Майно підприємства складається з різних матеріальних та нематеріальних ресурсів, носіїв прав власності окремих суб'єктів. Права власника на майно підприємства і на участь його у прибутках визначається часткою і формою інвестованих коштів. Вони мають бути чітко відображені в бухгалтерському обліку на підставі відповідних документів. Розкриття цих прав є одним знай важливіших завдань фінансової звітності.

Акціонерні товариства - це надійна визнана у всьому світі форма організації бізнесу в якій захищенні права як її учасників, так і кредиторів.

Гарантією цього виступає власний капітал, особливо зареєстрована його частина - статутнийкапітал.

Поняття капітал звичайно асоціюється з поняттям власність. В момент створення підприємства його статутний капітал втілюється в активах інвестованих засновниками і представляють собою вартість майна підприємства.

Здійснюючи підприємницьку діяльність підприємство неминуче використовує залучені кошти, тобто утворює борги . Боргові зобов'язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів і мають вищий пріоритет, порівняно з вимогами власників. А = К + З А = К

Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишаються після вирахування його зобов'язань .

Визнання і оцінка власного капіталу безпосередньо залежить від оцінки його складових: активів і зобов'язань.

Сума власного капіталу - це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників фірми.

На суму власного капіталу суттєво впливають усі умовності б/о, що були застосовані при оцінці активів і кредиторської заборгованості. І вона може лише випадково співпадати із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства, чи сумою, яку можна отримати із продажу чистих активів частинами або в цілому.

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-кого підприємства. Він є одним із найістотніших і найважливіших показників, так як виконує наступні функції:

1)довгострокового фінансування;

2)відповідальності і захисту прав кредиторів;

3)компенсації понесених збитків;

4)кредитоспроможності;

5)фінансування ризику;

6)самостійності і влади;

7)розподілу доходів і активів.

Як правило, підприємство створюється з метою отримання прибутку. Реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження його капіталу.
Поняття "Капітал" звичайно асоціюється з поняттям "власність". В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками) і представляє собою вартість майна підприємства. На цьому етапі, коли підприємство ще не має зовнішньої заборгованості, основна облікова формула А = 3 + К набуває вигляду А = К, оскільки 3=0. Саме так трактується початковий статутний капітал Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Баланс".

Здійснюючи підприємницьку діяльність, підприємство неминуче використовує залучені кошти, тобто утворює борги. Боргові зобов'язання підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = 3 + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників.

Тому власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов'язаннями: К=А-3.

Власний капітал -- це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Визнання і оцінка власного капіталу безпосередньо залежить від визнання і оцінки його складових -- активів і зобов'язань. Слід зазначити, що сума власного капіталу-- це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників фірми. На суму власного капіталу суттєво впливають усі умовності бухгалтерського обліку, що були застосовані при оцінці активів і кредиторської заборгованості, і вона може лише випадково співпадати із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства чи з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому. Разом з тим, власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників.

Як правило, підприємство створюється з метою отримання прибутку. Реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.

Згідно з фінансовою концепцією збереження капіталу прибуток заробляється підприємством (а, відповідно, зберігається та нарощується його капітал) тільки за умови, якщо сума чистих активів на кінець періоду перевищує суму чистих активів на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом цього періоду.

1.2 Складники власного капіталу

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

-самостійності і влади - розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство;

-відповідальності і захисту прав кредиторів -відображений в балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;

-довгострокового кредитування - перебуває в розпорядженні підприємства необмежений час;

-фінансування ризику - власний капітал використовується для фінансування ризикових інвестицій, на що можуть не погодитись кредитори;

-кредитоспроможності - при наданні кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом;

-компенсації понесених збитків - тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;

-розподілу доходів і активів - частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства.

1.4. Характеристика та відображення в обліку складових частин власного капіталу

Елементами власного капіталу є:

-Статутний капітал;

-Пайовий капітал;

-Додатковий капітал;

-Резервний капітал;

-Вилучений капітал;

-Неоплачений капітал,

-Нерозподілені прибутки (непокриті збитки;

-Цільові надходження;

-Забезпечення майбутніх витрат;

-Страхові резерви.

Статутний капітал

Статутний капітал підприємства - це вартісний вираз основних і оборотних засобів, якими воно володіє. Статутний капітал фіксують і реєструють в установчих документах, зокрема у договорі учасників і статуті підприємства. Наступні зміни статутного капіталу можуть відбуватися лише при умові зміни статуту і повідомлення про це органу, який його зареєстрував.

