Порядок оформлення відкриття бюджетного асигнування
Розгляд порядку відкриття асигнувань за загальним фондом державного бюджету. Облік розрахунків з органами соціального страхування. База нарахування та розміри страхових внесків. Характеристика аспектів обліку витрат і продукції виробничих майстерень.
Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
Вид | контрольная работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.01.2014 |
Размер файла | 47,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Питання 1. Порядок оформлення відкриття бюджетного асигнування
бюджет страхування облік
Порядок відкриття асигнувань за загальним фондом державного бюджету.
Державне казначейство України реєструє одержані з Міністерства фінансів України річний розпис асигнувань державного бюджету, помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету та помісячний розпис спеціального фонду державного бюджету на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку в автоматизованому режимі.
Державне казначейство України протягом трьох робочих днів після отримання від Міністерства фінансів України зазначених документів доводить до головних розпорядників витяги з річного розпису асигнувань державного бюджету, помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету, річного розпису витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень та помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету.
Отримані головними розпорядниками від Державного казначейства України витяги є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів розпорядників та планів використання бюджетних коштів одержувачів. Бюджетні установи затверджують кошториси своїм підвідомчим установам, діяльність яких координується через них.
Головні розпорядники упродовж трьох робочих днів після отримання витягів з розписів бюджету подають Державному казначейству України розподіл показників зведених кошторисів для розпорядників нижчого рівня і одержувачів за територіями відповідно до мережі та отриманого витягу на паперових та електронних носіях.
Державне казначейство України протягом п'яти робочих днів узагальнює одержані від головних розпорядників дані, формує річний розпис асигнувань державного бюджету, помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету, помісячний розпис спеціального фонду державного бюджету за територіями, для розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів для кожного управління. Зазначені документи доводять до управлінь на паперових та електронних носіях.
Управління реєструє отримані документи та відображає зазначену інформацію на відповідних рахунках, відкритих за рахунками позабалансового обліку. Упродовж трьох робочих днів витяги з річного розпису асигнувань державного бюджету доводять до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, які обслуговуються в управлінні.
Відділення Державного казначейства на підставі бази даних формують витяги з річного розпису асигнувань державного бюджету, помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету, помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету і доводять до розпорядників та одержувачів, що обслуговуються у відділенні.
Розпорядники нижчого рівня (обласний рівень), які мають свою мережу та обслуговуються в управлінні, а також державні адміністрації подають відповідному управлінню на паперових та електронних носіях розподіл показників зведених кошторисів для розпорядників нижчого рівня і одержувачів бюджетних коштів. Розпорядники нижчого рівня подають відповідному управлінню на паперових та електронних носіях зведення показників спеціального фонду за складовими.
Показники кошторисів обліковують в органах Державного казначейства на відповідних рахунках позабалансового обліку. Доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для прийняття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань.
У період затвердження кошторисів видатки бюджетних установ здійснюються відповідно до динного законодавства. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси, які затверджують у встановленому законодавством порядку. Під час складання кошторисів установ на наступний рік ураховують видатки, здійснені згідно з тимчасовим розписом бюджету та тимчасовими кошторисами.
Державне казначейство України обліковує пропозиції про відкриті асигнування із загального фонду державного бюджету за головними розпорядниками на рахунках в автоматизованому режимі.
На підставі затверджених пропозицій Державне казначейство готує розпорядження щодо зарахування асигнувань на узагальнені рахунки головних розпорядників. На підставі розпорядження суми відкритих асигнувань зараховують на рахунки, передбачені для обліку відкритих асигнувань головним розпорядникам.
Витяг з рахунку відкритих асигнувань за узагальненими показниками (з обов'язковим урахуванням примітки щодо цільового спрямування відкритих асигнувань) подають головному розпоряднику наступного робочого дня після зарахування асигнувань. Головні розпорядники протягом наступного робочого дня після отримання витягу про відкриття асигнувань подають відповідному структурному підрозділу Державного казначейства України розподіли відкритих асигнувань за кодами програмної і економічної класифікації видатків та за територіями для розпорядників нижчого рівня і одержувачів бюджетних котів на паперових та електронних носіях та з урахуванням наявних зобов'язань. Відповідають за несвоєчасне надання розподілу відкритих асигнувань головні розпорядники.
Отримані розподіли за підписом керівника та головного бухгалтера установи перевіряють в автоматизованому режимі щодо відповідності вказаних у них сум залишкам на відповідних рахунках, передбачених для обліку відкритих асигнувань, наданій мережі, відповідності напряму цільового спрямування асигнувань, розподілу показників зведених кошторисів.
Перевірені розподіли групує Державне казначейство України за територіями і на їхній підставі складає реєстри на відкриття асигнувань. На підставі реєстрів формується аналітична база даних Державного казначейства України та складається зведення реєстрів відкритих асигнувань загального фонду державного бюджету.
Порядок відкриття асигнувань у частині інших надходжень спеціального фонду.
Кошти спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом для здійснення головними розпорядниками цільових видатків державного бюджету, акумулюються на відповідних рахунках з урахуванням видатків, передбачених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
На підставі інформації про суми надходжень на вищезазначені рахунки Державне казначейство України готує розпорядження про відкриті асигнування за узагальненими показниками спеціального фонду державного бюджету для головних розпорядників.
На підставі розпорядження суми відкритих асигнувань зараховуються на рахунки, передбачені головним розпорядникам для обліку відкритих асигнувань спеціального фонду державного бюджету.
Витяг щодо відкритих асигнувань (з обов'язковим урахуванням примітки щодо цільового спрямування відкритих асигнувань) надається головному розпоряднику наступного робочого дня після зарахування асигнувань.
Головні розпорядники подають Державному казначейству України розподіли відкритих асигнувань, на підставі яких після відповідних перевірок Державне казначейство України складає реєстри про суми відкритих асигнувань і передає їх управлінням. На підставі реєстрів формується аналітична база даних Державного казначейства України та складається зведення реєстрів відкритих асигнувань.
Наприкінці бюджетного року Державне казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду для відшкодування відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їхнього цільового призначення. Наприкінці бюджетного року залишки невикористаних відкритих асигнувань за спеціальним фондом бюджету списують з відповідних рахунків розпорядників на відповідні рахунки головного розпорядника. Інформацію про зазначені залишки протягом трьох днів доводять до головного розпорядника, щоб врахувати її під час формування планових показників на відповідний бюджетний період.
