Управлінський облік витрат на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

2

Размещено на http://www.allbest.ru/

1

з дисципліни:

"Управлінський облік"

ЗМІСТ

1. Підходи до побудови управлінського обліку витрат на підприємстві…..2

2. Основні етапи облікового процесу……………………………………..….6

3. Бюджети, їх види……………………………………………………………7

Список використаної літератури……………………………………………12

Завдання 21

менеджер аналітичний організація облік

1. Підходи до побудови управлінського обліку витрат на підприємстві

В умовах розвитку ринкових відносин у кожного підприємства виникає потреба у забезпеченні менеджерів вичерпною та достовірною інформацією про виробничі витрати. Від їх рівня безпосередньо залежить величина прибутку та рівень рентабельності, а отже й здатність підприємства вижити на ринку. Підприємства різних галузей промисловості вимагають адекватного інформаційного забезпечення для ефективного управління їх діяльністю. При цьому велике значення має побудова управлінського обліку, який забезпечить менеджерів різних рівнів управління своєчасною аналітичною інформацією про витрати, на основі якої можна приймати рішення, що позитивно вплинуть на ефективність діяльності підприємств.

Оскільки дані обліку виробничих витрат є основою інформаційного забезпечення менеджерів різних рівнів управління, тому необхідною є інтерпретованість таких даних для ефективного планування, контролю, аналізу, прогнозування і, як наслідок - прийняття ефективних управлінських рішень. Таку відповідність даних може забезпечити на підприємстві побудова управлінського обліку виробничих витрат із врахуванням його організаційно-технологічних особливостей.

Розкриття сутності та організації управлінського обліку в практичній діяльності вітчизняних підприємств по-різному трактується в багатьох наукових джерелах. Більшість авторів вирішують питання побудови управлінського обліку із врахуванням організаційно-технологічних особливостей діяльності підприємств.

Зокрема, Моссаковський В. наголошує про значну суттєвість дослідження таких особливостей: “… найбільші складності для успішного впровадження управлінського обліку обумовлені особливостями діяльності окремих ланок (галузей) народного господарства…

На даний час питання щодо необхідності ведення управлінського обліку в системі управління підприємством є предметом полеміки вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, їх погляди з цього приводу є різними.

Законодавчо управлінський облік ототожнюється з внутрішньогосподарським, трактування його змісту полягає у наступному: "внутрішньогосподарський (управлінський) облік - це система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством".

Підкреслюючи значущість управлінського обліку для ефективного управління підприємством академік Чумаченко М., відзначає, що "по мірі зростання потреби в ефективному управлінні підприємством облік виробничих витрат і калькуляція собівартості продукції (виробничий облік) трансформується в управлінський облік".

Справедливою є позиція Нападовської Л. щодо необхідності ведення управлінського обліку, яка стверджує, що: "Вести бізнес сьогодні, орієнтуючись винятково на минулі події, які нам надає фінансовий облік, однаково, що намагатися керувати автомобілем, споглядаючи лише в бокове вікно, де видно тільки пройдений шлях".

Отже, ведення управлінського обліку на підприємствах у сучасних ринкових умовах господарювання є необхідністю, оскільки забезпечує менеджерів різних рівнів управління відповідною аналітичною інформацією для прийняття оперативних управлінських рішень з метою підвищення ефективності діяльності як підприємства в цілому, так і його структурних підрозділів.

Побудова управлінського обліку виробничих витрат на різних підприємствах визначається організаційно-технологічними особливостями конкретних виробництв. Розглянемо облік виробничих витрат на прикладі підприємств, які займаються виробництвом паливних брикетів із відходів деревини. Така продукція може використовуватись в якості альтернативного джерела теплової енергії, що в умовах енергетичної кризи відносить виробництво її до перспективного виду діяльності.

За прогнозами експертів попит на таку продукцію у майбутньому буде зростати, оскільки паливний брикет - вид палива, який є значно дешевшим від природного газу чи вугілля. Брикетування розуміють як процес переведення тирси, верстатної стружки, а також кори в більш зручний для зберігання і транспортування вигляд, а основне для збільшення їх калорійності (при спалюванні брикети дають до 5000 ккал/кг, що відповідає показникам енергетичного вугілля). Можна стверджувати, що виробництво паливних брикетів здійснюється із використанням відходів деревини, які є непридатними для іншого використання. До них належать деревинні відходи у вигляді тирси, стружки, кори тощо.

Згідно зі статистичними даними в Україні енергетичний потенціал відходів деревини складає більш ніж 2 млн. т умовного палива в рік.

