Електронні бібліотеки: шляхи формування фондів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство культури України

Луганська державна академія культури і мистецтв

Кафедра «Документознавство, бібліотекознавства та інформаційної діяльності»

Курсова робота

З дисципліни «Бібліотечне фондознавство»

на тему «Електронні бібліотеки: шляхи формування фондів»

Виконала студентка гр. ЗКБ-ІІІ

Коверзай О.С.

Перевірила:

ст. викладач Бобришева О. В.

Луганськ 2013 рік

План

Вступ

1. Визначення поняття «Електронна бібліотека», етапи формування, типологія, цілі створення та структура

1.1 Комплектування фондів електронної бібліотеки

1.2 Програмне забезпечення процесу формування електронної бібліотеки

2. Основні формати зберігання електронних документів

2.1 Пристрої для прочитання електронних книг

3. Найбільш великі електронні бібліотеки в світі

Висновки

Додатки

бібліотека електронний документ

Вступ

Електронна бібліотека - це вид інформаційних технологій, який тільки недавно був новим і незрозумілим для багатьох, але зараз електронні бібліотеки розвиваються з великою швидкістю.

За останні роки відбулися зміни в інформаційно-комунікаційних технологіях. Сучасні тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій передбачають неоднакових умов і можливостей доступу до електронних інформаційним ресурсам для різних країн, регіонів та категорій населення.

Сьогодні вже ніхто не буде оскаржувати твердження про необхідність формування і використання електронних бібліотек, які, поряд з традиційними бібліотеками, виконують образотворчи, культурні та інші функції.

Мета та завдання - вивчити розвиток електронних бібліотек в світі і способи комплектування літератури в них.

Об'єкт - електронні бібліотеки, користувачі електронної бібліотеки.

Предмет - електронні бібліотеки та розвиток інформаційних технологій.

1. Визначення поняття «електронна бібліотека», етапи формування, типологія, цілі створення та структура

Електронна бібліотека - це локальні чи розподілені електронні ресурси, об'єднані єдиною ідеологією структуризації та доступу.

Компонентами які сприяли появі електронної бібліотеки, є:

технічний прогрес;

нові види інформації;

збільшення числа каналів зв'язку, розвиток телекомунікації, Інтернет;

доступ до інформації та документів, корпоративність і поділ ресурсів.

дешевизна зберігання електронних публікацій в порівнянні з паперовими;

Цілі створення електронних бібліотек

Історично склалося так, що створення електронної бібліотеки, як правило, починалося з великих проектів або цільових програм оцифровки наявного друкованого матеріалу, рукописів, зображень. Серед найбільш поширених цілей оцифровки або мотивацій до створення електронних версій традиційних бібліотечних документів можна назвати наступні:

Забезпечення збереження друкованого матеріалу, в першу чергу рідкісних і цінних документів, надання нових властивостей друкарським або рукописним матеріалами, наприклад, шляхом додавання наукових коментарів, посилань у різних форматах.

Створення умов для забезпечення більшої доступності змісту друкованого матеріалу. Підвищення якості інформаційного обслуговування, розширення номенклатури інформаційних послуг, доступності інформації будь-яких видів і тематики. Збільшення кількості користувачів при переході до електронних ресурсів досягається за рахунок::

надання не тільки текстової інформації або ізоматеріалів, а й будь-який інший, в тому числі мультимедійної інформації;

забезпечення доступності матеріалів, що знаходяться в самих різних колекціях і фондах, включаючи малотиражні і унікальні видання, без видового або тематичного обмеження, без урахування національних кордонів або відомчої належності;

розширення кола потенційних постачальників і одержувачів інформації, в тому числі і за межами бібліотечної спільноти;

усунення обмежень на отримання інформації користувачами з фізичними або соціальними обмеженнями;

розширення можливостей доставки інформації в будь-яке місце, в тому числі - на робочий стіл;

зняття обмежень на час звернення за інформацією і час її отримання - цілорічна і щоденна робота по 24 години на добу.

