Міжнародні стандарти фінансової звітності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контрольна робота

з навчальної дисципліни: Міжнародні стандарти обліку і аудиту

на тему: Міжнародні стандарти фінансової звітності

Київ, 2013 рік



Зміст

1. Міжнародні стандарти фінансової звітності

1.1 Розробка та впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності

1.2 Характеристика міжнародних стандартів фінансової звітності

2. Міжнародні стандарти аудиту

2.1 Значення Міжнародних стандартів аудиту для регулювання професійної аудиторської діяльності

2.2 Характеристика МСА 330 "Дії аудитора у відповідь на оцінені ризики"

Висновок

Список використаної літератури

Додаток



1. Міжнародні стандарти фінансової звітності

В умовах переходу до ринкових відносин головною та основною задачею бухгалтерського обліку визнано отримання точної та достовірної інформації про господарчі процеси і результати діяльності підприємства, необхідної як для оперативного управління підприємством, так і для використання інвесторами, кредиторами, податковими, фінансовими та банківськими органами, а також іншими зацікавленими юридичними і фізичними особами.

Реформування бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів, створення нової нормативної бази бухгалтерського обліку вимагає рішення цієї проблеми на національному рівні.

Міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - МСФЗ) виступають на даний момент ефективним інструментом підвищення прозорості і зрозумілості інформації, яка розкриває діяльність суб'єктів господарювання, створює достовірну базу для визнання доходів і витрат, оцінки активів і зобов'язань, яка надає можливість об'єктивно розкривати і віддзеркалювати існуючі фінансові ризики у звітуючих суб'єктів, а також порівнювати результати їх діяльності в цілях забезпечення адекватної оцінки їх потенціалу та ухвалення відповідних управлінських рішень. Крім того, МСФЗ якісно впливають на можливості керівництва в області управління організацією і надають значні переваги перед конкурентами.

У суб'єктів, які складають звітність за МСФЗ, значно зростає можливість залучити додаткові джерела капіталу та партнерів по бізнесу, які допоможуть забезпечити економічне зростання і процвітання. У свою чергу суб'єкти, використовуючи МСФЗ, мають доступ до інформації про фінансовий стан потенційних партнерів, що слугує додатковим інструментарієм при їх виборі.

Структура стандарту визначається обсягом та змістом питань, які він розглядає. До кожного стандарту входить:

- загальні положення, які пояснюють його мету;

- сферу застосування та містять визначення всіх основних термінів, які використовуються в стандарті;

- порядок оцінки та деталізації інформації відповідних об'єктів у фінансовій звітності.

Маючи таку структуру, стандарти дещо спрощують роботу бухгалтерів та аудиторів, та використання даних обліку.

1.1 Розробка та впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності

Економіка кожної країни має індивідуальні характеристики, що приводить до розбіжностей у обліку та звітності.

В той же час розширення міжнародних зв'язків, виникнення світових ринків капіталу, створення міжнародних компаній зумовлюють необхідність впровадження єдиних правил і процедур ведення фінансового обліку і складання фінансової звітності. Саме тому виникла необхідність розробки таких єдиних правил і процедур.

Для забезпечення гармонізації фінансового обліку і фінансової звітності 29 червня 1973 року був створений Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку на підставі угоди фахових організацій бухгалтерів різних країн. З 1983 року КМСБО об'єднує всі професійні бухгалтерські організації, що входять до складу Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ). На сьогоднішній день до роботи комітету залучаються багато різних організацій.

Відправною точкою впровадження МСФЗ в Україні стало прийняття Кабінетом Міністрів України "Програми реформування системи бухгалтерського обліку".

Поняття "Міжнародні стандарти фінансового обліку" об'єднує сукупність таких документів:

- Передмову до положень МСФЗ;

- Принципи підготовки і подання фінансової звітності;

- Міжнародні стандарти фінансового обліку;

- Роз'яснення до МСФЗ.

Усі перелічені документи взаємопов'язані і створюють єдину систему.

У Передмові до положень МСФЗ викладена мета і порядок діяльності КМСБО, роз'яснюється порядок використання МСФЗ. Принципи підготовки і надання фінансової звітності визначають основи підготовки, надання і використання фінансової звітності.

Самі принципи не є стандартами, але сприяють їх розробці, перегляду і використанню.

