Облік і контроль непрямих витрат (на матеріалах підприємств харчової промисловості України)

Досягнення поставленої мети обумовило вирішення наступних задач:

обґрунтування реальності існуючих концепцій обліку і контролю непрямих витрат в сучасних економічних умовах;

визначення особливостей харчової промисловості як передумови побудови раціональної системи обліку і контролю непрямих витрат;

розробка принципово нової методики обліку та внутрішньогосподарського контролю непрямих витрат в умовах комп'ютерного середовища, яка б значно підвищила дієвість та оперативність цих важливих функцій управління.

До спеціальних методів дослідження, які використані при написанні роботи, належать: економіко-математичне моделювання, прогнозування, факторний аналіз, статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в розробці рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення організації, методології і методики обліку і контролю непрямих витрат на підприємствах харчової промисловості України.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі дисертації обґрунтована актуальність теми, сформульовані мета й основні завдання роботи, висвітлені результати виконаного дослідження. Розділи дисертації спрямовані на розкриття змісту дослідження та його основних результатів.

Розділ 1 Економічна сутність непрямих витрат. Розділ присвячений визначенню економічної сутності непрямих витрат. При цьому розкривається сучасний стан обліку і контролю непрямих витрат, підкреслюється необхідність покращання їх організації і ведення, визначаються особливості досліджуваної галузі та передумови удосконалення обліку і контролю непрямих витрат у харчовій промисловості України.

Для забезпечення єдності методичних і методологічних підходів до планування, обліку і калькулювання собівартості продукції на підприємствах різних виробництв, правильного визначення ролі і облікових особливостей непрямих витрат, суттєве значення має їх класифікація, яка є важливою передумовою раціональної організації і ведення обліку та здійснення контролю непрямих витрат. Тому необхідно визначити більш раціональну класифікацію непрямих витрат, яка б носила прикладний характер і використовувалась при здійсненні їх обліку і контролю. Дослідження дали можливість запропонувати таку класифікацію непрямих витрат (таблиця 1).

Таблиця 1

Класифікація непрямих витрат

Харчова промисловість має ряд особливостей, які впливають на організацію обліку і контролю непрямих витрат. Дослідження дали можливість узагальнити їх за такими групами: технічні, організаційні, економічні.

Аналіз статей і елементів загальновиробничих витрат підприємств харчової промисловості підтверджує, що загальновиробничі витрати (крім витрат на утримання, експлуатацію і ремонт основних засобів) є нерегульованими постійними витратами, розмір яких залежить від організаційно-технічних умов виробничих процесів і соціальної політики держави і підприємств.

Ці особливості непрямих витрат треба враховувати при виборі раціональних прийомів внутрішньогосподарського контролю.

Сьогодні облік загальновиробничих витрат на підприємствах харчової промисловості організований за основними і допоміжними цехами. Але для вдосконалення організації виробництва і управління диференціація непрямих витрат тільки за цехами явно недостатня. В сучасних умовах намітилася тенденція до укрупнення цехів, зросли витрати на утримання й обслуговування устаткування, збільшилися масштаби внутрішньозаводської концентрації виробництва. У таких умовах деталізація місць витрат по центрах виробничих витрат стала настійною потребою.

Ми підтримуємо думку, що під об'єктом контролю розуміється все те, на що спрямована контрольна діяльність суб'єктів контролю. Внутрішньогосподарський контроль розповсюджується на всі сфери діяльності підприємства і виражається як в бухгалтерському контролі, який витікає безпосередньо з бухгалтерського обліку, так і в контролі як функції управління. Об'єкти, які знаходяться в сфері внутрішньогосподарського контролю, можуть співпадати і не співпадати з об'єктами обліку. Таким чином, об'єкти внутрішньогосподарського контролю бувають об'єктами, що контролюються за допомогою бухгалтерського обліку, а тому вони співпадають з об'єктами обліку та об'єктами контролю як функції управління.

Жодна господарська операція, яка відображається в бухгалтерському обліку або актив, не може знаходитись поза контролем.

Тому, під об'єктами контролю, охопленими за допомогою бухгалтерського обліку, слід розуміти предмети, господарські процеси, дії посадових та матеріально відповідальних осіб, на яких спрямовані контрольні функції бухгалтерського обліку.

