Системи бухгалтерського обліку в різних країнах

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Зміст

1. Характер і ступінь впливу факторів, що визначають національні особливості бухгалтерського обліку і звітність в різних країнах

1.1 Історичні етапи становлення міжнародної системи обліку

1.2 Облікова система на національному рівні

1.3 Класифікація національної системи обліку та їх характеристика

2. Моделі класифікації облікових систем та історії їх розвитку

2.1 Формування системи бухгалтерського обліку

2.2 Методи та концепції обліку в різних країнах

Висновок

Список використаної літератури

1. Характер і сутність впливу факторів, що визначають національні особливості системи бухгалтерського обліку і звітності в різних країнах

Глобалізація економіки та всебічний розвиток міжнародних відносин потребують вивчення особливостей обліку в зарубіжних країнах. Це дасть можливість створити передумови для уніфікації бухгалтерського обліку в Україні відповідно до міжнародних стандартів. На світовому рівні об'єктивними причинами інтернаціоналізації бухгалтерського обліку стали подальший розвиток продуктивних сил та поділ праці у світі. Досить істотно на наведені процеси протягом останніх десятиріч впливав і науково-технічний прогрес, а також активні процеси міграції. Крім того, поглиблення міжнародного поділу праці посилило процеси інтернаціоналізації виробництва, розширення міжнародної торгівлі та активізацію міжнародних інвестицій.

Інтернаціоналізація обліку позначається насамперед на національних облікових системах, яких налічувалося на початку 60-х років понад 100 різновидів. Кожна національна система бухгалтерського обліку через трансформацію відповідних законодавчих актів дає змогу ефективно вирішувати тактичні й стратегічні завдання розвитку економіки відповідної країни.

Не дивлячись на спроби трансформації національних систем на світовому рівні, які застосовуються міждержавними інститутами, все ж таки залишаються великі різниці в системах бухгалтерського обліку навіть в країнах з розвиненою ринковою економікою. Бухгалтерська практика, яка застосовується в більшості зарубіжних країн, відрізняється використанням положень принципу обачності, принципу балансової вартості і фіскальних законів.

Бухгалтерський облік різних країн суттєво відрізняється в силу багатьох причин та обставин.

Кожній країні притаманні свої історія, культурні цінності, політична система, менталітет тощо. Те ж саме можна сказати і про бухгалтерський облік. Двох абсолютно однакових систем бухгалтерського обліку не існує. Навіть у країнах з однією мовою та єдиними правилами обліку термінологія і форми надання звітності суттєво відрізняються. Не існує української, американської, німецької або французької системи бухгалтерського обліку. Існує єдиний облік, який зародився ще у XV столітті, і лише національні особливості та традиції, що історично склалися в кожній країні, зумовлюють різні підходи щодо його побудови. Сучасний стан обліку в зарубіжних країнах характеризується як внутрішніми особливостями, що відрізняють одну облікову систему від іншої, так і загальними для всіх стандартами і принципами ведення обліку і складання звітності.

Будова системи бухгалтерського обліку - це не лише сукупність елементів, пов'язаних між собою, об'єднаних в єдине ціле і таких, що надають інформацію про стан та рух активів та пасивів підприємства, характер, а також результати господарювання в єдиному грошовому вимірнику. Її структура залежить і від впливу зовнішніх факторів, що є множиною тих елементів системи та їх суттєвих властивостей, які не виступають частинами системи обліку, але зміни будь-якого з яких можуть спричинити зміни в стані облікової системи. І, звичайно, сама система може вплинути на зовнішнє середовище, тобто на інші системи. Все це призводить до виникнення відмінностей однієї національної системи від іншої.

Метою даного розділу є визначення факторів, що впливають на формування облікових систем, а також характеристика бухгалтерського обліку в зарубіжних країнах.

Міжнародна система бухгалтерського обліку сформувалась на початку 80-х років в результаті впровадження в практику міжнародних норм і стандартів в області бухгалтерського обліку та переходу організації управлінського обліку на стратегічний етап.

1.1 Історичні етапи становлення міжнародної системи обліку

Торговий етап зайняв в історії розвитку майже 6 століть і характеризується появою подвійного запису в обліку, балансі, Головній книзі, методів контролю і привів до створення національних торгових систем.

Підприємницький етап характеризується появою промислової бухгалтерії, яка визначає собівартість окремих видів продукції, методів розподілу накладних витрат, десяткової системи класифікації рахунків. Найбільшим досягненням даного етапу є створення планів рахунків підприємств.

Організаційний етап розвитку і удосконалення бухгалтерського обліку в цілому характеризується державною стандартизацією бухгалтерського обліку, яка привела до появи і розвитку національних планів рахунків (Німеччина - 1937 р., Франція - 1947 р.). Основним внеском в розвиток обліку на цьому етапі є поділ бухгалтерії на дві: фінансову і аналітичну; і поява принципів управлінської бухгалтерії, яка вирішувала тактичні проблеми управління на основі визначення і аналізу результатів по центрам діяльності, широкого використання в фінансовій і управлінській бухгалтеріях планів показників: стандартів, норм, кошторисів.

В результаті цього в бухгалтеріях органічно використовувалась система національних показників, яка характеризує як загальні результати роботи підприємства, так і діяльність центрів відповідальності.

Бухгалтерія, яка акумулювала планові показники, отримала назву бюджетної і представляла інформацію, яка характеризувала баланс, прибутки і збитки, діяльність центрів відповідальності самофінансування, постачання, виробництво та реалізацію.

Бухгалтерія на даному етапі інтегрувала функції обліку і планування, в її надрах народилася нова спеціальність "управлінський контроль".

Оптимізаційний етап розвитку системи обліку характеризується тим, що бухгалтерія поряд з вирішенням тактичних завдань почала вирішувати стратегічні задачі управління за допомогою використання в обліку ЕОМ, і чіткого розподілу витрат на змінні, пропорційній обсягу виробництва, і постійні, або структурні, незалежні від обсягу виробництва, що є основою використання в обліку методу "директ-костингу".

