Методика планування дебіторської заборгованості підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

321

Зміст

Вступ

1. Економічна сутність дебіторської заборгованості, види та фактори, що визначають обсяг та структуру дебіторської заборгованості підприємства

2. Аналіз обсягу та структури дебіторської заборгованості підприємства

3. Методика планування дебіторської заборгованості підприємства

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

В сучасній практиці фінансового управління підприємствами одним із самих проблематичних елементів оборотних активів являється дебіторська заборгованість. Порушення нормального циклічного процесу її трансформації в грошових засобах на рівні окремих підприємств являється основою механізма розвитку кризиса неплатежів в масштабі всієї економіки. Деформація операційного циклу на цій стадії являється джерелом цілого комплекса проблем, які втягують підприємство в стан загального кризису, наприклад, втрати ліквідності і в кінцевому підмсумку призводить до зупинки діяльності підприємства. Значна питома вага дебіторської заборгованості в складі оборотних активів зумовлена не тільки загальним станом економіки (дефіцит грошових засобів, масові неплатежі, недосконалість нормативної і законодавчої бази ), на її величину значний вплив також здійснюють специфічні умови діяльності підприємства. На сьогодні об'єктивною причиною зниження платіжної дисципліни покупців і замовників виступає загальний економічний стан. Кризовий стан економіки, масові неплатежі значно сповільнюють своєчасність розрахунків, призводять до збільшення залишків несплаченої продукції. До суб'єктивних причин можна віднести неефективність заходів, які застосовує підприємство по стягуванню дебіторської заборгованості і пільгові умови надання кредитів.

Предметом дослідження даної роботи є дебіторська заборгованість підприємства.

Мета роботи - розробка політики кредитування покупців, спрямована на збільшення прибутку підприємства, прискорення розрахунків і зниження ризику неплатежів.

В якості основних задач можна виділити:

аналіз стану дебіторської заборгованості, її складу, структури;

формування аналітичної інформації, яка дозволяє контролювати дебіторську заборгованість;

визначення реальної вартості дебіторської заборгованості в умовах змінної покупної спроможності грошових засобів;

аналіз і розробка політики розрахунків обгрунтування умов надання кредиту окремим покупцям;

контроль за відповідністю умов надання кредиту покупцям і одержання комерційного кредиту від постачальників;

прогнозування дебіторської заборгованості;

пошуку шляхів прискорення оборотності дебіторської заборгованості;

вивчення показників якості і ліквідності цієї заборгованості;

вплив дебіторської заборгованості на фінансові результати підприємства.

дебіторський грошовий заборгованість

1. Сутність дебіторської заборгованості, види та фактори, що визначають обсяг та структуру дебіторської заборгованості підприємства

Сучасний етап економічного розвитку країни характеризується значним уповільненням платіжного обороту, а також коли при розрахунках між продавцем і покупцем відгрузка і оплата товарів не співпадає в часі. Це призводить до появи і росту дебіторської заборгованості на підприємствах.

Дебітор (лат.debitor - боржник, зобов'язаний) - сторона з зобов'язанням, яка повинна здійснювати певну дію ( в обумовленних термінах та обсягах ) або утриматися від її здійснення. В якості дебітора можуть виступати тільки дієздатні фізичні та юридичні особи, тобто особи, які можуть брати на себе певні фінансові зобов'язання та нести відповідальність за їх виконання.

Дебіторами торговельного підприємства виступають його різні контрагенти, які згідно з договірними умовами мають певну заборгованість перед підприємством, тобто є його боржниками.

Взагалі, існує дуже багато визначень щодо дебіторської заборгованості, наприклад:

Дебіторська заборгованість - сума боргів на користь підприємства від юридичних осіб та фізичних осіб у результаті господарських взаємовідносин [№4с.189];

Дебіторська заборгованість - сума рахунків до одержання; форма тимчасового відлучення засобів із обороту підприємства, яке виникло в результаті поставки товарів, робіт, послуг в кредит [№12 с.231].

Виникнення дебіторської заборгованості може бути спричинено:

недостачами;

розтратами;

крадіжками;

псуванням цінностей;

простроченням платежів.

Виникнення дебіторської заборгованості обумовлено тим, що договірні відносини торговельного підприєства з його різними господарськими котрагентами можуть передбачити певний часовий лаг (проміжок часу ) між прийняттям на себе певних зобов'язань та їх фактичним виконанням.

Поточна дебіторська заборгованість ділиться на:

дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги ( крім заборгованості, забезпеченої векселями);

дебіторська заборгованість по розрахункам з бюджетом: по виданим авансам, нарахованим авансам, нарахованим доходам, по внутрішнім розрахункам;

інша поточна дебіторська заборгованість.