Об'єкти контролю як функції управління значно ширші. Вони охоплюють багато інших господарських процесів, які виходять за межі бухгалтерського обліку.

Різноманітність операцій та кількість управлінських рішень, що приймаються в процесі діяльності підприємства, не дає можливості чітко визначити об'єкти внутрішньогосподарського контролю, як функції управління. Враховуючи визначені сучасні завдання внутрішньогосподарського контролю, в загальному вигляді їх можна згрупувати в: зобов'язання і капітал; господарські процеси та дії посадових і матеріально відповідальних осіб; система планування, нормування, організації, стимулювання.

Суб'єкти внутрішньогосподарського контролю різноманітні. В основному це особи, які виконують контрольні дії.

Дослідження суб'єктів внутрішньогосподарського контролю дало можливість об'єднати їх у такі групи:

Суб'єкти контролю, до функціональних обов`язків яких входить тільки здійснення контрольної діяльності. Наприклад, аудитор або група аудиторів, які входять до складу внутрішнього аудиту підприємства.

Суб'єкти контролю, до обов'язків яких входить як виконання контрольних, так і інших функцій. Прикладом може бути бухгалтерська служба підприємства, яка здійснює не тільки організацію і ведення обліку, а й контроль за законністю та доцільністю господарських операцій, збереженням майна, ефективним використанням ресурсів.

Суб'єкти контролю, які виконують свої функціональні обов`язки та приймають участь у здійсненні внутрішньогосподарського контролю.

Визначення раціональної класифікації внутрішньогосподарського контролю є важливою передумовою його удосконалення. Виходячи з результатів дослідження, класифікацію внутрішньогосподарського контролю доцільно закріпити за наступними ознаками: структурними елементами (бухгалтерський контроль, адміністративний контроль, внутрішній аудит); часом проведення (попередній, поточний, наступний); джерелами інформації (документальний, фактичний); суб'єктами контролю.

Обстеження підприємств харчової промисловості показали, що більш ефективними формами внутрішньогосподарського контролю є бухгалтерський контроль, адміністративний контроль, внутрішній аудит.

Бухгалтерський контроль є найбільш складною і багатогранною формою внутрішньогосподарського контролю. Він передбачає здійснення наступних контрольних функцій:

Контроль за законністю та економічною доцільністю господарських операцій.

Контроль за збереженням та раціональним використанням активів підприємства.

Контроль за повнотою, точністю та своєчасністю відображення в обліку господарських операцій.

Адміністративний контроль - це контроль, що здійснюється адміністрацією підприємства. Він виконує такі функції:

контроль з боку керівників різних рівнів управління за виконанням службових обов`язків посадовими особами;

контроль за законністю та економічною доцільністю здійснення операцій;

технічний контроль за якістю продукції і сировини;

контроль за раціональним використанням ресурсів та збереженням активів підприємства;

контроль дотримання трудової та виробничої дисципліни.

При цьому слід відмітити, що адміністративний і бухгалтерський контроль в деякій мірі доповнюють один одного і їх окремі об'єкти співпадають. З метою недопущення дублювання, функції кожного суб'єкта контролю повинні бути чітко розмежовані.

Внутрішній аудит можна визначити як оцінку діяльності, яка здійснюється в самій організації шляхом перевірки відповідних підрозділів, структур підприємства.

Дослідження стану внутрішньогосподарського контролю свідчать, що на підприємствах харчової промисловості він є незадовільним, здійснюється неорганізовано і хаотично. Важливішою передумовою удосконалення внутрішньогосподарського контролю є його законодавче забезпечення. На сьогодні в Україні відсутні законодавчі акти щодо організації внутрішньогосподарського контролю. А тому особливу увагу слід звернути на розробку нормативних документів щодо організації внутрішньогосподарського контролю у виробничій сфері. Тут змогли б відіграти вирішальну роль і відповідні вказівки зі сторони Мінфіну України.

Для вивчення стану бухгалтерського і адміністративного контролю, внутрішнього аудиту в 2000 р. було проведене обстеження, результати якого дають підставу зробити висновок, що на підприємствах харчової промисловості, як і в інших галузях необхідно провести важливу організаційну роботу по створенню умов та відпрацьованого механізму внутрішньогосподарського контролю.

В зв'язку з цим, відповідно до сучасного етапу розвитку економіки, був розроблений механізм внутрішньогосподарського контролю непрямих витрат: уточнені його об'єкти та суб'єкти, функції та раціональні методичні прийоми.

