Аудит наявності та руху товарів у торгівлі

Размещено на http://allbest.ru

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУ НАЯВНОСТІ ТА РУХУ ТОВАРІВ У ТОРГІВЛІ

1.1 Економічна сутність та характеристика товарів

1.2 Огляд нормативно-правової бази та літературних джерел аудиту наявності та руху товарів у торгівлі

1.3 Методичні основи аудиту наявності та руху товарів у торгівлі

РОЗДІЛ 2. АУДИТ НАЯВНОСТІ ТА РУХУ ТОВАРІВ У ТОРГІВЛІ

2.1 Економічна характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства

2.2 Організація і планування аудиту наявності і руху товарів у торгівлі

2.3 Методика аудиту наявності та руху товарів у торгівлі

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ АУДИТУ НАЯВНОСТІ ТА РУХУ ТОВАРІВ У ТОРГІВЛІ

1.1 Економічна сутність та характеристика товарів

Здійснення господарської діяльності підприємства завжди пов'язано з використанням, в більшому або в меншому ступені, запасів, в залежності від виду його діяльності. Запаси є найбільш значною частиною активів виробничого підприємства. Вони займають домінуючу позицію у структурі витрат підприємств, їх облік і оцінка впливає на результати господарської діяльності підприємства та на розкриття інформації про його фінансовий стан.

Проведений аналіз економічної літератури ринкового періоду дозволяє зробити висновок, що до складу запасів входять, як предмети праці, так і предмети обороту в частині і відвантажених покупцю товарів. По різному трактується і саме поняття запасів.

У роботах іноземних авторів (Велш Глен А., Шорт Деніел Г., Хендриксен Е.С., Ван Бреда) використовуються поняття «товарно-матеріальні активи», «товарно-матеріальні запаси», «запаси», «товари», «товарні запаси», а таке поняття як товари не застосовується. Дані автори, як правило, під запасами підприємств розглядають тільки товарні запаси, що призначені для продажу протягом одного звичайного ділового циклу. При цьому вони вказують на те, що товарними запасами підприємства є тільки ті, котрі знаходяться в його власності.

Професор Бутинець Ф.Ф. відзначає, що «поняття матеріальні ресурси є більш широким поняттям чим товари, адже останні включають лише предмети праці».

Сопко В. розкриває твердження запаси з боку накопичення ресурсів, що перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва. Фактично, вважає він, запаси - це сукупність матеріальних благ, вироблених невідомо для чого й кого, які навряд чи колись взагалі будуть використані за призначенням.

Чаюн І.Ю., Бондар І.Ю. виділяють запаси, як матеріальні ресурси необхідні для забезпечення розширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва та задоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях з метою їх наступного використання.

В Україні облік запасів регулюється Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" [35]. Згідно П(С)БО 9 Запаси» [35] запаси -це активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;утримуються для споживання під час виробництва товару, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси, як правило, є найбільш важливою і значною частиною активів підприємства, вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності, при визначенні результатів господарської діяльності підприємства та при висвітленні інформації про його фінансовий стан. Запаси відносяться до складу оборотних активів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу.

Найбільш поширеними видами запасів є сировина та матеріали, незавершене виробництво, готова продукція, запаси товарів для перепродажу, компоненти готової продукції, наливні чи насипні речовини (нафта, борошно) тощо. Елементи, які включаються до складу запасів, залежать від особливостей підприємства. Машини та обладнання, що є основними засобами для одних підприємств, для підприємства, що їх виготовляє, є готовою продукцією, а для підприємства, що здійснює їх перепродаж - товаром.

Запаси поділяються на виробничі і товарні. Виробничі запаси промислового підприємства дещо відрізняються від товарних запасів торговельного підприємства.

Виробничі запаси - придбані або самостійно виготовлені вироби, які підлягають подальшій переробці на підприємстві. В процесі виробництва виробничі запаси використовуються неоднаково. Деякі з них повністю споживаються у технологічному процесі (сировина і матеріали), інші - змінюють тільки свою форму і розмір (мастильні матеріали, фарби), треті - входять до складу виробу без будь-яких зовнішніх змін (запасні частини), четверті - лише сприяють, виготовленню виробів, але не включаються до їх маси або хімічного складу (МШП).

Товарні запаси - придбані підприємством товари, призначені для подальшого перепродажу. При цьому підприємство, як правило, не вносить суттєвих змін до їх фізичної форми, вже при закупці у постачальника вони є готовою продукцією.

До складу запасів включаються всі товарно-матеріальні цінності, якими підприємство володіє на певну дату, незалежно від місця їх знаходження. Одночасно на території, що належить підприємству, можуть знаходитись предмети, що є власністю інших фізичних та юридичних осіб. Такі предмети не є запасами підприємства.

Первісна вартість запасів - сума фактичних витрат на їх придбання або виготовлення.

Чиста вартість реалізації запасів -це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію.

Справедлива вартість - сума, за якою можна обміняти актив чи погасити заборгованість по операції між проінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами.

Подібні запаси - це запаси, які мають однакове функціональне призначення і подібну справедливу вартість.

В міжнародній обліковій практиці прийнято, що подібна справедлива вартість не повинна відрізнятися більше ніж на 10 % від справедливої вартості іншого активу, який приймає участь в обмінній операції.

Склад запасів, що використовуються при здійсненні господарської діяльності підприємства, залежить від його специфіки, тому дамо характеристику товарів як складової запасів.

Товар - це продукт праці і природи, який виготовляється для обміну на ринку для продажу. Продукт праці, що вступає в обмін, є товаром лише тому, що з приводу нього виникають відносини між двома особами або колективами. Як економічне поняття він являє собою історично визначену форму продукту суспільної праці, яка виражає суспільно-економічні зв`язки товаровиробників.

