Облік доходів та витрат майбутніх періодів на підприємстві та шляхи їх удосконалення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

"Облік доходів та витрат майбутніх періодів на підприємстві та шляхи їх удосконалення"

Спеціальність 6.030509 "Облік і аудит"

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи з обліку доходів та витрат майбутніх періодів на підприємстві

1.1 Законодавчо-нормативна база з обліку доходів і витрат майбутніх періодів

1.2 Сутність понять доходи та витрати майбутніх періодів на підприємстві

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика підприємства ДП "Миколаївський річковий порт"

Розділ 3. Облік доходів та витрат майбутніх періодів на підприємстві ДП "Миколаївський річковий порт"

3.1 Аналітичний та синтетичний облік доходів та витрат майбутніх періодів на ДП "Миколаївський річковий порт"

3.2 Первинний та зведений облік доходів та витрат майбутніх періодів на ДП "Миколаївський річковий порт"

3.3 Шляхи вдосконалення організації та методики обліку доходів і витрат майбутніх періодів

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Доходи та витрати майбутніх періодів характеризують розвиток господарської діяльності підприємства.

Актуальність обраної теми визначається тим, що витрати і доходи майбутніх періодів мають свою специфіку обліку на відміну від обліку витрат і доходів, що мають місце бути в даний момент.

Об'єктом дослідження є підприємство ДП "Миколаївський річковий порт", основою діяльністю якого є вантажна та перевізна діяльність.

Предметом дослідження даної курсової роботи є методика обліку доходів і витрат майбутніх періодів на підприємстві ДП "Миколаївський річковий порт".

Мета курсової роботи полягає в розробці основних методичних принципів організації обліку доходів і витрат майбутніх періодів на підприємстві.

Завдання курсової роботи з полягає в наступному:

- оцінка постановки обліку доходів і витрат майбутніх періодів на ДП "Миколаївський річковий порт" і розробки пропозицій щодо її вдосконалення;

- теоретичне визначення сутності доходів і витрат майбутніх періодів та законодавчо-нормативна база щодо їх обліку;

- визначення основних шляхів удосконалення обліку доходів і витрат майбутніх періодів на ДП "Миколаївський річковий порт".

Курсова робота написана на 34 сторінках та складається з трьох розділів. У розділі 1 наведено теоретичне визначення сутності доходів і витрат майбутніх періодів та законодавчо-нормативна база щодо їх обліку. У розділі 2 наведено організаційно - правову характеристику підприємства ДП "Миколаївський річковий порт". У третьому розділі розглянути можливі шляхи удосконалення обліку доходів і витрат майбутніх періодів на ДП "Миколаївський річковий порт".

Розділ 1. Теоретичні основи з обліку доходів та витрат майбутніх періодів на підприємстві

1.1 Законодавчо-нормативна база з обліку доходів і витрат майбутніх періодів

Основною законодавчою, нормативною і інструктивною базою обліку є Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. [7], з наступними змінами і доповненнями, що визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Даним законом визначається ціль бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Згідно з законом ціль ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності являється надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів на підприємстві. Також цим законом передбачаються загальні вимоги до фінансової звітності, а саме на підставі даних бухгалтерського обліку підприємство повинне складати фінансову звітність, яка підписується керівником і бухгалтером підприємства. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" передбачає, що контроль за дотриманням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їхньої компетенції, передбачених законами [ 7].

Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (Редакція станом на 01.09.2013). Основне завдання діяльності будь-якого підприємства - задоволення суспільних потреб та отримання прибутку. Саме завдяки виробництву і реалізації готової продукції і досягається виконання вищенаведеного завдання. Податковим Кодексом визначається об'єкт оподаткування, правила ведення податкового обліку, ставки оподаткування, а також порядок нарахування та строки сплати податку на прибуток [23].

НП(С)БО 1 "Вимоги до фінансової звітності" регламентує визначення мети, складу і принципів підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. Норми цього Положення слід застосовувати до фінансової звітності підприємств усіх форм власності. Діяльність підприємства, тобто виготовлення готової продукції, породжує зміни у власному капіталі, доходах, витратах, грошових коштах, що знаходить своє відображення у фінансовій звітності [19].

План рахунків обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. №291 [21] та Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. №291 [9] встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов'язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств. План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності в бухгалтерському обліку. Порядок ведення книги обліку доходів і витрат господарських операцій суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, затверджений ДПАУ від 13.10.98 р. № 477, із змінами і доповненнями.

Система бухгалтерського обліку має забезпечити повну, достовірну інформацію про доходи, витрати, прибутки (збитки) підприємства за звітний період. Така інформація є основою для аналізу і прийняття управлінських рішень. Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття в фінансовій звітності встановлено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" [22]. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Крім того, окремими положеннями встановлено норми визнання доходу в результаті інших операцій.