Слід зазначити, що технологічний процес виробництва паливних брикетів на деревообробних підприємствах складається з наступних етапів:

* сепарації (сортування) деревинних відходів;

* подрібнення відходів деревини до потрібної фракції на рубальних машинах;

* сушіння деревинних відходів;

* пресування (формування) брикету в брикетувальних пресах;

* пакування.

Специфічною в такому виробництві є сировина - відходи деревини, оцінка яких здійснюється по дуже низьких цінах. Тому в структурі собівартості паливних брикетів витрати на сировину займають малу питому вагу в порівнянні із виробництвом будь-якого іншого виду продукції на деревообробних підприємствах .

Наведена технологія виробництва паливних брикетів визначає порядок ведення обліку виробничих витрат, а також калькулювання собівартості продукції. Схема формування виробничих витрат у межах етапів технологічного процесу виробництва паливних брикетів зображена на рис. 1.

На деревообробних підприємствах при виготовленні паливних брикетів здійснюється групування витрат відповідно до П(С)БО 16 "Витрати" за такими елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація, інші витрати.

Однак групування витрат за економічними елементами не дає можливості розрахувати собівартість окремих об'єктів калькулювання (об'єктом калькулювання на досліджуваному виробництві є паливні брикети, а калькуляційною одиницею - 1 тонна), що ускладнює здійснення контролю й аналізу витрат за їх цільовим призначенням у процесі виробництва, тобто не зрозуміло, на які цілі і потреби здійснено витрати.

Тому для розкриття цільового призначення виробничих витрат та їх зв'язку з технологічним процесом, одночасно з обліком витрат за економічними елементами, на підприємствах застосовують їх облік за статтями калькуляції, на основі яких розраховують собівартість продукції.

З метою калькулювання собівартості паливних брикетів, керуючись Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, виокремлюють на деревообробних підприємствах такі статті калькуляції:

- сировина (деревинні відходи);

- допоміжні і пакувальні матеріали;

- паливо й енергія на технологічні цілі;

- основна заробітна плата;

- додаткова заробітна плата;

- відрахування на соціальне страхування;

- витрати на утримання й експлуатацію обладнання;

- загальновиробничі витрати;

- інші витрати.

З огляду на те, що на досліджуваних підприємствах значними є транспортні витрати, які пов'язані із придбанням відходів деревини, вважаємо за необхідне введення додаткової статті калькуляції "Транспортно-заготівельні витрати".

Для обліку транспортно-заготівельних витрат необхідно відкривати відповідні субрахунки до рахунку 29 "Транспортно-заготівельні витрати" в межах кожного виду запасів.

Однак облік за статтями не дає можливості управлінському персоналу отримувати достовірну, аналітичну інформацію про виробничі витрати в розрізі технологічних етапів виготовлення кожного окремого виду паливних брикетів для здійснення оперативного контролю та управління ними.

З метою формування необхідних аналітичних даних щодо обліку виробничих витрат на досліджуваних підприємствах, запропоновано застосування аналітичних субрахунків до рахунку 23 "Виробництво".

Отже, ведення аналітичного обліку витрат в межах кожного технологічного етапу виробництва паливних брикетів забезпечить поліпшення інформаційного забезпечення менеджерів для прийняття оперативних управлінських рішень.

2. Основні етапи облікового процесу

Обліковий процес проходить кілька стадій (етапів). На першій стадії ведуть поточне спостереження, виробляють вимір і реєстрацію господарських операцій. Ці частини облікового процесу органічно пов'язані між собою і в сукупності становлять документування операцій.

На другій стадії проводяться систематизація і групування облікової інформації, що міститься в первинних облікових документах. Ці частини облікового процесу органічно пов'язані між собою: відбувається технічна обробка інформації, що міститься в первинних документах, її систематизація у відповідності до вимог організації бухгалтерського обліку, управління та поточного контролю. Тут важливе значення має також угрупування облікової інформації у формі, придатній як для цілей внутрішнього управління, так і для зовнішніх користувачів.

На обох стадіях облікового процесу реалізуються контрольні функції апарату бухгалтерії - проводитися попередній, поточний і наступний контроль, включаючи перевірку достовірності що міститься в документах інформації та якості облікових даних на основі періодично проводяться інвентаризацій майна і зобов'язань.

Третя стадія облікового процесу полягає у складанні встановлених форм бухгалтерської (фінансової) звітності на основі даних бухгалтерського обліку. Звітність є сукупністю показників, наведених у певну систему і характеризуючих виробничо-господарську діяльність підприємства (організації) та його майнове і фінансове становище за певний період (квартал, півріччя, рік).

