Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції (на прикладі підприємств плодоовочевої консервної промисловості України)

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Радикальні ринкові перетворення в економіці України вимагають змін в усіх сферах господарювання та функціях управління виробничими процесами. При подальшому формуванні ринкового середовища, планомірному курсі на удосконалення бухгалтерського обліку і його системи в цілому головною умовою зростання виробничого та експортного потенціалу харчової промисловості України, зокрема плодоовочевих підприємств консервної промисловості, є перехід до нової системи управління виробництвом, інтеграція методів управління в єдину систему управлінського обліку, основою якого є формування інформації про витрати підприємства і собівартість.

Трансформація вітчизняної системи бухгалтерського обліку згідно вимог міжнародних бухгалтерських та аудиторських стандартів, прийняття національних стандартів та Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій призвели до суттєвої перебудови методології бухгалтерського обліку і необхідності перегляду питань його організації, зокрема обліку витрат на виробництво на плодоовочевих консервних підприємствах.

Перехід на національні стандарти бухгалтерського обліку, нові економічні умови значно розширюють можливості підприємств у визначенні правил ведення облікової політики. Вітчизняні підприємства, виходячи з вимог господарювання, можуть самостійно визначати конкретні методики та форми організації бухгалтерського обліку, обирати методи оцінки виробничих запасів при їх віднесенні на витрати виробництва, способи і методи обчислення собівартості продукції.

В цих умовах зростають вимоги до бухгалтерського обліку‚ перш за все‚ в напрямку підвищення гнучкості, аналітичності та оперативності одержуваної інформації про витрати на виробництво продукції з метою прийняття ефективних управлінських рішень.

Вирішення цієї проблеми вимагає створення нової системи одержання інформації про виробничі витрати‚ застосування нетрадиційних для вітчизняної практики бухгалтерського обліку підходів до калькулювання собівартості продукції, оптимізації результатів діяльності підприємства через застосування принципів і методів управлінського обліку.

Одержані протягом багатьох років результати теоретичних і практичних розробок по проблемах удосконалення обліку витрат на виробництво мають велике значення для розвитку вітчизняної теорії обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. Проте, дослідження діючої методики обліку виробничих витрат на підприємствах плодоовочевої консервної промисловості свідчать‚ що вона не в повній мірі відповідає сучасним умовам господарювання. Вимагають практичної реалізації питання удосконалення обліку матеріальних витрат‚ зокрема вибору методу оцінки сировини і матеріалів‚ обліку витрат на оплату праці‚ обліку і розподілу непрямих витрат. Залишаються невирішеними проблеми вибору найбільш оптимального методу обліку витрат і калькулювання собівартості консервної продукції. Крім того‚ потребують удосконалення діючі форми документації з обліку витрат з метою належного їх застосування в аналітичному та управлінському процесах.

Зміна методологічних засад формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства, необхідність перегляду питань організації обліку витрат згідно вимог національних стандартів‚ існування певних проблем у галузі та потреба удосконалення діючої практики обліку витрат виробництва на плодоовочевих консервних підприємствах обумовили вибір теми дисертаційної роботи й основні напрямки дослідження.

Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційної роботи є розробка й обґрунтування теоретико-методологічних‚ методичних і практичних рекомендацій і пропозицій з удосконалення методики обліку виробничих витрат і калькулювання собівартості на плодоовочевих консервних підприємствах у відповідності з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, використання яких сприятиме підвищенню ефективності розвитку плодоовочевого консервного виробництва‚ задоволенню суспільних потреб у його продукції‚ забезпеченню отримання підприємницькими структурами достатнього рівня прибутковості і рентабельності їх діяльності.

