Облікова політика підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

В теорії бухгалтерського обліку значне місце займають питання суті обліку та його ролі в суспільстві. Ці питання мають актуальне значення для визначення перспектив наукового пошуку в галузі теорії і практики бухгалтерського обліку, створення такої моделі облікового процесу, яка б в найбільшій мірі відповідала об'єктивній реальності, була простою і зрозумілою для тих, хто обирає професію бухгалтера.

В найбільш загальній формі можна зазначити, що бухгалтерський облік є складовою частиною інформаційної системи підприємства і з цих позицій його завданням є постійний розвиток методологічних елементів. Облік повинен розглядатись не як самоціль, а як засіб за допомогою якого вирішується завдання управлінського апарату підприємства. Бухгалтерська інформація досягає 70 % в загальній економічній системі інформації підприємства і вона є точною, повною, оперативною, достовірною на відміну від іншої інформації - оперативної і статистичної.

Призначенням інформаційної системи є фіксація в документах, збір, передача, обробка, трансформація, зберігання даних про господарську і фінансову діяльність підприємства.

Для успішного дослідження проблем інформації, моделювання процесів, що відбуваються в господарській діяльності, необхідно уяснити завдання інформаційних систем і їх роль в процесі управління.

Бухгалтерський облік повинен описати процеси, що відбуваються на підприємстві (постачання, виробництво, збут), стан та використання ресурсів, розрахункові взаємовідносини з покупцями, постачальниками, бюджетом, банком, персоналом, використання грошових коштів та ін.

Бухгалтерська інформація потрібна для апарату управління з метою регулювання розвитку підприємства, а також для зовнішніх користувачів: інвесторів, банків, податкових служб, постачальників тощо.

Процес управління дозволяє стабілізувати економічну систему, зберегти ЇЇ функціональну визначеність, підтримати в динамічній рівновазі з середовищем, забезпечити удосконалення системи. Іншими словами процес управління є не що інше, як упорядкування системи.

Виходячи з вищесказаного, була обрана тема курсової роботи.

Мета роботи - визначити облік не як самоціль, а як засіб за допомогою якого вирішується завдання управлінського апарату підприємства, розглянути та проаналізувати організацію бухгалтерського апарату та знайти шляхи вдосконалення організації його роботи.

Ціль роботи - визначення перспектив наукового пошуку в галузі теорії і практики бухгалтерського обліку, створення такої моделі облікового процесу, яка б в найбільшій мірі відповідала об'єктивній реальності, була простою і зрозумілою для тих, хто обирає професію бухгалтера.

Об'єктом дослідження було обрано бухгалтерський облік в системі управління діяльністю підприємства.

В роботі використані законодавчі акти Уряду України, науково - методична література, публікації видатних українських економістів в періодичній печаті.

1. Сутність, цілі та завдання бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік - це упорядкована система збору, реєстрації та узагальнення інформації в грошовому вираженні про майно, зобов'язання організації і їхньому русі шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх господарських операцій.

Відповідно до даного визначення обліковий процес можна відобразити у вигляді такої процедури (рис.1).

Рис.1 Процедура облікового процесу

Головною метою бухгалтерського обліку є забезпечення обліковою інформацією власних і сторонніх користувачів відповідно до закону та (або) потребами в інформації. Класифікація користувачів облікової інформації наведена на рис.2. Інформація, яка надається власним користувачам, повинна бути своєчасною, достовірною і достатньою для прийняття рішень з ефективного управління підприємством, аналізу його діяльності, для цілей планування, контролю, при прийнятті рішень в нестандартних ситуаціях і при виборі політики організації, при прийнятті інвестиційних рішень та ін

Рис.2 Користувачі облікової інформації

облік бухгалтерський теорія практика

Об'єктами бухгалтерського обліку є:

1) Майно, організації - нематеріальні активи, основні засоби, фінансові вкладення, виробничі запаси, грошові кошти;

2) Права, вимоги до сторонніх організацій та фізичним особам (дебіторська заборгованість);

3) Обов'язки по відношенню до сторонніх організацій і фізичних осіб (кредиторська заборгованість);

Господарські операції, що викликають зміни у майні та зобов'язання організації. Господарські операції можуть відбуватися:

1) між об'єктами обліку всередині організації;

2) між організацією і сторонніми організаціями та фізичними особами.

Власні джерела формування коштів організації - статутний капітал, додатковий капітал, резервний капітал, фонди, прибуток.

До основних завдань, що вирішуються в процесі бухгалтерського обліку, відносяться наступні:

- формування повної та достовірної інформації про діяльність організації та її майновий стан;

- забезпечення інформацією користувачів для контролю за дотриманням законодавства при здійсненні господарських операцій і їх доцільності, наявністю і рухом майна і зобов'язань, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів відповідно до затверджених норм, нормативами і кошторисами;

- запобігання негативних результатів господарської діяльності і виявлення внутрішньогосподарських резервів забезпечення її фінансової стійкості.

Бухгалтерський облік є однієї з найважливіших функцій управління (рис.3).

Рис.3 Бухгалтерський облік як функція управління

Бухгалтерський облік містить в собі дві складові:

1) фінансовий облік,

2) управлінський облік.

Фінансовим обліком є облік, спрямований на формування звітної інформації для сторонніх користувачів, правила ведення фінансового обліку суворо регламентовані законодавчими та нормативними актами, форми звітності та порядок її подання також встановлені нормативними актами.

