користуються сільськогосподарські товаровиробники є орендованими і не перебувають у їхній власності. Відтворення має свої особливості і потребує детального вивчення.

Основні засоби сільського господарства становлять понад 8 % вартості основних засобів усіх галузей економіки. Це значна частина виробничого потенціалу країни, яку треба берегти. Та якщо ми проаналізуємо події хоча б останнього десятиліття, то зможемо стверджувати, що технічна база аграрного сектору покинута на призволяще.

Для успішного функціонування промислових підприємств в умовах ринкових відносин вирішальне значення має оновлення та ефективність застосування техніки і технології, обліку запасів. Тільки постійне оновлення основних виробничих фондів дасть змогу підприємствам виробляти конкурентоспроможну продукцію, задовольняти попит, який швидко змінюється, пристосуватися до умов ринкової конкуренції.

Оновлення і вдосконалення обліку може відбуватися шляхом часткового відшкодування зносу основних фондів, заміни морально і фізично спрацьованого виробничого устаткування та застарілих технологій у процесі технічного переозброєння і реконструкції виробництва, створення у необхідних масштабах нових та розширення діючих виробництв на якісно новій основі тощо.

Реформування системи обліку й фінансової звітності , обліку основних засобів, потрібно як внутрішнім, так і зовнішнім користувачам, є складовою частиною заходів, орієнтованих на введення економічних відносин ринкового спрямування.

Бухгалтерський облік дедалі більше стає складовою управлінської системи підприємств. Саме цим зумовлена актуальність обраної теми курсової роботи.

Мета даної курсової роботи - розглянути теоретичні основи обліку основних засобів, виробничо-фінансову діяльність підприємства, стан і удосконалення обліку основних засобів.

Для досягнення мети слід вирішити завдання: розглянути економічний зміст, детальну класифікацію і склад основних засобів, нормативну базу, нормативно-правові аспекти діяльності підприємства, проаналізувати виробничо-фінансову діяльність підприємства, особливості організації аналітичного і синтетичного обліку об'єктів основних засобів, розглянути оцінку і переоцінку, облік надходження і вибуття основних засобів.

Об'єктом дослідження є ПП «Сосницькі аграрні інвестиції». Предметом дослідження є облік основних засобів.

Для написання курсової роботи використовувалися наступні джерела інформації: законодавча та нормативна база, літературні джерела з питань обліку основних засобів, фінансова звітність підприємства та дані первинного та бухгалтерського обліку підприємства.

1. Теоретичні основи обліку основних засобів

1.1 Економічний зміст, склад і класифікація основних засобів

Основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Одиниця обліку основних засобів - конкретний об'єкт. Під ним треба розуміти:

- закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

- конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання самостійних функцій;

- відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс - певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно;

- інший актив, що відповідає призначенню основних засобів, або частина активу, яка контролюється підприємством.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строк корисного використання, то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів.

Група основних засобів - сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Об'єкт основних засобів визначається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає економічні вигоди від його використання та вартість його може достовірно визначена.

Основні засоби класифікують:

- виробничі основні засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будівлі, споруди, силові машини і устаткування, робочі машини і устаткування, і т.п.) і діють у сфері матеріального виробництва;

- невиробничі основні засоби, які не беруть безпосередньої або непрямої участі в процесі виробництва і призначені в основному для задоволення комунальних і культурно-побутових потреб працівників підприємства (будівлі, споруди, устаткування, машини і апарати і ін.) і використовуються в невиробничій сфері. Невиробничі основні засоби представлені будинками культури, спортивними комплексами, дитячими дошккільними закладами, пральнями, лазнями, перукарнями та ін., які є власністю підприємства і використовуються у невиробничій сфері.

За галузевою ознакою виробничі основні засоби підрозділяються на промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв'язки і ін.

Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участь в процесі виробництва. До невиробничих основних засобів відносяться: будівлі і споруди житлово-комунального і побутового призначення, транспортні засоби, устаткування, інструменти і інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних і культурно-побутових потреб населення.

За використанням основні засоби підрозділяються на діючі (всі основні засоби, що використовуються в господарстві), недіючі (основні засоби, що не використовуються в даний період часу у зв'язку з тимчасовою консервацією підприємства або окремих цехів), запасні (різне устаткування, що знаходиться в резерві і призначене для заміни об'єктів основних засобів при їх вибутті або ремонті).

Важливе значення в обліку основних засобів має їх розподіл по ознаці приналежності на власні і орендовані. Власні основні засоби являються безпосередньо власністю підприємства і складаються із статутного (пайового, акціонерного) капіталу, допоміжного зносу і амортизації фінансування з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власного прибутку, засобів амортизаційного капіталу, спеціального капіталу і т.п.

Основні засоби, які використовуються на підприємстві, але не є його власністю, називаються орендованими. Орендовані основні засоби обліковуються у орендодавця на балансовому, а у орендаря на позабалансовому рахунку, тим самим виключається вірогідність подвійного обліку одних і тих же засобів.