Підсистема внутрішньогосподарського контролю складається з трьох частин, що забезпечує об'єктивність та комплексність здійснення бухгалтерського і адміністративного контролю, внутрішнього аудиту непрямих витрат.

Кожна частина внутрішньогосподарського контролю може бути окремою темою наукового дослідження. Наше дослідження в більшій мірі спрямовано на контроль за допомогою бухгалтерського обліку, який здійснюють працівники бухгалтерії шляхом реалізації свої контрольних функцій.

Бухгалтерський контроль непрямих витрат спрямований на: визначення законності і економічної доцільності господарських операцій і процесів, пов'язаних з формуванням витрат; збереження та раціональне використання активів; повне і своєчасне відображення в обліку господарських операцій; достовірність даних як поточного обліку, так і звітності щодо величини та складу непрямих витрат.

Методичні прийоми і шляхи реалізації контрольних функцій бухгалтерського обліку залишаються приоритетними в забезпеченні ефективності внутрішньогосподарського контролю. З цією метою на кожному підприємстві повинні провести необхідну організаційно-методичну роботу по створенню умов продуктивної діяльності фахівців бухгалтерії.

Дії облікового персоналу по перетворенню обліку у засіб контролю багатогранні, бо пов'язані не тільки з визначенням шляхів, а й розробкою методики здійснення контрольних функцій бухгалтерського обліку.

Функція по визначенню законності і економічної доцільності господарських операцій і процесів, пов'язаних з формуванням витрат, може бути реалізована шляхом створення відпрацьованої системи нормування і лімітування матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, та застосування до цих спрямувань раціональних методичних прийомів контролю: загальні прийоми наукового мислення (аналіз, синтез, індукція, дедукція, порівняння), логічне осмислення господарських операцій і процесів, зустрічна перевірка документів, партіонний розкрій матеріалів, сигнальне документування, інвентаризація, контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво, балансовий метод, розрахунковий метод, евристичні методи, статистичні методи (групування, абсолютні, середні та відносні величини, індекси, дисперсія, кореляція). Використання перелічених методичних прийомів контролю не під силу одним працівникам обліку. А тому у методиці контрольних функцій бухгалтерського обліку закріпляють фахівців і інших структурних підрозділів підприємства, які зобов'язані приймати участь у здійсненні контролю за законністю і доцільністю господарських операцій.

Реалізація другої функції “Збереження та раціональне використання активів” невід'ємна від попередніх шляхів і методичних прийомів, але має свої специфічні особливості, пов'язані з чітким закріпленням контрольних функцій за структурними підрозділами і конкретними виконавцями підприємства, активізацією фактичного контролю: постійні обстеження і огляд місць зберігання майна, лабораторні аналізи і експертизи, інвентаризації, контрольні обміри фактичних обсягів виконаних робіт.

Шляхами забезпечення повного і своєчасного відображення в обліку господарських операцій, достовірності даних обліку і звітності щодо величини та складу непрямих витрат є: укомплектування облікового апарату кваліфікованими фахівцями з належною освітою і досвідом, ступінь відповідальності і вболівання фахівців за свою справу; форми і методи обліку; документооборот; автоматизація обліково-аналітичної інформації; щомісячне (на 1-е число) узагальнення даних поточного обліку шляхом складання машинограм за товарно-матеріальними і розрахунковими рахунками, оборотного балансу; своєчасні звірки звітів матеріально відповідальних осіб з бухгалтерією; тотожність синтетичного і аналітичного обліку та відповідність показників звітності даним бухгалтерського обліку.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і розв'язання наукової задачі, що виявляється у розробці науково-теоретичних і практичних підходів щодо вдосконалення методики обліку і контролю непрямих витрат на підприємствах харчової промисловості.

На основі проведеного дисертаційного дослідження можна зробити наступні узагальнення, висновки і пропозиції:

У загальній системі показників, які характеризують ефективність виробництва як всього підприємства, так і його підрозділів, головне місце належить собівартості. Склад собівартості визначається тими затратами, які її формують.

