Застосування автоматизованих інформаційних систем бухгалтерського обліку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Застосування автоматизованих інформаційних систем бухгалтерського обліку

2. Загальна характеристика інформаційної підсистеми бухгалтерського обліку

3. Організація технології вирішення завдань фінансового обліку в умовах функціонування інформаційної системи обліку: облік матеріальних

запасів

Висновок

Список використаної літератури

фінансовий облік бухгалтерський

Вступ

Організація управління й обліку на підприємстві сьогодні неможливі без застосування інформаційних технологій. Працівники практично всіх сфер господарського життя на виробництві, у торгівлі, у сфері обслуговування використовують у своїй діяльності комп'ютери. Але при цьому далеко не всі з них мають належне уявлення про можливості сучасних комп'ютерних технологій і вміють максимально ефективно їх використовувати.

Поширення інформаційних технологій в економіці та, зокрема, у бухгалтерському обліку, принесло із собою масштабні революційні зміни. Інформаційні системи почали змінювати звичну структуру управління. Якщо раніше вважалося, що керівник має достатні знання для того, щоб контролювати всю роботу, то в інформаційному середовищі кожний працівник має специфічні, лише йому притаманні функції і знання. Крім того, використання споріднених інформаційних систем в управлінні різними виробничими системами приводить до єдиних методів ведення бізнесу, фінансів, обліку, діловодства й управління. Отже, технологічне інформаційне середовище руйнує сталу ієрархію, створюючи на її місці більш гнучкі вільні структури.

Обчислювальна техніка суттєво підвищує якість обробки облікової інформації. При цьому застосування комп'ютерів змінює зміст та організацію праці облікового персоналу: зменшується кількість ручних операцій з обробки первинних документів, систематизації облікових показників, заповнення регістрів та звітних форм. Облікова праця стає більш творчою, спрямованою на організацію й удосконалення обліку.

Організація та проведення аудиту також суттєво змінюються. Тепер аудитори оцінюють не лише роботу обліковців, а і якість алгоритмів обробки даних, реалізованих у комп'ютерних програмах.

1. Застосування автоматизованих інформаційних систем бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік - це безперервне фіксування та аналіз даних, що дозволяють отримати кількісну економічну інформацію про діяльність підприємства. Документування всіх господарських операцій здійснюється встановленими законними методами з використанням визначених законом зразків і форм первинних документів.

Поглиблення ринкових відносин робить істотний вплив на бухгалтерський облік, який все більше і більше наближається до вимог міжнародних стандартів. У зв'язку з цим підвищуються вимоги до кваліфікації бухгалтера, значно розширилося коло вирішуваних ним питань. На сучасному етапі бухгалтер в рівній мірі повинен володіти методами оперативного бухгалтерського обліку, податкового обліку і фінансового аналізу.

Однак оволодіти новими методами роботи неможливо без використання обчислювальної техніки, яка звільняє фінансового працівника від рутинної рахункової роботи. Тому персональний комп'ютер сьогодні - це необхідний інструмент в роботі бухгалтера.

Застосування комп'ютерної техніки вносить значні зміни до організації бухгалтерського обліку, як найважливішої складової системи управління підприємством. Комп'ютерна техніка стала визначним фактором організації обліку.

Єдність інформаційної бази і повністю автоматизований технологічний процес опрацювання облікових даних забезпечується за рахунок одноразового введення інформації. Інтеграція обробки даних первинного обліку, адаптація програмного забезпечення до потреб користувачів, паралельне ведення обліку за декількома стандартами (на базі одних і тих же одноразово введених даних можна отримувати декілька систем оцінок та показників, що розраховуються за різними методиками тощо) досягається шляхом використання різних комп'ютерних програм.

Застосування комп'ютерних систем бухгалтерського обліку призводить до зміни методології його організації. Змінюється організація облікового процесу, підвищується рівень управління, відбувається якісна та кількісна реструктуризація облікового апарату та його функцій. Хоча впровадження комп'ютерної техніки не вносить змін до принципів реєстрації облікових даних, техніка збору і обробки облікової інформації кардинально змінюється. В умовах застосування комп'ютерної техніки кожний з елементів методу бухгалтерського обліку, серед яких - документування господарських операцій, відображення облікової інформації за допомогою подвійного запису на рахунках, використання грошового вимірника та інших - зберігає і навіть збільшує своє значення, однак за формою і сутністю, як правило, трансформується, що призводить до змін у застосуванні елементів методології бухгалтерського обліку.