Суть товару розкривається при розгляді його властивостей. Товар можна розглядати з боку його якості, що відображає корисні властивості товару і кількості, що характеризує його суспільну міру.

Відповідно до цього одна властивість товару полягає в здатності його задовольняти яку-небудь соціально-економічну потребу людини, друга - обмінюватися в певних пропорціях на інші товари. Корисність речі-товару, завдяки якій вона може задовольняти ту чи іншу потребу людей, робить її споживчою вартістю, причому тут йдеться про задоволення потреб не самого товаровиробника, а інших осіб, тобто ця властивість виявляється як суспільна споживча вартість. Але не будь-яка корисна річ, яка має суспільну споживчу вартість є товаром (наприклад, продукція кріпаків, яку вони виробляли для феодалів). Споживча вартість є об`єктом дослідження економічної теорії тоді, коли вона створюється як суспільна споживча вартість для обміну. І в цій якості вона стає речовим носієм мінової вартості, економічних відносин.

Мінова вартість - видиме кількісне співвідношення, в якому споживчі вартості одного роду обмінюються на споживчі вартості іншого. Кожний окремий товар можна обмінювати на безліч інших у різних кількісних пропорціях; отже він має безліч мінових вартостей.

Торговельна діяльність здійснюється у сфері роздрібної та оптової торгівлі, а також у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері. Оптова торгівля передбачає діяльність, пов'язану з придбанням та відповідною підготовкою товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі або іншим суб'єктам підприємницької діяльності. Існуючі форми реалізації товарів на підприємствах оптової торгівлі: оптовий товарооборот - складський, транзитний по реалізації товарів зі складів лише з тією різницею, що придбання і відвантаження товарів покупцям відображається одночасно, обминаючи рахунок № 28 "Товари". Такий вид реалізації значно прискорює їх рух до споживачів і сприяє зменшенню витрат обігу оптових баз і складів, пов'язаних з вивантаженням, складуванням, зберіганням товарів тощо.

Відповідно до Наказу Президента України [1] і Положенням [2], затверджений перелік окремих форм діяльності в сфері торгівлі, суспільного харчування і послуг.

Продаж продовольчих товарів: хлібом і хлібобулочними виробами; кондитерськими виробами і медом; крупами, макаронними виробами, борошном, цукром, кухонною сіллю; м'ясом і м'ясопродуктами; молоком, молочними продуктам майонезом, мороженим, харчовими жирами, сиром, яйцями курячими харчовий риби і риботоварів; безалкогольними і слабоалкогольними напоями; продаж алкогольних напоїв; продаж тютюнових виробів.

Продаж непродовольчих товарів: швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних товарів і головних уборів; текстильних товарів; електропобутових товарів; телерадіотоварів; взуття; товари побутової хімії, мінеральні добрива; меблів; товарів для фізичної культури, спорту, туризму, лісоматеріалів і будівельних матеріалів; парфюмерно-косметичних товарів і мила туалетного; галантерейних товарів.

Продаж газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати, поштових квитків, державних лотерей.

Продаж ювелірних та інших виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів, дорогоцінних каменів органогенного утворення і напівкоштовних каменів.

Продаж транспортних засобів і номерних агрегатів

Продаж медикаментів та хімічних препаратів.

1.2 Огляд нормативно-правової бази та літературних джерел аудиту наявності та руху товарів у торгівлі

Правове регулювання аудиту здійснюється державою, яка, діючи в інтересах всього суспільства, встановлює правові норми, окреслюючи межі можливої поведінки суб'єктів. В основу правового регулювання покладено принцип обов'язковості дотримання правових норм.

Регулювання аудиту в Україні здійснюється за допомогою нормативних документів Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів, Державного комітету статистики, Державної податкової інспекції, Аудиторською палатою України та інших державних органів. Нормативні органи регламентують як об'єкти обліку, так і схему кореспонденції рахунків

Законодавче регулювання аудиторської діяльності в Україні, включаючи аудит товарів, визначено в Законі України «Про аудиторську діяльність», в якому визначено основні права, обов'язки та відповідальність аудитора,порядок проведення аудиту та надання інших послуг. Головним регулюючим документом для проведення аудиторської перевірки є Міжнародні стандарти аудиту, що визначають головні аспекти здійснення перевірки, надання висновків. Основи регулювання бухгалтерського обліку на основі якого здійснюється аудиторська перевірка, визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», який визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. В Положенні (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» встановлені загальні методологічні принципи оцінка, обліку та відображення у звітності товарних запасів. Одним із основних, найскладніших та проблемних питань методології системи бухгалтерського обліку є правильне та раціональне відображення в бухгалтерському обліку первісної вартості (фактичної собівартості) товарів, визначення та відображення в системі синтетичного та аналітичного обліку товарних операцій. Організацію і методику податкового обліку товарів регламентує Податковий кодекс України. Цивільним кодексом України регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.

Перелік нормативних документів, на основі яких ведеться облік у торгівлі:

1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

2. Господарський Кодекс України, Відомості ВРУ від 16 січня 2003 року № 436-IV.

3. Закон України «Про аудиторську діяльність в Україні» від 23.04.1993 р. № 3125-XII.

4. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджене наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87;

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99;

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 246 від 20 жовтня 1999 р;

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затверджене наказом Мінфіну України від 29.11.99 р. № 290;

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318;

10. Інструкція про облік роздрібного товарообігу і товарних запасів, затверджена наказом Мінстату України від 28.12.96 р. №389;

11. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10 січня 2007 р. N 2;

12. Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

13. Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999р.;

14. Інструкцією «Про застосування планів рахунків бухгалтерського обліку...», затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 р.;

15. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20 жовтня 1996 р.;

16. Інструкцією «По інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків», затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11 серпня 1994 р. (зі змінами і доповненнями, внесеними наказами № 268 від 5 грудня 1997 р., № 115 від 26 травня 2000 р.);

17. Порядком проведення дооцінки залишків матеріальних цінностей зі змінами і доповненнями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 69 від 11 серпня 1994 р.;

18. Інструкцією «Про норми витрат пального і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті», затвердженою Департаментом автомобільного транспорту України № 179 від 3 травня 1995 р.;

19. Положенням про граничні терміни експлуатації устаткування у виробництві, галузеві технічні норми витрат сировини та матеріалів на виробництво готової продукції;

20. «Положенням про документи та документообіг у бухгалтерському обліку», затвердженим Міністерством фінансів України;

21. «Інструкцією про порядок видачі довіреностей на отримання ТМЦ та їх відпуск», затвердженим Міністерством фінансів України;

22. МСА 300 «Планування»;

23. МСА 320 «Суттєвість в аудиті»;

24. МСА 400 «Оцінка ризиків і системи внутрішнього контролю»;

25. МСА 800 «Звіт аудитора за спеціальними аудиторськими завданнями».Короткий зміст нормативно правових документів подано у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Нормативно-правові джерела аудиту наявності та руху товарів у торгівлі

№	Назва документа	Зміст
1	Податковий кодекс України	Встановлює правове регулювання відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає перелік податків та зборів, що справляються в Україні, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів
2	Господарський Кодекс України	Встановлює відповідно до Конституції правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності. Має на меті забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.
3	Закон України «Про аудиторську діяльність в Україні»	Визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації.
4	Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»	Зазначаються основні положення бухгалтерського обліку; визначається порядок ведення первинних документів; визначається мета бухгалтерського обліку та фінансової звітності; описано порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
5	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи»	Основний документ, який регламентує облік доходів. Наводиться визначення понять, визнання доходу, склад доходів, розкриття інформації про доходи у примітках до фінансової звітності
6	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати»	Основний документ, який регламентує облік витрат. Наводиться визначення понять, визнання витрат, склад витрат, розкриття інформації про витрати у примітках до фінансової звітності
7	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»	Цим Положенням визначається зміст статей балансу.
8	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати»	Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей.
9	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»	Документ, який регламентує облік запасів. Наводиться визначення понять, визнання запасів активом, склад запасів, оцінка запасів.
10	Інструкцією «Про облік роздрібного товарообігу і товарних запасів»	Документ, який визначає поняття товарообороту, роздрібної торгівлі у різних сферах, товарних запасів
11	Інструкцією «Про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових засобів і документів й розрахунків»	Документ в якому визначено порядок здійснення інвентаризації, її прийоми і методи
12	Порядок визначення розміру збитків від крадіжок ,недостач, знищення(псування) матеріальних цінностей	встановлює механізм визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, крім дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.
13	Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів	Встановлюють порядок визначення та оцінки запасів, документальне оформлення руху запасів, облік та контроль наявності та руху запасів, бухгалтерський облік запасів
14	Типовий порядок визначення норм запасів товарно-матеріальних цінностей	Розроблення норм і нормативів оборотних коштів по окремих видах (групах) сировини, матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей і витрат по кожному елементу оборотних коштів, а також в цілому по підприємству.
15	МСА 300 «Планування»;	Розгляд відповідальність аудитора за планування аудиту
16	МСА 320 «Суттєвість в аудиті»	Розглядає відповідальність аудитора за застосування концепції суттєвості під час планування та проведення аудиту.
17	МСА 400 «Оцінка ризиків і системи внутрішнього контролю»	визначає характер процедур внутрішнього контролю, в тому числі внутрішнього аудиту, а також називає певні обмеження стосовно доказовості отриманих результатів.
18	МСА 800 «Звіт аудитора за спеціальними аудиторськими завданнями»	Метою цього Міжнародного стандарту аудиту (МСА) є встановлення положень і надання рекомендацій у зв'язку з аудиторськими завданнями спеціального призначення, зокрема: 1. фінансові звіти, складені відповідно до всеохопної основи бухгалтерського обліку, іншої, ніж Міжнародні чи національні стандарти бухгалтерського обліку; 2. конкретні рахунки, елементи рахунків або статті у фінансовому звіті (в подальшому висновки щодо компонентів фінансових звітів); 3. виконання контрактних угод; 4. узагальнені фінансові звіти.

У нинішній час випущено немало методичної літератури та наукових праць щодо висвітлення економічної суті торгівельної діяльності, аудиту запасів, вивчення особливостей бухгалтерського обліку у оптовій та роздрібній торгівлі.

Особливої уваги заслуговує ряд змістовних праць, присвячених організації і методиці аудиту , а також особливості бухгалтерського обліку торговельного підприємства.

Змістовно викладено особливості перевірки запасів, та організації аудиту в навчальному посібнику Никонович М.О., Редько Л.О. «Організація та методика аудиту» в якому розкрито найважливіші питання сучасного аудиту фінансової звітності, висвітлено аудит елементів фінансової звітності.

Розкриваються найважливіші сторони становлення і здійснення аудиторської діяльності в підручнику Кулаковської Л.П. «Організація та методика аудиту». Висвітлено теоретичні основи аудиторської діяльності, система підходів для здійснення аудиту, методика проведення аудиту. У підручнику враховано вимоги законодавчих та нормативних актів України, міжнародних стандартів аудиту.

У навчальному посібнику Нападовської Л.В., Алексєєвої А.В. та ін. «Облік в торговельних організаціях та ресторанному господарстві» дана детальна характеристика організаційних основ товарних операцій в торговельних організаціях, у повному обсязі розкрито особливості обліку в роздрібній торгівлі як системи та окремих її складових, розкрито взаємозв'язок та відмінність відображення операцій з реалізації у бухгалтерському та податковому обліку, у фінансовій та у податковій звітності.