Управлінський облік - це облік, який організація встановлює для своїх внутрішніх цілей, для формування облікової інформації, необхідної при прийнятті управлінських рішень.

Бухгалтерський облік займає особливе місце в системі господарського обліку і на відміну від інших видів обліку:

Ш жорстоко документальний - підставою для будь-якої бухгалтерської запису повинен служити спеціально оформлений документ;

Ш є суцільним і безперервним у часі, так як при веденні бухгалтерського обліку необхідно фіксувати всі без винятку факти господарської діяльності;

Ш відображає всі об'єкти і господарські операції крім натуральних і трудових вимірників в єдиній грошовій оцінці;

Ш ведеться на будь-якому підприємстві, що здійснює господарську діяльність, тобто він обмежений рамками окремого підприємства;

Ш здійснюється спеціальною службою підприємства - бухгалтерією;

Ш строго регламентований законодавчими та нормативними документами.

Таким чином, бухгалтерський облік здійснює збір, реєстрацію та узагальнення інформації про господарську діяльність підприємства шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх господарських операцій в єдиному грошовому вимірнику.



2. Інформаційна і контрольна функція бухгалтерського обліку

Свою назву система бухобліку отримала від німецьких слів: das Buch - книга і halten - мати, тримати, вести, тобто вести облік у книгах. Однак білоруською, російською, іспанською та деяких інших мовах використовуються й інші назви цієї системи обліку, заснованої на слові "рахунок", "рахунак", "conto" - рахівництво, рахункаводства, contabilidad .

Інформаційна функція операється поставкою всієї необхідної інфції: про активи організації, їх русі, джерела формування, господарських процесах, результати діяльності підприємства. Інформація повинна бути достовірною, об'єктивною, своєчасною, оперативної, повинна задовольняти вимогам максимальній кількості користувачів і служити основою для прийняття рішень. Інформаційна функція - одна з головних функцій бухобліку. Бухоблік явлєтьсяся основним джерелом інформації, що поставляється різним рівням управління. На її основі приймаються відповідні рішення. Інформація, що отримується в системі бухобліку, широко використовується всіма видами господарчого обліку. Для того щоб отримувана інформація задовольняла всіх користувачів, вона повинна бути достовірною, об'єктивною, своєчасною та оперативною. Інформація повинна містити лише необхідні дані, що дозволяє швидше вивчати їх, приймати оптимальні управлінські рішення.

Контрольна функція оцінює досягнення цілей підприємством, виявлення відхилень, причин, пов'язаних з цим, і вжиття заходів щодо їх усунення. Контрольна функція полягає в запобіганні негативних результатів господарської діяльності організації і виявлення внутрішньогосподарських резервів, забезпечення її фінансової стійкості. Організації зобов'язані надавати у складі річної бухгалтерської звітності аудиторський висновок, який підтверджує достовірність звітних даних. У облікову політику введені нові об'єкти обліку - нематеріальні активи, фінансові вкладення, позики, орендні відносини. Контрольна функція має велике значення в умовах розвитку ринкових відносин та наявності різних форм власності. Працівники бухгалтерії, аудиторських фірм, податкових служб здійснюють контроль за збереженням, наявністю та рухом майна підприємств та організацій, правильністю та своєчасністю розрахунків з державою та іншими суб'єктами господарських взаємин. За допомогою бухобліку здійснюються три види контролю - попередній, поточний і наступний.

Основна функція бухобліку - дати інформацію керівнику про стан керованого об'єкта - підприємства, організації, установи; які засоби виробництва є на цьому підприємстві, де вони знаходяться або використовуються, і кому і скільки, які суми заплатити повинно підприємство, що мають сплачувати йому, скільки та чого вироблено, скільки витрачено на нього коштів, скільки продано продукції, товарів і виручено грошей. Всі ці та багато інші дані наводяться у вартісному, грошовому вираженні. Заключна і найбільш важлива інформація Системи бухобліку - це узагальнюючий показник економічної ефективності роботи всього підприємства; прибутки або збитки. Дані бухобліку подаються не тільки керівництву всередині підприємства, а й за його межами. Перш за все - це власники, власники підприємства (держава, засновники, акціонери) або їх представники (органи держ. Влади - для державної або представницькі громадські органи - для суспільної власності).

В інформації про роботу підприємства зацікавлені також державно статистичні органи, банки, податкові інспекції, постачальники і покупці, страхові організації та інші. Дані бухгалтерської звітності можуть публікуватися і в пресі для населення, з метою залучення їх вільних грошових коштів у виробництво.

Бухоблік, будучи складовою частиною системи управління, здійснює цілий ряд контрольних функцій безпосередньо в процесі обліку або надає фактично дані для наступного контролю. Так, наприклад, бухгалтерія не повинна приймати до реєстрації документи з тим господарським подіям і фактам, які суперечать чинному законодавству, статуту або внутрішнім правилам. Такі операції будуть вважатися незаконними та відповідальні за їх вчинення особи повинні нести кримінальну або адміністративну відповідальність. Багато операцій не реєструються, якщо на їх здійснення немає попереднього дозволу керівника або порушені діючі норми витрат. Дуже важливим прийомом контролю в бухобліку є інвентаризація, тобто перевірка даних обліку в натурі.

