Аудит розрахунків за податком на додану вартість

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Організаційно - методичні засади аудиту розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком

2. Оцінка системи внутрішнього контролю і організації бухгалтерського обліку на підприємстві та їх удосконалення

3. Аудит розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком та його удосконалення

4. Узагальнення результатів аудиторської перевірки

Висновки

Список використаних джерел

Додатки



Вступ

На даний час в Україні важливого значення набуває розвиток АПК. Для підтримки сільськогосподарських товаровиробників було введено альтернативний спосіб їх оподаткування - фіксований сільськогосподарський податок який входить до спеціального режиму оподаткування, і який в наш час набув широкого застосування серед суб'єктів підприємницької діяльності, основним видом діяльності яких є виробництво сільськогосподарської продукції. В світлі нового Податкового кодексу, який набрав чинності в цьому році, вагомого значення набуває належна організація податкового обліку і звітності, яка забезпечує своєчасне і повне нарахування та сплату фіксованого сільськогосподарського податку і подання податкової звітності.

Отже, з метою підтвердження достовірності облікових даних та повноти розрахунків з бюджетом, а також запобігання нарахуванню штрафних санкцій і пені з боку держави за недотримання податкового законодавства підприємствам необхідно здійснювати аудит розрахунків за фіксованим сільськогосподарськими податком. В зв'язку з тим, що законодавство, а особливо податкове, постійно змінюється тому тема курсової роботи є актуальною.

Метою курсової роботи є дослідження аудиту розрахунків за податком на додану вартість. аудит податок бухгалтерський

Для досягнення поставленої мети визначені такі завдання:

1. з'ясувати організаційно - методичні засади аудиту розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком;

2. оцінити систему внутрішнього контролю та організації бухгалтерського обліку на підприємстві;

3. висвітлити методику проведення аудиту розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком;

4. розкрити зміст, порядок складання та призначення аудиторського висновку та аудиторського звіту.

Предметом дослідження даної курсової роботи є сукупність теоретичних та практичних питань аудиту розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком.

Об'єктом дослідження є організація аудиту розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком на ТОВ «Нива України».

Реєстраційна інформація по платнику податків ТОВ «Нива України»: код платника ЄДРПОУ: 32395413; найменування платника: ТОВ «Нива України»; повна назва Товариство з обмеженою відповідальністю «Нива України»; код орган ДПС 6785. ДПІ у Київській області м. Яготин; стан платника основний платник; відомості про державну реєстрацію: № 13511200000000239 від 09.03.2004 р.; орган державної реєстрації: Яготинська Районна Державна Адміністрація Київської області; форма власності приватна.

Дані ТОВ «Нива України» платника ФСП: ІПН: 3239541102584; дата реєстрації платником, ПДВ: 19.03.2004; дата реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування: 01.01.2009; дата початку дії свідоцтва: 06.02.2009.

Місце знаходження юридичної особи: 07700, Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул.. Пирятинська, буд.27.

Основними видами діяльності ТОВ «Нива України» за КВЕД є: вирощування зернових та технічних культур (код 01.11.0); розведення великої рогатої худоби (код 01.21.0); розведення свиней (01.23.0).

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було використано такі методи: індукції та дедукції, аналізу і синтезу; причинно-наслідкового зв'язку і абстрактно-логічний; порівняння; економіко-математичні та економічного моделювання; монографічний та інші загальноприйняті методи дослідження.

При написанні курсової роботи теоретичною та методологічною основою дослідження були законодавчі акти і нормативно-правові документи, спеціальна економічна література, в тому числі підручники, періодичні видання з аудиту розрахунків за податками.



1. Організаційно - методичні засади аудиту розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком

Податковий аудит здійснюється для визначення платників податків, забезпечення своєчасного надходження нарахованих сум платежів до бюджету і державних цільових фондів, значення правильності нарахування та сплати податків і обов'язкових платежів.

Фіксований сільськогосподарський податок є одним з непростих податків. Саме тому при проведенні податкової перевірки аудитори повинні ретельно перевіряти його нарахування та сплату до бюджету.

Застосування в Україні Міжнародних стандартів аудиту, забезпечення впевненості та етики дасть змогу українським аудиторам, використовуючи міжнародний досвід, підвищити якість аудиторських послуг, а також здійснювати дієвий контроль якості аудиторських послуг, а також з боку професійної організації аудиторів.

Мета аудиту -- підтвердити дотримання підприємством податкового законодавства, своєчасність розрахунків з бюджетом та державними цільовими фондами.

Завдання аудиту розрахунків з податків і платежів до бюджету -- встановити:

- перелік платежів i податків, які за законодавством має сплачувати підприємство;

- правильність обчислення бази оподаткування за кожним податком;

- правильність застосування ставок податків і платежів;

- достовірність розрахунків сум податків і платежів;

- перелік пільг щодо сплати податків та законність їх використання;

- повноту i своєчасність сплати податків та платежів до бюджету;

- правильність бухгалтерських записів щодо податкових зобов'язань та податкових кредитів;

- своєчасність подання звітності до податкових органів за видами податків i платежів;

- правильність ведення податкового та бухгалтерського обліку.

Для того, щоб проконтролювати правильність обчислення, своєчасність і повноту сплати податків, достовірності ведення бухгалтерського обліку, складання звітності, керівники підприємств наймають незалежних аудиторів для здійснення комплексної перевірки за всіма видами податків.

