Бухгалтерський облік холдингових компаній

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Економічний факультет

Кафедра обліку і аудиту

Самостійна робота з курсу

«організація обліку на підприємствах різних форм господарювання»

на тему:«Бухгалтерський облік холдингових компаній»

Виконала:

студентка І курсу магістратури

спеціальності «Облік і аудит»

Бездушна Юлія Миколаївна

Київ - 2014

Зміст

Вступ

Розділ 1. Значення та роль холдингових компаній

Розділ 2. Особливості обліку холдингових компаній

Висновок

Список використаних джерел



Вступ

Однією з найпоширеніших структур, характерних для розвинутої ринкової економіки, є така форма організації, як холдинг (холдингова компанія). Актуальність теми зумовлює функціонування холдингових компаній, з одного боку, має ряд переваг перед звичайними акціонерними товариствами, а з іншого боку - характеризуються особливостями, що породжують нові проблеми і труднощі, що не є характерні для окремих компаній. холдинговий бухгалтерський облік інвестиція

Питанням особливостей розвитку холдингових компаній присвячено праці українських і зарубіжних науковців, зокрема В.В. Бочарова, З.М. Васильченко, В.О. Кузьмінського, С. Майерса, С. Румянцева, І.В. Сергєєва, Дж. Стрикленда, Тоєхіро Коно, А.А. Томпсона, Г.В. Уманціва.

Метою роботи є вивчення теоретичних аспектів холдингових компаній та особливості бухгалтерського обліку таких компаній.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

- Дослідити економічний зміст, значення та роль холдингових компаній в Україні

- Визначити особливості ведення бухгалтерського обліку холдингових компаній



Розділ 1. Значення та роль холдингових компаній

Однією з найпоширеніших структур, характерних для розвинутої ринкової економіки, є така форма організації, як холдинг (холдингова система) . Функціонування холдингових систем, з одного боку, має ряд переваг перед звичайними акціонерними товариствами, а з іншого боку - характеризуються особливостями, що породжують нові проблеми і труднощі, що не є характерні для окремих компаній.

Холдинг (від англ. to hold - держати) - це компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших підприємств з метою здійснення по відношенню до них функцій контролю і управління.

До функцій холдингових компаній відносять:

1. Володіння, користування, розпоряджання холдинговими корпоративними пакетами акцій корпоративних підприємств;

2. Блокування прийняття рішень корпоративним підприємством;

3. Контролювання його діяльності, оскільки володіє холдинговим корпоративним пакетом акцій цього підприємства;

4. Створення, реорганізація та ліквідація корпоративних підприємства, затверджують їх статути, інші установчі документи;

5. Координацію діяльності корпоративних підприємств;

6. Забезпечення їх ефективності та взаємовигідні технологічні, організаційні, комерційні та інші зв'язки;

7. Розгляд та погодження звітів про результати діяльності;

8. Здійснення перевірки господарсько-фінансової діяльності та контроль за збереженням і ефективним використанням майна;

10. Розробляння і реалізація кадрової політики.

Призначення холдингових компаній:

1. Концентрація науково-технічного потенціалу;

2. Підтримка технологічних зв'язків і кооперації;

3. Підвищення координації діяльності різних галузей економіки і їх фінансової стійкості;

4. Інтеграція національної економіки у світову систему.

Холдингова компанія - господарюючий суб'єкт, який володіє контрольними пакетами акцій інших, одного або більше, господарюючих суб'єктів.

Контрольний пакет акцій - кількість акцій (пай, частка у статутному фонді), яка дає право холдинговій компанії здійснювати фактичний контроль над господарюючим суб'єктом. Рішення щодо підтвердження наявності контрольного пакета акцій, якщо його розмір становить менш як 51 відсоток, приймає Антимонопольний комітет України з урахуванням конкретних особливостей установчих документів і структури статутних фондів господарюючих суб'єктів у порядку, що встановлює цей Комітет.

Дочірнє підприємство - господарюючий суб'єкт, контрольним пакетом акцій якого володіє холдингова компанія.

Холдингові компанії можуть створюватися в результаті [8, 98]:

-заснування їх органами, уповноваженими управляти державним майном, державними органами приватизації самостійно або разом з іншими засновниками;

-поглинання одного господарюючого суб'єкта іншим (придбання контрольного пакета акцій) у процесі приватизації. При цьому господарюючий суб'єкт, що поглинає, визнається холдинговою компанією, а поглинутий - дочірнім підприємством.

Холдингові компанії можуть бути дочірніми підприємствами інших холдингових компаній.