Витратами звітного періоду згідно П(С)БО 16 визнаються зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства, за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони понесені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, у якому вони були понесені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

1.2 Сутність понять доходи та витрати майбутніх періодів на підприємстві

Як зазначає Соколов Я.В. [26], доходи майбутніх періодів - це засоби, які вже одержані або те, що буде одержано не в даному звітному періоді, а в інших, тих що попереду. Тобто можна розглянути це так, що дебітори колись повернуть свої борги і підприємство-кредитор одержить свої майбутні доходи, або покупцям буде відвантажена продукція і підприємство-продавець отримує гроші. Але, доходи на підприємстві виникають у момент відвантаження продукції, тобто коли право власності на продукцію переходить від продавця покупцю і одночасно виникає право вимоги оплати їх вартості. Тому в даному випадку майбутнього доходу не виникає. Стосовно майбутньої перспективи відвантаження продукції та отримання грошових коштів, то ці питання притаманні плануванню діяльності підприємства, а не бухгалтерському обліку, призначеному фіксувати факти здійснення господарської діяльності. Згідно з принципом нарахування та відповідності доходів і витрат, зазначеним у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" [7], за яким для визначення фінансового результату звітного періоду потрібно зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів, доходи повинні відповідати тим витратам, завдяки яким вони були отримані. Крім того, доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей. Отже, отримання грошових коштів від покупців не призводить до одержання доходу, а у випадку одержання грошових коштів від інших юридичних і фізичних осіб в рахунок майбутнього відвантаження продукції, товарів або надання послуг, виконання робіт на підприємстві виникають зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" [7] зобов'язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. У П(С)БО 11 "Зобов'язання" [25] наводиться характеристика усіх груп зобов'язань, крім доходів майбутніх періодів. Визначення терміна "доходи майбутніх періодів" подано у НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" [19], а саме "до складу доходів майбутніх періодів включаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів". У П(С)БО 11 "Зобов'язання" [25] доходи майбутніх періодів відокремлюються як вид зобов'язань, у Плані рахунків бухгалтерського обліку [21] рахунок для обліку доходів майбутніх періодів є в одному класі з рахунками для обліку поточних зобов'язань, а в балансі стаття "Доходи майбутніх періодів" відображається як окремий, п'ятий, розділ пасиву балансу. Згідно з Інструкцією про використання Плану рахунків бухгалтерського обліку [21] до доходів майбутніх періодів відносяться доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв'язку тощо. Оскільки доходи майбутніх періодів належать до зобов'язань підприємства та мають відношення до доходів діяльності (списуються на доходи звітного періоду) наведемо ознаки визнання зобов'язань і доходів згідно з П(С)БО 11 "Зобов'язання" [25] та П(С)БО 15 "Дохід" [22] відповідно. Стосовно першого критерію визначення "оцінка може бути достовірно визначеною", то цей критерій притаманний всім об'єктам бухгалтерського обліку і передбачає дотримання принципу обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства. Стосовно двох інших критеріїв визнання зобов'язань і доходів розглянемо їх окремо. Так, виникнення доходів майбутніх періодів відбувається шляхом одержання грошових коштів за майбутні послуги, що призводить до збільшення активів (гроші на рахунку в банку або в касі) і одночасно до збільшення зобов'язань (заборгованість перед замовником). Погашення таких зобов'язань відбувається шляхом нарахування амортизації основних засобів, що передані в оренду, використанням матеріалів, електроенергії тощо під час виконання зобов'язань перед замовниками, тобто відбувається вибуття активів, що притаманно зобов'язанням. У свою чергу, списання доходів майбутніх періодів призводить до збільшення доходу поточного періоду, тобто збільшення економічних вигід, з одночасним зменшенням зобов'язань, що можливо до визнання доходів. Далі, враховуючи те, що доходи майбутніх періодів виникають на підприємстві в результаті надходження грошових коштів за надання в майбутньому послуг як передоплата необхідно встановити спільні та відмінні риси одержаних авансів і доходів майбутніх періодів. У П(С)БО 11 "Зобов'язання" [25] не розглядається оцінка доходів майбутніх періодів. Якщо взяти до уваги спільні риси доходів майбутніх періодів з одержаними авансами, які призводять до виникнення поточних зобов'язань, то за основу можна взяти оцінку поточних зобов'язань, яка передбачає відображення їх у балансі за сумою погашення. Але доходи майбутніх періодів погашаються шляхом списання їх на доходи звітного періоду. Крім того, протягом кількох звітних періодів у балансі підприємства залишається несписаний залишок, сума за яким належить до наступних періодів.

Рис. 1.1. Критерії визнання доходів майбутніх періодів

Отже, доходи майбутніх періодів передбачають, що за певні цінності, послуги, роботи були отримані активи (переважно грошові кошти), з подальшим їх використанням для отримання економічної вигоди в майбутніх звітних періодах. Це дозволяє регулювати розмір прибутку звітного періоду, що відображається у фінансовій звітності підприємства. Доходи майбутніх періодів відображаються у фінансовій звітності в сумі їх

отримання за вирахуванням частини списаної на доходи поточного періоду, їх списання на доходи звітного періоду необхідно здійснювати разом із податком на додану вартість, що не дозволить викривлення облікової інформації щодо суми одержаних доходів у фінансовій звітності підприємства, зокрема, формі № 2 "Звіт про фінансові результати".