Прагнення «не відставати від інших». У даному випадку немає приводів для іронії, бо мова йде про вирівнювання рівнів технологічного розвитку установ, що працюють на користь суспільству.

Структура електронної бібліотеки

Структура включає в себе обов'язкові та додаткові елементи, хоча даний розподіл досить умовно.

Обов'язкові елементи:

електронні ресурси (типи електронної інформації);

персональні комп'ютери;

середовище передачі даних (Інтернет);

професійний посередник (бібліотекар).

Додаткові елементи, що поліпшують обслуговування користувачів:

локальна обчислювальна мережа;

телекомунікаційні сервери;

власні електронні ресурси;

файлові сервера;

веб-сервер.

Вимоги до структури електронних бібліотек:

Вимога до електронних колекціям. Вони не відрізняються від традиційних: ресурсів тому, потрібно перевершити «Критичну масу», щоб забезпечити привабливість фондів для користувача.

Вимоги до якості електронних документів за змістом формуються просто: джерела мають бути достовірними, регулярно обновлюваними і цікавими.

Вимога до персональних комп'ютерів: їх кількість, необхідну для створення електронної бібліотеки, визначається наступними факторами:

планами бібліотеки або іншої установи по створенню необхідного числа робочих місць для електронних бібліотек;

пропускною здатністю каналів зв'язку;

фінансовими можливостями бібліотеки, установи або вищестоящої організації, включаючи ліцензійну угоду з власниками електронних ресурсів.

Вимоги до середовища передачі даних - Інтернету: гарна якість зв'язку. Дуже важливо щоб Інтернет мав не тільки передавальну функцію, але і розподіленим сховищем безлічі мережевих ресурсів.

Вимоги до бібліотечного працівника. Бібліотечний працівник повинен бути добре підготовленим теоретично і професійно.

1.1 Комплектування електронної бібліотеки

Електронні видання та документи, якими комплектується бібліотека, є об'єктами авторського права й охороняються законодавством. У разі дії авторських прав з правовласником полягає авторський договір, що регулює право бібліотеки використовувати документ на умовах, що визначаються договором з дотриманням обопільних інтересів, ліцензійної та правової чистоти електронного видання або документа.

Джерелами комплектування фонду електронної бібліотеки, є:

друкований фонд бібліотеки;

книготорговельні і книговидавничих організації;

агентства з розповсюдження періодичних видань;

постачальники електронних видань і документів;

самі автори видань;

видання на які закінчився термін дії авторського права.

До видів електронних документів та видань відносяться (на прикладі Іванівського державного енергетичного університету):

електронні аналоги (версії) друкованих видань, підготовлені викладачами та співробітниками ІГЕУ і видані РІО ІГЕУ відповідно до плану видань наукової та навчальної літератури (планові видання);

електронні документи навчально-методичного призначення, підготовлені викладачами та співробітниками ІГЕУ для організації навчального процесу в порядку службового завдання (службові документи);

електронні документи навчально-методичного призначення, підготовлені викладачами та співробітниками ІГЕУ в ініціативному порядку (ініціативні документи);

електронні видання - аналоги друкованих видань з фонду наукової бібліотеки ІГЕУ, створені з використанням методів сканування текстів (аналоги видань);

електронні видання та документи, автори яких не є викладачами та співробітниками ІГЕУ (сторонні видання).

1.2 Програмне забезпечення процесу формування електронної бібліотеки

Сучасний розвиток інформаційної сфери вимагає створення багатопрофільної інформаційної системи. Головне це формування завдань і тенденцій розвитку електронної бібліотеки в умовах безперервного розширення та використання нових інформаційних технологій.

За даними ЮНЕСКО в даний час найчастіше використовується наступне вільне програмне забезпечення для електронних бібліотек:

DSpace - новітня електронна система зберігання даних, яка фіксує, індексує, зберігає і перерозподіляє наукові дані організації. Dspace є спільним продуктом MIT Libraries і Hewlett-Packard Labs і служить для вирішення ряду завдань за електронною архівуванню, таких як створення сховищ на базі будь-яких установ, а також сховищ освітніх ресурсів, зберігання в електронному вигляді, електронний оперативний облік, видавнича справа та ін

Koha являє собою першу інтегровану бібліотечну систему з відкритим кодом. Разом з тим, Koha підтримує існуючі технологічні процеси.