Міжнародні стандарти фінансового обліку - це система прийнятих положень, які рекомендовані для впровадження хоч і не є обов'язковими.

У Розв'язаннях до МСФЗ наведені тлумачення понять, особливо неоднозначних, що забезпечує одноманітність використання стандартів та порівняння фінансової звітності.

Суттєве значення для розуміння і практичного застосування МСФЗ має Концептуальна основа, яка містить виклад концепцій фінансової звітності.

Але вона не входить до складу МСФЗ. Тому при виникненні протиріч між концептуальною основою та тим чи іншим стандартом пріоритет віддається останньому.

Більшість МСФЗ стосуються підприємств усіх видів діяльності. Принципи та терміни, які використовуються у МСФЗ орієнтовані передусім на приватні підприємства.

Однак з метою гармонізації фінансової звітності державних підприємств створено Комітет державного сектору Міжнародної федерації бухгалтерів, який розробив і видав Керівництво для фінансової звітності державного сектору. На його основі розробляються Міжнародні стандарти фінансового обліку у державному секторі. Значною мірою вони аналогічні МСФЗ, проте мають розбіжності.

Дослідження свідчать, що багато країн або безпосередньо застосовують МСФЗ, або їхні національні стандарти ґрунтуються на Міжнародних стандартах фінансової звітності.

1.2 Характеристика міжнародних стандартів фінансової звітності

Поточна редакція Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ), станом на 01.01.2012 року, представлена на сайті Верховної Ради України:

1) МСФЗ 1 - перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Мета - забезпечити, щоб перші фінансові звіти суб'єкта господарювання, складені за МСФЗ, та його проміжні фінансові звіти за частину періоду, охопленого цими фінансовими звітами, містили високоякісну інформацію, яка:

- є прозорою для користувачів і порівняльною в усіх відображених періодах;

- забезпечує прийнятну відправну точку для обліку за МСФЗ;

- потребує додаткових зусиль, які не перевищують вигоди для користувачів.

Суб'єкт господарювання застосовує цей МСФЗ:

a) у своїх перших фінансових звітах, складених за МСФЗ;

б) у кожному проміжному фінансовому звіті (якщо такий звіт складається), який він подає за частину періоду, охопленого його першими фінансовими звітами за МСФЗ.

Перші фінансові звіти суб'єкта господарювання, складені за МСФЗ, є першими річними фінансовими звітами, у яких суб'єкт господарювання застосовує МСФЗ і при цьому чітко та беззастережно висловлює в цих фінансових звітах відповідність МСФЗ. Суб'єкт господарювання складає баланс за МСФЗ на початок періоду на дату переходу на МСФЗ. Це відправна точка для його обліку за МСФЗ. Суб'єкт господарювання не подає свій баланс за МСФЗ на початок періоду у своїх перших фінансових звітах, складених за МСФЗ.

2) МСФЗ 2 - платіж на основі акцій.

Метою цього МСФЗ є визначення вимог до фінансової звітності суб'єкта господарювання, що виконує операції, платіж за якими здійснюється на основі акцій. Зокрема, він вимагає від суб'єкта господарювання відображати вплив операцій, платіж за якими здійснюється на основі акцій, на його прибутки або збитки та на фінансовий стан, в тому числі відображати витрати, пов'язані з операціями, за якими опціони на акції надаються працівникам.

Суб'єкти господарювання повинні застосовувати даний МСФЗ для обліку всіх операцій, платіж за якими здійснюється на основі акцій, включаючи:

a) операції, платіж за якими здійснюється на основі акцій з використанням інструментів власного капіталу;

б) операції, платіж за якими здійснюється на основі акцій з використанням грошових коштів;

в) операції, в яких суб'єкт господарювання отримує або купує товари чи послуги на умовах, відповідно до яких суб'єкт господарювання або постачальник цих товарів чи послуг може вибрати розрахунок за операцію грошовими коштами (чи іншими активами), або шляхом випуску інструментів власного капіталу.

3) МСФЗ 3 - об'єднання бізнесу.

Об'єднання бізнесу - це поєднання окремих суб'єктів господарювання в один суб'єкт господарювання, що звітує. Результатом практично всіх об'єднань бізнесу є отримання контролю одним суб'єктом господарювання - покупцем - над одним чи кількома бізнесами - об'єктами придбання.