На більшості підприємств обсяг операцій з матеріальними цінностями буває досить значним, тому їх перевірка є трудомістким процесом. Під час проведення аудиту запасів підприємства аудитор насамперед повинен керуватися нормами, викладеними у П(С)БО 9 «Запаси», та нормами податкового законодавства.

1.3 Методичні основи аудиту наявності та руху товарів у торгівлі

Аудиторська перевірка операцій з матеріальними цінностями включає дослідження стану складського господарства та збереження матеріальних цінностей, нормування витрачання, оприбуткування, правильності оцінки купованих матеріальних цінностей, використання запасів на виробництві, перевірка операцій з МШП. Основна мета перевірки - встановлення законності, достовірності та доцільності операцій з матеріалами, правильності їх відображення в обліку.

До основних джерел отримання інформації та формування аудиторських доказів при проведенні аудиту запасів відносять:

1. Наказ про облікову політику;

2. Первинні документи з обліку товарів;

3. Облікові регістри з обліку товарів;

4. Дані про проведення інвентаризації;

5. Документи з результатами та інформацією про проведення попередньої аудиторської перевірки;

6. Фінансова звітність та інші документи.

До основних первинних документів з обліку запасів, які є джерелами отримання аудиторських доказів, слід віднести:

1. Доручення - документ, який видає підприємство лише власним працівникам на одержання товарно-матеріальних цінностей, де мають бути перелічені всі цінності до отримання.

2. Прибутковий ордер - документ, оформлення якого здійснюється матеріально відповідальною особою для оприбуткування всіх матеріалів, що надійшли на склад підприємства.

3. Акт про прийняття матеріалів складають на матеріали, що надходять без супровідних документів для оприбуткування.

4. Лімітно-забірна картка. Оформляється зі складу на виробництво, виписується на кожний вид запасів і в кінці місяця на підставі лімітно-забірних карток підраховується кількість та сума відпущених матеріалів за місяць.

5. Накладна-вимога, накладна на відпуск матеріалів на сторону, які складаються у разі відпуску цінностей зі складу або внутрішнього переміщення чи надходження на склад матеріалів від розбирання тимчасових споруд, від ліквідації основних засобів.

6. Накладна-вимога на додатковий відпуск матеріалів і на заміну.

7. Відомість розкрою матеріалів.

8. Картка обліку матеріалів, у якій ведеться кількісно-сортовий облік матеріалів на складі.

9. Товарно-транспортна накладна, інший документ, що супроводить матеріали, на основі якого здійснюється їх оприбуткування.

10. Відомість обліку залишків матеріалів на складах, яка складається на основі карток складського обліку і заповнюється матеріально відповідальними особами.

11. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків.

Предметна область дослідження запасів включає:

1. Внутрішні нормативні та загальні документи клієнта.

2. Політику клієнта щодо обліку запасів.

3. Договори з матеріально відповідальними особами.

4. Договори з контрагентами.

5. Документацію суб'єктів внутрішнього контролю з питань контролю за раціональним використанням та збереженням товарів.

6. Первинні документи та регістри обліку за рахунками, призначеними для ведення бухгалтерського обліку товарів.

7. Регістри зведеного синтетичного обліку (Головна книга), оперативну, статистичну та фінансову звітність.

8. Інші документи, що відображають факти господарської діяльності, пов'язані з придбанням та списанням товарів.

9. Місця зберігання товарів, у тому числі ваговимірні пристрої.

10. Технологічний процес виробництва, а саме: інформаційні потоки щодо руху сировини і матеріалів від складу матеріалів до складу готової продукції, тобто проходження матеріалів від однієї стадії виробництва до іншої, їх перетворення на готову продукцію.

Вивчаючи внутрішні нормативні та загальні документи клієнта, можна одержати інформацію: про підприємство; його діяльність; особливості технології; перелік товарів, їх потребу та наявність; кількість місць зберігання. Особлива увага приділяється вивченню наказів про призначення та просування по службі матеріально відповідальних осіб, а також наказів про проведення тих чи інших заходів внутрішнього контролю - ревізій та інвентаризацій. Це дасть змогу аудиторові визначити обсяг інформації, що підлягає дослідженню, оцінити власні можливості, а також час, необхідний для проведення перевірки.

Досліджуючи внутрішні нормативні та загальні документи, аудитор визначає питання, на яких необхідно загострити свою увагу при подальшому вивченні інформації. Так, якщо в результаті дослідження аудитор дійшов висновку, що окремий вид сировини є дефіцитним, то виникає необхідність простежити за її рухом та встановити, чи не було випадків її недовкладення або підміни іншою зі зниженням якості виготовленої продукції. Аналіз інформації з наказів про призначення матеріально відповідальних осіб та їх характеристик за даними особової справи дає можливість сконцентрувати увагу на ступені довіри до них. Наявність наказів про проведення контрольних заходів щодо збереження запасів, про одержані результати ревізій та інвентаризацій формує думку аудитора щодо довіри до системи внутрішнього контролю.

Вивчення договорів (індивідуальних та колективних) із матеріально відповідальними особами дає можливість аудитору скласти думку про дотримання вимог чинного законодавства клієнтом у роботі з цією категорією працівників.

Усі документи, які оформляються на прибуткові і видаткові операції на складах, діляться на дві групи: ті, що відображають нормальний перебіг надходження і видачі матеріалів, і такі, які фіксують порушення в цих операціях. Особлива увага приділяється останнім. До них належать комерційні акти, акти приймання матеріальних цінностей у разі невідповідності їх документам постачальника по кількості і якості матеріалів, вимоги на відпуск матеріалів понад установлені норми і на заміну. У цих випадках необхідно звернути увагу на визначення втрат за відповідними операціями, установлення винуватця і пред'явлення до нього претензій щодо відшкодування допущених втрат і нестач.