Greenstone POPULAR являє собою набір програмного забезпечення для побудови та розповсюдження цифрових бібліотечних зібрань. Він відкриває новий спосіб організації інформації і розміщення її в мережі Інтернет або на CD-ROM. Greenstone є новозеландської розробкою в рамках проекту створення електронних бібліотек в Університеті Ваката (Waikato) і поширюється разом з ЮНЕСКО і Humanity Libraries Project. Greenstone - це програма з відкритим кодом, яка доступна на снованіі ліцензії GNU.

Eprints Archive Software (EAS) - це загальна програма для створення архівів даних, яка розробляється Університетом Саусхемптон (Southampton). Першочергове завдання EPrints полягає у створенні відкритого архіву для наукових статей, однак, вона може з легкістю використовуватися і для інших потреб, наприклад, для зображень, наукових даних, аудіоархіву - одним словом, все, що може зберігатися в електронному вигляді внесенням змін в конфігурацію.

GNUTECA - це вільна відкрита програма для бібліотечної автоматизації, що включає крім інших Loan System, Catalog Colloboratton і MARC Editing. Вона володіє веб-інтерфейсом і графічним інтерфейсом.

Muselog - це програмна система з веб-інтерфейсом для каталогізації музейних даних. Це програма для впорядкування відомостей про колекції музейних артефактів, написана з використанням Java / JSP, яка ліцензована GPL. Muselog спочатку був розроблений EUROCLID в рамках проекту HeritageNet під егідою ЮНЕСКО. Дана система використовується в Казахстані та Киргизстані і в даний час має одного розробника.

2. Основні формати зберігання електронних документів

Перед тими, хто займається оцифруванням видань або набором книг безпосередньо на ПК, рано чи пізно постає питання - в якому форматі, оскільки їх безліч, - видавати електронну книгу або, відповідно, в який формат її імпортувати з текстового.

Існує кілька груп форматів електронних книг - графічні та растрові формати. Растрові формати представляють об'єкт у вигляді безлічі точок; векторні - у вигляді найпростіших геометричних фігур (точки, лінії, багатокутники).

Однак, як і будь-яка інша, ця класифікація умовна. Наприклад, PostScript
(Ps,. Eps), PDF можуть бути чисто векторними. Так само DOC, PDF можуть містити тільки растрові відскановані картинки або ж навпаки - містити тільки текст.

Існує також поділ форматів електронних книг на призначені для читання тексту он-лайн і для збереження на комп'ютері користувача. До першої групи належать файли такого формату, як HTML і TXT, до другої - RTF, DjVu, PDF і інш.

Тут представлено кілька форматів:

Простий текст (plain text):

Формат TXT



Файли формату TXT мають найменшу вагу, тому часто використовувалися на самому початку ери електронних інтернет-бібліотек, у відвідувачів яких була гранично низька швидкість скачування, так само як і обсяги жорстких дисків, а також різних носіїв. Для того, щоб завантажити велике видання, створювалися ZIP-архіви, об'єднуючі всі глави книги. Основний плюс TXT - його сумісність з усіма пристроями і практично будь-яким програмним продуктом, Хоча даний формат і не підтримує графіку і складне форматування.

Графические векторные форматы с оформлением

Формат ePub

Формат, заснований на XML. Дозволяє видавцям використовувати і поширювати цифрову публікацію в одному файлі, забезпечуючи сумісність між програмним і апаратним забезпеченням, необхідним для відтворення незашифрованих цифрових книг та інших публікацій з плаваючою версткою».

Опис формату LIT

Фірмовий формат Microsoft (. Lit), досить поширений, в тому числі через підтримку виробника. Існує деяке утруднення з прочитанням, оскільки формат читається в основному за допомогою Microsoft Reader, офіційного ПЗ. Microsoft LIT включає ряд функцій, через які його вважають дуже схожим на Adobe PDF: закладки, анотації і масштабування.