Основою "директ-костинга", відомого в Європі як маржинальна бухгалтерія, є відображенням обліку декількох категорій марж і пів марж, і віднесенням постійних витрат на фінансовий результат, тобто компенсація їх за рахунок маржі чи внеску, визначеного різницею випуску (реалізації) і змінних витрат. Звідси широке використання в обліку і аналізі поняття мертвої точки (критичний обсяг виробництва), тобто обсяг реалізації, який компенсує постійні витрати і дає нульовий фінансовий результат.

Прийоми "директ-костингу" нині стали класикою обліку. Їхні принципи органічно увійшли в допущення, прийняті при моделюванні обліку витрат. Це витікає з восьми умов:

· Зміни витрат та прибутку прямолінійно залежать від обсягів реалізації товару;

· Усі витрати обігу мають бути розподілені на постійні та змінні;

· Вартість чинників господарської діяльності на одиницю товару вважається незмінною;

· Коливання економічної ефективності до уваги не беруться;

· Структура асортименту постійна;

· Запаси товару та виробничі запаси теж постійні;

· Ціни на реалізовані товари вважаються незмінними;

· Доходи та витрати обігу розраховуються на підставі загальних обсягів господарської діяльності.

"Директ-костинг" повинен забезпечувати адміністрацію об'єктивною інформацією для вирішення важкого питання - складання виробничої програми. Цей метод дає змогу групувати виробничі витрати відповідно до функцій, що їх зумовлюють, та виявити їхній вплив на рівень витрат обігу.

На оптимізаційному етапі міжурядові та професіональні бухгалтерські організації провели аналіз національних і регіональних облікових систем і почали створення міжнародної системи бухгалтерського обліку.

На стратегічному етапі завершилося в цілому створення міжнародної системи бухгалтерського обліку і з'явилося поняття стратегічної бухгалтерії, яка забезпечує прийняття стратегічних рішень, а також аналіз за даними стратегічного планування та обліку.

Основами організації міжнародної системи обліку є використання в обліку ряду основоположних принципів, які є характерними для регульованої ринкової економіки і які створили можливість отримання облікової інформації, на основі якої приймаються тактичні та стратегічні рішення.

Особливості обліку в зарубіжних країнах і фактори, що на них впливають.

Система бухгалтерського обліку - це акумуляція та трансформація множини даних про факти господарського життя, які формують всебічну інформацію про господарсько-фінансову діяльність господарюючих суб'єктів, необхідних для прийняття ефективних економічних рішень певним колом користувачів.

Загальне поняття національної системи бухгалтерського обліку випливає з визначення облікової системи, наведеного вище і конкретизується рядом принципів:

1. Історичне місце облікової системи.

2. Історично сформована система регламентації обліку.

3. Наявність та використання розвинутої системи національних бухгалтерських стандартів, розроблених на основі міжнародних стандартів, з врахуванням національних особливостей розвитку економіки.

4. Національний план рахунків, побудований за певною моделлю.

5. Зовнішні форми контролю за діяльністю фірм.

Національна система бухгалтерського обліку дозволяє вирішувати тактичні і стратегічні завдання розвитку економіки країни шляхом створення відповідних законодавчих актів, які регулюють національну облікову систему.

В цілому, національна система обліку характеризується наступними основними показниками:

1) методами обліку і оцінки виробничих запасів, що використовуються в різних країнах;

2) системою організації бухгалтерського обліку в масштабах підприємства;

3) методологією визначення кінцевих фінансових результатів діяльності підприємства;

4) системою фінансової звітності з виказанням типових форм і приміток, які можна застосувати до міжнародних стандартів.

Щоб зрозуміти як в кожній конкретній країні розвивається своя система бухгалтерського обліку, необхідно визначити ті фактори, які впливають на особливості створення і функціонування національних систем. До таких факторів відносять: загальну економічну ситуацію в країні; професійне самоврядування; ступінь розкриття фінансової інформації; систему оподаткування; юридичне середовище; мову; національні особливості; джерела фінансування; економічні наслідки від прийнятої системи.

Розглянемо детальніше вище перелічені фактори.

Одним з основних факторів впливу є загальна економічна ситуація, яка склалася в кожній країні. Деякі особливості, що впливають на економіку країни, можуть вплинути і на систему бухгалтерського обліку та звітності. Найяскравіший приклад - високий рівень інфляції.

Країни можна поділити на ті, які мають високий рівень інфляції, і країни, що мають низький рівень інфляції. До перших належать, передусім, країни Південної Америки, Африки. Для того, щоб інформація, яка є в фінансовій звітності, була корисною для користувачів, вона повинна бути скоригована на індекси інфляції.

Для країн з низьким рівнем інфляції така проблема не є актуальною. Облік в багатьох країнах, включаючи США, базується частково на принципі "незмінності первісної оцінки", в основі якого лежить припущення про стабільність грошової одиниці, яка використовується в обліку, тобто передбачається, що інфляція або відсутня взагалі, або її темпи є незначними. Суть принципу "незмінності первісної оцінки" полягає у відображенні в обліку обсягу реалізації, понесених витрат та інших фінансових угод за цінами, які склалися на момент укладання таких угод. Цей принцип має суттєве значення для відображення в обліку, насамперед, активів довгострокового використання.

Очевидно, що прийнятність та обґрунтованість дотримання цього принципу обернено пропорційна до темпів інфляції. Там, де інфляція впливає на економіку протягом багатьох років, в обліку використовуються спеціальні методики, і навпаки, в багатьох країнах, яким значна інфляція не притаманна, принцип використовується повсюди. Німеччина та Японія, одні з найбільш послідовних та стійких прихильників цього принципу, останнім часом практично не відчували тиску інфляції.

Не менш важливе значення при визначенні національної системи обліку та звітності має наявність законодавчої бази та інших нормативних документів, що є основою організації обліку, а також їх відповідність міжнародній практиці та затвердженим національним стандартам.

Система регулювання бухгалтерського обліку в різних країнах склалася під дією різних факторів, багато з яких були зумовлені як історичним розвитком, так і взаємним впливом. Тому, порівнюючи ці системи, можна виявити спільні та відмінні риси.