Питання 2. Облік розрахунків з органами соціального страхування
Право працівників бюджетних установ на матеріальне забезпечення у старості, а також у випадку хвороби і втрати працездатності закріплене Конституцією України й забезпечується широким розвитком мережі соціального страхування. Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено принципи, а також правові, фінансові й організаційні основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні. Згідно з основами законодавства страхувальниками за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням є роботодавці, тобто бюджетні установи, і застраховані особи - наймані працівники бюджетних установ, а страховиками виступають цільові фонди:
з пенсійного страхування;
медичного страхування;
страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням;
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
страхування на випадок безробіття.
Об'єктом загальнообов'язкового державного соціального страхування є страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених наведеними далі законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування (ЗДСС).
Закон України від 18.01.2001 № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням" (зі змінами й доповненнями).
Закон України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття" (зі змінами й доповненнями).
Закон України від 23.09.99 № 1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (зі змінами й доповненнями).
Отже, можна говорити про початок реформування системи соціального страхування в Україні, оскільки ухвалені Верховною Радою України документи стосуються тільки трьох видів загальнообов'язкового державного соціального страхування - проекти Законів з пенсійного й медичного страхування перебувають у стадії розгляду.
Платниками страхових внесків є страхувальники (бюджетні установи та їхні працівники). Останні виступають одночасно і в ролі страхувальників, і в ролі застрахованих осіб.
База для нарахування та розміри страхових внесків і страхових тарифів (табл. 1) визначається наведеними далі законодавчими актами.
Закон України від 11.01.2001 № 2213-ІІІ "Про розміри внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування".
Закон України від 22.02.2001 № 2272-ІІІ "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності".
Постанова Кабінету Міністрів України від 07.03.2001 № 225 "Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничну суму заробітної плати), з якого стягуються страхові внески (збори) у соціальні фонди".
Постановою Кабінету № 225 визначено максимальний розмір фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників, на підставі яких розраховуються страхові внески. Установлений нині максимальний розмір становить 2200 грн.
Бюджетні установи як страхувальники сплачують до фондів соціального страхування різницю між нарахованими страховими внесками й витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Перерахування зазначених сум здійснюється один раз на місяць - у день, установлений для одержання в установах банків коштів на оплату праці за відповідний період.
Порядок нарахування та сплати внесків (збору) на обов'язкове державне пенсійне страхування регламентується Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ухваленим Верховною Радою України від 26.06.97 № 400/97-ВР (зі змінами й доповненнями), та Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 3.06.99 № 4-6.
Таблиця 1 База нарахування та розміри страхових внесків і страхових тарифів
Категорії страхувальників |
База для нарахування страхових внесків |
Розмір страхових внесків (тарифів), % |
||||
на ЗДСС у зв'язку з втратою працездатності |
на ЗДСС на випадок безробіття |
на ЗДСС від нещасного випадку |
||||
Бюджетна установа |
Сума фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, що охоплюють витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, зокрема в натуральній формі, що визначаються відповідно до нормативно-правових актів, ухвалених відповідно до Закону України "Про оплату праці", і обкладаються прибутковим податком із громадян |
2,9 |
2,1 |
Від 0,2 до 13,8 % залежно від класу професійного ризику виробництва (ст. 1-5 Закону "Про тарифи"). Бюджетні установи - 0,2 |
||
Наймані працівники |
які мають зарплату менш як 150 грн. |
Сума оплати праці, що охоплює основну й додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні й компенсаційні виплати, зокрема в натуральній формі, що обкладаються прибутковим податком із громадян |
0,25 |
0,5 |
Х |
|
які мають зарплату понад 150 грн. |
0,5 |
Згідно з зазначеним Законом бюджетні установи здійснюють нарахування збору до Пенсійного фонду в розмірі 32 % об'єкта оподаткування - фактичних витрат на оплату праці працівників (витрати на виплату основної, додаткової заробітної плати, інших компенсаційних виплат і заохочень, з яких справляється прибутковий податок із громадян). Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є також наймані працівники бюджетних установ. Об'єктом оподаткування при цьому є сукупний оподатковуваний дохід.
Ставку збору до Пенсійного фонду встановлено в розмірі 1 % сукупного оподатковуваного доходу, якщо він не перевищує 150 грн., і 2 % - якщо сукупний оподатковуваний дохід перевищує 150 грн.
Для працівників, які мають статус державного службовця чи обіймають посади, робота на яких зараховується до трудового стажу, який дає право на отримання більш високих пенсій (науково-педагогічних працівників, народних депутатів України, працівників митниць, прокурорів та ін.) передбачено диференційовані ставки утримань збору до Пенсійного фонду:
1 % суми доходу, що не перевищує 150 грн.;
2 % частини доходу в межах від 151 до 250 грн.;
3 % частини доходу в межах від 251 до 350 грн.;
4 % частини доходу в межах від 351 до 500 грн.;
5 % суми доходу, що перевищує 501 грн.
Крім того, бюджетні установи є платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування в разі здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, відчуження легкових автомобілів, користування послугами стільникового мобільного зв'язку.
Матеріальне забезпечення працівників бюджетних установ та надання їм соціальних послуг через бухгалтерію за рахунок коштів фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням, здійснюється у вигляді:
допомоги з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);
допомоги з вагітності та пологів;
допомоги в разі народження дитини;
допомоги з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
допомоги на поховання;
забезпечення оздоровчих заходів.
Законом України від 11.01.2001 № 2213-ІІІ "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" встановлено, що допомогу з тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, застрахованим особам виплачує Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, починаючи з шостого дня непрацездатності, а перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачує бюджетна установа за рахунок бюджетних коштів.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 308 витрати, пов'язані з оплатою перших п'яти днів тимчасової непрацездатності працівників бюджетних установ, відносяться на їхні видатки за кодом економічної класифікації 1113 "Виплати за тимчасовою непрацездатністю". У разі нестачі передбачених кошторисом асигнувань за кодом 1113 на оплату перших п'яти днів тимчасової непрацездатності з метою недопущення заборгованості з зазначених виплат до кошторису в установленому порядку можуть бути внесені зміни перерозподілом асигнувань між кодами 1111 "Заробітна плата" і 1113 "Виплати за тимчасовою непрацездатністю", тобто лікарняні можуть оплачуватися за рахунок економії фонду оплати праці.