Опис формату PDF



Формат електронних документів, створений фірмою Adobe Systems з використанням низки можливостей мови PostScript. Зазвичай використовується для книг з ілюстраціями (в т.ч. схеми та математичні формули). PDF - формат, що дозволяє впроваджувати необхідні, векторні і растрові зображення, форми і мультимедіа-вставки .

Опис формату Rich Text (RTF)

Формат, підтримуваний більшістю текстових редакторів, створений для документів в середовищі ОС Windows. забезпечує можливість збереження структури текстових документів, дозволяє виділяти їх фрагменти (курсивом або жирним шрифтом, створювати колонки і т. п.). Книги у форматі RTF доступні для скачування в багатьох книгообміну сайтах.

Графічні растрові формати

Опис формату DjVU

Використовує спеціальний алгоритм, що дозволяє отримувати файли меншого розміру при стисненні без втрат за рахунок технології, розробленої спеціально для зберігання оцифрованих документів рукописів, книг, журналів. Популярний формат книг у файлообмінних мережах.

Опис формату TIFF

Формат для зберігання зображень з великою глибиною кольору. Найчастіше використовується при скануванні, відправці факсів, розпізнаванні тексту, в поліграфії, широко підтримується графічними додатками. Глибина зображення робить TIFF незамінним форматом для тих, хто займається оцифруванням паперових видань, так як процес розпізнавання тексту спрощується у багато разів.

2.1 Пристрої для прочитання електронних книг

Електронні книги

Pocketbook

У PocketBook IQ застосовується повноколірний рідкокристалічний сенсорний екран діагоналлю 7 дюймів, оптимізований для перегляду різної мультімедійні інформації. У PocketBook IQ вбудований датчик орієнтації, який управляє поворотом зображення на екрані. Вбудований Wi-Fi дозволить вам підключитися до будь-якій точці доступу. У моделі PocketBook IQ вбудований повноцінний браузер, який дозволяє переглядати будь-які Інтернет т сторінки, працювати з вашою поштою і багато іншого.

FR Book E161



FR Book E161 - сучасна «читалка для книг» в електронному форматі з екраном, що працює за технологією E-Ink (електронні чорнила). Дисплей пристрою маркується як Vizplex, що означає високу зручність читання при низькому споживанні енергії. Шестидюймовий екран FR Book E161 дозволяє читати електронні документи під будь-яким кутом зору, навіть при падінні на нього прямих сонячних променів. Роздільна здатність дисплея FR Book E161 становить 600x800 пікселів. При цьому він передає 16 градацій сірого, що дозволяє не тільки читати за допомогою пристрою електронні книги, а й переглядати чорно-білі зображення.

Одного повного заряду літій-полімерного акумулятора ємністю 1000 mAh вистачить на 7000 перелістованій сторінок або до 20 днів роботи пристрою без підзарядки.

Програмне забезпечення в пристрої використовується відкрите, воно побудовано на основі ОС Linux. Підключення до комп'ютера здійснюється з використанням стандартного порту USB. Пристрій визначається ПК як звичайний USB-накопичувач. Це дозволяє досить легко переносити електронні книги, музику і фотографії на пристрій.

Потрібно відзначити, що FR Book E161 випускається російським виробником.

Конкуренцію FR Book E161 складають інші пристрої на основі електронного паперу: Lbook, Pocketbook та інші.

3. Найбільш популярні електронні бібліотеки у світі

На сучасному етапі в світі дуже поширилися електронні бібліотеки як вид сучасних технологій.

Найбільші з них:

1.

Google Books («Книги Google») - сервіс повнотекстового пошуку по книгах, оцифрованих компанією Google (понад 10 мільйонів книг з найбільших бібліотек США).

