Облік грошових коштів на поточному рахунку в національній валюті

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Будь-яка форма підприємницької діяльності передбачає активний обмін коштами. Посередниками в цих розрахунках є спеціальні державні та комерційні господарські одиниці - банки.

У процесі господарської діяльності постійно здійснюються допоміжні грошові розрахунки між підприємствами, між підприємством і бюджетом, органами страхування, громадськими організаціями, фізичними особами, завдяки чому завершується перетворення грошової форми виділених коштів на виробничі запаси, одержання гронової виручки та чистого прибутку, що міститься в ній. Отже, грошові розрахунки - найважливіший фактор обороту коштів, а їхнє своєчасне завершення є необхідною умовою безперервного процесу виробництва.

Порядок проведення операцій на рахунках регулюється чинним законодавством України і нормативними актами Національного банку України. Відкриваються і закриваються рахунки згідно з Інструкцією "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах", затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 р. № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України І 7 грудня 2003 р. за № 1172/8493 зі змінами та доповненнями.

Актуальність даної теми підтверджується тим, що усі суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють між собою розрахунки за товари, послуги, цінні папери, що звісно ж потребує використання обліку грошових коштів на поточному рахунку в національній валюті. Окрім того, поточні рахунки в національній валюті необхідні і для зберігання коштів.

Метою реферату є дослідження та аналіз інформації про облік грошових коштів на поточному рахунку в національній валюті.

1. Порядок відкриття поточних рахунків в установі банку

Підприємства, їхні відокремлені підрозділи, фізичні особи (в тому числі фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності) можуть відкривати поточні та інші рахунки в будь-яких банках України та інших держав за власним вибором і за згодою цих банків. Власник рахунка протягом трьох робочих днів від дня відкриття або закриття рахунка повідомляє номер цього рахунка податковому органу за місцем своєї реєстрації і банкам, у яких уже мав відкриті рахунки в національній чи іноземній валюті. Поточні рахунки в національній валюті відкривають для підприємств, що здійснюють науково-дослідницьку, виробничу та іншу комерційну діяльність з метою одержання прибутку, мають основні та оборотні засоби і самостійний баланс. З поточного рахунка здійснюють операції, що забезпечують комерційну та іншу діяльність підприємства (розрахунки за товарно-матеріальні цінності з постачальниками і покупцями продукції; надання та одержання послуг; одержання заробітної плати й сплата обов'язкових платежів до бюджету і державних фондів; операції, пов'язані з забезпеченням власних матеріально-побутових потреб, та інші згідно із статутною діяльністю підприємства).

Підприємствам, що мають філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які знаходяться на окремому балансі та є самостійними платниками державного податку, а також структурним підрозділам, які відокремлюються в процесі приватизації, за клопотанням власника основного рахунка і за згодою установи банку, в якому відкривається поточний рахунок, можуть бути відкриті поточні рахунки для здійснення розрахунків за місцезнаходженням цих підрозділів.

При відкритті всіх видів рахунків банк повинен у триденний строк повідомити про це податкову інспекцію за місцем реєстрації власника рахунка.

Для відкриття поточного рахунка в банк подають такі документи:

1. Заяву про відкриття рахунка.

2. Копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємства у виконавчих органах влади.

3. Копію рішення про створення, реорганізацію підприємства, засвідчену нотаріально або органом, що прийняв таке рішення.

4. Копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально. Установа банку, в якому відкриваються рахунки (субрахунки), робить відмітку про відкриття такого рахунка на примірнику статуту (положення), на якому зроблено відмітку податкової інспекції про реєстрацію підприємства в податкових органах, відтак цей примірник повертають власнику рахунка.

5. Копію документа, який підтверджує, що підприємство взято на облік у податкових органах.

6. Картку зі зразками підписів директора та його заступника, головного бухгалтера та його заступника і відбитком печатки.

7. Копію документа про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену нотаріально або органом, який здійснює реєстрацію.

8. Копію документа про реєстрацію в органах Фонду соціального страхування України, засвідчену нотаріально або органом, який здійснює реєстрацію.