Крім того, будь-яка з поточної дебіторської заборгованості може бути визнана безнадійною. Безнадійна дебіторська заборгованість - це поточна заборгованість, відносно якої: є впевненість в її не поверненості боржником

або по якій минув термін позовної давності.

Довгострокова дебіторська заборгованість розподіляється на:

заборгованість орендаря за фінансовою орендою;

надання позик іншим підприємствам;

надання позик фізичним особам;

заборгованість, що виникає при надзвичайних подіях - пожеже, повені,

крадіжки тощо [№ 22 с.8-14].

Залежно від характеру відносин, що обумовлюють виникнення дебіторської заборгованості, виділяють такі види дебіторської заборгованості:

1.Дебіторська заборгованість споживачів:

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, термін оплати яких ще ненастав;

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, які неоплвчені в встановлений термін ;

Дебіторська заборгованість за векселями одержаними.

2.Дебіторська заборгованість постачальників.

3.Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом.

4.Дебіторська заборгованість за розрахунками з персоналом.

5.Інші види дебіторської заборгованості або дебіторська заборгованість інших контрагентів.

Для характеристики стану дебіторської заборгованості торговельного підприємства використовують також інші класифікаційні ознаки.

Залежно від характеру виникнення виділяють:

заборгованість, що зумовлена нормальним процесом господарсько-фінансової діяльності торговельного підприємства;

заборгованість, пов'язана з порушенням фінансової дисципліни.

Залежно від терміну порушення договірних умов розрізняють:

заборгованість, термін оплати якої ще не настав;

заборгованість з порушеним терміном виконання зобов'язань

Залежно від плановості виникнення можна вмділити:

заборгованість, виникнення якої планувалося підприємством;

заборгованість, яка виникла в ході проведення певної господарської операції в зв'язку з недобросовістністю партнерів підприємства .

Залежно від можливостей погашення виділяють :

- заборгованість, що потенційно може бути погашена (імовірність погашення оцінюється в інтервалі від 0.7 до 1.0 );

заборгованість, факт погашення якої є сумнівним в зв'язку з тяжким фінансовим становищем боржників (сумнівна заборгованість ). Ймовірність її погашення з урахуванням факторів ризику оцінюється в інтервалі 0.2- 0.7 ;

заборгованість , що не може бути погашена ( імовірнвсть погашення нижча за 0.2, термін прострочки виконання від 3 до 1 року). Цей вид заборгованості характеризується ще терміном “ безнадійна заборгованість “ [№5 с.329-334; №15 с.544-547].

Дебіторська заборгованість (кошти в розрахунках ) є однією з можливих форм існування обігових активів підприємства.

Проте надмірний обсяг виникнення дебіторської заборгованості, порушення термінів її погашення або неможливість погашення взагалі є досить негативними ознаками стану фінансів торговельного підприємства. Зростання обсягів дебіторської заборгованості свідчить про відволікання коштів не за призначенням, їх неефективне використання або навіть втрату.

Виникнення дебіторської заборгованості в певних межах є нормальною ознакою процесу фінансово-господарської діяльності будь-якого підприємства, зумовлене природою та особливостями діяльності, однак кожен господарюючий суб'єкт зацікавлений в оптимізації обсягу.

Це обумовлено тим, що скорочення дебіторської заборгованості є одним з наявних резервів зниження потреби підприємства в обігових активах та прискорення швидкості їх обігу.

Управління дебіторською заборгованістю передбачає передовсім знання факторів, що обумовлюють її виникнення.

Розглянемо фактори, що обумовлюють обсяги дебіторської заборгованості постачальників підприємства ( таблиця 1).

Виникнення інших видів дебіторської заборгованості залежить від таких факторів, як :

Аванси, видані робітникам - обсяги та необхідність проведення господарських операцій, що оплачуються готівкою, кількість та тривалість відряджень працівників підприємства.

2. Розрахунки з бюджетом - ступінь рівномірності отримання прибутків, здійснення витрат, характер діючої системи оподакування та сплати окремих видів податків .

3 .Розрахунки з власниками (акціонерами ) - завершеність формування

статутного фонду, поточна платоспроможність власників (акціонерів).

Таким чином, обсяги дебіторської заборгованості торговельного підприємства формуються під впливом широкої системи факторів як внутрішнього так і зовнішнього характеру. Детальніше розглянемо фактори як внутрішнього характеру так і зовнішнього.

Фактори впливу зовнішнього середовища пов'язані передовсім з кон'юнктурою споживчого ринку, ринку товарних та матеріальних ресурсів. Вони обумовлюють можливості використання комерційного та споживчого кредиту як інструменту реалізації економічних інтересів підприємства-стимулювання товарообороту, формування конкурентноспроможного товарного асортименту тощо. Вплив цієї групи факторів вивчається на основі проведення моніторингу стану відповідних ринків, змін їх кон'юнктури.