Статутний капітал на підприємствах різних форм власності (крім державної) - це сумарний внесок вкладів у майно (у грошовому виразі) засновниками підприємства при його створенні.

Статутний капітал може бути сформований за рахунок майна (основних засобів, оборотних засобів), за рахунок цінних паперів (акцій, облігацій, депозитів), за рахунок деривативів - права власності на користування природними ресурсами, майном чи обладнанням, на інтелектуальну власність, коштів в т.ч. готівки та безготівкових, включаючи валюту.

Хоч величина статутного капіталу підприємства зафіксована в установчих документах і вона має дорівнювати сальдо за кредитом рахунку 40 “Статутний капітал”, на практиці виникають ситуації, коли його необхідно змінити. Такі зміни відображають як збільшення чи зменшення статутного капіталу. Так, при розширенні матеріально-технічної бази підприємства (його розбудові, придбанні основних засобів), якщо це відбувалось за рахунок прибутку підприємства, необхідно адекватно збільшити статутний капітал. Так само він збільшується при прийманні нових засновників.

Зменшення статутного фонду підприємства може бути внаслідок знищення майна, особливо основних засобів, внаслідок стихійного лиха чи з інших причин.

У будь-якому випадку повинні бути внесенні зміни до статуту підприємства.

За кредитом рахунку 40 “Статутний капітал” відображають збільшення статутного капіталу, за дебетом - його зменшення (вилучення).

Аналітичний облік статутного капіталу ведуть за видами капіталу за кожним засновником, учасником, акціонером тощо.

Пайовий капітал

Пайовий капітал - це сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, передбачена установчими документами.

Дані про “Пайовий капітал” використовуються кредитними спілками, колективними підприємствами, підприємствами споживчої кооперації тощо, в яких частина власного капіталу формується у вигляді пайових внесків.

Джерелами формування пайового капіталу є обов'язкові та додаткові пайові внески, які надходять від індивідуальних та колективних членів акціонерного товариства.

Загальними зборами пайовиків визначаються розміри обов'язкових пайових внесків, виходячи із потреби у власних оборотних коштах. Поверненню пайовикам підлягають обов'язкові пайові внески ари вибутті з числа членів даного підприємства або при ліквідації підприємства. Сума, що підлягає поверненню, визначається з урахуванням боргових зобов'язань підприємства та його фінансового стану.

Для обліку пайового капіталу, тобто вартості основних і оборотних засобів підприємств, на яких воно розпайоване (приватні орендні підприємства, акціонерні товариства, спілки власників тощо) призначено рахунок 41 “Пайовий капітал”.

Рахунок 41 “Пайовий капітал” призначений для обліку й узагальнення інформації про суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.

Отже, пайовий капітал - це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Аналітичний облік за рахунком 41 “Пайовий капітал” ведуть за видами капіталу.

Додатковий капітал

Додатковий капітал - це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Додатковий капітал збільшується на суму емісійного доходу.

Додатковий капітал (інший додатковий капітал) збільшується на суму дооцінки необоротних активів, яа суму безкоштовно отриманих підприємством активів від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу.

Рахунок 42 “Додатковий капітал” призначений для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки активів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

За кредитом рахунку 42 “Додатковий капітал” відображають збільшення додаткового капіталу, за дебетом - його зменшення.

На субрахунку 421 “Емісійний дохід” відображають різницю між продажною і номінальною вартістю первісне розміщених акцій.

На субрахунку 422 “Інший вкладений капітал” обліковують інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу.

На субрахунку 423 “Дооцінка активів” відображають суму дооцінки (уцінки) активів, яку здійснюють у випадках, передбачених законодавством та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

На субрахунку 424 “Безоплатно одержані необоротні активи” відображають вартість необоротних активів, безоплатно одержаних підприємством від інших осіб.

На субрахунку 425 “Інший додатковий капітал” обліковують інші види додаткового капіталу, які не можуть бути включені до наведених вище субрахунків. капітал фінансування надходження

Резервний капітал

Резервний капітал - це сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Створюється Резервний капітал в акціонерному товаристві у розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 25% Статутного капіталу. Щорічні відрахування на поповнення Резервного капіталу передбачаються установчими документами та здійснюються за рахунок чистого прибутку, але не можуть бути менше 5% його загальної вартості.

