Аналіз фінансово-господарської діяльності "Дніпро АЗОТ"

Головні завдання обліку грошових коштів. Відкриття та ведення валютних рахунків. Організація бухгалтерського обліку "Дніпро АЗОТ". Правила оформлення касових операцій. Пошук нових технологічних рішень у виробництві. Екологічна політика підприємства.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 13.04.2014
Размер файла 52,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Вступ

Побудова ринкової системи господарювання неможлива без широко розвиненої системи внутрішніх розрахунків. Такі операції здійснюються майже на кожному підприємстві. Тому тема курсової роботи є важливою й актуальною, бо відсутність інформації про рух реальних грошових потоків практично не дозволяє здійснювати ефективне управління капіталом підприємств. Слід пам'ятати, що організація бухгалтерського обліку направлена на одержання достовірної інформації про стан, наявність капіталу та обов'язків підприємства, про фінансовий стан.

Грошові кошти організації знаходяться в касі у вигляді готівки і грошових документів, на рахунках у банках тощо. Їх правильне використання, контроль за збереженням - важливе завдання бухгалтерії. Від успішності його вирішення багато в чому залежить платоспроможність підприємства , своєчасність розрахунків з постачальниками і підрядчиками, платежів до бюджету.

Порядок ведення записів господарських операцій у бухгалтерському обліку не відрізняється від порядку, за яким відображається фінансово-господарська діяльність на підприємстві:

інформування про наявні готівкові кошти;

розрахунки;

собівартість;

фінансовий результат.

Основним завданням обліку грошових коштів є:

Здійснення контролю за дотриманням касової дисципліни, в тому числі за зберіганням , своєчасним надходженням і витрачанням грошових коштів, отриманих в установах банку.

Своєчасне і правильне оформлення документів і відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій по руху грошових коштів.

Проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів на рахунках бухгалтерського обліку.

Управління надходженням та витрачанням коштів полягає в синхронізації грошових потоків, прискоренні погашення дебіторської заборгованості, контролі за витрачанням. Отже готівка необхідна підприємству для здійснення деяких видів платежів. Тому підприємство і повинно мати касу, в якій зберігається готівка і відповідні документи по веденню касових операцій.

В касі підприємства може зберігатись не тільки готівка, а й цінні папери, грошові документи, які є бланками суворої звітності. Але вільні грошові кошти підприємства повинні обов'язково зберігатися в банку, причому підприємство самостійно обирає установу банку, в якому зберігає гроші.

Касові операції оформлюються документами, типові форми яких затверджені наказом Міністерства статистики України від 15.02.1996 року, і мають застосовуватись без змін на підприємстві, незалежно від їх відомчої підпорядкованості і форми власності.

Даним наказом затверджено до використання по обліку касових операцій наступні форми документів:

КО - 1 «Прибутковий касовий ордер»;

КО - 2 «Видатковий касовий ордер»;

КО -3 «Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів»;

КО - 4 «Касова книга»;

КО - 5 «Книга обліку прийнятих і виданих касиром грошей».

1. Виробничо-фінансова характеристика підприємства

Відкрите акціонерне товариство «Дніпро АЗОТ» являється флагманом хімічної промисловості України. Його продукція: аміак і карбамід, їдкий натрій та рідкий хлор, соляна кислота, кисень, які користується попитом не тільки в нашій країні, а й у користувачів СНГ, Прибалтики, в країнах Західної та Східної Європи, Південної Америки, Африки.

Широко використовуються також товари народного користування: миючи, дезінфікуючи, відбілюючи засоби, посуд одноразового використання та вироби з пластмас.

Вся продукція ВАТ «Дніпро АЗОТ» відрізняється стабільно високою якістю. Його забезпечують кваліфіковані спеціалісти, які продовжують традиції попередніх поколінь.

В 1938 році, коли підприємство мало назву Дніпродзержинський азотно-туковий завод, вперше було запущено в експлуатацію два цикли. Треба було здійснити пуск всіх машин та агрегатів, здійснюючи повний технологічний цикл виробництва першого аміаку.

16 жовтня 1965 року Дніпродзержинський азотно-туковий завод був реорганізований в Дніпродзержинський хімічний комбінат. І лише 17 січня 1995 року наказом Фонду держмайна України прийнято рішення зміни остаточної назви на акціонерне товариство відкритого типу «Дніпро АЗОТ» ( ВАТ «ДніпроАЗОТ»).

Жорстокі закони ринку вимагали від дніпродзержинських азотчиків змін пріоритетів розвитку свого підприємства. На сьогодні основні течії його розвитку основані на ресурсо- та енергозбереженні затрат на виробництво продукції.

Вимагався пошук нових технологічних рішень у виробництві нової продукції, яка б могла користуватися попитом на ринку, та бути конкурентом для аналогічних імпортних товарів. Саме тому акціонерне товариство вже вклало значні засоби в модернізацію та покращення технологічної надійності агрегатів карбаміду і аміаку. 2007 рік «ДніпроАзот» закінчив з чистим прибутком 41,742 мільйона гривень. 24,97% акцій «ДніпроАзота» належить компанії «Магнум-Прогрес», 24,67% -- «ЛідерІстейт»(обидві --Дніпропетровськ).

