Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис

Размещено на http://www.allbest.ru/

РАХУНКИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ І ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС

1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення, структура та будова

Отримання інформації про діяльність підприємства за рахунок документування всіх господарських операцій при їх значному обсязі створює великий інформаційний потік. Про стан засобів та джерел утворення періодично дає інформацію бухгалтерський баланс, але складання балансу після кожної операції неможливе. Замість того, щоб відображати зміни, що відбулися після кожної господарської операції в обліку використовується спеціальний метод, який називається бухгалтерськими рахунками. Тому для відображення операцій статті балансу розбиваються на рахунки. Рахунок - це основна одиниця накопичення та зберігання інформації в бухгалтерському обліку, яка відкривається на кожний вид активів, капіталу, зобов'язань, доходів та витрат.

РАХУНОК - це засіб групування та узагальнення активів, пасивів, господарських процесів і контролю за їх станом і рухом в процесі господарювання.

Кожний рахунок має назву, номер (код), який передбачений Планом рахунків.

Бухгалтерський рахунок має вигляд двосторонньої таблиці: ліва - "ДЕБЕТ", права - "КРЕДИТ".

Зробити запис в лівій частині рахунку - це означає дебетувати рахунок, а в правій - кредитувати. Схематично бухгалтерський рахунок зображується у вигляді Т-форми.

Таким чином, рахунки бухгалтерського обліку призначені для групування та поточного обліку однорідних бухгалтерських операцій. Рахунки відкриваються для активних та пасивних статей балансу, внаслідок чого розрізняють два види рахунків: активні та пасивні, які відрізняються між собою економічним змістом та будовою.

Активні рахунки - призначені для обліку видів господарських засобів.

Пасивні рахунки - призначені для обліку джерел утворення господарських засобів.

В будові рахунків розрізняють такі елементи:

1. Сальдо (залишок) - це різниця між дебетом та кредитом. Буває: сальдо на початок звітного періоду (визначається на підставі даних вступного балансу) та сальдо на кінець звітного періоду (на його підставі складається кінцевий баланс). На активних рахунках сальдо початкове та кінцеве записується в дебеті, на пасивних - в кредиті.

Правило визначення сальдо кінцевого:

Якщо рахунок не має сальдо початкового, воно вважається нульовим.

Якщо рахунок не має сальдо кінцевого, він вважається закритим.

2. Збільшення активу відображається в дебеті рахунку, а зменшення - в кредиті. Збільшення пасиву відображається в кредиті рахунку, а зменшення - в дебеті.

3. Оборот - це сума господарських операцій по дебету або кредиту рахунку за певний період. Буває: оборот дебета та оборот кредита.

Правило визначення оборотів: Слід додати по кожному рахунку всі суми операцій за період без врахування сальдо початкового окремо по дебету та кредиту.

Техніка відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку:

1. Відкриття рахунків (це означає дати рахунку назву, код, перенести з вступного балансу сальдо початкове на рахунок);

2. Записати господарську операцію на рахунок бухгалтерського обліку на основі даних первинних документів та визначеної кореспонденції рахунків (бухгалтерська проводка);

3. Відобразити господарську операцію на рахунках на основі визначеної проводки способом подвійного запису;

4. Закриття рахунків (визначення оборотів по дебету та кредиту в кінці місяця та сальдо кінцевого на рахунках);

5. Скласти накопичувальні документи, оборотну відомість та баланс.

бухгалтерський облік сальдо господарський

2. Метод подвійного запису

Економічна суть господарської операції полягає в тому, що вона викликає подвійні та рівновеликі зміни засобів та джерел їх формування. Двоїстий характер операції зумовлює необхідність відображення її на двох рахунках методом подвійного запису.

ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС - це спосіб відображення господарської операції в дебеті одного та кредиті іншого взаємопов'язаних рахунків в однаковій сумі.

Контрольне значення подвійного запису:

Взаємозв'язок між рахунками, що відображають операцію способом подвійного запису називають кореспонденцією рахунків, а рахунки, між якими виникає взаємозв'язок - кореспондуючими. Бухгалтерською проводкою називається визначення кореспонденції рахунків на підставі даних господарської операції, діючого Плану рахунків і суми, яка відображається в обліку.

Види бухгалтерських проводок:

- проста - проводка, в якій господарська операція записується в дебет одного рахунку та в кредит іншого.

- складна - проводка, в якій господарська операція записується в дебет одного та в кредит двох рахунків, чи навпаки.

3. Синтетичні й аналітичні рахунки, їх взаємозв'язок

Бухгалтерський облік має велику кількість об'єктів, тому щоб отримати інформацію про об'єкти обліку, необхідно все це згрупувати на рахунках бухгалтерського обліку. Система рахунків передбачає вертикальну та горизонтальну структуру. Горизонтальні зв'язки проявляються через кореспонденцію рахунків, виражену подвійним записом. Вертикальні зв'язки - це синтетичні та аналітичні рахунки.