Історичний розвиток законодавчих систем дуже вплинув на системи обліку. Країни зазвичай поділяються на дві великі групи: країни-законодавці і країни-незаконодавці. Перші відрізняються обов'язковістю дотримання законів за принципом: "дозволено те, що дозволено". В силу цього облікові правила жорстко регламентовані і визначаються законодавством. У більшості країн, які застосовують цей підхід, обліковим стандартам надається ранг державних законів. Процедури ведення обліку деталізуються. Головним завданням бухгалтерського обліку в цих країнах є обчислення державних податків та контроль за своєчасною і повною їх сплатою. До числа таких країн належать Аргентина, Венесуела, Мексика, Перу, Німеччина тощо.

Для країн-незаконодавців характерний дозволений підхід за принципом: "дозволено те, що не заборонено". Облікові стандарти в цих країнах не регулюються державою. Вони гнучкі та попадають під вплив різних новацій, відрізняються більшою варіантністю. Такий підхід використовується в США, Великобританії, Канаді і ряді інших країн. Незначний вплив держави на економіку за допомогою використання національних облікових систем притаманний також Колумбії, Нігерії та Каїру.

На формування національних систем обліку значно впливає не лише система регулювання обліку, яка склалася в кожній країні. Не останнє місце належить професійному самоврядуванню. В деяких країнах провідний спеціаліст з теорії бухгалтерського обліку та звітності може сильно впливати на загальну ситуацію. Так, наприклад в Нідерландах, Теодор Лімперг став основоположником підходу "економікс для бізнесу", на якому ґрунтується бухгалтерський облік цієї країни.

1.2 Облікова система на національному рівні

Облікова система на національному рівні характеризується ступенем розкриття фінансової інформації.

В країнах з високим рівнем розвитку економіки (США, Великобританія, Нідерланди, Німеччина тощо) підприємства відрізняються достатньо великими розмірами і складною організаційною структурою, значним рівнем розвитку. Це призводить до ускладнення облікової інформації, яка з одного боку, повинна адекватно відображати існуючу економічну реальність, а з іншого, адекватно сприйматись користувачами. В малорозвинених країнах облікові системи достатньо прості з причини невеликого розміру підприємств та невисокого рівня загальної освіти.

Існують окремі відмінності між економічною інформацією, яка надається для зовнішнього і внутрішнього користування. Внутрішній облік охоплює всі види облікової інформації, що обробляється і передається для внутрішнього користування керівництвом даного господарюючого суб'єкта. Його мета - забезпечити інформацією менеджерів, які відповідають за досягнення конкретних виробничих показників.

До бухгалтерської інформації, створеної і підготовленої для використання керівництвом господарюючого суб'єкта, використовуються інші правила, ніж до інформації, призначеної для зовнішніх користувачів.

Фінансова звітність готується в інтересах користувачів цієї інформації і залежно від того, яка група користувачів займає домінуючу позиції, впливає на її склад та обсяг. Крім того, значний вплив мають і національні традиції. Так, в Швейцарії, Німеччині, Японії фінансова політика визначається незначною кількістю дуже великих банків, що задовольняють помітну частину фінансових потреб бізнесу. Одночасно відбувається і концентрація в акціонуванні компаній. Уряди цих країн вимагають публікувати деяку інформацію про компанії, тому останні змушені готувати фінансову звітність, але в менш деталізованому вигляді, ніж американські.

Різниці спостерігаються навіть у формах подання бухгалтерських звітних документів та в обсягах поданої інформації.

Наприклад, у Великобританії активи відображають, починаючи з найменш ліквідних компонентів, і закінчують найбільш ліквідними, а в США - навпаки.

У Великобританії засіб, якщо він підпадає під категорію оборотного, повинен бути використаний протягом одного року, в Німеччині - до 4-х років.

Національні формати бухгалтерських звітів мають відображати також додаткові дані, відсутні у звичних для користувача формах. Наприклад, в Данії ряд компаній на обкладинці бухгалтерських документів наводять поділ своїх витрат на постійні та змінні. В Швеції великі компанії зазвичай використовують формат, в якому спочатку відображається прибуток, обчислений відповідно до кращих зразків міжнародної бухгалтерської практики, потім - розрахунок коригування, якому прийшлось піддати отримані відомості, щоб привести їх у відповідність до національних бухгалтерських правил, прив'язаних до податкових законів.

Рівень і сутність розкриття відомостей про компанії також дуже сильно змінюється від країни до країни і здебільшого залежить від типу, розміру компанії. З інших країн виділяється Великобританія, яка вимагає, щоб аудиторській перевірці підлягали бухгалтерські звітні документи компаній будь-яких розмірів.

Суттєво вплинути на бухгалтерську практику також може і система оподаткування. В багатьох країнах Європейського Співтовариства, включаючи Бельгію, Італію, Німеччину, Португалію, Францію в бухгалтерській звітності витрати відображають за тією сумою, за якою вони приймаються для податкових розрахунків. В інших країнах закон дозволяє вибирати між різними системами бухгалтерського обліку та звітності, при цьому отримання податкових пільг залежить від обраного методу обліку. Наприклад, в Норвегії дозволяється капіталізувати витрати на дослідження, але на практиці це відбувається рідко, так як податкові пільги надаються лише у разі, коли відповідні суми списані з рахунків.

В деяких країнах система бухгалтерського обліку реалізується, виходячи з пріоритету мікроекономічних цілей, зокрема, для досягнення заданих темпів зростання національної економіки. В цьому випадку на другий план можуть відходити питання корисності конкретної інформації про податкові ставки та загальноекономічну політику для інвесторів та кредиторів.

Цікавим є юридичний підхід до бухгалтерського обліку в різних групах країн. Країни, які дотримуються традицій загальних правил, такі як, наприклад, Великобританія, частіше будують свої системи бухгалтерського обліку та звітності, виходячи з найзагальніших принципів, а не шляхом прив'язування їх до детально розроблених вимог. Ті ж держави, що дотримуються римського права, частіше мають кодифіковану систему такого обліку, в якій з самого початку детально описуються всі сторони і процедури. Практика бухгалтерської справи сильно залежить від того, наскільки прийняті закони суворо і послідовно застосовуються на практиці. В Італії нормативи бухгалтерського обліку та звітності використовуються гнучкіше, ніж це можна було очікувати від формального трактування.