Для досягнення визначеної мети в дисертаційній роботі потрібно вирішити наступні задачі:

узагальнити теоретико-методологічні основи організації обліку витрат у ринкових умовах господарювання;

конкретизувати вплив організаційно-технологічних особливостей консервного виробництва на побудову обліку витрат і калькулювання собівартості продукції;

дати оцінку та запропонувати сучасні концепції вибору моделі обліку витрат і калькулювання собівартості продукції на підприємствах консервної промисловості;

критично оцінити діючу методику обліку витрат на виробництво і калькулювання собівартості на консервних підприємствах та визначити напрямки її удосконалення відповідно до міжнародної практики та національних стандартів бухгалтерського обліку;

удосконалити номенклатуру статей витрат, що формують собівартість консервної продукції;

дослідити сучасні методи розподілу загальновиробничих витрат та удосконалити методику розподілу цих витрат у плодоконсервному виробництві;

обґрунтувати пропозиції застосування в практиці обліку вітчизняних консервних підприємств методів обліку витрат і калькулювання собівартості за змінними витратами та з повним розподілом витрат, що використовуються зарубіжними підприємствами, та визначити оптимальний метод.

Об'єктом дослідження є процес визначення витрат підприємств плодоовочевої консервної промисловості України.

Предметом дослідження є методологія і методика обліку витрат і калькулювання собівартості продукції консервних підприємств в умовах використання національних стандартів бухгалтерського обліку.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний підхід до вивчення явищ і процесів господарської діяльності підприємств консервної промисловості.

У процесі наукового дослідження узагальнено законодавчі і нормативні акти України, інструктивні матеріали з питань методики обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, економічну літературу вітчизняних і зарубіжних вчених, міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку, використано традиційні методи і прийоми бухгалтерського обліку та окремі методичні прийоми управлінської бухгалтерії підприємств зарубіжних країн.

1. Теоретико-методологічні основи обліку виробничих витрат на підприємствах плодоовочевої консервної промисловості

Досліджується та критично оцінюється чинна методика та методологія обліку виробничих витрат на вітчизняних підприємствах, зокрема підприємствах плодоовочевої консервної промисловості, обґрунтовується роль і значення обліку витрат у системі управління виробництвом та визначаються аспекти управління витратами в умовах подальшого розвитку ринкових відносин, розкривається вплив організаційно-технічних особливостей галузі на побудову обліку витрат і калькулювання собівартості консервної продукції.

Розширення діапазону форм власності на підприємствах України, зокрема плодоовочевих консервних, надання їм самостійності у вирішенні оперативних питань управління створюють передумови перегляду призначення ролі і функцій виробничого обліку і підвищення ролі облікової інформації в прийнятті управлінських рішень.

Досліджувана галузь є досить перспективною з точки зору зайняття стійких позицій, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Подальший розвиток економіки України створює проблеми конкуренції між виробниками консервної продукції, пошуку нових сегментів ринку, зростання витрат на оновлення і розширення асортименту, рекламу. В цих умовах ефективність функціонування консервних підприємств значною мірою залежить від ролі використання в управлінні показника собівартості. Собівартість повинна виступати не тільки в якості інструменту впливу на виробничі процеси, але й служити орієнтиром для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Перехід до нової системи управління вимагає перебудови бухгалтерського обліку на підприємствах плодоовочевої консервної промисловості по аналогії країн з розвинутою ринковою економікою за методом “витрати - випуск - результати”.

Автор вважає, що для ефективного управління діяльністю підприємств консервної промисловості доцільне поєднання прийомів і методів як бухгалтерського, так і оперативного обліку. В дослідженні обґрунтована необхідність інтегрування оперативного і бухгалтерського обліку і створення на консервних підприємствах системи оперативно-бухгалтерського обліку, аналізу, контролю та оперативного управління витратами на виробництво.

Особливого значення сьогодні набувають питання поділу традиційного бухгалтерського обліку в Україні на фінансовий і управлінський. Важливо зазначити, що сформувалися різні погляди вітчизняних та зарубіжних вчених на визначення місця управлінського обліку в системі формування економічної інформації. Проведені дослідження дозволяють визначити суть управлінського обліку як цілісної системи прогнозування, планування, нормування, обліку витрат і доходів, аналізу і контролю, що надає інформацію для оперативного прийняття оптимальних управлінських рішень щодо скорочення витрат, одержання максимальної величини прибутку і підвищення ефективності господарювання в цілому.