І в теорії, й на практиці категорія "витрати майбутніх періодів" часто викликає неоднозначні трактування і загадкове ставлення до себе. Одні фахівці вважають, що їх слід взагалі виключати з балансу, інші пропонують перекваліфікувати витрати, що враховуються в їх складі. Представники французької школи (Леоте, Гільбо, Дюмарше) рахунки матеріальних цінностей почали розглядати як рахунки витрат. У ході дослідження вдалося встановити, що поява витрат майбутніх періодів була пов'язана з дією принципу нарахування та відповідності доходів і витрат. На думку вченої В.Н. Орлової, витрати майбутніх періодів - це вид активу, який за своєю суттю є дебіторською заборгованістю. Вчений В.С. Лень також виділяє витрати майбутніх періодів як особливий вид дебіторської заборгованості [20]. Ми не погоджуємося з визначенням В.Н. Орлової та В.С. Леня, а схиляємося до тверджень Я.В. Соколова та В.М. Саприкіна, і, вважаємо, що витрати майбутніх періодів за своє суттю є витратами, а не дебіторською заборгованістю. Відповідно, до складу витрат майбутніх періодів не слід відносити здійснені наперед платежі, за яким стоїть певний контрагент, який ці витрати зміг би компенсувати. На нашу думку, зазначені платежі можуть визнаватися витратами майбутніх періодів лише в тому випадку, якщо розрахунки з контрагентами здійснені і не підлягають перегляду, тобто існує документ, який свідчить про виконання зобов'язань підприємством-контрагентом або про понесені підприємством витрати. За відсутності таких доказів перераховані контрагентам грошові кошти повинні бути визнані як аванси видані або передоплати за договорами, а не як витрати майбутніх періодів. Ми вважаємо, що до витрат майбутніх звітних періодів слід відносити ті витрати, які не можливо в майбутні періоди повернути назад. Отже, погляди окремих вчених досить співзвучно перегукуються між собою, а інші - відмінні. Враховуючи вищевикладене, нами запропоновано такі підходи до трактування поняття "витрати майбутніх періодів":

1) це особливий вид активу, який, на відміну від авансів виданих, не може бути конвертованим в грошові кошти;

2) це зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань у процесі господарської діяльності для одержання доходу або іншої вигоди у майбутніх періодах;

3) це витрати, які понесені суб'єктом господарювання у звітному періоді в процесі господарської діяльності, але мають відношення до майбутніх звітних періодів, тобто будуть включені до складу витрат наступних звітних періодів шляхом капіталізації.

Отже, витрати майбутніх періодів є специфічним об'єктом у системі бухгалтерського обліку, який не слід ототожнювати з витратами звітного періоду. З метою правильного розуміння економічної суті досліджуваних витрат і для потреб чіткого відображення інформації в обліку, використання її в аналітичних процедурах та в процесі здійснення контролю нами рекомендовано вважати витратами майбутніх періодів витрати, які понесені суб'єктом господарювання у звітному періоді в процесі господарської діяльності з метою одержання доходу або іншої вигоди в майбутніх періодах і будуть включені до складу витрат наступних звітних періодів шляхом капіталізації (розподілу) і не можуть бути конвертовані в грошові кошти. Обґрунтовано доцільність поділу витрат майбутніх періодів за групами, кожна з яких включає окремі види витрат, що підвищує ступінь однорідності витрат та оперативність їх подальшого опрацювання. Дане дослідження є початковим етапом раціональної організації бухгалтерського обліку, аналізу та контролю витрат майбутніх періодів.

Розділ 2. Організаційно-економічна характеристика підприємства ДП "Миколаївський річковий порт"

аванс капітал витрати звітність

Миколаївський річковий порт заснований у 1882 році. ДП "Миколаївський річковий порт" АСК "Укррічфлот" включає вантажний район і пасажирську ділянку, майстерні з ремонту флоту і устаткування. Вантажний район річкового порту розташований у Миколаєві, у лівого берегу викруту річки Південний Буг, за 40 км вгору за течією від місця впадання річки у Дніпровський лиман. Річковий порт має 7 вантажних причалів довжиною 858 погонних метрів, загальна площа відкритих складських площ - 46,6 тисяч мІ.

Платоспроможність - це готовність підприємства погасити борги у випадку одночасного пред'явлення вимоги про платежі з боку всіх кредиторів підприємства, тобто це наявність у підприємства коштів, достатніх для сплати боргів по всіх короткострокових зобов'язаннях і одночасно безперебійного здійснення процесу виробництва й реалізації продукції.

Ліквідність - здатність підприємства перетворити свої активи в грошові кошти для покриття боргових зобов'язань.

Аналіз ліквідності підприємства проводиться за напрямами: аналіз ліквідності балансу; розрахунок коефіцієнтів ліквідності.

Усі активи підприємства залежно від ступеня їх ліквідності поділяють на такі групи:

1. Найбільш ліквідні активи (А1);

2. Активи, що швидко реалізуються (А 2);

3. Активи, що повільно реалізуються (A3);

4. Активи, що важко реалізуються (А4).

Зобов'язання залежно від ступеня зростання термінів їх погашення групуються так:

1) найбільш строкові зобов'язання (П1);

2) короткострокові зобов'язання (П2);

3) довгострокові зобов'язання (П3);

4) постійні пасиви (П4).

Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються такі співвідношення:

А1 > П1; А2 > П2; A3 > П3; А4 < П4.

Після проведення аналізу можна дійти висновку, що баланс не абсолютно ліквідний. Далі розрахуємо показники ліквідності (табл.2.1., див. Додатки) Як видно з розрахунків, коефіцієнт поточної ліквідності більший 1, що свідчить про перевищення поточних активів над поточними зобов'язаннями, тому підприємство розглядається як успішно функціонуюче. Коефіцієнт швидкої ліквідності також задовольняє нормативним значенням. Показник абсолютної ліквідності свідчить про нездатність підприємства негайно ліквідувати поточну заборгованість, тобто лише за рахунок власних грошових коштів. Що стосується співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості, то значення цього показника у звітному періоді наближається до нормативного.

Робочий капітал (РК) - різниця між оборотними активами підприємства та його короткостроковими зобов'язаннями.

РК _{2010(на поч.)} = 3105,8-3121 = -16,8 тис. грн.