Сума допомоги визначається згідно з чинним законодавством і залежить від страхового етапу, середньоденної (середньогодинної) заробітної плати працівника за шість календарних місяців, що передують місяцю втрати працездатності (з першого по перше число), кількості невідпрацьованих робочих днів згідно з листком непрацездатності. Порядок розрахунку середньої заробітної плати для цього випадку регулюється Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат із загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженим Постановою Кабміну України від 26.09.2001 № 1266.
Залежно від страхового стажу допомога з тимчасової непрацездатності виплачується в таких розмірах:
60 % середньої заробітної плати - застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;
80 % середньої заробітної плати - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;
100 % середньої заробітної плати - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років; застрахованим особам, віднесеним до І-ІV категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У разі обчислення середньої заробітної плати для оплати непрацездатності враховуються всі види заробітної плати, що не повинна перевищувати подвійної тарифної ставки та подвійного посадового окладу, у межах її граничної суми, тобто 2200 грн.
Під час розрахунку всіх інших видів допомоги з тимчасової непрацездатності правило "п'яти днів" не застосовується, тобто допомога виплачується в повному обсязі за рахунок Фонду.
Допомога з вагітності та пологів виплачується працівницям за весь період декретної відпустки (70 календарних днів) до пологів та 56 (у випадку ускладнення пологів або народження двох або більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до І-ІV категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустка з вагітності та пологів надається тривалістю 90 календарних днів до пологів і 90 календарних днів після пологів. На підставі листка непрацездатності допомога застрахованій особі надається в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу.
Допомога в разі народження дитини нараховується в розмірі, не меншому за прожитковий мінімум. На 2001 рік мінімальний розмір зазначеної одноразової допомоги був зменшений до 64 % прожиткового мінімуму для дітей до 6 років (176 грн. 95 коп.). З 1 квітня 2002 року в разі народження дитини виплачується допомога в розмірі 300 грн. Допомога призначається застрахованій особі на підставі заяви про виплату допомоги та свідоцтва про народження дитини, завіреного загсом.
З 1 січня 2002 року допомога з догляду за дитиною до трьох років виплачується через бухгалтерію установи за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду (з 1 квітня 2002 року - 45 грн. на кожну дитину).
Підставою для отримання допомоги є такі документи:
заява особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною;
наказ про надання застрахованій особі відпустки з догляду за дитиною;
свідоцтво про народження дитини.
Допомогу на поховання нараховують у випадку смерті застрахованої особи, а також членів її сім'ї, якщо вони перебували на утриманні застрахованої особи. Підставою для виплати допомоги є свідоцтво про смерть, видане органом реєстрації актів громадського стану, і довідка з місця проживання про перебування померлого члена сім'ї на утриманні застрахованої особи.
Суму допомоги на поховання встановлює Правління Фонду, при цьому вона не повинна бути меншою за розмір прожиткового мінімуму, установленого законом. З 1 квітня 2002 року розмір допомоги на поховання становить 300 грн.
Для обліку розрахунків зі страхування призначено активно-пасивний рахунок № 65 "Розрахунки зі страхування", який має такі субрахунки:
субрахунок 651 "Розрахунки з пенсійного забезпечення";
субрахунок 652 "Розрахунки із соціального страхування";
субрахунок 653 "Розрахунки із страхування на випадок безробіття";
субрахунок 654 "Розрахунки з інших видів страхування".
Суми відрахувань на соціальне страхування та забезпечення щомісячно включаються до фактичних видатків бюджетних установ такими бухгалтерськими записами:
Дебет рахунків 80, 81, 82.
Кредит рахунка 65 та його субрахунків.
Отже, суми відрахувань на соціальне страхування і забезпечення відносяться на ті самі рахунки, на які віднесено нараховану заробітну плату, тільки за іншим кодом економічної класифікації видатків - код 1120 "Нарахування на заробітну плату". Одночасно на рахунку 65 показується збільшення кредиторської заборгованості перед соціальними фондами.
Утримання з заробітної плати працівників сум страхових внесків до фондів фіксується бухгалтерським проведенням:
Дебет субрахунка 661.
Кредит субрахунків 651, 652, 653.
Перерахування установою страхових внесків відображається записом:
Дебет субрахунків 651, 652, 653, 654.
Кредит субрахунків 311, 321, 313, 323.
Аналітичний облік розрахунків зі страхування ведеться на картках за фондами.
Бюджетні установи як страхувальники та платники внесків (зборів) зобов'язані зареєструватися в органах відповідних фондів і щоквартально подавати перелічені далі документи:
Звіт про нарахування страхових внесків, інших надходжень і витрачання коштів Пенсійного фонду (не пізніш як 10 квітня, 10 липня, 10 жовтня та 15 січня наступного року).
Звіт про нарахування внесків і витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності (12 числа місяця, наступного за звітним періодом, яким є квартал).
Розрахункову відомість про нарахування й перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 15 січня наступного року).
Розрахункову відомість про нарахування й перерахування страхових внесків та витрачання коштів фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Питання 3. Облік витрат на виробництво
Поняття "виробництво" має місце і у бюджетній сфері, адже діяльність навчально-виробничих майстерень та підсобних (сільськогосподарських) господарств при бюджетних установах передбачена чинним законодавством. Поза тим, потребують відображення в обліку і проведення витрат на науково-дослідні роботи, виготовлення експериментальних приладів тощо.
Отже, для обліку витрат на виробництво планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено рахунок 82 "Виробничі витрати", який розподіляється на шість субрахунків:
субрахунок 821 "Витрати виробничих (навчальних) майстерень";
субрахунок 822 "Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств";
субрахунок 823 "Витрати на науково-дослідні роботи за договорами";
субрахунок 824 "Витрати на виготовлення експериментальних пристроїв";
субрахунок 825 "Витрати на заготівлю і переробку матеріалів";
субрахунок 826 "Видатки до розподілу".
Отже, для обліку витрат на виробництво планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено рахунок 82 "Виробничі витрати", який розподіляється на шість субрахунків:
Облік витрат і продукції виробничих (навчальних) майстерень
Виробничі (навчальні) майстерні при бюджетних установах є їхніми структурними підрозділами і виконують функції з трудової підготовки контингенту учнів та виконавців. Продукція, яка виготовляється виробничими майстернями, використовується самими бюджетними установами, а також і може реалізовуватися за певних умов.
За своєю побудовою облік витрат і продукції виробничих майстерень близький до обліку в промисловості. У процесі виготовлення продукції здійснюються витрати, які за способом віднесення їх на окремі види продукції розподіляють на прямі та накладні. Прямі виробничі витрати відносять безпосередньо на виготовлену продукцію, непрямі (накладні) - попередньо збирають і розподіляють наприкінці місяця пропорційно заробітної платі основних виконавців, матеріальним витратам чи сукупності прямих витрат. Якщо майстерня виробляє один вид продукції, усі витрати класифікуються як прямі.