Аудиторський процес починається з того моменту, коли потенційний клієнт звертається з проханням провести аудит. Перш ніж прийняти пропозицію від клієнта, аудиторові необхідно отримати попередню інформацію про галузь економічної діяльності та про форму власності підприємства, систему управління, організаційну структуру, види здійснених операцій, а також оцінити отриману інформацію про діяльність клієнта, що сприятиме якісному та кваліфікованому проведенню аудиту. Інформація про фінансовий стан ТОВ «Нива України» за звітний період міститься в балансі та Звіті про фінансові результати. (дод. А). Якщо після ознайомлення з інформацією про підприємство аудиторська фірма погоджується надати свої послуги щодо проведення аудиту, то вона надсилає підприємству - замовнику лист - зобов'язання, в якому підтверджується прийняття рішення керівництвом аудиторської фірми рішення про надання аудиторських послуг. ( дод. Б). Наступним етапом є підписання договору між аудиторською фірмою та підприємством - замовником. (дод. В). Договір складається з восьми розділів, в яких чітко прописуються права та зобов'язання сторін, обсяг роботи, строк аудиторської перевірки, вартість наданих послуг та зазначається об'єкти перевірки. Також обов'язковим розділом визначається відповідальність сторін та конфіденційність інформації, тобто в договорі зазначають основні вимоги щодо виконання робіт зі сторони підприємства - замовника, а також основні вимоги аудиторської фірми. Після проведення документального оформлення аудиторської перевірки, аудитор назначає аудитора, який несе відповідальність за проведення аудиторської перевірки і вже потім аудитор складає загальну стратегію аудиту. (дод. Г). Така загальна стратегія аудиту встановлює обсяг, час та напрямок аудиту та допомагає в розробці більш детального плану аудиту.

Розробка загальної стратегії аудиту включає:

а) визначення характеристик завдання, що встановлюють його обсяг (наприклад, застосована концептуальна основа фінансової звітності, специфічні вимоги галузі до звітності та місцезнаходження підрозділів суб'єкта господарювання;

б) уточнення цілей надання висновку з завдання для планування часу аудиту та характеристики необхідного інформування, наприклад, кінцевих термінів подання проміжної на кінцевої звітності та ключові дати очікуваного інформування управлінського та найвищого управлінського персоналу;

в) розгляд важливих факторів, що визначать головні напрямки зусиль групи з завдання, наприклад, визначення відповідних рівнів суттєвості, попередня ідентифікація зон зі збільшеними ризиками суттєвих викривлень, попередня ідентифікація суттєвих складових та залишків на рахунках, оцінка, чи планує аудитор отримати докази ефективності внутрішнього контролю та ідентифікація останніх подій на суб'єкті господарювання, галузі, фінансовій звітності і т. ін.

Таким чином, в основі загальної стратегії аудиту знаходиться меморандум попереднього планування, який у процесі його подальшого уточнення є своєрідним організаційним каркасом подальшої аудиторської перевірки.

Важливим є те, що загальна стратегія аудиту та план аудиту повинні розроблятися лише після того, як аудитор дослідить та задокументує систему внутрішнього контролю підприємства і дасть оцінку ризику суттєвих викривлень на рівні фінансових звітів і на рівні тверджень за класами операцій, залишками на рахунках та на рівні розкриття інформації. Після розробки загальної стратегії на її основі аудитор складає план проведення аудиту за фіксованим сільськогосподарським податком (далі ФСП).

Загальний план аудиту розробляється настільки детально, щоб аудитор мав можливість, керуючись ним, підготувати програму аудиту. В свою чергу, програма аудиту, її зміст та обсяг залежать від розміру, виду і специфіки підприємства, умов договору на проведення аудиту, а також особливостей методики і техніки, що їх використовує аудитор під час перевірки.

Тому аудиторові слід розробити і документально оформити загальний план аудиту, визначити в ньому істотність помилок, а потім здійснити аудит за цим планом. У міжнародному стандарті аудиту № 230 «Документація» зазначається, що робоча документація допомагає в плануванні та проведенні аудиту. Тобто наголошується, що документальне оформлення планування аудиту є доцільним і необхідним.

Під час розробки загального плану аудитор здійснює аналіз таких питань:

1) розуміння аудитором бізнесу клієнта: аналіз головних факторів, що мають вплив на діяльність підприємства; найважливіших характеристик підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва; надання послуг; фінансового стану, а також порядку звітування, включаючи зміни, які, можливо, мали місце після попереднього аудиту; розподілу обов'язків між керівництвом підприємства;

2) розуміння системи бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю на підприємстві, що перевіряється, -- методології і принципів бухгалтерського обліку, що застосовувались бухгалтерією підприємства, можливого ефекту від змін в обліковій політиці чи термінології аудиту; знання аудитора з питань бухгалтерського обліку і системи внутрішнього контролю, які можуть бути використані аудитором у тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах; вплив нових форм бухгалтерського обліку;

3) визначення аудитором ризиків і суттєвості: оцінка аудитором ризику внутрішнього контролю -- ефективності системи внутрішньогосподарського контролю підприємства, тобто її спроможності попереджати і виявляти помилки на підприємстві та запобігати їм; оцінка розміру особистого аудиторського ризику невиявлення суттєвих помилок у звітності підприємства, що є на час проведення аудитором аудиторських процедур, і визначення на підставі цього найважливіших напрямків аудиту; визначення межі суттєвості помилок для цілей аудиту з кожного виду операцій, ймовірність існування суттєвих помилок в обліку, яка оцінюється аудитором з огляду на попередній період перевірки і виявлені ним раніше помилки; визначення складних бухгалтерських операцій, включаючи ті, що робилися через суб'єктивну думку бухгалтера (нарахування резервів тощо);

4) види, час і повнота процедур: можливість оперативного внесення змін у окремі напрямки аудиту, вплив інформаційних технологій на процес аудиту, робота підрозділів внутрішніх аудиторів підприємства та можливий вплив її на аудиторські процедури зовнішніх аудиторів;

5) координація, керівництво, направленість виконання робіт, супроводження і нагляд за їх виконанням, а саме: участь в аудиті інших аудиторів, аудиторських фірм (перевірка іншими аудиторами дочірніх підприємств, філій та відділень головного підприємства), участь в аудиті експертів та інших фахівців, які не є аудиторами, дислокація (місцезнаходження) підрозділів підприємства, підбір виконавців аудиту і розподіл між ними обов'язків, з врахуванням їх професійного рівня і стажу роботи.