Фактори внутрішнього середовища обумовлені дією кожної окремої політики, що проводить торговельне підприємство - асортиментної, цінової, маркетингової, матеріально-технічного постачання тощо. Харатер та ступінь ефективності кожної політики, що проводиться,обумовлює їх вплив на обсяги дебіторської заборгованості підприємства.

Дебіторська заборгованість постачальників підприємства може бути

обумовлена необхідністю оновлення товарного портфеля підприємства,

змінами в асортименті товарів, що реалізуються, розширенням кола- постачальників або необхідністю співпраці з конкретним постачальником.

Розглянемо фактори, що обумовлюють обсяги дебіторської заборгованості покупців підприємства ( таблиця 2)

Розглядаючи фактори, що обумовлюють обсяги дебіторської заборгованості торговельного підприємства на певний період (дату), необхідно визначити не лише фактори формування дебіторської заборгованості також фактори, що обумовлюють обсяги її погашення.

Взаємозв'язок між цими факторами наочно демонструє модель

ДЗк=ДЗп+ВДЗ за пр-ПДЗ за пр

де ДЗп, ДЗк - відповідно, обсяги дебіторської заборгованості на початок і кінець періоду;

ВДЗ за пр - виникнення дебіторської заборгованості за період;

ПДЗ за пр. - погашення дебіторської заборгованості за період.

Погашення дебіторської заборгованості обумовлюється її якістю, яка повною мірою залежить від факторів внутрішнього середовища підприємства - обгрунтованості управлінських рішень, пов'язаних з утворенням дебіторської заборгованості в попередні періоди [№ 15 с.546 ].

Розрізняють два аспекти якості - ризик і термін. Для деяких галузей характерно наявність високоризикових дебіторських заборгованостей, в той час як в інших галузях відсутня. Кожне підприємство повинно вирішувати, який рівень ризику воно готове прийняти, якщо воно хоче залишитися конкурентним і прибутковим у своїй галузі.

Всі дебіторські заборгованості повинні перетворитися в грошові засоби як можна в більш короткі терміни. Це означає твердий контроль над простроченими рахунками, так як чим більш давнім становиться борг, тим менш визначена перспектива його погашення:

Вартість поточних боргів 100%

Вартість прострочених на 30 днів боргів 90%

Вартість прострочених на 90 днів боргів 80%

Вартість прострочених на 100 днів боргів 50%

Вартість боргів за період більше 12 місяців 30%

Розглянемо ризики виникнення заборгованості при використанні різних форм розрахунків ( таблиця 3 ).

Отже, під якістю дебіторської заборгованості слід розуміти вірогідність одержання цієї заборгованості в повній сумі. Показником цієї вірогідності є термін утворення заборгованості, а також питома вага простроченої заборгованості в загальній сумі .

2. Аналіз обсягу та структури дебіторської заборгованості підприємства

Об'єктом обліку є суми боргових вимог ( заборгованостей), які утворилися у різних фізичних осіб і юридичних осіб перед підприємством у процесі господарської діяльності. Це можуть бути операції пов'язані з проплатою підприємства авансових платежів за поставку йому в майбутньому товаро-матеріальні цінності (надання послуг) з безпідстав ним списанням банком коштів з розрахункового рахунка, з утворенням боргів за нестачі та невідповідніть якості отриманих цінностей обумовленим технічним умовам з вини постачальника або транспортної організації,з оплатою по виконавчим документам та з розрахунками по іншим операціям, які не пов'язані з основною господарською діяльністю.

Дебіторська заборгованість як складова елементу фінансової звітності активу має визнаватись і відображатись у балансі та звіті про фінансові результати в грошовій сумі.

Інформація про дебіторську заборгованість та її розкриття у фінансовій звітності регулюються положеннам стандарту бухгалтерського обліку N10 “Дебіторська заборгованість “. Згідно з ПСБО № 10 пункт 13, наводиться інформація про дебіторську заборгованість, яка повинна бути розкрита у Примітках до фінансової звітності.

Положення ( стандарт ) бухгалтерського обліку № 10 визначає методичні основи формування інформації про дебіторську заборгованість і її розкриття в фінансовій звітності, і використовується підприємствами, організаціями і іншими юридичними особами незалежно від форм властності (крім бюджетних установ).

Відповідно п. 5 ПСБО № 10 дебіторська заборгованість призначається активом ( відображається в активі баланса підприємства ) якщо діє ймовір-

ність одержати підприємством майбутніх економічних вигід і може бути достовірно визначена її сума.