Головне значення для визначення собівартості і ведення обліку на практиці має розподіл виробничих витрат по способу віднесення на собівартість на прямі і непрямі. Непрямими є витрати, які загальні для виробництва декількох видів продукції і тому включаються до їх собівартості непрямо, умовно за допомогою спеціальних методів розподілу. Непрямі витрати займають значне місце в собівартості промислової продукції. Питома вага цих витрат в собівартості коливається за галузями промисловості від 30-40% в машинобудуванні та металообробці до 5-6 % в галузях легкої промисловості.

Для забезпечення одностайності методологічних і методичних принципів планування, обліку і калькулювання собівартості, правильного розуміння, призначення, ролі в виробництві, облікових особливостей непрямих витрат велике значення має їх класифікація. Класифікація є передумовою раціональної побудови їх обліку і контролю. Узагальнення спеціальної літератури і господарської практики дозволило визначити більш раціональну класифікацію непрямих витрат, відокремити найбільш важливі класифікаційні ознаки непрямих витрат для харчових підприємств: можливості регулювання; відношення до обсягів виробництва; техніко-економічне призначення.

Харчова промисловість має ряд особливостей, які впливають на організацію обліку і контролю непрямих витрат. Дослідження дали можливість узагальнити їх за такими групами: технічні, організаційні, економічні.

Загальновиробничі витрати підприємств харчової промисловості (крім витрат на утримання, експлуатацію і ремонт основних засобів) являються нерегульованими постійними витратами, розмір яких залежить від організаційно-технічних умов виробничих процесів і соціальної політики держави і підприємств.

Облік загальновиробничих витрат на підприємствах харчової промисловості організований за основними і допоміжними цехами. Але для здійснення ефективного управління диференціація непрямих витрат тільки за цехами явно недостатня.

Дослідження показують, що в харчовій промисловості для побудови аналітичного обліку по місцях та центрах витрат, в залежності від характеру виконуваних функцій і операцій, а також видів витрат доцільно використовувати центри трьох типів: виробничі, обслуговуючи і номінальні.

Підприємства харчової промисловості використовують в якості бази розподілу загальновиробничих витрат основну заробітну плату виробничих робочих. Але основна заробітна плата виробничих робочих є не кращою базою їх розподілу.

При використанні системи аналітичного обліку за центрами витрат на підприємствах харчової промисловості найбільш доцільною базою для розподілу загальновиробничих витрат між виробничими центрами є витрати на утримання, експлуатацію і ремонт технологічного обладнання.

Ефективність здійснення контролю залежить від взаємодії його об'єктів і суб'єктів. Об'єкти внутрішньогосподарського контролю бувають об'єктами, що контролюються за допомогою бухгалтерського обліку, а тому вони співпадають з об'єктами обліку та об'єктами контролю як функції управління. Під об'єктами контролю, охопленими за допомогою бухгалтерського обліку, слід розуміти предмети, господарські процеси, дії посадових та матеріально відповідальних осіб. Об'єкти контролю, як функції управління можна згрупувати в: зобов'язання і капітал; господарські процеси та дії посадових і матеріально відповідальних осіб; система планування, нормування, організації, стимулювання.

Важливою передумовою удосконалення внутрішньогосподарського контролю є визначення його раціональної класифікації. Виходячи з результатів дослідження, класифікацію внутрішньогосподарського контролю доцільно закріпити за наступними ознаками: структурними елементами; часом проведення; джерелами інформації; суб'єктами контролю.

Найбільш ефективними формами внутрішньогосподарського контролю в сучасних умовах є бухгалтерський контроль, адміністративний контроль, внутрішній аудит. Бухгалтерський контроль передбачає здійснення наступних контрольних функцій: контроль за законністю та економічною доцільністю господарських операцій; контроль за збереженням та раціональним використанням активів підприємства; контроль за повнотою, точністю та своєчасністю відображення господарських операцій.

Бухгалтерський контроль непрямих витрат спрямований на: визначення законності і економічної доцільності господарських операцій і процесів, пов'язаних з формуванням витрат; збереження та раціональне використання активів; повне і своєчасне відображення в обліку господарських операцій; достовірність даних як поточного обліку, так і звітності щодо величини та складу непрямих витрат. Реалізація функцій бухгалтерського контролю непрямих витрат відбувається за допомогою методичних прийомів і шляхів, притаманних кожній контрольній функції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

В наукових фахових виданнях

1 Давидов Ю.Г. Місце аудиту в контролі праці і заробітної плати // Демографія, економіка праці та соціальна політика. - Кіровоград: КІСМ, випуск 3 - 1996. - С.38-40. - 0,2 д.а.