Особливістю комп'ютерної форми бухгалтерського обліку є те, що вона не існує без конкретної комп'ютерної програми. Для того, щоб не помилитись у виборі програмного забезпечення, необхідно зробити порівняльний аналіз програм, які є на ринку. Порівнюючи програми, слід мати на увазі, що не можна порівнювати програми, які належать до різних класів; перелік вимог до програм потрібно змінювати (доповнювати або скорочувати) залежно від того, які параметри є найважливішими для потреб бухгалтерії підприємства; технічні параметри програм можна порівнювати тільки за умови використання однакових програмних та апаратних платформ.

Програми можуть використовуватись для роботи одного користувача на локальному комп'ютері, роботи декількох користувачів із спільними даними в локальній мережі або через Інтернет-браузер глобальної мережі після введення адреси Web-сервера, на якому знаходиться інформаційна база.

Слід звернути увагу, що для здійснення комплексної комп'ютеризації бухгалтерського обліку доцільним є використання додаткових "допоміжних" бухгалтерських програм, які допомагають бухгалтеру здійснювати та контролювати банківські операції, відсилати по лініях зв'язку відповідні види звітності в державні органи. Наприклад, програма "Бест-Звіт" оформляє й відсилає звітність до податкової інспекції, а програма "Клієнт-банк" контролює банківські операції. Такі програми дозволяють значно зменшити затрати праці з доставки бухгалтерських документів.

Таким чином, розвиток автоматизованих інформаційних систем йде в напрямку більш тісної інформаційної взаємодії бухгалтерського обліку з усіма функціями управління підприємства, організації.

2. Загальна характеристика інформаційної підсистеми бухгалтерського обліку

Інформаційна підсистема бухгалтерського обліку - це упорядкована підсистема збору, реєстрації, узагальнення і спостереження інформації в грошовому вираженні про майно і зобов'язання підприємства шляхом суцільного, безперервного і документованого обліку всіх господарських операцій. В її основу прийнято включати облікові завдання, призначення яких - отримання інформації про фактичний стан керованого об'єкта. Інформаційна підсистема бухгалтерського обліку представляє інформаційні потоки і документообіг, що характеризують сукупність первинної інформації про вчинення господарських операцій, на підставі якої виконується різні угруповання на рахунках аналітичного і синтетичного бухгалтерського обліку з метою отримання зведеної бухгалтерської звітності, використовуваної для аналізу господарської діяльності підприємства, прийняття керівництвом управлінських рішень і наданням вищим і зацікавленим органам. Бухгалтерський облік містить інформацію про майно і зобов'язання підприємства.

Облікові завдання об'єднані в комплекси, що здійснюють сукупність операцій, виконуваних певними ділянками обліку. На середніх і малих підприємствах можливе виконання декількох комплексів одним бухгалтером на одному автоматизованому робочому місці (АРМ). Як правило, такі комплекси мають невеликий об'єм інформації і нескладні аналітичні розробки.

Комплекс бухгалтерських завдань характеризується певним економічним змістом, досягненням конкретної мети, які мають забезпечити функції даної ділянки обліку, ведення певних синтетичних рахунків. Комплекс завдань містить інформацію про якісно-однорідні ресурси підприємства. Наприклад, у комплексі завдань з обліку матеріалів об'єктами обліку є предмети праці, необхідні для виготовлення продукції (сировина, матеріали та ін.)

У комплексі задач використовуються різні первинні документи і складається ряд вихідних аналітичних зведень на основі взаємопов'язаних алгоритмів розрахунків. Алгоритми розрахунків базуються на методичних матеріалах, нормативних документах і положеннях по конкретній ділянці бухгалтерського обліку. До складу кожного комплексу входять окремі задачі, що характеризуються логічно взаємозв'язаними вихідними документами, що отримуються на основі єдиних вихідних даних. Наприклад, у комплексі завдань з обліку основних засобів можна виділити завдання по нарахуванню амортизаційних відрахувань, переоцінці основних засобів.