Основними джерелами торговельного і бухгалтерського права виступають закони, адміністративні акти, судова практика, національні звичаї та міжнародні угоди. Різні джерела відіграють неоднакову роль в певних країнах - залежно від історичних умов і традицій, що склалися. У країнах романо-німецької системи велике значення мають закони, торгові та інші кодекси, а в країнах англо-американського права - судові рішення. Часто місце законів займають урядові та інші адміністративні акти виконавчих органів влади.

Іншим фактором, який впливає на формування національних систем є мова. Коли норми бухгалтерського обліку перекладаються на різні мови можуть виникнути певні ускладнення. Це відбувається тоді, коли бухгалтерські концепції, які обумовлюються культурними особливостями однієї держави, переводяться на мову іншої держави, культура якої різко відрізняється.

Не останнє місце при формуванні облікових систем посідають національні особливості. Кожна країна вважає, що її система найкраща і не хоче її змінювати. Можна навіть сказати, що власна національна облікова система для країни є ознакою суверенітету. Навіть за тих тісних зв'язків, які існують між США і Канадою, остання іноді заявляє про необхідність мати свій власний підхід до побудови системи бухгалтерського обліку та звітності.

Різні джерела фінансування також можуть вплинути на побудову системи бухгалтерського обліку. Якщо фінансування компанії здійснюється через фондові біржі, тобто через продаж акцій всім бажаючим, можна очікувати, що якість бухгалтерської інформації, що публікується, буде вищою, ніж у разі, коли фінансування надходить за приватними угодами, оскільки в останньому випадку особа, яка фінансує, може отримати бухгалтерську інформацію за допомогою самої угоди.

Не потрібно забувати і такий фактор як економічні наслідки від прийнятої чи іншої системи. Опублікована бухгалтерська інформація потім використовується. Такі дані стають основою для договірних операцій, наприклад, при взаємодії з податковими органами або при встановленні ліміту на позику коштів. Дехто використовує цю інформацію і для прийняття економічних рішень. Тому зміна нормативів бухгалтерської звітності може змінити договірні операції компанії, а також вплинути на прийняті рішення, тобто спричинити "економічні наслідки". Тому не дивно, що зацікавленні особи (керівництво компанії) здійснює тиск на законодавчі органи країни, щоб ті прийняли найбільш приємні для них стандарти.

1.3 Класифікація національних систем обліку та їх характеристика

Цікаво відмітити, що певна схожість зовнішніх факторів в двох різних країнах, як правило, обумовлює і наявність багатьох спільних рис систем бухгалтерського обліку, які в них використовуються. Бухгалтерський облік, як і політика і ідеологія, не знає національних меж. Облікові технології експортуються та імпортуються, що доводить схожість існуючих систем обліку в різних країнах. Це дозволяє провести класифікацію національних систем обліку.

Як вже відмічалося, фактори, які визначають рівень розвитку бухгалтерського обліку, є взаємопов'язаними. Так, в більшості країн, що мають жорстке правове регулювання економічної діяльності, банки чи уряд історично розглядались в якості основних кредиторів, в той час як в країнах загально правової орієнтації в задоволенні фінансових запитів бізнесу більше покладалися на розширення акціонерної власності та ринку цінних паперів. Таким чином, якщо вважати ідею впливу "навколишнього середовища" на систему бухгалтерського обліку правильною, можна очікувати, що в країнах зі схожими соціально-економічними умовами і системи обліку мають багато спільного.

Причини та необхідність класифікації систем бухгалтерського обліку полягають у наступному:

· Класифікація сприяє більш точному визначенню подібних та відмінних рис між країнами.

· Може допомогти у закріпленні в країні бухгалтерської справи і вибрати систему, яка є найпридатнішою для даної держави.

· Є добрим пізнавальним інструментом, який надає чудову можливість зосередитись на "ключових країнах", кожна з яких є прикладом підходу до формування систем бухгалтерського обліку і звітності певного типу.

· Для спеціалістів бухгалтерського обліку - стає орієнтиром, який дозволяє передбачати, виходячи з досвіду застосування типової системи, які проблеми можуть постати перед країною, в якій діє схожа система.

Здебільшого в економічній та обліковій літературі системи обліку класифікують за суб'єктивно-географічною ознакою (таблиця 1).

Таблиця 1. Суб'єктивно-географічна класифікація систем обліку

Система	Країни, що охоплюються	Характерні риси
Англо-американська	Австралія, Великобританія, Гонконг, Ізраїль, Ірландія, Ісландія, Індія, Канада, Кіпр, Мексика, Нідерланди, Центральна Америка, США та інші країни зі значним британо-американським впливом	Характерні фінансові основи обліку, тобто сильний зв'язок з акціонерним капіталом та цінними паперами різного рівня: - орієнтація обліку на потреби інвесторів та кредиторів; - наявність розвинутого ринку цінних паперів; - високий рівень професійної бухгалтерської підготовки; - наявність великої кількості транснаціональних корпорацій та утворень
Континентальна	Австрія, Бельгія, Греція, Єгипет, Італія, Норвегія, Португалія, Франція, Німеччина, Швейцарія, Швеція, Японія тощо	Характерна висока залежність від банківської системи та держави: - тісні виробничі зв'язки з банками; - детальний юридичний регламент обліку та звітності; - орієнтація обліку і звітності на інтереси державного управління оподаткуванням; - макроекономічне планування (сильний вплив ЄС); - облік носить консервативний характер
Південноамериканська	Аргентина, Бразилія, Перу, Чилі, Еквадор, Парагвай та інші країни з нестабільною економікою	- корегування облікових даних на темпи інфляції; - жорсткі вимоги держави до обліку і контролю доходів фірм та населення; - уніфікація принципів обліку (немає свободи вибору системи і порядку обліку, тобто облікова політика жорстко визначена)

Окремо виділяють також такі національні бухгалтерські системи, як:

· країн Східної Європи - єдина бухгалтерія, витратна база плану рахунків, мета облікової системи - зниження собівартості;

· країн Європейського Співтовариства - дві бухгалтерії (загальна та аналітична), прибуткова база плану рахунків, мета облікової системи - збільшення прибутку;

· французька - дві бухгалтерії, виробнича база плану рахунків, мета бухгалтерії - збільшення доходу;

· Організації Об'єднаних Націй - дві бухгалтерії, виробнича база плану рахунків, мета облікової системи - збільшення доходу.