Синтетичні рахунки - це рахунки, на яких господарські засоби та джерела їх утворення відображаються в узагальненому вигляді.

Основні ознаки синтетичних рахунків:

- інформація, яка відображається на рахунках містить тільки грошову оцінку;

- рахунки мають двозначну нумерацію та визначені Планом рахунків;

- дані рахунків використовуються для складання балансу та інших форм звітності;

- облік, який ведеться на рахунках, називається синтетичним.

Субрахунки - це проміжна ланка між синтетичними та аналітичними рахунками.

Основні ознаки субрахунків:

- дані рахунки призначені для додаткового групування даних про окремі об'єкти обліку в складі синтетичних рахунків;

- інформація, яка відображається на рахунках містить тільки грошову оцінку;

-дані рахунки показують, в якій послідовності необхідно відкривати рахунки аналітичного обліку;

- рахунки мають трьохзначну нумерацію та визначені Планом рахунків;

Аналітичні рахунки - це рахунки, на яких деталізується інформація, узагальнена на синтетичних рахунках.

Основні ознаки аналітичних рахунків:

- інформація, яка відображається на рахунках відображається в грошовому та натуральному вимірниках;

- дані рахунки відкриваються підприємством самостійно в необмеженій кількості та не визначаються Планом рахунків;

- облік, який ведеться на рахунках називається аналітичним.

Для правильного ведення синтетичного і аналітичного обліку слід дотримуватись наступних правил:

§ Кількість аналітичних рахунків визначається потребами підприємства;

§ Відображення господарських операцій на синтетичних та аналітичних рахунках здійснюється за єдиними правилами (якщо синтетичний рахунок активний, то й аналітичні рахунки, які до нього відкриваються також активні, і навпаки);

§ Загальна сума за операціями, відображена на аналітичних рахунках повинна дорівнювати сумі, відображеній на синтетичному рахунку;

§ По аналітичним рахункам складають стільки оборотних відомостей, по якій кількості синтетичних рахунків були відкриті аналітичні.

Зв'язок синтетичного та аналітичного обліку полягає в наступному:

ь Сума сальдо початкових всіх аналітичних рахунків повинна дорівнювати сальдо початковому того синтетичного рахунку, до якого вони були відкриті;

ь Сума оборотів по дебету та кредиту всіх аналітичних рахунків повинна дорівнювати оборотам по дебету та кредиту того синтетичного рахунку, до якого вони були відкриті;

ь Сума сальдо кінцевих всіх аналітичних рахунків повинна дорівнювати сальдо початковому того синтетичного рахунку, до якого вони були відкриті.

Відображення господарських операцій за синтетичними та аналітичними рахунками складають систему поточного бухгалтерського обліку.

4. Оборотні відомості та узагальнення даних поточного обліку

Дані синтетичних та аналітичних рахунків узагальнюють за допомогою оборотних відомостей, які складають окремо за синтетичними й аналітичними рахунками. Оборотні відомості є способом узагальнення оборотів і залишків за звітний період (місяць), а також засобом взаємозв'язку між балансом і рахунками, що має важливе значення для контролю правильності облікових записів.

Оборотна відомість за синтетичними рахунками - це зведення оборотів та сальдо за всіма синтетичними рахунками за звітний період (місяць). Вона включає назву та шифр рахунку, сальдо початкові по дебету та кредиту, обороти по дебету та кредиту, і сальдо кінцеве дебетове та кредитове за всіма рахунками.

Контрольне значення оборотної відомості за синтетичними рахунками:

v Сума сальдо початкового по дебету повинна дорівнювати сумі сальдо початкового по кредиту, що зумовлене рівністю підсумків активу і пасиву балансу, який є підставою для запису на синтетичних рахунках початкового сальдо;

v Сума оборотів по дебету повинна дорівнювати сумі оборотів по кредиту, що зумовлене контрольним значенням подвійного запису;

v Сума сальдо кінцевого по дебету повинна дорівнювати сумі сальдо кінцевого по кредиту, що зумовлене рівністю підсумків активу і пасиву кінцевого балансу.

Повноту облікових записів на синтетичних рахунках перевіряють шляхом порівняння підсумків дебетових і кредитових оборотів в оборотній відомості з підсумками Журналу реєстрації господарських операцій, які повинні між собою дорівнювати.

Дані оборотної відомості за синтетичними рахунками використовуються для складання балансу (на основі даних останньої колонки - сальдо кінцевого), звіту про фінансові результати (на основі даних другої колонки - оборотів по дебету та кредиту) та інших форм фінансової звітності.

Оборотна відомість за аналітичними рахунками - це зведення оборотів і залишків на аналітичних рахунках, які об'єднані відповідним синтетичним рахунком .

Контрольне значення за аналітичними рахунками: підсумок оборотної відомості за аналітичними рахунками повинен дорівнювати сальдо початковому, оборотам по дебету та кредиту та сальдо кінцевому синтетичного рахунку до якого були відкриті аналітичні рахунки.