На думку автора, паралельне функціонування на підприємствах плодоовочевої консервної промисловості фінансового та управлінського обліку в межах єдиної бухгалтерської системи надасть можливість вирішення внутрішніх управлінських проблем та задоволення ін формаційних потреб зовнішніх користувачів. В сучасних умовах господарювання роль управлінського обліку, як джерела інформації, значно більшої за обсягом, повнотою, аналітичними і контрольними можливостями, ніж інформація фінансового обліку зростає. Організація управлінського обліку на досліджуваних підприємствах повинна забезпечити одержання інформації для контролю поточної діяльності їх структурних підрозділів, оптимізації використання ресурсів, вимірювання та оцінки ефективності виробництва, прийняття оптимальних управлінських рішень, тобто створити умови для вивчення всіх факторів, які дозволяють зробити витрати ефективними і реального управління виробничою діяльністю.

В ринкових умовах господарювання суть підходу до вирішення проблем розвитку обліку витрат полягає в побудові деякої облікової моделі, що показує трансформацію витрат і сприяння їх одержанню прибутку. Доцільним є, на думку автора, застосування варіантного підходу до побудови моделей обліку витрат на підприємствах, який залежить від масштабів виробництва, складності внутрішньої виробничої структури. Тому, одним із шляхів підвищення ефективності діяльності консервних підприємств є вибір, теоретична розробка і послідовне практичне впровадження оптимальної для даного виду діяльності облікової моделі виробничих витрат. В дисертаційному дослідженні класифіковані та критично оцінені моделі організації обліку витрат виробничої діяльності, які використовуються зарубіжними підприємствами і обґрунтовано доцільність надання переваги моделі обліку стандартних (нормативних) витрат. Проте необхідно зазначити, що впровадження будь-якої моделі обліку витрат на досліджуваних підприємствах вимагає: відповідної побудови їх організаційної структури, проектування документопотоків, вибору методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, відповідних процедур контролю витрат, застосування засобів автоматизованої обробки інформації.

Автор вважає, що на побудову обліку витрат на підприємствах консервної промисловості у відповідності до характеру організації виробництва і потреб управління господарською діяльністю значного впливу завдають специфічні особливості галузі. Проведені дослідження дозволили виділити галузеві, технологічні особливості, особливості використовуваної сировини та готової продукції, які визначають специфіку організації і технології виробництва консервної продукції, пошук нових форм господарювання в період ринкових перетворень і впливають на формування собівартості та організацію обліку виробничих витрат (рис. 1).

Рис. 1. Фактори впливу на формування собівартості та організацію обліку витрат консервного виробництва

В умовах використання національних стандартів бухгалтерського обліку обчислення собівартості продукції плодоовочевих консервних підприємств уявляє собою складний процес, пов'язаний із обліком об'ємної і різноманітної номенклатури витрат. При ринкових відносинах, коли собівартість стає внутрішнім показником, необхідно так систематизувати витрати, щоб можливо було звести до мінімуму кількість статей, спростити методику розрахунку витрат, їх розподіл на окремі види продукції і в той же час одержувати необхідну інформацію для управління собівартістю.

На нашу думку, типова номенклатура калькуляційних статей витрат для плодоовочевих консервних підприємств повинна включати наступні статті:

сировина і матеріали;

основна і додаткова зарплата;

відрахування на соціальні заходи;

загальновиробничі витрати.

Проведенні дослідження практики обліку витрат на ряді підприємств консервної промисловості Чернівецької області дозволяють запропонувати при калькулюванні виробничої собівартості продукції використовувати такі статті:

- сировина;

- основні матеріали і напівфабрикати;

- допоміжні і пакувальні матеріали;

- витрати і втрати по тарі;

- паливо, енергія і вода на технологічні цілі;

- витрати на оплату праці виробничих робітників;

- відрахування на соціальні заходи;

- витрати на утримання і експлуатацію машин і обладнання;

- загальновиробничі витрати.

