Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 Реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю

1.2 Організаційно-правова форма підприємства та сфера його діяльності

1.3 Установчі документи підприємства

1.4 Склад та формування активів підприємства

1.5 Амортизаційна політика підприємства

1.6 Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

1.7 Система оподаткування підприємства

1.8 Порядок визначення доходів, витрат і фінансових результатів

1.9 Формування звітності підприємства

1.10 Маркетингова та збутова політика підприємства

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2.1 Основні показники діяльності підприємства

2.2 Показники ліквідності ТзОВ «КУА «Полтавтрансбуд».

2.3 Показники ділової активності

2.4 Показники майнового стану підприємства

2.5 Показники використання основних виробничих фондів

2.6 Оцінка показників рентабельності

2.7 Аналіз показників фінансово-економічного стану та ефективності діяльності підприємства

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Написання курсової роботи є важливою складовою частиною навчального процесу та підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах.

Об'єктом курсової роботи є процес обліку, а також фінансово-економічна діяльність ТзОВ «КУА «Полтавтрансбуд».

Предметом дослідження є практичні аспекти фінансово-економічного аналізу та аналізу обліку на ТзОВ «КУА «Полтавтрансбуд».

Метою роботи є вивчення процесу обліку на підприємстві, ознайомлення та подальший аналіз фінансового стану підприємства з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань, які були отримані у навчальному закладі.

За період написання курсової роботи необхідно ознайомитися з різними сторонами підприємства, навчитись опрацьовувати інформацію, отриману з первинних та накопичуваних бухгалтерських документів, аналізувати баланс та інші форми фінансової та податкової звітності, розраховувати показники ефективності, застосовувати чинне законодавство України у процесі виконання завдань, передбачених практикою. Після закінчення написання роботи студент повинен вміти здійснювати аналіз основних аспектів виробничої, фінансової та зовнішньоекономічної діяльності, а також робити аналітичні висновки на основі бухгалтерських розрахунків.

Основна частина роботи складається з трьох розділів. Аналіз проводиться на основі реальних даних базового підприємства.

При написанні роботи використано законодавчі та нормативні матеріали, вітчизняні літературні джерела, а також періодичні видання з економіки та аналізу.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.1 РЕЄСТРАЦІЯ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

Товариство з обмеженою відповідальністю - господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Максимальна кількість учасників товариства не може бути більше 10 осіб. Власниками товариства можуть бути фізичні і юридичні особи (резиденти і нерезиденти).

Для створення товариства з обмеженою відповідальністю (далі Підприємство) підприємств-засновники або фізичні особи-засновники (далі Засновники), скликають установчі збори, на якому ухвалюють рішення щодо створення цього Підприємства. Таке рішення оформляється протоколом установчих зборів.

На установчих зборах засновники повинні розглянути й затвердити наступні питання:

1. Про створення Підприємства;

2. Про твердження Установчого Договору й Уставу;

3. Про розподіл і твердження частин між засновниками;

4. Про затвердження розміру Статутного фонду і оцінну вартість внесеного майна;

5. Про вибори директора Підприємства;

6. Про державну реєстрацію (проведення державної реєстрації засновники доручають директорові або призначають іншу особу, якій видають доручення, де вказуються повноваження і його паспортні дані).

Потрібно відзначити, що перед проведенням установчих зборів, засновники, (це відноситься до підприємств-засновників) повинні одержати від своїх повноважних органів рішення про створення такого Підприємства й розміри частини, що буде внесена як внесок у Статутний фонд. Для того щоб з'ясувати компетенцію повноважних органів, необхідно одержати від них установчі документи.

Після ухвалення рішення й підготовки необхідних документів, документи подаються для державної реєстрації. Такими документами є:

1. Установчі документи в трьох екземплярах (установчий договір і устав);

2. Реєстраційна картка встановленого зразка, що одночасно є заявою про державну реєстрацію;

3. Документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію;

4. Документ, що засвідчує сплату засновниками внеску в Статутний фонд Підприємства (такими документами є довідка з банку або акт про приймання у випадку внесення вкладу майном);

5. Свідчення про державну реєстрацію засновників (нотаріально засвідчена копія);

6. Договір оренди приміщення (юридична адреса).

З дня надходження документів реєстратор має 3 дні для внесення запису в Єдиний державний реєстр про проведення державної реєстрації юридичної особи. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи і є датою державної реєстрації юридичної особи.

Не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації юридичної особи державним реєстратором видається (надсилається рекомендованим листом) засновнику або уповноваженій ним особі один примірник оригіналу установчих документів з відміткою державного реєстратора про проведення державної реєстрації юридичної особи та виписка з Єдиного державного реєстру.

Законодавством також передбачена можливість електронної реєстрації підприємств, - з 28.08.2011р.

Після державної реєстрації Підприємство необхідно поставити на облік в органах державної статистики, Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, Фонду зайнятості, податкової міліції (для того, щоб стати на облік у податковій міліції, директор Підприємства й/або керівники підприємств-засновників, фізичні особи повинні з'явитися на прийом особисто) до податкової інспекції відповідного району. Потім відкривається рахунок у банківській установі й подається заява у відповідний орган внутрішніх справ для одержання дозволу на виготовлення печаток і штампів.

Процедура реєстрації ТзОВ наведена в таблиці 1.1

Таблиця 1.1.