Сам облік - це відображення фактично даних про події, факти; а контроль - це порівняння цих даних з тим, що повинно було бути по раніше прийнятих рішень або що очікувалося при нормальному, звичайному ході економічних процесів (якщо дотримується чинне законодавство, технологія, внутрішні економічні та технічні норми і нормативи). Але найголовніший прийом економічного контролю, який використовується в бухгалтерському обліку, заснований на порівнянні, зіставленні фактичної виручки за реалізовану продукцію з витратами на її виробництво в одному і тому ж грошовому вимірнику. Якщо виручка більша, ніж витрати - підприємство працює прибутково, якщо навпаки - збитково. У цьому і полягає основна контрольна функція бухобліку.

Економічний контроль на підприємстві здійснюють, крім бухгалтерії, інші відділи та служби заводоуправління чи дирекції: плановий, фінансовий, праці і зарплати, збуту, постачання . Технічний чи технологічний контроль здійснюють відділи технічного контролю, лабораторії та ін служби. Зовнішній контроль можуть здійснювати ревізійні служби вищестоящих організацій - представників власника, державні контрольні та судово-слідчі органи, а також незалежні аудиторські організації, які проводять перевірки за договором з власником або його представниками за плату. Результатом будь-якого контролю, ревізії або аудиту є виявлені відхилення від нормального ходу економіч. діяльності. Ці відхилення піддаються детальному вивченню, дослідженню в процесі економічного аналізу, вказуються їх причини і винуватці, а також шляхи усунення (якщо відхилення негативні) або способи подальшого закріплення (якщо відхилення покладе. характеру).

Завдяки обліку, контролю та аналізу готується вся інформація, необхідна для прийняття нових управлінських рішень. За межами підприємства - це зміни в законах і підзаконних актах, в нових рішеннях вищих організацій, банків, підприємств-партнерів, акціонерів та інших осіб, що мають або мають намір мати договірні або інші відносини з підприємством. Усередині підприємства - ці рішення можуть стосуватися, наприклад, майбутніх короткострокових або довгострокових планів і прогнозів, виробничої або ринкової політики, оперативного реагування на перебіг процесів у економіч. діяльності. За формою ці внутрішні рішення можуть бути прийняті у вигляді затверджених планів, наказів, розпоряджень керівників різних рангів, перегляду норм і нормативів, змін в організації, прийнятті або звільненні працівників

Рис. 2.1. Бухгалтерський облік, контроль та аналіз (рахунковедення) як в системі управління діяльністю підприємством



3. Місце бухгалтерського обліку на підприємстві.

Підприємницьку діяльність можна здійснювати в різних галузях економіки й у різних організаційно-правових формах. Але незалежно від форми та сфери діяльності реалізація функцій бізнесу потребує залучення певного капіталу для фінансування операцій, визначення об'єктів та обсягів інвестування отриманих коштів. Успіх бізнесу безпосередньо залежить від ефективного використання в процесі господарських операцій наявних ресурсів. Відтак будь-яка підприємницька діяльність складається з трьох взаємопов'язаних елементів: інвестиційної, операційної та фінансової діяльності. Для узгодження різних видів діяльності існує специфічна функція - управління. Управління забезпечує планування, організацію, мотивацію, контроль та регулювання діяльності. Планування охоплює встановлення мети діяльності, визначення необхідних ресурсів і шляхів досягнення мети. Досягнення будь-якої мети можливе тільки в разі плідної праці колективу підприємства. Тому необхідно організувати діяльність персоналу, узгодити його зусилля та, врахувавши інтереси людей, заохотити їх. Контроль забезпечує порівняння досягнутих результатів із запланованими. У разі виявлення значних розбіжностей здійснюють регулювання, тобто вносять відповідні корективи в організацію або плани - залежно від причин відхилень. Для нормального виконання розглянутих функцій управління необхідна інформація. Таку інформацію має надавати, насамперед, система бухгалтерського обліку, яка виявляє і систематизує дані про господарську діяльність підприємства. Ту частину системи бухгалтерського обліку, що забезпечує потреби управління в інформації, називають управлінським обліком. Як бачимо, бухгалтер відіграє важливу роль на всіх етапах управління. В промесі планування діяльності бухгалтер бере участь у складанні й узгодженні бюджетів, розробленні стандартів витрат, надає інформацію про минулі події й розраховує можливі наслідки майбутніх дій. Відображаючи операції, що їх здійснює підприємство, бухгалтер накопичує дані про витрати і доходи структурних підрозділів підприємства, розробляє систему звітності, що дає змогу оцінювати результати їхньої діяльності. Роль бухгалтера в процесі контролю полягає в тому, що він здійснює зіставляння фактичних даних про діяльність із планами або бюджетами, розраховує, аналізує й інтерпретує відхилення. Для забезпечення прийняття рішень на різних стадіях та рівнях управління бухгалтер узагальнює, систематизує і надає обхідну інформацію, готує рекомендації щодо можливих наслідків обраного напряму дії. Отже, функції, що їх виконує бухгалтер, який обслуговує керівників усередині підприємства, значно ширші, ніж бухгалтера, який тільки реєструє господарські операції у системі рахунків методом подвійного запису. Тому бухгалтера, котрий здійснює інформаційне забезпечення системи управління компанії, називають бухгалтером-аналітиком або управлінським бухгалтером. Інформація, яку надає управлінський облік, зорієнтована на задоволення потреб стратегічного, так і поточного управління, на оптимізацію використання ресурсів, забезпечення об'єктивної оцінки діяльності підрозділів та окремих менеджерів. Тобто управлінський облік є складовою процесу управління; він надає інформацію, важливу для: визначення стратегії та планування майбутніх операцій організації; контролювання її поточної діяльності; оптимізації використання ресурсів; оцінки ефективності діяльності; зниження рівня суб'єктивності в процесі прийняття рішень. Кінцевою метою управлінського обліку є допомога керівництву у досягненні стратегічної мети підприємства. Тому управлінський облік є необхідним для функціонування системи управлінського контролю. Управлінський контроль - це процес впливу керівництва на членів організації з метою здійснення її стратегії. Проектування системи управлінського контролю охоплює: визначення загальної мети підприємства та його проміжних цілей; визначення центрів відповідальності; розробку показників діяльності для мотивації й узгодження мети; вимірювання фактичних показників діяльності й складання звітності. Це означає, що проектування управлінського обліку слід здійснювати у комплексі з розробленням стратегії, організаційної структури та всіх функцій управління підприємством.