Відповідно до Податкового кодексу України по натурально-матеріальному складу основні виробничі засоби підрозділяються на 12 груп:

- Будівлі.

- Споруди.

- Передавальні пристрої.

- Машини і устаткування, у тому числі: силові, робочі машини і устаткування; вимірювальні прилади і устаткування, лабораторне устаткування; обчислювальна техніка; інші машини і устаткування, у тому числі автоматизоване.

- Транспортні засоби.

- Інструменти.

- Виробничий інвентар і обладнання.

- Господарський інвентар.

- Робоча і продуктивна худоба.

- Багаторічні насадження.

- Капітальні витрати на поліпшення земель (без споруд).

- Інші основні засоби: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (нетитульні) споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату та ін. Підприємства можуть установлювати вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

1.2 Огляд періодичних джерел і нормативної бази

Згідно з ст. 14 Податкового кодексу України «основні засоби - матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зношенням та очікуваний строк корисного використання яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)».

Податковий кодекс дає не тільки визначення основних засобів, але і ділить їх на 16 груп, відповідно до цих груп встановлені мінімально допустимі строки корисного використання. Тобто строк використання окремих груп основних засобів не може бути менший, ніж це встановлено ст. 145 Податкового кодексу. Наприклад, для будівель мінімально допустимий строк корисного використання - 20 років. Якщо за обліковою політикою підприємства він становить 15 років, цей строк не годиться для податкового обліку.

Для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року.

Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Норми цього підпункту поширюються також на платників податку у разі їх переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну.

До переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.

Якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об'єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.

Строк корисного використання об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу визначається платником податку самостійно з урахуванням дати введення їх в експлуатацію, але не менше мінімально допустимих строків корисного використання, визначених пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу.

Первісна вартість основних засобів не збільшується на вартість придбання або поліпшення після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині витрат, віднесених на збільшення балансової вартості об'єктів до такої дати. [ 1]

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи, а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Норми Положення (стандарту) 7 застосовуються підприємствами. Положення (стандарт) 7 не поширюється на:

- операції з біологічними активами, які пов'язані із сільськогосподарською діяльністю та оцінені за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

- невідтворювані природні ресурси, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

- основні засоби, що утримуються з метою продажу, особливості обліку яких визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

- інвестиційну нерухомість, особливості обліку якої визначаються іншими положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку». [5]

План рахунків бухгалтерського обліку застосовується підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (крім банків і бюджетних установ) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі - підприємства). [3]

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» розкриває мету бухгалтерського обліку і фінансової звітності, основні принципи бухгалтерського обліку на підприємстві, його валюту.

Стаття 6 закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою:

- створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів;

- удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві повинна відповідати вимогам ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також закон встановлює вимоги до фінансової звітності підприємства, інвентаризації, звітного періоду. [2]

2. Виробничо-фінансова діяльність підприємства

2.1 Нормативно-правові аспекти діяльності підприємства

ПП «Сосницікі аграрні інвестиції» засноване 15 жовтня 2007 року ізнаходиться в Чернігівській області, смт Сосниця, вул.Чернігівська 15. Піприємство є юридичною особою, самостійним господарюючим суб'єктом який утворений та здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та статуту і набуває прав юридичної особи підприємства. Форма власності - приватне підприємство і набуває прав юридичної особи від дня його державної реєстрації.

Підприємство є власником належного йому майна. Здійснюючи право власності, володіє, користується та розпоряджається належним йому майном відповідно до мети своєї діяльності. Також несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством України. Власник підприємства не відповідає за його зобов'язаннями. Підприємство не відповідає за зобов'язаннями власника підприємства.

Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків. Підприємство має печатку, штампи, бланки зі своїм повним найменуванням та інші реквізити. При виготовленні печаток, штампів, бланків Підприємство має право користуватися будь-якими шрифтами та вживати назви однією чи кількома мовами разом. Підприємство самостійно планує свою діяльність, вільне у виборі форм господарських стосунків, що не суперечать чинному законодавству України.

Метою діяльності Підприємства є : здійснення всіх видів підприємницької діяльності, не заборонених українським законодавством, для одержання прибутку, задоволення інтересів власника підприємства; ефективне управління майном та коштами, як власними, так і залученими; забезпечення суспільних потреб в продукції, роботах та послугах підприємства.

Пункти збору продукції розташовані в с. Чорнотичі, відстань до смт Сосниця - 24 км, а відстань від пунктів збору зо обласного центру - 114 км.

Підприємство було створене 15 жовтня 2007 року товариством з обмеженою відповідальністю «Українські аграрні інвестиції».

ПП «Сосницькі Аграрні Інвестиції» займається вирощуванням зернової культури - овес, і тому дане підприємство має площу 2642 га, в якій 100 % займає рілля, до того ж взята в оренду.

Підприємство самостійно, згідно з вимогами діючого законодавства, вирішує усі питання кадрового забезпечення своєї діяльності, визначає порядок наймання, форму та методи організації праці, принципи та порядок нормування праці й перегляду норм, установлює тарифні ставки (оклади) та доплати, визначає порядок преміювання, тривалість робочого дня та робочого тижня, тривалість та порядок надання вихідних та відпусток.

