Бухгалтерська звітність, порядок складання та подання користувачам

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Ужгородський навчальний центр

Кафедра економіки, бухгалтерського обліку та фінансів

Курсова робота

з дисципліни ”Фінансовий облік ІІ”

тема: “Бухгалтерська звітність, порядок складання та подання користувачам”

Ужгород 2011

План

Вступ

1. Економічна сутність фінансової звітності

2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази спеціальної літератури з питань дослідження

3. Організаційно-економічна характеристика базового підприємства (Ужгородське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування)

4. Мета, завдання, функції фінансової звітності

5. Методика складання форми №1 балансу

6. Методика складання форм №2,3,4,5,6

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Розвиток ринкових відносин в економічній сфері України вимагає адекватної системи інформаційного забезпечення, традиційним джерелом якої є бухгалтерський облік. Правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України „ Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, який набрав чинності з 01 січня 2000 року.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. економіка фінансовий звітність правовий

На виконання Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності, затвердженої постановою кабінету Міністрів України від 28.10.1998 року № 1706, наказами Міністерства фінансів України затверджено національні Положення (Стандарти) бухгалтерського обліку і План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Управління господарством, як уже зазначалося, потребує періодичного узагальнення і подання господарства за вимогами принципу двоїстості (подвійності). Цей захід називають балансовим. Здійснюється він у формі бухгалтерської звітності.

Насамперед постає запитання: для чого підприємствам потрібно складати та подавати звітність? Одна з причин полягає в тому, що підготовка та ведення поточного обліку, поточної обліково-бухгалтерської інформації сама по собі хоча й може відігравати важливу роль в ефективному веденні справ підприємства, але є недостатньою. Інша причина зумовлена спрямуванням розвитку сучасного бізнесу та ускладненням суспільно-економічних відносин.

Адже сучасні фірми -- структури вельми складні. Більшою частиною це підприємства, які діють протягом досить тривалого часу і діятимуть далі в осяжному майбутньому. Вони рідко мають одного власника (деякі дуже великі підприємства належать мільйонам акціонерів). Часто власники підприємства не беруть участі в оперативному управлінні підприємством, тобто бізнесом, а призначають менеджерів, які діють від їхнього імені. Саме тому бажано, щоб підприємства подавали звітність, яка показує, наскільки успішна їхня діяльність. Крім того, підприємства платять різні податки (акциз, додана вартість тощо), мають різні суспільні зобов'язання: страхування працюючих, внески на розвиток місцевих Доріг та ще багато інших. їх визначити неможливо без балансу облікового періоду і спеціальних доказів.

Основна мета складання та подання бухгалтерської звітності -- визначити реальні результати діяльності та передати економічні показники та інформацію про ресурси і їх джерела, а також результати діяльності облікового об'єкта, що буде корисно для тих, хто має обґрунтовані права на одержання (здобуття) такої інформації.

Інакше кажучи, підприємство повинне, тобто зобов'язане надавати інформацію про свій стан, оскільки існують різні групи людей, які зацікавлені в його діяльності та мають бути відповідно поінформовані. Для уточнення потрібно докладніше розглянути групи людей, яким може знадобитися інформація про підприємство. Крім того, слід також знати, яка саме інформація становить інтерес для членів кожної групи.

1. Економічна сутність фінансової звітності

Бухгалтерська звітність -- це система показників, що характеризують економічно-правовий стан підприємства (активи та пасиви) на певні дати (як правило, на початок та кінець календарного циклу) та за минулий рік, квартал, місяць та результати діяльності. Вона складається шляхом підрахунку, групування і спеціальної обробки даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.

Бухгалтерська звітність складається за вимогою користувачів. Користувачів бухгалтерської звітності багато. Це засновники, учасники, керівники, банки, інвестори, кредитори, державні регулюючі органи, податкова адміністрації, міністерство статистики тощо.

Показники бухгалтерської звітності не є однаковими для різних користувачів. Тому бухгалтерська звітність поділяється на внутрішню та зовнішню.

Внутрішня звітність регламентується самим керівництвом підприємства (засновниками або керівниками, які уповноважені засновниками).

Зовнішня звітність є стандартизованою та визначається законодавчо, або підзаконними актами, інструкціями (фінансова, податкова тощо).

Основними користувачами бухгалтерської звітності є:

І. Власники та керівництво підприємством (фірмою, компанією). Це люди, яких призначають власники підприємства для здійснення оперативного керівництва його діяльністю. Їм необхідна інформація про фінансовий стан підприємства -- як про поточний, так і про очікуваний. Маючи таку інформацію, вони забезпечують ефективне управління підприємством і приймають дієві управлінські та планові рішення.