6) інші питання: можливість оперативного включення до програми аудиту наприкінці аудиторської перевірки питання безперервності діяльності підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватись у найближчий час не менше одного звітного періоду, умови, які повинні привернути особливу увагу аудитора, відносини підприємства з пов'язаними сторонами.

Порядок визначення споріднених сторін наводиться в МСА № 550 «Пов'язані сторони».

Склавши всі потрібні документи для проведення аудиту і проаналізувавши структури і особливості діяльності аудитор розпочинає перевірку підприємства за вказаним об'єктом, а саме за фіксованим сільськогосподарським податком. На рис.1 наведено наочний приклад етапів аудиторської перевірки.

Розрахунки з бюджетом за податками і обов'язковими платежами перевіряються вибірковим або суцільним методом на базі таких джерел інформації , що подані в табл. 1.

Таблиця 1 - Джерела інформації для перевірки

№ п\п	Перелік документів, які мають бути охоплені перевіркою	Методи перевірки
		Вибірковий	Суцільний
1.	Статут підприємства		*
2.	Свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності		*
3.	Свідоцтво платника ФСП		*
4.	Податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку	*
5.	Витяг з Земельного кадастру про грошову оцінку земель		*
6.	Форма 50-сг «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств»		*
7.	Журнали-ордери за бухгалтерськими рахунками (меморіальні ордери)		*
8.	Накладні, податкові накладні		*
9.	Господарські договори		*
10.	Відомості аналітичного обліку	*
11.	Головна книга		*
12.	Дані бухгалтерського обліку за рахунками 64, рахунками 7,9 класу		*
13.	Податкова звітність, яка була подана в ДПІ		*

А зокрема, теоретичні та методичні засади аудиту розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком включають мету, завдання, нормативно-правове забезпечення та джерела інформації.

Мета аудиту ФСП -- підтвердити дотримання чинного законодавства щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників фіксованим сільськогосподарським податком, правильність відображення в обліку та своєчасність розрахунків з бюджетом, перевірити дотримання наказу Державної податкової адміністрації України щодо звітності з фіксованого сільськогосподарського податку, що встановлена у формі розрахунку.

Завдання аудиту при перевірці фіксованого сільськогосподарського податку (далі -- ФСП) встановити:

- правильність віднесення сільськогосподарського підприємства доплатника ФСП;

- дотримання умов, що надають право сільськогосподарському товаровиробнику сплачувати ФСП;

- правильність розрахунку валового доходу від реалізації сільськогосподарської продукції;

- законність включення сільськогосподарських угідь до об'єкта оподаткування;

- дотримання Методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення i населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України;

- правильність застосування податкових ставок та розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку платника за умови, що земельні угіддя його не входять до гірських зон та поліських територій, а також при здійсненні ним діяльності у гірських зонах i на поліських територіях;

- відповідність уточнень суми фіксованого сільськогосподарського податку за умов зміни площі сільськогосподарських угідь у зв'язку з придбанням права землевласника або землекористувача, дотримання платником ФСП встановленого порядку правового оформлення цих змін;

- достовірність розрахунку кількості сільськогосподарської продукції, що має поставлятися платником у рахунок фіксованого сільськогосподарського податку за вибору ним цієї форми розрахунків;

- правильність заповнення форм розрахунку фіксованого сільського-подарського податку.

При проведенні аудиту аудитор має виходити з того, що сільськогосподарські товаровиробники -- платники ФСП сплачують також ПДВ, акцизний збір, мито, державне мито, рентні платежі, збір за забруднення навколишнього середовища, збір на розвиток виноградарства та садівництва, єдиний збір.

Джерелами інформації для аудиту є:

· Податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку;

· витяг з Земельного кадастру про грошову оцінку земель;

· форма 50-сг «Основні економічні показники роботи сільсько-господарських підприємств»;

· Розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний рік;

· дані бухгалтерського обліку за рахунками 64, рахунками 7,9 класу;

· бухгалтерські розрахунки та довідки у випадку допущених помилок;

· виписки банків і додані до них документи про перерахування належних сум до бюджету;

· акти минулих перевірок державної податкової адміністрації,

· Статут підприємства тощо.

Проаналізувавши діяльність підприємства і визначивши специфіку діяльності суб'єкта господарювання, а також провівши документальне оформлення аудиторської перевірки, аудитор може приступати до наступного етапу аудиторської перевірки, а саме оцінювати систему внутрішнього контролю і організації бухгалтерського обліку на підприємстві.



2. Оцінка системи внутрішнього контролю і організації бухгалтерського обліку на підприємстві та їх удосконалення

Внутрішній контрольна підприємствах є важливою частиною сучасної системи управління ними, яка дозволяє досягти поставлених цілей з мінімальними витратами. Контрольне середовище відповідно до Міжнародних стандартів внутрішнього аудиту - це загальне ставлення вищих органів управління господарюючим суб'єктом до необхідності здійснення внутрішнього контролю і докладені у зв'язку з цим дій. Попередня оцінка існуючої системи оподаткування включає:

- загальний аналіз і розгляд елементів системи оподаткування економічного суб'єкта;

- визначення основних факторів, що впливають на податкові показники;

- перевірка методики обчислення податкових платежів;

- правова і податкова експертиза існуючої системи господарських взаємовідносин;

- оцінка документообігу та вивчення функцій і повноважень служб, відповідальних за обчислення та сплату податків;

- попередній розрахунок податкових показників економічного суб'єкта.