В останній час в літературі також зустрічається виділення таких двох систем обліку, які розвиваються:

Ісламська модель, яка набула широкого розповсюдження в країнах Близького Сходу. Основні ідеї даної моделі формуються під впливом релігії, вона має ряд особливостей, а саме:

- забороняє отримання фінансових дивідендів як прибутку;

- при оцінці активів та зобов'язань компанії перевага надається ринковим цінам.

Інтернаціональна модель, яка витікає з необхідності забезпечити потребу в міжнародній узгодженості обліку, передовсім в інтересах транснаціональних корпорацій та іноземних учасників валютних ринків. Тільки невелика кількість крупних корпорацій можуть зараз стверджувати, що їх річна фінансова звітність відповідає міжнародним фінансовим стандартам. .

Порівняльну характеристику національних систем наведено в таблиці 2.

Таблиця 2. Порівняльний аналіз національних та міжнародних бухгалтерських систем

Найменування бухгалтерських систем	Рік заснування	Кількість країн	Види використовуваних бухгалтерій	База плану рахунків	Мета облікової системи	Кількість рівно значних способів визначення прибутку
Країни Східної Європи	1930-1932	15	Єдина бухгалтерія	Витратна	Зниження собівартості	1
Європейського економічного Співтовариства	1968	12	Спільна бухгалтерія	Аналітична Прибуткова	Збільшення прибутку	3
Англо-американська	1947	14	Фінансова	Промислова Прибуткова	Збільшення прибутку	3
Французька	1942	18	Загальна бухгалтерія	Аналітична Продуктивна (виробнича)	Збільшення прибутку	4
Африканської бухгалтерської ради	1968	23	Загальна бухгалтерія	Аналітична Продуктивна	Збільшення доходу	2-3
ООН	1977		Міжнаціональні підприємства	Загальна Аналітична Продуктова	Збільшення доходу	3
Міжнародного комітету стандартизації обліку	1973	23	Фінансова	Промислова Маржова	Максималізація маржі	3

Хатфілд, аналізуючи у 1966 році системи обліку, що існували в США та декількох європейських країнах в 1911 році, класифікував їх на основі того, хто був ініціатором розвитку обліку. За цим критерієм він виділив три моделі обліку: Континентальна Європа, де розвиток обліку був ініційований законодавчими актами; Великобританія з обліковою професією (дипломованими бухгалтерами); США з інженерами і громадськими бухгалтерами.

Виходячи з трактування обліку та вивчаючи багатоманітність національних систем обліку і звітності, виділяють чотири основні варіанти трактування обліку, які можуть пояснити існуючі системи обліку та звітності: макроекономічний, мікроекономічний, незалежний, одноманітний. Не дивлячись на те, що жодна з існуючих систем не розвивається відповідно до якогось одного варіанту обліку, макроекономічне трактування особливо чітко проявляється в Швеції; мікроекономічне знаходить себе в декількох багатонаціональних корпораціях в Нідерландах; американська і британська моделі відображають незалежний підхід до трактування обліку; французька та німецька системи обліку є прикладом єдиного підходу.

Виходячи із загальної економічної ситуації в країні, виділяють десять різновидів національних моделей. Прикладами держав із зазначеними типами є:

1) США, Канада, Нідерланди;

2) країни Британської Співдружності, за винятком Канади;

3) Німеччина, Японія;

4) країни Континентальної Європи, за винятком Німеччини, Нідерландів і країн Скандинавії;

5) країни Скандинавії;

6) Ізраїль і Мексика;

7) країни Південної Америки;

8) країни, що розвиваються: Близького і Далекого Сходу;

9) країни Африки, за винятком Південної Африки;

10) країни посткомуністичного блоку.

Відповідно до "сфер впливу" на систему обліку "країн-матерів" виділяють три "сфери впливу":

1. Британську модель, яка впливає на розвиток обліку в Австралії та Індії.

2. Американську модель, розповсюджену в Мексиці та цілому ряді латиноамериканських країн, Ізраїлі та Японії.

3. Французьку модель, яка існує в Південній Європі, районах Середземномор'я.

На практиці кожна країна при створенні системи бухгалтерського обліку і звітності так чи інакше спирається на законодавчі акти.

Всі країни в залежності від ступеня впливу законодавства на організацію бухгалтерського обліку можна поділити на дві групи: країни, які мають розгалужений кодекс законів; країни, в яких законодавство має загально правовий характер.

В країнах першої групи облікові стандарти мають статус державних законів. Процедури ведення обліку деталізуються і жорстко регламентуються. До таких країн можна віднести Німеччину та Францію.

В країнах другої групи закони "вказують на межі", в рамках яких фізичні та юридичні особи можуть приймати відповідні рішення. Облікові стандарти регулюються різними професіональними організаціями бухгалтерів. До країн другої групи відносяться Великобританія, США.

При розгляді питань організації бухгалтерського обліку в зарубіжних країнах виділяють дві домінуючі моделі обліку:

1) англо-американську модель, що практикується більшістю американських, англійських, японських, канадських та голландських підприємств і є, безумовно, домінуючою у світі;

2) французьку модель (вчені називають її франко-німецькою), що широко розповсюджена в Європі.

Деякі іноземні експерти виділяють "змішану" модель, яка з'єднує в собі дві домінуючі моделі.

Різноманітність класифікації систем бухгалтерського обліку породжує актуальне на сьогодні питання - проблему гармонізації обліку.

2. Моделі класифікації облікових систем та історія їх розвитку

Сучасний рівень економічної інтеграції країн висуває, як один із засобів міжнародного спілкування - бухгалтерський облік. На сьогодні більшість великих корпорацій є спільними підприємствами. Це стає звичайним явищем. Для сучасного бізнесу інвестиційний потік стирає всі кордони. Хоча є певні труднощі щодо особливості та адекватності відображення інформації в певних країнах.