II. Акціонери підприємства компанії, тобто її власники. Вони оцінюють, наскільки ефективно адміністрація виконує свої функції, їм необхідно знати, наскільки прибутково менеджери ведуть справи підприємства і скільки прибутку вони можуть собі дозволити вилучити зі справи для власних потреб.

III. Комерційні партнери: постачальники, в яких підприємство одержує товари в кредит, і споживачі, які купують продукцію, товари або дістають послуги. Постачальникам необхідно мати інформацію про те, чи здатне підприємство сплатити свої борги; покупці мають бути впевнені в тому, що підприємство є надійним джерелом поставок і йому не загрожує банкрутство.

ІV. Кредитори підприємства. Це може бути банк, який або дав дозвіл підприємству мати короткостроковий кредит за поточним рахунком (тобто йдеться про овердрафт -- одержання кредиту виписуванням чека або платіжного доручення на суму, яка перевищує залишок коштів на рахунку; величина кредиту обумовлюється під час відкриття рахунку і не може перевищувати встановленого ліміту), або надав підприємству довгострокову позику (банку необхідно бути впевненим у тому, що підприємство зможе виплатити проценти і в кінцевому підсумку погасити заборгованість).

V. Податкова система. їй необхідно мати інформацію про прибутки підприємства для визначення сум податків, які підприємство зобов'язане сплатити.

VI. Службовці підприємства. Вони повинні мати право на інформацію про фінансовий стан підприємства, оскільки від нього залежать кар'єра кожного з них і розмір заробітної плати.

VII. Фінансові аналітики і консультанти, яким необхідна інформація для їх клієнтів і публіки.

VIII. Громадськість має законне право на інформацію про підприємство, оскільки діяльність його впливає на членів суспільства -- платників податків, споживачів, місцевих жителів -- у питаннях екології, зайнятості і т. ін.

Докази цього виду обліково-бухгалтерської інформації оформляються у вигляді фінансових звітів для задоволення інформаційних потреб згаданих щойно груп. Керівникам підприємства потрібна якнайповніша інформація для прийняття планово-управлінських рішень. Вони, очевидно, мають «особливий» доступ до інформації про підприємство, оскільки однією з їх функцій є організація підготовки всіх необхідних внутрішніх звітів.

Окрім управлінсько-інформаційних цілей, фінансові звіти, тобто докази оформляються (а іноді публікуються) для потреб користувачів (зовнішніх користувачів).

Зробимо ще кілька зауважень.

Законодавство передбачає надання певної інформації. Закони вимагають, аби кожне відкрите акціонерне підприємство публікувало обліково-бухгалтерську інформацію для своїх акціонерів. Окрім того, підприємство зобов'язане подавати копію своєї звітності до Міністерства статистики, щоби будь-який представник громадськості міг за бажанням ознайомитися з цими документами.

Податкові органи мають діставати інформацію, необхідну ще й для встановлення податкових ставок.

Банк може вимагати прогноз руху грошових коштів підприємства як умови для надання кредиту та грошового забезпечення.

Звітність підприємства має відповідати законам та загальноприйнятим бухгалтерським стандартам, згідно з якими підприємство має публікувати певну додаткову інформацію. Аудитори і бухгалтери підприємства, як члени професійних органів, зобов'язані забезпечити повну відповідність звітності підприємства вимогам закону та стандартів.

Деякі компанії за бажанням надають спеціальну фінансову інформацію для своїх службовців. Ці документи відомі як звіти для службовців.

2. Економіко-правовий аналіз нормативної бази спеціальної літератури з питань дослідження

Державне регулювання питань методології фінансової звітності здійснює Міністерство фінансів України, яке затверджує національні Положення (Стандарти ) складання фінансової звітності.

Державне регулювання фінансової звітності здійснюється з метою:

- створення єдиних правил складання фінансової звітності, які є обов'язковими для всіх підприємств;

- удосконалення фінансової звітності;

- надання гарантій та захисту інтересів користувачів.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних П(С)БО методичні рекомендації з їх застосування.

Фінансова звітність ґрунтується на таких якісних характеристиках:

- зрозумілість - розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйняті інформації, яка надається у фінансових звітах;

- доречність - повинна містити лише інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скорегувати їх оцінки, зроблені у минулому;

- достовірність - не повинна містити помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності;

- зіставність - повинна надавати користувачам можливість порівнювати:

а) фінансові звіти підприємства за різні періоди;

б) фінансові звіти різних підприємств.

Передумовою зі ставності є наведення у фінансової звітності відповідної інформації попереднього періоду. Крім того у примітках до фінансової звітності розкривається інформація про облікову політику підприємства та її зміни.

Облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Фінансова звітність відповідно до П (С)БО 1 „Загальні вимоги до фінансової звітності„ формується з дотриманням таких принципів:

- Автономність підприємства. Кожне підприємство розглядається як юридична особа, яка відокремлена від власників.

- Безперервність діяльності. Оцінка активів і зобов'язань проводиться виходячи з припущення, що діяльність підприємства буде існувати далі.Інакше кажучи підприємство не має ні наміру, ні необхідності ліквідуватись з якихось причин.

- Періодичність. Діяльність підприємства поділяється на окремі періоди часу. Цей принцип потребує регулярного періодичного складання звітності і обумовлений необхідністю своєчасного надання користувачам інформації, зафіксованої в звітності.

- Історичної ( фактичної ) собівартості. Цей принцип визначає пріоритет оцінки активів виходячи з витрат на їх виробництво і придбання. Але для відображення запасів на дату балансу відповідно до П(С)БО 9 „ Запаси „існує правило оцінки за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.Оцінка на дату складання балансу за найменшою з двох оцінок пояснюється тим, що актив визнається в балансі, якщо існує імовірність надходження на підприємство майбутніх економічних вигод. Оцінка за найменшою вартістю визначає реальну вартість активу.

- Нарахування і відповідності доходів і витрат. Для визначення фінансового результату звітного періоду зіставляються доходи звітного періоду з витратами, понесеними для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку в момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і оплати коштів.

- Повне висвітлення. Операції і події повинні враховуватись в повному обсязі, що впливає на рішення, які приймаються на їх основі.

- Послідовність. Підприємство постійно дотримується обраної облікової політики. Для зміни облікової політики повинні бути суттєві підстави, які розкриваються у примітках до фінансової звітності.

- Обачність. Методи оцінки які застосовуються в бухгалтерському обліку повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань і витрат та завищенню оцінки активів і доходів підприємства. Цей принцип передбачає можливість створення резервів на випадок потенціальних збитків, оцінку активів за найменшою вартістю із можливих, а зобов'язань-за найбільшою. Але в той же час принцип обачності не передбачає відображення в обліку нереальних доходів і витрат.

- Превалювання змісту над формою. Операції відображаються відповідно до їх сутності а не лише виходячи з їх юридичної форми. Відповідно до цього принципу наявність або відсутність документів не завжди є підставою для відображення операцій в бухгалтерському обліку з метою складання фінансової звітності.

- Єдиний грошовий вимірник. Вимірювання і узагальнення всіх операцій підприємства в його фінансовій звітності проводиться в єдиній грошовій одиниці.

3. Організаційно-економічна характеристика базового підприємства (Ужгородське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування)

Ужгородське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування ( далі ВПУ ) є державним професійно-технічним навчальним закладом третього атестаційного рівня, що здійснює підготовку робітників високого рівня кваліфікації з технологічно складних, наукоємних професій та спеціальностей або робітників, діяльність яких пов'язана зі складною організацією праці,як правило з числа випускників загальноосвітніх шкіл. ВПУ може здійснювати перепідготовку та підвищення кваліфікації працюючих робітників і незайнятого населення.

Головним завданням ВПУ є забезпечення права громадян України на професійне навчання відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, стану здоров'я з метою задоволення потреб економіки країни у кваліфікованих і конкурентноспроможних на ринку праці робітниках та молодших спеціалістах.

ВПУ у своїй діяльності керується Конституцією України Законами України „ Про освіту „, „ Про професійно-технічну освіту „, Положенням про професійно-технічнічний навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998р. №1240, Положенням про ступеневу професійнотехнічну освіту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.1999р.

№ 956, Положенням про вище професійне училище та центр професійно- технічної освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 20.06.2000р №225,Положенням про організацію навчально - виробничого процесу у професійно-технічнічних навчальних закладах,нормативно - правовими актами Міністерства освіти і науки України, яке є його засновником, іншими законодавчими актами України, а також Статутом.

ВПУ є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, штамп, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Фінансування професійно- технічної підготовки робітників, соціальний захист учнів, слухачів та педагогічних працівників у ВПУ у межах обсягів державного замовлення, здійснюється на нормативній основі за рахунок коштів Державного бюджету України. Додаткові джерела фінансування ВПУ визначаються Законами України „ Про освіту „,” Про професійно - технічну освіту „, іншими законодавчими та нормативно - правовими актами України.

Додаткові кошти фінансування є коштами спеціального фонду Державного бюджету України, що спрямовуються на видатки згідно із кошторисом затвердженим в установленому порядку.