Мета цього МСФЗ полягає у визначенні фінансової звітності суб'єкту господарювання, який набуває форми об'єднання бізнесу. Зокрема, він встановлює, що всі об'єднання бізнесу треба обліковувати із використанням методу придбання. Таким чином, покупець визнає ідентифіковані активи, зобов'язання та непередбачені зобов'язання об'єкту придбання за їх справедливою вартістю на дату придбання, а також визнає гудвіл, який згодом не амортизується, а перевіряється на зменшення корисності.

За винятком певних випадків, суб'єкти господарювання повинні застосовувати цей МСФЗ до обліку об'єднання бізнесу.

Цей МСФЗ не розглядає:

a) об'єднання бізнесу, за якими окремі суб'єкти господарювання чи бізнеси поєднуються для створення спільного підприємства;

б) об'єднання бізнесу, що пов'язані з суб'єктами господарювання чи бізнесами під загальним контролем;

в) об'єднання бізнесу, що пов'язані з двома чи більше взаємними суб'єктами господарювання;

г) об'єднання бізнесу, за якими окремі суб'єкти господарювання чи бізнеси поєднуються для створення суб'єкту господарювання, що звітує, виключно на контрактних засадах без отримання частки власності.

4) МСФЗ 4 - страхові контракти.

Мета цього МСФЗ полягає в тому, щоб визначити фінансову звітність по відношенню до страхових контрактів суб'єкта господарювання, який надає такі контракти (описаного в цьому МСФЗ як страховик), поки Рада не завершить другий етап проекту з страхових контрактів. Зокрема, цей МСФЗ вимагає:

a) проведення обмежених вдосконалень до обліку страхових контрактів страховиками;

б) розкриття інформації, яка визначає та пояснює суми в фінансових звітах страховика, що походять від страхових контрактів, та допомагає користувачам цих фінансових звітів зрозуміти суму, строки та невизначеність майбутніх рухів грошових коштів від страхових контрактів.

Суб'єкт господарювання повинен застосовувати цей МСФЗ до:

a) страхових контрактів (включаючи договори перестрахування), які він надає, та договорів перестрахування, які він утримує;

б) фінансових інструментів з умовою дискреційної участі, які він емітує.

Цей МСФЗ не розглядає інші аспекти обліку страховиками, такі як облік фінансових активів, утримуваних страховиками, та фінансових зобов'язань, випущених страховиками.

5) МСФЗ 5 - не поточні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність.

Мета МСФЗ полягає у визначенні бухгалтерського обліку активів, утримуваних для продажу, та поданні і розкритті інформації щодо припиненої діяльності.

Зокрема, МСФЗ вимагає, щоб:

а) активи, які відповідають критеріям, що дозволяють класифікувати їх як утримувані для продажу, оцінювалися за балансовою вартістю чи справедливою вартістю мінус витрати на продаж, дивлячись, яка з них нижча, та щоб амортизація цих активів була припинена;

б) активи, які відповідають критеріям, що дозволяють класифікувати їх як утримувані для продажу, подавалися окремо у балансі, а результати припиненої діяльності - у звіті про прибутки та збитки.

Вимоги цього МСФЗ щодо класифікації та подання застосуються до всіх визнаних не поточних активів та ліквідаційних груп суб'єкту господарювання.

6) МСФЗ 6 - розвідка та оцінка запасів корисних копалин.

Мета цього МСФЗ полягає у встановленні фінансової звітності щодо розвідки та оцінки запасів корисних копалин. Зокрема, цей МСФЗ вимагає:

а) деяких удосконалень до існуючих облікових практик щодо видатків на розвідку та оцінку;

б) оцінювати такі активи на зменшення корисності відповідно до цього МСФЗ та оцінювати будь-яке зменшення корисності відповідно до МСБO 36 "Зменшення корисності активів" від суб'єктів господарювання, які визнають активи розвідки та оцінки;

в) розкривати інформацію, яка визначає та пояснює суми у фінансових звітах суб'єкта господарювання, що виникають від розвідки та оцінки запасів корисних копалин, і допомагає користувачам цих фінансових звітів розуміти суми, час та визначеність майбутніх грошових потоків від визнаних активів розвідки та оцінки.

Суб'єктові господарювання слід застосовувати цей МСФЗ до видатків на розвідку та оцінку, які він несе.

Цей МСФЗ не розглядає інші аспекти обліку суб'єктами господарювання, які займаються розвідкою та оцінкою запасів корисних копалин.