Управлінський облік суттєво відрізняється від традиційного бухгалтерського обліку, зорієнтованого на складання фінансової звітності. Застосування впливає на дії менеджерів; дає змогу оцінити економічний стан підприємства; спрямованість у часі; погляд у майбутнє; погляд у минуле; періодичність звітування; гнучка, менш гнучка .Перша відмінність - це споживачі інформації. Фінансова звітність призначена насамперед для зовнішніх споживачів (банків, акціонерів тощо), хоча використовується і керівництвом підприємства. Але для управління підприємством необхідна детальніша інформація, котра враховує технологію й організацію саме цього підприємства. Тому інформація управлінського обліку формується і подається саме з урахуванням потреб керівників конкретного підприємства. По-друге, на відміну від фінансового обліку, який ведеться з дотриманням певних офіційних регламентів (інструкцій, стандартів тощо), встановлених державними органами або професійними організаціями, управлінський облік не обмежений у виборі методів та правил. Його розробляє саме підприємство з урахуванням різних параметрів, беручи до уваги при підготовці варіантів управлінських рішень якісні чинники. Це також відрізняє його від фінансового обліку, де всі операції відображаються у рахунках та у звітності в єдиному грошовому вимірнику. Фінансова звітність відображає фінансовий стан і результати діяльності підприємства за рік або за квартал. Така звітність не дає змоги оцінювати й аналізувати діяльність окремих підрозділів та оперативно впливати на відхилення від запланованих параметрів. Тому в системі управлінського обліку інформація про діяльність окремих сегментів (підрозділів, районів збуту, виробничих ліній тощо) готується і надається менеджерам за стислі проміжки часу (доба, тиждень, місяць), або мірою потреби прийняття рішень. Якщо фінансовий облік описує операції, що вже мали місце, то головним завданням управлінського обліку є передбачення наслідків майбутніх операцій. Безумовно, в управлінському обліку історичну інформацію використовують, але головним чином для прогнозування. Зрештою, якщо фінансову звітність оприлюднюють шляхом публікації, або її можна отримати на замовлення, то більшість даних управлінського обліку є комерційною таємницею підприємства, оскільки відображає його стратегію і тактику у конкурентній боротьбі. Поряд із відмінностями управлінський і фінансовий облік мають також спільні риси. По-перше, обидва види обліку використовують загальну інформаційну систему, зокрема дані обліку витрат, використовувані підприємством як для оцінювання запасів та визначення фінансових результатів, так і для прийняття управлінських рішень па різних стадіях і рівнях управління. Облік витрат - це складова системи бухгалтерського обліку, що акумулює й систематизує витрати для: оцінки запасів і визначення фінансових результатів; прийняття управлінських рішень; забезпечення контролю. По-друге, дані фінансового обліку також використовують для прийняття управлінських рішень. По-третє, обидва види обліку базуються на концепції підзвітності менеджерів. При цьому фінансовий облік дає змогу оцінити результати діяльності підприємства в цілому, а управлінський облік - у межах окремих сегментів діяльності.



4.ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Організація бухгалтерського обліку на підприємствах - це система методів, способів та заходів, які забезпечують оптимальне функціонування такого обліку та подальший його розвиток. Така організація полягає в цілеспрямованому впорядкуванні й удосконаленні механізму, структури та процесів бухгалтерського обліку. Впорядкування системи бухгалтерського обліку означає організацію цієї системи та організацію функціонування її в часі та просторі.

Організація бухгалтерського обліку потребує системного підходу. При цьому обов'язковим є додержання таких принципів: цілісності, всебічності, системоутворюючих відносин, динамічності субординації та випереджуючих відносин.

Крім того, організація бухгалтерського обліку потребує додержання й таких принципів: адаптивності, паралелізму, ритмічності, безперервності, прямопливності та пропорційності.

Основні об'єкти організації обліку наведені на рис. 4.1

Найпоширенішими методами організації бухгалтерського обліку тепер є графічний і проектний. Водночас слід згадати й такі методи, як моделювання, аналітичний, спостереження, сітьовий експертний, нормативно-правовий.

Рис. 4.1.1 Об'єкти організації бухгалтерського обліку

КОРОТКА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

КСП ім. Карла Маркса (далі - Товариство) Сумського району організоване в 1975 р. на базі Сумського м'ясокомбінату, як основний поставник сировини. В 2007 р. відбулася реструктуризація КСП шляхом забезпечення всім членам КСП права вільного виходу з КСП разом з земельними частками (паями) і майновими паями. На їх основі 1 березня 2006 р. було створено сільськогосподарський Виробничий кооператив, а в 2008 році було створено Акціонерне товариство ім.. Карла Маркса..

Товариство організовано з метою забезпечення населення обласного центру м'ясо-молочною продукцією протягом всього року.