Згідно ПСБО № 2 “ Баланс “ визнана активом дебіторська заборгованість відображається в балансі підприємства по видам:

Розділ 1 “Необоротні активи “, стаття “Довгострокова дебіторська заборгованість “ ( рядок 050).

Розділ2 “Оборотні активи “, статті :

“Дебіторська заборгованість за товари, роботи ,послуги “(рядок 160-162);

“Дебіторська заборгованість за розрахунками “(рядок 170-200);

“ Інша поточна дебіторська заборгованість “ (рядок 210).

В підсумку, джерелами інформації дебіторської заборгованості виступають форма № 1, форма № 2.

Формування політики дебіторської заборгованості підприємства (або його кредитної політики по відношенню до покупця продукції) передбачає проведення такої аналітичної роботи.

Основні етапи аналізу дебіторської заборгованості підприємства:

Аналіз дебіторської заборгованості підприємства за попередній період

Формування принципів кредитної політики по відношенню до покупця продукції.

Визначення можливої суми фінансових засобів, які інвестуються в дебіторську заборгованість по товарному ( комерційному) і споживчому кредиту.

Формування системи кредитних умов.

Формування стандартів оцінки покупцяі диференціація умов надання кредита.

Формування процедури інкасації дебіторської заборгованості.

Забезпечення використання на підприємстві сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості.

Складання ефективних систем контроля за рухом і своєчасною інкасацією дебіторської заборгованості.

1.Аналіз дебіторської заборгованості підприємства за попередній період

Основною задачею цього аналізу є оцінка рівня і складу дебіторської заборгованості підприємства, а також ефективності інвестування в її фінансових засобів. Аналіз дебіторської заборгованості по розрахункам з покупцями проводиться в розрізі товарного ( комерційного ) і споживчого кредита.

На першому етапі аналіза оцінюється рівень дебіторської заборгованості підприємства і його динаміка в попередньому періоді.

Оцінка цього рівня здійснюється на основі визначення коефіцієнта вівільнення оборотних активів в дебіторську заборгованість, який розраховується за наступною формулою:

Також необхідно оцінити загальні обсяги формування дебіторської заборгованості, динаміку його зміни, вивчити зміну обсягів заборгованості окремих груп дебіторів підприємства: постачальникі, покунців, бюджету, персоналу та інших дебіторів.

В процесі аналізу проводиться групування дебіторів, розраховуються темпи росту дебіторської заборгованості в цілому по підприємству та по окремих групах дебіторів, питома вага дебіторів в загальному обсязі заборгованості.

На другому етапі аналізу визначають середній період інкасації дебіторської заборгованості і кількість її обертів в періоді.

Середній період інкасації дебіторської заборгованості характеризує її роль в фактичному продовжені фінансовогоі і загального операційного цикла підприємства. Цей показник розраховується по формулі:

Кількість обертів дебіторської заборгованості характеризується швидкість обертання інвестуємих в неї засобів протягом визначеного періоду. Цей показник розраховується за наступною формулою:

На третьому етапі аналізу оцінюється склад дебіторської заборгованості по окремим її “віковим групам “, тобто по передбаченим термінам її погашення. Аналіз обсягів та питомої ваги в загальному обсязі окремих вікових груп заборгованості дозволяє наочно виявити гостроту проблеми погашення дебіторської заборгованості.

Нормальною поточною дебіторською заборгованістю слід вважати заборгованість з терміном виникнення до 3 місяців. Висока питома вага цієї вікової групи в складі заборгованості свідчить про добру платіжну дисципліну дебіторів підприємства. Чим більша питома вага заборгованості старших вікових груп, тим більші труднощі можуть виникнути з її погашенням.

На четвертому етапі аналіза подрібно розглядається склад простроченої дебіторської заборгованості, виділяються сумнівна і безнадійна заборгованості. В процесі цього аналіза використовуються наступні показники:

коефіцієнт простроченої дебіторської заборгованості і середній “вік” простроченої (сумнівної і безнадійної) дебіторської заборгованості.

Коефіцієнт простроченої дебіторської заборгованості розраховується по формулі:

Середній “вік” простроченої (сумнівної, безнадійної) дебіторської заборгованості розраховується за наступною формулою:

На п'ятому етапі аналіза визначають суму ефекта, одержаного від інвестування засобів в дебіторську заборгованість . В цих цілях суму додаткового прибутку, одержаного від збільшення об'єма реалізації продукції за рахунок надання кредита, співставляють з сумою додаткових затрат по оформленню кредита і інкасації заборгованості, а також прямих фінанасових затрат від не повернення боргу покупцями ( безнадійна дебіторська заборгованість, списана в зв'язку з неплатоспроможністю покупця і термін позовної давності якої минув). Розрахунок цього ефекта здійснюється за наступною формулою:

Едз = ПДЗ - ТЗдз - ФП дз,

де Едз - сума ефекта одержаного від інвестування засобів в дебіторську заборгованість за розрахунками з покупцями;

Пдз - додатковий прибуток підприємства, одержаного від збільшення об'єма реалізації продукції за рахунок надання кредита;

ТЗдз - поточні затрати підприємства, які пов”язані з організацією кредитування покупців і інкасації борга;

ФПдз - сума прямих фінансових втрат від не повернення борга покупцями.