Кожна країна має совою історію, мову, релігію, набуті знання та досвід, свої цінності, політичну систему тощо. Кожна країна йшла своїм шляхом становлення, розвитку, долала кризи теж по-різному. При цьому в процесі розвитку господарських відносини в кожній країні формувалися певні національні особливості ведення бухгалтерського обліку та узагальнення інформації. Однак має місце певна схожість зовнішніх факторів (економічних, політичних тощо) різних країн, що обумовлює наявність багатьох спільних рис систем бухгалтерського обліку цих країн.

Бухгалтерський облік, як ідеологія не має меж. Облікові технології експортуються та імпортуються, це доводить нам, що системи обліку різноманітних країн мають багато спільного. Особливо спостерігається схожість між країнами, що тісно пов'язані історично, економічно, політично, географічно. Практично всі країни-колонії Великобританії в минулому, сьогодні ведуть облік за британською системою.

За останнє десятиріччя країнами Європейської Економічної Спільноти проводилась потужна робота пов'язана з уніфікацією обліку. Маючи на меті спільні економічні інтереси країни СЕЄ застосовують конкретні заходи направлені на гармонізацію та зближення національних облікових систем на базі нормативно-правового забезпечення.

Якщо звернутися до поняття гармонізації, то можна дати наступне визначення гармонізація обліку - це процес направленого зближення світових облікових систем шляхом узгодження й доповнення чинних вітчизняних стандартів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, податкового законодавства з метою виходу на світові ринки капіталу.

Гармонізацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності доцільно визначати за такими складовими:

- теоретико-методологічна база, що включає гармонізацію принципів і методологічних положень (стандартів),

- практичний інструментарій стосовно гармонізації практики ведення бухгалтерського обліку.

Це сприяє кращому розумінню економічної природи основних напрямів зближення бухгалтерського обліку та звітності, дозволяє розробити ефективні заходи гармонізації національної системи бухгалтерського обліку та звітності з міжнародними стандартами.

Аналізуючи даний напрямок, а саме гармонізацію міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і фінансової звітності, слід підкреслити, що вона пройшла певні історичні етапи, які можна було б виділити та відобразити у вигляді таблиці (таблиця 3).

Таблиця 3. Етапи гармонізації міжнародних стандартів

Етап	Назва етапу	Період	Тлумачення
І	Виникнення	1959- 1978 pp.	винесення питань регулювання бухгалтерського обліку на міжнародний загал, при чому створено Спеціальну групу при ЄС з питань бухгалтерського обліку, Об'єднану канадську міжнародну групу, Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, експертну групу при ООН, Міжнародну федерацію бухгалтерів
II	Становлення	1979- 1989 pp.	налагодження конструктивних зв'язків між міжнародними організаціями, що займаються розробкою та тлумаченням гострих питань щодо обліку та виокремлення двох домінуючих систем бухгалтерського обліку - МСФЗ і GAAP
III	Розквіт	1990 p. і дотепер	поступове визнання МСФЗ урядами країн ЄС, Китаю, Австралії, такими міжнародними організаціями як COT, Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародна організація комісій з цінних паперів (IOSCO), Організація економічного співробітництва та розвитку (OESD), фондовими біржами та підписання Норволкської угоди між Рада з міжнародних стандартів фінансової звітності (IASB) і Рада зі стандартів фінансового обліку СІПА (FASB) стосовно конвергенції між МСФЗ та GAAP

Порівнюючи поняття "національна система бухгалтерського обліку" і "система бухгалтерського обліку", модна визначити такі висновки, а саме бухгалтерський облік є підсистемою управління на кожному окремому підприємстві і представляє собою відкриту систему, її складові залежать від впливу зовнішніх факторів. Одним з основних таких факторів є регламентація бухгалтерського обліку, яка представляє собою елемент системи, що не виступає частиною системи обліку, але зміни в якому можуть спричинити зміни в стані системи. Власне облікова система також впливає на зовнішнє середовище, тобто інші системи.

Таким чином, облік - це інформаційна система управління, яка постійно пристосовується до зростаючих потреб суспільства. Суспільство є складним та динамічним середовищем, тому до обліку весь час висуваються нові вимоги, які формуються у вигляді державної регламентації, основою якої є законодавче і нормативно-методичне забезпечення.

Отже, національна система бухгалтерського обліку дозволяє розв'язувати визначені тактичні і стратегічні завдання розвитку економіки країни шляхом прийняття відповідних законодавчих актів, що регулюють облікову систему.

2.1 Формування системи бухгалтерського обліку

Як вже зазначалось, що на формування системи бухгалтерського обліку впливають певні фактори. Розподілимо їх на внутрішні та зовнішні фактори, до яких віднесено наступні:

- загальну економічну ситуацію;

- законодавче регулювання питань обліку;

- відкритість фінансової інформації;

- податковий облік як підсистему бухгалтерського обліку;

- систему оподаткування;

- методи оцінки статей балансу;

- джерела фінансування;

- міжнародні відносини.

Загальна економічна ситуація може розглядатися в площині лідерів та тих, що такими не являються. Проведений аналіз застосування моделей економічного зростання за національною ознакою та залежно від рівня економічного розвитку країни дозволив виділити досягнуті переваги та невдачі їх економічної політики та систематизувати фактори, що забезпечили підвищення рівня ефективності економічного зростання та міжнародної конкурентоспроможності цих країн. Так, прискорений економічний розвиток демонструють ті країни, що забезпечують системну реалізацію єдиної стратегії через інструменти економічної політики, використання яких коригується залежно від поточної ситуації. Типологію моделей економічного зростання зазначено в табл. 4.

Таблиця 4. Типологія моделей економічного зростання

Класифікаційні ознаки	Види моделей	Характерні ознаки
За рівнем економічного розвитку	Утримання лідерства	Достатнє утримання темпів зростання на рівні 1-2,5 %
	Наздоганяючого зростання	Досягнення зростання, яке в 1,5 рази перевищує темпи росту розвинутих країн.
	Випереджаючого зростання	Досягнення зростання, яке в 2-3 рази перевищує темпи росту розвинутих країн.
За національною ознакою	Американська	високий рівень продуктивності праці та працезберігаючі методи виробництва; нова економіка; науково-технічний прогрес; розвинутий кредитний ринок; людський капітал.
	Японська	науково-технічний прогрес; наздоганяюча індустріалізація; високі національні заощадження; імітаційна політика на початковому етапі; освіта; традиції та культура; політика кредитування; людський капітал.
	Польська	швидке реформування економіки; інвестиції; державні преференції аграрному сектору; відкритість економіки.
	Німецька	лібералізація; розвиток малого та середнього бізнесу; соціальна політика; залучення внутрішніх фінансових ресурсів через інвестиційні фонди підприємств; людський капітал
	Китайська	централізована система управління; освіта; сільськогосподарська реформа; експортна орієнтація виробництва; людський капітал.