Призначається Резервний капітал на покриття непередбачених витрат, збитків, на сплату боргів підприємства при його ліквідації. Залишки невикористаних коштів Резервного капіталу переходять на наступний рік.

Рахунок 43 “Резервний капітал” призначений для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку. Резервний капітал формують за рахунок щорічних відрахувань не менше 5% його суми і в акціонерних товариствах він має бути більшим, ніж 25% статутного капіталу.

За кредитом рахунку 43 “Резервний капітал” відображають створення резервів, за дебетом - їх використання. Сальдо цього рахунку відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду.

Аналітичний облік резервного капіталу ведуть за його видами та напрямками використання.

Вилучений капітал

Вилучений капітал - це фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених акціонерним товариством у його учасників.

Акціонерне товариство має право викупити в акціонера оплачені ним акції з метою їх наступного анулювання, перепродажу чи поширення серед своїх працівників. Викуплені акції мають бути реалізовані або анульовані протягом року. В цей період розподіл прибутку акціонерного товариства здійснюється без врахування викуплених власних акцій. Якщо вилучені акції анулюються - зменшується Статутний капітал.

На рахунку 45 “Вилучений капітал” ведуть облік вилученого капіталу, у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо.

За дебетом рахунку 45 “Вилучений капітал” відображають фактичну собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників, за кредитом - вартість анульованих або перепроданих акцій (часток).

Аналітичний облік вилученого капіталу ведуть за видами акцій (вкладів, паїв), іншого вилученого капіталу.

Неоплачений капітал

Початкова величина статутного капіталу дорівнює вартості майна (основних засобів, матеріалів, сировини, товарів, нематеріальних активів) та коштів підприємства. Наступні внески, які повинні внести засновники підприємства, відображають як зобов'язання учасників. Тому на основі протоколу зборів учасників, де зафіксована сума статутного капіталу та часток кожного з учасників, що підлягають до внесення, складають кореспонденцію рахунків дебет 46 “Неоплачений капітал”, кредит 40 “Статутний капітал”.

Фактичне внесення коштів засновниками відображають у кореспонденції рахунків дебет 30 або 31 і кредит 46 залежно від того, надійшли кошти готівкою чи в безготівковому порядку, дебет 10, 20 та ін. і кредит 46 - при надходженні від засновників основних засобів чи товарно-матеріальних цінностей. При цьому важливою є реальна оцінка вкладу учасників при внесені ними основних засобів чи товарно-матеріальних цінностей, оскільки нерідко трапляються випадки завищення їхньої вартості. Доказами реальної вартості майна, яке вносять засновники підприємства, можуть бути чеки, накладні, які засвідчують придбання. Якщо ж вони вносять раніше придбані матеріали чи основні засоби, а теперішня їх вартість неспівставна внаслідок впливу інфляції за останні роки, доказом можуть бути довідки постачальників про ціни на аналогічні види майна, або ж його експертна оцінка.

Рахунок 46 “Неоплачений капітал” призначений для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства.

За дебетом рахунку відображають заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом - погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведуть за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства.

Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)

Неоплачений капітал - це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до капіталу.

При створенні акціонерного товариства та після прийняття рішення про випуск акцій і оголошення передплати на них вся сума зареєстрованого Статутного капіталу відображається за новою методологією (порівняно з тією, що існувала до 2000 р.) бухгалтерського обліку як неоплачений капітал записом:

Дебет рахунка №46 “Неоплачений капітал” Кредит рахунка №40 “Статутний капітал”. Зменшується заборгованість за акції (неоплаченого капіталу) внаслідок фактичного надходження внесків засновників та учасників акціонерного товариства, на які вони підписались. і фінансовому обліку ця операція відображається на кредиті рахунка 46 “Неоплачений капітал”. Рахунки матеріальних цінностей, нематеріальних активів, грошових коштів (у національній або іноземній валюті) дебетуються.

Майно, передане в натуральній формі у власність підприємства в рахунок оплати акцій, оцінюється за домовленістю учасників. Підставою для відповідних записів у бухгалтерському обліку є документи, що засвідчують факт передачі об'єктів акціонерному товариству.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - це сума прибутку, реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку.

Нерозподілений прибуток є складовою частиною власного капіталу. Це прибуток, що залишається у підприємства після виплати доходів власникам та формування Резервного капіталу.