Поряд з абсолютною сумою ефекту, можна розрахувати і відносний показник - коефіцієнт ефективності інвестування засобів в дебіторську заборгованість. Він розраховується за наступною формулою:

Формування принципів кредитної політики по відношенню до покупця продукції

В процесі формування принципів кредитної політики по відношенню до покупців продукції вирішуються два основних питання:

в яких формах здійснюється реалізація продукції в кредит;

який тип кредитної політики потрібно вибрати підприємству.

Як уже згадувалося раніше, існує товарний ( комерційний ) кредит і споживчий.

товарний ( комерційний ) кредит - представляє собою форму оптової реалізації продукції її продавцом на умовах відстрочки платежу, якщо така відстрочка перебільшує звичайні терміни банківських розрахунків. Звичайно товарний кредит надає оптовому покупцю продукцію на термін від 1 до 6 місяців.

споживчий - ( в товарній формі ) представляє собою форму роздрібної реалізації товарів покупцям ( фізичним особам ) з відстрочкою платежу. Він надається звичайно на термін від 6 місяців до 2 років.

Визначення можливої суми фінансових засобів, які інвестуються в дебіторську заборгованість по товарному ( комерційному) і споживчому кредиту.

При розрахунку цієї суми потрібно враховувати плануємі обсяги реалізації продукції в кредит; середній період надання відстрочки платежа по окре-

мим формам кредита; середній період відстрочки платежу виходячи із господарської практики, яка склалася ( він визначається по результатам аналіза дебіторської заборгованості в попередній період ); коефіцієнт співвідношення собівартості і ціни реалізуємої в кредит продукції.

Розрахунок необхідної суми фінансових засобів, інвестуємих в дебіторську заборгованість здійснюється за наступною формулою:

4. Формування системи кредитних умов.

В склад цих умов входять наступні елементи:

Термін надання кредиту ( кредитний період ).

Розмір наданого кредита (кредитний ліміт ).

Вартість надання кредита ( система цінових знижок при здійсненні розрахунків за одержану продукцію ).

Характеризується системою цінових знижок при здійсненні розрахунків за одержану продукцію. Разом зі строками надання кредиту така цінова знижка характеризує норму процентної ставки за наданий кредит. Алгоритм такого розрахунку характеризується наступною формулою:

Встановлюючи вартість товарного чи споживчого кредита, потрібно мати на увазі, що його розмір не повинен перебільшувати рівень процентної ставки по короткостроковому фінансовому (банківському) кредиту. В протилежному випадку він не буде стимулювати реалізацію продукції в кредит, так як покупцю буде вигідно взяти короткостроковий кредит в банку ( на термін, рівний кредитному періоду встановленому продавцом) і розрахувтись за одержану продукцію при її покупці.

Система штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язання покупцямми.

5.Формування стандартів оцінки покупця і диференціація умов надання кредита.

Формування системи стандартів оцінки покупців включає наступні основні елементи:

визначення системи характеристик, які оцінюють кредитоспроможність окремих груп покупців;

формування і експертиза інформаційної бази проведення оцінки кредитоспроможності покупців;

вибір методів оцінки окремих характеристик кредитоспроможності покупців;

групування покупців продукції по рівню кредитоспроможності;

диференціація кредитних умов в відповідності з рівнем кредитоспроможності покупців.

Формування стандартів оцінки покупців і диференціація кредитних умов здійснюються окремо по різним формам кредита - товарному і споживчому

6. Формування процедури інкасації дебіторської заборгованості.

В складі цієї процедури повинні бути передбачені: терміни і форми попереднього і наступного нагадування покупцям про дату платежу; можливості і умови пролонгування борга по наданому кредиту .

7. Забезпечення використання на підприємстві сучасних форм рефінансування дебіторської заборгованості.

Розвиток ринкових відносин і інфраструктури фінансового ринка дозволяють застосовувати в приктиці ряд нових форм управління дебіторською заборгованістю - її рефінансування, тобто ускорений перевод в інші форми оборотних активів підприємства: грошови засоби і високоліквідні короткотермінові цінні папери.

Основними формами рефінансування дебіторської заборгованості є:

факторинг;

облік векселів, які видані покупцям продукції;

форфейтинг.