РК _{2010 (на кін.)} = 3560,5-2814,7 =745, 8 тис. грн

Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство не тільки спроможне сплатити власні поточні борги, а й має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування.

Економічним показником ознак поточної платоспроможності (Т_п) при наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства коштів, їх еквівалентів і інших високоліквідних активів і його поточних зобов'язань:

Т_п = А ₀₄₀ + А ₀₄₅ + А ₂₂₀ + А ₂₃₀ + А ₂₄₀ - П ₆₂₀

де А ₀₄₀, А ₀₄₅, А ₂₂₀, А ₂₃₀, А ₂₄₀ - відповідні рядки активу балансу; П ₆₂₀ - підсумок IV розділу пасиву балансу.

Т_{п 2010 (на поч..)}=-1153,1 тис. грн..

Т_{п 2010(на кін.)} =-286,7 тис. грн.

Даний результат алгебраїчної суми зазначених статей балансу свідчить про поточну неплатоспроможність суб'єкта підприємницької діяльності.

Ділова активність підприємства характеризується абсолютними і відносними результативними показниками використання ресурсів.

Всі показники відповідають рекомендованим значенням. Лише від'ємне значення показника фінансового циклу свідчить про нестачу коштів. На базі звіту про фінансові результати розраховуються показники рентабельності та ринкової активності. Показники рентабельності є відносними характеристиками фінансових результатів й ефективності діяльності підприємства. Ними вимірюють прибутковість підприємства з різних позицій і групують їх відповідно до інтересів учасників економічного процесу, ринкового обміну. Показники рентабельності - це важливі характеристики факторного середовища формування прибутку і доходу підприємства. Вони є обов'язковими елементами порівняльного аналізу й оцінки фінансового стану підприємства. При аналізі виробництва показники рентабельності (табл.2.2 див. Додатки) використовуються як інструмент інвестиційної політики й ціноутворення. Як видно із даних табл. 2.2 усі показники рентабельності відповідають вимогам.

Для оцінки ефективності діяльності підприємства використовуватимемо баланс підприємства та звіт про фінансові результати за 2012 рік. Для початку проведемо аналіз динаміки зміни основних статей балансу.

Метою даного виду аналізу виступає вивчення основних умов функціонування, структури майна та джерела капіталу підприємства, а також виявлення основних напрямків подальшого аналізу ефективності використання капіталу та зміцнення фінансової стійкості. Аналіз проводять, порівнюючи дані про загальну вартість майна підприємства (валюти балансу) - Ф.№1 р.280 або р.640 на початок і на кінець звітного року. Активи підприємства групуються балансі в три розділи залежно від характеру їх участі в процесі господарювання:

- Необоротні активи: нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи

- Оборотні активи: запаси (виробничі запаси матеріалів та сировини, незавершене виробництво, запаси готової продукції тощо), одержані векселі, дебіторська заборгованість

- Витрати майбутніх періодів

Джерела капіталу підприємства відображено в пасиві балансу та класифіковано за п'ятьма розділами:

- Власний капітал: статутний, пайовий, додатково вкладений, резервний тощо.

- Забезпечення наступних витрат і платежів: забезпечення витрат персоналу, цільове фінансування.

- Довгострокові зобов'язання: довгострокові кредити банків, відстрочені податкові зобов'язання та ін..

- Поточні зобов'язання: короткострокові кредити банків, видані векселі, поточні зобов'язання.

- Доходи майбутніх періодів

Для проведення аналізу можна запропонувати складання аналітичної таблиці (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Аналіз динаміки валюту балансу та його структури

Показник	Форма №1, код рядка	На початок року	На кінець року	Відхилення
		Сума, тис. грн.	% до валюти балансу	Сума, тис. грн.	% до валюти балансу	Сума, тис. грн.	% до початку року
Актив
Необоротні активи	80	425017	53,73%	552963	65,70%	127946	11,97%
Оборотні активи	260	365998	46,27%	288680	34,30%	-77318	-11,97%
Витрати майбутніх періодів	270	62	0,01%	11	0,00%	-51	-0,01%
Пасив
Власний капітал	380	-93024	-11,76%	37914	4,50%	130938	16,26%
Забезпечення наступних витрат і платежів	430	0	0,00%	0	0,00%	0	0,00%
Довгострокові зобов'язання	480	548445	69,33%	506684	60,20%	-41761	-9,13%
Поточні зобов'язання	620	335656	42,43%	297056	35,29%	-38600	-7,14%
Доходи майбутніх періодів	630	0	0,00%	0	0,00%	0	0,00%
Валюта балансу	280/640	791077		841654		50577	0,00%

Як бачимо, у звітному періоді відбулося значне зменшення валюти балансу на 23,72% до початку року, що становить відповідно 344491 тис. грн. Зменшення валюти балансу, як правило, свідчить про послаблення ділової активності підприємства, що може мати кінцевим наслідком його неплатоспроможність. Проте у структурі активів підприємства відбулися позитивні зміни:

- Збільшення питомої ваги оборотних активів до 34,9%, тобто зростання склало майже 10%, що може свідчити про покращення ділової активності.

- Збільшення частки власного капіталу від 24,24% до 31,84%, що характеризує зростання фінансової стійкості підприємства.

- Значне зменшення величини поточних та довгострокових зобов'язань.