Розраховується сума нерозподіленого прибутку поточного року за такою методикою:

ПНПР = ПНМР + ЧППР - ДПР - В,

де ПНПР - прибуток нерозподілений поточного року; ПНМР - прибуток непрозподілений за попередній (минулий) рік; ЧППР - чистий прибуток поточного року; ДПР - дивіденди за поточний рік; В - внески на поповнення Резервного капіталу.

Сума непокритого збитку наводиться в дужках і вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Облік нерозподіленого прибутку або збитків, якщо вони не списані за рахунок інших джерел, ведуть на рахунку 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. За кредитом відображають різницю між балансовим прибутком та його використаною протягом звітного року сумою. Якщо підприємство має за рік балансовий збиток, то за дебетом згаданого рахунку відображають суму збитку, перенесену з рахунку 79 “Фінансові результати”. За кредитом відображають списання збитку в наступні роки. Тому схема обліку ґрунтується на бухгалтерських довідках, які є основою для записів операцій за вказаним рахунком.

На субрахунку 441 “Прибуток нерозподілений” відображають наявність та рух нерозподіленого прибутку.

На субрахунку 442 “Непокриті збитки” відображають непокриті збитки. Їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо.

На субрахунку 443 “Прибуток, використаний у звітному періоді” відображають розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), виплати за облігаціями, відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді.

Забезпечення майбутніх витрат і платежів

На рахунку 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів” ведуть узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервують для забезпечення майбутніх витрат і платежів і включення їх до витрат поточного періоду.

За кредитом рахунку відображають нарахування забезпечень, за дебетом - їх використання.

На субрахунку 471 “Забезпечення виплат відпусток” ведуть облік руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Суму забезпечення визначають щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотку, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. На цьому субрахунку також узагальнюють інформацію про забезпечення обов'язкових відрахувань (зборів) від забезпечення виплат відпусток на збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття тощо.

На субрахунку 472 “Додаткове пенсійне забезпечення” ведуть облік коштів для реалізації програми пенсійного забезпечення.

На субрахунку 473 “Забезпечення гарантійних зобов'язань” ведуть облік руху та залишків коштів, зарезервованих для забезпечення майбутніх витрат на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції, на проведення ремонту предметів прокату тощо.

На субрахунку 474 “Забезпечення інших витрат і платежів” ведуть облік забезпечення інших наступних витрат, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів”.

Аналітичний облік забезпечення наступних витрат і платежів ведуть за їх видами, напрямками формування й використання.

Страхові резерви.

На рахунку 49 “Страхові резерви” ведуть облік страхових резервів. Рахунком 49 користуються підприємства, які відповідно до законодавства е страховиками і у встановленому порядку формують страхові резерви.

За дебетом субрахунків 491 “Резерви незароблених премій” та 492 “Резерви збитків” відображають суми резервів незароблених премій та резервів збитків на минулу звітну дату в кореспонденції з субрахунками 497 “Результат зміни резервів незароблених премій” та 498 “Результат зміни резервів збитків” відповідно.

За дебетом субрахунку 494 “Частка перестраховиків у резервах незароблених премій” відображають суму часток перестраховиків у резервах незароблених премій на звітну дату в кореспонденції з субрахунком 497 “Результат зміни резервів незароблених премій”.

За дебетом субрахунку 495 “Частка перестраховиків у резервах збитків” відображають суму часток перестраховиків у резервах збитків на звітну дату в кореспонденції з субрахунком 498 “Результат зміни резервів збитків”.

За кредитом субрахунків 494 “Частка перестраховиків у резервах незароблених премій” та 495 “Частка перестраховиків у резервах збитків” відображають суму часток перестраховиків у резервах незароблених премій та суму часток перестраховиків у резервах збитків на минулу звітну дату в кореспонденції з субрахунками 497 “Результат зміни резервів незароблених премій” та 498 “Результат зміни резервів збитків” відповідно.

На субрахунках 493 “Інші страхові резерви” та 496 “Частка перестраховиків в інших страхових резервах” ведуть облік всіх інших страхових резервів (крім технічних), які формують страховики у випадках, передбачених чинним законодавством.

2. Цільове фінансування і цільові надходження

Для обліку асигнувань з бюджету на проведення протиепідемічних і карантинних заходів, підготовку кадрів, проведення меліорації, покриття витрат на будівництво соціально-побутових об'єктів, їх експлуатацію тощо використовують рахунок 48 “Цільове фінансування і цільові надходження”. Умови бюджетного фінансування періодично змінюються, тому перелік асигнувань з бюджету не постійний, а визначається відповідно до чинних нормативних актів.