Нарешті, четвертою стадією облікового процесу є використання облікової та звітної інформації в аналізі фінансово-господарської діяльності підприємства (організації).

3. Бюджети, їх види

Бюджети - це плани діяльності підприємств чи підрозділів у кількісному виразі. Вони охоплюють усі сфери фінансово-господарської діяльності підприємств: постачання, виробництво, реалізацію продукції, діяльність допоміжних підрозділів, управління потоками.

З позицій кількісних оцінок планування діяльності підприємства являє собою так званий генеральний бюджет, який складається з взаємозалежних операційних і фінансових бюджетів. Операційні бюджети мають значення для планування поточної діяльності, а також контролю виконання, часто використовують керівниками структурних підрозділів. Фінансові бюджети призначені для керівників вищої ланки, а також для керівників фінансових служб.

Безпосередньо сам процес в середньостроковій і короткостроковій перспективах і називається процесом бюджетування.

Формування бюджету здійснюється фінансовою службою підприємства, що виконує контрольну функцію поряд з керівництвом, однак необхідно зауважити, що в підготовці бюджету беруть участь й інші структурні підрозділи, які згодом відповідають за його виконання.

Звичайно, не всі види бюджетів входять до компетенції фінансистів, однак останні повинні знати зміст кожного бюджету.

Теорія виділяє наступні види бюджетів:

I. Операційні бюджети:

1. Бюджет продажів - в залежності від виробничих потужностей, поставлених цілей на майбутнє, ринків збуту розраховується плановий обсяг продажів виходячи з прогнозованої кількості продукції і планових цін. Розрахунки проводяться за видами продукції. Складання даного виду бюджету є обов'язковим для всіх підприємств. Форми його на різних підприємствах можуть відрізнятися один від одного залежно від специфіки.

2. Бюджет виробництва - розраховується плановий обсяг виробництва. За основу приймається бюджет продажів і залишки готової продукції. Розрахунок даного виду бюджету необхідний для формування виробничої програми.

3. Бюджет прямих витрат сировини і матеріалів - розраховується на основі норми витрат матеріалів на одиницю виробленої продукції, прогнозних даних бюджету виробництва, залишків сировини і матеріалів на складах, ринкових цін. В даному бюджеті формується обсяг закупівель матеріально-технічних ресурсів. Дані формуються як у грошовому, так і в натуральному вираженні. Цей вид бюджету характерний для виробничих та будівельних підприємств.

4. Бюджет прямих витрат праці - розраховується загальний обсяг витрат на залучення трудових ресурсів. Вихідні дані: бюджет виробництва. Використовується система нормування праці.

5. Бюджет змінних накладних витрат - розрахунок ведеться за накладними витратами з розбивкою по статтях: амортизація, електроенергія, витрати на страхування тощо.

6. Бюджет запасів сировини та готової продукції - розраховується на основі даних про залишки сировини і матеріалів у натуральних одиницях, запасів готової продукції, про ціни і собівартості. В організаціях з тривалим виробничим циклом може складатися бюджет незавершеного виробництва поряд з бюджетом запасів або замість нього. В будівельних організаціях за аналогією може складатися бюджет незавершеного будівництва.

7. Бюджет управлінських і комерційних витрат - тут обчислюється прогнозна оцінка постійних витрат. Склад же за статтями залежить від багатьох факторів, у тому числі і від специфіки діяльності підприємства.

8. Бюджет собівартості реалізованої продукції - розраховується на підставі попередніх операційних бюджетів на основі методики обчислення собівартості, затвердженою на підприємстві.

В залежності від виду діяльності на підприємстві можуть домінувати за значенням ті чи інші види бюджетів. Так, наприклад, на виробничому підприємстві для розрахунку витрат виступає бюджет виробництва, в торгових підприємствах - бюджет продажів. Якщо ж підприємство займається одночасно кількома видами діяльності, то для кожного напряму бізнесу необхідно вибрати свій операційний бюджет, а також визначити порядок консолідації для зведення даних по всьому підприємству.

II. Фінансові бюджети:

1. Бюджет формування та розподілу фінансових ресурсів (прогнозний баланс). Являє собою прогноз залишків за статтями балансу: дебіторська заборгованість, грошові кошти, запаси, необоротні активи, кредиторська заборгованість тощо. Кожна стаття розраховується за формулою: сальдо кінцеве = сальдо початкове + обороти по дебету - обороти по кредиту. За активними рахунками - зі знаком "+", по пасивних - зі знаком "-". Значення даного виду бюджету полягає у визначенні майна, а, отже, платоспроможності.