Факторинг - це операція з інкасування банком або іншою юридичною особою дебіторської заборгованості клієнта з виплатою суми рахунків відразу або в міру стягнення заборгованості

Облік векселів являє собою фінансову операцію по їх продажі банку (або іншому фінансовому інституту, іншому господарюючому суб'єкту) по відповідній ціні, яка встановлюється відповідно до їх номінала , терміна погашення і облікової вексельної ставки.

Форфейтинг - це фінансова операція по рефінансуванню дебіторської заборгованості по експортному товарному кредиту шляхом передачі переводного векселя в користь банка з виплатою останньому комісійної винагороди.

8. Складання ефективних систем контролю за рухом і своєчасною інкасацією дебіторської заборгованості.

Такий контроль організовується в рамках побудови загальної системи фінансового контроля на підприємстві як самостійний його блок. Одним із видів таких систем є “Система АВС” застосовуючи до портфеля дебіторської заборгованості підприємства. В категорію “А“ включаються при цьому найбільш великі і сумнівні види дебіторської заборгованості ( так названі “ проблемні кредити“); в категорію “В“ - кредити середніх розмірів; в категорію “С” - остальні види дебіторської заборгованост які не здійснюють значного впливу на результати фінансової діяльності підрпиємства.

Критерієм оптимальності розробленої і здійснюваної кредитної політики будь-якого типу і по будь-яким формам наданого кредиту, а відповідно і середнього розміру дебіторської заборгованості по розрахункам з покупцями за продукцію, що реалйзується їм, виступають наступні умови:

Враховуючи все вищесказане виділимо в аналізі особливо важливі моменти. Так, при аналізі заборгованості необхідно: контролювати стан розрахунків з покупцями відповідно до простроченої заборгованості; виявляти концентрацію заборгованості і пов'язані з цим ризики несплати.

3. Методика планування дебіторської заборгованості підприємства

Оцінка реальної вартості дебіторської заборгованості здійснюється такими можливими способами :

по-перше, серед загального об'єма давно простроченої заборгованості виділяються конкретні борги, ймовірність повернення яких по тим чи іншим причинам дуже мала:

по - друге, на основі статистичного аналіза або експертної оцінки знаходиться коефіцієнт ймовірності безнадійних боргів в залежності від строка прострочки заборгованості:

Узагальнююча оцінка ймовірності погашення заборгованості проводиться шляхом розрахунку загального коефіцієнта ймовірності (КІПзаг)

Більшість підприємств, які надають товари в кредит, використовують показники:

заборгованість в днях продаж (DSO), виділяють наступні методи :

метод оборотного рахунку

оскільки заборгованість звичайно співвідноситься з останнім продажем, коефіцієнт потрібно розраховувати з використанням фактичних даних по останнім продажам.

2. метод середніх квартальних значень розраховується як співвідношення заборгованості до продаж за остальні три місяця і множиться на 92 дні.

3.метод середньорічних значень, розраховується як співвідношення заборгованість в кінці року до річних продаж і помножити на 365 днів.

спірні борги :

більшість підприємств страждає від збільшення частки неоплачених боргів внаслідок претензій по проданому товару або незгода з підсумками рахунків

одержання готівкових засобів в відсотках до плануємих.

коефіцієнт дебіторської заборгованості по катергоріям клієнтів.

Основним методом поточного планування знову утвореної дебіторської заборгованості по реалізації продукції ( робіт, послуг ) виступає розподілення планових обсягів грошових надходжень від поставленого плана продаж на основі планових коефіцієнтів інкасації.

Організація управління дебіторською заборгованістю є одним із факторів, який визначає фінансове благополуччя підприємства як з точки зору його доходності, так із точки зору рівня його ліквідності. Вона повинна бути націлена на рішення наступних задач:

мінімізація фінансових ризиків, пов'язаних з можливістю збитків від списання безнадійних боргів;

мінімізація втрат від можливого інфляційного обесцінення суми заборгованості;

мінімізація недоодержаного дохода в зв'язку з неможливістю активного комерційного використання суми заборгованості;

мінімізація фінансових ризиків, пов'заних з можливим дифіцитом грошових засобів, які знаходяться в розпоряджені підприємства.[№ 16 с.31-33].

Говорячи про конкретний зміст процеса оптимізації управління дебіторською заборгованіст, його можна розподілити на три складові:

1.виробітка загальних принципів, тобто політика управління дебіторською заборгованістю;

2.управління фактичною дебіторською заборгованістю;

3. планування знову утвореної дебіторської заборгованості, тобто попередній розрахунок і контроль поточної величини показника дебіторської заборгованості і її структури, яка виникає в зв'язку з здійсненням поставленого на плановий період обсягу продаж.