На даний час модель утримання лідерства характерна для таких країн, як США, високо розвинуті країни Євросоюзу та Японія. У зв'язку з високим рівнем ВВП на душу населення для цих країн достатнім є утримання темпів зростання на рівні 1-2,5 %. Лідируюча позиція у багатьох сферах народного господарства, фінансові ресурси дозволяють вкладати значні кошти у розробку нових сфер виробництва, науково-технічний прогрес, що забезпечує успішний розвиток економіки країни.

Модель наздоганяючого зростання базується переважно на зовнішніх стимулах, прискореній індустріалізації розвитку, запозиченні технологій, що розроблені розвинутими країнами. Характерним є досягнення високих темпів зростання, що в 1,5-2 рази перевищують цей показник у розвинутих країнах.

Шлях наздоганяючого розвитку пройшли Японія та Китай. Характерною ознакою моделі випереджаючого економічного зростання є досягнення темпів зростання, які у 2-3 рази вищі порівняно з розвинутими країнами.

Економічний прорив досягається на основі впровадження новітніх, неосвоєних іншими країнами технологій і, як наслідок, виходу на світовий ринок з новими, унікальними ресурсами і послугами. При цьому визначальна роль відводиться державі, яка повинна сприяти реалізації конкурентних переваг національного виробництва та забезпечувати захист його інтересів.

В кінці XIX століття ці принципи лежали в основі реформ економіки Німеччини. Відомий світовий досвід використання окремих елементів цієї моделі (Японія, Індія, Китай).

Аналіз національних моделей зростання свідчить, що при проведенні ефективної економічної політики низьке значення рівня інфляції, валютного курсу і бюджетного дефіциту не є визначальними чинниками. На протязі прискореного розвитку більшість країн стикалися з цими явищами, але темпи зростання ВВП були досить високими.

2.2 Методи та концепції обліку в різних країнах

Перелічені фактори дають можливість визначити типові моделі розвитку бухгалтерського обліку, методи та концепції обліку в різних країнах.

Всі країни в залежності від особливостей систем обліку узагальнюють та класифікують на 28 груп або моделей. Найбільш розповсюдженими є наступні п'ять класифікацій:

1. Британська, американська, континентально-європейська;

2. Британська, франко-іспано-португальська, нідерландсько-німецька, американська;

3. Британська, латиноамериканська, континентально-європейська, американська;

4. Британо-американська, континентальна, південноамериканська, ісламська, інтернаціональна;

5. Англо-американська, європейська, голландська, латиноамериканська, постсоціалістична, мсфз.

Але для вивчення даного курсу на наш погляд доцільно зупинитися на наступних моделях:

Таблиця 5. Стримуючі фактори зростання у країнах, що досягли високих показників розвитку економіки

Показник	Країни
Бюджетний дефіцит	Японія, Південна Корея, Італія
Інфляція	Франція, Італія
Низькі запаси природних ресурсів	Сінгапур, Японія, Південна Корея, Гонконг
Дорога робоча сила, високий рівень соціальних гарантій	Німеччина, Швеція, Японія
Жорстко централізована система управління	Китай
Сильні профспілки	Німеччина, Японія

I. Британо-американська модель. Основні принципи цієї моделі розроблені у Великобританії, США і Голландії, тому її називають ще британо-американо-голландською. Для цієї моделі не характерна тверда регламентація обліку. Основна ідея - орієнтація обліку на інформаційні запити інвесторів і кредиторів. У країнах, що використовують цю модель, як правило, добре розвиті ринки цінних паперів, де більшість компаній і знаходять додаткові джерела фінансових ресурсів.

До країн із британо-американською моделлю обліку відносяться: Австралія, Багами, Барбадос, Бенін, Бермуди, Ботсвана, Великобританія, Венесуела, Гана, Гонконг, Домініканська Республіка, Замбія, Зімбабве, Ізраїль, Індія, Індонезія, Ірландія, Кайманові острова, Канада, Кенія, Кіпр, Колумбія, Ліберія, Малаві, Малайзія, Мексика, Нігерія, Нідерланди, Нова Зеландія, Пакистан, Панама, Папуа-Нова Гвінея, Пуерто-Рико, Сінгапур, США, Танзанія, Тринідад і Тобаго, Уганда, Фіджі, Філіппіни, центральноамериканські країни, ПАР, Ямайка.

II. Континентальна модель. Ця модель є характерною для країн Європи. Тут бізнес має тісні зв'язки з банками, з державою, що в основному і задовольняють фінансові запити компаній. У цій системі бухгалтерський облік регламентується законодавчо і відрізняється значною консервативністю. Облікова практика спрямована насамперед на задоволення вимог уряду, особливо у відношенні оподатковування відповідно до національного макроекономічного плану. Орієнтація на управлінські запити кредиторів не є пріоритетною задачею обліку.

Слід зазначити, що франкомовні африканські країни здебільшого також дотримують цієї системи бухгалтерського обліку. Континентальну модель використовують: Австрія, Алжир, Ангола, Бельгія, Буркіна-Фасо, Беріг Слонової Кості, Гвінея, Греція, Данія, Єгипет, Заїр, Іспанія, Італія, Камерун, Люксембург, Малі, Марокко, Норвегія, Португалія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Того, Франція, Німеччина, Швейцарія, Швеція, Японія.

III. Південноамериканська модель. Основною відмінністю цієї моделі є перманентне коректування облікових даних на темпи інфляції. У цілому ж облік орієнтований на потребі державних планових органів, а методики обліку уніфіковані. Інформація, необхідна для контролю за виконанням податкових розпоряджень, добре відбиває в обліку і звітності.

Південноамериканську модель використовують: Аргентина, Болівія, Бразилія, Гайана, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі, Еквадор.