Порядок складання звітності бюджетними установами розроблено відповідно до вимог: Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України»; постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» від 28.02.02 № 228, зі змінами та доповненнями; наказу Міністерства фінансів України від 27.12.01 № 604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження», зі змінами та доповненнями; наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» від 28.01.02 № 57, зі змінами та доповненнями; Планів рахунків бухгалтерського обліку: бюджетних установ і виконання державного та місцевих бюджетів, Інструкції по застосуванню Планів рахунків бухгалтерського обліку: бюджетних установ і виконання державного та місцевих бюджетів, затверджених наказами Державного казначейства України від 10.12.99 № 114 та 24.12.97 № 137, зі змінами і доповненнями. Державним казначейством України затверджено форми окремих звітів бюджетних установ та Інструкцію з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу. Діяльність Державного казначейства України регламентується Указом Президента України від 27.04.1995 р. № 335/95 «Про Державне казначейство України», постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.95 № 590 Положенням про Державне казначейство.

Назви звітів, їх номера та орган, який затвердив.

Бюджетні установи складають таку бухгалтерську, статистичну та іншу звітність (див. табл. 1.).

Звітним періодом для складання фінансової звітності є бюджетний період який становить один календарний рік, що починається з 01 січня і закінчується 31 грудня.

У формах бухгалтерських звітів наводяться всі передбачені показники. У разі незаповнення тієї чи іншої статті (рядка, графи) через відсутність активів, пасивів, операцій ця стаття (рядок, графа) прокреслюється або заповнюється нулями.

Форми звітності заповнюються в гривнях з копійками, чорнилом, пастою кулькових ручок, на друкарських машинках, принтерах, за допомогою засобів автоматизації та іншими способами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності та запобігли б внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень.

Заголовна частина форм заповнюється в такій послідовності:

- реквізит ДКУД (Державний класифікатор управлінських документів);

- реквізит «Установа» відображає повну назву установи (відповідно до установчих документів), зареєстровану в установленому порядку, та її ідентифікаційний код за єдиним державним реєстром підприємств й організацій України (ЄДРПОУ);

- реквізит «Територія» відображає назву території, де розташовано установу, відповідно до системи позначень адміністративно-територіальних одиниць (КОАТУУ);

- реквізит «Галузь (вид діяльності)» відображає вид діяльності установи відповідно до Загального класифікатора галузей народного господарства (ЗКГНГ);

- реквізит «Орган державного управління» відображає назву органу, у віданні якого перебуває установа (якщо він є) та якому подається бухгалтерський звіт (СПОДУ);

- реквізит «Контрольна сума» установами не заповнюється;

- реквізит «Адреса організації» відображає повну поштову адресу установи;

- реквізит «Кількість установ» відображає кількість юридичних осіб, що включені органом управління до зведеного балансу;

- код та назва відомчої класифікації видатків;

- код та назва програмної класифікації видатків.

Активи, пасиви та операції в іноземних валютах включаються в річний бухгалтерський звіт у сумах, що визначаються шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю, що діє на території України, -- гривню. Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій затверджено наказом Державного казначейства України «Про затвердження Порядку відображення в обліку операцій в іноземній валюті» від 24.07.01 № 126.

Дані статей балансу на кінець звітного року повинні бути обґрунтовані результатами ретельно проведеної перед складанням річного бухгалтерського звіту інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, резервів, документів і розрахунків, порядок якої регламентовано Інструкцією з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу, затвердженої наказом Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 № 90.

До подання річного бухгалтерського звіту на підставі затверджених керівником установи пропозицій постійно діючих інвентаризаційних комісій щодо врегулювання розбіжностей фактичної наявності цінностей інвентаризації відповідні записи мають бути внесені до регістрів і рахунків бухгалтерського обліку. Суми статей балансу по коштах на рахунках у банках, банківських позичках, дані про рух фінансування з бюджету та позабюджетних фондів повинні відповідати відомостям, вказаним у виписках банків. Відображення в балансі сум за розрахунками з фінансовими і податковими органами, які взаємно не погоджені, не допускається.

Бухгалтерські звіти і баланси підписують керівник і головний бухгалтер установи. Без таких підписів звіти вважаються недійсними. У централізованих бухгалтеріях звіти та баланси підписують керівник цього органу управління установи, при якому вона утворена, і головний бухгалтер. Крім того, звіти про виконання плану по штатах і контингентах у міністерствах, відомствах, управліннях (відділах) держадміністрацій підписує керівник планово-фінансової служби. У бухгалтерських звітах і балансах не повинно бути жодних підчисток і помарок. Виправлення помилок у звітах здійснюється з дотриманням вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

При виявленні перевіряючою установою або іншими органами у звітах як поточного, так і минулого року (після їх затвердження), перекручень звітних даних, приписок тощо виправлення здійснюються у звітах за той звітний період, в якому вони були виявлені, причому вносяться виправлення до даних за звітний період (квартал, з початку року). Якщо не встановлено періоду, під час якого були перекручені звітні дані, то виправлення також виконуються у звітах за той період, в якому було виявлено приписки та інші перекручення.