Суб'єктові господарювання не слід застосовувати цей МСФЗ до видатків, понесених:

а) раніше, ніж видатки на розвідку та оцінку запасів корисних копалин, такі як видатки, понесені до того, як суб'єкт господарювання отримав юридичні права розвідувати конкретну територію;

б) після доведення технічної здійсненності та комерційної доцільності видобування корисних копалин.

7) МСФЗ 7 - фінансові інструменти: розкриття.

Мета цього МСФЗ - вимагати від суб'єктів господарювання надавати розкриття інформації в їхніх фінансових звітах, яка дає змогу користувачам оцінити:

а) значимість фінансових інструментів для фінансового стану і результатів діяльності суб'єкта господарювання;

б) характер та рівень ризиків, що виникають унаслідок фінансових інструментів, та на які суб'єкт господарювання наражається протягом періоду та на кінець звітного періоду, та як суб'єкт управляє цими ризиками.

Цей МСФЗ застосовуватиметься всіма суб'єктами господарювання до всіх типів фінансових інструментів, за винятком:

а) тих часток у дочірніх, асоційованих та спільних підприємствах, що їх обліковують відповідно до МСБО 27 "Консолідовані та окремі фінансові звіти", МСБО 28 "Інвестиції в асоційовані підприємства" або МСБО 31 "Частки у спільних підприємствах";

б) прав та зобов'язань працедавця, що виникають унаслідок програм виплат працівникам, до яких застосовується МСБО 19 "Виплати працівникам";

в) цей пункт вилучено;

г) страхових контрактів, визначених у МСФЗ 4 "Страхові контракти". Проте цей МСФЗ застосовується до похідних інструментів, убудованих у страхові контракти, якщо МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" вимагає від суб'єкта господарювання обліковувати їх окремо;

ґ) фінансових інструментів, контрактів та зобов'язань щодо операцій, платіж за якими здійснюється на основі акцій, до яких застосовується МСФЗ 2 "Платіж на основі акцій", за винятком того, що цей МСФЗ застосовується до контрактів у межах сфери застосування параграфів МСФЗ 9.

Цей МСФЗ застосовується до визнаних і невизнаних фінансових інструментів.

Суб'єктові господарювання слід розкривати інформацію, яка дає змогу користувачам його фінансових звітів оцінити значимість фінансових інструментів для його фінансового стану та результатів діяльності.

8) МСФЗ 8 - операційні сегменти.

Підприємство повинне розкривати інформацію, щоб надати можливість користувачам фінансової звітності оцінити характер і фінансовий результат діяльності, якою він займається, а також економічні умови, за яких він функціонує.

Цей МСФО повинен застосуватися до:

a) окремої або індивідуальної фінансової звітності підприємства:

- чий борг або інструменти акціонерного капіталу продаються на відкритому ринку;

- який подає або перебуває в процесі подання своєї фінансової звітності до комісії з цінних паперів або іншого регулюючого органу з метою випуску інструментів будь-якого класу на відкритий ринок.

b) консолідованої фінансової звітності групи з материнським підприємством:

- чий борг або інструменти акціонерного капіталу продаються на відкритому ринку;

- який подає або перебуває в процесі подання своєї фінансової звітності до комісії з цінних паперів або іншого регулюючого органу з метою випуску інструментів будь-якого класу на відкритий ринок.

Якщо підприємство, від якого не вимагається застосовування цього МСФЗ, обирає розкриття інформації за сегментами, яка не підпадає під дію цього МСФЗ, то підприємство не повинно описувати таку інформацію як сегментну.

9) МСФЗ 9 - операційні сегменти.

Мета цього МСФЗ - встановити принципи фінансової звітності про фінансові активи та фінансові зобов'язання, які надаватимуть доречну та корисну інформацію користувачам фінансової звітності для їхньої оцінки обсягів, часу та невизначеності майбутніх грошових потоків суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання застосовує цей МСФЗ до всіх статей, на які поширюється сфера застосування МСБО 39 "Фінансові інструменти: визнання та оцінка".

Суб'єкт господарювання застосовує цей МСФЗ для річних періодів, що починаються 1 січня 2013 р. або пізніше. Цей МСФЗ замінює МСФЗ 9, виданий у 2009 р. Проте для річних періодів, які починаються до 1 січня 2013 р., суб'єкт господарювання може за власним вибором застосовувати МСФЗ 9, виданий у 2009 р., а не цей МСФЗ.