Трудовий колектив Підприємства становлять працівники, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору, а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з Підприємством.

Компетенція і повноваження трудового колективу визначаються відповідно до чинного законодавства. Повноваження трудового колективу Підприємства реалізуються загальними зборами та їх виборним органом. Загальні збори трудового колективу скликаються не рідше одного разу на рік.

Трудовий колектив укладає з Підприємством колективний договір. Колективний договір вважається основним нормативним документом, що визначає взаємовідносини Підприємства і трудового колективу.

Колективний договір, проект якого затверджується Власником, від імені Підприємства підписує Директор, а від імені трудового колективу - представник профспілки або іншій уповноважений представник трудового колективу.

Умови колективного та трудових договорів не можуть погіршувати становища найманих працівників порівняно з умовами, встановленими законодавством України про працю.

Трудові відносини з працівниками, які не мають постійного місця проживання в Україні, регулюються я відповідними законами або міжнародними договорами України.

Оплата праці штатних працівників здійснюється на умовах, визначених трудовими договорами. Для стимулювання штатних працівників за рішенням Власника може бути використана частка доходів Підприємства.

Усі роботи, здійснювані підприємством, ведуться з дотриманням встановлених правил і норм з охорони праці, техніки безпеки та вимог виробничої санітарії.

Підприємство відшкодовує матеріальні збитки потерпілим з вини Підприємства у разі заподіяння їм каліцтва, іншого пошкодження здоров'я або смерті, згідно з чинним законодавством.

Соціальне страхування працівників Підприємства та їх соціальне забезпечення (за винятком пенсійного забезпечення іноземних працівників) здійснюються відповідно до законодавства України.

Організаційно-виробнича структура підприємства може бути представлена у вигляді схеми:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

2.2 Аналіз виробничо-фінансової діяльності підприємства

Аналіз та контроль фінансової діяльності підприємства - це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються в процесі фінансового планування та прогнозування. Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.

Таблиця 1. Виробництво та реалізація сільськогосподарської продукції

Види продукції

Виробництво продукції, ц

Реалізація продукції, ц

2009

2010

2011

2011 в % до 2009

2009

2010

2011

2011 в % до 2009

Продукція рослинництва, всього:

48

51

86

179

22

32

68

309

Зернові і зернобобові

48

51

86

179

22

32

68

309

з них овес

48

51

86

179

22

32

68

309

З даної таблиці ми бачимо, що виробництво зернових в порівнянні з 2009р. в 2011р. збільшилось на 79%. Тобто з кожним роком на підприємстві збільшується кількість виробленої продукції, що позитивно відображатиметься на реалізації, яка також в порівнянні з попередніми роками зростає, а саме в 2009 році було реалізовано 22 ц овсу, в 2010р - 32, а в 2011р. - 68 ц.

Таблиця 2. Собівартість основних видів продукції

Види продукції

Собівартість одиниці продукції, грн./ц

2009

2010

2011

2011 в % до 2009

Продукція рослинництва, всього:

80

100

374

467,5

Зернові і зернобобові

80

100

374

467,5

з них овес

80

100

374

467,5

Проаналізувавши таблицю 2 можна зробити висновок, що собівартість зернових зростає з кожним роком. В 2009 році собівартість одного центнера вівса становила 80 грн., в 2010 - 100 грн., а в 2011 році - 374 грн. Таке значне підвищення собівартості продукції впливає на фінансовий результат підприємства.

Таблиця 3. Структура доходу від реалізації сільськогосподарської продукції

Види продукції

Дохід(виручка) від реалізації, тис. грн.

2009

2010

2011

2011 в % до 2009

Продукція рослинництва, всього:

38,4

42,9

125,3

265,6

Зернові і зернобобові

38,4

42,9

125,3

265,6

з них овес

38,4

34,9

125,3

265,6

Проаналізувавши таблицю, можна зробити висновок що дохід від реалізації протягом цього періоду то зростав то зменшувався, а саме в 2010 році дохід(виручка) від реалізації зернових зменшився в порівнянні з 2009 роком на 3,5 тис. грн., а в 2011 році, дохід(виручка) від реалізації становив 102,0 тис. грн. Підвищення цього показника позитивно вплинуло на фінансовий результат підприємства.

Таблиця 4. Фінансові результати підприємства

Назва показників

2009 р.

2010 р.

2011 р.

тис. грн.

в % до 2009 р

тис. грн.

в % до 2009 р

Результат від реалізації робіт і послуг

41,4

42,9

103,6

125,3

303

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)

38,4

42,5

110,7

72,4

136,3

Валовий:

- прибуток

3

0,4

13

52,9

1763

- збиток

Інші доходи та втрати

- доходи (прибуток)

380,7

461,7

121

4,5

1

- втрати (збитки)

1536,8

2890,2

250,6

1197,5

77,9

Чистий:

- прибуток

- збиток

1153,1

2428,1

210,6

1140,1

98,9

Рентабельність підприємства (%). (збитковість) (-)

-73,2

- 82,79

88,41

- 89,78

65,72

Дослідивши фінансові результати підприємства ми бачимо, що підприємство в 2009 році отримало збитку 1153,1 тис. грн., в 2010 році - 2428,1 тис. грн., а в 2011 році - 1140,1 тис. грн.