Застосування такої номенклатури статей при обліку витрат на виробництво дозволить на плодоовочевих консервних підприємствах, по-перше, посилити контроль за дійсними витратами виробництва; по-друге, покращити і розширити економічний аналіз витрат виробництва для виявлення резервів їх зниження і, по-третє, одержати обґрунтовану інформацію про виробничі витрати, необхідну для наукового управління виробництвом в умовах подальшого розвитку ринкових відносин.

2. Методика обліку витрат на плодоовочевих консервних підприємствах

Пропонуються шляхи удосконалення методики обліку виробничих витрат, використання яких в обліковій практиці підприємств плодоовочевої консервної промисловості сприятиме значному підвищенню ефективності їх управління.

Перспективи удосконалення обліку витрат на виробництво в сучасних умовах тісно пов'язані з розвитком наукових досліджень по проблемах його організації, методології та управлінською орієнтацією їх вирішення.

Вивчення стану обліку виробничих витрат на плодоовочевих консервних підприємствах визначило першочергову спрямованість досліджень методики обліку матеріальних витрат, як найбільшого за питомою вагою елемента собівартості, і актуальність проблеми удосконалення обліку витрат матеріальних ресурсів.

На думку автора, передумовами вирішення проблем, які стоять перед обліком матеріальних витрат у плодоконсервному виробництві є науковий і раціональний підхід до класифікації матеріальних ресурсів. У дисертаційному дослідженні обґрунтовано необхідність уточнення класифікації матеріальних ресурсів, які використовуються для виготовлення консервної продукції. З метою відповідності вимогам посилення контролю за формуванням матеріальних витрат, автором пропонується матеріальні ресурси класифікувати і відображати у поточному обліку в залежності від їх функціональної ролі, призначення і ступеня готовності до виробничого споживання.

Проведені дослідження діяльності плодоовочевих консервних підприємств свідчать, що при виготовлені продукції використовуються матеріальні ресурси, які можуть бути однаковими за найменуваннями, але різними за видами, сортами. З цього приводу в роботі розроблена і запропонована номенклатура матеріальних ресурсів як необхідна умова правильної організації обліку матеріальних витрат. З метою її використання на досліджуваних підприємствах у дисертації запропонована класифікація матеріальних ресурсів, згідно їх економічних та технічних ознак. Важливо зазначити, що в сучасних умовах важливими принципами побудови номенклатури-цінника мають бути оперативність та гнучкість стосовно внесення цін та їх змін, які повинні забезпечуватись на основі автоматизованої системи обробки економічної інформації.

Як показали дослідження, в сучасних умовах господарювання для підприємств консервної промисловості важливим залишається питання вибору оцінки матеріальних ресурсів при їх відпуску у виробництво. Автор аргументує пропозицію оцінювати сільськогосподарську сировину при списанні у виробництво в залежності від її якісних характеристик, тобто списувати по середніх цінах, розрахованих по кожному сорту певного виду сировини. Проте слід зазначити, що розвиток ринкових відносин обумовлює можливість і необхідність використання в практичній діяльності консервних підприємств методів оцінки матеріалів, які застосовуються в міжнародній практиці обліку матеріальних витрат. На думку автора, при впровадженні національних стандартів в практику обліку витрат досліджуваних підприємств вирішення проблеми спрощення процедури обліку і поточної оцінки матеріальних ресурсів можливе за умови використання системи оцінки матеріалів за нормативною (стандартною) вартістю. Враховуючи кількісно-якісні характеристики сільськогосподарської сировини і матеріалів, які використовуються для виготовлення консервної продукції, у дисертаційному дослідженні запропоновано і обґрунтовано впровадження системи їх оцінки за нормативною (стандартною) вартістю кожної групи і товарного сорту.

Проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що одним із елементів процесу управління технологією та обліку матеріальних витрат консервного виробництва є балансові розрахунки матеріальних витрат. Використання в практиці обліку матеріальних балансів дозволить перевірити правильність проведення технологічних процесів, виявити причини перевитрат сировини і матеріалів, зробити висновки про якість продукції і намітити шляхи зниження матеріальних витрат.