У Плані рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ для витрат і продукції виробничих майстерень передбачено такі субрахунки:
субрахунок 241 "Вироби виробничих (навчальних) майстерень";
субрахунок 721 "Реалізація виробів виробничих (навчальних) майстерень";
субрахунок 821 "Витрати виробничих (навчальних) майстерень";
субрахунок 826 "Видатки до розподілу".
Об'єктами обліку витрат є центри їх виникнення (дільниці, відділи).
Об'єктами калькулювання виступає партія однорідних виробів, а калькуляційною одиницею - одиниця продукції чи виріб. Для визначення фактичної собівартості одиниці продукції на підставі даних обліку витрат складають звітну калькуляцію.
Загальну суму витрат (дебет субрахунка 821) за мінусом витрат на незавершене виробництво на кінець звітного періоду розподіляють за видами готової продукції, після чого визначають собівартість одиниці кожного виду випущеної продукції.
Основні бухгалтерські проведення з обліку витрат і продукції виробничих (навчальних) майстерень наведено у таблиці 2.
Аналітичний облік витрат ведуть за видами виробів (партіями) і за статтями витрат на багатографних картках форми № 283.
Таблиця 2 Типові господарські операції з обліку витрат і продукції виробничих (навчальних) майстерень
№ опера-ції |
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
||
Дебет |
Кредит |
|||
1 |
2 |
4 |
||
1 |
Нараховано заробітну плату: - виробничим робітникам - адміністративно-обслуговуючому персоналу |
821 826 |
661 661 |
|
2 |
Нараховано збори до Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування на фонд оплати праці: - виробничим робітникам - адміністративно-господарського персоналу |
821 826 |
651-654 651-654 |
|
3 |
Видано зі складу матеріали на виробництво продукції |
821 |
234, 235, 238, 239 |
|
4 |
Списано на витрати виробництва вартість енергоносіїв |
821 |
675 |
|
5 |
Списано та розподілено накладні витрати |
821 |
826 |
|
6 |
Оприбутковано готові вироби, що передані на склад установи |
241 |
821 |
|
7 |
Пред'явлено рахунки замовникам за виготовлені вироби |
633 |
721 |
|
8 |
Отримано кошти від реалізації продукції виробничих майстерень |
232 |
633 |
|
9 |
Визначено результат від реалізації продукції виробничих майстерень |
721 |
432 |
Облік витрат і продукції підсобних сільських господарств
Бюджетні установи певного профілю можуть мати власні підсобні сільськогосподарські підрозділи, які частково забезпечують зазначені установи сільськогосподарською продукцією, а решту реалізують на сторону.
Виробничі витрати цих господарств обліковують окремо за галузями сільськогосподарського виробництва - рослинництва і тваринництва. За галуззю рослинництва обліковують окремо витрати з рільництва, овочівництва, садівництва тощо,а в разі потреби - за окремими культурами. За галуззю тваринництва обліковують окремо витрати з утримання великої рогатої худоби, птиці, молодняку, вівчарства, свинарства, конярства тощо.
Слід зазначити, що сільськогосподарське виробництво має низку особливостей, які впливають на побудову обліку витрат і методику калькулювання собівартості сільськогосподарської продукції:
сезонний характер виробництва;
вплив погодних чинників;
отримання від виробництва основної та побічної продукції;
необхідність калькулювання собівартості продукції у певній послідовності - спочатку продукції землеробства, а потім - тваринництва).
Механізм віднесення витрат до прямих і накладних, їхній облік подібні до передбачених схемою обліку витрат виробничих майстерень, за винятком калькулювання і розподілу накладних витрат, які здійснюються наприкінці року.
Для відображення операцій з виробництва сільськогосподарської продукції призначені субрахунки:
субрахунок 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі";
субрахунок 251 "Продукція підсобних (навчальних) сільських господарств";
субрахунок 722 "Реалізація продукції підсобних (навчальних) господарств";
субрахунок 822 "Витрати підсобних (навчальних) сільських господарств";
субрахунок 826 "Видатки до розподілу".
субрахунок 826 "Видатки до розподілу".
Об'єктами обліку витрат є галузі рослинництва і тваринництва.
Об'єктами калькулювання собівартості продукції підсобних господарств виступають різнорідні культури землеробства й різні види основної продукції тваринництва. Калькуляційними одиницями є один центнер, кілограм, тонна продукції рослинництва, один літр молока, одна голова ВРХ (великої рогатої худоби) або молодняку тощо. Для визначення фактичної собівартості продукції наприкінці року складають звітну калькуляцію, спочатку за продукцією рослинництва, а далі - за продукцією тваринництва.
Під час складання звітної калькуляції продукції рослинництва із загальної суми витрат по кожній культурі виокремлюють витрати, здійснені під майбутній врожай, за озимими посівами, підготовки парів, підготовки парників та теплиць, витрати по садах, виноградниках тощо. Зазначені витрати у складі витрат підсобних господарств (за дебетом субрахунка 822) переходять на наступний рік як незавершене виробництво. Залишкову суму витрат розподіляють за культурами, після чого визначають фактичну собівартість одиниці продукції кожної культури та побічної продукції.
Фактичну собівартість одиниці продукції рослинництва чи тваринництва визначають діленням фактичних витрат на кількість отриманої продукції. Загальну суму витрат, пов'язаних з вирощуванням картоплі, овочів, зернових та інших культур, включно з витратами минулих років, розподіляють за окремими культурами пропорційно відпускним цінам чи плановій собівартості цієї продукції.
Аналітичний облік витрат підсобних господарств здійснюють на багатографних картках (форма № 283), які відкривають на кожне найменування сільськогосподарських культур чи на кожну групу тварин за статтями витрат (заробітна плата, насіння, мінеральні добрива та інші витрати).
Основні бухгалтерські проведення з обліку витрат і продукції підсобних сільських господарств наведено у таблиці 3.