Процедура реєстрації ТОВ

Етап	Строк виконання	Примітки
Подача документів в РДА для резервування назви	1 день	1. Заповнюється заява встановленого зразка; 2. Платіж за резервування назви - 34 грн.
Визначення видів діяльності та підготовка реєстраційних документів для подачі в РДА	2 день	1. Заповнюється реєстраційна картка за ф. 1; 2. Підготовка статуту та протоколу установчих зборів.
Підписання документів	3 день	1. Засновники підписують протокол установчих зборів, та статут ( 2 примірники кожного документу); 2. Підписи засновників на статутах нотаріально посвідчуються; 3. Підписання довіреності в разі проведення реєстрації представниками (від кожного засновника).
Подача документів в РДА	4 день	1. Довідка про резервування назви, якщо воно проводилось; 2. Два примірники статуту; 3. Протокол установчих зборів; 4. Реєстраційна картка за ф. 1; 5. Реєстраційний платіж (170 грн.) За результатами проведення державної реєстрації видається свідоцтво про державну реєстрацію та один примірник статуту.
Отримання довідки з ЄДРПОУ (статистика)	4 день	1. Копія свідоцтва про державну реєстрацію; 2. Заява на отримання довідки; 3. Копія доручення у випадку подачі документів представником. 4. Плата за послуги ЄДРПОУ (25.94)грн.
Подача документів в ДПІ	5 день	Загальна система оподаткування (підприємство платник податку на прибуток 25 %). Для реєстрації підприємства в ДПІ подаються наступні документи: 1. Заява про видачу довідки 4-ОПП на руки; 2. Копія свідоцтва про державну реєстрацію; 3. Копія довідки з ЄДРПОУ (статистики); 4. Копія паспорта та ІПН керівника підприємства. 5. Копія доручення у випадку подачі документів представником. 6. Взяття на облік юридичної особи здійснюється органами ДПІ не пізніше одного дня з дня надходження відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації (автоматично). За результатами орган ДПІ видає довідку про взяття на облік платника податків (ф. 4-ОПП). Спрощена система оподаткування (підприємство платник єдиного податку 10 %) Крім вище вказаних документів подається також заповнена заява про сплату єдиного податку (строк видачі свідоцтва 10 робочих днів) Підприємство платник ПДВ 1. Заповнена заява 1-ПДВ 2. Квитанція про сплату 17 грн.
Подача документів у відділення дозвільної системи для одержання дозволу на виготовлення печатки	5 день	1. Клопотання про одержання дозволу на виготовлення печатки; 2. Нотаріально посвідчена копія свідоцтва про державну реєстрацію; 3. Копія довідки з ЄДРПОУ (статистика); 4. Довіреність від керівника підприємства, або її нотаріально посвідчена копія в разі подачі документів представником. 5. Ескізи печаток підписаних керівником у 2-ох примірниках. 6. Квитанція про сплату 81 грн. за послуги дозвільної системи.
Реєстрація у ПФ та фондах соціального страхування	5 день	Пенсійний фонд та фонди соціального страхування реєструють підприємство не пізніше одного дня з дня надходження відомостей від державного реєстратора. За результатами видається повідомлення про взяття на облік платника страхових внесків. Для отримання повідомлення на руки подаються наступні документи: 1. Копія свідоцтва про державну реєстрацію; 2. Копія довідки статистики; 3. Копія доручення у випадку подачі документів представником.
Відкриття поточного рахунку	10 день	Для відкриття поточного рахунку необхідні наступні документи: 1. Свідоцтво про державну реєстрацію; 2. Довідка про взяття на облік платником податків за Ф. 4-ОПП; 3. Свідоцтво про сплату єдиного податку або податку на додану вартість (за наявності); 4. Довідка про взяття на облік у ПФ; 5. Довідка про взяття на облік у ФССНВП 6. Паспорт, ідентифікаційний номер керівника; 7. Картки із зразками підписів нотаріально завірені (2 шт.); 8. Заповнена заява про відкриття поточного рахунку.

1.2 УСТАНОВЧІ ДОКУМЕНТИ ПІДПРИЄМСТВА

Установчі документи ТзОВ - установчий договір і статут, прийняті учасниками одноголосно. Згідно з установчим договором учасники товариства зобов'язані створити організацію та затвердити строгий порядок своєї загальної діяльності. У договорі вказується склад учасників (засновників) товариства, розмір статутного капіталу підприємства або організації і частка кожного з учасників, а також величина їх відсотків і склад внесків.

Установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю повинні містити відомості про:

- вид товариства;

- предмет і цілі його діяльності;

- склад засновників та учасників;

- найменування та місцезнаходження;

- розмір та порядок утворення статутного фонду;

- порядок розподілу прибутків та збитків;

- порядок внесення змін до установчих документів;

- порядок ліквідації і реорганізації товариства;

- відомості про розмір часток кожного з учасників;

- розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

При перереєстрації або зміні місцезнаходження товариства податкова служба не заохочує розбіжність фактичної і юридичної адрес.

Установчі документи ТОВ вимагають обов'язкового внесення змін та в разі виходу з бізнесу одного з учасників. Конкретна вартість його частки розраховується по записах бухгалтерії за один місяць, що передує місяцю подання заяви засновником про вихід з товариства. Розрахована сума або частина майна передається колишньому акціонеру не пізніше, ніж через три місяці.

Якщо в суспільстві відбулися незареєстровані зміни, діяльність його буде визнана незаконною, а рахунки в банку заблокуються.