Інформація, що подається у балансі, забезпечує фіксацію змін власного та позикового капіталу підприємства. У подальших розрахунках використовуються поняття власних та позикових коштів, що дещо відрізняються від наведеної структури капіталу. Насамперед розрізняють власних та позиковий капітал за розділами пасиву балансу. Власний - рядки 380 і 630; позиковий - 430, 480 і 620. Далі формуємо аналітичну таблицю для дослідження динаміки та структури джерел капіталу (табл. 2.2, див. Додатки).

Актив балансу відображає відомості про розміщення капіталу підприємства. У цілому актив балансу підприємства структурується за тривалістю його використання в господарському процесі. Кожному виду розміщення капіталу відповідає окрема стаття активу баланс.

Аналізу підлягають І, ІІ, ІІІ розділи балансу. Активи підприємства та їх структура вивчається як з погляду участі у виробництві, так і з погляду ліквідності. Результати оцінки структури активу балансу зведені у таблиці 2.3(див. Додатки).

У звітному році відбулося збільшення частки оборотних активів від 25,1% до 34,9%. Зміна структури активів підприємства у бік збільшення частки оборотних активів може вказувати на:

- формування мобільнішої структури активів, що сприяє прискоренню їх оборотності;

- відвернення частини поточних активів на кредитування споживачів товарів, робіт, послуг підприємства, що свідчить про фактичне вилучення цієї частини оборотних активів з виробничого циклу;

- зростання виробничої бази.

Порівняно із попереднім роком підприємство збільшило нематеріальні активи з 32 до 517 тис. грн., що може свідчити про впровадження нових винаходів, корисних моделей, промислові зразків, програмного забезпечення обчислювальної техніки та ін., тобто значного зростання економічних резервів розвитку підприємства. Більш ніж на 19% зменшилась довгострокова дебіторська заборгованість, тобто частки капіталу, яка відпускається контрагентам. На 431 тис. грн. зросли грошові кошти, тобто найбільш ліквідні активи.

Негативними моментами виступають зростання частки незавершеного виробництва у структурі активів від 1,51 до 1,66% та дебіторської заборгованості за розрахунками (з бюджетом та виданими авансами), що свідчить про вилучення частини коштів з обороту. Спостерігаємо також збільшення величини незавершеного будівництва на 5601 тис. грн. За певних умов подальше збільшення зазначених статей може негативно вплинути на результативність фінансової і господарської діяльності підприємства. У підприємства немає довгострокових фінансових інвестицій вказує на те, що підприємство не має інвестиційної спрямованості вкладень капіталу.

З огляду на те, що частка основних засобів та інших необоротних активів може змінюватися внаслідок впливу зовнішніх факторів (наприклад, процедура корегування вартості основних фондів за умов інфляції, високих темпів зростання цін на сировину, матеріали, готову продукцію) необхідно звернути особливу увагу на зміну абсолютних показників форми №1 за звітний період (р. 030; 031; 032), яка відтворює рух основних засобів (зміну норм амортизації та груп розподілу основних фондів, вибуття та введення в експлуатацію нових). Для полегшення аналізу складемо аналітичну таблицю 2.4.

Таблиця 2.4 Аналіз основних засобів та нематеріальних активів

Показник	Код рядка	Сума, тис. грн.
		На рочаток року	На кінець року	Відхилення
Основні засоби:
залишкова вартість	030	403485	533327	129842
первісна вартість	031	807227	2044750	1237523
зношення	032	403742	-1511423	-1915165
коефіцієнт економічного спрацювання		0,500159	0,739173	0,2390
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010	2683	1685	-998
первісна вартість	011	8042	8128	86
накопичена амортитзація	012	5359	6443	1084
коефіцієнт зношення		0,666377	0,792692	0,1263

Конкретні значення коефіцієнта економічного спрацювання на початок і на кінець періоду відповідно становлять 59,51% та 59,52%, що свідчить про незначне зношення основних фондів упродовж аналізованого періоду.

Для дальшого дослідження структури матеріальних активів підприємства проаналізуємо другий розділ активу. Для цього складемо допоміжну таблицю (табл. 2.5)

Таблиця 2.5 Аналіз структури оборотних активів

Показник	На початок року	На кінець року	Відхилення
	Сума, тис. грн.	% до підсумку	Сума, тис. грн.	% до підсумку	Сума, тис. грн.	% до початку року
Запаси:
виробничі запаси	35891	4,537	32345	11,204	-3546	-0,448
незавершене виробництво	176450	22,305	185817	64,368	9367	1,184
готова продукція	0	0,000	0	0,000	0	0,000
товари	0	0,000	0	0,000	0	0,000
Одержані векселі	0	0,000	0	0,000	0	0,000
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:				0,000	0	0,000
чиста реалізаційна вартість	40078	5,066	952	0,330	-39126	-4,946
первісна вартість	40078	5,066	952	0,330	-39126	-4,946
резерв сумнівних боргів	0	0,000	0	0,000	0	0,000
Дебіторська заборгованість за розрахунками:				0,000	0	0,000
з бюджетом	59827	7,563	29399	10,184	-30428	-3,846
за виданими авансами	27977	3,537	9235	3,199	-18742	-2,369
за нарахованими доходами	3	0,000	0	0,000	-3	0,000
за внутрішніми розрахунками	0	0,000	0	0,000	0	0,000
Інша поточна дебіторська заборгованість	2641	0,334	2251	0,780	-390	-0,049
Поточні фінансові інвестиції	0	0,000	0	0,000	0	0,000
Грошові кошти та їх еквіваленти:				0,000	0	0,000
у національній валюті	8221	1,039	134	0,046	-8087	-1,022
в іноземній валюті	893	0,113	22795	7,896	21902	2,769
Інші оборотні активи	14017	1,772	5752	1,993	-8265	-1,045
Разом	791077	100,000	288680	100,000	-502397	-63,508

У звітному році збільшилась частка виробничих запасів у структурі активів з 1,16% до 4,3%, що свідчить про зростання виробничого потенціалу підприємства та прагнення за рахунок вкладень у виробничі запаси захистити грошові активи від знецінення через інфляцію. Аналізуючи розділ "Оборотні активи", можна констатувати про відсутність дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги та змін у статті 150 "Одержані векселі", тобто підприємство не надає товарних позичок споживачам своєї продукції. Фінансовий стан підприємства характеризується розміщенням і використанням засобів (активів) і джерелами їхнього формування (власного капіталу і зобов'язань, тобто пасивів).