Незважаючи на деякі відмінності в програмних продуктах різних корпорацій (фірм), що реалізують функції бухгалтерського обліку, можна виділити наступний склад комплексів бухгалтерських завдань для промислових підприємств:

Касові та розрахунково-фінансові операції (операції по касі, операції з банком, розрахунки з підзвітними особами, валютний облік, розрахунки з дебіторами та кредиторами, депоненти, розрахунки з акціонерами, засновниками, розрахунки за претензіями і позабюджетних платежів, розрахунки з бюджетом, розрахунки за кредит).

Облік матеріально-виробничих запасів (облік матеріалів, товарів, випуску готової продукції). Інтеграція з завданнями "складський облік", управління продажами, закупками, облік надходження, відпуску, залишків матеріальних цінностей, облік видачі МШП, переоцінка матеріальних цінностей, облік матеріалів за різними цінами; складання аналітичних відомостей руху матеріальних цінностей, інвентаризація.

Облік праці та заробітної плати. Інтеграція з завданням "табельний облік", автоматичні нарахування та утримання заробітної плати по різним системам оплати, складання розрахунково-платіжної документації, складання платіжної документації по податках до бюджету.

Облік основних засобів та нематеріальних активів (створення електронних інвентарних карток, облік руху основних засобів і НМА; нарахування амортизаційних відрахувань, переоцінка та інвентаризація ОЗ і НМД, списання ОС, здача в оренду, введення ОЗ в експлуатацію).

Облік випуску, відвантаження та реалізації готової продукції. Цей комплекс пов'язаний з функціями управління виробництвом, договорами на поставку готової продукції, маркетинговими операціями і фінансовими розрахунками з покупцями. Використовується для визначення фінансових результатів.

Облік витрат на виробництво; інформаційне пов'язаний з функцією управління виробництвом, а також з такими комплексами облікових завдань, як облік праці та заробітної плати, облік матеріальних запасів, облік основних засобів та ін. Комплексом забезпечується підрахунок витрат на виробництво, облік витрат на вироби основного і допоміжного виробництва за статтями витрат та ін.

Фінансова звітність. У цьому комплексі формуються відомості синтетичного обліку і складається бухгалтерська звітність. Має тісні інформаційні зв'язки з усіма комплексами облікових завдань.

В якості додаткових комплексів, що з'явилися останнім часом в бухгалтерському обліку, можна назвати такі, як фінансовий аналіз, облік зовнішньоекономічної діяльності, облік фінансових інвестицій в основний капітал, облік цінних паперів, облік фінансових вкладень, облік капіталу і резервів та ін. Додатковими модулями забезпечується багатоплановість рахунків бухгалтерського обліку, можливість ведення паралельного обліку в декількох планах бухгалтерського обліку; складання консолідованої звітності корпорації. Як уже зазначалося, склад комплексів бухгалтерських завдань має тенденцію до розширення і поглиблення інформаційних зв'язків з іншими економічними завданнями і появи нових міжфункціональних комплексів задач управління.

3. Принципи проектування та функціонування бухгалтерської інформаційної системи

Інформаційні зв'язки комплексу облікових задач дозволяють виділити три фази обробки, закладені в основу машинних програм.

На першій фазі проводиться первинний облік, складання первинних бухгалтерських документів, їх обробка і складання відомостей аналітичного обліку по кожній ділянці обліку (наприклад, по обліку заробітної плати складається розрахунково-платіжна документація нарахованої та утриманої заробітної плати та ін.) Всі операції перетворення виконуються на підставі пакета прикладних програм конкретної ділянки обліку або вбудованим модулем в єдину програму бухгалтерського обліку.

Другою фазою обробки є складання бухгалтерських проводок та їх розміщення в різних регістрах аналітичного і синтетичного обліку, журнали-ордери за номерами рахунків. Комп'ютерна обробка дозволяє повністю автоматизувати цей процес, формуючи проводки по закінченні виконання кожної ділянки обліку.

Третя фаза обробки полягає в складанні зведеного синтетичного обліку: оборотно-сальдових відомостей, Головної книги, балансу і форм фінансової звітності.