2. Lib.Ru: Бібліотека Максима Мошкова

(http://lib.ru/)



Бібліотека Максима Мошкова - російськомовна електронна бібліотека в Інтернеті, одна з перших і найбільш відомих подібних бібліотек.
Заснована і підтримується з листопада 1994 Максимом Мошковим. Поповнюється головним чином зусиллями користувачів Інтернету, які надсилають до бібліотеки оцифровані ними тексти. Такий спосіб комплектування забезпечує «Бібліотеці Мошкова» широку і в ряді випадків досить оперативну Поповнення, хоча і позначається в деяких випадках негативно (помилками, пропусками) на якості текстів і призводить до проблем з авторськими правами. З 1994 року дизайн так і не змінювався. Як пояснює Мошков, у нього абсолютно відсутні художній смак та ідеї по зміні дизайну. У той же час його турбує, щоб сайт одночасно виглядав красиво в різних браузерах і був зручний у використанні по повільних каналах зв'язку. Як наслідок, той дизайн, який відвідувач бачить на lib.ru - єдиний варіант, який влаштовує Мошкова.

Основний розділ містить оцифровані твори, надіслані користувачами. Виділено розділ для вільної самостійної публікації своїх літературних текстів «Журнал" Самвидав "», аналогічний проект для публікації музичних творів «Музичний хостинг», проект «Закордон» для подорожніх нотаток і вражень про життя за межами Росії, проект «Військова література» та кілька інших спеціальних проектів.

3. Open Library

(http://openlibrary.org/)

Open Library являє собою інтернет-проект, призначений для створення «однієї веб-сторінки для кожної книги, коли-небудь опублікованої».

Open Library є проектом некомерційної організацій Архів Інтернету. Частково існує на гранти від Каліфорнійської державної бібліотеки (California State Library) і Фонду Кале-Остін (Kahle / Austin Foundation).
Інформація збирається з Бібліотеки Конгресу, інших бібліотек, і Amazon.com, а також з користувацьких внесків. Якщо книги доступні в цифровій формі, кнопку "Read" з'явиться поряд з його публікацію в каталозі. Посилання на книги, де можна придбати також надаються.

4. Бібліотека Альдебаран

(http://aldebaran.ru/)

Бібліотека «Альдебаран» - одна з електронних бібліотек Рунета Донедавна вважалася однією з кращих бібліотек Рунета. Тексти, як правило, носять розважальний характер.

Проект Альдебаран - найбільша електронна бібліотека on-line. Тут зібрана безкоштовна художня, навчальна і технічна література і книги різних жанрів: детективи, фантастика, російська і зарубіжна література, вірші і поезія, любовні романи, дитяча література, жіноча еротична література, фентезі і т.д.

У віртуальній інтернет бібліотеці Альдебаран ви можете завантажити безкоштовні електронні книги, книги для КПК, а також почитати

До недоліків сайту дослідники відносять велика кількість реклами і недостатньо опрацьований пошук.

5.

Лібрусек

(http://lib.rus.ec/)

Лібрусек - бібліотечний інтернет-портал, власник якого знаходиться в Уругваї куди переїхав з Еквадору в 2012 році.

Ідеологію проекту можна було висловити однією фразою: «інформація повинна бути вільна». Проект позиціонує себе як вільну мережеву бібліотеку, в яку кожен може додати будь-яку книгу, і кожен може без обмежень завантажити будь-який наявний контент.

У результаті діяльності користувачів ресурсу Лібрусек є однією з найбільших електронних бібліотек за кількістю текстів. У 2009 році на конкурсі РОТОР Лібрусек був визнаний кращою мережевий бібліотекою року, обійшовши в тому числі сайт Lib.ru.

Згідно з правилами бібліотеки, Лібрусек діє за законами Еквадору. Користувачам пропонується утриматися від її використання, якщо це суперечить законодавству їх країни. Аж до 2009 року в опублікованому на сайті «Маніфесті піратів» бібліотека позиціонувала себе як «співтовариство піратів» і відкрито декларувала неприйняття існуючої ситуації з авторськими правами і нехтування інтересами власників авторських прав на книги. В якості движка бібліотеки використовується вільна CMS Drupal з оригінальним бібліотечним модулем. Управління сайтом здійснюється за принципом вікі. Будь-який зареєстрований користувач, по закінченні двох днів після реєстрації, може додавати книги і редагувати метаінформацію про книгу, автора і т. д. В бібліотеці є група привілейованих користувачів - бібліотекарі, в завдання яких входить боротьба зі спамом і антивандальні дії.