У 2009 року підприємство отримало збиток 1153,1 тис. грн., а у 2010 - 2428,1 тис. грн., але у 2011 році збиток зменшився в порівнянні з 2010 роком і становив вже 1140,1 тис. грн.

2.3 Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

На підприємстві використовується автоматизована система обліку. На основі первинних документів формуються документи в програмі «1С Підприємство». На основі первинних документів формуються такі регістри бухгалтерського обліку як: Журнали ордери, Сальдові відомосі і ін. Дані регістрів обліку майна підприємства, інших облікових регістрів відображаються в Головній книзі підприємства, що є підставою для складання фінансової звітності.

Аналітичний облік руху товаро-матеріальних цінностей у бухгалтерії ведеться у відомостях обліку залишків матеріалів у кількісно-сумарному виразі, а на складах у картках складського обліку в кількісному виразі.

Податковий облік ведеться відповідно до законодавства України.

Організація документообігу на підприємстві відбувається відповідно графіку документообігу, який затверджено наказом 17/25 від 11 квітня 2010року. Всі документи повинні складатись відповідно до графіку у вказані строки.

Обліковий апарат складає головний бухгалтер Сухоліт Андрій Олексійович. Головний бухгалтер виконує такі завдання та обов'язки:

- забезпечує ведення бухгалтерського обліку з дотриманням єдиних методологічних засад, установлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних.

- формує відповідно до законодавства облікову політику виходячи зі структури та особливостей діяльності підприємства.

- очолює роботу з підготовки та прийняття робочого плану рахунків, форм первинних облікових документів, що застосовуються для оформлення господарських операцій, щодо яких не передбачено типових форм, документів внутрішньої бухгалтерської звітності.

- здійснює контроль за дотриманням порядку оформлення первинних документів, відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, дотриманням технології обробки бухгалтерської інформації і порядком документообороту.

- здійснює заходи щодо надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

- забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства та її подання в установлені строки користувачам.

- забезпечує складання статистичної звітності, подання її у встановленому порядку до відповідних органів.

- за погодженням із керівником підприємства забезпечує перерахування податків та зборів, соціальних внесків, передбачених законодавством, проводить розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов'язань.

- здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, збереженням власності підприємства.

- вживає необхідних заходів для запобігання несанкціонованому виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку.

- забезпечує збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, а також їх передання у встановленому порядку до архіву.

- вживає заходів з попередження нестач, незаконної витрати коштів і товарно-матеріальних цінностей, порушень фінансового і господарського законодавства.

- організовує проведення інвентаризацій та бере участь в оформленні її результатів, контролює (забезпечує) передання в необхідних випадках матеріалів про нестачу та розкрадання коштів і товарно-матеріальних цінностей до слідчих та судових органів.

- бере участь у розробці заходів із забезпечення дотримання штатної, фінансової і касової дисципліни.

- керує працівниками бухгалтерії підприємства та розподіляє між ними посадові завдання та обов'язки

- проводить інструктаж матеріально відповідальних осіб з питань обліку та схоронності цінностей, що знаходяться у них на відповідальному зберіганні.

- повідомляє директору підприємства про усі виявлені недоліки в роботі бухгалтерії підприємства, з поясненням причин виникнення та пропозиціями щодо їх усунення.

- надає методичну допомогу працівникам підрозділів підприємства з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності й економічного аналізу.

- бере участь у проведенні економічного аналізу господарсько-фінансової діяльності підприємства за даними бухгалтерського обліку і звітності з метою виявлення внутрішньогосподарських резервів й усунення втрат від нераціонального використання ресурсів.

3. Стан і удосконалення обліку основних засобів

3.1 Визнання та оцінка основних засобів, їх переоцінка

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути визначена.

В залежності від характеру стану основних засобів, часу оцінки розрізняють наступні види вартості основних засобів у відповідності до П(С)БУ 7 “Основні засоби”:

- первісна;

- переоцінена (відновлювальна);

- ліквідаційна;

- справедлива;

- вартість, яка амортизується;

- залишкова.

Первісна вартість -- історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Переоцінена вартість -- вартість необоротних активів після їх переоцінки.

Залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю і сумою зносу основних засобів.

Справедлива вартість - ринкова вартість, яка встановлена шляхом експертної оцінки, яку, як правило, визначають професійні оцінювачі.

Вартість, яка амортизується, - первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість -- сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажею (ліквідацією).

Залишкова вартість основних засобів, поряд із первісною, знаходить своє відображення у балансі підприємства. Натомість у валюту (підсумок) балансу включається лише їх залишкова вартість. Залишкова вартість об'єктів постійно зменшується внаслідок їх зносу.