Проекти установчих документів і планів розміщення акцій холдингових компаній підлягають погодженню з Антимонопольним комітетом України.

Створення холдингових компаній в Україні регламентується такими законодавчими актами як Законом України «Про холдингові компанії в Україні», Указом Президента України «Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації», іншими документами, що регламентують діяльність холдингових компаній, є Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про господарські товариства», інші закони та нормативно-правові акти, що регулюють діяльність холдингових компаній та їх корпоративних підприємств.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у Законі«Про холдингові компанії в Україні», застосовуються правила міжнародного договору.

Економічна база для заснування холдингових компаній в Україні почала створюватися у процесі акціонування і приватизації великих державних підприємств і об'єднань. Законодавчим підґрунтям процесів створення холдингових компаній став Указ Президента України «Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації» від 19.05.1994 року. Фактично заснування холдингових компаній в Україні розпочалось у 1995 році.

За період 1995-1999 роки було створено біля трьох десятків холдингових компаній та державних акціонерних компаній, а до їх складу було передано держпакети акцій більше 300 підприємств.

До основних передумов створення холдингів в Україні можна віднести такі:

- наявність значної кількості підприємств, що мають багаточисельні зв'язки за «технологічними ланцюгами»;

- потреба у злитті промислового і фінансового капіталу;

- розвиток галузей промисловості, в котрих об'єктивно є необхідність у достатньо жорсткому і постійному галузевому управлінні;

- нездатність підприємств власними силами організувати процес постачання виробництва і збуту продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках;

- дефіцит інвестиційних ресурсів підприємств в умовах несприятливого інвестиційного клімату в Україні;

- структурна криза.

Відповідно до Закону України «Про холдингові компанії в Україні» основними способами створення холдингових компаній є [14]:

- передавання контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств холдинговій компанії;

- поглинання одного господарського суб'єкта іншим шляхом придбання контрольного пакету акцій.

При цьому холдингові компанії можуть створюватися шляхом:

- заснування холдингу на базі існуючого підприємства чи існуючого підрозділу;

- формування холдингової компанії на базі колишньої чи існуючої управлінської структури;

- створення холдингової компанії як нового господарського суб'єкта.

Перший варіант мас досить суттєві переваги перед двома іншими, оскільки у даному випадку немає обмежень на розміри контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств, що передаються у статутний фонд холдингової компанії. При цьому роль останньої буде виконувати одне із підприємств, які складають холдингову групу.

При другому варіанті в холдинг перетворюється орган управління (або «постміністерська структура», що виникла на його місці - концерн, корпорація і т. д.) , а підлеглі йому господарські суб'єкти стають дочірніми підприємствами. Холдингові компанії, створені на базі управління, об'єднують, як правило, підприємства однієї галузі, які виробляють подібну продукцію, а тому менш стійкі чи менш ефективні, до того ж представляють небезпеку з точки зору монополізації ринків [8, 80].

Третій варіант має свої особливості. По-перше, у холдингову компанію об'єднуються підприємства різних галузей. По-друге, вона виникає як новостворений суб'єкт, статутний фонд якою формується виключно за рахунок акцій дочірніх підприємств.

Аналіз створення холдингів в Україні дозволив виділити такі мотивації їх заснування:

- холдинг створюється за ініціативою підприємства на його базі при виділенні структурних одиниць у самостійні юридичні особи або при поглинанні одного іншим;

- холдинг створюється за ініціативою групи підприємств чи об'єднання підприємств. Тут визначаються холдингові компанії, дочірні і асоційовані підприємства та акціонери холдингу;

- холдинг створюється за ініціативою державних органів управління.

Закон України «Про холдингові компанії в Україні» був прийнятий 15 березня 2006 року Президентом України Віктором Ющенко, цей закон визначає загальні засади функціонування холдингових компаній в Україні, а також особливості їх утворення, діяльності та ліквідації.



Розділ 2. Особливості обліку холдингових компаній

На основі дослідження джерел наукової економічної літератури, позицій різних наукових шкіл і окремих вчених розкрито питання формування і оптимізації облікової політики в умовах холдингу. Показано, що облікова політика охоплює всі складові організації і методики обліку в холдингу. Її подано у двох аспектах: в широкому і вузькому розумінні. Облікова політика в широкому розумінні - управлінням обліком в холдинговій компанії, а у вузькому розумінні - це вибір підприємствами холдингу конкретної методики ведення обліку. Запропонувано концептуальну модель облікової політики холдингу, яка передбачає: формування облікової політики як способу управління обліком в холдинговій компанії для досягнення основної мети; необхідність забезпечення бухгалтерською інформацією основних груп користувачів; поділу бухгалтерського обліку на фінансовий і управлінський; узгодженість організаційно-правової форми і структури компанії; узагальнення вимог МСБО і національних стандартів обліку.