Забезпечення прозорості суб'єктів національної економіки має величезне значення, оскільки, ринкова вартість капіталу визначається двома ключовими чинниками: майбутніми доходами та майбутніми ризиками. Деякі ризики дійсно характерні для діяльності самих організацій, проте є й такі, які спричинені відсутністю необхідної інформації, відсутністю точних відомостей про прибутковість капіталовкладень. Кредитори і інвестори згодні одержувати менший прибуток, але бути впевненими в тому, що достовірна, справедлива і точна інформації знизить їх ризики.

Позитивними сторонами застосування МСФЗ як для суб'єктів господарювання, які складають фінансову звітність, так і для зовнішніх користувачів являються:

- можливість отримання необхідної інформації для прийняття управлінських рішень;

- забезпечення порівнянності звітності з іншими організаціями, незалежно від того, резидентом якої країни вони є і на якій території здійснюють господарську діяльність;

- можливість залучення іноземних інвестицій і позик, а також виходу на зарубіжні ринки;

- престижність, забезпечення більшої довіри з боку потенційних партнерів;

- у багатьох випадках велика надійність інформації;

- прозорість інформації, що забезпечується шляхом дотримання правил її складання, а також численними поясненнями до звітності.

Отже, переваги складання фінансової звітності за міжнародними стандартами дійсно є і вони незаперечні для більшості користувачів фінансової звітності.

МСФЗ можна розцінювати як інструмент глобалізації економіки і світових господарських зв'язків. Принципи, закладені в порядок формування звітності згідно МСФЗ, роблять її адекватнішою і здатною відобразити істинний майновий стан організації.

У зв'язку з цим цінність МСФЗ важлива не тільки для іноземних, але й для національних інвесторів також.

Це ще раз підтверджує необхідність і корисність процесу впровадження МСФЗ для всіх секторів економіки України.



2. Міжнародні стандарти аудиту

Аудит як форма інтелектуальної діяльності має певні особливості організації і методики проведення. Міжнародні асоціації бухгалтерів і аудиторів узагальнили досвід організації і методик обліку та аудиту в країнах з різними формами власності і господарювання у вигляді Міжнародних стандартів аудиту (МСА).

Міжнародні стандарти аудиту - це загальні керівні матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їх обов'язків. У них подано професійні вимоги до якостей (компетентність, незалежність, об'єктивність) аудитора та аудиторських висновків і доказів (свідчень). Метою стандартів аудиту є встановлення загальних правил аудиторської діяльності щодо її організації і методики проведення.

Професійні стандарти встановлюються для забезпечення певного мінімального рівня виконання і якості, перш за все тому, що мається на увазі, що громадськість цікавиться і покладається на роботу професіоналів. Стандарти встановлюють мінімальний рівень виконання і якості, якої чекають від аудитора їх клієнти і громадськість. На відміну від процедур аудиту, які виконуються крок за кроком і змінюються залежно від одиничних чинників, таких, як масштаби справи клієнта, виробництво, система бухгалтерського обліку і інших обставин, стандарти є мірою якості виконання. Аудиторські стандарти повинні бути незмінними незалежно від спектру діяльності.

Тема міжнародних стандартів на сьогоднішній стан актуальна для всіх країн світу. Необхідність уніфікації методики аудиторської діяльності визнається більшістю спеціалістів в сфері аудиту та бухгалтерського обліку, що пояснюється цілим рядом об'єктивних причин.

По-перше, на еволюцію стандартів аудита впливає розробка загальновизнаних принципів та вимог до обліку, яка призводить до певної загальності звітності, звідки витикає можливість застосування загальних підходів до аудиту. До того ж результату веде ріст транснаціональних корпорацій (ТНК), так як підприємства, філії і представництва на території держав з неоднаковим рівнем економічного розвитку стають заручниками істотних відмінностей в порядку ведення бухгалтерського обліку, податковому законодавстві, оцінці засобів і формування звітності, то вони мусять приймати єдині принципи ведення бухгалтерського обліку у всіх своїх підрозділах та різних країнах світу. Крім того, в умовах розвитку фондового ринку компанії, акції яких котируються на біржі, стикаються з необхідністю використання універсальних принципів обліку та звітності, для того, щоб звітність була зрозуміла зацікавленим користувачам в будь-якій країні світу.