Вироблена на підприємстві продукція поставляється в усі регіони України й використовується в сільському господарстві, хімічній, енергетичній галузях, у металургії й машинобудуванні, у водопостачанні.

Більше 80 % всієї випущеної продукції відправляється на експорт. Найбільш значимими ринками споживання азотного комплексу (аміак і карбамід) є такі країни як Індія, Бразилія, Мексика, Туреччина й ін. Історично склалися зв'язки зі східноєвропейськими компаніями "Zachem", "Pulawy AZOT" (Польща), "Duslo" a.s. (Словаччина). Значні об'єми поставок (соляна кислота, каустична сода, гіпохлорит натрію) здійснюються в Естонію, Латвію, Литву, Росію й Білорусь.

«ДНІПРОАЗОТ» вважає своєю головною метою забезпечення випуску конкурентоспроможної продукції при зниженні шкідливого впливу на навколишнє середовище з дотриманням всіх норм і вимог екологічної безпеки процесів виробництва, що забезпечують імідж підприємства.

Екологічна політика підприємства базується на наступних основних принципах:

- дотримання вимог природоохоронного законодавства, нормативних і інших документів по охороні навколишнього середовища, застосовуваних до екологічних аспектів діяльності підприємства;

- проведення систематичного моніторингу екологічних аспектів і оцінки їхнього впливу на навколишнє середовище;

- розробка й реалізація заходів щодо раціонального використання природних і сировинних ресурсів, по зниженню викидів в атмосферу, скидів забруднюючих речовин зі стічними водами, мінімізації й утилізації відходів;

- здійснення систематичної підготовки персоналу всіх рівнів з питань забезпечення екологічної безпеки виробництв для підвищення рівня свідомості й розуміння особистої відповідальності за запобігання негативного впливу на навколишнє середовище;

- співробітництво в області охорони навколишнього середовища із зацікавленими організаціями й громадськістю, відкрите інформування з питань екологічної діяльності підприємства;

- залучення в процес поліпшення результатів природоохоронної діяльності підприємства наших споживачів, постачальників і підрядників;

- прояв турботи про здоров'я працівників підприємства шляхом підвищення рівня безпеки при організації роботи попередження аварійних ситуацій, проведення профілактичних заходів.

Керівництво й персонал підприємства здійснюють свою діяльність з огляду прийнятої екологічної політики, що є основою для функціонування системи екологічного менеджменту відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 14001:2004.Керівництво підприємства бере на себе зобов'язання по постійному вдосконалюванню й підвищенню результативності системи екологічного менеджменту.

2. Законодавчо-нормативне регулювання касових операцій

Бухгалтерія у своїй роботі постійно працює з різними нормативно-правовими документами. Сукупність нормативних актів складає нормативну базу. Нормативна база представлена у вигляді відповідних законів, постанов, наказів, інструкцій, положень, методичних матеріалів з обліку і звітності, матеріалів з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національних нормативів аудиту. Вони потрібні, щоб виявити законність та достовірне відображення господарських операцій, відповідність ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності та проведення аналізу.

З метою правильного використання нормативно-правових актів бухгалтери повинні чітко розуміти компетенцію та положення органу, який видав відповідний нормативно-правовий документ, що стосується операцій з грошовими коштами та основним нормативним документом, що регулює касові операції є Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджений Постановою Правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 року № 637 .

Основний Закон, що регулює організацію бухгалтерського обліку Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» також висвітлюють питання про рух грошових коштів.

Ст. 34 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» визначає, що у статті Балансу «Грошові кошти та їх еквіваленти» відображають кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валютах.

Кошти, які не можна використати для операцій протягом 1 року, починаючи з дати балансу або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, слід виключати зі складу оборотних активів і відображати як необоротні активи.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів» є нормативною основою для складання найважливішої форми фінансової звітності яка має назву Звіт про рух грошових коштів. Цим Положенням (стандартом) визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей.

Така інформація дає користувачам фінансової звітності можливість зіставляти, оцінювати і прогнозувати грошові потоки підприємства; досліджувати спроможність підприємства погасити зобов'язання та сплатити дивіденди; виявляти причини різниці між прибутком і грошовими надходженнями та видатками; аналізувати грошові та не грошові аспекти операцій підприємства.

З метою контролю за наявним зверненням був прийнятий цілий ряд нормативних документів, що регулюють порядок ведення касових операцій на підприємствах, вимоги яких необхідно дотримуватись при проведенні операцій з готівкою, порядок їхньої організації і документального оформлення.

Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене наказом ДПАУ від 01.12.2000 р. № 614 , що контролює наявність та використання книг обліку розрахункових операцій, розрахункових книжок, дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

При цьому необхідно враховувати наявність у мережі розповсюдження достатньої кількості екземплярів книг ОРО, централізовано виготовлених розрахункових книжок, а також реальну можливість зареєструвати необхідну кількість цих форм у місцевих органах державної податкової служби.

Особливо це стосується суб'єктів підприємницької діяльності, що мають розгалужену структуру об'єктів господарювання та повинні зареєструвати значну кількість книг ОРО, розрахункових книжок, а також поставити їх на облік за місцем здійснення підприємницької діяльності.

Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій» від 27.07.98 р. № 263 , відповідно до статті 12 Закону України "Про державну статистику та з метою посилення контролю за дотриманням касової дисципліни, наявністю, рухом і зберіганням товарно-матеріальних цінностей і запобігання зловживанням у фінансово-господарській діяльності підприємств, установ, організацій всіх форм власності та господарювання затвердили типові форми первинного обліку N КО-1 "Прибутковий касовий ордер" і "видатковий касовий ордер " типової форми № КО - 2 , та використання касовової книги типової форми КО - 4 ,як реєстраційного документа ,де відображаються готівкові операції за кожний день.

В Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 25.03.2005 року говориться, що підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки (розрахункові операції) зі споживачами в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг за готівку, зобов'язані здійснювати такі розрахунки через належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій. А також йде мова про порядок та правила застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Порядок техобслуговування і ремонту реєстраторів розрахункових операцій наведено у Порядку № 601, який затверджений постановою КМУ від 12.05.04 р. Положення № 343, яке затверджене наказом ДПА від 18.09.97 р. наводить порядок реєстрації і застосування електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 06.11.2008 року вказує порушення норм з регулювання обігу готівки та фінансові санкції, які застосовуються до порушників.

Права, обов'язки і завдання, які покладаються на членів інвентаризаційної комісії та загальні принципи інвентаризації визначені в Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних активів, грошових коштів, документів та розрахунків.

При прийманні готівки в касу підприємства касири керуються Правилами визначення плaтоспроможності банкнот і монет .

Порядок встановлення лімітів залишку готівки в касі регулюється регулюється ведення касових операцій в Україні, є Положення № 259. Відповідно до визначення, зазначеного у цьому Положенні, готівка (готівкові кошти) -- це грошові знаки національної валюти України -- банкноти і монети, у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами. При цьому ліміт каси -- граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівку в межах, що не перевищує установлений ліміт каси.

Сума готівки, яка перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Ліміт каси підприємство встановлює самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі. Форма такого розрахунку визначена додатком 2 до Положення № 259 і підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою).

Відповідно до Постанова Правління НБУ від 09.02.2005 року № 32 «Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку» встановлено граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Відповідно до Інструкції №3 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті» від 04.06.2003 року . Банки відкривають своїм клієнтам рахунки: розрахункові, поточні, позикові, депозитні, бюджетні і субрахунки. Як підсумок, можна сказати, що регулювання грошового обігу пов'язане з низкою положень, наказів і законів, які необхідні для виявлення законності та достовірності господарських операцій, відповідність ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Отже, ознайомившись з нормативною базою, веденням касових операцій можна стверджувати, що ВАТ «Дніпро АЗОТ» дотримується чинного законодавства та належним чином веде касову дисципліну підприємства.

3. Стан і удосконалення обліку готівкових грошових коштів

3.1 Загальні положення ведення касових операцій у національній валюті України

Грошові кошти є найбільш ліквідними активами. Вони присутні на початковому та кінцевому етапах облікового циклу, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки. Згідно з П(С)БУ 4 під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.

Каса - це по-перше, соціально обладнане та ізольоване приміщення, яке призначене для приймання, видачі і тимчасового зберігання готівки, по-друге - це, вся сукупність готівки та грошових документів, що є на підприємстві, вона охоплює всі наявні грошові кошти, які знаходяться на певний період на підприємстві, як в монетах, так і в паперових грошових знаках.

Для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства призначений рахунок № 30 «Каса», має субрахунок № 301 «Каса в національній валюті» та субрахунок № 302 «Каса в іноземній валюті». Підприємства,які мають поточні рахунки в банку, зобов'язані зберігати свої кошти в установах банків. Готівка, яку вони одержують з власних поточних рахунків, в установах банків у мережах наявних на них коштів, має витрачатися включно на визначені в чеку цілі, що не суперечать чинному законодавству.

Готівкові рахунки підприємства між собою, а також з громадянами можуть приводитись як за рахунок коштів, одержаних з каси банків, так і за рахунок виручки, а також інших касових надходжень. Сума платежу готівкою одного підприємства з іншим підприємством не повинно перевищувати 10 тис. грн. протягом одного дня за одним або кількома платежами документами. При цьому кількість підприємств, з якими проводяться розрахунки, протягом дня не обмежується. Платежі підприємства іншому підприємству понад установлену граничну суму (10 тис. грн.) проводяться включно безготівковому порядку.

Ліміти залишку готівки в касі встановлюються в сумі усім підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції з готівкою.

Підприємства можуть зберігати у своїй касі готівку в межах лімітів залишків готівки в касі на кінець робочого дня, що встановлюються їм установою банку щорічно протягом першого кварталу. Уразі звернення протягом року клієнта щодо перегляду ліміту каси і поданні ним відповідного документа - заявки-рахунку, остання має бути розглянута банком, і за умови її обґрунтованості встановлений раніше ліміт каси має бути переглянутий.