Підприємства, які проводять власну діяльність на орендній території, додатково подають нотаріально засвідчену копію договору про оренду. Суб'єкти підприємницької діяльності (повні командитні товариства, фермерські господарства, підприємці без створення юридичної особи тощо), наявність статуту для яких не передбачено законом, статут для відкриття рахунка не подають.

Картку зі зразками підписів та відбитком печатки подають усі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності (незалежно від форм власності), яким відкривають рахунки в установах банків.

Право першого підпису належить керівнику підприємства, якому відкривають рахунок, а також іншим посадовим особам, уповноваженим керівником. Право другого підпису належить головному бухгалтеру та уповноваженим ним особам. Якщо посада головного бухгалтера не передбачена або в разі, коли ця посада тимчасово не заміщена тощо, власник рахунка робить про це відмітку в картці зі зразками підписів і відбитком печатки. По рахунках юридичних осіб, в штаті яких відсутні особи, що мають право другого підпису, а також підприємців (без утворення юридичної особи) в установи банків подається нотаріально засвідчена картка зі зразком підпису тільки власника рахунка.

У картці зі зразками підписів і відбитком печатки зазначають номер рахунка та ідентифікаційний код (номер) власника рахунка, підтверджений відповідними довідками статистичних або податкових органів.

2. Розрахунково-платіжні документи. Їх характеристика та використання

Первинними документами при обліку грошових коштів на поточному рахунку в національній валюті є наступні:

o чек грошовий - це грошовий документ установленої форми, що містить беззаперечну вказівку власника поточного рахунку (чекодавця) банкові сплатити зазначену в чеку суму конкретній особі чи пред'явникові чека. Основне призначення грошового чека - бути інструментом отримання готівкових коштів із поточного рахунку підприємства;

o об'ява на внесок готівки виписується підприємством у разі внесення готівкових коштів на поточний рахунок;

o супроводжувальна відомість (при передачі готівки через інкасатора або надсиланні поштою);

Для обліку операцій за платіжними картками відкриваються карткові рахунки.

Платіжна картка - це спеціальний засіб платежу у вигляді емітованої, встановленої в законодавстві пластикової чи іншої картки, що використовується для ініціювання переказу грошей, оплати вартості товарів, переказу грошей на інші рахунки, отримання готівки, інших операцій з договором. Відкриття карткових рахунків відбувається на тих самих умовах, що і поточних рахунків.

Підприємства, незалежно від форм власності, всі розрахунки з іншими підприємствами повинні здійснювати в безготівковій формі. Безготівкові розрахунки - це переказ певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також переказ банками за дорученням під-в і громадян коштів, внесених ними готівкою в каси банків на рахунки одержувачів коштів.

Банківські операції щодо рахунків підприємства проводяться на підставі розрахунково-платіжних документів установленої форми.

Найпоширенішими з них є: платіжні доручення, платіжні вимоги, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, заяви на виставлення акредитиву, об'яви про внесення готівки, грошові чеки тощо. Форми цих документів затверджені НБУ.

Об'ява про внесення готівки використовується для оформлення операцій із зарахування готівки на поточний рахунок підприємства. Об'ява складається з трьох частин: перша -- власне об'ява -- залишається в банку, друга -- квитанція -- повертається підприємству для підтвердження внеску, а третя -- ордер -- додається до виписки банку з поточного рахунка підприємства.

Грошовий чек -- наказ банку власника рахунка про видачу готівки з його поточного рахунка пред'явникові чека в сумі, зазначеній в останньому.

Платіжне доручення -- доручення (наказ) банку про перерахування з поточного рахунка підприємства в безготівковій формі певних сум на рахунок одержувача (постачальнику, підряднику, казначейству, фондам соціального страхування та ін.).

Платіжна вимога-доручення -- розрахунковий документ, який виписується одержувачем (постачальником, підрядником) і подається у свій банк з метою одержання коштів за товарно-матеріальні цінності, роботи, послуги. Таку ж мету має і вимога-доручення, але вона надсилається платникові та після його згоди на оплату (акцепту) він передає її у свій банк як доручення.

Підставою для відтворення операцій з наявності й руху грошових коштів є виписка банку. У ній реєструються всі операції з надходження та списання коштів з поточного рахунка та показується їх залишок на початок і кінець дня. До виписки додаються розрахунково-платіжні документи, на підставі яких проведено операції.