Виконання даних процедур дозволить розглянути такі істотні фактори, як специфіка основних господарських операцій в організації та існуючі об'єкти оподаткування, відповідність застосовуваного організацією порядку оподаткування нормам чинного законодавства, оцінити рівень податкових зобов'язань та потенційних податкових порушень економічного суб'єкта.

Основними завданнями аудиту внутрішнього контролю розрахунків з фіксованого сільськогосподарського податку суб'єкта господарювання можна визначити:

ь перевірка правильності віднесення підприємства до платника фіксованого сільськогосподарського податку;

ь перевірка правильності застосування ставки податку;

ь перевірити законність та обґрунтованість застосування пільг щодо податку;

ь підтвердити правильність і повноту визначення об'єктів оподаткування;

ь перевірити повноту і правильність відображення бази оподаткування ФСП;

ь встановлення правильності та повноти заповнення первинних документів;

ь перевірка правильності відображення в обліку податкового зобов'язання;

ь перевірити правильність складених декларацій і своєчасність їх подачі до податкового органу.

У ході аудиторської перевірки аудитор зобов'язаний упевнитись у тому, що система бухгалтерського обліку достовірно відображає господарську діяльність клієнта, тому використовуємо тест оцінки системи бухгалтерського обліку розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком.

Таким чином, можна зробити висновок, що оцінка внутрішнього контролю на підприємстві є важливим етапом аудиторської перевірки підприємства, адже чим краще налагоджений внутрішній контроль на підприємстві, тим менший буде аудиторський ризик і зможе зменшити обсяг перевірки інформації. Під час аудиторської перевірки аудитор повинен чітко розуміти суб'єкт господарювання, оволодіти специфікою діяльності даного підприємства а також оцінити систему внутрішнього контролю. Це все разом збільшить ефективність проведення аудиторської перевірки.



3. Аудит розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком та його удосконалення

Щоб провести високоякісний аудит, аудитору перш за все, потрібно перевірити правильність віднесення юридичних і фізичних осіб до платників ФСП.

Відповідно до вимог статті 301 ПКУ, який вступив в дію з 1 січня 2011 року, право на сплату ФСП мають:

1) Особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у

яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

2) Особи, утворені шляхом злиття або приєднання, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо дохід від реалізації (поставки) сільськогосподарської продукції(супутніхпослуг), отриманий за попередній податковий рік всіма особами, які беруть участь у їх утворенні, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

3) Особи, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо дохід від реалізації (поставки) сільськогосподарської продукції(супутніхпослуг), отриманий за попередній податковий рік всіма особами, які беруть участь у їх утворенні, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

4) Особи, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо дохід від реалізації (поставки) сільськогосподарської продукції(супутніхпослуг), отриманий за попередній податковий рік всіма особами , які беруть участь у їх утворенні, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу .

Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники можуть бути платниками податку з наступного року, якщо сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.

Так як підприємство ТОВ «Нива України» відповідає всім критеріям, які попередньо перелічені, то вони на законній основі є платниками ФСП.

Для здійснення аудиту розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку необхідно перевірити:

· правильність застосування фіксованого сільськогосподарського податку;

· правильність проведення арифметичного розрахунку сум фіксованого сільськогосподарського податку (встановити відповідність застосування відповідних норм);

· встановити повноту та своєчасність нарахування i сплати фіксованого сільськогосподарського податку;

· перевірити правильність оформлення первинних документів та відображення в обліку операцій з нарахування та сплати податку.

Інформаційним забезпеченням є журнал-ордер №8 с.-г. та відомість аналітичного обліку № 8 с.-г., Головна книга, форма розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку, копії платіжних доручень і виписки банку.

На першому етапі аудитор з'ясовує статус платника податку, оскільки виробники сільськогосподарської продукції його сплачують за умови, що сума, одержана від реалізації цієї продукції власного виробництва та продукції її переробки за звітний рік, дорівнює або перевищує 75 % загальної суми грошової виручки підприємства. Звітність з фіксованого сільськогосподарського податку щороку до 1 лютого подається платником податку в орган державної податкової служби за місцем його знаходження у формі розрахунку. Перевірка цього виду податкової звітності включає ряд етапів.

При проведенні аудиту аудитор має виходити з того, що сільськогосподарські товаровиробники -- платники ФСП сплачують також ПДВ, акцизний збір, мито, державне мито, рентні платежі, збір за забруднення навколишнього середовища, збір на розвиток виноградарства та садівництва, єдиний збір.

Крім того, платники фіксованого сільськогосподарського податку не звільняються від зобов'язань утримання з доходів, виплачуваних своїм найманим працівникам,сум прибуткового податку, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (2 відсотка), збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (0,5 відсотка) та ін.

При перевірці правильності віднесення сільськогосподарських підприємств до платників ФСП аудитор має виходити з норм чинного законодавства, яким визначено, що платниками можуть бути:

сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, передбачених законами України;

сільські та інші господарства, що займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції; власники земельних ділянок i землекористувачі, в тому числі орендарі, які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, крім власників i землекористувачів земельних ділянок, переданих для ведення особистого підсобного господарства, будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель (присадибних ділянок), садівництва, дачного будівництва, а також за винятком власників i землекористувачів земельних ділянок, наданих для ведення городництва та випасу худоби.