Структуру і динаміку фінансового стану підприємства можливо дослідити за допомогою порівняльного аналітичного балансу (табл.2.6, див. Додатки). Порівняльний аналітичний баланс виходить з вихідного балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки і структурної динаміки вкладень і джерел засобів підприємства за звітний період.

Порівняльний баланс фактично включає показники горизонтального і вертикального аналізу. У ході горизонтального аналізу визначаються абсолютні і відносні зміни величин різних статей балансу за визначений період, а метою вертикального аналізу є обчислення питомої ваги нетто. Усі показники порівняльного балансу можна розбити на три групи: показники структури балансу; показники динаміки балансу; показники структурної динаміки балансу. Читання балансу по таких систематизованих групах ведеться з використанням методів горизонтального і вертикального аналізу.

Із даних таблиці 2.6(див. Додатки) видно, що у 2012 році значно збільшилась величина оборотних активів та відповідно їх питома вага. Позитивними тенденціями є зростання величини грошових коштів (на 500 тис. гр. од), зменшення кредиторської заборгованості, зростання власного капіталу за рахунок власних джерел, збільшення частки оборотних коштів у структурі балансу, тобто є можливість сформувати більш мобільну структуру активів.

Як бачимо, структура активу балансу є неоптимальною, в той же час склад пасиву задовольняє усі вимоги.

Зміни у структурі балансу раціональні (збільшуються основні засоби, запаси, грошові кошти та їх еквіваленти, зменшується незавершене будівництво, виробничі запаси).

Розділ 3. Облік доходів та витрат майбутніх періодів на підприємстві ДП "Миколаївський річковий порт"

3.1 Аналітичний та синтетичний облік доходів та витрат майбутніх періодів на ДП "Миколаївський річковий порт"

Рахунок 39 "Витрати майбутніх періодів" призначений для обліку витрат, фактично здійснених у звітному або попередніх звітних періодах, але які підлягають віднесенню на витрати майбутніх періодів на ДП "Миколаївський річковий порт". До них відносяться: витрати на освоєння нових видів послуг, сплачена наперед орендна плата за взяті в оренду основні засоби, суми передплати періодичних видань. Всі ці витрати в момент їх здійснення відображають на дебеті рахунка "Витрати майбутніх періодів". З кредиту цього рахунка облічені витрати поступово, рівними сумами списують на відповідні рахунки витрат (виробництво, загальновиробничі, адміністративні витрати, витрати на збут тощо), до яких вони належать. Залишок рахунка "Витрати майбутніх періодів" може бути тільки дебетовим і показує суму витрат, що підлягають списанню в наступні звітні періоді. Підприємство "Миколаївський річковий порт" отримало орендну плату від орендаря наперед за 8 місяців у сумі 48 000 грн, у т.ч. ПДВ - 8 000 грн. Щомісячний розмір орендної плати становить 6 000 грн, у т.ч. ПДВ - 1 000 грн. Порядок відображення виникнення доходів майбутніх періодів та їх списання на доходи звітного періоду наведено у таблиці 3.1

Таблиця 3.1 Відображення на рахунках бухгалтерського обліку виникнення доходів майбутніх періодів та їх списання на доходи звітного періоду ДП "Миколаївський річковий порт"

Отже, при надходженні на підприємство грошових коштів, що належать до доходів майбутніх періодів, одразу ж відбувається нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість і в подальшому на доходи звітного періоду вже списується чистий дохід.

Таблиця 3.2 Кореспонденція рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів" з іншими рахунками бухгалтерського обліку на ДП "Миколаївський річковий порт"

Як видно з наведених кореспонденцій, відсутня кореспонденція рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів" з рахунком 64 "Розрахунки за податками і платежами". Обліковою особливістю, яка відрізняє облік доходів майбутніх періодів від авансів одержаних, полягає у відсутності на рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів" суми податку на додану вартість, у той час коли податок на додану вартість обов'язково наявний у сумі звичайних передплат, що обліковуються на рахунку 681 "Розрахунки за авансами одержаними".

Таблиця 3.3 Трактування кореспонденції рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів"

Отже, при надходженні на підприємство грошових коштів, що належать до доходів майбутніх періодів, одразу ж відбувається нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість і в подальшому на доходи звітного періоду вже списується чистий дохід. Але, на нашу думку, тут виникає суперечка, оскільки Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку стосовно рахунку 70 "Доходи від реалізації" передбачено, що за кредитом цього рахунку відображається одержання доходу, а за дебетом - належна сума непрямих податків, у тому числі податку на додану вартість. Крім того, згідно з П(С)БО у статті "Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). У свою чергу, стосовно рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів" в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку не зазначено, в якій саме сумі повинні списуватися такі доходи на доходи звітного періоду, відсутня лише кореспонденція з рахунком 64 "Розрахунки за податками і платежами". Крім того, кореспонденція рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів" з кредитом рахунків 30 "Каса" та 31 "Рахунки в банках" передбачає можливість повернення замовникам попередньо проведеної оплати. Отже, нами зроблено висновок, що доходи майбутніх періодів повинні списуватися на доходи звітного періоду разом із податком на додану вартість. Розглянемо це в таблиці 8 з використанням даних попереднього прикладу.