Для розвитку тваринництва господарства має багато передумов. Розташоване підприємство в межах міста, має з ним гарний зв'язок дорогами з твердим покриттям. Господарство має потужні водопровідно - каналізаційні мережі. Розташування земель поряд водосховища дає можливість розвивати землеробство, яке становить основну частку кормів.

Найближча залізнична станція Суми - товарна знаходиться в 5 км від господарства та станція Суми - в 4.5 км.

Район, де знаходиться Товариство, розташований в північній частині Лівобережної України, яка в цілому характеризується помірним кліматом: літо тепле зі значною кількістю опадів. зима не дуже холодна. Основними видами ґрунтів є чорноземи глибокі малогумузні. Таким чином, грунтово-кліматичні умови сприятливі для вирощування основних видів кормів.

Серед обслуговуючих виробництв можна виділити механічну майстерню. Для зберігання продукції призначені 2 склади. З метою безпосередньої переробки продукції на місцях її виготовлення на території господарства розташований невеликий цех по переробці молока. Але останній рік у зв'язку з відсутністю грошових коштів цех не працює.

Обрана організаційно-виробнича структура господарства є доцільною та сприяє більш ефективному управління виробничо-господарською діяльністю, оперативному управлінню та контролю за виробничими процесами в структурних підрозділах.

Галузеву структуру та рівень спеціалізації господарства розглянемо на основі даних про реалізацію товарної продукції наведено в таблиці: 4.2

Таблиця 4.2

Розмір и структура товарної продукції

Вид продукції	2007 р.	2008 р.	2009 р.	Відхиленн
1	2	3	4	5
	виручка тис. грн.	стуктура %	виручка, тис. грн.	структура %	виручка тис. грн	Структура %	виручка тис грн	Структура %
Продукція рослинництва в т.ч. зернові	312	30,9 59,0	232	36,6 48,4	304	37,6 51,6	- 8	- 6,7 - 7,4
соняшник	8	1,5	23	4,8	18	3,1	+ 10	+ 1,6
цукрові буряки	204	38,,6	212	44,5	254	43,1	+ 50	+ 4,5
Інша продукція	5	0,9	11	2,3	13	2,2	+ 8	+ 1,3
Разом по рослинництву	529	100	478	100	589	100	+ 60
Продукція тваринництва в т.ч. худоба і птиця	652	46,1 82,5	266	39,6 51,5	643	52,6 78,2	- 9	+ 6,5 - 4,3
Велика рогата худоба	579		208		516		- 63
Свині	73		58		127		+ 54
Молоко цільне	136	17,2	250	48,4	180	21,7	+ 44	+ 4,5
Інша	2	0,3	1	0,1	1	0,1	+ 1	- 0,2
Разом по тваринництву	790	100	517	100	824	100	+ 34
Промислова продукція	347	20,2	286	21,9	74	4,7	- 273	- 15,5
Реалізація іншої продукції, робіт і послуг	48	2,8	24	1,9	80	5,1	+ 32	+ 2,3
Всього	1714	100	1305	100	1567	100	- 147

Як свідчать дані таблиці 1, найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції господарства в середньому за 2007 - 2009 рр. займає продукція тваринництва. Менша частка припадає на реалізацію продукції рослинництва. Питома вага іншої продукції займає значно меншу частку, з цим пов'язане надання господарством робіт і послуг на сторону. Виходячи з того, що питома вага від реалізації основного виду товарної продукції в середньому більше 50%, можна стверджувати, що підприємство є вузькоспеціалізованим і за аналізований період спостерігається зменшення виручки від реалізації на 23,9 %. Причиною цього є скорочення об'єму реалізації внаслідок зменшення валового виробництва. спостерігається процес поглиблення спеціалізації в господарстві, що може призвести до значного економічного підйому.

Про забезпеченість господарства виробничими фондами дізнаємось (дивитись додаток Б)

Виходячи з даної таблиці, можна відмітити, що за період з 2007 р. по 2009 р. показники фондозабезпеченості і фондоозброєності значно зменшилися на 30 та 21 % відповідно. Причиною цього стало скорочення вартості основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення на 51 %. Як наслідок, спостерігається значні зростання коефіцієнта фондовіддачі на 138 % при одночасному скороченні коефіцієнта фондоємкості на 57,6 %, що свідчить про ефективність використання основних фондів в господарстві.

Важливим показником в характеристиці природно - економічних умов господарства є забезпеченість трудовими ресурсами, для аналізу якої можна застосувати приведені нижче дані в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3

Трудові ресурси та ефективність їх використання

Показники	2007 р.	2008 р.	2009 р.	2009 р. у % до 2007 р.
Середньорічна чисельність працівників, всього	224	197	147	65,6
В рослинництві	85	61	74	87,1
В тваринництві	139	86	73	52,5
Вироблено валові продукції на 1 працівника, грн.	6911	1269	5346	77,4

Розрахунки таблиці дозволяють констатувати; що середньорічна чисельність працівників зменшилась на 77 чоловік, або 34,4 %. Причиною цього є проведення реформування та створення нової форми господарювання - АО. Поряд з цим спостерігається значне скорочення валової продукції на одного працівника у 2008 році та таке ж зростання у 2009 році, але в порівнянні з 2007 роком вироблено валової продукції на 22,6 %.