Виправлення помилок (перекручень), які допущені у поточному році та виявлені у цьому ж році до затвердження і подання річного звіту за поточний рік, здійснюються у бухгалтерському обліку виключенням (сторнуванням) неправильних записів та заміною їх правильними у тому місяці, в якому вони були виявлені, але не пізніше звіту за грудень поточного року.

Виправлення помилок, які допущені в минулому році внаслідок перекручення даних про витрати виробництва та обліку витрат у бухгалтерському обліку і звітності про фінансові результати за минулий рік, не вносяться, а відображаються у поточному році як фінансовий результат минулих років, виявлений у звітному періоді, у кореспонденції з рахунками обліку, по яких допущені перекручення.

Форми річного звіту повинні бути пронумеровані, прошнуровані і зброшуровані в окрему папку, складено перелік форм, включених до річного звіту.

Строки подання річних звітів установами встановлюються органами, до яких подаються ці звіти.

Річний бухгалтерський звіт установи до подання його у визначені органи розглядається і затверджується у порядку, встановленому законодавством та установчими документами установ.

Склад річної фінансової звітності бюджетних установ:

1. „Баланс„ ( Форма № 1); ( Дод.1)

2. „Звіт про надходження та використання коштів загального фонду„ (Форма №2); ( Дод.2)

3. „Звіт про використання коштів загального фонду бюджету з міжнародної діяльності„ ( Форма №2); ( Дод.3)

4. „Звіт про надходження і використання коштів отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами (Форма № 4-1);(Дод.4 )

5. „Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ”(Форма № 4-2);(Дод.5)

6. „Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду” (Форма № 4-3); (Дод.6)

7. „Звіт про рух необоротних активів„(Форма № 5 ); (Дод.7)

8. „Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування„(Форма № 6); (Дод.8)

9. „Звіт про заборгованість за бюджетними коштами„ (Форма № 7);(Дод.9)

10. „Звіт про результати фінансової діяльності„(Форма № 9);( Дод.10)

11. „Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах„ (Форма № 15); ( Дод.11)

12. Пояснювальна записка до річного звіту.

4. Мета, завдання, функції фінансової звітності

Бухгалтерська фінансова звітність підприємств являє собою систему узагальнених показників, які характеризують підсумки господарсько-фінансової діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік). Вона складається підрахунком, групуванням і спеціальною обробкою даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.

Бухгалтерська фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку.

Фінансова звітність включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Призначення основних форм фінансової звітності:

Форми фінансової звітності	Зміст	Використання інформації
Баланс	Наявність економічних ресурсів що контролюються підприємством на дату балансу	Оцінка структури ресурсів підприємства,їх ліквідності та платоспроможності; Оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах які підприємство ймовірно буде контролювати в майбутньому
Звіт про фінансові результати	Доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітний період	Оцінка та прогнозування прибутковості діяльності підприємства, структура його доходів і витрат
Звіт про рух грошових коштів	Генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду	Оцінка та прогнозування потреб у коштах від операційної, інвестиційної, та фінансової діяльності підприємства
Звіт про власний капітал	Зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду	Оцінка та прогнозування змін у власному капіталі
Примітки до фінансової звітності	Обрана облікова політика. Інформація, не відображена безпосередньо у фінансових звітах але обов'язкова за П(С)БО. Додатковий аналіз статей звітності, необхідний для забезпечення її зрозумілості	Оцінка та прогнозування облікової політики; оцінка та прогнозування ризиків чи невпевненості,які впливають на підприємство; оцінка та прогнозування діяльності підрозділів підприємства

Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними положеннями встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати. Форми фінансової звітності підприємств (крім банків ) і порядок їх заповнення встановлюється Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України. Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення встановлюється Національним банком України за погодженням з Державним комітетом статистики України. Форми фінансової звітності бюджетних установ,органів Державного казначейства України з виконання бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків та порядок їх заповнення встановлюється Державним казначейством України.

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції зобов'язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

-придбання, продажу та володіння цінними паперами;

-участі в капіталі підприємства;

-оцінки якості управління;

-оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

-забезпеченості зобов'язань підприємства;

-визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

-регулювання діяльності підприємства;

-інших рішень.

Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.

Головні вимоги до звітності -- це реальність, ясність, своєчасність, єдність методики звітних показників, порівнянність звітних показників з минулими.

5. Методика складання форми №1 балансу

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

У балансі відображаються активи та пасиви (зобов'язання та власний капітал) підприємства.

