Облік і звітність підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства і природокористування

Навчально-науковий інститут економіки, менеджменту та права

Кафедра обліку та аудиту

Розрахункова робота

з «Обліку і звітності підприємств»

Виконав:

Студентка 1 групи УІ курсу

Чугуєва Н.Ф.

Перевірив: професор кафедри обліку і аудиту

Зубілевич С.Я.

Рівне 2014

1. Фінансова звітність

Сьогодні фінансова звітність в Україні є елементом інфраструктури ринкової економіки і засобом комунікації.

Саме із звітності починається перше знайомство з діяльністю підприємства. Вона становить основу інформаційного забезпечення аналізу фінансового стану підприємства.

Фінансова звітність - це сукупність форм звітності, складених на підставі даних фінансового обліку з метою надання користувачам узагальненої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства, а також зміни в його фінансовому стані за звітний період в зручній та зрозумілій формі для прийняття цими користувачами ділових рішень.

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” дає наступне визначення фінансової звітності:

“Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період” (ст. 1 Закону).

Фінансовий облік узагальнює дані виробничого обліку, які накопичуються та використовуються підприємством для внутрішнього користування. Необхідність функціонального розподілу бухгалтерського обліку в нових умовах на фінансовий та виробничий пояснюється принциповими відмінностями завдань обліку в плановій та ринковій економіці (таблиця 1).

Таблиця 1 Відмінності завдань обліку в плановій та ринковій економіці

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності для прийняття рішень в ринковій економіці є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” фінансова звітність підприємств не є комерційною таємницею підприємства. Емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди та компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані щорічно надавати річну фінансову звітність для публікації в пресі.

Однак, крім відкритої для зовнішніх користувачів, існує ще й закрита звітність. Вона задовольняє інтереси власника, її призначення - забезпечити ефективне управління внутрішніми підрозділами, прийняття оперативних рішень на рівні цехових дільниць тощо. Це досягається шляхом створення системи додаткового внутрішньогосподарського або управлінського обліку. Тому в ст. 14 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі - Закон) визначені суб'єкти, що зобов'язані надавати фінансову звітність вузькому колу осіб: органам, яким вони підпорядковуються, власникам (засновникам) та трудовим колективам на їх вимогу тощо. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до чинного законодавства.

Користувачі фінансової звітності - фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємств для прийняття відповідних рішень (ст. 1 Закону).

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

придбання, продажу та володіння цінними паперами;

участі в капіталі підприємства;

оцінки якості управління;

оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

забезпеченості зобов'язань підприємства;

визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

регулювання діяльності підприємства;

інших рішень (ст. 6 Закону).

Сторони, зацікавлені в інформації про діяльність підприємства, в ринкових умовах можна поділити на дві основні категорії: внутрішні та зовнішні користувачі.

До внутрішніх користувачів відноситься управлінський персонал підприємства, який приймає різні рішення виробничого і фінансового характеру. Наприклад, на базі звітності складається фінансовий план підприємства на наступний рік, приймаються рішення про ціноутворення тощо.

Крім того, фінансова звітність є ланкою між підприємством і зовнішнім середовищем. Метою надання підприємством звітності зовнішнім користувачам в умовах ринку є одержання додаткових фінансових ресурсів на фінансових ринках. Відповідальність за забезпечення ефективного зв'язку між підприємством і фінансовими ринками несуть фінансові менеджери вищої управлінської ланки підприємства. Так як рішення зовнішніх користувачів за інших рівних умов приймаються на основі обмеженого кола показників фінансової звітності, саме ці показники знаходяться в центрі уваги фінансового менеджера і є кінцевим етапом в ході оцінки впливу прийнятих управлінських рішень на фінансовий стан підприємства.

Серед зовнішніх користувачів фінансової звітності виділяють дві групи: користувачі, безпосередньо зацікавлені в діяльності підприємства; користувачі, опосередковано зацікавлені в ній.

До першої групи відносяться:

теперішні та потенційні власники підприємства, яким необхідно визначити збільшення або зменшення частки власних засобів підприємства та оцінити ефективність використання ресурсів керівництвом підприємства;

теперішні та потенційні кредитори, які використовують звітність для оцінки доцільності надання або продовження кредиту, визначення умов кредитування, гарантій повернення умов кредитів, оцінки довіри до підприємства, як до клієнта;

постачальники та покупці, які визначають надійність ділових зв'язків з клієнтом;

держава в особі податкових органів, які перевіряють правильність оформлення звітних документів, розрахунок податків, визначають податкову політику;

службовці підприємства, які цікавляться даними звітності з точки зору рівня їх заробітної плати та перспектив роботи на даному підприємстві.