З 2009 році сайт продовжує активно розвиватися, збільшується число користувачів бібліотеки, кілька авторів співпрацюють з даними інтернет-порталом, викладаючи там свої твори.

За даними сервера, де розташований сайт, 13 березня 2009 року число відвідувань на добу перевищило 100 000.

Станом на 10 червня 2012 року (5 років з дня заснування) в бібліотеці налічується 226 тисяч томів книжок різних форматів (374 гігабайт). Тут можна знайти книги 116 тисяч авторів. Зареєстрованих користувачів 1355000, протягом місяця до бібліотеки було додано 4765 різних книг, як куплених в «ЛітРес», так і скопійованих з інших бібліотек, що займаються скануванням і OCR. З листопада 2008 року по березень 2010 року спеціально для Лібрусека була створена з нуля 1031 електронна книга.

Станом за перші два тижні травня 2013 сайт відвідали близько 1,5 мільйона разів. Протягом усього часу свого існування бібліотека піддається регулярній критиці з боку осіб та організацій, що борються за дотримання авторського права в мережі Інтернет.

Книги в бібліотеці зберігаються в різних форматах (PDF, DjVu, HTML, txt і т. д.), проте перевага віддається формату FictionBook (FB2). Існує можливість онлайнового читання текстових форматів (txt, rtf, doc).

6.

Флібуста

(http://flibusta.net/)

Флібуста - безкоштовна, некомерційна онлайн-бібліотека. На цьому сайті можна безкоштовно читати, а також скачувати будь-які книги, наявні в бібліотеці Флібуста. Російськомовна частина доступна для скачування всім користувачам, в той час як іноземна - тільки зареєстрованим.

На думку ряду видавців та експертів по Інтернету є одним з найпопулярніших книжкових сайтів в Рунеті. Бібліотека є Форком бібліотеки «Лібрусек», в якості движка сайту використовується движок бібліотеки «Лібрусек» з доповненнями та змінами. Бібліотека заснована на принципі вікі і поповнюється користувачами Інтернету.

7. BookFinder

Найбільша електронна бібліотека рунету. Пошук книг і журналів

(http://bookfi.org/)

BookFi.org - російськомовний інтернет-сайт, електронна бібліотека, створена магістрами СПбДУ на початку 2010 року. Основна мета проекту - створення найбільш повної бібліотеки книг в Рунеті. Сайт є некомерційним.

Основною ідеєю розробників було створення зручного пошукового сервісу по електронних книг. До того моменту, більшість сайтів в основному покладалися на індексацію пошуковими ресурсами, не створюючи власного зручного пошуку.

За словами розробників, сайт був спочатку був створений для друзів і знайомих, але незабаром у метою проекту стало створення інтернет-бібліотеки, з інтегрованим пошуком, одночасним скачуванням і переглядом книг.

На момент березні 2010 бібліотека налічувала близько 400 тис. книг, з яких приблизно половина була у форматі. Fb2 і 21 тис. авторів. У перший час в пошуковій видачі траплялися книги, не мають відношення до тексту запиту.

До березня 2011 року кількість книг у бібліотеці наблизилося до позначки 1 млн., а число авторів склало 124 тис. Також були впроваджені функції онлайн-читання, пошуку за каталогом, пошуку книг у файловому сховищі.

5 квітня 2013 сайт був включений до Федерального списку екстремістських матеріалів і заблокований поруч провайдерів.

10 квітня 2013 сайт був виключений з Федерального списку екстремістських матеріалів і розблоковано провайдерами.

До квітня 2013 року кількість книг у бібліотеці збільшилося в двоє і налічує близько 2 млн 200 тис. літературних видань, а число авторів склало 250 тис.