Регламентований список підстав, службовців для внесення зміни в установчі документи ТОВ:

1. зміна паспорта або будь-яких його даних у учасників товариства;

2. зміна величини капіталу, складу акціонерів;

3. зміна розподілу часток капіталу, основних видів економічної діяльності, правової форми власності;

4. нову назву організації, якщо воно міняється;

5. зміна директора.

Підписи на заяві про перереєстрацію та внесення змін засвідчуються у нотаріуса. Для цього обов'язково треба мати оригінали всіх документів, які були перераховані вище.

1.3 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА ФОРМА ПІДПРИЄМСТВА ТА СФЕРА ЙОГО ДІЯЛЬНОСТІ

бухгалтерський облік витрата показник

Законодавство України про підприємства оперує такими поняттями, як організаційні форми, види і категорії підприємств. Кожне з них вживається для класифікації підприємств за певними ознаками.

Організаційна (організаційно-правова) форма передбачає класифікацію підприємств залежно від форм власності, визначених Конституцією України і Законом України "Про власність", та способів розмежування у підприємствах окремих форм власності і управління майном. Юридичне значення цього полягає в урахуванні в законодавстві особливостей правового становища підприємств окремих видів.

Типовими організаційними формами підприємницької діяльності в світовій практиці є: повне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, командитне товариство, акціонерне товариство.

«КУА «Полтавтрансбуд» за організаційно правовою формою ТзОВ (Товариством з обмеженою відповідальністю) є формою спільної діяльності, яка передбачає наявність статутного капіталу, розділеного на частки, розмір яких визначається засновницькими документами. У товаристві з обмеженою відповідальністю право володіння частками статутного капіталу кожним партнером підтверджується спеціальним свідоцтвом, яке не є цінним папером, на відміну від акцій акціонерного товариства. Кожний партнер товариства з обмеженою відповідальністю несе відповідальність у межах свого майна, він має право уступити свою частку одному або кільком учасникам цього товариства. У випадку, якщо партнери відмовляються від придбання частки, вона може бути продана третім особам.

Будь-який учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з нього за власним бажанням після відповідного рішення зборів. Але до моменту виходу партнер мусить виконати усі зобов'язання, термін виконання яких настав. Лише в цьому разі йому може бути виплачена вартість майна товариства пропорційно до його частки у статутному капіталі, який відповідно зменшується на виплачену частину, якщо вона не відшкодовується рештою учасників товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю не відповідає за особисті борги його членів.

Важливою відмітною рисою товариства з обмеженою відповідальністю є можливість членства в ньому правонаступників (спадкоємців) вибулого учасника товариства.

Учасник товариства може бути виключений із товариства, якщо він систематично не виконує своїх зобов'язань або протидіє досягненню цілей товариства. Рішення про виключення має бути прийнято одноголосно на загальних зборах його членів.

Товариство з обмеженою відповідальністю може складатися не менше ніж з двох учасників. Вони мають право:

* брати участь в управлінні справами товариства в порядку, установленому статутом;

* отримувати прибуток від діяльності товариства;

* одержувати частину майна при його ліквідації;

* отримувати інформацію про діяльність товариства, зокрема знайомитися з даними бухгалтерського обліку та звітності.

Управління товариством з обмеженою відповідальністю здійснюють збори учасників товариства, а за необхідності -- дирекція (директор). Найвищим органом управління є загальні збори його учасників.

Товариство з обмеженою відповідальністю для забезпечення управління виробничо-господарською діяльністю може найняти директора. Директор діє на основі контракту. Однією з найважливіших умов діяльності товариства є контроль за його роботою з боку власника.

1.4 СКЛАД ТА ФОРМУВАННЯ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

Формування активів підприємства пов'язано з трьома етапами його розвитку на різних стадіях життєвого циклу:

1. Створення нового підприємства. Формовані на цьому етапі активи багато в чому визначають потребу в стартовому капіталі, умови генерування прибутку, швидкість обороту цих активів, рівень їхньої ліквідності і т.п.

Розширення, реконструкція і модернізація діючого підприємства. Цей етап формування активів можна розглядати як постійний процес його розвитку в розрізі основних стадій його життєвого циклу. Розширення і відновлення складу активів діючого підприємства здійснюється у відповідності зі стратегічними задачами його.

Формування нових структурних одиниць діючого підприємства. Цей процес може здійснюватися шляхом формування нових структурних майнових комплексів або при придбанні готової сукупності активів у формі цілісного майнового комплексу.

Основною метою формування активів підприємства є виявлення і задоволення потреб в окремих їхніх видах для забезпечення операційного процесу, а також оптимізація їхнього складу для забезпечення умов ефективної господарської діяльності.

З урахуванням цієї мети, процес формування активів підприємства будується на основі наступних принципів (рис. 1.1).



Рис 1.1. Основні принципи формування активів підприємства

Склад активів створюваного підприємства має ряд відмінних рис:

а) у складі необоротних активів підприємства на стадії його створення практично цілком відсутні довгострокові фінансові вкладення - вони формуються в процесі його майбутньої інвестиційної діяльності;

б) у складі оборотних активів підприємства на першій стадії їхнього формування практично цілком відсутня дебіторська заборгованість у зв'язку з тим, що господарська діяльність ще не починалася. Крім того, до мінімуму зведені короткострокові фінансові вкладення. Вони включаються до складу активів тільки в тому випадку коли внесок засновників у статутний фонд внесений у формі таких короткострокових фінансових інструментів.

1.5 АМОРТИЗАЦІЙНА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА

Безперервний процес виробництва вимагає постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів.

Амортизація основних засобів - це процес перенесення раніше авансової вартості усіх видів засобів праці на вартість виготовлюваної продукції з метою її повного відшкодування.

Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів кожне підприємство справляє амортизаційні відрахунки, тобто певних сум грошей відповідно до розмірів фізичного спрацювання і техніко - економічного старіння. Ці відрахування включають до собівартості продукції, реалізують при продажу товарів, а потім накопичують у спеціальному амортизаційному фонді, що слугує відновленню основних засобів.

Амортизаційна політика підприємства -- це цілеспрямована діяльність підприємства з вибору та застосування одного з можливих методів амортизації з метою максимізації обсягу власних фінансових ресурсів протягом амортизаційного періоду.

Відповідно до ПКУ в податковому обліку методи нарахування амортизації повністю відповідають бухгалтерським методам, що перелічені в п. 26 П(С)БО 7 "Основні засоби". П. 145.1.5 ПКУ визначає такі методи нарахування амортизації ОЗ (табл. 1.2.)

Таблиця 1.2.

Методи нарахування амортизації ОЗ

Метод нарахування	Формула розрахунку річної суми амортизації
Прямолінійний	Ділення вартості, що амортизується, на строк корисного використання
Зменшення залишкової вартості	Добуток залишкової вартості на початок звітного року (або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації) на річну норму амортизації. Річна норма амортизації (%) = 1- nv(ліквідаційна вартість / первісна вартість) n - кількість років експлуатації.
Прискорене зменшення залишкової вартості (застосовується лише при нарахуванні амортизації до об'єктів ОЗ, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби))	Добуток залишкової вартості на початок звітного року (або первісна вартість на дату початку нарахування амортизації) на річну норму амортизації. Річна норма амортизації обчислюється відповідно до строку корисного використання і подвоюється.
Кумулятивний	Добуток вартості, що амортизується, на кумулятивний коефіцієнт. Кумулятивний коефіцієнт = відношення кількості років, що залишаються до кінця строку використання, до суми чисел років його корисного використання
Виробничий	МІСЯЧНА сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) на виробничу ставку. Виробнича ставка = відношення вартості, що амортизується, до загального обсягу продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об'єкта основних за

Метод амортизації повинен забезпечити розподіл вартості активу на систематичній основі і відображати спосіб, завдяки якому економічна вигода від даного активу споживається підприємством.

При використанні метода прямолінійного списання вартість об'єкту основних засобів списується рівними частинами на проміжку всього періоду його експлуатації. Сума річних амортизаційних відрахувань може бути розрахована двома шляхами.

Розрахунок амортизаційних відрахувань при використанні метода прямолінійного списання приведено в таблиці 1.3.

Аналізуючи ці розрахунки можна сказати що цей метод має свої преваги та недоліки.

Перевагою даного методу являється простота розрахунку та рівномірність розподілу суми амортизації між обліковими періодами, що забезпечує співставленість вартості продукції з доходом від її реалізації.

Недоліком його вважають те, що він не враховує моральний знос, відмінності виробничої потужності основних засобів в різні роки їх експлуатації та необхідність збільшення витрат на ремонт в останні роки служби.

Таблиця 1.3.

Розрахунок амортизації методом прямолінійного списання

Рік	Розрахунок	Амортизаційні відрахування	Накопичена амортизація ( знос )	Балансова вартість
0	--	--	--	20000
1	1/4*18000	4500	4500	15500
2	1/4*18000	4500	9000	11000
3	1/4*18000	4500	13500	6500
4	1/4*18000	4500	18000	2000
	ВСЬОГО	18000

Але, не дивлячись на недоліки, метод прямолінійного списання являється найбільш розповсюдженим на практиці.

1.6 ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Бухгалтерський облік це впорядкована інформаційна система, що відображає стан і рух майна, розрахунків і зобов'язань, власних і позикових коштів та фінансових результатів суб'єктів підприємницької діяльності методом суцільної, безперервної, документальної і взаємопов'язаної реєстрації господарських операцій.

Створення впорядкованої інформаційної системи досягається регламентацією таких загальних і єдиних для всіх суб'єктів методологічних основ, використання сукупності яких забезпечило б найбільший ефект в управлінні фінансово-господарською діяльністю.

У сучасних умовах доцільне здійснення державного регулювання і встановлення єдиних методологічних основ обліку. У той же час це не виключає можливості підприємств самостійно обирати форму організації бухгалтерського обліку, формувати облікову політику, спираючись на діючий арсенал методик обліку окремих операцій.

Отже, організація бухгалтерського обліку - це сукупність дій зі створення цілісної системи бухгалтерського обліку, підтримання і підвищення рівня її організованості, функціонування якої спрямовано на забезпечення інформаційних потреб користувачів облікової інформації, включаючи вибір форм організації та формування матеріального і інформаційного забезпечення облікового процесу. Основними нормативними документами, що регулюють організацію бухгалтерського обліку, є: Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”; національні стандарти бухгалтерського обліку; наказ Міністерства фінансів України „Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції з його застосування”.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів .

Ведення бухгалтерського обліку підприємства покладено на головного бухгалтера або особу, на яку покладено такий обов'язок.

Організація та ведення обліку господарських операцій підприємства відображена на рис. 1.2.



Рис. 1.2. Загальна схема організації та ведення обліку господарських операцій

В бухгалтерії ТзОВ «КУА «Полтавтрансбуд» використовують програму „1С. Бухгалтерия 7.7"

Набір програм "1С: Предприятие 7.7" є універсальною програмою автоматизації діяльності підприємства, яка використовується для будь-яких розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку. Програма "1С: Предприятие 7.7" має компонентну структуру.

