Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах

Ключові слова: бухгалтерський облік, бюджетна установа, міжнародні стандарти, модернізація.

Постановка проблеми. Схема бухгалтерського обліку та фінансової звітності у державному секторі є важливим елементом інфраструктури ринкової економіки. Перед обліком у бюджетних установах постає низка специфічних проблем, які неможливо розв'язати без ефективної організації бухгалтерського обліку, тому дана тема є досить актуальною. Економічна ситуація в бюджетній сфері вимагає практичного вдосконалення системи обліку і теоретичного перегляду з метою урахування нових явищ, процесів, що виникли в сучасних умовах. Одними з найважливіших таких явищ є виникнення нових об'єктів обліку, вдосконалення системи управління бюджетними установами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми організації бухгалтерського обліку в бюджетних установах розглянуті в працях таких вчених економістів як: Петрухи Х. М., . Нетецького Є.В, Васильєва В.Г., Писарчука О.В., Жулія С.В., Свірко С. В. та багато інших. Але дане питання не втратило своєї актуальності та залишає за собою на даний момент часу ряд невирішених проблемних питань.

Цілі статті. Мета статті - розглянути проблеми, пов'язані з постановкою та організацією бухгалтерського обліку в бюджетних установах та організаціях, а також обґрунтування можливих напрямів удосконалення підходів організації бухгалтерського обліку у бюджетних установах.

Виклад основного матеріалу. Відповідно до Бюджетного кодексу України бюджетна установа - орган, установа або організація, що визначені Конституцією України, а також установи та організації, створені в установленому порядку органами державної влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, які повністю утримуються за рахунок відповідного державного або місцевих бюджетів. Фінансово - господарська діяльність бюджетних установ має ряд особливостей, що в свою чергу впливають на побудову бухгалтерського обліку. Вони є неприбутковими організаціями та функціонують на правах державної власності. Бюджетні установи та організації мають за мету надавати нематеріальні послуги, для задоволення потреб населення, а не отримувати прибуток.

Ведення бухгалтерського обліку в установах невиробничої сфери визначається законодавством про бюджетний устрій і бюджетний процес в Україні, відповідними інструкціями з бухгалтерського обліку в установах і організаціях, що фінансуються з державного і місцевого бюджетів, іншими нормативними документами Міністерства фінансів України та Державного казначейства України. [1, 297].

Писарчук О.В. та Жулій С.В. відмічають, що бухгалтерський облік у бюджетних установах - це система контролю за наявністю та рухом бюджетних і позабюджетних коштів, яка будується на загальноприйнятих у міжнародній практиці принципах, виконує управлінську, контрольну та інформаційну функції, але має певні особливості [5, с. 152].

Основним завданням обліку у процесі фінансово-господарської діяльності бюджетної установи є забезпечення своєчасного, точного, повного відображення всіх господарських операцій у бухгалтерських документах та використання виділених коштів з бюджетів різних рівнів за цільовим призначенням [4, с. 347].

Ведення бухгалтерського обліку, здійснення контролю за виконанням кошторисів видатків, а також складання звітності в бюджетних установах покладається на бухгалтерію, яка є, як правило, самостійною службою і має свою структуру. Існують дві організаційні форми обліку в бюджетних установах: бухгалтерії при окремих установах і централізовані бухгалтерії. Самостійні бухгалтерії мають великі установи: вищі навчальні заклади, науково - дослідні інститути, лікарні тощо [2, с. 4].

Необхідність змін у бюджетному обліку зумовило затвердження Кабінетом Міністрів України Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку в державному секторі на 2007-2015 роки від 16 січня 2007 року № 34, яка містить основні напрямки та положення реформування обліку відповідно до сучасних вимог. Проте, реалізації зазначених заходів відбувається дуже повільно або й взагалі існує лише на папері [3].

Відповідно до даного документу можна визначити основні напрями модернізації обліку, а саме:

Удосконалення системи бухгалтерського обліку:

- розподіл між суб'єктами бухгалтерського обліку повноважень щодо ведення обліку активів, зобов'язань, доходів та витрат;

- розроблення та запровадження єдиних національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та єдиного плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, гармонізованого з бюджетною класифікацією.

2. Удосконалення системи фінансової звітності та звітності про виконання бюджетів шляхом:

- удосконалення методології складення форм звітності та їх удосконалення;

- розроблення та запровадження нових форм фінансової звітності та звітності про виконання бюджетів;

- удосконалення методів складення та консолідації фінансової звітності та звітності про виконання бюджетів з використанням сучасних інформаційних технологій.