Згортання статей активів та пасивів є неприпустимим, окрім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).

Підсумок активів балансу повинен дорівнювати пасиву (сумі зобов'язань та власного капіталу).

Форма балансу визначена Положенням (стандартом). Для невеликих -- малих підприємств передбачається скорочена форма балансу.

Балансова таблиця складається з трьох розділів активу і п'яти розділів пасиву за відповідними статтями.

Активи підприємства відображені в балансі як вартість його майна і боргових прав, які контролює підприємство на звітну дату. Пасиви -- це зобов'язання підприємства за позиками та кредиторською заборгованістю, погашення яких спричинить зменшення вартості майна та визначає розмір власного капіталу.

Перевищення вартості активів над обов'язками становить вартість засновників підприємства, яку відображують у пасиві звітного балансу в розділі Власний капітал.

У першому розділі активу балансу відображують вартість основних засобів, нематеріальних активів, капітальних вкладень та авансів підрядчикам, довгострокових фінансових вкладень, довгострокову дебіторську заборгованість та довгострокові фінансові інвестиції тощо, які характеризують необоротні активи.

У другому розділі активу балансу зосереджені відомості про вартість матеріальних оборотних коштів, що перебувають у розпорядженні підприємства, включаючи виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію і товари. У цьому розділі балансу розміщують дані про суми витрат обігу на залишок товарів, а також дані про наявність коштів у касі і на банківськихрахунках; про витрати на придбання короткострокового цінного паперу та інших фінансових вкладень, про заборгованість дебіторів за товари і послуги й інші операції.

Векселі одержані вказують суму дебіторської заборгованості (комерційного кредиту) переважно покупців і замовників, забезпеченої одержаними від них векселями і стратами, строк оплати яких настає протягом року з дня видачі.

У третьому розділі активу балансу розміщують суми витрат майбутніх періодів.

У першому розділі пасиву балансу відображують інформацію про власний капітал підприємства. Тут розміщують дані про розмір статутного капіталу, пайового капіталу, додаткового капіталу неоплаченого та вилученого капіталу, нерозподіленого прибутку, резервного капіталу.

У другому розділі пасиву балансу міститься інформація про забезпечення наступних витрат та платежів персоналу, різним організаціям та підприємствам, а також цільове фінансування.

У третьому та четвертому розділах відображують зобов'язання за двома ознаками: короткострокові та довгострокові.

Наприклад. Банківські кредити розподіляють у балансі на дві статті: короткострокові кредити, одержані на строк до одного року, і довгострокові кредити на строки понад один рік. Якщо термін погашення будь-якого кредиту минає протягом одного року з дня складання балансу (у річному звіті -- протягом наступного року), його відображують у статті «Короткострокові кредити».

У четвертому розділі пасиву балансу відображують дані про кредиторську заборгованість короткострокового характеру, строки погашення якої минають протягом року з дня виникнення. У цьому розділі показують позики під векселі, видані зі строком платежів, що не перевищують одного року з моменту складання балансу. Заборгованість, що оформлена векселями з великими строками платежів, наводять у складі довгострокових позикових коштів (розділ III пасиву балансу).

У п'ятому розділі балансу відображують суму доходів майбутніх періодів.

Актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням.

Витрати на придбання та створення активу, які, відповідно до попереднього пункту цього Положення (стандарту), не можуть бути відображені в балансі, включаються до складу витрат звітного періоду у звіті про фінансові результати.

Зобов'язання відображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.

Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни.

Характеристика статей пасиву:

У статті «Статутний капітал» наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

У статті «Пайовий капітал» наводиться сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами.

У статті «Додатковий вкладений капітал» акціонерні товариства показують суму, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість.

У статті «Інший додатковий капітал» відображаються сума дооцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

У статті «Резервний капітал» наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

У статті «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» відображається або сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.У статті «Неоплачений капітал» відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Ця сума наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

У статті «Вилучений капітал» господарські товариства відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених товариством у його учасників. Сума вилученого капіталу наводиться в дужках і підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу.

У складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов'язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.

У статті «Довгострокові кредити банків» показується сума заборгованості підприємства банкам за отриманими від них позиками, яка не є поточним зобов'язанням.

У статті «Інші довгострокові фінансові зобов'язання» наводиться сума довгострокової заборгованості підприємства щодо зобов'язання із залучення позикових коштів (окрім кредитів банків), на які нараховуються відсотки.

У статті «Відстрочені податкові зобов'язання» показується сума податків на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

У статті «Інші довгострокові зобов'язання» показується сума довгострокових зобов'язань, які не можуть бути включені до інших статей розділу «Довгострокові зобов'язання».