Одночасно виписка є й регістром аналітичного обліку.

Таким чином, виписка - це другий примірник записів з поточного рахунка підприємства, які здійснює банк.

Виписку банку з поточного рахунка (копія записів на цьому рахунку) з доданням відповідних первинних документів (об'ява на внесок готівки, чек, платіжне доручення, розрахунковий чек тощо) щоденно або в інші узгоджені з підприємством строки (залежно від частоти операцій по розрахунковому рахунку), передають уповноваженому представникові підприємства або особам, які мають право підпису грошових документів. Виправлення у виписці банку підтверджуються підписом головного бухгалтера установи банку та відбитком круглої печатки. Виправлення в первинних грошових документах не допускаються. Якщо у виписці знайдено суми, зараховані на поточний рахунок помилково, або в ній не відображено сум здійснених операцій, власник рахунка має негайно повідомити про це банк, який в наступних виписках робить виправлення через зарахування (списання) відповідних претензійних сум. Періодично і на 1 січня письмово підтверджується залишок коштів на рахунку згідно з даними банку.

Виписка - основний документ, згідно з яким бухгалтер складає кореспонденцію рахунків про рух коштів; вона є реєстром аналітичного обліку та підставою для бухгалтерських записів. Подання до банку первинних документів і прийняття їх банком не є підставою для обліку операцій доти, поки вони не будуть відображені у виписці.

У виписці банку обов'язково зазначають такі реквізити:

1. Номер поточного рахунка підприємства.

2. Дату попередньої виписки і дату руху коштів.

3. Залишок коштів до руху коштів.

4. Суми операцій.

5. Номери документів.

6. Розрахункові рахунки-кореспонденти (на які або з яких почався рух після виконаних протягом дня розрахунків).

Для правильного ведення обліку розрахункових операцій їх слід чітко формулювати у первинних документах і докладно розписувати суми платежу, зокрема коли платіж складається з кількох сум.

Своєчасна підготовка документів і здійснення розрахунків дасть змогу уникнути грошових штрафів. З цією метою необхідно вивчати інструкції про порядок внесення платежів (податків) до бюджету, інших фондів, а також угоди підприємства зі своїми партнерами, консультуватися з працівниками банків, юристами, аудиторами, досвідченими бухгалтерами.

Розрахункова і платіжна дисципліна є одним із найважливіших елементів роботи бухгалтера.

3. Синтетичний та аналітичний облік грошових коштів на поточному рахунку в національній валюті

Синтетичний облік операцій за поточним рахунком в національній валюті здійснюють на субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті». На дебеті субрахунку відображають надходження (збільшення) грошей, на кредиті -- їх списання. Сальдо субрахунку може бути тільки дебетовим і показує залишок грошей на певну дату.

Оборот по дебету цього рахунка показує надходження готівки з каси, одержання коштів від реалізації, повернення банківських кредитів, надходження заборгованостей від покупців і замовників та ін.

На кредиті рахунка 31 відображають зменшення коштів у зв'язку з видачею готівки в касу, погашенням заборгованостей постачальникам, підрядникам, до бюджету, в банк за одержані кредити, тобто списання коштів. Основні бухгалтерські проводки за рахунком 31 «Рахунки в банках» (субрахунок 311 «Поточні рахунки в національній валюті») наведено в табл. 1.

Віднесення цих сум до валових доходів або валових витрат залежить від правил ведення податкового обліку згідно зі ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутків підприємств», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 22. 05. 1997 р. № 283/97-ВР.

Табл. 1. Основні бухгалтерські проводки за рахунком 31 «Рахунки в банках» (субрахунок 311 «Поточні рахунки в національній валюті»)

Облік операцій за рахунками 31 «Рахунки в банках» ведуть в Журналі-ордері № 1 с.-г. та відомостях № 1.2 с.-г.. Записи в Журналі-ордері та відомостях здійснюють по мірі надходження виписок банку після їх перевірки з документами. У виписках і перевірених документах проти кожної суми зазначають номер кореспондуючого рахунку. Суми з кожної опрацьованої виписки записують у Журнал-ордер та відомість підсумками з деталізацією сум за кореспондуючими рахунками. Ведення відомості поряд з журналом-ордером обумовлено доцільністю спільного збереження всіх розрахунково-платіжних документів, що підтверджують записи у виписках банку.