3. Створення уніфікованої організаційної та інформаційної облікової системи, що передбачатиме:

- модернізацію фінансово-бухгалтерських служб;

- забезпечення казначейського обслуговування усіх суб'єктів державного сектору;

- адаптацію бюджетної системи, створеної на засадах програмно-цільового методу, до нових методологічних принципів системи бухгалтерського обліку;

- посилення контролю з боку органів Державного казначейства за дотриманням єдиних правил ведення бухгалтерського обліку і складення звітності;

- удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів фінансово-бухгалтерських служб;

- уніфікацію програмного забезпечення, що використовується суб'єктами державного сектору, з метою забезпечення обміну інформацією між Мінфіном, органами Державного казначейства і суб'єктами державного сектору з використанням баз даних та інформаційних систем.

Реалізація Стратегії дасть змогу забезпечити створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління державними фінансами.

У результаті реалізації Стратегії очікується досягнення таких результатів:

1. Адаптація законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності до міжнародних стандартів.

2. Розроблення та запровадження єдиного плану рахунків бухгалтерського обліку з виконання бюджетів та кошторисів розпорядників бюджетних коштів, що дасть змогу забезпечити прозорість облікових процесів, складення звітності та отримання інформації про фінансові операції, які здійснюються у державному секторі.

3. Установлення уніфікованих вимог до вибору програмного забезпечення для обміну інформацією між Мінфіном, органами Державного казначейства і суб'єктів державного сектору з використанням баз даних та інформаційних систем.

4. Підвищення відповідальності, а також статусу керівників фінансово-бухгалтерських служб суб'єктів державного сектору, запровадження інституту державних бухгалтерів.

5. Удосконалення системи підготовки та перепідготовки кадрів з питань бухгалтерського обліку в державному секторі.

6. Підвищення рівня прозорості та відкритості ведення бухгалтерського обліку.[3].

Необхідно відмітити, що процес удосконалення стосується також технології обліку й опрацювання економічної інформації. Найбільш сучасними є автоматизовані інформаційні технології, здатні активно впливати на інтенсифікацію використання наявних ресурсів бюджетної сфери. У зв'язку з цим дослідження автоматизації процесів обліку, контролю та аналізу є особливо актуальними. Однак слід визнати, що ця ділянка залишається недостатньо дослідженою і на сьогоднішній день. Підтвердженням цьому є той факт, що більшість невеликих бюджетних установ (особливо в сільській місцевості) продовжують використовувати традиційну ручну, або частково автоматизовану, форму ведення бухгалтерського обліку. Хоча найбільш чітко і злагоджено ведеться облік в установах з комплексною автоматизацією бухгалтерської роботи. Часткова автоматизація не дозволяє систематизувати дані обліку та відображати їх синхронно в одній базі даних, а, отже, і приймати оперативні рішення, використовуючи всю сукупність інформації, вивчивши всі фактори, що вплинули на певну ситуацію [3, с. 159].

Типовою задачею автоматизації для суб'єктів бюджетної сфери, які надають широкий спектр послуг, є облік вказаних послуг і розрахунки по них. Поряд з потребою підготовки звітності про діяльність суб'єкта бюджетної сфери, облік наданих послуг є джерелом інформації для аналізу ефективності господарювання, розробки перспективних планів роботи, визначення подальшої політики. Тому виникають суттєві вимоги щодо точності і своєчасності підготовки відповідних даних. При виконанні цих умов облік наданих послуг стає ефективним інструментом управління і він повинен бути якомога більше автоматизований для своєчасного та правильного прийняття відповідних рішень.

Порівняння обліку в бюджетних установах та на промислових підприємствах.

Ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності підприємств регламентується положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку П(с)БО, які розробляються і вдосконалюються з урахуванням вимог міжнародних стандартів та особливостей системи обліку, що склалася в Україні.

П(с)БО - це офіційно затверджені правила та методологічні основи ведення обліку в Україні, використання яких обов'язкове для підприємств, установ, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності. Проте П(с)БО не використовуються в бюджетних установах і банках.