По-друге, розвитку загальновизнаних стандартів сприяє ріст монополізації в сфері аудиту та консультаційних послуг. На даний час найбільша доля ринку в цей сфері належить не більше чим десяти найкрупнішим компаніям і асоціаціям. І це число продовжує зменшуватися у зв'язку із злиттям деяких ведучих аудиторських фірм.

По-третє, стандарти аудиту обмежують саму можливість проведення неякісного аудиту, оскільки, слідуючи їм, аудитор повинен виконувати хоч мінімальний необхідний набір аудиторських процедур, і його роботу пізніше можна буде перевірите, вивчивши його документи. Крім того, немалий вклад в розробку стандартів аудиту вносять міжнародні організації і національні асоціації аудиторів.

Проблема використання міжнародних стандартів в Україні особливо актуальна у зв'язку з тим, що ринок аудиторських послуг в нашій країні знаходиться в процесі становлення, а розробка стандартів у цій сфері почалась нещодавно і далека від завершення.

На сьогодні єдиних універсальних міжнародних стандартів не існує, скоріше, маються різноманітні групи стандартів, які використовуються в певному доволі широкому колі країн або певному числі фірм. Розробка та введення єдиних, універсальних міжнародних стандартів аудита є важливим етапом розвитку аудиторської діяльності у всьому світі і в цьому заклечається актуальність даної теми.

Об'єктом даної роботи є аудиторська діяльність.

Предметом курсової роботи є Міжнародні стандарти аудиту (МСА), які активно використовуються в сучасній аудиторській діяльності.

Ціль глави роботи - розглянути використання МСА на практиці та виявити їх вплив на професійну аудиторську діяльність.

Для досягнення даної цілі поставлені наступні задачі:

- проаналізувати роль Міжнародних стандартів аудиту в сучасному світі;

- розглянути структуру та значення Міжнародних стандартів аудиту для регулювання професійної аудиторської діяльності;

- описати основні положення професійних стандартів, що регулюють аудиторські процедури, які здійснюються у відповідальність на оцінені ризики суттєвого викривлення на рівні тверджень.

2.1 Значення Міжнародних стандартів аудиту для регулювання професійної аудиторської діяльності

Аудит як елемент ринкових відносин отримав визнання практично у всьому світі. За майже двохсотрічну історію аудиту економічно розвинені країни відпрацювали систему норм, положень та вимог, слідування яким сприяє підвищенню якості та надійності аудиту. Динамічний розвиток фондових ринків і транснаціональних корпорацій, поглиблення міжнародних зв'язків призвели до необхідності розробки уніфікованих вимог до якості аудита, порядку його проведення та професійної етики.

З ціллю задоволення подібних потреб світове співтовариство ініціювало створення певних правил регулювання діяльності аудиторів, для загального вжитку - Міжнародних стандартів аудиту, які дозволяють з однакової позиції підходити до аудиту в різних країнах та в різних галузях економіки. Міжнародні стандарти аудиту (МСА) є загальновизнаним механізмом регулювання існуючих у світовій практиці підходів до аудиту. Призначення, вищезгаданих стандартів полягає в описі, спираючись на єдність методології, основних принципів проведення аудиту в цілях вироблення єдиного розуміння його основної ролі і значення, цілей і завдань, способів і процедур здійснення аудиту, а також основних критеріїв для визначення його якості, що, у свою чергу, дозволяє зацікавленим користувачам бухгалтерської (фінансової) інформації бути упевненими в її достовірності після проведеного аудиту.

Проте Міжнародні стандарти аудиту не можуть врахувати усі національні особливості організації і практики аудиту різних країн. Це пов'язано головним чином з рядом об'єктивних та суб'єктивних обставин розвитку національних економік. Крім того, ряд ведучих економічно розвинених країн має свої стандарти аудиту. Але в той же час при інтеграції будь-якої держави у світову економіку і тим більше глобалізації ринків капіталів і цінних паперів без єдиних для усіх учасників світового економічного розвитку вимог Міжнародних стандартів аудиту не обійтись (особливо за наявності в національних стандартах положень, які докорінно суперечать міжнародним стандартам).