Ліміт залишку готівки в касі для підприємства встановлюється комерційними банками за місцем відкриття рахунку з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів, встановлених строків і порядку здавання касової виручки та графіка заїзду інкасаторів. Усю готівку понад встановлені ліміти залишку готівку в касі підприємства зобов'язані здавати у порядку і строки, встановлені установою банку зарахування на їх рахунки. У разі, якщо ліміт залишку готівки в касі підприємства взагалі не встановлено, вся наявна в його касі на кінець дня має бути здана до банку.

Уразі неподання підприємства до 1 березня заявки-розрахунку, установа банку встановлює йому ліміт каси у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Приймання готівки касою підприємства проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, ним уповноваженою. Про приймання грошей видається квитанція за підписом головного бухгалтера або особи, ним уповноваженої, і касира, завірена печаткою (штампом) касиром або відбитком касового апарату.

Видача готівки з кас підприємства проводиться видатковими касовими ордерами або за належно оформленими платежами, відомостями. Документи на видачу грошей мають бути підписані керівником і головним бухгалтером підприємства або особами, ними уповноваженими. До видаткових ордерів можуть долучатися заявки на видачу грошей, рахунки тощо.

Для своєчасного одержання в установі банку необхідної суми готівки клієнт повинен у встановлені банком строки попередити установу банку про суму коштів у банкнотах та розмінній монеті, що передбачається для отримання.

У разі видачі окремій особі грошей за видатковим документом, касир вимагає пред'явлення документа, що засвідчує особу одержувача, перевіряє його найменування і номер, ким і коли він виданий. Якщо видатковий документ складений на видачу грошей кільком особам, то одержувачі також пред'являють зазначені документи, які засвідчують їх особу, і розписуються у відповідній графі платіжних документів.

Розписка в одержанні грошей може бути зроблена тільки власноручно у темному кольорі чорнилом або пастою кулькових ручок із значенням одержаної суми. Уразі одержання грошей за відомістю сума літерами не вказується, а лише цифрами.

Видача грошей особам, яких не має в списковому складі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що випускається окремо на кожну особу, або за окремою відомістю на підставі укладених договорів. Видачу грошей касир проводить тільки особі, вказаній у видатковому документі. Якщо видача грошей проводиться за відомістю, перед розпискою в одержанні грошей касир робить підпис: «За дорученням». Доручення залишається у касири і долучається до видаткового касового ордера або відомості.3

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові документи мають бути заповнені бухгалтерією тільки чорнилом темного кольору, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів та іншими особами, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання документів.

Схема документообігу касових операцій

У прибуткових і видаткових касових ордерах зазнається підстава для їх складення і перелічуються додані до них документи. Видача прибуткових касових ордерів і видаткових документів на руки особам, що вносять або одержують гроші, забороняється. Приймання і видача грошей за касовими ордерами може проводитись тільки в день їх складання.

Під час одержання прибуткових касових ордерів а до видаткових документів касир зобов'язаний перевірити: наявність і справжність на документах підпису головного бухгалтера; правильність оформлення документів.

Прибуткові касові ордери або видаткові документи до передачі у касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Видаткові касові ордери, оформлені на підставі платіжних відомостей на виплату заробітної плати, реєструються після її видачі.

Отже касові операції на підприємстві існують для надходження готівки до каси і видачі готівки з неї, тому всі касові операції поводяться в окремих приміщеннях, бо це інформація, яка не підлягає оголошенню.

3.2 Порядок документального оформлення готівкових та касових операцій у ВАТ «Дніпро АЗОТ»

Підприємству «Дніпро АЗОТ» постійно необхідна готівка для забезпечення ефективної діяльності. Готівка є абсолютно ліквідним активом, тому необхідний постійний контроль і облік касових операцій. Касові операції оформляють прибутковими та видатковими касовими ордерами, типові форми і порядок заповнення яких затверджено наказом Міністерства статистики України від 15 грудня.2004 р. № 637 «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій». Відповідно до цього Положення, ВАТ «Дніпро АЗОТ» для здійснення розрахунків готівкою має касу.

Каса - це приміщення або місце, що призначене для приймання, видачі та зберігання готівкових коштів, інших цінностей та касових документів, де ведеться касова книга. Відповідальність за обладнання каси, доставку та зберігання коштів несуть керівники підприємств та установ. Касир - це матеріально відповідальна особа, на яку покладено функції щодо видачі - приймання готівки. На приватному підприємстві «Індустрія клімату» не передбачено такої посади, як касир, тож ці уповноваження надаються головному бухгалтеру підприємства.

Призначення на посаду касира відбувається на підставі наказу керівника установи, який одночасно із зарахуванням на роботу касира укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомлює його з Положенням № 637. Операції з готівкою здійснюються на підприємстві посадовою особою. До умов зберігання готівки на підприємстві пред'являють жорсткі вимоги. Касова книга - це обліковий реєстр, призначений для обліку касових операцій касиром.

Якщо гроші надходять до каси підприємства з установи банку, наприклад на заробітну плату, то касир, одержавши такі гроші виписує прибутковий касовий ордер. Прибутковий касовий ордер (форма № КО-1) застосовується для оформлення надходження грошей в касу при обробці інформації як з використанням обчислювальної техніки, так і без неї. Видатковий касовий ордер (форма № КО-2) застосовується для оформлення видачі грошей з каси при обробці інформації.