"1С: Бухгалтерія 7.7" - це програма для ведення бухгалтерського обліку, що може застосовуватись на підприємствах різних форм власності та видів діяльності.

1.7 СИСТЕМА ОПОДАТКУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Податки -- це встановлені вищим органом законодавчої влади обов'язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету у розмірах і у терміни, передбачених законодавством.

Класифікація податків проводиться за кількома ознаками: за формою оподаткування, за економічним змістом об'єкта оподаткування, залежно від рівня державних структур, які їх установлюють.

За формою оподаткування податки поділяються на дві групи: прямі і непрямі.

Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників і сплачуються за рахунок їхніх доходів, а сума податку безпосередньо залежить від розмірів об'єкта оподаткування.

Непрямі податки встановлюються в цінах товарів та послуг і сплачуються за рахунок цінової надбавки, а їх, розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів.

За економічним змістом об'єкта оподаткування податки поділяються на три групи: податки на доходи, споживання й майно.

Податки на доходи стягуються з доходів фізичних та юридичних осіб. Безпосередніми об'єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток або валовий дохід підприємств.

Податки на споживання сплачуються не при отриманні доходів, а при їх використанні.

Податки на майно встановлюються щодо рухомого чи нерухомого майна.

Залежно від рівня державних структур, які встановлюють податки, вони поділяються на загальнодержавні та місцеві.

Загальнодержавні податки установлюють вищі органи влади, їх стягнення є обов'язковим на всій території країни незалежно від того, до якого бюджету (центрального чи місцевого) вони зараховуються.

Місцеві податки установлюються місцевими радами народних депутатів.

Підприємство є платником єдиного податку і відноситься до четвертої групи, сплачує 3% від доходу ( це без включенням ПДВ до складу єдиного податку).

1.8 ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ДОХОДІВ, ВИТРАТ І ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи і витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності регламентуються:

П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”;

П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”;

П(С)БО 15 “Дохід”;

П(С)БО 16 “Витрати”

Найбільш важливими принципами, яких повинні дотримуватись підприємства, для обліку доходів та витрат є:

? нарахування;

? відповідності доходів та витрат.

Відповідно до принципу нарахування доходи та витрати відображаються в обліку та звітності тоді, коли вони виникають, незалежно від часу надходження і сплати грошових коштів. Фінансові звіти, складені з дотриманням цього принципу, надають користувачам інформацію не тільки про операції, що вже відбулися але й про зобов'язання виплатити грошові кошти у майбутньому.

Принцип нарахування застосовується у поєднанні з принципом відповідності доходів та витрат. Згідно з принципом відповідності доходів та витрат, для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів.

Конкретизація застосування принципу відповідності доходів та витрат відображена в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4.

Застосування принципу відповідності доходів та витрат

Для накопичення інформації про доходи та витрати підприємства Планом рахунків передбачені окремі класи рахунків.

Клас 7 “Доходи і результати діяльності” - призначений для узагальнення інформації про доходи і результати діяльності підприємства. Рахунки з номера з 70 по 78 - це рахунки доходів. Згідно з Інструкцією до застосування Плану рахунків всі підприємства зобов'язані вести рахунки цього класу.

Клас 8 “Витрати за елементами” - призначений для узагальнення інформації про витрати підприємства в розрізі елементів. Рахунки цього класу є активними.

Підприємства самостійно приймають рішення щодо застосування чи не застосування рахунків цього класу.

Клас 9 “Витрати діяльності” - призначений для узагальнення інформації про витрати підприємства. Рахунки цього класу є активними.

Згідно з Інструкцією до застосування Плану рахунків усі підприємства зобов'язані вести рахунки цього класу.

Рахунки 8 класу щомісячно закриваються в кореспонденції з рахунком 23 “Виробництво” та відповідними рахунками 9 класу (91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут” та 94 “Інші витрати операційної діяльності”).

Рахунки 7 та 9 класів можуть закриватись щомісячно або в кінці звітного року в кореспонденції з рахунком 79 “Фінансові результати”.

1.9 ФОРМУВАННЯ ЗВІТНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Основна звітність яку повинен подавати підприємець - платник єдиного податку - це податкова декларація платника єдиного податку, форма якої затверджена наказом МФУ № 1688 від 21.12.2011г., та звіт до Пенсійного фонду по Єдиному Соціальному Внеску (ЕСВ).

Податкова звітність.

Згідно з п.296.2. ст. 296 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку першої групи подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу.

Згідно з п. 296.3. ст. 296 встановлено, що платники єдиного податку другої - четвертої груп подають до органу державної податкової служби податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 ст. 296 ПКУ, та подається за місцем податкової реєстрації.

Річний звіт до ПФУ подається за місцем реєстрації, протягом 3 місяців з 01 січня по 31 березня.

1.10 МАРКЕТИНГОВА ТА ЗБУТОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА

Цінова політика фірми - це комплекс заходів до якого належать визначення ціни, знижок, умов оплати за товари чи послуги з метою задоволення потреб споживачів і забезпечення прибутку фірми.

Основними цілями цінової політики ТзОВ «КУА «Полтавтрансбуд» є:

- максимізація поточного прибутку;

- збільшення частки ринку підприємства;

- завоювання лідерства за якістю послуг.

Підприємство повинно враховувати основні фактори, які впливають на ціну:

- витрати на закупівлю будівельних матеріалів;

- витрати на оплату праці;

- визначення попиту на товари та його еластичність;

- аналіз цін та послуг конкурентів.