Балансова вартість у відповідності до П(С)БУ 7 “ Основні засоби ” - це сума, по якій актив включається у баланс після вирахування суми нарахованого зносу.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів.

Первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам завиконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємством);

- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісна вартість об'єктів основних засобів, зобов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта основних засобів.

Зміна первісної вартості основних засобів допускається тільки у випадках:

- реконструкції, добудування, дообладнування, технічного переоснащення й інших видів поліпшення основних засобів, що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод від їхнього використання;

- переоцінки (індексації) балансової вартості основних засобів;

- часткової ліквідації відповідних об'єктів.

У процесі експлуатації основні засоби, як відомо, поступово зношуються (фізично, морально), унаслідок чого їхня первісна вартість зменшується. Первісна вартість основних засобів за винятком суми зносу називається залишковою вартістю. Вона є показником реальної вартості основних засобів на звітну дату.

У бухгалтерському балансі окремими статтями показують первісну вартість основних засобів, суму зносу і залишкову вартість. У підсумок балансу основні засоби включаються по залишковій їх вартості.

Під відбудовною вартістю основних засобів розуміють вартість їхнього відтворення (спорудження, виготовлення, придбання) у сучасних умовах, при сучасному рівні сформованих цін, норм і розцінок.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.

Первісна вартість об'єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо дорівнює її собівартості, яка визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” та 16 “Витрати”.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об'єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об'єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об'єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об'єкт, є справедлива вартість переданого об'єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду.

Первісна вартість об'єкта основних засобів, придбаного в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об'єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісне очікуваних від використання об'єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв'язку з частковою ліквідацією об'єкта основних засобів.

Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Підприємство переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більш як на 10 відсотків) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Переоцінена первісна вартість та сума зносу об'єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об'єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.

Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки -- до складу витрат, крім випадків:

- у разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об'єкта основних засобів) перевищення суми попередніх уцінок об'єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об'єкта і відновлення його корисності, сума чергової (останньої) дооцінки, але не більше зазначеного перевищення включається до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення іншого додаткового капіталу;

- у разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об'єкта основних засобів) перевищення суми попередніх дооцінок об'єкта і відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і втрат від зменшення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду.

При вибутті об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

На 31.12.10 на балансі підприємства було виробниче обладнання, первісна вартість якого - 40000 грн., знос - 10000 грн., залишкова вартість - 30000 грн. Строк корисного використання - 20 років (на 31.12.10 проекспуатували п'ять років), річна амортизація 2000 грн. (нараховують прямолінійним методом, ліквідаційна вартість обладнання дорівнює нулю). Підприємство вирішило провести переоцінку, справедлива вартість обладнання 31.12.10 р. - 36000 грн., а на 31.12.11 р. - 36960 грн.

Як бачимо,за підсумками 2010р. треба зробити дооцінку. Розрахуємо індекс переоцінки у 2010р.:

36000 грн./30000 грн. =1,2

Відповідно, вартість об'єкта основних засобів після переоцінки :

- первісна: 40000 грн. * 1,2 = 48000 грн.;

- знос: 10000 грн. * 1,2 = 12000 грн.

- залишкова: 36000 грн.

Таблиця 5. Дооцінка основних засобів

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума

Дт

Кт

Перша переоцінка-дооцінка (2010р)

1

Відображено дооцінку первісною вартості об'єкта основних засобів

104

423

8000

2

Показана дооцінка зносу

423

131

2000

Друга переоцінка-дооцінка (2011р.)

1

Відображено дооцінку первісною вартості об'єкта основних засобів

104

423

4800

2

Показана дооцінка зносу

423

131

1440

Розглянемо проведення уцінки на прикладі:

На 31.12.10 на балансі підприємства було виробниче обладнання, первісна вартість якого - 40000 грн., знос - 10000 грн., залишкова вартість - 30000 грн. Строк корисного використання - 20 років (на 31.12.10 проекспуатували п'ять років), річна амортизація 2000 грн. (нараховують прямолінійним методом, ліквідаційна вартість обладнання дорівнює нулю). Підприємство вирішило провести переоцінку, справедлива вартість обладнання 31.12.10 р. - 27000 грн., а на 31.12.11 р. - 23940 грн.

Як бачимо, у 2010 р. треба зробити уцінку. Розрахуємо індекс переоцінки у 2010р.:

27000 грн. / 30000 грн. = 0,9.

Відповідно, вартість об'єкта основних засобів після переоцінки:

- первісна: 40000 грн. * 0,9 = 36000 грн.;

- знос: 10000 грн. * 0,9 = 9000 грн.

- залишкова: 27000 грн.

Таблиця 6. Уцінка основних засобів

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума

Дт

Кт

Перша переоцінка-дооцінка (2010р)

1

Відображено уцінку залишкової вартості об'єкта основних засобів

975

104

3000

2

Показано уцінку зносу

131

104

1000

Друга переоцінка-дооцінка (2011р.)