У статті «Короткострокові кредити банків» відображається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками.

У статті «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями» показується сума довгострокових зобов'язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

У статті «Векселі видані» показується сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників, підрядчиків та інших кредиторів.

У статті «Кредиторська заборгованість за товари, роботи і послуги» показується сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями).

У статті «Поточні зобов'язання за одержаними авансами» відображається сума авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг).

У статті «Поточні зобов'язання із розрахунків з бюджетом» показується заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства.

У статті «Поточні зобов'язання з позабюджетних платежів» показується заборгованість за внесками до позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством.

У статті «Поточні зобов'язання зі страхування» відображається сума заборгованості за відрахуваннями до пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.

У статті «Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками» відображається заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), пов'язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формуванням статутного капіталу.

У статті «Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків» відображається заборгованість підприємства пов'язаним сторонам та кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків.

У статті «Інші поточні зобов'язання» відображаються суми зобов'язань, які не можуть бути включеними до інших статей, наведених у розділі «Поточні зобов'язання».

До складу доходів майбутніх періодів включаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

Характеристика статей активу

У статті «Нематеріальні активи» відображається вартість об'єктів, які віднесені до складу нематеріальних активів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У цій статті наводяться окремо первісна та залишкова вартість нематеріальних активів, а також нарахована у встановленому порядку сума зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу.

У статті «Незавершене будівництво» показується вартість незавершеного будівництва (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюється для власних потреб підприємства, а також авансові платежі для фінансування такого будівництва.

У статті «Основні засоби» наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів згідно з відповідними положеннями (стандартами). У цій статті також наводиться вартість інших необоротних матеріальних активів.

У даній статті наводяться окремо первісна (переоцінена) вартість, сума зносу основних засобів та їх залишкова вартість. До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю основних засобів і сумою їх зносу на дату балансу.

У статті «Довгострокові фінансові інвестиції» відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У цій статті виділяються фінансові інвестиції, які згідно з відповідними положеннями (стандартами) обліковуються методом участі в капіталі.

У статті «Довгострокова дебіторська заборгованість» показується заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

У статті «Відстрочені податкові активи» відображається сума податку на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах унаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

У статті «Інші необоротні активи» наводяться суми необоротних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу «Необоротні активи».

У статті «Виробничі запаси» показується вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів, запасних частин, тари, будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для споживання в ході нормального операційного циклу.

У статті «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» відображається вартість: дорослих тварин на відгодівлі і в нагулі, птиці, звірів, кролів, дорослих тварин, вибракуваних із основного стада для реалізації, та молодняка тварин.

У статті «Незавершене виробництво» показуються витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги).

У статті «Готова продукція» показуються запаси виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками і відповідають технічним умовам і стандартам. Продукція, яка не відповідає наведеним вимогам (крім браку), та роботи, які не прийняті замовником, показуються у складі незавершеного виробництва.

У статті «Товари» показується вартість товарів, які придбані підприємствами для наступного продажу.

У статті «Векселі одержані» показується заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи та надані послуги, яка забезпечена векселями.

У статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги» відображається заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (окрім заборгованості, яка забезпечена векселем). У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

У статті «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» показується дебіторська заборгованість фінансових і податкових органів, а також переплата за податками, зборами та іншими платежами до бюджету.

У статті «Дебіторська заборгованість за виданими авансами» показується сума авансів, наданих іншим підприємствам у рахунок наступних платежів.

У статті «Дебіторська заборгованість з нарахованих доходів» показується сума нарахованих дивідендів, процентів, роялті тощо, що підлягають надходженню.

У статті «Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків» показується заборгованість пов'язаних сторін та дебіторська заборгованість із внутрішньовідомчих розрахунків.

У статті «Інша дебіторська заборгованість» показується заборгованість дебіторів, яка не може бути включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів.

У статті «Поточні фінансові інвестиції» відображають фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

У статті «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів та відображати як необоротні активи.

У статті «Інші оборотні активи» відображаються суми оборотних активів, які не можуть бути включені до наведених вище статей розділу «Оборотні активи».

У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

Подальше розкриття окремих статей балансу в примітках до звітності здійснюється згідно з відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський фінансовий звіт (табл. № 1 «Баланс») складається на основі бухгалтерських записів, що підтверджені відповідними правовими документами. Перед складанням бухгалтерського балансу за станом на перше число кожного місяця звіряють дані (обороти і сальдо) аналітичного обліку (аналітичних рахунків) з оборотами і сальдо на відповідних синтетичних рахунках.

Для порівняння даних заповнюють по двох графах: на початок і кінець звітного періоду. Дані у графу «на початок» заповнюють з бухгалтерського балансу минулого звітного періоду (року), «на кінець» -- з Головної книги, звідки залишки по кожному рахунку переносять до балансу.