За даними таблиці видно, що загальна земельна площа, закріплена за господарством, зменшилась в 2009р. порівняно з 2007 р. на 491 га. Це відбулося за рахунок реорганізації господарства та розпалювання його земель в наслідок відокремлення паїв робітників. Загальний розмір сільгоспугідь скоротився на 200 га як наслідок зменшення площ ріллі, сіножаті і пасовищ на 78; 7 і 102 га відповідно. Поряд з цим в господарстві за аналізований період відбулася передача площ лісу, водоймищ сільській раді, розмір яких складав 50 і 10 га відповідно.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В КСП ім. КАРЛА МАРКСА

Для того, щоб бухгалтерський облік був ефективним в кожній галузі народного господарства, він повинен бути відповідним чином організований, тобто йому потрібна організація облікового процесу, що включає в себе збирання облікової інформації, її реєстрацію, групування і обробку.

Під обліковою номенклатурою ми розуміємо склад (перелік) господарських фактів, операцій, явищ, процесів, які підлягають відображенню в системі бухгалтерського обліку. Наприклад, сировина і матеріали, пальне, насіння, добрива і всі операції по їх постачанню (надходженню) та витрачанню на виробництво. Звідси першочерговим завданням організації облікових номенклатур є відбір цих фактів, явищ і, як наслідок, формування складу цих облікових номенклатур. Облікові номенклатури встановлюються по кожному розділу обліку (матеріалів, грошових коштів, праці і зарплати), Особливо важливим є складання облікових номенклатур при автоматизації обліку, створення так званого банку даних.

Після того, як облікові номенклатури встановлено, визначають способи і техніку їх відображення в документах, облікових регістрах, банку даних, машинограмах, відеограмах і т.д.

Наступним напрямом організації технології облікового процесу є організація матеріальних носіїв облікових даних і інформації. Відправним моментом вирішення даного завдання є відбір матеріальних носіїв, найбільш ефективних в умовах даного виробництва виходячи із наявних засобів обчислювальної техніки, форми бухгалтерського обліку, виду облікових номенклатур і т.д. При відображенні матеріальних носіїв документів використовуються альбоми типових первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерських форм звітності, які затверджено директивними органами, а також типові проектні рішення автоматизації обліку по окремих його ділянках. Однак, потрібно пам'ятати, що типові рішення цих питань не можуть бути признані найдосконалішими, потрібно з урахуванням особливостей свого підприємства розробляти свої, які можна було б використати лише в умовах даного господарства.

Заключним етапом організації матеріальних носіїв є складання робочих альбомів матеріальних носіїв документів і облікових регістрів, що знаходять застосування на даному підприємстві. Використання матеріальних носіїв облікової Інформації в обліковому процесі зв'язане з виконанням цілого ряду операцій І рухом Їх по різних підрозділах господарства і бухгалтерії та обчислювального процесу. Цей процес - рух матеріальних носіїв облікової інформації, також має бути організованим раціонально з використанням графічних документів (документограм, оперограм. індивідуальних і зведених графіків по окремих ділянках облікової роботи, описання робочих інструкцій по Роботі з документами, окремими регістрами). Усі ці методи передбачають вказівки про те, хто складає даний носій, який його подальший рух і строк виконання.

Завершується обліковий процес здачею носіїв облікової інформації на зберігання (в архів). На підприємствах (організаціях, установах) встановлюють строгий порядок зберігання матеріальних носіїв інформації (здачу на зберігання, їх видачу, а також встановлюють особу, що відповідає за їх зберігання (архіваріус).

На кожній стадії облікового процесу необхідно організувати:

1. Облікові номенклатури;

2. Способи і техніку відображення облікових номенклатур

3. Матеріальні носії облікових даних і інформації;

4. Рух матеріальних носіїв облікових даних та інформації:

5. Використання та зберігання носіїв облікової інформації.

Перераховані напрями організації облікового процесу мають особливості на окремих його стадіях.

В цілому бухгалтерський облік в КСП ім. Карла Маркса ведеться у відповідності з чинним законодавством. На підприємстві створені необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, затверджені правила документообороту і технології обробки інформації, система рахунків регістрів бухгалтерського обліку. Головний бухгалтер забезпечує дотримання встановлених єдиних методологічних засад, складання і подання в встановлені терміни фінансової звітності, організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій. Але, поряд з тим спостерігаються деякі недоліки: На первинних документах не проставляється кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку, в документах на оприбуткування товарів і тари в роздрібні торговельні підприємства відсутня калькуляція роздрібної ціни товарів, тобто ціни, за якою обліковуються товари в магазинах, в касових документах допускаються виправлення, в регістрах бухгалтерського обліку відсутні необхідні реквізити.

Організація облікового процесу в усіх ланках народного господарства в значній мірі залежить від організації облікового апарату. Число працівників бухгалтерії і її окремих підрозділів залежить від цілого ряду факторів і перш за все від обсягу облікової роботи, засобів організації і обчислювальної техніки, передових форм і методів обліку. Для обліку чисельності облікового персоналу застосовують типові норми, розроблені науковими організаціями.

В КСП ім. Карла Маркса бухгалтерський апарат складається з трьох осіб:

1-Головний бухгалтер, який у відповідності з посадовою характеристикою забезпечує дотримання встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складає і подає в встановлені терміни фінансову звітність, організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

2-бухгалтер по товарних операціях, який проводить приймання, перевірку, бухгалтерське опрацювання звітів матеріально-відповідальних осіб роздрібних торговельних підприємств, обліковує рух товарів і тари в магазинах, виводить результати інвентаризації товарів і тари;

3-бухгалтер по розрахунках, в посадові обов'язки якого входить облік касових операцій, розрахунків з постачальниками та покупцями, з бюджетом по податках, з підзвітними особами.

