Підготовка організації і проведення аудиту на підприємстві

· правильність оцінки внесків учасників;

· обґрунтованість оцінки внеску у вигляді нематеріальних активів;

· організація обліку бланків суворої звітності;

· продаж акцій декільком інвесторам;

· операції з цінними паперами, на які учасник ринку не має право володіння або розпорядження (перекупка акцій у акціонерів без повідомлення про це акціонерного товариства та відповідної їх перереєстрації, передача майнових прав іншим особам, пов'язаних з володінням акції до моменту повної їх сплати).

17. Оподаткування підприємства:

· визначення переліку податків, які підприємство повинно було сплатити;

· вибіркова перевірка на предмет своєчасності сплати податків згідно з визначеним аудитором переліком податків, які необхідно було сплатити, та правильності використання підприємством процентних ставок податків;

· вибіркова перевірка правильності розрахунків та своєчасності сплати податків;

· правильність розрахунку податків у разі представлення консолідованої бухгалтерської звітності;

· оподаткування сум нарахованих та виплачених дивідендів.

18. Фонди спеціального призначення:

· склад фондів спеціального призначення;

· обґрунтованість формування та використання;

· перевірка правильності нарахованих резервів та фондів.

19. Валовий дохід, скоригований валовий дохід, прибуток та його розподіл:

· своєчасність і повнота відображення у бухгалтерському обліку валових доходів;

· правильність коригування валового доходу на суму валових витрат;

· своєчасність і повнота відображення в обліку доходів з придбання ринкових акцій, облігацій;

· своєчасність і повнота відображення в обліку емісійного доходу;

· правильність формування балансового прибутку;

· склад позареалізаційних доходів і витрат;

· дотримання встановленого порядку розподілу прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства та його використання;

· правильність розрахунку дивідендів (необґрунтоване завищення рівня дивідендів);

· правильність відображення в обліку курсових різниць по операціях з іноземною валютою;

· правильність відображення в обліку знижок від звичайних цін (оподаткування знижок).

20. Бухгалтерська звітність:

· обґрунтованість і правильність складення передаточного балансу (при перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство);

· відповідність показників бухгалтерської звітності результатам синтетичного та аналітичного обліку;

· правильність заповнення форм бухгалтерської звітності;

· правильність консолідації бухгалтерської звітності.

21. Консультаційні послуги і рекомендації щодо усунення недоліків, аудиторський висновок.

Примітка:

З наведеного переліку питань аудитор може виключити ті, що на його думку є несуттєвими для діяльності підприємства, а також додатково включити питання, які він вважає доцільними.

Програму повинен підписати керівник групи по перевірці, а затвердили - керівник аудиторської фірми.

Одним із найважливіших етапів аудиту є планування. Аудитор зобов'язаний чітко прогнозувати, контролювати й обліковувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури.

Планування аудиту передбачає визначення його стратегії і тактики, складання загального плану аудиторської перевірки, побудову аудиторської програми і аудиторські процедури, оцінювання обсягу аудиторського контролю.

Рішенням Аудиторської палати України від 18.12.98 № 73 затверджено систему Національних нормативів аудиту (ННА). Норматив № 9 "Планування аудиту" визначає основні напрями підготовки плану і програми аудиту з урахуванням масштабів діяльності та особливостей об'єкта аудиту.

Обсяг планування може змінюватися залежно від величини суб'єкта підприємницької діяльності, набутого досвіду аудиторської роботи з клієнтом і знання особливостей його діяльності. Планування діяльності аудиторської фірми чи окремого аудитора має бути скероване на якісне і своєчасне виконання аудиторських робіт, ритмічне завантаження аудитора роботою, на перевірку виконання договірних зобов'язань, формування портфеля замовлень.

У популярній книзі "Аудит Монтгомері" вказано, що аудиторська перевірка має відповідати загальноприйнятим стандартам, виконуватись ефективно і в межах часу, заданого клієнтом. З цією метою проводять її планування і регулювання.

Планування -- це процес вироблення аудиторської стратегії. Планування ведеться протягом усієї аудиторської перевірки. Аудитор повинен скласти графік завершення основних етапів операції. Графік показує заплановану аудиторську роботу і служить засобом контролю за проведенням операції. При складанні графіка мають враховуватися вимоги клієнта. Потім аудитор повинен підготувати програму перевірки, докладно перерахувати процедури, які необхідно здійснити під час операції.

Програма аудиторської перевірки -- це основа детального планування часу і витрат.