Підприємство, враховуючи специфіку свого положення на ринку, може реалізовувати різні цінові стратегії. На нашу думку, найдоцільніше обрати стратегію, яка ґрунтується на збуті. Вона полягає в орієнтації на збільшенні обсягів реалізації та максимізації своєї частки ринку у боротьбі з конкурентами.

З точки зору активності та ініціативи підприємства з питань ціноутворення доцільною можна вважати активну стратегію ціноутворення, яка передбачає більш-менш автономне встановлення ціни на свої послуги, орієнтуючись на ринкові умови реалізації

У даному випадку підприємство робить ставку не на прибуток, який отримується з одиниці продукції, а на максимізацію маси отриманого прибутку завдяки великому обсягу збуту.

Розрахунок ціни відбувається на основі повних витрат на виробництво та реалізацію послуг, які забезпечують беззбитковість діяльності.

До складу ціни, крім витрат та прибутку підприємства, включаються також податки та відрахування, встановлені державою.

Підприємство використовує однаковий рівень цін для всіх категорій споживачів та місцевості.

Виходячи з аналізу маркетингової діяльності підприємства, можна сказати, що на сьогоднішній день роль маркетингової діяльності значно зросла а конкурентоспроможність продукції підприємства на внутрішньому ринку досить висока.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТзОВ «КУА «Полтавтрансбуд».

2.1 ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

На основі фінансової звітності досліджуваного підприємства (Баланс, Звіт про фінансові результати) заповнити основні показники діяльності підприємства в табл. 1:

Таблиця 2.1.

Основні показники діяльності підприємства

Показники	Сума, тис.грн	Відхилення +\-	Відхилення %
	На початок періоду	На кінець періоду
Первісна вартість основних засобів	98	332	234	238,78
Сума зносу основних засобів	9	81	72	800,00
Вартість основних засобів, що надійшли протягом звітного періоду	-	234		-
Грошові кошти та їхні еквіваленти	82	24	-58	-70,73
Запаси	224	832	608	271,43
Загальна сума поточної дебіторської заборгованості	560	698	138	24,64
Поточні фінансові інвестиції	-	-	-	-
Оборотні активи	1438	2409	971	67,52434
Власний капітал	401	431	30	7,48
Довгострокові зобов'язання	-	-	-	-
Поточні зобов'язання	1130	2235	1105	97,79
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	7759	4297	-3462	-44,62
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	6504	3581	-2923	-44,947
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	5553	2726	-2827	-50,91
Валовий прибуток від реалізації продукції	951	855	-96	-10,09
Прибуток від операційної діяльності	78	415	337	432,05
Прибуток від звичайної діяльності	36	415	379	1052,78

2.2 ПОКАЗНИКИ ЛІКВІДНОСТІ ТзОВ «КУА «Полтавтрансбуд».

Ліквідність - це здатність підприємства розраховуватися зі своїми поточними зобов'язаннями перед закордонними контрагентами шляхом перетворення активів на гроші.

Для ознайомлення з ліквідністю та платоспроможністю підприємства за даними балансу підприємства (форма №1) я визначила комплекс оціночних показників. В першу чергу з цією метою використала три наступні коефіцієнти:

1. Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності) - Кп , що показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити, якщо воно реалізує усі свої оборотні активи, в тому числі і матеріальні запаси. Цей коефіцієнт показує також, скільки гривень оборотних коштів приходиться на кожну гривню поточних зобов'язань.

2. Коефіцієнт швидкої (критичної) ліквідності - Кшл , що показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів - грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов'язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами.

3. Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності (Кабл), що показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство може погасити своїми коштами негайно.

У таблиці 2.2 наведені розраховані за даними балансу підприємства значення перелічених коефіцієнтів у порівнянні з їх нормативними значеннями.

Таблиця 2.2

Аналіз показників ліквідності та платоспроможності ТзОВ «КУА «Полтавтрансбуд».

п/п	Показники	Індекс показ-ника	Порядок розрахунку показника	Оптима-льне значення	На поча-ток року	На кінець року
1	Коефіцієнт покриття (загальної ліквідності)	Кп	Оборотні активи / Поточні зобов'язання	>1	1,273	1,078
2	Коефіцієнт швидкої ліквідності	Кшл	Оборотні активи мінус запаси / поточні зобов'язання	0,6ч0,8	1,074	0,706
3	Коефіцієнт абсо-лютної ліквідності	Кабс	Грошові кошти та їх еквіваленти / поточні зобов'язання	0,2ч0,35	0,073	0,011

Аналіз розрахованих показників платоспроможності по підприємству ТзОВ «КУА «Полтавтрансбуд».. дає змогу зробити такі висновки: за результатами обчислення коефіцієнта загальної ліквідності, підприємство спроможне вчасно погашати свої поточні зобов'язання за рахунок усіх оборотних активів: грошових коштів, дебіторської заборгованості, товарно-матеріальних запасів, проте в динаміці цей показник дещо зменшився; коефіцієнт швидкої ліквідності допоміг оцінити можливість погашення підприємством короткострокових зобов'язань у випадку його критичного стану, на кінець звітного періоду показник є в межах оптимального значення; згідно розрахунків коефіцієнт абсолютної ліквідності, або коефіцієнта платоспроможності має певну тенденцію зниження, що означає зростаючий ризик неплатоспроможності підприємства.