Удосконалення методики бухгалтерського обліку на консервних підприємствах вимагає удосконалення первинних документів і бухгалтерських реєстрів, пов'язаних з обліком витрат. Дослідження порядку документального оформлення виробничих операцій дозволили внести певні зміни до складу та структури форм документування витрат і запропонувати нові форми документів, використання яких, на погляд автора, забезпечить керівництво підприємств оперативною інформацією про витрати і прийняття відповідних управлінських рішень. Важливо відмітити, що максимальна пристосованість форм первинної та бухгалтерської документації до автоматизації облікових процесів забезпечить найбільший ефект роботи управлінської ланки.

На думку автора, одним із напрямків удосконалення організації обліку витрат на оплату праці на досліджуваних підприємствах в умовах використання елементів нормативного методу обліку витрат є відокремлений облік оплати праці за поточними нормами і відхиленнями від норм. Для систематизації інформації про відхилення від норм на оплату праці у дисертації запропоновано складати відомість обліку відхилень від норм по заробітній платі по кожній бригаді робітників із вказуванням кодів причин і винуватців допущених відхилень, а також запропонована номенклатура причин і винуватців відхилень від норм витрат на оплату праці.

На основі матеріалів дослідження, проведеного на підприємствах консервної промисловості автором запропоновано облік витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання організовувати із врахуванням неоднаковості характеру та інтенсивності використання обладнання у виробництві, тобто за групами обладнання, яке однорідне за техніко-економічними параметрами і величиною витрат на одну годину роботи. Автор вважає доцільним поділ машин і обладнання на дві групи: загального призначення і спеціального (цільового) призначення і організацію обліку витрат на утримання та експлуатацію обладнання відокремлено по кожній групі обладнання з розподілом витрат пропорційно кошторисних (нормативних) ставок.

Склад загальновиробничих витрат регламентовано п.15 П(С)БО 16 “Витрати”, проте врахування галузевих особливостей плодоовочевого консервного виробництва дозволяє запропонувати для планування і обліку витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання наступну номенклатуру статей:

знос виробничого обладнання загального і спеціального призначення, транспортних засобів, малоцінного інструменту;

експлуатація та обслуговування обладнання загального призначення;

експлуатація та обслуговування обладнання спеціального призначення;

ремонт обладнання;

експлуатація та обслуговування власних транспортних засобів;

ремонт транспортних засобів;

внутрішньозаводське переміщення вантажів;

інші витрати.

Перехід до міжнародних стандартів обліку вимагає такого підходу до розподілу накладних витрат, в основі якого знаходиться прогнозування розміру накладних витрат і можливого обсягу випуску продукції на певний період. З цього приводу в дисертаційній роботі рекомендовано при розподілі витрат на утримання обладнання та управління застосування нормативних коефіцієнтів (ставок накладних витрат), що дозволить значно підвищити оперативність обліку, значно покращувати визначення загальної суми витрат на виробництво та створювати передумови ефективного управління діяльністю плодоовочевих консервних підприємств.

3. Калькулювання собівартості продукції плодоконсервного виробництва

Досліджуються методи обліку витрат (стандарт-кост, директ-костинг), які використовуються на підприємствах країн розвинутої ринкової економіки та можливості їх впровадження на вітчизняних підприємствах при обліку витрат і калькулюванні собівартості консервної продукції.

Важливим моментом сьогодні для підприємств України є те, що, виходячи з особливостей діяльності, організаційної структури, розмірів, а також внутрішніх потреб управління вони можуть самостійно вибирати методи обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. З метою адаптації бухгалтерського обліку і контролю на підприємствах плодоовочевої консервної промисловості до ринкових умов господдарювання у дисертаційній роботі розроблені методичні рекомендації щодо застосування в практиці обліку витрат досліджуваних підприємств методів обліку витрат і калькулювання повної (стандарт-кост) та неповної (директ-костинг) собівартості.