Він виписується в одному екземплярі бухгалтером і підписується керівником підприємства. Якщо ж кошти надходять за реалізовану продукцію, то на підставі документів про відпуск такої продукції (накладні, товарно-транспортні накладні) виписується прибутковий касовий ордер. Якщо із каси підприємства виплачується заробітна плата, премії або якійсь інші виплати, то вони здійснюються на підставі платіжних відомостей. Разові виплати на відрядження, відпускні здійснюються на підставі видаткових касових ордерів. На відміну від прибуткового касового ордеру видатковий підписується не тільки головним бухгалтером, а й керівником підприємства. На підставі звіту касира бухгалтер відображає в обліку записи по руху коштів в касі окремо по видах валют. Звіт касира - це документ, який передається касиром до бухгалтерії і являє собою відривний листок касової книги з доданими до нього прибутковими і видатковими касовими документами. Видаткові касові ордери, що оформлені на платіжних відомостях, реєструються після видачі грошей. Усі надходження та видача готівки підприємства обліковуються в касовій книзі (форма № КО-4), яка застосовується для обліку руху грошей в касі. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або особи, які на це уповноважені.

До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо. У разі видачі окремій фізичній особі готівки за видатковим документом касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому документі про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнило або кулькову ручку з темним чорнилом. Якщо видатковий документ складений на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами , що виписуються окремо на кожну особу, або за окремою відомістю.

Видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому документі. Якщо видача готівки проводиться за дорученням, оформленим у встановленому порядку згідно з чинним законодавством, у тому числі й особи, що не має змоги в зв'язку з хворобою або з інших поважних причин поставити розпис власноручно, то в тексті ордера після прізвища, імені та по батькові одержувача готівки бухгалтерія зазначає прізвище, ім'я та по батькові особи, якій доручено одержати готівку. Якщо видача готівки проводиться за відомістю, то перед розписом про одержання грошей касир робить у ній напис: "За довіреністю". Довіреність залишається у касира і додається до видаткового касового ордера або відомості.

Видача готівки з каси підприємства для здавання її до установи банку оформляється видатковим касовим ордером з відображенням цієї операції в касовій книзі.

Документом, що свідчить про здавання виручки до установи банку, є квитанція до об'яви на внесення готівки за підписами бухгалтера і касира установи банку, засвідчена печаткою (штампом) установи банку. Документом, що свідчить про здавання виручки інкасаторам банку, є копія супровідної відомості за підписом інкасатора, засвідчена печаткою (штампом) установи банку.

Виплати, що пов'язані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача. Аналогічно може оформлятися й одноразова видача готівки на оплату праці (у разі відпустки, хвороби тощо), а також видача депонованих сум і готівки під звіт на витрати, пов'язані із службовими відрядженнями, кільком особам. Після видачі заробітної плати на загальну суму виданої заробітної плати складається один видатковий касовий ордер, дата і номер якого проставляються на кожній платіжній (розрахунково-платіжній) відомості.

Після закінчення трьох робочих днів, які встановлені для виплати заробітної плати, касир повинен: - у платіжній відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, проставити штамп або робить надпис “Депоновано”; скласти реєстр депонованих сум; у кінці відомості зазначити фактично виплачену суму та недоотриману суму виплати, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за платіжною відомістю і засвідчити надпис своїм підписом.Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформлюються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера. На операцію зі здачі грошей до банку, крім видаткового касового ордера, касир також оформлює об'яву на внесок готівкою. Цей документ складається з трьох частин:

- верхня частина (об'ява) залишається в банку;

- середня частина (квитанція) передається касиру;

- нижня частина (ордер) також повертається касирові разом із випискою банку після зарахування грошей на поточний (реєстраційний) рахунок.

У прибуткових і видаткових касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача прибуткових касових ордерів і видаткових документів на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється.

Прибуткові касові ордери або видаткові документи одразу ж після одержання або видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться штамп або напис "Оплачено" із зазначенням дати (число, місяць, рік).

Прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів. Видаткові касові ордери, що оформлені на підставі платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей на виплати, пов'язані з оплатою праці, реєструються після здійснення цих виплат .

Реєстрація прибуткових і видаткових касових документів здійснюється за допомогою комп'ютерних засобів, які забезпечують формування і роздрукування потрібних касових документів. При цьому в документі "Вкладний аркуш журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів", який формується і роздруковується за відповідний день, забезпечується також формування даних для обліку руху коштів за цільовим призначенням.

Касові документи після складання касиром звіту та його оброблення в бухгалтерії комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки та зберігаються протягом 36 місяців після закінчення календарного року матеріально відповідальною особою, на яку покладено обов'язок зберігання документів, в окремому сейфі або спеціальному приміщенні, що передається під охорону.