Плани допомагають проводити роботу в межах часу, необхідного клієнту і аудитору, і є підставою для встановлення гонорару. Вони мають бути достатньо детально розроблені, щоб виконавці могли завершити завдання у відносно короткий термін і, таким чином, ефективно розпоряджатися своїм часом.

Якщо клієнт використовує комп'ютери, аудиторській групі, можливо, будуть потрібні спеціальні навики. Аудитор повинен володіти достатніми знаннями в комп'ютерній сфері.

План аудиту має бути повідомлений аудиторській групі. Графіки, процедури, які необхідно виконати, і тип звіту головного аудитора слід повідомити групі аудиторів на самому початку перевірки. Аудитор повинен обговорити загальну стратегію перевірки з керівництвом клієнта. Деякі деталі планування (чи треба використовувати роботу внутрішніх аудиторів та ін.) необхідно обговорювати і узгоджувати заздалегідь (наперед).

При плануванні вивчаються напрями бізнесу замовника, історія його діяльності, нинішні умови, майбутня перспектива, територіальне розміщення, вид продукції, ринки її збуту, перспективи розвитку виробництва в майбутньому, зміни у структурі виробництва і управління, останні зміни у функціонуванні бухгалтерського обліку, ефективність контролю, сутність облікової політики і сфера облікового ризику, організація аудиту на підприємстві, труднощі в його проведенні. Аудитор повинен мати рівень знань про галузь і підприємство клієнта, який дав би йому змогу визначити операції та види діяльності, що, на його погляд, можуть здійснювати суттєвий вплив на фінансову інформацію. Слід також встановити рівень довіри до даних внутрішнього контролю, викласти у плані та програмі характер, терміни і глибину аудиторських процедур.

Після укладання договору на аудит і вивчення необхідної допоміжної інформації про підприємство-клієнта аудитор складає повний план аудиту і програму.

Першочерговому плануванню підлягають баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал. Надання аудиторських послуг планується за допоміжними договорами.

Протягом всього терміну проведення аудиту його загальний план і програма переглядаються і уточнюються аудитором у зв'язку з імовірністю змін умов і напрямів аудиту і можливістю отримання інших результатів після проведення аудиторських процедур.

Використана література

1. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993.

2. Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. К.: Основа, 1999. 274 с.

3. Міжнародні стандарти аудиту та етики, що застосовуються при аудиті фінансової звітності в якості Національних стандартів аудиту згідно рішення Аудиторської палати України, протокол № 122 від 18 квітня 2003 р.

4. Адамс Р. Основы аудита: Пер. с англ. / Под. ред. Я.В. Соколова. М.: Аудит: ЮНИТИ, 1995. 398 с.

5. Андреев ВД. Практический аудит: Справ, пособие. М.: Экономика, 1994. 366 с.

6. Аудит Монтгомери: Пер. с англ. М.: Аудит, ЮНИТИ, 1997. 542 с.

7. Бавдей А.Л., Белий И.Н., Дробишевский Н.П. й др. Аудит й ревизия: Справ, пособие. Мн.: 000 "Мисанта", 1994. 221 с.

8. Білуха М.Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудиту. К.: Вища школа, 1994. 364 с.

9. Білуха М.Т. Курс аудиту. К.: Вища школа: Т-во "Знання", 1998. 573 с.

10. Данилевский ЮА. Аудит: Вопросы и ответы. М.: Бухгалтерский учет, 1993. 112 с.

11. Додж Р. Краткое руководство по стандартам й нормам аудита: Пер. с англ. М: Финансы и статистика: ЮНИТИ, 1992. 240 с.

12. Жила В.Г. Ревізія і аудит: Навч. посіб. К.: МАУП, 1998. 96 с.

13. Зубілевич СЛ., Голов С.Ф. Основи аудиту. К.: Ділова Україна, 1996. 374 с.

14. Кармайкл Д.Р., Бенис М. Стандарты и нормы аудита. М.: Аудит: ЮНИТИ, 1995. 527 с.

15. Кузьминский А.Н. й др. Аудит: Практ. пособие. К.: Учет-информ, 1996. 283 с.

16. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти. Львів: Піча Ю.В. ; К.: „Каравела”; Львів: „Новий світ - 2000”, 2002. 504 с.

17. Международньїе нормативи аудита: Сб. с коммент. Вьш. 5. М.: Аудит-трейнинг, 1992.

18. Робертпсон Джек К. Аудит: Пер. с англ. М.: Контакт, 1993. 496 с.

19. Рудницький В. Методологія і організація аудиту. Тернопіль: Економічна думка, 1998. 192 с.

20. Шеремет А.Ю., Суец. Аудит: Учебное пособие. М.: Инфра - М., 1995. 240 с.

Размещено на Allbest.ru