2.3 ПОКАЗНИКИ ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ

Оборотні кошти підприємств країни становлять значну частину їхніх матеріально-грошових активів. Тому раціональне та економне використання оборотних коштів суб'єктів господарювання має неабияке економічне значення. Для оцінки ефективності використання оборотних коштів виробничих підприємств застосовують певні показники, а для підвищення ефективності -- відповідні конкретні заходи.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства та вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва.

Чим менше оборотні кошти затримуються на окремих стадіях, тим швидше завершується їх кругообіг. Таким чином, показники, що характеризують швидкість оборотності оборотних коштів, і є показниками ефективності їх використання.

Ступінь використання оборотних засобів характеризується так системою показників:

1) Коефіцієнт оборотності оборотних коштів (Коок) характеризує кількість оборотів обігових коштів за звітний період і обчислюється за формулою:

де ЧД - чистий дохід підприємства за звітний період, грн.;

Во.к - середня вартість обігових коштів у звітному періоді, грн.

Коок зв = 6504\24= 271

Коок поп = 3581\82=43,671

Отже, протягом 2011 року величина оборотності оборотних коштів збільшилась, це свідчить про їх ефективність.

2) Період обороту оборотних коштів визначає кількість днів, на яку припадає один оборот оборотних коштів:

де Дк - кількість календарних днів у звітному періоді.

Тоок зв= 366\271=1,351

Тоок поп= 365\43,671=8,3579

Результати обчислення показника продемонстрували значне зниження періоду обороту оборотних коштів (у 6 раз).

3) рентабельність (прибутковість) обігових коштів характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. обігових коштів, тобто відображає ефективність їх використання й обчислюється за формулою:

де По.д - прибуток від операційної діяльності, грн..

Rок зв=78\24=3,25

Rок поч.=415 \82=5,061

Отже, прибутковість обігових коштів за останній рік знизилась на 0,36%. Це світчить про неефективне їх використання.

Серед заходів для підвищення ефективності використання оборотних коштів чинне місце належить

1. оптимізації запасів ресурсів і незавершеного виробництва;

2. скороченню тривалості виробничого циклу;

3. поліпшенню організації матеріально-технічного забезпечення;

4. прискоренню реалізації товарної продукції.

2.4 ПОКАЗНИКИ МАЙНОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Основні засоби - це матеріальні засоби, що використовуються у виробничій діяльності підприємства протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів від дати їх введення в експлуатацію та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з їх фізичним або моральним зносом.

Оцінка майнового стану підприємства проводиться на основі аналізу наступних показників:

1) Коефіцієнт зносу основних засобів. Характеризує частку вартості основних засобів, списану на витрати в попередніх періодах.

де Сзн - знос основних засобів на початок (кінець) періоду, грн.;

Вп - початкова вартість основних засобів на початок (кінець) періоду, грн.;

Кзн поч. =9/98=0,092

Кзн кін. =81/332=0,244

Показник демонструє рівень фізичного і морального зносу основних засобів, тому позитивними змінами тут є, звичайно, зменшення. Проте на підприємстві цей показник збільшився на 62,3%2)Коефіцієнт оновлення показує, яку частину від наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові кошти.



де Внад -- вартість основних засобів, що надійшли протягом звітного періоду, грн.;

- початкова вартість основних засобів підприємства на кінець року, грн.;

Кон кін. = 234/251=0,932

2.5 ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ

Аналіз показників ефективності використання основних засобів та нематеріальних активів

Загальними показниками ефективності використання основних фондів є фондовіддача, фондомісткість та рентабельність основних засобів. В таблиці 2.3 проведено розрахунок цих показників.

Найбільш загальним показником, який характеризує ефективність використання основних засобів, є фондовіддача.

Фв = Вп / Фк

де Фв - фондовіддача основних засобів;

Вп - вартість виробленої продукції за звітний період;

Фк - балансова вартість основних засобів на кінець звітного періоду.

Фондомісткість є величиною зворотною до фондовіддачі. Цей показник дає можливість визначити вартість основних засобів на одну гривню виробленої продукції і характеризує забезпеченість підприємства основними засобами.

Фм = Фк / Вп

Забезпеченість підприємства основними виробничими засобами визначається рівнем фондоозброєності праці (Фо). Останню розраховують як відношення вартості основних виробничих засобів до чисельності працівників підприємства.

Фо = Фк / ч

ч - середньооблікова чисельність працівників

Отже, збільшення рівня фондоозброєності є позитивним фактором.

Відносним показником ефективності використання основних засобів є рентабельність. Цей показник визначається за формулою:

Рф = (Пз/Фк)*100%,

де Рф - рентабельність основних засобів;

Пз - загальний прибуток за звітний період;

Фк - балансова вартість основних засобів на кінець звітного періоду.

Таблиця 2.3

Ефективність використання основних засобів

Назва показника	2010 рік	2011 рік	Відхилення +/-
Вартість виготовленої продукції за рік, тис. грн.	4297	7759	3462
Середньорічна вартість ОЗ, тис. грн.	89	251	162
Середньооблікова чисельність працівників, од.	28	30	2
Валовий прибуток, тис. грн.	855	951	96
Фондовіддача, грн.	48,281	30,912	-17,369
Фондомісткість, грн.	0,021	0,032	0,011
Фондоозброєності, грн.	3,179	8,367	5,188

Отже, аналізуючи вище обчислені показники, можна зробити висновок, що на підприємстві спостерігається не значна позитивна тенденція використання основних фондів. Єдиним негативним фактором є зниження рівня фондовіддачі, що свідчить про неефективне використання основних засобів загалом.