Винесення з приміщення, що охороняється, касових документів дозволяється лише в окремих випадках і тільки за письмовим дозволом керівника або головного бухгалтера. До кінця робочого дня документи обов'язково повертають. Довідки за касовими документами (підписані керівником і головним бухгалтером) видаються відповідним органам на їхню вимогу у випадках, передбачених чинним законодавством України.

З метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємство повинно мати касу, а його керівники мають обладнати касу та забезпечити надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому чинним законодавством України порядку. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.

Про аванси, одержані для оплати праці, касир зобов'язаний скласти звіт у встановлений строк з урахуванням дня їх одержання. До закінчення цього строку касири зобов'язані щоденно здавати в касу залишки готівки, яка не видана за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями. Готівка здається в опечатаних касирами сумках, пакетах тощо старшому касиру під розпис у книзі обліку прийнятих та виданих касиром грошей із зазначенням сум. До касових операцій відносять операції, пов'язані з отриманням і використовуванням готівки безпосередньо з каси підприємства.

Дії підприємства по веденню касових операцій строго регламентовані.

«Дніпро АЗОТ» самостійно встановлює ліміт каси виходячи із розрахунку суми готівки за три місяці поспіль, розділивши на відповідну кількість робочих днів цих місяців.

Підприємство самостійно може переглядати ліміт каси при необхідності. Перелік касових операцій, що оформляються прибутковим касовим ордером, наведено в табл. 3.1

Табл. 3.1. Касові операції, що оформляються прибутковим касовим ордером у «Дніпро АЗОТ»

Господарська операція

Підстава

Кредит рахунка

Надійшла готівкова виручка

Довідка-заява про прийняття виручки

70

Одержання з банку до каси:

- на виплату зарплати;

- для видачі на господарські потреби;

- витрати на відрядження;

Чек із чекової книжки

31

Повернення невикористаних підзвітних сум

Авансовий звіт

372

Внесення коштів на погашення нестачі за результатами інвентаризації

Акт результатів інвентаризації та витяг із протоколу зборів комісії

375

Внесок до статутного капіталу

Виписка із статуту або витяг з протоколу зборів

46

Внесення надлишку грошей за результатами інвентаризації каси

Акт результатів інвентаризації та витяг з протоколу зборів комісії

719

Перелік касових операцій, що оформляються видатковим касовим ордером, наведено в табл. 3.2

Таблиця 3.2

Касові операції, що оформляються видатковим касовим ордером «Дніпро АЗОТ»

Господарська операція

Підстава

Дебет рахунка

Готівкова виручка здана до банку: самостійно

Квитанція банку

311, 312

Видано під звіт на господарські потреби і відрядження

Заява з візою керівника або наказ

372

Виплата зарплати, грошових допомог із фонду оплати праці

Розрахунково-платіжна або платіжна відомість

661

Видана працівникам позика

Двосторонній договір

377

Внесення коштів на рахунки в банку для погашення нестач за результатами інвентаризації

Акт результатів інвентаризації та витяг із протоколу зборів комісії

311, 312

Внесення на поточний рахунок внеску до статутного капіталу

Виписка із статуту або витяг із протоколу зборів

311

Внесення надлишку грошей за результатами інвентаризації каси на поточний рахунок

Акт результатів інвентаризації та витяг із протоколу зборів комісії

311

Видача грошей із каси, не засвідчена підписом одержувача у видатковому касовому ордері, на виправдання залишку готівки в касі не приймається. Ця сума вважається недостачею і стягується з касира. Готівка, не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вважається надлишком каси і зараховується до прибутку підприємства.

Прибутковий касовий ордер і квитанцію до нього, а також видатковий касовий ордер бухгалтер заповнює чітко, без виправлень, навіть тих, що застережені.

В цих документах зазначається підстава для їх складання і наводиться перелік документів, що додаються. Видача прибуткового та видаткового касових ордерів або документів, що їх заміняють, на руки особам, які вносять або одержують гроші, забороняється. Приймання та видача грошей здійснюються лише у день складання касових ордерів.

Якщо підприємство буде в касі зберігати кошти в іноземній валюті, їх облік буде обліковуватися в окремій книзі за видами валют. Записи у касовій книзі здійснюються у двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору, кульковою або чорнильною ручкою. Перші примірники залишаються в касовій книзі.

Другі примірники повинні бути відривними і є звітами касира. Обидва екземпляри нумеруються однаковими номерами. Записи касових операцій починаються на лицьовій стороні невідривної частини листа (після рядка «залишок на початок дня»).

Підчистки та не оговорені виправлення в касовій книзі забороняються. Зроблені виправлення засвідчуються підписами касира і головного бухгалтера.

Записи в касовій книзі касир робить одразу після отримання чи видачі грошей за кожним ордером.

Щоденно наприкінці робочого дня він підводить підсумки за день, виводить залишок грошей у касі на наступне число і передає в бухгалтерію як звіт касира другий примірник з прибутковими та видатковими документами під розписку в касовій книзі.

Бланк звіту в кінці операцій за день не відривається. «Дніпро АЗОТ» при здійсненні касових операцій з готівкою могла б забезпечити постійну наявність у своїх касах розмінної монети різних номіналів (не менше 5% від суми встановленого для підприємства ліміту залишку готівки в касі) для видання клієнтам (покупцям).