При цьому центральне місце в сучасній методології займає планування дебіторською заборгованістю по реалізації продукції (робіт, послуг). Це пов'язано з тим, що остальні види дебіторської заборгованості (заборгованість перед підприємством зі сторони підзвітних осіб, бюджета, дочірних компаній, позичальників, акціонерів і т. д.) як правило не носять системного характера і обумовлені перш за все особливостями системи фінансових відносин конкретного підприємства.

Наступною складовою політики управління дебіторською заборгваністю є формування політики інкасації, тобто стратегічних нормативів розподілення загального обсягу плануємої виручки на базі розрахованих коефіцієнтів інкасації, які відображають взаємозв'язок моментів відгрузки продукції і її фактичної ( планової ) оплати ( яка може здійснюватися авансом, по факту і в розстрочку ).

Розробка політики інкасації дебіторської заборгованості передбачає встановлення на підприємстві певної системи процедур, пов'язаних із справленням боргів.

Управління фактичною дебіторською заборгованістю здійснюється по наступним основним напрямкам:

комплексний аналіз структури і динаміки заборгованості по її термінам по видам, по видам продукції і по дебіторам;

оцінка реальної вартості даної дебіторської заборгованості і списання безнадійних боргів;

оцінка необхідності і можливості факторинга (продажі дебіторської заборгованості );

побудова плана погашення дебіторської заборгованості.

В ході аналіза структури і динаміки фактичної дебіторської заборгованості дається оцінка політики товарного кредита, що склалася і інкасації, а також рівня організації контроля взаєморозрахунків з контрагентами. Особливу увагу потрібно звернути на наступні моменти:

при аналізі заборгованості по її термінам потрібно співставити одержані дані з аналогічними показниками за попередні періоди;

при наявності значного обсягу простроченої дебіторської заборгованості потрібно оцінити, наскільки реальний термін оплати більше встановленого договором. Даний показник являється основним критерієм ефективності організації системи контроля взаєморозрахунків з покупцями;

якщо по підсумкам аналіза заборгованості по видам продукції були виділені окремі види продукції, по яким середні терміни дебіторської заборгованості більше середніх термінів по компанії в цілому, потрібно провести додаткові дослідження ефективності виробництва і реалізації даних видів продукції;

як правило, висока ступінь концентрації дебіторської заборгованості є негативним фактором:чим значний обсяг заборгованості окремого дебітора, тим вище рівень фінансового ризику, зв'язаного з залежністю підприємства з фінансового благополуччя боржника.

В заключення можна ще раз відмітити, що дана на підприємстві система міроприємств по оптимізації управлінню дебіторською заборгованістю є одним із ключових факторі , що впливають на ефективність процеса реалізації його прордукції. Раціональність управління дебіторською заборгованістю значно впливає на доходність підприємства і в багато в чому визначає рівень його поточної забезпеченості грошовими засобами. Тому управління дебіторською заборгованістю - це постійний пошук золотої середини між протилежними потягами максимально забезпечити зберігання активів, з однієї сторони, і залучення споживачів -з іншої . Процес оптимізації управління дебіторською заборгованістю повинен бути не тільки внутрішньо послідовним, але і тісно взаємопов'язані зі всією системою фінансового менеджмента підприємства як на рівні прийняття рішень, так і при складанні планів і виробітці загальної стратегій управління підприємством, враховуючи його галузевих, організаційно -правових і індивідуальних особливостей.

Висновки

Таким чином, дебіторська заборгованість - це заборгованість підприємств, організацій, осіб даному підприємству. Це як відсоткова позика клієнта, розмір якої визначається умовами підпариємства щодо розрахунків зі своїми клієнтами .

Виникнення дебіторської заборгованості обумовлено тим, що договірні відносини торговельного підприєства з його різними господарськими котрагентами можуть передбачити певний часовий лаг (проміжок часу ) між прийняттям на себе певних зобов'язань та їх фактичним виконанням.

Проте надмірний обсяг виникнення дебіторської заборгованості, порушення термінів її погашення або неможливість погашення взагалі є досить негативними ознаками стану фінансів торговельного підприємства.

В умовах переходу до ринку багато підприємств потрапили в зону господарської невизначеності і підвищення ризику, вперше стали перед необхідністю об'єктивної оцінки платосроможності і надійності своїх партнерів, постійного контролю за якістю розрахунково - фінансових операцій і розрахункової дисципліни.

Відвернення коштів в дебіторську заборгованість призводить до фінансових утруднень, підприємство буде відчувати нестачу коштів для придбання виробничих запасів, виплати заробітної плати, розрахунків з бюджетом, постачальниками. Окрім того, заморожування коштів призводить до сповільнення оборотності капіталу. Тому кожне підприємство повинно бути зацікавлене в скороченні термінів погашення платежів шляхом удосконалення розрахунків, своєчасного оформлення розрахункових документів, передоплати тощо.