Головний бухгалтер забезпечує організацію бухгалтерського обліку, контроль за раціональним витрачанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів, за збереженням державної власності. Основними обов'язками головного бухгалтера є:

- застосування передових форм і методів бухобліку, сучасної обчислювальної техніки;

- достовірний облік витрачання матеріалів, палива і інших витрат;

- складання і подання достовірної бухгалтерської звітності;

- здійснення разом із іншими підрозділами підприємства аналізу господарської діяльності підприємства;

- своєчасне проведення ревізії та інвентаризації матеріальних цінностей

- контроль за дотриманням правил складання первинних документів, правильним витрачанням фонду заробітної плати, своєчасне погашення дебіторської заборгованості;

- активна розробка і впровадження заходів по упередженню недостач і незаконного витрачання грошових коштів.

Головний бухгалтер має такі права:

- встановлює службові обов'язки для працівників бухгалтерії, порядок документування операцій і подання їх до бухгалтерії;

- вимагає від керівників госпрозрахункових підрозділів вжиття заходів по ефективному використанню матеріальних засобів, покращення складського господарства і вагових пристроїв;

- перевіряє у структурних підрозділах й службах дотримання встановленого порядку приймання, зберігання і витрачання матеріальних цінностей;

- готує пропозиції про зниження, а то і відміну премій за невиконання встановленого порядку оформлення первинних документів і ведення первинного обліку.

Головний бухгалтер несе відповідальність за правильне ведення бухгалтерського обліку, своєчасне проведення перевірок, ревізій, достовірність бухгалтерської звітності (з вини бухгалтерії).

Вимоги до працівників обліку, їх підбір та підвищення кваліфікації.

Праця персоналу обліку, контролю і аналізу має специфічний характер - постійна робота з цифрами. Розрахунки, використання обчислювальної техніки, контроль і аналіз господарської діяльності, складання пояснювальних записок та ін. Все це вимагає від працівників бухгалтерії застосовувати деякі цифри, мати добру зорову пам'ять, вміти швидко складати розрахунки і на їх основі відповідні доповідні записки, бути точним і акуратним, знати обчислювальну техніку, розробляти проект організації обліку. Керівник облікової служби повинен мати вищу освіту, стаж практичної роботи, володіти організаційними здібностями - він повинен знати економіку, технологію, організацію виробництва, постанови і накази та інші нормативні документи з методології і організації бухгалтерського обліку, контролю і аналізу господарської діяльності, сучасну обчислювальну техніку, право, фінанси тощо.

Рядовий бухгалтер повинен мати вищу або середню освіту, закінчити курси бухгалтерського обліку, він повинен знати особливості економіки і організації виробництва, основи побудови обліку в цілому і конкретно на його ділянці, інструкції, положення з обліку, план рахунків і кореспонденцію, особливості контролю і аналізу.



5. Шляхи вдосконалення організації бухгалтерського обліку на підприємстві

Реформування бухгалтерського обліку передбачає клопітку роботу з переходу до ведення бухгалтерського обліку за Національними стандартами. Перш за все, необхідно розробити бланки первинних документів, які б відповідали змінам. В бланках документів необхідно передбачити колонки для відображення господарських операцій у відповідності з новим планом рахунків. Важливим недоліком в порядку ведення бухгалтерського обліку в КСП є недотримання правил складання документів та ведення облікових реєстрів.

Реформуванням бухгалтерського обліку передбачається ведення єдиної форм бухгалтерського обліку всіма підприємствами, але скоріша розробка цієї форми являється необхідною умовою вдалого процесу реформування. На сучасному етапі найбільш доречною б була автоматизована форма бухгалтерського обліку.На вибір матеріальних носіїв документів впливають наявність технічних засобів, обчислювальних машин, методика сприйняття первинних даних (ручним, машинним,- автоматичним способами тощо). До цієї роботи, крім бухгалтерів, залучають працівників інших служб - фінансистів, постачальників, плановиків.

Вибір форм первинних документів полегшує наявність типових і уніфікованих форм, виготовлених різними центральними органами - банками, фінансовими органами і т. ін.

Якщо типових або уніфікованих форм первинних документів немає, їх розробляють на підприємстві, погоджуючи з органами Міністерства статистики України.

Основним напрямом удосконалення форм первинних документів є їх уніфікація та стандартизація Крім того, цьому сприяють заміна разових документів накопичувальними, застосування документів багаторядкових і тривалого використання, реєстрація операцій безпосередньо у реєстрах, створення комплексних документів. Зменшення кількості документів скорочує облікову процедуру.

В умовах використання комп'ютерів, функціонування АРМ первинні дані слід формувати в основному безпосередньо на технічних носіях (терміналах, дисплеях), широко впроваджувати автоматичну фіксацію первинних даних, вилучати постійні реквізити і використовувати бази даних (БД) і розподілені бази даних (РБД)

ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Дуже важливим в роботі бухгалтерії є організація робочого місця (створення АРМ, застосування засобів оргтехніки), дотримання нормального трудового режиму, вироблення стилю роботи керівника облікової служби.

Ергономічне забезпечення системи автоматизованого обліку - це сукупність методів, методик, інструкцій, стандартів, нормативних і довідкових документів і засобів підготовки, що забезпечують реалізацію ергономічних вимог і як наслідок цього - оптимізацію створення і функціонування системи.