Таблиця 3 Типові господарські операції з обліку витрат і продукції підсобних сільських господарств
№ опера-ції |
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
||
Дебет |
Кредит |
|||
1 |
2 |
4 |
||
1 |
Нараховано заробітну плату: - виробничим робітникам - адміністративно-обслуговуючому персоналу |
822 826 |
661 661 |
|
2 |
Проведено нарахування до Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування на фонд оплати праці: - основного персоналу - адміністративно-управлінського й обслуговуючого персоналу |
822 826 |
651-654 651-654 |
|
3 |
Витрачено матеріали (насіння, мінеральні добрива, корми) на виробництво продукції |
822 |
239 |
|
4 |
Проведено інші прямі витрати з виробництва продукції |
822 |
364, 675 |
|
5 |
Списано та розподілено накладні витрати за видами продукції |
822 |
826 |
|
6 |
Списано електроенергію, викорис-тану в підсобному сільському господарстві |
822 |
675 |
|
7 |
Оприбутковано готову продукцію, що надійшла з підсобного сільського господарства |
251 |
822 |
|
8 |
Оприбутковано приріст і приплід молодняку і тварин на відгодівлі за плановою собівартістю |
211 |
822 |
|
9 |
Списано за рахунок установи загиблий молодняк і тварин на відгодівлі |
822 |
211, 212 |
|
10 |
Оприбутковано м'ясні продукти при забої тварин за плановими цінами |
251 |
211-218 |
|
11 |
Передано готову продукцію підсобних сільських господарств на потреби установи |
232, 239 |
251 |
|
12 |
Передано закупівельній організації рахунок на оплату продукції |
364, 633 |
722 |
|
13 |
Списано реалізовану продукцію підсобних сільських господарств |
722 |
251 |
Облік витрат на науково-дослідні роботи (НДР) за договорами та розрахунків із замовниками
До складу бюджетних установ входять наукові установи, зокрема науково-дослідні інститути НАНУ, наукові інститути різної галузевої належності та рівня підпорядкування. Науково-дослідна діяльність являє собою специфічний вид виробництва, що має певні особливості. Загальні відмінності наукового виробництва такі:
невизначеність, імовірний характер майбутнього результату. Можна отримати як позитивний, так і негативний результат, що також є продуктом діяльності. Саме тому немає прямого зв'язку витратами наукового виробництва й результатом: однакові витрати не забезпечують аналогічних результатів;
творчий характер наукової праці, роль особистого чинника, непередбачуваність творчих досліджень;
нематеріальність, інформаційний характер продукції. Результатом цього є невідчужуваність, складність вимірювання результату діяльності, що ускладнює оцінювання як роботи, так і працівника. Уявлення щодо нематеріальності наукової продукції не суперечить тому, що ця інформація передбачає наявність матеріального носія і не втрачає своєї інформаційної сутності;
неповторність - науковий пошук завжди спрямований на отримання нових результатів. На відміну від матеріального виробництва, де кожна одиниця продукції здебільшого повторює попередню, а дотримання стандартів є обов'язковим, у науці не може створюватися результат, уже отриманий раніше;
циклічність - кожна НДР є разовим процесом. Цикл може бути достатньо тривалим, що зумовлює часовий розрив між витратами ресурсів і отриманням результатів. Упродовж циклу продукція, як правило, не може видаватися й використовуватися частинами;
продуктивність та високий рівень інтелектуальності продукції. Зазначена особливість пояснюється високим рівнем витрат праці в загальній структурі витрат наукового виробництва, при цьому в складі витрат праці переважає висококваліфікована праця наукових працівників;
специфічність предмета праці, яким у цьому разі виступає сума нагромаджених знань у відповідній галузі. На відміну від матеріального виробництва зазначені предмети праці не споживаються повністю, а використовуються, впливаючи на результат дослідження.
Ці та інші особливості наукового виробництва є базовими під час побудови обліку витрат на НДР за договорами із замовниками.
Витрати, що включаються до собівартості НДР, групують за видами витрат (елементами, статтями), темами, календарними періодами, місцем виконання НДР (відділами, секторами, лабораторіями). Основними статтями витрат, за якими здійснюють планування, облік і калькулювання собівартості НДР, є:
витрати на оплату праці;
нарахування на заробітну плату;
матеріали;
паливо і опалення для науково-виробничих цілей;
витрати на наукові відрядження;
спецобладнання для наукових (експериментальних) робіт;
витрати на оплату робіт сторонніх організацій;
інші прямі витрати;
накладні витрати.
Має свої особливості порядок списання витрат на оплату праці на відповідні теми пропорційно кількості людино-днів, відпрацьованих співробітниками за темами.
За статтею "Спецобладнання для наукових (експериментальних) робіт" обліковують витрати на придбання чи виготовлення устаткування, інструментів, приладів та інших пристроїв, передбачених кошторисом для виконання окремих тем.
Устаткування, яке надійшло, до моменту передавання його в наукові підрозділи обліковується на складі. Якщо спеціальне обладнання за умовою договору (чи письмової згоди замовника) не передається замовникові, то після завершення теми воно інвентаризується, оцінюється за ціною можливого використання й оприбутковується у складі оборотних активів чи запасів. При цьому на вартість оприбуткованого спецустаткування витрати на виконання НДР не зменшуються.
Мають певні особливості також склад накладних витрат і порядок їх списання на окремі теми. Облік витрат на виробництво в наукових установах організується на основі позамовного методу. Об'єктом обліку витрат і калькулювання виступає науково-дослідна тема (замовлення, експедиція), яка виконується за договором із замовником.
Для обліку витрат на виробництво НДР і розрахунків із замовниками призначені рахунки різних класів, кожен з яких має свою побудову й призначення, яке реалізується в назві рахунку:
пасивний субрахунок 351 "Розрахунки із замовниками з авансів на науково-дослідні роботи";
активний субрахунок 634 "Розрахунки із замовниками за науково-дослідні роботи, що підлягають оплаті";
активний субрахунок 635 "Розрахунки із залученими співвиконавцями для виконання робіт за господарськими договорами";
активно-пасивний субрахунок 723 "Реалізація науково-дослідних робіт за договорами";
активний субрахунок 823 "Витрати на науково-дослідні роботи за договорами";
активний субрахунок 826 "Видатки до розподілу".
Найретельніше слід опрацювати побудову та призначення двох останніх субрахунків. У дебет субрахунку 823 "Витрати на науково-дослідні роботи за договорами" впродовж місяця відносять усі прямі витрати, а наприкінці місяця - ще й накладні, які попередньо збираються на субрахунку 826 "Видатки до розподілу". З кредиту субрахунку 823 списують витрати за завершеними, зданими замовникові та оплаченими роботами.
Накладні витрати щомісячно списують на витрати конкретних тем пропорційно обсягам витрат на оплату праці основних виконавців.
Витрати за незавершеними темами до повного їх завершення і здачі замовникам обчислюють у складі незавершеного виробництва.