При аудиті наявності та руху товарів перевіряється дотримання порядку документального оформлення та бухгалтерського обліку операцій по заготівлі, надходженню та відпуску товарів, відповідності діючим нормативним актам, встановлюється дотримання нормативів запасів матеріалів та інших цінностей, визначається правильність оцінки та відповідність витрачених на виробництво матеріалів встановленим нормам, контролюється обґрунтування відображення у обліку операцій з відпуску матеріалів на невиробничі цілі, для реалізації списаних на нестачі та втрати, встановлює правильність відображення матеріальних цінностей на рахунках бухгалтерського обліку та у аналітичному обліку, використовується інформація для управління матеріальними запасами, аналізується склад та обґрунтування витрат, пов`язаних із створенням та збереженням матеріальних цінностей.

Основні види робіт при аудиті запасів підприємства передбачають:

1. Перевірка принципів та методичних положень облікової політики підприємства з обліку запасів (правильність класифікації та первинної оцінки запасів за П(С)БО 9 «Запаси»);

2. Вивчення та оцінка надійності системи обліку запасів (ознайомлення з порядком відображення, формами та методами узагальнення інформації на рахунках та у регістрах обліку, перевірка тотожності показників фінансової звітності та регістрів бухгалтерського обліку, перевірка порядку оформлення первинних документів, вивчення розподілу обов`язків працівників обліку та організацію документообігу з обліку матеріалів тощо);

3. Аудит наявності та збереження матеріальних цінностей (перевірка договорів про матеріальну відповідальність, правил видачі довіреностей, закріплення цінностей, ознайомлення з якістю та результатами інвентаризації, перевірка організації надходження, збереження та відпуску цінностей, аудит достовірності аналітичного обліку матеріальних цінностей на складах та у бухгалтерії тощо);

4. Перевірка здійснених операцій та сальдо на рахунках для обліку запасів (перевірка повноти оприбуткування на рахунках та визнання фактичної собівартості, перевірка документального оформлення придбання матеріалів у фізичних осіб, підприємців, по імпорту, невідфактурованих поставок, прийнятих на відповідальне збереження, перевірка правильності оцінки запасів при списанні в залежності від обраного методу, перевірка правильності обліку матеріалів у порядку внутрішнього переміщення, на невиробничі цілі, при реалізації, списання втрат та нестач, вивчення правильності обліку специфічних видів запасів: паливо, тара, будівельні матеріали, запасні частини, МШП, товари; перевірка правильності обчислення та відображення у обліку операцій та податків, пов`язаних із придбанням та списанням цінностей тощо);

5. Проведення аналізу ефективності використання матеріальних ресурсів та встановлення невикористаних резервів тощо.

Проводити аудит матеріальних запасів доцільно в три етапи:

1. Підготовчий етап. Для більшої наочності об`єкти аудиту слід викласти у вигляді таблиць або схем. Якщо перевірка здійснюється не вперше, то на підготовчому етапі доцільно ознайомитись з результатами попередніх перевірок, що дасть можливість оцінити дисципліну внутрішнього контролю підприємства. При складання плану та програми аудиту є сенс скористатись деякими положеннями нормативів для зовнішнього аудиту;

2. Етап дослідження (фактична перевірка). Застосовується метод спостереження, тестування систем контролю, вивчення та оцінка системи бухгалтерського обліку, звертаючи на правильність формування оцінки запасів;

3. Завершальний етап. У звіті аудитора передбачаються такі моменти - викладення фактів порушень, критерії оцінки фактів порушень, наслідки порушень, причини порушень та рекомендації щодо усунення виявлених порушень.

В таблиці 3.1 та 3.2 викладений порядок організації та проведення аудиту товарів.

Таблиця 3.1

Порядок організації та проведення аудиту товарів

№ з/п	Показники	Аудит товарів
1	Мета проведення аудиту	Встановлення достовірності первинних даних бухгалтерського обліку щодо фактичної наявності та руху товарів, перевірка повноти та правильності відображення первинних даних з обліку товарів у зведених документах та облікових регістрах, перевірка правильності ведення обліку запасів відповідно до законодавчих та нормативних актів, облікової політики, перевірка достовірності відображення залишку запасів у звітності
2.	Нормативна база аудиту	П(С)БО 9 «Запаси», наказ про облікову політику, первинні документи з обліку (картки, розпорядження про створення комісії з оцінки та списання запасів), записи на рахунку 28, різні види товарів, витрати, регістри обліку, Головна книга, фінансова звітність (форми №№ 1, 2 та 5), правильність відображення у звітності.
3	Зміст об`єкту перевірки	Оборотні активи, що належать підприємству та використовуються ним у господарській діяльності
4	Вивчення стану внутрішнього контролю, особливості	Придбання, виготовлення, рух товарів, відображення у обліку, записи про товари достовірно відображені щодо рахунку, суми, періоду, оцінка проведена достовірно, визначені товари, що морально застаріли, зіпсовані, підтвердження фізичної наявності товарів, фізичні втрати не допускаються, якщо здійснені, то про них своєчасно звітують закріплення об`єктів за підрозділами та матеріально-відвідальними особами, різні види запасів - виробничі, МШП, товари, підтвердження вартісної оцінки щодо запасів
5	Аудиторські процедури. Особливості проведення	Вибіркова перевірка, розрахунок, співставлення, інвентаризації, економічний аналіз, аналіз використання запасів, можливо залучення фахівців з функціонування запасів: товарознавців, техніків, інженерів