До другої групи користувачів належать юридичні та фізичні особи, яким вивчення звітності необхідно для захисту інтересів першої групи користувачів, а саме:

аудиторські служби, які перевіряють дані звітності на відповідність законодавству та загальноприйнятим правилам обліку та звітності з метою захисту інтересів інвесторів;

консультанти по фінансових питаннях, які використовують звітність з метою розробки рекомендацій своїм клієнтам щодо розміщення капіталу в те чи інше підприємство;

біржі цінних паперів;

держоргани, які приймають рішення про реєстрацію підприємств, призупинення діяльності підприємств та оцінюють необхідність зміни методів обліку та складання звітності;

законодавчі органи;

юристи, яким необхідна звітність для оцінки виконання умов договорів, дотримання законодавчих норм при розподілі прибутку, а також для визначення умов пенсійного забезпечення;

преса та інформаційні агенства, які використовують звітність для підготовки оглядів, оцінки тенденцій розвитку і аналізу діяльності окремих підприємств та галузей, розрахунку узагальнених показників фінансової діяльності;

статистичні органи, які використовують звітність для статистичних узагальнень по галузях та для порівняльного аналізу і оцінки результатів діяльності на галузевому рівні;

профспілки, зацікавлені у фінансовій інформації для визначення власних вимог у відношенні до заробітної плати та умов трудових угод.

Який інтерес у найбільш важливих груп користувачів викликає те чи інше джерело інформації показано в таблиці 2.

Таблиця 2 Інтереси користувачів фінансової звітності

Малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України (суб'єкти господарювання, у яких середня кількість працівників за рік не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро). Досліджуване підприємство ТзОВ фірма «Равіс» є суб'єктом малого підприємництва. Слід зазначити, що форми фінансової звітності для даного підприємства затверджено наказами Міністерства Фінансів України від 24.01.11 р. № 25 «Про внесення змін до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва"» та від 07.02.13 р. № 73 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"». Таким чином, малі підприємства подають в органи статистики фінансову звітність один раз в квартал за формами: Баланс (ф.№1-м); Звіт про фінансові результати (ф.№2-м), за 1 квартал до 25.04 звітного року, за 1 півріччя до 25.07 звітного року, за 9 місяців до 25.10 звітного року та за рік до 28.02 наступного року за звітним.

Відповідно до положень п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу малі підприємства подають разом з річною податковою Декларацією річну фінансову звітність в органи ДПІ ГУ Міндоходів, в терміни до 28.02 наступного року за звітним.

2. Перевірка узгодженості показників форм фінансових звітів ТзОВ фірма «Равіс»

Наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2008 N 1524 затверджено Методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності. У зазначених Методичних рекомендаціях текст "плюс або мінус" передбачає арифметичну дію, що слід виконати з наведеним у алгоритмі порівняння показником фінансової звітності, оскільки цей показник у звітності може бути позитивним або негативним.

Дані статей балансу на початок звітного фінансового року повинні відповідати даним балансу на кінець попереднього фінансового року. При зміні вступного балансу на початок року у порівнянні зі звітним за попередній рік у примітках повинні наводитись роз'яснення; дані заключного балансу.

Розглянемо детальніше фінансовий звіт ТзОВ фірми «Равіс» по кожній статті конкретно згідно методичних рекомендацій з перевірки порівняльності показників фінансової звітності. Метод перевірки відобразимо в таблиці 3.

Таблиця 3 Показники фінансової звітності ТзОВ фірми «Равіс» що порівнюються

Форма № 1-м "Баланс" та Форма № 2-м "Звіт про фінансові результати" ТзОВ фірми «Равіс» за 2012р подано в додатку 1.

3. Наказ про облікову політику

обліковий звітність бухгалтерський

Основне призначення облікової політики полягає в:

* упорядкуванні облікового процесу на підприємстві;

* методологічному та методичному забезпеченні відображення майна підприємства, господарських операцій та результатів його діяльності;

* наданні бухгалтерському обліку планомірності та цілеспрямованості;

* забезпеченні ефективності обліку;

Облікова політика ТзОВ фірми «Равіс» забезпечує дотримання принципів організації бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Кожне підприємство, спираючись на вищевказаний Закон України та національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, самостійно визначає свою облікову політику, яку воно повинно застосовувати постійно, тобто із року в рік. Відповідно до П(С)БО 1.

Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності. Такими випадками можуть бути: доповнення та зміни в статуті підприємства; зміна вимог органу, що затверджує П(С)БО 6, якщо зміни забезпечать більш повне та об'єктивне відображення операцій або подій у фінансовій звітності підприємства, крім того, вони повинні бути обґрунтовані і оформлені наказом керівника.

Встановлення облікової політики для подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій та для подій або операцій, які раніше не відбувалися, не вважається зміною облікової політики.

На вибір облікової політики підприємства чинить вплив значна кількість різноманітних факторів, основними з яких є:

* специфіка та обсяги діяльності;

* організаційно-правова побудова;

* стратегія і тактика фінансово-господарського розвитку;

* аспекти системи оподаткування;

* свобода в прийнятті рішень з питань ціноутворення та вибору партнерів;

* забезпеченість технічними засобами функцій менеджменту;

* рівень інформаційного забезпечення підприємства;

* рівень кваліфікації бухгалтерських працівників;

* чисельність працюючих на підприємстві та кількість матеріально відповідальних осіб;

* віддаленість структурних одиниць тощо.

Зміст облікової політики оформляється спеціальним наказом або розпорядженням про облікову політику, що затверджується керівником підприємства. Він несе відповідальність за його зміст, оскільки саме його підпис робить наказ про облікову політику чинним.

Визначаючи свою облікову політику, підприємство самостійно:

* обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему реєстрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та з урахуванням особливостей діяльності й технології обробки облікових даних;

* розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

* затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

* може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення, які зобов'язані вести бухгалтерський облік з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Технологія обробки облікової інформації, яка включає ручний чи комп'ютерний спосіб, залежить від форми і методів бухгалтерського обліку; зазначених в наказі про облікову політику. Вибір тієї або іншої форми покладається на головного бухгалтера і керівника підприємства, що, звичайно, залежить від багатьох факторів, зокрема, матеріальної бази підприємства.

Організація системи внутрішньогосподарського (управлінського) обліку і контролю, зміст якої повинен знайти своє відображення в обліковій політиці підприємства, передбачає складання:

* документації і документообороту;

* плану інвентаризації;

* робочого плану рахунків та їх кореспонденції тощо.

Первинний документ є, як відомо, основа бухгалтерського обліку, тому від правильності його оформлення і використання відповідних його форм залежить своєчасність, повнота та об'єктивність інформації, яка потрібна для управління підприємством.

Для проведення аналізу повноти наказу на ТзОВ фірмі «Равіс» скористаємось наведеною нижче таблиця 4.

Таблиця 4 Облікова політика за П(С)БО

На ТзОВ фірмі «Равіс» діє Наказ «Про облікову політику на підприємстві» №30 від від 31.12.2010 року (Додаток 2).

Список використаної літератури

1. Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV, зі змінами та доповненнями.// Все про бухгалтерський облік - Нормативні документи. - 2000. - № 1.

2. Податковий Кодекс України

3. Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. № 391/3684.

5. Теорія бухгалтерського обліку: Навч.посіб./О.І.Васюта-Беркут, Г.Ф.Шепітко, Н.О.Ромашевська; За заг.ред.В.Б.Захожая. - К.: МАУП, 2001. - 176 с.

6. Фінансова звітність: хто, що, куди? (Зінаїда Сахацька). // Бухгалтерія: право, податки, консультації. № 52/1 (467) 24.12.2001.

7. Фінансова звітність: від статті до статті (Римма Назарбаєва). // Бухгалтерія: право, податки, консультації. № 52/1 (467) 24.12.2001., с.37-44.

8. Життя за планом: загальні принципи бухобліку в Україні (Іван Павлюк). //Дебет-Кредит. - 2001. - № 27/2001.

9. Складання приміток до фінансової звітності (Надія Горицька). //Дебет-Кредит. - 2000. - № 9/2000.

10. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”. Затверджений МФУ 28.05.99р. №137.

11. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 25 “Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва”. Затверджений МФУ 25.02.2000р. №39.

Размещено на Allbest.ru