Основні бухгалтерські проведення з обліку витрат на НДР за договорами наведено у таблиці 4.
Таблиця 4 Типові господарські операції з обліку витрат на науково-дослідні роботи за договорами
№ опера-ції |
Зміст операції |
Кореспонденція рахунків |
||
Дебет |
Кредит |
|||
1 |
2 |
4 |
||
1 |
Нараховано заробітну плату: - виконавцям НДР - адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу |
823 826 |
661 661 |
|
2 |
Проведено нарахування внесків до Пенсійного фонду та інших фондів соціального страхування на фонд оплати праці: - виконавцям НДР - адміністративно-управлінському та обслуговуючому персоналу |
823 826 |
651-654 651-654 |
|
3 |
Передано зі складу до наукових розділів матеріали для виконання НДР |
823 |
231 |
|
4 |
Передано зі складу матеріали тривалого використання науковим підрозділам для виконання НДР |
118 |
231 |
|
Водночас робиться інший запис |
801, 802, 811-813, 823 |
401 |
||
5 |
Придбано спеціальне обладнання для виконання НДР: - на суму без ПДВ |
203 |
313, 323, 351, 364, 631, 635, 675 |
|
- сума ПДВ |
641, 823 |
313, 323, 351, 364, 631, 635, 675 |
||
6 |
Передане спеціальне обладнання зі складу до наукового підрозділу для виконання НДР за договорами |
823 |
203 |
|
Водночас проводять запис на позабалансовому рахунку |
02 |
|||
7 |
Перераховано з поточного, спеціального реєстраційного рахунків для обліку коштів, отриманих як плата за послуги спільним виконавцям, залученим до виконання окремих робіт з НДР |
635 |
313, 323 |
|
8 |
Прийнято виконані роботи від співвіконавців |
823 |
635 |
|
9 |
Повернено на склад невикористані матеріали |
231 |
823 |
|
10 |
Списано і розподілено між темами накладні витрати на виробництво НДР |
823 |
826 |
|
9 |
Визначено результат від реалізації продукції виробничих майстерень |
721 |
432 |
Аналітичний облік витрат на НДР за договорами із замовниками ведуть в картках обліку фактичних витрат на проведення НДР у розрізі встановлених статей калькуляції.
Розрахунки із замовниками за НДР можуть здійснюватися поетапно та за цілком завершені роботи, що відображається в системі бухгалтерських рахунків. Витрати на проведення НДР включають до їх вартості за той звітний період, в якому їх здійснено, незалежно від часу оплати.
Прямі витрати відповідно до документів первинного обліку включають до собівартості НДР безпосередньо за прямими ознаками. Накладні витрати щомісяця (щоквартально) розподіляють пропорційно до заробітної плати персоналу, зайнятого проведенням НДР. Фактичні витрати на здійснення заходів з охорони праці (техніки безпеки, виробничої санітарії, вентиляції тощо), які не належать до капітальних робіт, включають до накладних витрат. Облік накладних витрат має забезпечити узагальнення витрат відповідно до статей визначення фактичного розміру цих витрат загалом по організації незалежно від джерел фінансування.
Фактичну собівартість завершених НДР визначають на підставі даних картки аналітичного обліку фактичних витрат підсумовуванням витрат за калькуляційними статтями за весь період виконання НДР.
Після списання фактичних витрат і здійснення розрахунків із замовниками за даними субрахунку 723 визначають фінансовий результат від реалізації виконаних робіт шляхом зіставлення сум виручених від реалізації НДР (кредит субрахунку 723) і фактичних витрат на її виконання (дебет субрахунку 723). Результат, отриманий від реалізації НДР, списується відповідно в дебет чи кредит субрахунку 432 "Результати виконання кошторису за спеціальним фондами".
Якщо в процесі виконання робіт за темою встановлено перевищення фактичних витрат над вартістю, передбаченою договором, проводиться аналіз причин, які зумовили відхилення. У разі, якщо вказане перевищення виникло через причини, які не залежать від виконавця, договірна вартість робіт за темою перевіряється ще раз із представником замовника і за його згоди може бути переглянута під час кінцевого прийняття робіт.
Задача 1. Облік видатків бюджетних установ
Визначити в кожному конкретному випадку тип і статтю видатків за бюджетною класифікацією.
№ п/п |
Видатки |
Тип видатків |
Стаття |
|
1 |
Оплачено рахунки за воду (1162), газ (1164), електроенергію (1163). |
1160 загальний |
касові |
|
2 |
Видано з каси готівку на витрати з відрядження |
1140 |
касові |
|
3 |
Нараховано заробітну плату штатним працівникам бюджетної установи (1111) |
1110 загальний |
фактичні |
|
4 |
Утримано із заробітної плати прибутковий податок - з доходів фіз. осіб (1110) |
1120 |
фактичні |
|
5 |
Перераховано з поточного бюджетного рахунка в банку постачальника за продукти харчування |
1133 |
касові |
|
6 |
Списано витрачені продукти харчування на підставі меню-вимоги |
1133 |
фактичні |
|
7 |
Перераховано з поточного бюджетного рахунка в банку податки, утримані із заробітної плати |
641-1110, 65-1120 |
касові |
|
8 |
Нараховано орендну плату орендареві за поточний місяць |
1136 |
фактичні |
Задача 2. Облік основних засобів
1. Скласти акт приймання-передавання ф. №03-1 (бюджет), відкрити інвентарну картку типу ф. №03-1 (бюджет) за такими даними:
На підставі наказу директора економічного технікуму за №23 від 16 квітня 200_р. комісія у складі коменданта навчального корпусу Круглик М.А., завідувача лабораторії Мотуз Д.Д. та головного бухгалтера технікуму Корж В.І. здійснила огляд сейфа металевого. Сейф металевий придбано за рахунок бюджетних коштів. Дата випуску сейфа металевого - 20 грудня 200_р, технічний паспорт №668, заводський номер 603472, первісна вартість - 960 грн., у тому числі ПДВ - 160 грн. Об'єкт технічним умовам відповідає. Висновок: об'єкт віднесено до 2-ї категорії підгрупи та дано порядковий номер 1126.