8. Free ebooks - Project Gutenberg

(http://www.gutenberg.org/)

Проект «Гутенберг» (англ. Project Gutenberg, або PG) - громадська ініціатива зі створення і розповсюдження електронної універсальної бібліотеки. Проект, заснований в 1971 році, передбачає оцифровку і збереження в текстовому форматі різних творів світової літератури - в основному це тексти, що знаходяться у вільному доступі.

Мова більшості текстів - англійська. З інших мов найчастіше представлені французька, німецька, фінська, нідерландський. Також є тексти російською, каталонською мовою, санскриті та ін.

Багато текстів з цього проекту використовуються проектом LibriVox для створення аудіокниг.

До 2005 року колекція, зібрана в рамках проекту, налічувала 17000 текстів. У грудні 2009 року було заявлено, що загальна кількість книг перевищує 34000.

9.

(http://librivox.org/)



LibriVox - некомерційний проект зі створення аудіокниг, поширюваних як суспільне надбання.

Книги зберігаються і закачуються на archive.org і ibiblio у форматі MP3 128kbps. Archive.org конвертує їх з вже неповного якості в MP3 64kbps і вільний від патентів формат Ogg Vorbis без вказівки якості, з бітрейтом близько 70 кілобіт.

Файли в більш високій якості не надаються, як і файли у вільному від патентів форматі для запису мови Ogg Speex.

10. Всемирная цифровая библиотека

(http://www.wdl.org/ru/)



Всесвітня цифрова бібліотека (англ. World Digital Library) - проект Бібліотеки Конгресу. У бібліотеці будуть зібрані оцифровані версії найцінніших матеріалів з ??історії та культури.

У 2007 році до проекту приєдналася Російська національна бібліотека. Учасниками міжнародного проекту є національні книгосховища і архіви різних країн.

Офіційне відкриття проекту відбулося 21 квітня 2009 року.

Світова цифрова бібліотека (WDL) надає безкоштовний доступ до мережі Інтернет у багатомовному форматі до великої кількості матеріалів, що представляють культури різних країн світу.

Основні цілі Світової цифрової бібліотеки:

Сприяння міжнародному та міжкультурному порозумінню.

Розширення обсягу і різноманітності культурного змісту в Інтернеті.

Надання ресурсів для педагогів, науковців та всіх зацікавлених осіб.

Розширення можливостей установ-партнерів для скорочення розриву в цифрових технологіях усередині країни і між

Висновки

Під час підготовки курсової роботи я з'ясувала, що електронні бібліотеки зараз розвиваються дуже стрімко по всьому світі. Натомість традиційні бібліотеки відходять на задній план.

На сьогоднішній день багато традиційних бібліотек створюють свою копію в електронному вигляді і оцифровують свої фонди.

На даний момент формується концепція «інтелектуального» бібліотечного інформаційного сервісу, який орієнтований на представлення користувачу всієї інформації, яка його цікавить у вигляді найбільш зручнішому для нього, але бібліотеки в своєму прагненні до сучасних технологій зустрілися с такими проблемами, як :

недостача коштів на комп'ютеризацію робочих місць;

авторське право.

Перспективи розвитку в даному напрямку - впровадження, розвиток та інтеграція в єдину систему бібліотечного програмного забезпечення з відкритим кодом.

Список літератури

1. Антопольский А.Б. Электронные библиотеки: принципы создания : научно-метод. пособие / А.Б. Антопольский, Т.В. Майстрович. - М. : Либерия-Бибинформ, 2007. - 288 с.

2. Армс В. Электронные библиотеки : учеб. пособие для обучения в вузах по курсам «Информатика» и «Информационные системы» / В. Армс. - М. : ПИК - ВИНИТИ, 2001. - 274 с. : ил.

3. Вилегжаніна Т. Україна в інформаційно-бібліотечному просторі / Т. Вилегжаніна // Бібліотечна планета. - 2006. - № 3. - С. 4 - 7.

4. Гуцол Г. Формування фондів електронних бібліотек: шляхи розв'язання проблеми / Г. Гуцол // Бібліотечна планета. - 2010. - № 4. -С. 7 - 9.

5. Гриханов Ю. Электронные библиотеки: научный и правовой аспекты / Ю. Гриханов // Библиотековедение. - 2007. - № 5. - С. 50 - 54.