Баланс складають на бланку, де передбачене групування усіх статей активу і пасиву по розділах. При заповненні таблиці ф. № 1 балансу всі його статті оцінюють відповідно до затверджених правил оцінки статей балансу.

Статті балансу підприємства мають відповідати залишкам на аналітичних рахунках Головної книги (книга обліку господарських операцій) на кінець звітного періоду.

Суми статей балансу по рахунках коштів в банках і позик, одержаних від банків, мають відповідати випискам банків; по виконаних і зданих роботах та послугах, на які розрахункові документи передані в банк на інкасо, мають бути звірені з одержаними від банку реєстрами, прийнятими ним на інкасо платіжних вимог, та підтверджені актом взаємоперевірки.

У графі 3 показують відомості на початок року по вступному балансу, тобто дані графи 4 балансу річного звіту за попередній рік з урахуванням організаційної перебудови підприємства, переоцінки товарно-матеріальних цінностей тощо.

6. Методика складання форм №2,3,4,5,6

1.Методика складання форми №2 „ Звіт про фінансові результати „.

Зміст, форма звіту про фінансові результати та загальні вимоги до розкриття його статей регламентовані П(С)БО „ Звіт про фінансові результати „, норми якого стосуються звітів фінансові результати підприємств всіх форм власності (крім банків і бюджетних установ ).

Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам повної правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки та збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Суб'єкти малого підприємництва складається Звіт про фінансові результати за скороченою формою „Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва„.

Структура Звіту про фінансові результати:

№	Розділ	Суб'єкти діяльності які надають інформацію	Призначення
1	Фінансові результати	Підприємства, організації й інші юридичні особи всіх форм власності ( крім банків і бюджетних установ )	Визначення чистого прибутку ( збитку ) звітного періоду
2	Елементи операційних витрат	Підприємства, організації й інші юридичні особи всіх форм власності ( крім банків і бюджетних установ	Відображення операційних витрат підприємства за звітний період в розрізі економічних елементів
3	Розрахунок показників прибутковості акцій	Акціонерні товариства,прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються і купуються на фондових біржах включаючи товариства, які знаходяться у процесі випуску таких акцій	Інформація про прибутки і дивіденди, які припадають на одну акцію

Критерії визнання доходів і витрат у Звіті про фінансові результати:

1) Доходи визначаються в момент:

а) надходження активу або;

б) погашення зобов'язань, які призводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників).

2) Витрати визначаються в момент:

а) вибуття активу або;

б) збільшення зобов'язань які призводять до зменшення власного капіталу підприємства ( крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками );

в) на основі систематичного та раціонального їх розподілу протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди, пов'язані з використанням активу;

г) негайно, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати такому стану, за якого вони визначаються активами підприємства.

Доходи і витрати включаються до складу звіту відповідно до принципів нарахування та відповідності.

Принцип нарахування виначає, що доходи і витрати визначаються коли вони відбуваються ( а не тоді коли отримуються або сплачуються грошові кошти ) і відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться. За принципом відповідності витрати визначаються у звіті про фінансові результати на основі прямого зв'язку між витратами та отриманими доходами.

Основним призначенням звіту про фінансові результати є визначення чистого прибутку ( збитку ) звітного періоду.

Для складання першого розділу Звіту про фінансові результати використовується облікова інформація, яка накопичена протягом звітного періоду в облікових реєстрах за рахунками сьомого, восьмого, девятого класів та узагальнена в оборотно-сальдовому балансі.

У другому розділі Звіту про фінансові результати відображаються операційні витрати підприємства за звітний період у розрізі економічних елементів.

У третьому розділі Звіту про фінансові результати надається розрахунок показників прибутковості акцій.Цей розділ заповнюють лише акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються і купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які знаходяться у процесі випуску таких акцій.

У примітках до Звіту про фінансові результати розкривається наступна інформація:

- облікова політика щодо визнання доходу;

- види доходів та витрат за кожною групою;

- сума доходу за бартерними контрактами;

- склад і сума витрат, відображених у статтях „Інші операційні витрати„ та „Інші витрати„ Звіту про фінансові результати;

- склад і сума доходів і втрат за кожною надзвичайною подією;

- склад і сума витрат, які не включені до статей витрат Звіту про фінансові результати а відображені безпосередньо у складі власного капіталу ( крім вилучення капіталу та розподілу між власниками );

- чистий прибуток на одну просту акцію, визначений у результаті перерахунку;

- скорегований чистий прибуток на одну просту акцію визначений у результаті перерахунку;

...