Аудитор повинен встановити дотримання юридичними особами, які зареєстровані як платники ФСП, наступного:

виручка, отримана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва i продуктів її переробки за попередній звітний рік перевищує 75 відсотків від загальної суми валового доходу підприємства;

наявність у виробника сільськогосподарської продукції об'єкта оподаткування -- сільськогосподарських угідь (нив (ріллі), сінокосів, пасовищ, багаторічних насаджень), що передані сільськогосподарському товаровиробнику у власність або в користування, в тому числі на умовах оренди;

зміни оподаткування ФСП на традиційну систему оподаткування підприємства, якщо у звітному періоді валовий дохід від операцій з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва i продуктів її переробки становив менше як 75 відсотків загального обсягу реалізації (підприємство в наступному звітному періоді сплачує податки на загальних підставах).

Правильність розрахунку податку пов'язана з визначенням валового доходу підприємства. Тому аудитор перевіряє правильність розрахунку валового доходу відповідно до ПКУ.

При дотриманні ПКУ до валового доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва включають:

вартість реалізованої продукції рослинництва та тваринництва вартість реалізованої сільськогосподарської продукції, виготовленої з сільськогосподарської сировини власного виробництва на власних переробних підприємствах;

вартість реалізованої продукції, виготовленої із власної сировини на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства;

вартість наданих послуг (послуги машинно-тракторного парку, будівельних i ремонтних бригад), пов'язаних з сільськогосподарським виробництвом.

Аудитор має пам'ятати, що у разі реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства -- платника ФСП створені на його базі суб'єкти господарювання різних організаційно-правових форм, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в рік реформування також є платниками цього податку. На ці підприємства не поширюється умова, виконання якої необхідне для переходу на сплату ФСП, -- сума, отримана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва i продуктів її переробки за попередній рік, має дорівнювати або перевищувати 75 відсотків від загальної суми валового доходу підприємства.

Аудитор має з'ясувати величину площі сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих у користування на умовах оренди, що виступає об'єктом оподаткування ФСП, та повноту врахування у зв'язку з тим, що включення сільськогосподарських угідь до об'єкта оподаткування ФСП при передачі їх в оренду регламентується залежно від того, хто передає їх в оренду -- платник чи неплатник ФСП, аудитор має встановити дотримання законодавства, зафіксувавши, що при передачі сільськогосподарських угідь в оренду платником ФСП орендовані площі не включалися при розрахунках ФСП орендаря, i навпаки, при передачі сільськогосподарських угідь в оренду неплатником ФСП орендовані площі включалися в розрахунок ФСП орендаря.

В обох випадках аудитор повинен встановити сплату орендарем орендодавцю передбачену договором оренди плату за землю.

Об'єктом перевірки, що впливає на базу оподаткування ФСП, зміни площі сільськогосподарських угідь у зв'язку з придбанням права землевласника або землекористувача у звітному році. Аудитор з'ясовує дотримання платником ФСП зобов'язання щодо уточнення суми податкових платежів на період до закінчення податкового року -- подання таких розрахунків протягом місяця органам державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки та за місцем знаходження платника податку разом з випискою з державного земельного кадастру про склад земельних угідь та їх грошову оцінку.

Державні організації по землевпорядкуванню уточнюють грошову оцінку сільськогосподарських угідь у зв'язку із зміною їх складу i повідомляють про це платників податку та органи державної податкової служби.

Право власності на землю або право користування земельною ділянкою з'являється після встановлення організаціями по землевпорядкуванню межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) i отримання документа, що підтверджує це право.

Отже, після проходження наведеної вище процедури i отримання документів, які підтверджують право власності або користування земельною ділянкою, платнику ФСП потрібно уточнити суми податкових платежів.

На другому етапі аудитор має з'ясувати правильність розрахунку платником суми фіксованого сільськогосподарського податку виходячи і з площі сільськогосподарських угідь і їх грошової оцінки, що розрахована за Методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення і населених пунктів.

При перевірці правильності застосування ставок ФСІІ аудитор повинен встановити їх дотримання відповідно до диференціювання за районами здійснення господарської діяльності -- сільськогосподарськими товаровиробниками. Аудитор має пам'ятати, що ставки фіксованого сільськогосподарського податку встановлено із розрахунку на один гектар сільськогосподарських угідь у відсотках до їх грошової оцінки, проведеної за станом на 1 липня 1995 р. за Методикою в таких розмірах, %:

для ріллі (нив), сінокосів i пасовищ -- 0,15;

для багатолітніх насаджень -- 0,09.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку, які здійснюють господарську діяльність у гірських зонах i поліських територіях, сплачують податок з одного гектара сільськогосподарських угідь у процентах до їх грошової оцінки в розмірах, %:

для ріллі, сінокосів i пасовищ -- 0,09;

для багатолітніх насаджень -- 0,03.

Перелік поліських територій визначено постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення поліських територій України», а перелік гірських зон -- Порядком визначення гірських населених пунктів в Україні.

Перелік платників ФСП, на які поширюються ставки податку, встановлені для гірських зон i поліських територій, затверджуються щороку до 15 січня на пленарних засіданнях обласних рад за поданням районних державних адміністрацій.

Особливу увагу при перевірці правильності обчислення суми фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік платником, виходячи з грошової оцінки площі сільськогосподарських угідь та ставок фіксованого сільськогосподарського податку, аудитор має приділити дотриманню порядку щодо застосування до суми податку коефіцієнтів.