IV. Ісламська модель. Ця модель розвивається під величезним впливом богословських ідей і має ряд особливостей. Зокрема, забороняється одержання фінансових дивідендів заради власне дивідендів. Ринковим цінам віддається перевага при оцінці активів і зобов'язань компаній.

V. Інтернаціональна модель. Необхідність розвитку цієї моделі випливає з потреби в міжнародній погодженості обліку, насамперед в інтересах МНК і іноземних учасників міжнародних валютних ринків.

VI. МСФЗ. Ця модель функціонує на міжнародному рівні. Особливістю даної моделі є те, що вона включає одночасно і концептуальні основи, і стандарти фінансової звітності, і інтерпретації до них. Рекомендаційний характер, що носять стандарти відповідають вимогам ринкової економіки.

Слід зауважити, що паралельно з процесом трансформації національних облікових систем відбувається процес створення міжнародної системи бухгалтерського обліку та інтеграція регіональних облікових систем в єдину систему обліку та звітності. Це пов'язано з тим, що інвестори та кредитори обирають об'єкти вкладання свої грошей, базуючись на інформації фінансової звітності.

Відповідно до рішення Європейського парламенту консолідовані фінансові звіти всіх компаній, акції яких котируються на Європейському ринку, мають відповідати МСФЗ не пізніше 31 грудня 2005 р. (відповідно до Постанови (ЕС) № 1606/2002 Європейського парламенту і Ради від 19 липня 2002 р. щодо застосування Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

бухгалтерський фінансовий обліковий

Висновок

Отже, будова системи бухгалтерського обліку - це не лише сукупність елементів, пов'язаних між собою, об'єднаних в єдине ціле і таких, що надають інформацію про стан та рух активів та пасивів підприємства, характер, а також результати господарювання в єдиному грошовому вимірнику. Її структура залежить і від впливу зовнішніх факторів, що є множиною тих елементів системи та їх суттєвих властивостей, які не виступають частинами системи обліку, але зміни будь-якого з яких можуть спричинити зміни в стані облікової системи. І, звичайно, сама система може вплинути на зовнішнє середовище, тобто на інші системи. Все це призводить до виникнення відмінностей однієї національної системи від іншої.

На формування національних систем обліку значно впливає не лише система регулювання обліку, яка склалася в кожній країні. Не останнє місце належить професійному самоврядуванню. В деяких країнах провідний спеціаліст з теорії бухгалтерського обліку та звітності може сильно впливати на загальну ситуацію. Так, наприклад в Нідерландах, Теодор Лімперг став основоположником підходу "економікс для бізнесу", на якому ґрунтується бухгалтерський облік цієї країни.

Облік - це інформаційна система управління, яка постійно пристосовується до зростаючих потреб суспільства. Суспільство є складним та динамічним середовищем, тому до обліку весь час висуваються нові вимоги, які формуються у вигляді державної регламентації, основою якої є законодавче і нормативно-методичне забезпечення.

Отже, національна система бухгалтерського обліку дозволяє розв'язувати визначені тактичні і стратегічні завдання розвитку економіки країни шляхом прийняття відповідних законодавчих актів, що регулюють облікову систему.

Для фінансового обліку концепції і принципи є логічним підґрунтям, що на практиці проявляється як визначення економічних законів, покладених в основу облікового спостереження за соціальним життям.

Сучасний світовий розвиток є наслідком революції процесів внутрішньої і міжнародної економічної інтеграції, яка спричинила нові як національні, так і глобальні регулятори розвитку, тому це вимагає врахування даних процесів в управлінні. Тобто, фінансовий облік як основа інформаційного забезпечення повинен мати структуру, подібну до системи управління.

Я вважаю, що методика дослідження загальних концепцій обліку є важливим етапом у процесі узгодження різних облікових цілей та завдань з можливим методом їх досягнень. Така методика для міжнародного рівня повинна враховувати усі відомі аспекти. Зокрема, виділені наступні складові методики.

Глобальний інтеграційний економічний процес справляє вплив на закономірності і специфіку облікових концепцій, спричиняючи їх уніфікацію.

Найпоширенішими підходами до уніфікації є стандартизація і гармонізація. Вони різняться за закладеною у них ідеологією і принципами реалізації, однак часто взаємодоповнюються. Цілі даних процесів зводяться до забезпечення потреб інвесторів, полегшення роботи транснаціональних корпорацій, спільного використання бухгалтерських знань. При ньому узгодження діють на трьох рівнях: міжнародному - окрема країна залучається до міжнародних звітності; континентальному, локальному.

Заходи щодо вдосконалення процесу уніфікації облікових концепцій мають певні напрями: подальший розвиток принципів, норм і правил міжнародних стандартів, розвиток категоріального і методологічного апарату, гармонізація обліку і права, розширення об'єктів обліку, оцінка, організація обліку, удосконалення складання звітності й зведення даних.

Список використаної літератури

1. Бухгалтерський облік у сільськогосподарських підприємствах / За ред. П.Т. Саблука і В.Б. Массаковського. - К.: Урожай, 1998. - 416с.

2. Чедвик Л. Основы финансового учета / Пер. с англ. под ред. В.А. Микрюкова. - М: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 252с.

3. Бархатов А.П. Международньй учет. - М.: Издательско-книготорговый центр "Маркетинг", 2001. - 208с.

4. Герушуни М. Международные стандарты учета в информационных системах // Финансовая газета -1999.-№3.- с. 15.

5. Соколов Я.В. Основы теории бухгалтерского учета. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 496с.

6. Миронова О.А. Финансовый учет в системе управления: Дис. на соиск. уч. степ, д.э.н.: 08.00.12. - М., 1998. - 383с.

7. Яругова А. Управленческий учет: опыт экономически развитых стран. Пер. с польск. Предисловие Я.В. Соколова. - М.: Финансы и статистика, 1991. -240с.

8. Білорус О.Г. Економічна система глобалізму: Монографія. -- К.: КНЕУ, 2003. - 360с.

9. Accounting: systems and procedure / David H. Wever, Edward B. Brover, james M. Smiley & Antony J. Poreca.- 4 edit. - Part 1.- 10 rh, 1982.-280р.

Размещено на Allbest.ru

...