Крім бюджетного фінансування на цьому рахунку обліковують цільові надходження, зокрема внески батьків на покриття витрат з утримання дітей у дитячих дошкільних закладах, або відрахування з фондів соціального розвитку на оплату путівок для дітей у таборах, утримання таких таборів, якщо вони є на балансі підприємства.

Кошти цільового фінансування і цільових надходжень можуть надходити як субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб тощо (в тому числі отримана гуманітарна допомога).

За кредитом рахунку 48 “Цільове фінансування і цільові надходження” відображають кошти цільового призначення, отримані як джерело фінансування певних заходів, за дебетом - використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

Аналітичний облік коштів цільового фінансування і цільових надходжень та витрат провадять за їх призначенням та джерелами надходжень.

Схема обліку за цим рахунком така. Відображають цільове фінансування і цільові надходження на підставі документів, які їх засвідчують: платіжних доручень, прибуткових касових ордерів, бухгалтерських довідок за кредитом рахунку. Використання цих коштів записують за дебетом рахунку на підставі документів на придбання медикаментів, дезинфікуючих засобів, отрутохімікат і гербіцидів (рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних) та актів на їх витрачання, актів про виконання протиепідемічних заходів, актів про виконані будівельно-монтажні роботи, рахунків-фактур на витрати по підготовці кадрів, бухгалтерських довідок про витрати на утримання об'єктів соціально-побутового призначення та ін.

Висновки

Підсумовуючи курсову роботу, можна зробити такі висновки:

1.Власний капітал є невід'ємною частиною організації та функціонування будь-якого підприємства.

2.Власний капітал підприємства визначається як різниця між його активами та зобов'язаннями.

3.Власний капітал виконує такі функції:

-самостійності і влади;

-відповідальності і захисту прав кредиторів;

-довгострокового кредитування;

-фінансування ризику;

-кредитоспроможності;

-компенсації понесених збитків;

-розподілу доходів і активів.

4.Складовими власного капіталу є:

-статутний капітал;

-пайовий капітал;

-додатковий капітал;

-резервний капітал;

-вилучений капітал;

-неоплачений капітал,

-нерозподілені прибутки (непокриті збитки);

-цільові надходження;

-забезпечення майбутніх витрат;

-страхові резерви.

Вказані елементи найшли своє відображення на рахунках IV класу, який має назву “Власний капітал та забезпечення зобов'язань”:

Список використаної літератури

1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 - XIV від 16.07.99 зі змінами і доповненнями // Бухгалтерія. - 2005. - № 29 (652). -C.13 - 18.

2. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 1-34.

3. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: підручник. [Текст] / М.Т. Білуха. - К.: Цент навчальної літератури 2007. - 690 с.

4. Ващенко Л.О. Інформаційне та методичне забезпечення аналізу фінансового стану підприємств: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.04 [Текст] / Л.О. Ващенко; Державна академія статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. - К., 2005. - 20с. : іл.

5. Єпіфанов А.О. Оцінка кредитоспроможності та інвестиційної привабливості суб'єктів господарювання: монографія / А.О. Єпіфанов, H.A. Дехтяр, Т.М. Мельник, І.О. Школьник та ін. / За ред. доктора економічних наук А.О. Єпіфанова. - Суми: УАБС НБУ, 2007. - 286 с

6. Коваленко А.Г. Облік і аналіз фінансових інвестицій (на прикладі промислових підприємств України): автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.04 / А.Г. Коваленко; Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана. - К., 2006. - 18с.

7. Краснокутська H.C. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навчальний посібник. [Текст]/ НС. Краснокутська. - Київ: Центр навчальної літератури, 2005. - 352 с.

8. Фаріон I.Д. Організація обліку, контролю й аналізу: навч. посібник [Текст] / I.Д. Фаріон, І.В. Перевозова. / Тернопільський національний економічний ун-т. - Т.: Економічна думка, 2007. - 714 с.

9. Шеремета М. Майно підприємства: сутність, класифікація та принципи його формування [Текст] / Михайло Шеремета, Марія Шеремета // Економічний аналіз. - 2008. - вип. 2(18) - С. 295-298.

Размещено на Allbest.ru