Таблиця 3.2

Таблиця проведення аудиту товарів

Об`єкти	Мета аудиту	Джерела інформації для проведення аудиту	Методичні прийоми аудиту	Особливості проведення аудиту	Аудиторський висновок
Товари	Встановлення: ефективності використання та збереження, правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку, правильність списання у витрати	П(С)БО 9, записи у первинних документа, облікова політика, форми № 1, 2 та 5 фінансової звітності, декларація з податку про прибуток	Перевірка, розрахунок, співставлення,інвентаризації,економічний аналіз використання запасів	Підтвердження визнання запасів активами, правильності ведення первинного та бухгалтерського обліку, закріплення об`єктів за підрозділами та матеріально-відвідальними особами	МСА 800 «Аудиторський висновок про виконання завдань аудиту спеціального призначення»

РОЗДІЛ 2. АУДИТ НАЯВНОСТІ ТА РУХУ ТОВАРІВ У ТОРГІВЛІ

2.1 Економічна характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства

Об'єктом дослідження курсової роботи є приватне акціонерне товариство «Фуршет», яке створено на добровільних засадах рішенням трудового колективу.

Підприємство керується у своїй діяльності законодавством України, є юридичною особою, виконує статутні обов'язки, має гербову печатку, штампи встановленого взірця, інші печатки, товарний знак. ПАТ «Фуршет» має поточні рахунки в установах банку, веде бухгалтерський облік, складає зведений самостійний баланс, бухгалтерську, податкову та статистичну звітність.

Основні економічні показники, необхідні для оцінки діяльності підприємства подано в таблиці 1.

аудит торгівля україна

Таблиця 1.1

Основні економічні показники діяльності ПАТ «Фуршет»

Показники	2011 р.	2012 р.	2013 р.	Зміни в абсолютних величинах 2013 р. від	Темпи зростання (зниження) 2013 р. у % до
				2011 р.	2012 р.	2011 р.	2012 р.
1	2	3	4	5	6	7	8
Капітал (станом на кінець періоду)
Загальний капітал, тис. грн.	173312	152409	170342	-2970	17933	98,29	111,77
Власний капітал, тис. грн.	-34441	-16735	-12727	21714	4008	98,27	36,95
- у тому числі: власний оборотний капітал	2000	2000	2000	0	0	100	100
нерозподілений прибуток або непокриті збитки, тис. грн.	-36441	-18735	-14797	21644	3938	40,61
Позиковий капітал, тис. грн.	207763	169144	185139	-22624	15995	89,11
- у тому числі: поточна кредиторська заборгованість	62568	23990	128366	65798	104376	205,16
Ресурси
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.	6093	5937	5409	-684	-528	88,77
Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.	131196	124313	125546	-5650	1233	95,69
- у тому числі: запасів	86326	8724	5362	-80964	-3362	6,21
Середньооблікова чисельність працівників, осіб	197	264	256	59	-8	129,95
Фонд оплати праці, тис. грн.	3867800	4447700,64	4830193,32	962393,32	382492,68	124,88
Економічні показники
Дохід від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	31050	25299	6025	-25025	-19274	19,4
Собівартість проданої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.	27934	22694	1244	-26690	-21450	4,45
Валовий прибуток (збиток), тис. грн.	2514	979	203	-2311	-2311	8,07
Чистий фінансовий результат: прибуток (збиток), тис. грн.	-9324	-4253	-178895	169571	174642	1918,65
Фінансовий результат від операційної діяльності: прибуток (збиток), тис. грн.	6404	14277	8270	1866	-6007	129,14
Фінансовий результат до оподаткування:прибуток (збиток), тис. грн.	-9712	-3040	-18647	8935	15607	191,99
Середньомісячна заробітна плата, грн. і коп.	1636,13	1403,95	1572,33	-63,8	168.38	96,1

2.2 Організація і планування аудиту наявності і руху товарів у торгівлі

Дослідженню основних елементів етапу планування аудиту приділяли увагу багато вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів. Так А. Кузьмінський, М. Кужельний, Е. Петрик, В. Савченко звертають увагу на те, що планування аудиту тісно пов'язане з визначенням цілей, завдань, відповідальності і обов'язків аудитора. На думку І.І. Сахарцевої в процесі планування важливе значення має визначення мети та завдань аудиторської перевірки. До цієї ж думки приєднуються В. Пантелеєв та М. Корінько, які зазначають, що здійснення внутрішнього аудиту починається з формулювання мети його проведення. Г. Давидов наголошує, що особливості етапу планування аудиту обумовлені саме метою, яка заздалегідь визначена законом. У зв'язку з цим «аудитори не мають будь-якої свободи: вони повинні визначити, сформулювати свою думку і викласти її у висновку». Таким чином при плануванні аудиту передусім необхідно визначитися з метою його проведення. Формулювання мети - одна з найважливіших складових планування. Тому далі визначимося з метою такої трудомісткої ділянки аудиторської перевірки торговельного підприємства, як аудит товарних операцій

Оскільки товарні операції - це факти господарського життя організацій, пов'язані з надходженням і вибуттям товарів, а товари, згідно з П(С)БО 9 - це частина запасів, в вигляді матеріальних цінностей, які придбані (отримані) і утримуються підприємством з метою подальшого продажу, розглянемо думки науковців стосовно мети аудиторської перевірки запасів.