Важливим документом регламентації бухгалтерського обліку є план рахунків - це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, необхідних для відображення діяльності підприємств, організацій, установ. Бюджетні установи і промислові підприємства використовують різні плани рахунків. План рахунків підприємства складається з 9 класів і позабалансових рахунків, а план рахунків бюджетних установ має всього 8 класів і також позабалансові рахунки. В організації обліку бюджетних установ використовуються такі поняття як спеціальний фонд та загальний фонд. Доходи бюджетної установи, які вона отримує за рахунок загального і спеціального фондів бюджетів, обліковуються у класі 7 «Доходи». На підприємствах є два класи куди можна списувати витрати - це клас 8 "Витрати за елементами"- об'єднує рахунки для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного року за елементами витрат: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші операційні витрати. Інформація за цими рахунками необхідна для складання макроекономічних показників, зокрема показника валового внутрішнього продукту (ВВП); і клас 9 "Витрати діяльності" охоплює рахунки, які застосовують для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності підприємства та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків. Стосовно бюджетних установ то для обліку витрат призначений лише один 8 клас «Витрати» - застосований для обліку фактичних видатків і витрат бюджетних установ та касових видатків сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів.

Бюджетні організації, на відміну від промислових підприємств, для здійснення своєї діяльності отримують необхідні кошти з бюджету, тому воно не наділяються власними оборотними коштами. У балансі бюджетної установи відсутній рахунок «Статутний капітал», рахунку «Основні засоби» відповідають рахунки «Фонди в основних засобах» та «Знос основних засобів» в пасиві балансу, а рахунку «малоцінні та швидкозношувані предмети» - рахунок «Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах». Інші матеріальні цінності, грошові кошти і кошти в розрахунках покриваються в пасиві балансу, як правило, фінансуванням з бюджету та доходами спеціальних коштів і частково кредиторською заборгованістю.

В бюджетних установах, на відміну від промислових, не утворюється амортизаційний фонд, оскільки необхідні кошти на поповнення та ремонт основних засобів повністю отримуються з бюджету. Тому й в балансі немає рахунків з обліку амортизаційного фонду.

Звітним періодом для складання річної фінансової звітності як промислових так і бюджетних установ є період, що становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того самого року, якщо не буде визначено інший період у випадках, визначених законодавством. Підприємства зобов'язані подавати (надсилати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, фінансову звітність про господарську діяльність у складі балансу і звіту про річні фінансові результати. Бюджетні установи робити це не зобов'язані.

Проте одною з головних відмінностей між бюджетними установами і промисловими підприємствами є те, що головна мета госпрозрахункового підприємства - отримання прибутку від своєї господарської діяльності, а щодо бюджетних установ , то вони являються установами некомерційного характеру і не мають на меті отримання прибутку.

Необхідно відмітити, що бухгалтерський облік в бюджетних установах має свої специфічні особливості:

- організація обліку в розрізі статей бюджетної класифікації;

- окремий облік отриманих асигнувань з бюджетів різних рівнів та власних надходжень;

- розподіл обліку видатків за джерелом покриття;

- окремий облік касових та фактичних видатків;

- контроль виконання кошторису видатків;

- сувору відповідність обліку і звітності вимогам нормативних документів;

- галузеву специфіку обліку в установах культури, науки, освіти, управління;

- відсутність попередньої оплати за товари, послуги, виконані роботи та ін.

Важливим аспектом удосконалення обліку у бюджетних установах є чітка організація контролю формування та ведення облікової політики. Так як своєчасне виявлення порушень та зловживань дозволить завчасно їх уникнути, а також попередити повторення таких фактів у майбутньому, що підвищить ефективність бухгалтерського обліку та достовірність фінансової звітності.

Незважаючи на значні успіхи в організації обліку в установах невиробничої сфери, що спостерігаються останніми роками є низка теоретичних, методологічних та організаційних проблем, що вимагають термінового вирішення, а саме:

- у процесі економічної реформи відбувається переформатування джерел;

- фінансування установ невиробничої сфери - із загальнодержавного у місцеве;

- зростає частка позабюджетних коштів у складі джерел фінансування бюджетних установ;

- галузева специфіка окремих установ вимагає специфічного підходу до обліку їх діяльності [7, 59-60].

В результаті проведеного дослідження можна відмітити, що бухгалтерський облік в бюджетних установах та організаціях України потребує запровадження та широкого використання інформаційних технологій, оскільки це забезпечить: спрощення облікового процесу, підвищення оперативності отримання облікових даних в різних аналітичних розрізах, а отже дозволить використовувати облікову інформацію з метою забезпечення суворого контролю за витрачанням бюджетних ресурсів.

Для модернізації системи обліку в державному секторі є необхідним формування єдиної законодавчо - нормативної бази, адаптованої до міжнародних вимог та норм, удосконалення методології складання звітності та запровадження інформаційних технологій.

бухгалтерський облік фінансовій звітність

Размещено на Allbest.ru