2 Давидов Ю.Г. Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції // Демографія, економіка праці та соціальна політика, випуск 3, частина 2 - Кіровоград: КДТУ. - 1998. - С.34-37. - 0,25 д.а.

3 Давидов Ю.Г. Удосконалення обліку непрямих витрат на підприємствах харчової промисловості України // Демографія, економіка праці та соціальна політика, випуск 7 - Кіровоград: КДТУ. - 1999. - С.123-128. - 0,38 д.а.

4 Давидов Ю.Г. Організація внутрішньогосподарського контролю на підприємствах харчової промисловості України // Економіка: проблеми теорії та практики, випуск 41 - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2000. - С.72-75. - 0,25 д.а.

5 Давидов Ю.Г. Бухгалтерський контроль в системі внутрішньогосподарського контролю// Економіка: проблеми теорії та практики, випуск 72 - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2001. - С.37-40. - 0,25 д.а.

6 Давидов Ю.Г. Вплив галузевих особливостей на формування і організацію непрямих витрат на підприємствах переробної промисловості України // Економіка: проблеми теорії та практики, випуск 114 - Дніпропетровськ: Наука і освіта - 2001. С. 29-32. - 0,25 д.а.

В інших виданнях:

1 Давидов Ю.Г. Аудит товарно-матеріальних цінностей, аудит витрат виробництва (обігу) // Збірник завдань та практичних ситуацій з аудиту. - Кіровоград: КІСМ. - 1997. - С.14-21, 33-46. - 1,4 д.а.

2 Давидов Ю.Г. Аудит товарно-матеріальних цінностей, аудит витрат виробництва (обігу) і валових витрат // Збірник завдань та практичних ситуацій з аудиту. - Київ: Знання - 1997. - С.17-31, 50-69. - 2,0 д.а.

3 Давидов Ю.Г. Удосконалення обліку і розподілу непрямих витрат в харчовій промисловості // Збірник тез та текстів на міжнародній науковій конференції "Розвиток науки про бухгалтерський облік". - Житомир: ЖІТІ. - 2000. - С.75-77. - 0,1 д.а.

4 Давидов Ю.Г. Проблеми організації внутрішньогосподарського контролю на підприємствах України // Матеріали четвертої міжнародної конференції "Наука і освіта 2001". - Том 1. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2001. - С.25-26. - 0,1 д.а.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. - Київський національний економічний університет. Київ. 2002.

У дисертації розглянуті та обгрунтовані нові підходи до вирішення проблемних питань організації обліку і контролю непрямих витрат з позицій ефективного управління витратами підприємства. Визначені особливості харчової промисловості та їх вплив на постановку і організацію обліку та контролю непрямих витрат.

Розроблені пропозиції по вдосконаленню методики обліку та внутрішньогосподарського контролю непрямих витрат підприємства.

Визначені можливості обліку по місцям виникнення і центрам затрат з позицій контролю та забезпечення необхідною інформацією для прийняття управлінських рішень. Вироблені конкретні рекомендації по організації та методиці обліку і контролю непрямих витрат із урахуванням використання ПЕОМ.

Дана критична оцінка системі внутрішньогосподарського контролю, визначені її недоліки і позитивні сторони.

На основі результатів узагальнення спеціальної літератури і вивчення практики запропонована раціональна класифікація внутрішньогосподарського контролю. Запропоновано більш ефективну систему внутрішньогосподарського контролю, що забезпечує об'єктивність і комплексність його здійснення. Визначені найбільше ефективні форми внутрішньогосподарського контролю й описані їх контрольні функції .

Основні результати дисертаційного дослідження впроваджені в практичну діяльність підприємств харчової промисловості і використовуються для покращання стану облікового та контрольного процесу.

Ключові слова: непрямі витрати, собівартість, місця та центри виникнення витрат, внутрішньогосподарський контроль, бухгалтерський контроль.

АННОТАЦИЯ

Давыдов Ю.Г. Учет и контроль косвенных расходов (на материалах предприятий пищевой промышленности Украины) - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04 -- Бухгалтерский учет, анализ и аудит. -- Киевский национальный экономический университет. Киев. 2002.

В диссертации рассмотрены и обоснованы новые подходы к решению проблемных вопросов организации учета и контроля косвенных затрат и калькулирования себестоимости продукции в пищевой промышленности с позиций эффективного управления затратами предприятия.