Отже, підприємство дотримується порядку оформлення прийому та видачі готівки в касу. Кожний прибутковий та видатковий ордер підписується відповідними особами та реєструються в журналах, а також відображають всі господарські операції пов'язані з готівкою в касовій книзі на день їх здійснення.

4. Облік грошей у іноземній валюті

Відображення в бухгалтерському обліку операцій в іноземній валюті, здійснюється в грошовій одиниці, яка діє на території України в сумах, що визначаються шляхом перерахування іноземної валюти за офіційним курсом НБУ на дату виписки розрахунково-грошового документа.

Залишки коштів підприємств, організацій чи установ на валютних рахунках в касі, інші кошти (включаючи грошові документи, цінні папери, дебіторська заборгованість в іноземній валюті), у звітності відображається в грошовій одиниці, що діє в Україні, в сумах визначених за офіційним курсом НБУ на останнє число звітного періоду. Одночасно здійснюються записи в іноземній валюті розрахунків та платежів (по кожній валюті окремо), іншим кольором ( крім червоного).

Операції з іноземною валютою на території України здійснюються відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та інших документів, які визначають, що учасниками валютного ринку в Україні є:

Національний банк України;

уповноважені комерційні банки;

кредитно-фінансові установи, які отримали ліцензію НБУ на право проведення валютних операцій;

юридичні особи, які уклали агентські угоди на відкриття пунктів обміну іноземних валют;

кредитно-фінансові установи-нерезиденти, які одержали індивідуальні ліцензії НБУ на право проведення операцій на валютному ринку України.

Банківські операції з іноземною валютою в країні здійснюються уповноваженими банками, тобто комерційними банками, які мають ліцензію Національного банку України на проведення операцій з іноземною валютою.

До валютних операцій взагалі належать операції, пов'язані:

з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобів платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

з ввезенням, переказом і пересиланням на територію України та вивезенням, переказом і пересиланням за її межі валютних цінностей.

4.1 Валюта та валютні цінності

Валютними цінностями на території України вважаються:

1. Валюта України, під якою розуміють грошові знаки і вигляді банкнот, казначейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу і є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України.

2. Платіжні документи та інші папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші банківські документи), виражені у валюті України.

3. Іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що не підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти в грошових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України.

4. Платіжні документи та цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші банківські документи), виражені в іноземній валюті або монетарних металах.

5. Монетарні метали: золото і метали іридієво-платинових груп у будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів і брухту цих металів.

4.2 Резиденти і нерезиденти

Учасниками валютних операцій можуть бути юридичні та фізичні особи, які з точки зору валютного регулювання розглядаються як резиденти та нерезиденти.

До резидентів належать:

1. Фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном;

2. Юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що на мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України;

3. Дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також філії та представництва підприємств та організацій за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.

Нерезидентами вважаються:

1. Фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, в тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України;

2. Юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що на мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням за межами України, які створені і діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи та інші суб'єкти підприємницької діяльності з участю юридичних осіб та інших суб'єктів підприємницької діяльності України;

3. Розташовані на території України іноземна дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва, міжнародні організації та їхні філії, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також представництва інших організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності на підставі законів України.

Згідно з законодавством України резиденти і нерезиденти мають право бути власниками валютних цінностей, що знаходяться на території України.

4.3 Відкриття та ведення валютних рахунків

Порядок відкриття та ведення валютних рахунків в Україні визначає Національний банк України. Для відкриття рахунку юридичні особи надають банку певні документи:

копію свідоцтва про реєстрацію та копії реєстраційних документів, засвідчені нотаріально;

заяву встановленого зразка;

нотаріально засвідчені картки зі зразками підписів осіб, уповноважених проводити розрахункові операції, та відбитком печатки (для юридичних осіб).

Банк оформляє відкриття рахунку клієнта на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування за валютними рахунками. Взагалі банківські рахунки в іноземній валюті можна поділити на:

розрахункові;

субрахункові;

позичкові;

депозитні (за вкладами).

Розрахункові рахунки призначені для проведення розрахунків к безготівковій та готівковій формах для проведення поточних торговельних та неторговельних операцій, які визначаються законодавством з питань регулювання та нормативними актами НБУ.

Одночасно з відкриттям розрахункового рахунку в іноземній валюті юридичним особам - резидентам відкривається розподільчий рахунок. При цьому усі надходження в іноземній валюті на користь резидентів, включаючи виручку від реалізації товарів, робіт, послуг за іноземну валюту, на території України підлягають попередньому зарахуванню на розподільчі рахунки цих резидентів в повноваженому банку.

Таким чином, процес обігу валюти за розрахунковим рахунком юридичних осіб резидентів України фактично відбувається по двох паралельних рахунках: розподільчому та поточному валютному рахунку.

Розподільчий (блокований або транзитний) рахунок - це валютний рахунок, на який зараховується сума валютних надходжень від продажу товарів та послуг за іноземну валюту, незалежно від джерел її походження. Зазначена сума підлягає обов'язковому та повному зарахуванню на спеціальні розподільчі рахунки, які відкриваються та ведуться стосовно кожного з клієнтів у комерційних банках України, що мають ліцензію НБУ.