Між комплексами бухгалтерського обліку існують інформаційні зв'язки, взяті в основу організації обчислювальної мережі бухгалтерії. Для таких ділянок обліку, як облік основних засобів, облік готової продукції, облік фінансово-розрахункових операцій, облік матеріальних цінностей, облік праці і заробітної плати, формування вихідної інформації відбувається, як правило, за рахунок первинного обліку та відображення господарських операцій в первинних документах. Для задач по обліку витрат на виробництво і зведеному обліку вхідної інформації, в основному, служать результати рішення (зведені розрахунки) інших комплексів облікових завдань. Особливої ??уваги заслуговує формування інформаційної бази по обліку витрат на виробництво, де основним джерелом є підсумкові дані, отримані раніше при вирішенні завдань з обліку основних засобів, матеріалів, праці та заробітної плати, готової продукції.

Особливо слід зупинитися на інформаційних зв'язках бухгалтерського обліку із зовнішніми організаціями. Цей зв'язок полягає в отриманні нормативних та методологічних матеріалів, а також передачу зведеної фінансової звітності зацікавленим організаціям: вищим адміністративним органам, податковій інспекції, органам статистики, фінансовим організаціям та ін.

Розвиток мережевої обробки дозволяє організувати автоматичний обмін інформацією з автоматизованих інформаційних систем (АІС) інших організацій: банківськими системами (технологія "Клієнт-Банк"), податковими службами та ін.

Організація АІС підприємства (організації, фірми) заснована на встановленні інформаційних зв'язків різних служб управління.

Інформаційні зв'язки бухгалтерського обліку з іншими підрозділами відносяться до різновиду зовнішніх зв'язків. Так, наприклад, при обліку наявності та руху матеріальних цінностей можуть бути задіяні фахівці кількох підрозділів: складу, бухгалтерії, технічного відділу та виробництва. Складський працівник забезпечує ведення картотеки складу, реєстрацію приходу-витрат матеріальних цінностей і отримання первинних документів. Бухгалтер, отримавши первинні документи, виконує бухгалтерські проводки і становить аналітичні зведення. Працівник технічного відділу контролює інформацію про наявність матеріалу на складі, норми його витрат і запаси. Контролюється також відпуск матеріалів у виробництво і повернення з нього. Передбачається чітке розділення функцій між спеціалістами різних підрозділів і бухгалтерії. Всі документи, сформовані в різних підрозділах, наприклад, при виконанні закупівель матеріалів, продажу готової продукції, виробництві, прийманні та відпуску матеріалів, вважаються первинними. Первинні документи можуть надходити в бухгалтерію ззовні на паперових носіях, а також формуватися автоматично на автоматизованих робочих місцях фахівців.

Сформовані автоматично первинні документи по каналах зв'язку передаються на АРМ бухгалтера відповідної ділянки обліку. Для обліку господарських операцій та відображення їх у Головній книзі і звітних документах, працівники бухгалтерії формують проводки по рахунках бухгалтерського обліку.

Для автоматизації формування проводок в машині програмами передбачається створення каталогу типових господарських операцій. Кожна господарська операція може виконати одну або відразу декілька типових проводок по документу. База даних типових проводок може коригуватися і доповнюватися відповідно до вимог підприємства. Опис типовий господарської операції включає в себе наступні елементи:

найменування господарської операції;

кореспонденцію рахунків в проводках; при необхідності можуть бути вказані субрахунки, коди аналітичного обліку, структурні підрозділи;

алгоритми розрахунку суми проводки.

Всі проводки, як уже зазначалося, фіксуються в журналі господарських операцій - реєстр, що містить перелік господарських операцій за звітний період, розташований за датами їх занесення в журнал. Журнали господарських операцій можуть бути організовані по-різному. Для малих і середніх підприємств, як правило, машинної програмою передбачено ведення єдиного журналу, в який заносяться проводки по всіх ділянках обліку. На великих підприємствах ведеться обробка по ділянках обліку на окремих АРМ, де створюються свої журнали господарських операцій, дані яких згодом автоматично концентруються в АРМ головного бухгалтера і використовуються для складання зведеної бухгалтерської звітності.

Схема взаємодії первинних господарських документів, сформованих при вирішенні різних функціональних завдань з їх обробкою у бухгалтерському обліку, представлена на рис. 1.

Рис. 1 Інформаційні зв'язки з бухгалтерським обліком

У підсистемі бухгалтерського обліку передбачено формування фінансових документів, супроводжуючих рух грошових коштів: готівкових (касові ордери) і безготівкових (платіжні доручення та ін.). Ці документи можуть бути пов'язані з документами, створеними в різних функціональних підсистемах. Забезпечується можливість автоматизованого введення банківських виписок у вигляді текстових файлів, що пересилаються модемним зв'язком з банку, а також виконання електронних платежів (в електронних стандартах банків-кореспондентів).