Таблиця 3.4. Відображення на рахунках бухгалтерського обліку виникнення доходів майбутніх періодів та їх списання на доходи звітного періоду

3.2 Первинний та зведений облік доходів та витрат майбутніх періодів на ДП "Миколаївський річковий порт"

Підставою для відображення в обліку виникнення та списання доходів майбутніх періодів на ДП "Миколаївський річковий порт" є первинні документи, а в окремих випадках - регістри аналітичного обліку, форма та склад яких залежить від виду таких доходів. Перелік первинних документів щодо виникнення та списання доходів майбутніх періодів наведено у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5. Перелік документів щодо виникнення та списання доходів майбутніх періодів за різними видами на ДП "Миколаївський річковий порт"

Зведений облік майбутніх витрат і платежів по рахунку 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів" ведеться на ДП "Миколаївський річковий порт" в Ж 7, відомості 7.3. Зведений облік по рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів" ведеться на ДП "Миколаївський річковий порт" в Р ІІІ Ж 5, по рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів" - в Р ІІ Ж 3 "Облік розрахунків з бюджетом, облік довгострокових та поточних зобов'язань.

3.3 Шляхи вдосконалення організації та методики обліку доходів і витрат майбутніх періодів

Доходи майбутніх періодів відображаються у фінансовій звітності в сумі їх отримання за вирахуванням частини списаної на доходи поточного періоду, їх списання на доходи звітного періоду необхідно здійснювати разом із податком на додану вартість, що не дозволить викривлення облікової інформації щодо суми одержаних доходів у фінансовій звітності підприємства, зокрема, формі № 2 "Звіт про фінансові результати". Система обліку витрат майбутніх періодів, що відображається в активі та пасиві, має ряд недоліків. Суми, що відображаються в статті "Витрати майбутніх періодів", різні за змістом, що призводить до викривлення показників ліквідності підприємства на практиці. Наприклад, суми витрат, пов'язані з освоєнням нових виробництв, агрегатів і установок, не можна вважати сумами покриття поточних зобов'язань. Інформація про характер об'єктів, що відображаються в статті "Витрати майбутніх періодів", необхідна в ході аналізу господарської діяльності, оскільки при розрахунку коефіцієнтів частина з них підлягає включенню в розрахунок одних коефіцієнтів і виключенню з розрахунку інших коефіцієнтів, куди, відповідно, підлягають включенню витрати майбутніх періодів, або вони зовсім не беруться до уваги під час розрахунку. У зв'язку з цим виникає необхідність розділити облік об'єктів витрат майбутніх періодів на відповідних субрахунках з можливістю відображати сальдо рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів" за субрахунками в Балансі. Стаття "Забезпечення майбутніх витрат та платежів" відображається в розділі II пасиву Балансу, але не всі суми, що відображаються в статті, мають обов'язковий характер. Крім того, частина цих сум має умовний характер і не є зобов'язаннями. Це призводить до викривлення показників ліквідності і величини кредиторської заборгованості підприємства. У зв'язку з тим, що забезпечення майбутніх витрат і платежів є категорією суто розрахункового характеру і на цьому рахунку не резервуються грошові кошти, пропонуємо виключити статтю "Забезпечення майбутніх витрат та платежів" з балансу, і зважаючи на характер цих сум як витрат майбутніх періодів, використати статтю "Витрати майбутніх періодів", вести облік витрат майбутніх періодів на одному рахунку "Витрати майбутніх періодів", на якому витрати, які належать до активу, відображаються за дебетом у розрізі субрахунків, а витрати майбутніх періодів, що належать до пасиву, - за кредитом цього рахунку. Для того, щоб на рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів" відображалися виплати, необхідно виділити на рахунку "Витрати майбутніх періодів" окремий субрахунок "Виплачені суми", який кореспондуватиме за дебетом з рахунками обліку розрахунків, грошових коштів або іншими можливими рахунками. Схема рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів" наведена на рис. 3.6.

Рис. 3.6. Схема рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів", на якому відображені активно-пасивні операції

Враховуючи той факт, що чітких роз'яснень та рекомендацій щодо формування та обліку витрат майбутніх періодів немає, підприємства, виходячи з економічної доцільності, можуть самостійно вирішувати, які витрати включати до складу витрат майбутніх періодів. Нами запропоновано до складу витрат майбутніх періодів відносити нерозподілені загальновиробничі витрати, що пов'язані з виробництвом продукції, реалізації якої не було у звітному періоді. Відповідно і витрати повинні списуватися у місяці, коли відображається дохід від реалізації продукції, на виробництво якої були понесені ці витрати. На нашу думку, до складу витрат майбутніх періодів доречно відносити витрати на дослідження і розробки виробів, кінцевий результат від яких на певний момент визначити не можливо. З метою пропорційного розподілу вартості малоцінних та швидкозношуваних предметів між звітними періодами і, відповідно, правильного визначення поточних витрат, вважаємо за необхідне відносити вартість МШП на витрати майбутніх періодів.