2.6 ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

Показники даної групи дають уявлення про те, наскільки ефективно підприємство здійснює свою діяльність, контролює витрати на виробництво і реалізацію продукції, і який чистий прибуток при цьому отримує.

1) Рентабельність власного {акціонерного} капіталу показує ефективність використання активів, створених за рахунок власних коштів:

*100%

де ВК - середня сума власного та прирівняного до нього капіталу підприємства, грн.;

Rвк поч=400\401*100=99,75

Rвк зв=30\431*100=6,961

Рентабельність власного капіталу підприємства значно знизилася, що свідчить про низьку ефективність залучення інвестицій у підприємство, підприємство не є інвестиційно привабливим.

2) Рентабельність виробничих фондів називається рентабельністю виробництва

де Вв.ф - середня вартість виробничих фондів підприємства, грн.;

Rвф поч=400\89*100=449,43

Rвф зв =30\251*100=11,952

Показник рентабельносты виробничих фондів показує, що у звітному періоді лише 11,95 % чистого прибутку підприємства припадає на одиницю вартості виробничих фондів, хоча у 2010 році прибуток у 4,5 раз перевищував наявні у підприємства виробничі фонди.

Цей показник є не зовсім вдалим, оскільки у формуванні прибутку беруть участь всі види діяльності підприємства, що і не були пов'язані з його основними виробничими фондами.

3) Рентабельність активів - це комплексний показник, що дозволяє оцінювати результати основної діяльності підприємства. Він виражає віддачу, що приходиться на гривню активів підприємства.

де Пзв.д -- прибуток від звичайної діяльності підприємства, грн.;

- середня вартість активів підприємства, грн.;

Rзв.д зв=30\2666*100=1,125

Rзв. д поч.=400\1531*100=26,127

Ефективність використання майна у звітному періоді низька це може свідчити про падаючий попит на продукцію підприємства й про перенагромадження активів. Одночасне зниження показників рентабельності й оборотності активів є "діагнозом" наявності проблем, зв'язаних, наприклад, з реалізацією продукції і роботою відділу маркетингу (темпи росту виторги сповільнюються).

4) рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності характеризує, скільки прибутку припадає на грошову одиницю повної собівартості реалізованої продукції підприємства, й обчислюється за формулою:

де По.д - прибуток від операційної діяльності підприємства, грн.;

Сп - повна собівартість реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг, реалізованих підприємством у звітному періоді, грн.

Rпр поч = 415\2726*100=15,224

Rпр зв = 78\5553*100=1,405

Причиною зниження цього коефіцієнта може бути ріст витрат на виробництво і реалізацію продукції. Отже, необхідний аналіз собівартості, щоб знайти причини даного зниження.

Іншою причиною цього може бути падіння загального обсягу продажів. Це зв'язано з ростом витрат на одиницю продукції. Отже, потрібно провести аналіз ринку, щоб з'ясувати вплив маркетингових факторів.

2.7 АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Розрахунки за вищенаведеними показниками подані у вигляді таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Аналіз показників фінансово-економічного стану та ефективності діяльності підприємства

Показники	Результати розрахунку
	На початок періоду	На кінець періоду
Показники майнового стану
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,092	0,244
Коефіцієнт оновлення основних засобів	-	0,932
Показники ліквідності
Коефіцієнт покриття (поточної, загальної ліквідності)	1,273	1,078
Коефіцієнт швидкої (термінової) ліквідності	1,074	0,706
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,073	0,011
Показники ділової активності
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів	43,671	271
Період обороту оборотних коштів	8,358	1,351
Рентабельність (прибутковість) обігових коштів	5,061	3,25
Показники рентабельності
Коефіцієнт рентабельності активів	26,127	1,125
Коефіцієнт рентабельності власного капіталу	99,75	6,961
Коефіцієнт рентабельності реалізованої продукції	15,224	1,405
Коефіцієнт рентабельності виробничих фондів	449,43	11,952
Показники використання основних виробничих фондів
Фондовіддача	48,281	30,912
Фондомісткість	0,021	0,032
Фондоозброєність	3,179	8,367

Показники оцінки фінансової стійкості підприємства

Таблиця 2.5

№ з/п	Назва показника	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
1	Коефіцієнт автономії	0,3	0,16
2	Коефіцієнт фінансової залежності	3,8	6,2
3	Коефіцієнт маневреності робочого капіталу	0,8	0,4
4	Коефіцієнт фінансової стійкості	-	-
5	Коефіцієнт стійкості фінансування	-	-
6	Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	-	-
7	Коефіцієнт структури фінансування необоротних активів	-	-
8	Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	0,21	0,07

ВИСНОВКИ

Написання курсової роботи є важливою складова частина навчального процесу. Мета її полягає у закріплені теоретичних знань , які студент одержав під час навчання. Вона сприяє формуванню потреби та здатності поповнювати знання, творчо мислити, застосовувати свої знання на практиці.

Маючи можливість аналізувати діяльність ТОВ «ДЕН- Сервіс». Я спостерігала за роботою фірми. Ознайомилася з історичною довідкою підприємства, його структурою, основними економічними показниками.

Я навчилась опрацьовувати інформацію, отриману з первинних та накопичувальних бухгалтерських документів, аналізувати баланс та інші форми фінансової звітності та на їх основі робити аналітичні висновки, а також розраховувати основні показники фінансової стійкості, прибутковості та платоспроможності даного підприємства.

Аналіз прибутку показав, що ос...