Для того щоб визначити необхідність платнику фіксованого сільськогосподарського податку при розрахунку суми податку застосовувати коефіцієнти, аудитору слід використати розрахунок поданий у Методиці.

Наведені коефіцієнти до суми фіксованого сільськогосподарського податку не застосовують підприємства, створені після 1 січня 1998 р.

Аудитор перевіряє суму ФСП на поточний рік, що визначена платником у поданому розрахунку суми ФСП за формою, затвердженою ДПАУ.

Відповідно до встановленого порядку платники податку подають загальний розрахунок ФСП на всю площу сільськогосподарських угідь органу податкової служби за місцем своєї реєстрації до 1 лютого поточного року. В той самий строк платник податку подає розрахунок ФСП окремо за кожною земельною ділянкою органу державної податкової служби за місцем розташування такої земельної ділянки.

Платнику фіксованого сільськогосподарського податку після подання розрахунку ФСП органом державної податкової служби за місцем його реєстрації видається довідка, що підтверджує його статус платника ФСП, завірена печаткою. Ця довідка підтверджує право платника податку здійснювати торгівлю продукцією власного виробництва.

На третьому етапі аудитор перевіряє розрахунок питомої ваги, а також правильність складання і відповідність розрахунків даним бухгалтерського обліку. Тобто преревіряється сума кредитових оборотів по субрахунках: 701 "Дохід від реалізації готової продукції" аналітичні рахунки продукції рослинництва (без ПДВ); 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів»; 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг"; 791 "Результат операційної діяльності"; 792 "Результат фінансових операцій"; 793 "Результат іншої звичайної діяльності"; 794 "Результат надзвичайних подій"; 711 "Дохід від реалізації іноземної валюти"; 710 "Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю"; 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості". Таким чином перевірка даних по цих субрахунках дає змогу аудиторові впевнитися в правильності розрахунку питомої ваги, або навпаки, виявити певні неточності.

На четвертому етапі перевірки аудитор з'ясовує своєчасність та повноту сплати платником податку. Суми податку, сплачені щомісяця до 20 числа наступного місяця, порівнюють з податковим зобов'язанням, що визначається як одна третя його суми, встановленої на кожний квартал від річної суми податку, в такому обсязі:

щомісяця у І кварталі остаточна ? фіксованого податку * 10 : 100 : 3;

щомісяця у ІІ кварталі остаточна ? фіксованого податку *10: 100: 3;

щомісяця у ІІІ кварталі остаточна ? фіксованого податку * 50 : 100 : 3;

щомісяця у IV кварталі остаточна ? фіксованого податку * 30 : 100 : 3.

У разі зміни площ i сільськогосподарських угідь, що відбулася в звітному періоді у зв'язку з придбанням права землевласника або землекористувача, аудитор перевіряє правильність уточненої ними суми фіксованого сільськогосподарського податку на період до закінчення податкового року та подання протягом місяця розрахунків в органи державної податкової служби за місцем розташування земельного участка разом із витягом із державного земельного кадастру про склад земельних угідь та їх грошову оцінку.

Зміна порядку сплати податків i зборів (обов'язкових платежів) протягом звітного (податкового) року не допускається.

Заключним етаnом аудиторської перевірки є встановлення правильності відображення в даних бухгалтерського обліку розрахунків за фіксованим сільськогосподарським податком.

Повноту сплати фіксованого сільськогосподарського податку у грошовій формі платниками, перевіряють за даними перерахованих коштів на окремий рахунок відділу державного казначейства у районі, відкритий на балансовому рахунку 2512 «Кошти державного бюджету цільового характеру» (код бюджетної класифікації 16040000 «Фіксований сільськогосподарський податок»).

Обовязковим елементом роботи аудитора є робочий документ аудитора, де він відображає всі основні порушення, які були зафіксовані під час аудиторської перевірки.

4. Узагальнення результатів аудиторської перевірки

За результатами проведеної аудиторської перевірки аудитор повинен скласти аудиторський звіт i аудиторський висновок.

Аудиторський звіт про результати аудиторської перевірки - це документальне відображення аудитором виявлених порушень, помилок та відхилень від чинного законодавства та встановлених стандартів здійснення господарської діяльності, ведення обліку та складання звітності, а також проведення аудитором оцінки стану бухгалтерського обліку та достовірності звітності на певну дату. Інформація, що наводиться в аудиторському звіті, має бути більш детальною, надійною і компетентною, а також незалежною, об'єктивною і правдивою. Аудиторський звіт складається в довільній формі, призначений для замовника, і його зміст не підлягає оприлюдненню. Аудиторський звіт складається з трьох частин: загальної, аналітичної та заключної (підсумкової).

Загальна (вступна) частина аудиторського звіту аудиторської фірми має містити такі обов'язкові дані:

назву документа i назву клієнта;

місце i дату складання;

назву аудиторської фірми, її адресу;

порядковий номер ліцензії на здійснення аудиторської діяльності, дата видачі та найменування органу, що видав ліцензію, а також строк дії ліцензії;

номер реєстраційного свідоцтва;

номер розрахункового рахунку;

прізвище, ім'я та по батькові всіх аудиторів, що брали участь у перевірці.

Загальна (вступна) частина аудиторського звіту, складеного аудитором, який працює самостійно, має включати такі дані:

прізвище, ім'я, по батькові;

стаж аудиторської діяльності;

найменування органу, який видав ліцензію на здійснення аудиторської діяльності, дата її видачі, а також строк дії ліцензії;

номер реєстраційного свідоцтва;

номер розрахункового рахунку;

прізвище (найменування) одержувача аудиторського звіту (замовник аудиторської перевірки чи за узгодженням з ним інші юридичні або фізичні особи);

Крім того, у вступній частині аудиторського звіту має бути вказано:

період, за який проводилася перевірка звітності;

склад, перелік фінансових звітів (інших документів), які перевірялися;

посилання на національні нормативи аудиту, інші документи, які використовував аудитор під час аудиту.