Висновки

Доходи майбутніх періодів - це засоби, які вже одержані або те, що буде одержано не в даному звітному періоді, а в інших, тих що попереду.

Витрати майбутніх періодів є специфічним об'єктом у системі бухгалтерського обліку, який не слід ототожнювати з витратами звітного періоду.

ДП "Миколаївський річковий порт" АСК "Укррічфлот" включає вантажний район і пасажирську ділянку, майстерні з ремонту флоту і устаткування. Позитивними тенденціями є зростання величини грошових коштів (на 500 тис. гр. од), зменшення кредиторської заборгованості, зростання власного капіталу за рахунок власних джерел, збільшення частки оборотних коштів у структурі балансу, тобто є можливість сформувати більш мобільну структуру активів.

Нами запропоновано до складу витрат майбутніх періодів відносити нерозподілені загальновиробничі витрати, що пов'язані з виробництвом продукції, реалізації якої не було у звітному періоді. Відповідно і витрати повинні списуватися у місяці, коли відображається дохід від реалізації продукції, на виробництво якої були понесені ці витрати. На нашу думку, до складу витрат майбутніх періодів доречно відносити витрати на дослідження і розробки виробів, кінцевий результат від яких на певний момент визначити не можливо. З метою пропорційного розподілу вартості малоцінних та швидкозношуваних предметів між звітними періодами і, відповідно, правильного визначення поточних витрат, вважаємо за необхідне відносити вартість МШП на витрати майбутніх періодів.

Список використаних джерел

1. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський і фінансовий облік: підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 "Облік і аудит" : вид. 2-е, доп. і перероб. / Франц Францович Бутинець. - К.: "Кондор", 2012. - 912 с.

2. Ван Хорн Дж. К. Основы финансового менеджмента. 11-е издание: Пер. с англ. / Джеймс К. Ван Хорн, Джон М. Вахович (мл.). - М. : Вильямс, 2008. - 992 с.

3. Верхоглядова Н.І., Шило В.П., Ільїна С.Б. Бухгалтерський фінансовий облік: теорія та практика: навч. посібник. - К.: "Центр учбової літератури", 2010. - 356 с.

4. Воронко О.С., Штепа Н.П. Економічний аналіз: [навч. посібник] / О.С. Воронко, Н.П. Штепа. - Х.: "Фактор", 2011. - 278 с.

5. Жолнер О. Фінансовий облік за міжнародними та національними стандартами. Навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 368 с.

6. Закон України "Про аудит і аудиторську діяльність в Україні" від 22.04.1993 р. № 3125 - ХІІ, зі змінами та доповненнями від 16.10.2012 № 5463 - VI. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до сайту: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ 3125-12

7. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996 - ХІV, зі змінами та доповненнями. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу до сайту: http://zakon2.rada.gov.ua

8. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: Навч. посібник, 4 - те вид., перероб. і дооп. Івахненко С.В. / За ред. С.В. Івахненкова. - К.: "Знання - Прес", 2008. - 343 с.

9. Інструкція "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, організацій", затвердження наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291, зі змінами і доповненнями. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до сайту: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0893 - 99

10. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 р. №135, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 25.04.2001 р. №368/5559.

11. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент / Валерий Викторович Ковалев. - Навч. посібник: для ВНЗ. - К: "Центр учбової літератури", 2009. - 596 с.

12. Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий аналіз. Підручник. - К.: "Центр учбової літератури", 2008. - 392 с.

13. Кундря-Висоцька О.П. Бухгалтерський облік: навч. посіб. / Оксана Петрівна Кундря-Висоцька. - К. : Алерта, 2006. - 303 с.

14. Лень В.С. Стандарти бухгалтерських обліку України: Навчальний посібник. - К.: "Центр учбової літератури", 2009. - 438 с.

15. Литвин Н.Б. Фінансовий облік (у контексті МСФЗ): Підручник. - К.: "Хай - Тек Пресс", 2010. - 315 с.

16.Лишеленко О.В. Фінансовий облік: Навчальний посібник для ВНЗ. - К.: "Центр навчальної літератури", 2008. - 250 с.

17. Мельник Е.Г. Витрати майбутніх періодів: сутність, склад і класифікація/ Е.Г. Мельник// Міжнародний збірник наукових праць.-2009.-2(14).- С.102-111.

18. Наказ Міністерства фінансів України "Про затвердження Методичних рекомендацій по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку" від 29.12.2000 р. за № 356 зі змінами та доповненнями.

19. Національне положення (стандарт) бухгалтерської звітності 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" затверджене Міністерством фінансів України від 07.02.2013 р. № 73.

20. Фінансовий облік: Навчальний посібник. Орлова В.К.. - К.: "Центр навчальної літератури", 2010. - 510 с.

21. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений у Міністерстві фінансів України від 30.11.99р. №291, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.12.99р. № 892/4185.

22. П(С)БО 15 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. №290.

23. Податковий Кодекс України від 02 грудня 2010 р. № 275 - VI, чинний з 01.01.2011р., зі змінами і доповненнями.

24. П(С)БО 15 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 290.

25. П(С)БО 11 - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання" затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.01.00р. №20.

26. Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от источников до наших дней / Я.В. Соколов.-М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996.- 638 с

27. Саприкін В.М. Витрати майбутніх періодів: дис. доктора економічних наук: 01.06.2008/ Саприкін Віктор Миколайович.- М., 2008-166 с.

Размещено на Allbest.ru

...