3. Організація технології вирішення завдань фінансового обліку в умовах функціонування інформаційної системи обліку: облік матеріальних запасів

Національним Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України №246 від 20.10.99 року, визначаються методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси та її розкриття в фінансовій звітності.

За цим стандартом запаси - це активи, які:

утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Автоматизоване оброблення даних з обліку матеріальних запасів на практиці може забезпечуватися різними способами. Наприклад:

розробленням спеціалізованою фірмою на замовлення управлінської інформаційної системи підприємства (у тому числі й інформаційної системи обліку);

придбанням універсального програмного комплексу (або його окремого модуля) на ринку програмного забезпечення;

автоматизацією облікового процесу силами фахівців підрозділу з автоматизованого оброблення даних підприємства;

використанням табличних процесорів обліковими працівниками для забезпечення автоматизованого вирішення окремих завдань конкретної ділянки обліку.

При цьому треба враховувати, що облік матеріальних запасів здійснюється на складах і в бухгалтерії підприємства.

Після придбання відповідно до виписаних документів запаси доставляють на склад підприємства або матеріально-відповідальній особі. На складі здійснюють документоване оформлення операцій і первинне оброблення даних з обліку запасів, ведуть аналітичний облік у місцях зберігання матеріальних цінностей. Інформаційна база на цьому рівні - це складська картотека, в якій відображається рух і залишки на конкретну дату або за конкретний період часу.

Облік матеріалів у бухгалтерії ведуть у кількісному й вартісному виразі, в розрізі матеріально відповідальних осіб, балансових рахунків, субрахунків та облікових груп на основі зданих первинних документів зі складів та підрозділів підприємства. Здійснюють розрахунок і формування вихідної інформації регламентного, контрольного і довідкового характеру. Виконується аналіз, прогноз, аудит і прийняття управлінських рішень у цілому по підприємству або структурному підрозділу. Технологічний процес автоматизованого оброблення даних з обліку матеріальних запасів полягає у виконанні всіх потрібних операцій введення, оброблення, збереження й надання потрібної інформації, групування даних на рахунках із метою контролю за наявністю та витратами матеріальних засобів зі своєчасним складанням звітності.

Тому для забезпечення обліку матеріальних запасів можна використовувати окремі програмні модулі, що обслуговують їх облік у місцях зберігання і в бухгалтерії, або створювати різні рівні робочих місць автоматизованої ділянки обліку матеріальних запасів. Останній спосіб передбачає використання комплексної системи організації первинної і вихідної інформації. Єдина база бухгалтерських записів забезпечує потрібною інформацією аналітичний, синтетичний і управлінський облік, формування конкретної звітності.

Спільна інформаційна база дає можливість використовувати таку нормативно-довідкову інформацію, як Довідники: зовнішніх організацій; прізвищ працівників; структурних підрозділів; статей обліку; допустимої кореспонденції рахунків; номенклатура-цінник матеріальних запасів; типових господарських операцій; постійних даних; груп матеріалів тощо.

Для обліку матеріальних цінностей використовують типові форми первинних документів, що утворюють вхідну інформацію:

прибутковий меморіальний ордер;

здавальна накладна;

товарно-транспортна накладна;

накладна на переміщення матеріалів; акт про приймання матеріалів;

лімітно-забірна картка;

вимога;

накладна на відпуск матеріалів на сторону;

картка складського обліку.

Вихідною інформацією складського обліку є:

картка складського обліку матеріалів, оборотна відомість матеріальних цінностей;

довідкова інформація;

інформація про переоцінювання матеріальних цінностей;

реєстр первинних документів;

інвентаризаційна відомість.

А в бухгалтерії основною регламентованою вихідною інформацією з обліку матеріальних цінностей є:

інвентаризаційна відомість наявності матеріальних цінностей;

зведена відомість надходження матеріальних цінностей;

зведена відомість витрат матеріальних цінностей;

оборотна відомість матеріальних цінностей;

картка підзвітної особи;

відомість відображення господарських операцій з обліку матеріальних цінностей на рахунках бухгалтерського обліку;

відомість переоцінювання матеріальних цінностей;

відомість надходження матеріальних цінностей в аналітичному розрізі;

відомість використання матеріальних цінностей;

довідкова інформація обліку і аудиту матеріальних цінностей;

відомість показників прибутку, отриманого від реалізації матеріальних цінностей;

реєстр первинних документів;

журнал обліку відпуску матеріальних цінностей;

прогнозування запасів товарно-матеріальних цінностей;

прогнозування використання матеріальних цінностей.