В кінці звітного періоду в Журналі-ордері № 1 с.-г. та відомостях підраховують підсумки оборотів в кореспонденції з іншими рахунками і визначають залишки на перше число наступного за звітним місяця, що повинен відповідати наведеному у виписці банку за останній день місяця.

Обороти за кредитом субрахунків 311 «Поточні рахунки в національній валюті» Журналу-ордера № 1 с.-г. переносять в Головну книгу в колонку «Оборот за кредитом» субрахунку 311. Одночасно суми, що складають цей оборот, записують за дебетом відповідних кореспондуючих рахунків у Головній книзі в розділ «Обороти за дебетом».

На суми, що відображені в Журналі-ордері № 1 с.-г., з кредиту субрахунків 311 в дебет рахунків 14, 15, 23, 67, 68, 69, 92 та інших складають аркуші-розшифровки. Суми, що відображені у відомостях до Журналу-ордера № 1 с.-г., за дебетом субрахунків 311 з кредиту рахунків 70, 71, 72, 73, 74, 75 також складають аркуші-розшифровки (для занесення їх в Журнал-ордер № 6 с.-г).

В тих випадках, коли аркуші-розшифровки не складаються, при занесенні сум з відомостей до Журналу-ордера № 1 с.-г. в кінці журналу-ордера за належністю необхідно вказати, що підстава знаходиться при Журналі-ордері № 1 с.-г. за ______ місяць 200__ р.

Залишок коштів на поточному рахунку в національній валюті та інших рахунках в банку в національній валюті (особовий рахунок за розрахунковими чековими книжками, спеціальний рахунок за капітальними вкладеннями та ін.) повинні дорівнювати даним останньої за місяць виписки банку і Головній книзі.

Висновки

В умовах ринкової економіки найбільше ліквідна частина майна організації - безготівкові кошти, представляють її робочий капітал. Від його розміру і чіткої постановки бухгалтерського обліку залежить фінансова стійкість фірми, її платоспроможність. Завданнями обліку безготівкових коштів є:

1) повна і своєчасна реєстрація операцій, пов'язаних із рухом робочого капіталу на рахунках у банках;

2) контроль за наявністю коштів, їхньою цілістю і цільовим використанням;

3) повне, своєчасне і правильне відображення в облікових регістрах поточних операцій по надходженню і вибуттю даного капіталу;

4) контроль за дотриманням розрахунково-платіжної і кошторисної дисципліни;

5) правильне і своєчасне проведення інвентаризації операцій по рахунках у банках і відображення її результатів в обліку.

Підбиваючи підсумок, можна зробити наступні висновки:

1. Будь-яка форма підприємницької діяльності передбачає активний обмін коштами у безготівковій формі.

2. Порядок проведення операцій на рахунках регулюється чинним законодавством України і нормативними актами Національного банку України. Відкриваються і закриваються рахунки згідно з Інструкцією "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах", затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 р. № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України І 7 грудня 2003 р. за № 1172/8493 зі змінами та доповненнями.

3. Для обліку грошових коштів на поточному рахунку в національній валюті використовуються такі первинні документи, як грошові та розрахункові чеки, об'ява про внесення готівки, супроводжувальна відомість, платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, платіжна вимога, виписка з банку.

4. Наявність та рух грошових коштів на поточному рахунку в національній валюті обліковується на субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті»

5. Облік операцій за рахунками 31 «Рахунки в банках» ведуть в Журналі-ордері № 1 с.-г. та відомостях № 1.2 с.-г.

поточний бухгалтерський банківський

Список використаних джерел

1. Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті від 1 5.05.2005 із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку.

2. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку / Пер. з англ. за ред. С.Ф. Голова. - К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2004. - 736с.

3. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку / Пер. з англ. за ред. С.Ф. Голова. - К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2004. - 736с.

4. Фінансовий облік та фінансова звітність у банках: Навч. посібник / Національний банк України; За заг. ред. Г.П. Табачук, О.М. Сарахман. - К.: УБС НБУ, 2007. - 430с.

Размещено на Allbest.ru