На поточний валютний рахунок (або валютний рахунок в країні) зараховується решта валютних коштів, яка залишається у розпорядженні підприємства, організації, установи після обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті.

Чинним законодавством передбачаються певні випадки, коли надходження на користь резидентів України на зараховуються на розподільчий рахунок і не підлягають обов'язковому продажу уповноваженим банкам.

Субрахункові рахунки в іноземній валюті відкриваються для філіалів або інших відокремлених підрозділів, які мають право на використання іноземної валюти (за згодою власника рахунку - головного підприємства), відповідно до діючого валютного законодавства.

На субрахунковий рахунок можуть бути зараховані валютні кошти за реалізовані товари та послуги (відповідно до нормативних актів НБУ), перераховані головним підприємством або придбані на міжбанківському валютному ринку. Виручка за реалізовані товари та послуги після зарахування на субрахунковий рахунок підлягає перерахуванню на основний рахунок у повному обсязі.

Що стосується коштів, які перераховані головним підприємством або придбані на міжбанківському валютному ринку, то вони можуть витрачатися філіалами або іншими відокремленими підрозділами (згідно з затвердженими кошторисами) на оплату службових відряджень за кордон, забезпечення експлуатації власних транспортних засобів за кордоном, на оплату праці нерезидентів в іноземній валюті, а також на придбання обладнання для власних потреб згідно з контрактами з нерезидентами.

Позичкові рахунки в іноземній валюті відкриваються уповноваженими банками на договірних засадах юридичним особам (резидентам та нерезидентам), а також представництвам юридичних осіб-нерезидентів. Позичкові рахунки призначені для обліку позик, які надані шляхом сплати розрахункових документів або перерахуванням на розрахунковий рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди.

Депозитні (за внесками) рахунки в іноземній валюті відкриваються фізичним та юридичним особам (резидентам та нерезидентам), а також представництвам юридичних осіб - нерезидентів на підставі депозитного договору між власником рахунку у банком на визначений у договорі термін. Кошти на депозитний рахунок юридичної особи нерезидента перераховуються з розрахункового рахунку в іноземній валюті власників коштів, а після закінчення терміну їх зберігання повертаються на цей же розрахунковий рахунок.

Кошти на депозитний рахунок юридичної особи нерезидента перераховуються через кореспондентський рахунок уповноваженого банку України з рахунку нерезидента, відкритого ним в іноземному банку. Після закінчення терміну їх зберігання кошти повертаються на зазначений нерезидентом рахунок в іноземному банку. Аналогічний порядок діє щодо відсотків за депозитними внесками.

Виконання розрахункових операцій та видача готівки з депозитних рахунків юридичних осіб забороняється.

Бухгалтерський облік наявності та руху іноземної валюти ведеться на рахунках 312 і 314. Аналітичний облік операцій, організується по кожному з відкритих у банках рахунках для збереження коштів в іноземній валюті, а також на окремих субрахунках рахунка 30 «Каса» та розрахунків з підзвітними особами. На кожному із рахунків в аналітичному обліку має бути забезпечений облік кожної валюти за номіналом, курсом дня.

Також важливим елементом обліку грошових коштів в іноземній валюті є курсові різниці. Курсова різниця - це різниця між попереднім і поточним курсом іноземної валюти відносно гривні.

Курс гривні відносно інших валют світу НБУ визначається за допомогою торгів Московської міжбанківської валютної біржі.

Курсові різниці в бухгалтерському обліку і звітності відображаються у тому звітному періоді до якого належить дата рахунку або за який складається бухгалтерська звітність. Курсові різниці підприємствами відображаються окремо на рахунку 71 «Інші операційні доходи».

5. Інвентаризація грошових коштів

Інвентаризація касової готівки та грошових документів проводиться з метою контролю за їх фактичною наявністю та збереженням. Така інвентаризація повинна проводитись на кожному підприємстві в терміни, встановлені керівником, але не рідше одного разу на квартал. Перед тим, як притупили до перевірки, інвентаризаційна комісія повинна одержати у касира звіт по касі на момент інвентаризації, перевірити його і встановити правильність виведеного залишку грошових коштів.

Комісія перевіряє фактичну наявність грошових коштів і цінних паперів, що можуть зберігатися в касі. Далі фактична наявність грошових коштів та інших цінностей в касі порівнюються з даними про їх залишки, зафіксовані в бухгалтерських регістрах.

В період інвентаризації в касі можуть знаходитись частково оплачені платіжні відомості на виплату зарплати, допомога та інші виплати, а також різного роду тимчасові, не оформлені розписки про отримання працівниками підприємства грошей з каси. Виплати по платіжних відомостях, які оплачуються частинами, можна прийняти до заліку, про що і робиться відмітка в акті; суми розписок до наявного залишку сальдуватися не повинні.

При перевірці фактичної наявності грошових документів встановлюється сума. Перевірка здійснюється по окремих видах документів із зазначенням в акті назви, номера, серії купюри і загальної суми. Форма акта інвентаризації наявності коштів наведена у додатку «6».

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.