2. Бюджет доходів і витрат (прогнозний звіт про прибутки і збитки), формується на основі розрахунків прогнозних значень обсягу реалізації продукції, собівартості, управлінських і комерційних витрат, податків, витрат фінансового характеру (відсотки за позиками та кредитами). Вихідною інформацією служать операційні бюджети. Податкові платежі розраховуються за середнім відсотком. Цей бюджет призначений для планування фінансового результату, тобто визначення прибутковості.

3. Бюджет грошових коштів (прогнозний звіт руху грошових коштів) відбиває прогнозну величину витрат (орієнтуються на дані операційних бюджетів). За допомогою нього аналізується фінансовий стан (платоспроможність) підприємства, тобто визначається, чи в змозі компанія погасити поточні та інші зобов'язання, придбати нове обладнання і техніку, необхідні для розширення виробництва. Зміст даного виду бюджету полягає в тому, що найчастіше підприємству необхідно здійснити витрати по декількох напрямах (наприклад, інвестиції і виплата дивідендів), у зв'язку з чим потрібно чітко уявляти обсяги витрат, щоб проаналізувати, чи достатньо припливу грошових коштів для покриття відтоку або необхідне залучення додаткового фінансування. Деякі компанії мають інвесторів або можливість оформлення кредиту, за рахунок чого і покривається дефіцит фінансового бюджету, але це не завжди можливо (у випадку низького рівня платоспроможності підприємства), тому одним з виходів є аналіз значимості кожної статті бюджету і виявлення найменш важливих статей, які можливо ліквідувати. Мета руху бюджету грошових коштів полягає в тому, щоб за допомогою цього інструменту, з одного боку, уберегти себе від ситуації нестачі грошей (що може дуже негативно позначитися на процесі виробництва), а з іншого боку, визначити можливість вкладення вільних грошових коштів в такий бізнес, звідки можна отримати додатковий дохід. Бюджет руху грошових коштів визначає, які витрати очікують підприємство в майбутньому і за рахунок яких джерел ці витрати будуть оплачені.

Обидва блоки бюджетів взаємопов'язані, дані кожного повинні відповідати один одному. Більше того, дані фінансових бюджетів випливають з блоку операційних, які виступають в загальній системі бюджетування як початкова інформація для фінансового планування.

Крім вже згаданих виділяють також інвестиційні бюджети. Дуже часто керівники компаній стикаються з проблемами виділення інвестиційної програми, а саме - будівництво нових будівель, споруд, придбання нового обладнання, техніки. В цьому випадку правомірно використання інвестиційного бюджету. Мета його полягає в деталізації інвестиційної програми, тобто виділенні тієї інформації, яку можна не побачити в бюджеті руху грошових коштів. Інвестиційний бюджет відображає: конкретні об'єкти інвестицій з вказівкою точних параметрів, джерела фінансування. Іншими словами, за результатами аналізу бюджету інвестицій керівнику чи будь уповноваженій ним особі має стати зрозуміло, у що, коли і за рахунок яких джерел, підприємство планує здійснювати інвестиції в аналізованому періоді.

 Список використаної літератури

1) Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати": Затв. наказом МФУ від 31.12.99 №318, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 №27/4248

2) Бородкін О. Внутрішньогосподарський (управлінський) облік: концепція і організація / Бухгалтерський облік і аудит. - 2001. - №2

3) Бутинець Ф.Ф., Чижевська Л.В., Герасимчук Н.В. Бухгалтерський управлінський облік. - Житомир: ПП "Рута", 2000

4) Голов С.Ф. Управлінський облік. Підручник. - 3-є вид. - К.: Лібра, 2006

5) Моссаковський В. Про управлінський облік / Бухгалтерський облік і аудит. - 2006. - №10

6) Нападовська Л.В. Управлінський облік: підруч. для студ. вищ. навч. закл. - К.: Книга, 2004

7) Нападовська Л. Управлінський облік: суть, значення та рекомендації щодо його використання в практичній діяльності вітчизняних підприємств / Л. Нападовська // Бухгалтерський облік і аудит. - 2005. - №8-9

8) Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2005

9) Чумаченко М. Управлінський облік в Україні / Бухгалтерський облік і аудит. - 2001. - №6

10) www.zakon.rada.gov.ua

Размещено на Allbest.ru