Як свідчать проведені дослідження, удосконалення методики обліку витрат на консервних підприємствах вимагає зміни підходу до вітчизняної практики застосування нормативного методу обліку витрат і впровадження комплексної системи управління формуванням витрат виробництва, яка органічно поєднує прогнозування, нормування, облік, контроль і аналіз собівартості продукції - системи нормативних (стандартних) витрат. На думку автора, саме система нормативних (стандартних) витрат сприятиме прийняттю значної кількості операційних рішень в управлінні підприємствами, оскільки надасть можливість: управлінського контролю на основі методу управління за відхиленнями, оцінки запасів на кінець періоду на основі нормативної собівартості всіх видів запасів, складання кошторисів і встановлення кошторисного контролю у взаємозв'язку з аналізом реалізації і оцінкою прибутку, організації оперативного контролю за рівнем собівартості, реалізації і результатами діяльності за центрами відповідальності. Проте, слід зауважити, що використання системи стандартних (нормативних) витрат поки що обмежується недосконалістю діючого плану рахунків, тому, на наш погляд, введення до плану рахунків синтетичних рахунків для обліку відхилень або відповідних субрахунків до офіційно регламентованих рахунків сприятиме регулюванню вітчизняної практики обліку згідно вимог міжнародних облікових стандартів.

Висновки

Узагальнення результатів теоретичних та практичних досліджень щодо вдосконалення методики обліку витрат і калькулювання собівартості продукції на підприємствах плодоовочевої консервної промисловості дозволило автору зробити такі висновки:

1. Узагальнення теоретико-методологічних основ організації обліку виробничих витрат в умовах ринкових трансформацій і конкретизація їх особливостей у консервній промисловості свідчить про необхідність зміни підходів до організації бухгалтерського обліку на підприємствах галузі, чітко налагодженої взаємодії з оперативним обліком, посилення його орієнтації на управління виробництвом, створення системи управлінського обліку, визначальними складовими якого є облік витрат і калькулювання собівартості продукції.

2. Реформування вітчизняної системи бухгалтерського обліку, зміна його методології та організації згідно міжнародної обліково-економічної теорії і практики, прийняття національних стандартів бухгалтерського обліку підтверджує правомірність і доцільність поділу економічної інформації на фінансову і управлінську та організації обліку витрат у межах єдиної бухгалтерії. Організація обліку витрат за фінансовим напрямом здійснюється за елементами операційних витрат, а управлінськім - за статтями витрат. Паралельне функціонування фінансового та управлінського обліку на підприємствах консервної промисловості надасть можливість вирішення внутрішніх управлінських проблем та задоволення інформаційних потреб зовнішніх користувачів.

3. Питання організації обліку витрат і калькулювання собівартості повинні вирішуватись, виходячи із специфічних особливостей плодоовочевого консервного виробництва: організаційних‚ технологічних‚ особливостей використовуваної сировини і готової продукції.

4. Розвиток ринкових відносин в Україні створює реальні передумови моделювання обліку витрат і пошуку оптимального варіанту організації обліку виробничих витрат та управління ними на плодоовочевих консервних підприємствах. Вибір того чи іншого варіанту обліку витрат і калькулювання собівартості консервної продукції повинен здійснюватись як із врахуванням нагромадженого позитивного досвіду, прогресивних форм і методів ведення обліку витрат на вітчизняних підприємствах, так і досвіду зарубіжних країн. Узагальнення і критична оцінка існуючих моделей обліку витрат на виробництво дозволяють надати перевагу моделі обліку стандартних (нормативних) витрат на основі методу обліку повних витрат.

5. Встановлення переліку і складу статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) віднесене, згідно П(С)БО 16 “Витрати”, до компетенції підприємства і має бути регламентоване його обліковою політикою. Використання консервними підприємствами запропонованої номенклатури статей витрат операційної діяльності сприятиме побудові раціональної обліково-аналітичної системи і вирішенню інформаційних потреб управління досліджуваних підприємств.

6. Удосконалення обліку матеріальних витрат у плодоконсервному виробництві потребує уточнення їх класифікації. В процесі господарської діяльності матеріальні ресурси доцільно класифікувати і відображати у поточному обліку в залежності від їх функціональної ролі‚ призначення і ступеня готовності до використання у процесі виробництва. Такий підхід надасть можливість посилення контролю за формуванням матеріальних витрат та достовірності їх обліку.