Савченко В.Я. основною метою перевірки вбачає встановлення законності, достовірності та доцільності операцій з матеріалами, правильності їх відображення в обліку. На думку А.Є. Суглобова та Б.Т. Жарилгасової мета аудиторської перевірки обліку виробничих запасів полягає в підтвердженні достовірності даних з наявності і руху товарно-матеріальних цінностей, у встановленні правильності оформлення операцій по виробничих запасах у відповідності з чинними нормативними актами. Найбільше доцільне визначення мети аудиту товарно-матеріальних цінностей, на мою думку, запропоноване І.І. Сахарцевою: «метою аудиту товарно-матеріальних цінностей є отримання достатніх доказів впевненості в ефективності їх використання, достовірності відображення та розкриття інформації відповідно до діючих принципів та тверджень (якісних аспектів) подання фінансової звітності, підтвердження стратегії підвищення конкурентоздатності та оновлення готової продукції для подальшої безперервної діяльності підприємства». Ф.Ф. Бутинець визначає мету аудиту операцій із запасами як встановлення: достовірності первинних даних щодо наявності та руху виробничих запасів, напівфабрикатів, МШП, готової продукції, товарів; повноти та своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах; правильності ведення обліку запасів відповідно до прийнятої облікової політики; достовірності відображення залишку запасів у звітності господарюючого суб'єкта.

Макарова Л.Г., Широкова Л.П., Жарінов В.В. зазначають, що в плані аудиту товарних операцій необхідно виділяти наступні завдання аудиту: надходження, вибуття, наявності товарів, інших і розрахункових операцій, а також роботи, пов'язані з вивченням та оцінкою системи внутрішнього контролю операцій з товарами.

Колектив авторів визначають завдання аудиту товарів більш розгорнуто:

1. Наявність товарів та тари на складах та їх зберігання;

2. Правильність та своєчасність документального відображення операцій з надходження, заготовці та переміщенню товарів та тари;

3. Забезпечення внутрішнього контролю товарів та тари при транспортуванні;

4. Дотримання підприємством встановлених норм списання;

5. Систематичній переоцінці та уцінці проведення індексації товарів і відображення їх в обліку;

6. Правильності відображення в обліку надходження, переміщення та списання товарів та тари;

7. Дотримання вимог відносно проведення інвентаризації товарів та тари;

8. Ефективність контролю за реалізацією та іншим вибуттям товарів та тари.

Основні положення та рекомендації щодо планування аудиторської перевірки регулюються Міжнародним стандартом аудиту 300 «Планування», згідно з яким «планування» означає розробку загальної стратегії й детального підходу до очікуваного характеру, часу та обсягу аудиту.

На етапі планування здійснюється збір і оцінка відомостей про клієнта, збір інформації про систему внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку, попередня оцінка ризиків суттєвих викривлень звітності. Містить оцінку аудиторського ризику та його компонентів, оцінку суттєвості, проведення попередніх аналітичних процедур, огляд попередніх звітів, зіставлення звітів між собою і окремих показників. За результатами вибирається підхід до перевірки: системно-орієнтовний (із перевіркою системи внутрішнього контролю, якщо в результаті тестування було виявлений низький рівень контролю) або підтверджуючий ( безпосередньо перевірка звітності). На основі отриманих результатів розробляється загальний план і програма аудиту.

Обсяг вибірки для перевірки сальдо по рахунках обліку запасів і операцій з ними визначається на основі оцінки аудиторських ризиків. Якщо залишки по рахунках суттєва величина, і у аудитора немає можливості бути присутнім під час проведення інвентаризації , необхідний розрахунок аудиторської вибірки. Аудиторська вибірка показує яку кількість документів необхідно перевірити з генеральної сукупності, враховуючи суттєвість операцій в них.

На етапі планування також проводитися розрахунок аудиторського ризику. Аудиторський ризик включає в себе поняття властивий ризик, ризик контролю і ризик не виявлення. Властивий ризик - це ризик , обумовлений характеристиками компанії-клієнта та умовами зовнішнього середовища, які неможливо перевірити за допомогою засобів внутрішнього контролю. До основних факторів що обумовлюють збільшення властивого ризику відносяться несприятливі економічні умови в галузі діяльності клієнта, зміни в законодавстві, конкуренція.

Ризик контролю полягає у тому що внутрішній контроль не може підтвердити або виявити суттєвих помилок у фінансовій звітності. Ризик контролю обумовлюється факторами: діяльність керівництва, компетенція персоналу, організаційна структура підприємства, розподіл повноважень, обов'язків і відповідальності, кадрова політика.

Ризик не виявлення це небезпека того, що процедури перевірки виконані аудитором, і проведений ним аналіз фінансової звітності не виявить суттєвих помилок. Залежить від характеристика наданої аудитору інформації: її достовірність, кількість об'єктів перевірки, рівня деталізації даних, стану обліку тощо.

При відборі елементів для здійснення перевірки необхідно стратифікувати залишки по рахункам обліку товарів та операціями з ними, щоб кожна стаття товарів та кожний вид операцій з ними були відібрані з рівною ймовірністю.

Особливість аудиту товарів є його обов'язкове співставлення( залишків) у відповідності до МСА 510. Для здійснення аудиту товарів, аудитор частіше всього пропонує клієнту провести інвентаризацію на момент початку аудиту. Це надасть можливість спів ставити результати, здійснити можливість перевірки системи внутрішнього контролю, та підтвердити реальні залишки товарів на момент перевірки. Так як асортимент товарів є значний, аудитор може проводити перевірку вибірково, але при цьому оцінює ризики, а якщо аудит проводиться не вперше оцінює попередній аудиторський ризик.

При відборі операцій із товарами для вибіркової перевірки аудитор може виділити такі групи:

1.Операції з придбання товарів на вітчизняному ринку та імпорт;

2. Операції здійснені наприкінці звітного періоду та після звітної дати;

3. Операції з відвантаження товарів стороннім організаціям;

4. Операції з оприбуткування та відвантаження товарів або готової продукції;

5. Операції з товарами, що відбулись між датою інвентаризації та звітною датою;

6. Інші операції за вибором аудитора.