Є свої особливості автоматизованого обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП).

До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать:

предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;

предмети, які за своєю вартістю не належать до основних засобів незалежно від терміну служби;

формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства;

інвентарна тара тощо.

В аналітичному обліку виокремлюють МШП за місцем зберігання (складський облік) та МШП в експлуатації. Аналітичний облік МШП на складі подібний до обліку матеріальних цінностей, а облік МШП, що перебувають в експлуатації, вимагає виокремлення таких груп:

інструменти,

спецодяг і спецвзуття,

господарський інвентар,

штампи,

спецпристосування,

моделі спеціального і загального призначення.

В середині групи МШП обліковуються за номенклатурними номерами, місцями зберігання і використання (цехами, службами та іншими підрозділами підприємства).

В автоматизації обліку МШП використовують нормативно-довідкова інформація: довідники цехів, складів та матеріально-відповідальних осіб, МШП (номенклатурних номерів), синтетичних рахунків, субрахунків і шифрів аналітичного обліку, винуватців і причин вибуття предметів з експлуатації, операцій руху предметів в експлуатації.

Для оперативного обліку на місцях експлуатації МШП підприємство розробляють графік документообігу, в якому визначають рух первинних документів на підприємстві.

Для обліку МШП використовують основні первинні документи, де описано операції обліку матеріальних цінностей. Крім того, можлива розробка специфічних документів:

повідомлення про здавання на склад (комору) інструмента, що втратив свою придатність до використання;

записка майстра цеху на видавання робітникам із комори інструмента (для тривалого використання);

акт на вибуття інструмента внаслідок зношування чи поломки.

Висновок

З впровадженням інформаційних систем нового покоління суттєво змінюється управління установою в цілому. Застосування комп'ютерів впливає на зміст праці облікового персоналу: зменшується кількість механічних операцій з обробки документів, систематизація облікових показників, заповнення регістрів та звітів. Облікова праця стає більш творчою, спрямованою на організацію та удосконалення обліку.

Основне завдання модуля інформаційної системи керівника - сформувати необхідну інформацію про виробничо-господарську діяльність у потрібному аспекті, наочно, у динаміці та з попереднім аналізом. Основні вимоги до інформації для прийняття управлінських рішень - це своєчасність і вірогідність.

Виробничо-господарська діяльність підприємства характеризується відповідними показниками (детальними й агрегованими), які отримують під час розв'язання відповідних задач. Вони можуть бути об'єднані в логічні групи як за функціями управління (нормативні, планові, облікові, аналітичні і т. ін.), так і за видами ресурсів (засоби виробництва, предмети праці, персонал, фінанси, готова продукція).

Список використаної літератури

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджено наказом МФУ від 31.03.1999 №87

2. Белуха Н.Т. Аудит: Учебник. - К.: Знання, 2000

3. Васьковська М.С. Інформаційні системи обліку: Навч. посібник для студентів спеціальності „Облік та аудит”. - Хмельницький: ТУП, 2003

4. Завгородний В.П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита. - К.: А.С.К., 2008

5. Ильина О.П. Информационные технологии бухгалтерского учета. - СПб.: Питер, 2001

6. Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку й аудиту: Навч. посібник. - К.: Знання, 2004

7. Інформаційні системи в бухгалтерському обліку / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ПП “Рута”, 2002

8. Подольский В.И. Информационные системы бухгалтерского учета/ В.И. Подольский, В.В. Дик, А.И. Уринцов. - М.: ЮНИТИ, 2008

9. Терещенко Л.О. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2004

10. Широков Л.А. Бухгалтерские информационные системы: Учеб. пособие. - М.: МГИУ, 2002

11. Шквір В.Д. Інформаційні системи і технології в обліку / В.Д. Шквір, А.Г. Загородній, О.С. Височан. - Львів: ВНУ „Львівська політехніка”, 2003

Размещено на Allbest.ru

...