Нагальним питанням на даний час, є питання ефективності планування і управління дебіторською заборгованістю підприємства. Серед методів планування потрібно виділити такі методи як: коефіцієнт імовірності безнадійних боргів в залежності від терміну прострочки заборгованості; доля безнадійних боргів в середньорічному обсязі дебіторської заборгованості; ймовірність повернення боргів; розподілення планових обсягів грошових надходжень від встановленого плану продаж на основі планових коефіцієнтів інкасації. За допомогою цих методів можна більш точно оцінити обсяг майбутніх грошових надходжень, а також сформувати резерв по сумнівним боргам.

Політика управління дебіторською заборгованістю - це опис властивих конкретному підприємству нормативів надходження грошових засобів від реалізації продукції в касу і на розрахунковий рахунок підприємства. Наявність у підприємства чітко вираженої політики управління заборгованістю полегшує процедуру короткострокового планування руху грошових засобів і прийняття кожнодневних оперативних рішень, а також стабілізує її зовнішні фінансові відносини і покращує імідж підприємства в очах її партнерів.

Дана на підприємстві система міроприємств по оптимізації управлінню дебіторською заборгованістю є одним із ключових факторів, що впливають на ефективність процеса реалізації його прордукції. Від її продуманості і відповідності умовам ринкової кон'нктури напряму залежить ступінь розташування до партнерству зі сторони її клієнтів. В той же час раціональність управління дебіторською заборгованістю значно впливає на доходність підприємства і в багато в чому визначає рівень його поточної забезпеченості грошовими засобами. Тому управління дебіторською заборгованістю - це постійний пошук золотої середини між протилежними потягами максимально забезпечити зберігання активів, з однієї сторони і залучення споживачів -з іншої .

Список використаної літератури

1. Положення ( стандарт ) бухгалтерського обліку № 10 “ Дебіторська заборгованість “ . Затверджено Міністерством фінансів України від 31 березня 1999 року № 237.

2. Положення ( стандарт ) бухгалтерського обліку № 2 “ Баланс “ . Затверджено Міністерством фінансів України від 31 березня 1999 року №87.

3. Амуржуєв О. В. Неплатежі : способи подолання і скорочення.:М.1994.

4. Бандурка О. М. , Коробов М. Я. Фінансова діяльність підприємства.:К. “Либідь” 1998.

5. Бланк І.А.Фінансовий менеджмент.Учбовий курс :К.Ніка Центр Ельга.2001

6. Брихгем Ю.,Гапенськи Л.Фінансовий менеджмент.Повний курс:В2-х томах.Переклад з англ.;Під редакцією Ковальова -СПБ.:Економічна школа,1997.

7. БутинецьФ.Ф. Бухгалтерський облік в торгівлі.:Ж,ПП “Рута “.2002.

8. Ван Хорн Дж.Основи управління фінансами.Переклад з англ.-М. Фінанси і статистика , 1996.

9. Едвардс Б.Управління по кредитному менеджменту.:М,Інфра .М,1996

10. Єфимова О.В.Фінансовий аналіз.:М.Бухгалтерський облік, 2002.

11. Крисенко Т. Дебіторська заборгованість.//ГОловний бухгалтер №6(56) лютий 2000.

12. Ковальов В.В.Фінансовий аналіз : методи і процедури.:М.Фінанси і статистика, 2001.

13. Карбовник А. М. Деякі аспекти управління дебіторською заборгованістю та їх вплив на джерела формування оборотних коштів.//Фінанси підприємства.№9 2001.

14. Крейніна М.Н.Фінансовий стан підприємства.Методи оцінки.:М.ДІС.1997.

15. Мазаракі А.А. , Лігоненко Л.О. Економіка торговельного підприємства.: К. “ Хрещатик “.1999.

16. Окулов О.В.Управління дебіторською заборгованістю підприємства. //Банківські послуги № 3, 2002.

17. Павлова Л.Н.Фінанси підприємства.:М.”Фінанси”.Видавниче об'днання “ ЮНІП “1998.

18. Тарасенко Н.В.Економічний аналіз підприємства.:К,2000.

19. Ткаченко Н.М.Бухгалтерський фінансовий облік.:К.”АСК”2000.

20. УнковськаТ.Е.Фінансо рівновага піпдприємства. Монографія .:К. Видавництво “Генеза “, 1997.

21. Уткіна М.Методика управління дебіторською заборгованістю підприємства автомобільного транспорту.//Вісник КНТЕУ №2 2001

22. Шаповалова А.П. Облік дебіторської заборгованості.//Вісник КНТЕУ №10 2001

Размещено на Allbest.ru

...