Захистом суспільних інтересів за допомогою розробки високоякісних стандартів, які регулюють проведення аудиту, контролю якості, огляду та інших супутніх послуг займається Рада з міжнародних стандартів аудиту й гарантії достовірності. Щорічно вона видає збірник актуальних документів, супроводжуючи його передмовою, глосарієм, описом структури стандартів та положень, списком останніх змін.

Результатом розвитку ринку аудиторських послуг є те, що сучасні аудиторські фірми мають дуже широкий спектр робіт, які вони виконують. Причому існує досить багато видів робіт, які не пов'язані з формуванням висновку та наданням замовникам впевненості щодо надійності інформації. У теорії аудиту існує багато різних класифікацій послуг, які виконуються аудиторами. Проте стандарти з аудиту мають власне їх групування, яке дозволяє правильно визначити та використовувати стандарти у професійній діяльності аудиторів, схема класифікації наведена на рисунку (додаток).

Крім того, до документів які регулюють професійну діяльність аудитора, відноситься Кодекс етики професійних бухгалтерів, прийнятий Міжнародною федерацією бухгалтерів.

Значення МСА для регулювання професійної аудиторської діяльності полягає у наступному:

- стандарти забезпечують певні гарантії якості підготовки аудиторів, проведення аудиту і певний рівень надійності результатів аудиторської перевірки;

- залучають в практику роботи аудиторів новітні наукові досягнення і сприяють становленню гідного суспільного іміджу професії аудитора;

- з їх допомогою забезпечується зв'язок окремих елементів аудиторського процесу і стає можливим контроль якості роботи аудитора;

- послідовне дотримання стандартів є рішучім доказом та аргументом на користь аудитора при виникненні претензійних справ, судових розглядів на основі жалоб клієнтів.

Суть Міжнародних стандартів аудиту базується на застосуванні професійного судження. У виключних випадках для виконання завдання можливий аргументований аудитором відступ від базових принципів та приписаних процедур.

Будь-яке обмеження використання того чи іншого специфічного стандарту пояснюється в його тексті.

Структура МСА є єдиною. Вона включає в себе:

- Вступ, де відбивається мета стандарту і завдання, що стоять перед аудитором, а також даються визначення найважливіших використовуваних термінів;

- Розділи, де викладають суть стандарту;

- Додатки (для деяких стандартів).

МСА містять загальні вимоги, які пред'являються до проведення аудиту та дій аудиторів. Вони включають:

- ціль аудиту (підтвердження достовірності фінансової звітності);

- вимоги до аудиторів (незалежність, чесність, об'єктивність, професійна компетентність, конфіденційність, професійна поведінка і виконання стандартів);

- вимоги щодо планування аудиту, в тому числі вивчення систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю клієнта;

- вимоги збору аудиторських доказів та виконання аудиторських процедур;

- вимоги щодо документування аудиту (підготовка аудиторських файлів або досьє за результатами роботи з даним клієнтом);

- основні характеристики видів аудиторських вибірок;

- порядок контролю якості роботи в аудиторських фірмах;

- основні положення з розподілу відповідальності, якщо, наприклад, з даним клієнтом працюють різні аудиторські фірми або в аудиті використовуються залучені фахівці, які не є аудиторами;

- вимоги до оформлення і змісту аудиторського висновку.

Так, МСА практично не стосуються питань бухгалтерського обліку, тобто не містять положень з перевірки конкретних ділянок бухгалтерського обліку (наприклад, перевірка основних засобів, дебіторської заборгованості). Ці питання розкриваються іноді в якості практичних прикладів і зазвичай не враховують особливості системи обліку та складання звітності даної країни.

2.2 Характеристика МСА 330 "Дії аудитора у відповідь на оцінені ризики"

Метою цього Міжнародного стандарту є встановлення стандартних положень та надання рекомендацій щодо визначення загальних характеристик, а також планування та виконання подальших аудиторських процедур у відповідь на оцінені ризики суттєвого викривлення на рівні фінансових звітів та тверджень при аудиторській перевірці фінансових звітів.

Аудиторові слід визначити загальні дії для розгляду ризиків суттєвого викривлення на рівні фінансових звітів.

Такі дії можуть складатися з:

- необхідності зберігати професійний скептицизм під час збору та оцінювання аудиторських доказів;

- призначення досвідченішого персоналу або спеціалістів з особливими навичками або використання експертів;

- забезпечення більшого ступеня нагляду або включення додаткових елементів непередбачуваності при відборі подальших аудиторських процедур, які слід виконати.