На підставі наказу директора економічного технікуму за №23 від 16 квітня 200_р. комісія у складі представника міністерства освіти інспектора Терещенко І.І., заступника директора з навчальної роботи Ющенка І.В. та головного бухгалтера технікуму Корж В.І. здійснила огляд комп'ютера PENTIUM 100"8 1 14. Комп'ютер отримано як гуманітарну допомогу безкоштовно. Заводський номер 649872, дата виготовлення - 16.01.200_р. Комісією визначено первісну вартість - 1000 грн., знос - 17,5%. Об'єкт технічним умовам відповідає. Висновок: об'єкт прийняти до експлуатації. До акта приймання-передавання прикладається технічний паспорт. Об'єкт віднесено до 2-ї категорії підгрупи та дано порядковий номер 2416.
2. Скласти акт на списання основних засобів ф. №03-3 (бюджет), заповнити інвентарну картку типу ф. №03-3 (бюджет) на підставі таких даних:
5 квітня 200_р. призначена наказом директора економічного технікуму за №7 від 4 січня 200_р. постійно діюча комісія у складі заступника головного бухгалтера Голуб Г.Б., інспектора відділу кадрів Тараненко І.С. оглянула друкарську машинку "Ятрань", інвентарний номер 01620153. Механік комбінату "Ремпобуттехніка", який здійснює за договором технічне обслуговування та ремонт друкарських пристроїв, склав висновок, де зазначив, що при огляді друкарської машинки "Ятрань" встановлено порушення каретки, яка підлягає ремонту.
Внаслідок обстеження комісією складено акт на списання машинки "Ятрань", де зазначено, що друкарська машинка "Ятрань" ремонту не підлягає и повинна бути списана.
Додаткові дані: дата виготовлення друкарської машинки "Ятрань" - 1985 р., дата введення в експлуатацію - жовтень 1986 р., відновлювальна вартість - 250 грн., нарахований знос - 100%. Внаслідок ліквідації машинки оприбутковано деталі на суму 5 грн. 50 коп.
3. Відобразити на рахунках бухгалтерського обліку господарські операції і визначити суми за наведеними далі даними.
До бюджетної установи надійшли:
безкоштовно основні засоби за первісною вартістю 920 грн., знос - 410 грн.;
книги до бібліотеки вартістю 180 грн. 80 коп., вартість початкових палітурних робіт - 48 грн.;
при інвентаризації виявлено надлишки основних засобів і встановлено, що їх первісна вартість становить 580 грн., знос - 350 грн.;
придбано за рахунок розрахунків у порядку планових платежів основні засоби вартістю 960 грн., у тому числі ПДВ - 160 грн.;
установою безкоштовно передано основні засоби, первісна вартість яких становить 360 грн., знос - 140 грн.;
згідно з актом списано основні засоби, що стали непридатними, первісна вартість яких становить 430 грн., знос - 100%;
оприбутковано матеріали, що одержано від ліквідації основних засобів, які залишилися для господарських потреб установи, на суму 18 грн.
Рішення:
1-2) Акт прийняття-передачі основних засобів (типова форма №ОЗ-1 (бюджет)) складається в 2-х екземплярах: перший - для установи, яка здає основні засоби, другий - для установи, яка приймає основні засоби, в комплекті з технічною документацією (передається в бухгалтерію).
Зразки акта приймання-передачі основних засобів, акта списання основних засобів та інвентарні картки к обом актам представлені в додатках.
3)
Зміст господарських операцій |
Сума |
Дебет |
Кредит |
|
До бюджетної установи надійшли безкоштовно основні засоби: за первісною вартістю 920 грн., |
510,00 |
101-122 |
364 |
|
знос - 410 грн. |
410,00 |
812 |
401, 131-133 |
|
До бюджетної установи надійшли книги до |
||||
бібліотеки вартістю 180 грн. 80 коп., |
180,80 |
112 80 |
364, 675 401 |
|
вартість початкових палітурних робіт - 48 грн. |
48,00 |
112 801 |
401 631 |
|
При інвентаризації виявлено надлишки основних засобів і встановлено, що їх первісна вартість становить 580 грн., знос - 350 грн. |
230,00 |
103-122 801 |
711 401 |
|
Придбано за рахунок розрахунків у порядку планових платежів основні засоби вартістю 960 грн., |
800,00 |
101-122 801, 802, 811-813 |
364, 675 401 401 |
|
у тому числі ПДВ - 160 грн. |
160,00 |
801, 802 |
364, 675 |
|
Бюджетною установою безкоштовно передано основні засоби, первісна вартість яких становить 360 грн., знос - 140 грн. |
360,00 140,00 |
401 131-133 |
101-122 101-122 |
|
Згідно з актом списано основні засоби, що стали непридатними, первісна вартість яких становить 430 грн., знос - 100% |
430,00 430,00 |
401 133-133 |
103-122 103-122 |
|
Бюджетною установою оприбутковано матеріали, що одержано від ліквідації основних засобів, які залишилися для господарських потреб установи, на суму 18 грн. |
18,00 |
231, 234, 235, 238, 239 |
711 |
Задача 4. Облік матеріалів і малоцінних та швидкозношуваних предметів
Відобразити на рахунках бухгалтерського обліку господарські операції
№ п/п |
Зміст операції |
Документ |
Сума, грн. |
Дт |
Кт |
|
1 |
До бюджетної установи надійшли матеріли від постачальників у рахунок виставлених акредитивів |
Акт приймання матеріалів На суму виставл акред. На суму вирорист. акред. |
160,00 160,00 |
331 20, 23 |
313, 323 331 |
|
2 |
Списано використані матеріали на підставі виправдувальних документів |
Накладна (вимога) ф.№З-3, забірна картка ф. №З-5, акт списання ф. №З-2 |
250,00 |
801, 802, 811, 812 |
231-236, 238-239 |
|
3 |
Реалізовано зайві матеріали (МШП) бюджетної установи |
акт списання ф. №З-2 |
80,00 |
411 |
221 |
|
На суму коштів від реалізації проводиться запис |
80,00 |
364, 675 |
711 |
|||
4 |
Списано нестачу матеріалів за рахунок бюджетної установи (у межах установлених норм) |
Описи, акти |
35,00 |
801, 802, 811-813, 431, 432, 683, 684 |
201, 204, 205, 231-236, 238, 239 |
|
5 |
Оприбутковано надлишки матеріалів, виявлені при інвентаризації |
Опис "Матеріальні цінності, що надійшли під час інвентаризації" |
24,00 |
231-236, 238, 239 |
711 |
|
6 |
Списано нестачі матеріалів, віднесені за рахунок винних осіб |
Акт списання, протокол інвентаризаційної комісії |
84,00 |
801, 802, 811-813, 431, 432, 683, 684 |
231-236, 238, 239 |
|
Також проводиться запис |
84,00 |
363 |
711 |
|||
7 |
Придбано малоцінні та швидкозношувані предмети, які надійшли від кредиторів |
Накладна, товарно-транспортна накладна |
305,00 |
221 |
675 |
|
Також проводиться запис |
305,00 |
801, 802, 811-813 |
411 |
|||
8 |
Видано зі складу малоцінні та швидкозношувані предмети:... |
Подобные документы
Економічна сутність загальнообов'язкового державного соціального страхування, основні засади обліку таких розрахунків. Вивчення обліку розрахунків з органами соціального страхування на прикладі ТзОВ "ТРК ХІТ Івано-Франківськ" та шляхи його вдосконалення.