1

Відображено уцінку залишкової вартості об'єкта основних засобів

975

104

1260

2

Показано уцінку зносу

131

104

540

3.2 Облік надходження основних засобів

Рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

За дебетом рахунку 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

Рахунок 10 "Основні засоби" має такі субрахунки:

101 "Земельні ділянки"

102 "Капітальні витрати на поліпшення земель"

103 "Будинки та споруди"

104 "Машини та обладнання"

105 "Транспортні засоби"

106 "Інструменти, прилади та інвентар"

107 "Робоча і продуктивна худоба"

108 "Багаторічні насадження"

109 "Інші основні засоби"

На субрахунку 101 "Земельні ділянки" ведеться облік земельних ділянок.

На субрахунку 102 "Капітальні витрати на поліпшення земель" ведеться облік капітальних вкладень у поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи).

На субрахунку 103 "Будинки та споруди" ведеться облік наявності та руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівель.

На субрахунках 104 "Машини та обладнання", 105 "Транспортні засоби", 106 "Інструменти, прилади та інвентар", 107 "Робоча і продуктивна худоба", 108 "Багаторічні насадження" здійснюється облік відповідно машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів та інвентарю, робочої і продуктивної худоби, багаторічних насаджень.

На субрахунку 109 "Інші основні засоби" ведеться облік основних засобів, які не включені до інших субрахунків рахунку 10 "Основні засоби".

Аналітичний облік основних засобів ведеться щодо кожного об'єкта окремо.

Головні джерела надходження основних засобів такі:

- об'єкти, що їх вклали засновники (учасники) до статутного капіталу, об'єкти, збудовані підприємством, установлене устаткування, закінчені роботи з побудови або дообладнання, котрі збільшують первинну вартість об'єктів;

- придбані (куповані) основні засоби; одержані безкоштовно;

- виявлені під час інвентаризації надлишки основних засобів.

У разі надходження в експлуатацію основних засобів на кожний об'єкт укладають спеціальний документ -- акт приймання-передачі типової форми, крім випадків, коли введення об'єктів у дію має оформлятися іншим порядком за чинним законодавством. В акті фіксується вартість інвентарного об'єкта з округленням, виконуваним у передбаченому законодавством порядку, а також основні показники, що характеризують його.

Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, для обліку введення їх в експлуатацію, при оформленні внутрішнього переміщення, а також для виведення із складу основних засобів, внаслідок їх передачі іншому підприємству. Він оформляється комісією в одному примірнику в момент поступлення чи вибуття основних засобів. Після цього, акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. ОЗ-1) з даного технічного документу передається в бухгалтерію, підписується керівником та головним бухгалтером.

Акт здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів підписується відповідним працівником відділу та представником організації (відділу), що проводила ремонт чи модернізацію основних засобів та передається в бухгалтерію. В технічну документацію об'єкта основних засобів вносяться необхідні зміни в характеристику об'єкта, що пов'язані з ремонтом, реконструкцією чи модернізацією. Документ складається в двох примірниках: один передається організації, що здійснює ремонт; інший - в бухгалтерію.

В бухгалтерії на кожен об'єкт основних засобів відкривається інвентарна карта обліку засобів на підставі акту прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, технічної та іншої документації. В інвентарній картці записується тільки основні якісні та кількісні характеристики основного засобу (назву підприємства, місце знаходження, рахунок, субрахунок, код аналітичного обліку, первісну вартість, норму амортизаційних відрахувань, рік випуску, суму зносу, дату введення в експлуатацію, номер техпаспорту тощо). Всі зміни, що відбуваються з основними засобами, обов'язково реєструються в інвентарній картці.

Для реєстрації інвентарних карток використовують опис інвентарних карток обліку основних засобів, записи в якому ведуться в розрізі класифікаційних груп (видів) основних засобів.

Для пооб'єктивного обліку основних засобів за місцями їх знаходження матеріально-відповідальна особа веде інвентарний список основних засобів. Дані цього інвентарного списку повинні відповідати даним інвентарних карток, які ведуться в бухгалтерії.

Основні засоби відображаються по дебету рахунка 10 в момент їх надходження на підприємство, але лише у випадку, якщо об'єкт основний засіб:

- не потребує монтажу;

- вводиться в експлуатацію відразу ж після надходження на підприємство.

Таблиця 7. Господарські операції по надходженню основних засобів

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дт

Кт

1

Придбано основні засоби у постачальників

152

631

2

Відображено податковий кредит з ПДВ

641

631

3

Надані послуги власного автотранспорту

152

234,2

4

Нарахована заробітня плата працівникам

152

661

5

Відображено Єдиний соціальний внесок

152

651

6

Списано витрачене паливо

152

203

7

Відображено витрати на відрядження

152

372

8

Відображено реєстраційні збори

152

685

9

Оприбутковано придбані об'єкти до складу основних засобів

10

152

10

Надходження основних засобів як внесок до статутного капіталу

а) формування статутного капіталу

46

40

б) надходження об'єктів як внесок до статутного капіталу

152

46

в)Відображено ПДВ

641

46

11

Оприбуткування придбаних об'єктів до складу основних засобів

10

152

12

Безкоштовно отримані основні засоби

10

424

13

По мірі нарахування амортизації

424

745

Відповідно до договору №ДГ- 66/11 оренди рухомого майна від 30.09.09р. було складено акт прийому-передачі до договору №ДГ- 66/11 оренди рухомого майна від 30.09.09р, за цими документами ТОВ «Українські аграрні інвестиції» передають в оренду підприємству «Сосницькі аграрні інвестиції» обприскувач ОПК-2000 з АСУ №0057, та комплект «Пінний маркер». Було складено таку кориспондінцію рахунків:

Перераховано борг орендодавцю

Дт 949 Кт 685 271,63 грн.