При этом в диссертационной работе исследована деятельность предприятий пищевой промышленности в современных условиях. Выведены специфические особенности пищевых производств, которые влияют на организацию производственного процесса, постановку учета и контроля косвенных затрат.

В диссертации исследована экономическая природа косвенных затрат и их сущность на основе альтернативных подходов и концепций.

С целью более детального изучения объекта исследования были рассмотрены разные системы и классификации косвенных затрат и сделаны выводы, что современный уровень производства требует разработки их рациональной классификации. И кроме того, рациональная классификация затрат является первоочередной предпосылкой совершенствования учета и контроля косвенных затрат.

С учетом технологических и организационно-экономических особенностей пищевой промышленности предложена организация учета и контроля косвенных затрат, которая отвечает требованиям управления в современных условиях.

В современных условиях в связи с усложнением технологического процесса, объединением оборудования во взаимозависимые комплексы значительно возрастают и расходы отдельных мест затрат. Становится не только технически возможным, но и экономически оправданным выделение их по отдельным центрам затрат.

Определены возможности учета по местам возникновения и центрам затрат с позиций контроля и обеспечения необходимой информацией для принятия управленческих решений с учетом ЭВМ.

Исследования показывают, что в пищевой промышленности с целью рационального построения аналитического учета по центрам и местам возникновения затрат необходимо использовать центры трёх типов: производственные, обслуживающие и номинальные.

В диссертации разработаны новые формы документов по аналитическому учету косвенных затрат с использованием автоматизированной формы учета.

Дана критическая оценка системе внутрихозяйственного контроля, определены её недостатки и положительные стороны.

Выявлены факторы под воздействием которых была трансформирована советская система внутрихозяйственного контроля.

Обоснована современная концепция внутрихозяйственного контроля. Уточнены понятия “объект” и “субъект” внутрихозяйственного контроля в современных условиях.

Рассмотрены объекты контроля как функции управления и объекты контроля, охваченные с помощью бухгалтерского учета.

На основе результатов обобщения специальной литературы и изучения практики предложена рациональная классификация внутрихозяйственного контроля, также являющаяся предпосылкой его усовершенствования.

Предложена более эффективная система внутрихозяйственного контроля, обеспечивающая объективность и комплексность его осуществления. Определены наиболее эффективные формы внутрихозяйственного контроля и описаны их контрольные функции.

Проведенные исследования показали, что организация внутрихозяйственного контроля непрямых затрат на предприятиях пищевой промышленности не отвечают предъявляемым современным требованиям.

В связи с этим разработан современный механизм внутрихозяйственного контроля непрямых расходов на предприятиях пищевой промышленности с определением контрольных функций, а также путей и методических приёмов их реализации.

Более подробно рассмотрен бухгалтерский контроль непрямых затрат, как одна из наиболее эффективных форм внутрихозяйственного контроля.

Выделены и подробно рассмотрены контрольные функции бухгалтерского контроля.

Предложены методические приёмы и пути реализации контрольных функций бухгалтерского контроля косвенных затрат.

Ключевые слова: косвенные расходы, себестоимость, места и центры возникновения затрат, внутрихозяйственный контроль, бухгалтерский контроль.

SUMMARY

In the dissertation, new approaches towards indirect costs problems decision in the contents of effective enterprise costs management are discussed. The peculiarities of food industry enterprises, and their influence on the practice and organization of indirect accounting and check are determined.

The proposals to improve the methods of enterprise indirect costs accounting and intraeconomic check are worked out.

The abilities of accounting at the points of costs occurrence and costs centers are formulated from the point of view of check and providing with the information necessary to take management decisions. Specific recommendations on computer-aided organization and methods of indirect costs accounting and check are elaborated.

The cut-off score of intraeconomic check system is described, its drawbacks and advantages are being illustrated.

On the basis of special literature review and practical studies, a rational classification of intraeconomic check is proposed.

A more effective intraeconomic check system that guarantees its realization objectivity and complexity is suggested. The most effective forms of intraeconomic check are determined, and their check functions are described.

Main results of the dissertation are introduced into practical activities of food industry enterprises and are used to improve accounting and check process.

Key words: indirect costs, prime cost, points of costs occurrence and costs centers, intraeconomic check, accounting check.