курсовая работа [50,5 K], добавлен 04.02.2011Дослідження теоретичних аспектів з обліку внесків на соціальне страхування, практики відображень операцій в регістрах і на рахунках бухгалтерського обліку. Характеристика первинного, аналітичного та синтетичного обліку витрат на підприємствах України.
курсовая работа [48,8 K], добавлен 19.01.2012Дослідження основних теоретичних та прикладних аспектів обліку розрахунків зі страхування, всебічний розгляд економічних і організаційних засад обліку, контролю і аналізу розрахунків єдиного соціального внеску, розгляд методики і організації його обліку.
курсовая работа [73,9 K], добавлен 19.04.2012Необхідність проведення аудиту на підприємствах, його мета, предмет та об’єкти. Особливості проведення аудиту відрахувань на соціальне страхування. Аудит повноти нарахування й сплати відрахувань у Пенсійний фонд, страхових внесків на випадок безробіття.
курсовая работа [473,5 K], добавлен 25.11.2010Поняття прямих та непрямих витрат. Об’єкт обліку виробничих затрат. Складання звітної калькуляції та відомості обліку витрат на виробництво. Розрахунок собівартості продукції на підставі змінних витрат. Складання бюджету закупівлі сировини і виробництва.
контрольная работа [28,5 K], добавлен 15.06.2011Побудова обліку виробничих витрат і вибір методів калькуляції собівартості продукції. Витрати коректуються з урахуванням затверджених у встановленому порядку лімітів. Об'єкт дослідження – харчове підприємство ТОВ "Аріс". Розглянуто удосконалення обліку.
курсовая работа [64,6 K], добавлен 21.12.2008Централізація обліку в виробничих об’єднаннях. Особливості процесу нафтодобування і характеристика об’єктів обліку витрат і калькулювання. Порядок обліку витрат за статтями калькуляції. Зведений облік витрат і калькулювання собівартості продукції.
курсовая работа [54,4 K], добавлен 18.12.2010Основні теоретичні і методичні основи обліку затрат. Продукції птахівництва. Організація обліку і контролю витрат. Продукції птахівництва. Вдосконалення обліку та контролю затрат. Облік витрат на охорону праці. Правове забезпечення обліку витрат.
дипломная работа [129,4 K], добавлен 08.12.2008Дослідження етапів розвитку соціального страхування в Україні. Характеристика організації бухгалтерського синтетичного та аналітичного обліку та особливостей проведення аудиту розрахунків за соціальним страхуванням на підприємстві ТОВ "Енігма ЛТД".
дипломная работа [668,7 K], добавлен 12.10.2010Сутність і синтетичний облік витрат підприємства. Облік доходів та результатів діяльності. Документальне оформлення обліку витрат і доходів на ВАТ "Вінтер". Інформація про види продукції та послуг. Методика і організація обліку витрат на інновації.
магистерская работа [294,7 K], добавлен 26.12.2010Порядок відкриття, переоформлення і закриття рахунків в установах банків. Завдання обліку і контролю руху коштів на рахунках. Форми безготівкових розрахунків в Україні, їх документальне оформлення. Синтетичний і аналітичний облік руху коштів на рахунках.
курсовая работа [250,8 K], добавлен 27.04.2015Бухгалтерський облік на плодоовочевих консервних підприємствах. Економічна суті і значення виробничих витрат у системі бухгалтерського обліку. Особливості консервного виробництва, їх вплив на побудову обліку витрат і калькулювання собівартості продукції.
дипломная работа [119,7 K], добавлен 12.05.2009Проведення обліку загальновиробничих і адміністративних витрат підприємства в економічних умовах в Україні. Журнал реєстрації господарських операцій. Оцінка вибуття виробничих запасів, нарахування амортизації, розрахунок собівартості продукції і прибутку.
курсовая работа [46,3 K], добавлен 08.06.2014Основи організації бухгалтерського обліку в бюджетних установах. Облік фінансування, грошових коштів, доходів і видатків загального фонду. Облік розрахунків з оплати праці, соціального страхування і стипендій. Облік розрахунків з бюджетом.
книга [690,1 K], добавлен 16.03.2007Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції. Обсяг і структура товарної продукції. Показники платоспроможності та ліквідності. Економічний зміст виробничих витрат та завдання обліку виходу продукції. Класифікація витрат виробництва.
дипломная работа [97,4 K], добавлен 22.08.2011Теоретичне обґрунтування обліку розрахунків, механізм формування доходів фондів соціального страхування. Організація бухгалтерського обліку розрахунків, стандарти системи звітності. Організаційні основи контрольно-аналітичної роботи на підприємстві.
курсовая работа [213,2 K], добавлен 17.01.2011Етапи реєстрації підприємства: відкриття у банку тимчасового рахунку для формування статутного капіталу; державна реєстрація суб`єкта підприємницької діяльності; відкриття рахунка в банку. Відображення у бухгалтерському обліку витрат на реєстрацію.
контрольная работа [1,0 M], добавлен 13.07.2009Комплекс банківських послуг клієнтам. Сутність поняття "акредитив". Основні види акредитивів. Умови використання акредитиву. Особливості обліку відкриття акредитива. Первинні документи щодо оформлення операцій з відкриття кредитної лінії клієнту.
контрольная работа [20,3 K], добавлен 13.02.2011Сутність, форми та системи оплати праці. Первинний облік праці та її оплати, синтетичний та аналітичний облік нарахування; облік нарахування внесків до соціальних фондів. Шляхи удосконалення методики бухгалтерського обліку праці та заробітної плати.
дипломная работа [82,3 K], добавлен 03.12.2009Облікова політика ВАТ "Племзавод ім. Літвінова", аудит витрат і виходу продукції. Аналіз залежності собівартості продукції тваринництва від виробничих витрат, облік рівня рентабельності. Резерви зниження собівартості сільськогосподарської продукції.
курсовая работа [116,8 K], добавлен 12.05.2011