Аналітична частина складається з опису перевіреної фінансової інформації та опису аудиту.

Опис перевіреної фінансової інформації відображує період перевірених фінансових звітів, види звітів, вказівки на обмеження доступу аудитора до інформації, якщо вони мали місце, розподіл відповідальності між аудитором i керівництвом підприємства.

В описі аудиту наводяться посилання на закони та нормативні акти, відповідно до яких проводився аудит, розкривається алгоритм аудиторської перевірки, використання необхідних процедур i збирання всіх доказів для складання обґрунтованого висновку, подаються результати експертизи ведення бухгалтерського о6ліку та системи внутрішнього контролю, зазначаються факти не усунених у процесі аудиторської перевірки суттєвих порушень встановленого ведення бухгалтерського обліку та складання звітності, а також порушень законодавства при здійсненні господарських i фінансових операцій, які можуть створити у користувачів фінансової звітності неправильне уявлення про фінансовий, майновий i економічний стан підприємства, а також завдати збитків інтересам його власників i (або) третіх осіб, посилання на роботу іншого аудитора (або) експерта, якщо цей матеріал було використано.

В аналітичній частині подається чіткий перелік ділянок діяльності клієнта, перевірених суцільним i вибірковим методом, описуються результати перевірки стану обліку, внутрішнього контролю на підприємстві, наводяться факти недоліків і порушень в організаціях, які завдали або можуть завдати шкоди інтересам власників, державі або третім особам. Окремо вказуються ті недоліки та порушення, які не були усунені за час аудиторської перевірки, а також рекомендації аудитора на аналітичний огляд діяльності підприємств.

Заключна (підсумкова) частина являє собою висновок аудитора про достовірність перевірених фінансових звітів. По суті це думка аудитора про перевірену фінансову звітність, яку називають аудиторським висновком, якщо вона оформлена окремим офіційним документом, тобто засвідченим підписом i печаткою (аудиторської фірми).

Аудиторський звіт адресується замовнику із зазначенням дати складання, підписується керівником аудиторської фірми (або особою, уповноваженою керівником) i аудитором, що проводив перевірку, завіряється печаткою аудиторської фірми. Кожна сторінка аудиторського звіту підписується аудитором, який здійснював перевірку, i завіряється його особистою печаткою.

Аудиторський звіт підписується аудитором i керівником аудиторської фірми, що здійснював перевірку (або особою, уповноваженою керівником). Зазначається дата аудиторського звіту.

Аудиторський висновок за формою та змістом має відповідати вимогам, передбаченим Законом України «Про аудиторську діяльність». [2] Відповідно до цього Закону аудиторський висновок визначено як офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), що містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти й відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Законом передбачено, що аудиторський висновок, складений аудитором іноземної держави для офіційного подання, має бути підтверджений аудитором України (якщо інше не встановлено міжнародним законодавством).

Міжнародним стандартом аудиту № 700 «Аудиторський висновок» враховано міжнародний досвід формування аудиторських висновків, насамперед США та порівняно з попередніми вимогами Аудиторської палати України внесено наступні доповнення.

Аудиторський висновок складається у довільній формі, проте обов'язково має включати такі дані: заголовок, вступ, масштаб перевірки, висновок аудитора про фінансову звітність, дату аудиторського висновку, адресу аудиторської фірми, підпис аудиторського висновку. За кожним елементом аудиторського висновку визначені такі вимоги. На рис. 2 наведена загальна схема структури аудиторського висновку, звичайно, кожен аудитор в певній мірі може видозмінювати його але все ж, загальні риси залишаються. А тепер детальний опис аудиторського висновку. У заголовку аудиторського висновку обов'язковим має бути запис про здійснення аудиту незалежними аудиторами (аудитором) та конкретизовано адресу аудиторського висновку (рада директорів, акціонери акціонерного товариства тощо).

У вступі потрібно навести інформацію про склад перевіреної фінансової звітності, дату її складання, розподіл відповідності між керівництвом підприємства, яке перевірялось за правильність складання звітності та аудитором за обгрунтованість аудиторського висновку.

У розділі масштаб перевірки слід подати відомості про критерій якості аудиту (вимоги нормативів, що діють в Україні, та в загальноприйнятій практиці або міжнародних стандартах аудиту), зауваження щодо планування та перевірки з достатнім ступенем впевненості та щодо оцінки помилок у системах обліку, їх суттєвого впливу на фінансову звітність, методику дослідження (тестування) бухгалтерських принципів оцінки статей звітності, методології обліку, яка використовується на підприємстві.

У розділі висновок аудитора про перевірену фінансову звітність аудитор оцінює перевірену фінансову звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструктивним вимогам про порядок складання звітності та принципам обліку, що діють в Україні.

У розділі Дата аудиторського висновку уточнено, що тепер дата проставляється на день завершення аудиту, коли аудитор зобов'язаний доповісти керівництву підприємства про результати перевірки, а керівництво, в свою чергу, повинно підписати звіти, що додаються до аудиторського висновку.

Аудиторський висновок підписується директором аудиторської фірми або уповноваженою особою, яка має відповідну серію сертифіката аудитора України на вид проведеного аудиту.

У розділі адреса аудиторської фірми зазначають адресу фірми, її місцезнаходження (юридичну адресу), а також номер та серію ліцензії АПУ.