Аудитор повинен розробити план виконання завдання , який забезпечить досягнення мети аудиту - зменшення аудиторських ризиків. План виконання завдання розробляється найдоречнішим способом з погляду аудитора, загальної стратегії виконання завдання і включає:

1. Опис процедур, достатніх для оцінки ризиків суттєвих викривлень та тестування системи контролю, згідно МСА 315 «Розуміння суб'єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень»;

2. Опис характеру , часу та обсягу запланованих подальших аудиторських процедур , згідно МСА 330 «Аудиторські процедури відповідно до оцінених ризиків»;

3. Інші аудиторські процедури які необхідно виконати під час аудиту.

Планування аудиту є безперервним процесом, що тримає під час всього виконання завдання.

В план можуть вноситись корективи в разі необхідності, деталізуватися під час виконання завдання з метою врахування змін умов, напрямків та об'єктів. Причини і мотиви зміни плану аудиту оформлюється документально. Процес планування виконання завдання аудитор повинен задокументувати відповідно до рекомендацій МСА 230 «Документація з аудиторської перевірки».

2.3 Методика аудиту наявності та руху товарів у торгівлі

Основними завданнями аудиту операцій з товарно-матеріальними цінностями виявляє:

– аналіз виконання завдання з товарообігу, виявлення резервів збільшення його об'єму, зменшення витрат і забезпечення рентабельності;

– перевірка правильності документального оформлення і доцільності здійснення товарних операцій, своєчасне відображення їх в обліку;

– контроль за своєчасним і повним оприбутковуванням товарно-матеріальних цінностей;

– дослідження товарних запасів і контроль за дотриманням їх нормативу;

– контроль за дотриманням правил проведення інвентаризації, своєчасне виявлення її результатів;

– перевірка виконання договірних зобов'язань щодо постачання і збуту (реалізації) товарів;

– виявлення фактів приписок і понаднормового списання втрат товарів і т.п.

Послідовність і порядок проведення аудиту залежать від завдання аудиту і об'єму діяльності підприємства, його структури, стану обліку і контролю за рухом товарно-матеріальних цінностей.

Аудит операцій з (із) товарно-матеріальними цінностями здійснюють вибірково.

Проте (однак) суцільній перевірці підлягають актовані втрати (акти на списання бою, лому, браку (шлюбу), псування товарно-матеріальних цінностей, акти на завищення ваги тари, акти на переоцінку товарів), а також порівняльні відомості, розрахунки природного збитку товарів, документи на внутрішнє переміщення і повернення товарів, витрати (затрати) з повернення (звертання, обігу), торгова (торгівельна) націнка, доходи від реалізації і фінансові результати.

Суцільним способом перевіряються товарні операції, якщо при їх аудиту встановлені (установлені) істотні (суттєві) порушення і зловживання.

Старанно перевіряється здійснення оперативного контролю за виконанням договорів на постачання і збут товарів, особливо, дотримання цін і торгових (торгівельних) націнок.

Основними джерелами аудиту товарних операцій є:

– договори з (із) постачальниками і покупцями, реєстри оперативного обліку (урахування) і контролю їх виконання;

– доручення на отримання (здобуття) і відпуск (відпуск) товарів, книга обліку (урахування) виданих доручень;

– товарно-транспортні накладні, накладні, рахунки (лічба (-фактури, платіжні вимоги, платіжні доручення, виписки з рахунків (лічби) в банках, товарні звіти, звіти касира і касові книги, векселі;

– інвентаризаційні описи, порівняльні відомості, розрахунки природного збитку, розрахунки витрат (затрат) на залишок (остачу) товарів, розрахунки реалізованої торгової (торгівельної) націнки;

– акти на списання товарних втрат;

– регістри (реєстри) аналітичного і синтетичного обліку (урахування) -- журнали (часописи (-ордери № 7, відомості, картки (карточки) складського обліку (урахування), товарні книги;

– фінансова, оперативна і статистична звітність і т.п.

Після (потім) проведення інвентаризації товарів і виявлення її результатів Аудитор починає (розпочинає, зачинає) документальну перевірку товарних операцій.

Основна мета (ціль) перевірки товарних операцій -- встановити своєчасність і повноту оприбутковування матеріально відповідальними особами товарів, які поступили (вчинили) на базу (склад), правильність їх обліку (урахування) на рахунку (лічбі) 281 «Товари на складі» і обґрунтованість і правильність списання у витрату відпущених (відвантажених) товарів.

Аудит товарних операцій починають (розпочинають, зачинають) зі (із) встановлення реального сальдо на рахунку (лічбі) 281 «Товари на складі». Шляхом порівняння аудитору слід встановити на найближчу до аудиту дату тотожність записів про залишки товарів на рахунку (лічбі) 281 «Товари на складі», даним Головної книги, регістрів (реєстрів) аналітичного обліку (урахування) і особових рахунків матеріально відповідальних осіб (завідувач (завідуючий) складом).

Аудитор з'ясовує не чи, значаться товари за звільненими матеріально відповідальними особами, а потім встановлює повноту і своєчасність оприбутковування товарно-матеріальних цінностей, які поступили (вчинили) на оптову базу (склад) за період, який підлягає аудиту.

Під час перевірки операцій щодо (відносно) надходження (вступу) товарів слід проаналізувати записи по рахунку (лічбу) 63 «Розрахунки з (із) постачальниками і підрядчиками». Зокрема, з'ясовують:

– наявність рахунків (лічби) постачальників, які підтверджують суму, віднесену із цього приводу (з цього приводу (;

– не чи числяться на вказаному рахунку (лічбі) товари, які тривалий час знаходяться (перебувають) в дорозі. Які заходи спожиті для пошуку цих товарів;

– чи немає на цьому рахунку (лічбі) претензійних сум щодо (відносно) розрахунків з (із) постачальниками або недоліку (нестачі) товарів.

...