7. В сучасних умовах господарювання для підприємств плодоовочевої консервної промисловості важливим є питання вибору методу оцінки відпуску запасів матеріальних ресурсів. Використання національних стандартів в обліку витрат дозволяє вирішити цю проблему за умови використання методу оцінки матеріалів за нормативною (стандартною) вартістю, врахування кількісно-якісних характеристик сільськогосподарської сировини та матеріалів дозволяє запропонувати використання методу їх оцінки за нормативною (стандартною) вартістю кожної групи і товарного сорту.

8. Одним із напрямків удосконалення організації обліку витрат на оплату праці на підприємствах досліджуваної галузі в умовах застосування елементів нормативного методу обліку витрат є відокремлений облік оплати праці за поточними нормами і відхиленнями від норм. Використання запропонованої номенклатури причин і винуватців відхилень від норм витрат на оплату праці сприятиме підвищенню оперативності обліку і контролю цих витрат та аналітичності облікової інформації.

9. Практика обліку витрат на обслуговування і управління виробництвом на плодоовочевих консервних підприємствах не в повній мірі відповідає вимогам обґрунтованого обчислення собівартості продукції. Враховуючи неоднаковість ступеня та інтенсивності використання обладнання у виробництві, облік витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання доцільно організовувати за групами обладнання: загального та спеціального (цільового) призначення, а розподіл цих витрат проводити пропорційно кошторисних (нормативних) ставок. Склад загальновиробничих витрат регламентовано п. 15 П(С)БО 16 “Витрати”, проте галузеві особливості консервного виробництва дозволяють запропонувати перелік статей загальновиробничих витрат, який задовольняє потреби ефективного управління виробництвом.

10. Адаптація бухгалтерського обліку і контролю на вітчизняних підприємствах до ринкових умов господарювання вимагає зміни методичних підходів до обчислення собівартості продукції. Використання на підприємствах плодоовочевої консервної промисловості методів обліку витрат і калькулювання повної (стадарт-кост) та неповної (директ-костинг) собівартості, які використовуються в міжнародній обліковій практиці, сприятиме більш дієвому застосуванню обґрунтованих управлінських рішень щодо ціноутворення на продукцію, оптимізації виробничої програми.

Таким чином‚ запропоновані у дисертаційному досліджені шляхи удосконалення методології та організації обліку витрат і калькулювання собівартості та практична реалізація висновків і рекомендацій створять необхідні умови ефективного господарювання плодоовочевих консервних підприємств в умовах подальшого розвитку ринкової економіки в Україні.

бухгалтерський собівартість загальновиробничий

Література

1. Трофімова Т.В. Управлінський аспект організації обліку і аналізу витрат виробництва // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип.25: Економіка. - Чернівці: ЧДУ, 1998. - С. 157-160. - 0,3 друк. арк.

2. Трофімова Т.В. Формування моделі обліку витрат в управлінні підприємствами на етапі структурної перебудови економіки України // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 44: Економіка. - Чернівці: ЧДУ, 1999. - С. 146 - 153. - 0,5 друк. арк.

3. Трофімова Т.В. Впровадження міжнародних стандартів в обліку витрат та калькулюванні собівартості продукції підприємств плодоовочевої консервної промисловості // Агроінком. - 1999. - №10-12. - С. 31- 34. - 0,4 друк. арк.

4. Трофімова Т.В. Концепція галузевої класифікації та оцінки матеріальних цінностей // Економіка АПК. - 2000. - №1. - С.57-61. - 0,5 друк. арк.

5. Трофімова Т.В. Первинний облік виробничих запасів у консервному виробництві // Деп. в ДНТБ України 24.10.96, № 2032 - Ук. 96. - 12 с. - 0,5 друк. арк.

6. Трофімова Т.В. Управління витратами - основа управління бізнесом та регулювання інвестиційної діяльності // Наукові доповіді міжнародної науково-практичної конференції: “Інвестиційна діяльність в Україні. Проблеми розвитку та регулювання”. - Ч.1. - Чернівці: ЧДУ, 1997. - С. 210 - 212. - 0,3 друк.. арк.

Размещено на Allbest.ru