Необхідно планувати та виконувати подальші аудиторські процедури, характер, визначення часу та обсяг яких відповідають оціненим ризикам суттєвого викривлення на рівні тверджень. Під час подальших аудиторських процедур, аудитор розглядає такі питання:

- суттєвість ризику;

- ймовірність того, що відбудеться суттєве викривлення;

- характеристики класу операцій, залишку на рахунку або розкриття відповідної інформації;

- характер конкретних заходів контролю, які використовує суб'єкт господарювання і, зокрема, є вони ручними чи автоматизованими;

- чи очікує аудитор отримати аудиторські докази, аби визначити ефективність процедур контролю суб'єкта господарювання в запобіганні, виявленні або виправленні суттєвих викривлень;

- характер аудиторських процедур, найважливіших для дій у відповідь на оцінені ризики.

Якщо оцінка аудитором ризиків суттєвого викривлення на рівні тверджень містить очікування того, що процедури контролю функціонують ефективно, аудиторові слід виконати тести контролю для отримання достатніх та відповідних аудиторських доказів того, що процедури контролю функціонували ефективно в відповідні проміжки часу протягом періоду, що перевіряється.

Розробляючи подальші аудиторські процедури, що їх слід виконати, аудитор повинен:

а) розглянути причини оцінки, наданої ризику суттєвого викривлення на рівні тверджень для кожного класу операцій, залишку на рахунку або розкриття інформації, включаючи:

- ймовірність суттєвого викривлення внаслідок конкретних характеристик відповідного класу операцій, залишку на рахунку або розкриття інформації (тобто, властивого ризику);

- чи враховує оцінка аудиторського ризику відповідні заходи контролю (тобто ризик контролю), вимагаючи тим самим від аудитора отримати аудиторські докази для визначення, чи ефективно функціонують заходи контролю (тобто аудитор має намір довіряти операційній ефективності заходів контролю під час визначення характеру, часу та обсягу процедур по суті).

б) отримати тим переконливіші аудиторські докази, чим вища оцінка ризику аудитором.

Становлення ринкової економіки, передача в приватну власність засобів виробництва, розвиток банківського діла та інвестиційна активність ведуть до необхідності модернізації та удосконалення відповідної нормативної бази у сфері аудиторських послуг - Міжнародних стандартів аудиту. Стандарти аудиторської діяльності - це документи, які формулюють єдині вимоги, при дотриманні яких забезпечується відповідний рівень якості аудиту та супутніх йому послуг. Вони призначені для аудиту фінансової звітності, а також супутніх послуг, які проводяться в ході аудиту.

В умовах ринкових відносин та різноманітності форм власності Міжнародні стандарти аудиту грають роль важливого інструмента в системі професійного незалежного аудиту. Завдяки слідуванню МСА аудитор стає все більш помітною особою в очах учасників аудиторських відносин, спираючись на МСА аудитор формулює професійну думку про достовірність і відповідність законодавству тих документів, що прямо або опосередковано характеризують ефективність і прозорість господарської діяльності у корпоративному сектору економіки.

Впровадження Міжнародних стандартів аудиту та розробка на їх базі національних стандартів та нормативів аудиту тісно пов'язані з безпосереднім розвитком та функціонуванням аудиту в цілому.

Таким чином, значення МСА полягає в тому, що вони сприяють інтеграції національного аудиту в міжнародні економічні відносини, забезпечують розвиток аудиторської професії у відповідності з професійними вимогами світового рівня, а також єдиний підхід до проведення та розуміння аудиту та його якістю.



Список використаної літератури

1. Міжнародні стандарти фінансової звітності 1-9 (за ред. від 01.01.2012 р.).

2. Подольский В.И. Международные и внутрифирменные стандарты аудиторской деятельности: учеб. пособие / В.И. Подольский, А.А. Савин, Л.В. Сотникова / Под ред. Проф. В.И. Подольского. - М.: Вузовский учебник, 2006.

3. Суворов С.П., Парушина Н.В., Галкина Е.В. Международные стандарты аудита: учеб. пособие / Суворов С.П., Парушина Н.В., Галкина Е.В. - М.: ИД "ФОРУМ": ИНФА - М, 2007.

Додаток

бухгалтерський облік аудит

Размещено на Allbest.ru

...