Відображено податковий кредит з ПДВ

Дт 641 Кт 685 54,33 грн.

Сплачено орендну плату

Дт 685 Кт 311 325,96 грн.

На основі актів прийому-передачі оренди рухомого майна, було складено акт виконаних робіт №ОУА-000172, за яким орендна плата по всіх об'єктах становить 1849,36 грн. (без ПДВ), а сума ПДВ 369,87 грн. і складено таку проводку:

Сплачено орендну плату

Дт 685 Кт 311 2219,23 грн.

При зміні головного бухгалтера на підприємстві відбулась передача матеріальних цінностей, це ми бачимо з документу « Акт прийому-передачі №00001» від 1 лютого 2012року. Було складену проводку:

Дт 10 Кт 10 10214,70 грн.

Також 22 лютого 2012 року було передано Соборою Б.П. МФУ cenon280, вартістю 592 грн. Цю операцію підтверджую накладна на передачу, за якою було складено проводку:

Дт 10 Кт 10 592 грн.

3.3 Облік вибуття основних засобів

Відповідно до п.33 П(С)БО 7 об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у випадку його вибуття внаслідок:

- продажу,

- безоплатної передачі, або

- невідповідності критеріям визнання активом.

Якщо об'єкти основних засобів не відповідають критеріям визнання активом, то вони ліквідуються.

Фінансовий результат від вибуття основних засобів визначається як різниця між доходом від вибуття основних засобів та сумою їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних із вибуттям основних засобів.

Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

У випадку часткової ліквідації об'єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об'єкта.

Для обліку доходів від реалізації основних засобів використовують субрахунок 712 "Дохід від реалізації необоротних активів". Залишкова вартість об'єкта списується на рахунок 286 «Необоротні активи та групи вибуття утримувані для продажу», а потім на 943 рахунок "Собівартість реалізованих виробничих запасів".

Ліквідація об'єктів основних засобів здійснюється за умови, якщо вони не відповідають критеріям визнання активом. Ліквідація об'єктів основних засобів може бути повною або частковою. У разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, його первісна вартість зменшується на суму такої самої вартості ліквідованої частини, а знос об'єкта зменшується пропорційно до частки цієї вартості. Для обліку витрат, що виникають при ліквідації необоротних активів, використовують субрахунок 943 " Собівартість реалізованих виробничих запасів ". За дебетом цього рахунка списують залишкову вартість об'єкта, що ліквідується, та витрати, пов'язані з ліквідацією. Якщо при ліквідації виявляються матеріальні цінності, придатні для подальшого використання, то вони оприбутковуються на субрахунок 712 "Інші доходи від звичайної діяльності".

При безоплатній передачі об'єктів основних засобів підприємство не визнає доходи від цієї операції, а лише витрати, пов'язані із списанням залишкової вартості та інші витрати, пов'язані з безоплатною передачею.

Таблиця 8. Господарські операції з вибуття основних засобів

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

Дт

Кт

І. Реалізація основних засобів

1

Дохід від реалізації основних засобів

377

712

2

Відображення суми ПДВ на зменшення доходу

712

641

3

Знос реалізованих основних засобів

131

<...

Подобные документы

  • Класифікація і оцінка основних засобів. Документування операцій обліку основних засобів, їх амортизація (знос). Організація первинного та бухгалтерського обліку основних засобів. Облік надходження основних засобів. Облік вибуття основних засобів.

    курсовая работа [39,9 K], добавлен 18.12.2007

  • Поняття, класифікація і оцінка основних засобів (ОЗ). Документальне забезпечення, організація синтетичного, аналітичного та інвентарного обліку основних засобів, їх надходження і оприбуткування, вибуття і списання. Облік зносу, ремонту і модернізації ОЗ.

    курсовая работа [275,2 K], добавлен 09.09.2013

  • Система бухгалтерського обліку, аналізу та аудиту основних засобів на ПАТ "Кредмаш". Облік надходження, визначення вартості, зносу основних засобів на підприємстві, нарахування амортизації, ремонту, модифікації, переоцінки, інвентаризації та вибуття ОЗ.

    дипломная работа [1,2 M], добавлен 24.10.2014

  • Основні засоби як об’єкт обліку. Економічна сутність основних засобів їх класифікація, оцінка, нормативно-правове забезпечення. Міжнародний досвід обліку руху основних засобів. Відображення операцій вибуття на рахунках і регістрах бухгалтерського обліку.