Розглянемо основні ергономічні вимоги до окремих складових частин системи людина-машини - оточуюче середовище з позицій комплексного підходу. Оптимізація організаційної структури бухгалтерії і інших підрозділів управління підприємством - створення АРМ бухгалтера, а також АРМ

Практика показує, що за нових умов потрібно створювати нові підрозділи бухгалтерії за процесами господарської діяльності - постачання, виробництво, реалізація, а також можна виділити відділ зведеного обліку і звітності. Така форма розподілу обов'язків дозволить по іншому організувати обліковий процес, а значить забезпечити працю бухгалтера-оператора

Ефективність бухгалтерського обліку у значній мірі визначається організацією праці облікового апарату, який повинен базуватися на науковій основі, тобто із застосуванням елементів НОП, яка передбачає:

1. Розподіл і кооперацію праці (спеціалізація функцій окремих виконавців, їх груп, кооперацію виконання окремих ділянок облікових процесів між окремими працівниками бухгалтерії, підрозділами бухгалтерії);

2. Нормування облікової праці (розрахунок норм часу для виконання окремих облікових робіт, норм виробки окремими працівниками);

3. Регламентацію завдань, функцій і обов'язків окремих працівників;

4. Стандартизацію бухгалтерського обліку (облікового процесу і працівників апарату);

5. Використання передового досвіду вітчизняного і зарубіжного.

Оптимізація організації АРМ бухгалтера.

Робоче місце кожного облікового працівника повинно бути організоване з урахуванням специфіки виконуваної ним облікової роботи, фізичних і психологічних можливостей.

Дуже важливою передумовою оптимізації рухів бухгалтера-оператора є наявність меню - списку можливої файлової системи, подібних позначок облікових номенклатур, спеціальних програмних засобів для управління файлами.

Для ефективної роботи бухгалтеру-оператору слід враховувати параметри по цілому ряду елементів, що складають в цілому умови праці: освітлення, теплозабезпеченість, рух повітряного середовища, інтелектуальне навантажений навантаження зорове, естетичний рівень світової композиції в робочій зоні, рівень чисельності людей в колективі бухгалтерії і її окремих підрозділів.

Реалізація всіх цих ергономічних вимог забезпечує оптимальне створення і функціонування системи автоматизації обліку, для чого існують загальнотехнічні вимоги, нормативи, довідкові дані та інші, якими потрібно володіти головному бухгалтеру і знати про їх існування і нагадувати про це своєму керівництву.



Висновок

Отже, під час роботи над курсовою роботою я дізналася, що бухгалтерський облік - це упорядкована система збору, реєстрації та узагальнення інформації в грошовому вираженні про майно, зобов'язання організації і їхньому русі шляхом суцільного, безперервного і документального обліку всіх господарських операцій.

Головною метою бухгалтерського обліку є забезпечення обліковою інформацією власних і сторонніх користувачів відповідно до закону та (або) потребами в інформації.

В найбільш загальній формі можна зазначити, що бухгалтерський облік є складовою частиною інформаційної системи підприємства і з цих позицій його завданням є постійний розвиток методологічних елементів. Облік повинен розглядатись не як самоціль, а як засіб за допомогою якого вирішується завдання управлінського апарату підприємства. Бухгалтерська інформація досягає 70 % в загальній економічній системі інформації підприємства і вона є точною, повною, оперативною, достовірною на відміну від іншої інформації - оперативної і статистичної.

Бухгалтерський облік повинен описати процеси, що відбуваються на підприємстві (постачання, виробництво, збут), стан та використання ресурсів, розрахункові взаємовідносини з покупцями, постачальниками, бюджетом, банком, персоналом, використання грошових коштів та ін.

Бухгалтерська інформація потрібна для апарату управління з метою регулювання розвитку підприємства, а також для зовнішніх користувачів: інвесторів, банків, податкових служб, постачальників тощо.

Успіх бізнесу безпосередньо залежить від ефективного використання в процесі господарських операцій наявних ресурсів. Відтак будь-яка підприємницька діяльність складається з трьох взаємопов'язаних елементів: інвестиційної, операційної та фінансової діяльності. Для узгодження різних видів діяльності існує специфічна функція - управління. Управління забезпечує планування, організацію, мотивацію, контроль та регулювання діяльності.

Організація бухгалтерського обліку на підприємствах - це система методів, способів та заходів, які забезпечують оптимальне функціонування такого обліку та подальший його розвиток. Така організація полягає в цілеспрямованому впорядкуванні й удосконаленні механізму, структури та процесів бухгалтерського обліку. Впорядкування системи бухгалтерського обліку означає організацію цієї системи та організацію функціонування її в часі та просторі.

Організація бухгалтерського обліку потребує системного підходу. При цьому обов'язковим є додержання таких принципів: цілісності, всебічності, системоутворюючих відносин, динамічності субординації та випереджуючих відносин.

А також, що рядовий бухгалтер повинен мати вищу або середню освіту, закінчити курси бухгалтерського обліку, він повинен знати особливості економіки і організації виробництва, основи побудови обліку в цілому і конкретно на його ділянці, інструкції, положення з обліку, план рахунків і кореспонденцію, особливості контролю і аналізу.

Для ефективної роботи бухгалтера слід враховувати параметри по цілому ряду елементів, що складають в цілому умови праці: освітлення, теплозабезпеченість, рух повітряного середовища, інтелектуальне навантажений навантаження зорове, естетичний рівень світової композиції в робочій зоні, рівень чисельності людей в колективі бухгалтерії і її окремих підрозділів.

Размещено на Allbest.ru

...