6. Джиго А. Электронные ресурсы: законодательные основы комплектования, хранения и доступа / А. Джиго // Бибилиотека. - 2011. - № 6. -С. 2 -6.

7. Земсков А.И. Будущее электронных библиотек / А.И. Земсков // На-

учно-технические библиотеки. - 2009. - № 4. - С. 26 - 36.

8. Земсков А.И. Электронные библиотеки : учебник для студентов вузов культуры и искусств и др. Высших учеб. заведений / А.И. Земсков,

Я.Л. Шрайберг. - М. : Либерея, 2003. - 352 с.

9. Исмагилова А. Оценка качества электронных библиотек / А. Исмагилова // Научно-технические библиотеки. - 2010. - № 5. - С. 60 - 66.

10. Ковязина Е. Проектирование электронной библиотеки крупного вузовского объединения / Е. Ковязина // Научно-технические библиотеки. - 2010. - № 2. - С. 22 - 28.

11. Котляров И. Электронные библиотеки как инструмент контроля качества результатов диссертационных исследований / И. Котляров // Научно-технические библиотеки. - 2009. - № 1. - С. 89 - 102.

12. Лапо П.М. Введение в электронные библиотеки [Электронный ресурс] / П.М. Лапо, А.В. Соколов. - Электрон. текстовые данные. - Режим доступа: http://www.iatp.by/handouts/library/e-libraries/2-16.htm.

13. Майстрович Т.В. Электронные документы в библиотеке: научно-методическое пособие / Т.М. Майстрович. - М. : Либерия-Бибинформ, 2007. - 144 с.

14. Накрапленная О. Электронные библиотеки как важное звено в информацилонном обеспечении процесса обучения / О. Накрапленная // Бібліотечний форум України. - 2008. - № 3. - С. 17 - 18.

15. Перебоев О. Построение и функционирование электронной библиотеки «ELIB. TOMSK . RU» / О. Перебоев // Библиотека. - 2010. - № 2. - С. 26 - 28.

16. Про авторське право і суміжні права в Україні : закон України : затв. 23.12.93 № 3792 - 12 [зі змінами, внесеними згідно із законами № 850- ІV (850-15) від 22.05.2003; № 1294-ІV (1294-15) від 20.11.2003]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3792-12.

17. Про затвердження Державної цільової національно-культурної програми створення єдиної інформаційної бібліотечної системи «Бібліотека - XXI» : постанова Кабінету Міністрів від 17 серпня 2011 р. № 956. - Режим

доступу : http://osvita.ua/legislation/other/22924.

18. Сенченко М. Формування електронної депозитарної бібліотеки на основі обов'язкового примірника документів / М. Сенченко // Вісник книжкової палати. - 2010. - № 7. - С. 3 - 7.

19. Цветкова А. Электронная библиотека на основе информационной среды образовательного учреждения / А. Цветкова // Научно-технические библиотеки. - 2010. - № 5. - С. 67 - 75.

20. Шамаєва Г. Електронні ресурси бібліотек України в нформаційному забезпеченні науки: стан та перспективи розвитку / Г. Шамаєва // Бібліотечна планета. - 2006. - № 4. - С. 21-25.

21. Шейко В. Електронні бібліотеки в Україні: перспективи розвитку / В. Шейко // Бібліотечний вісник. - 2007. - № 5. - С. 31- 34.

22. Шрайберг Я. Состояние открытого доступа на библиотечно-информационном пространстве Росси и СНГ / Я. Шрайберг // Научно-технические библиотеки. - 2009. - № 11. - С. 29 - 38.

23. Электронные документы: создание и использование в публичных библиотеках : справочник / науч. ред. Р.С. Гиляревский, проф. Г.Ф. Гордукалова. - СПб : Профессия, 2007. - 664 с.

24. Ярошенко Т. Світова цифрова бібліотека: будуємо глобальне партнерство / Т. Ярошенко // Бібліотечна планета. - 2010. - № 3. - С. 5 - 9.

Размещено на Allbest.ru

...