    курсовая работа [1,1 M], добавлен 15.03.2009

  • Економічний зміст основних засобів. Оцінка основних засобів. Облік переоцінки основних засобів. Облік надходження основних засобів. Облік амортизації (зносу) необоротних активів. Облік вибуття основних засобів. Облік необоротних та нематеріальних активів.

    реферат [29,8 K], добавлен 12.01.2009

  • Економічна сутність основних засобів, їх класифікація і оцінка. Значення і завдання обліку та аналізу в управлінні основними засобами підприємства. Відображення інформації у фінансовій звітності. Аналіз ефективності використання основних засобів.

    дипломная работа [189,9 K], добавлен 19.02.2011

  • Основи обліку та аналізу основних засобів. Економіко-правовий аналіз, нормативна база з обліку основних засобів. Організаційно-економічна характеристика ТОВ Фроніус Україна. Система обліку і контролю основних засобів: класифікація, оцінка, амортизація.

    курсовая работа [188,1 K], добавлен 17.11.2010

  • Законодавчо-нормативні основи обліку основних засобів. Первинний та зведений облік основних засобів на підприємстві. Аналітичний та синтетичний облік надходження та вибуття, амортизації, ремонту, оренди, переоцінки та інвентаризації основних засобів.

    курсовая работа [254,2 K], добавлен 06.11.2014

  • Економічна сутність основних засобів в ринкових умовах. Облік нарахування зносу (амортизації) основних засобів. Аналіз використання основних фондів. Аудит основних засобів. Методика та організація обліку, аналізу та аудиту основних засобів в умовах АРМБ.

    дипломная работа [227,1 K], добавлен 21.08.2002

  • Загальна характеристика фінансового стану і вивчення організації бухгалтерського обліку основних засобів на підприємстві ВАТ "Свемон-Волинь". Оцінка автоматизації обліку основних засобів підприємства. Організація аудиту основних засобів на підприємстві.

    дипломная работа [300,5 K], добавлен 13.01.2012

  • Економічна сутність основних засобів, їх класифікація та методи аналізу. Техніко-економічна характеристика підприємства. Організація обліку і контролю наявності та руху основних засобів. Оцінка рентабельності та фондовіддачі основних виробничих фондів.

    дипломная работа [167,9 K], добавлен 14.11.2012

  • Методологічні основи обліку основних засобів. Основи бухгалтерського обліку ремонтів та модернізації основних засобів на прикладі підприємства ВАТ "Київміськбуд-1". Документування операцій, пов'язаних з витратами на ремонт і модернізацію основних засобів.

    дипломная работа [218,3 K], добавлен 09.12.2013

  • Поняття основних засобів, їх сутність і особливості, об'єкти та методика обліку, значення в діяльності підприємства. Критерії визнання основних засобів, порядок їх групування, класифікація, різновиди, характеристики. Зміст рахунку "Інші основні засоби".

    реферат [14,2 K], добавлен 12.04.2009

  • Економічний зміст основних засобів, їх класифікація, методи оцінки та завдання обліку. Організаційно-економічна характеристика селянсько-фермерського господарства "Пролісок" Самбірського району Львівської області. Облік та контроль основних засобів.

    дипломная работа [91,5 K], добавлен 06.04.2008

  • Економічний зміст основних засобів, завдання їх обліку. Організаційно-економічна характеристика Корбутівського військового лісництва. Організація обліку та аналізу основних засобів на підприємстві. Їх недоліки та запропонування шляхів удосконалення.

    курсовая работа [77,7 K], добавлен 17.01.2011

  • Значення та принципи організації обліку основних засобів. Організація їх первинного обліку. Особливості організації обліку основних засобів в умовах автоматизації облікового процесу. Структура коду інвентарних номерів. Етапів обліку основних засобів.

    курсовая работа [274,0 K], добавлен 06.10.2011

  • Економічна сутність оренди основних засобів. Регулювання взаємовідносин орендатора та орендаря. Особливості обліку фінансової та оперативної оренди. Організація аналітичного та синтетичного обліку. Типові кореспонденції з обліку оренди основних засобів.

    курсовая работа [92,6 K], добавлен 19.10.2012

  • Науково-теоретичні та методичні основи обліку основних засобів на залізниці, нормативно-законодавче забезпечення обліку. Фінансово-економічна характеристика вагонної дільниці. Амортизація основних засобів в бухгалтерському обліку, аудит основних засобів.

    дипломная работа [509,4 K], добавлен 24.03.2010

  • Організаційно-економічна характеристика ТОВ "Профіт смарт". Фінансовий облік амортизації обліку та можливі шляхи його вдосконалення. Методика бухгалтерського обліку зносу та амортизації основних засобів з використанням сучасних інформаційних технологій.

    курсовая работа [166,4 K], добавлен 18.05.2014

  • Витрати на ремонт основних засобів як об'єкту обліку. Правовий аналіз нормативної бази, методика та організація обліку ремонту основних засобів. Практичні аспекти організації обліку основних засобів на МП "Деревообробка", покращення обліку їх ремонту.

    курсовая работа [105,5 K], добавлен 23.08.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.