У висновку аудитор повинен висловити свою думку щодо:

вичерпності та достатності отримано інформації;

узгодженості системи бухгалтерського обліку з чинними нормативами та законодавчими актами;

відповідності фінансової звітності даним бухгалтерського обліку, чинним законодавчим та нормативним актам.

Залежно від стану обліку та звітності на підприємстві висновок аудитора може бути позитивним, умовно-позитивним, негативним (або дається відмова від надання висновку про фінансову звітність підприємства).

Позитивний висновок подається клієнту у разі, коли, на думку аудитора, виконано такі умови:

аудитор отримав всю інформацію i пояснення, необхідні для цілей аудиту;

надана інформація достатня для відображення реально стану справ на підприємстві;

є адекватні та достовірні дані з усіх суттєвих питань; фінансова документація підготовлена відповідно до прийнятої на підприємстві системи бухгалтерського обліку, яка відповідає вимогам українського законодавства;

фінансова звітність складена на основі дійсних облікових даних i не містить суттєвих суперечностей;

фінансова звітність складена належно за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Позитивний висновок складається аудитором, коли він отримує позитивні відповіді на всі перелічені вище питання. Якщо при перевірці у аудитора виникли заперечення або сумніви щодо правильності тих чи інших використаних суб'єктом, що перевіряється, рішень, однак йому (аудитору) було подано аргументоване й переконливе обґрунтування цих рішень, то в своєму звіті він не зобов'язаний згадувати ці рішення, i така ситуація не може впливати на безумовність позитивного висновку.

Стандартом передбачено, що висновок може містити додаткові пояснення, певні модифікації, які суттєво не впливають на його зміст.

Модифікація передбачає:

проблеми невизначеності або невпевненості у безперервній діяльності підприємства;

зміни облікових принципів протягом періоду перевірки;

виправлення, які слід внести до обліку підприємства за результатами перевірки;

викладення принципів обліку (у позитивному висновку), що відрізняються від тих, які діють в Україні;

роз'яснення з приводу використання звітів інших аудиторів;

пояснення попередніх аудиторських висновків.

З урахуванням цього аудиторський висновок вважатиметься модифікованим. Відповідно до МСА 700 «Аудиторський висновок» позитивний аудиторський висновок також може бути розширеним за рахунок доповнень - коментарів до інформації, що не входить до складу основної звітності. Доповнення визначаються як:

додатковий розділ, у якому звернено увагу на важливу інформацію;

зауваження щодо відсутності поквартальних даних або аналітичного обліку;

вказівки на неузгодженість пояснювальної записки до балансу.

Пояснення мають бути викладені в кінці аудиторського висновку. Висновок, що включає пояснення, є позитивним.

Безумовно позитивний висновок не видається у разі невпевненості, яка може призвести до неможливості формулювання думки, або непогодженості, коли думка аудитора суперечить даним перевіреної фінансової звітності. Такі умови виникають внаслідок невпевненості -- обмеження обсягу аудиту, ситуаційних обставин; непогодження -- застосування неприйнятних систем або способів обліку, розбіжностей щодо відповідності фактів або сум у фінансовій звітності даним обліку, непогодження із ступенем та способом відображення фактів у обліку та звітності, невідповідності бухгалтерського проведення або формування господарських операцій чинному законодавству та іншим вимогам.

Аудитор повинен оцінити суттєвість впливу цих причин (невпевненості або непогодження) на окремі показники та звітність в цілому. Вибір виду висновку залежить від суттєвості (фундаментальності) невпевненості та непогодження.

Невпевненість або непогодження вважаються суттєвими, якщо вплив чинників на фінансову звітність спричиняє перекручення дійсного стану справ у цілому. Наявність несуттєвих невпевненостей та/або непогоджень дає аудитору підстави для формулювання умовно позитивного висновку (із застереженнями). Існування суттєвої невпевненості є підставою для відмови видачі висновку, а суттєвого непогодження - для видачі негативного висновку.

Висновок, що відрізняється від безумовно позитивного, має містити опис усіх суттєвих причин невпевненості та непогодження у спеціальному параграфі. МСА 700 «Аудиторський висновок» визначає порядок пояснення цих моментів: аудитор має посилатися на інші документи, що надаються клієнту, де більше докладно розкрито причини невпевненості та непогодження. В останньому параграфі звіту формулюється кінцева думка аудитора.

Таблиця 2 - Вимоги до стилю формування аудиторського висновку

Вид висновку	Типові формулювання
Позитивний висновок (існує безумовна позитивна згода)	…задовольняєвимогам,належно...,достовірне і дійсне уявлення..., достовірно . відображує..., відповідає..
Позитивний висновок (існує не фундаментальна непевність)	…за винятком згаданих обмежень
Умовно позитивний (не фундаментальна незгода)	...за винятком згаданих обмежень
Негативний висновок	...не задовольняє вимогам..., перекручує дійсний стан справ..., не дає дійсного уявлення..., не відповідає..., суперечить
Відмова у висновку	...неможливо на основі наведених аргументів сформулювати думку про стан справ

Отже, податковий аудит здійснюється для визначення платників податків, забезпечення своєчасного надходження нарахованих сум платежів до бюджету і державних цільових фондів, значення правильності нарахування та сплати податків і обов'язкових платежів. Регламентується Законом України «Про аудиторську діяльність» та проводиться на основі Міжнародних стандартів аудиту.

Мета аудиту ФСП -- підтвердити дотримання чинного законодавства щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників фіксованим сільськогосподарським податком, правильність відображення в обліку та своєчасність розрахунків з бюджетом, перевірити дотримання наказу Державної податкової адміністрації України щодо звітності з фіксованого сільськогосподарського податку, що встановлена у формі розрахунку.

...