На основі концептуальної моделі облікової політики розроблено методику організації фінансового обліку холдингової компанії у формі організаційно-нормативної моделі. Відповідно до сформованої моделі облікової політики побудову системи обліку в холдинговій компанії доцільно здійснювати послідовно, за етапами (рис. 1).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Етапи організації системи обліку в холдинговій компанії

На підставі критичного аналізу зарубіжної і вітчизняної економічної літератури запропоновано концепцію управлінського (внутрішньогосподарського) обліку, яка дозволяє визначити його як інформаційно-розрахункову систему, що поєднує сукупність форм і методів обліку, планування, контролю і аналізу, та спрямована на формування альтернативних варіантів прийняття управлінських рішень для забезпечення функціонування підприємства. Проведене дослідження показало, що концептуальною основою системи управлінського обліку, яка дозволяє врахувати особливості холдингових компаній є побудова її на основі бізнес-процесу холдингового управління у поєднанні з „базовими” (традиційними) системами управ-лінського обліку. На даній концептуальній основі розроблено модель формування системи управлінського обліку в холдинговій компанії (рис.2).



Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2. Модель формування системи управлінського обліку в холдинговій компанії

В економічній літературі і в діловій практиці виділяють декілька основних фінансових механізмів взаємодії материнського і дочірніх підприємств. Найбільше суті процесу холдингового управління, як управління вартістю акціонерного капіталу і активів через систему участі в капіталі дочірніх підприємств, відповідає варіант фінансового механізму, який передбачає: створення дочірніх підприємств як самостійних юридичних осіб; дочірні підприємства формують власну фінансову систему; материнське підприємство здійснює контроль за операціями і фінансовим механізмом дочірніх підприємств і визначає фінансові й інші нормативи діяльності дочірніх підприємств. Такий підхід є найбільш актуальним для української господарської практики. Сформований на основі системи участі і фінансової структури фінансовий механізм є основою для побудови системи управлінського обліку в холдингу. Система управлінського обліку холдингу

повинна включати такі основні елементи: центри (зони) відповідальності; центри виникнення витрат; контрольовані показники; первинні документи управлінського обліку; облікові реєстри для групування даних; форми управлінської звітності; облікові процедури збору, обробки і подання інформації користувачам. Для того, щоб дані управлінського обліку формувалися цілеспрямовано, необхідно чітко визначити склад контрольованих показників за центрами відповідальності. Дана процедура передбачає:

1. Визначення основної мети діяльності материнської компанії, дочірніх підприємств, підрозділів, що охоплюються системою управлінського обліку.

2. Декомпозиція основної мети діяльності на її складові і задачі. У результаті декомпозиції формування набору задач, кожній з яких може бути визначений відповідний показник досягнення результатів. Одночасно також відбувається поділ задач за рівнями управління (стратегія, плани з реалізації стратегії, бюджети).

3. За кожною задачею визначається набір показників, які відображають результат її виконання. Практика показала доцільність виділення двох груп показників: ключових і допоміжних. Ключові показники оцінюють діяльність підприємства (підрозділи, служби і т.п.) у цілому, допоміжні показники відображають ступінь виконання вимог і обмежень щодо досягнення цілей.

4. Після розробки контрольних показників здійснюється їх розподіл між виділеними раніше центрами відповідальності. Встановлюється відповідність між складом вирішуваних задач у межах центру відповідальності і вимірниками кінцевого результату його діяльності.

5. Завершальним етапом є визначення цільових значень контрольних показників, що є предметом планування.

Холдингові компанії ведуть облік за методом участі в капіталі та подають консолідовану фінансову звітність. В табл.1 розкриваються відмінності в бухгалтерському обліку холдингових компаній та філій.



Таблиця 1. Порівняльна характеристика застосування елементів методу бухгалтерського обліку в холдингах та на підприємствах, що мають відокремлені підрозділи

Елементи методу бухгалтерського обліку	Об'єднання підприємств (холдинг)	Суб'єкт господарювання з відокремленими структурними підрозділами (філіями, представництвами)
Документування	Згідно з переліком типових документів, графіком документообороту, який розробило головне підприємство групи	Згідно з переліком типових документів та графіком документообороту, розробленого підприємством
Інвентаризація (ініціювання здійснення)	Кожен із учасників групи визначає самостійно	Визначає підприємство
Оцінка	Трансфертні (внутрішні) ціни	Трансфертні (внутрішні) ціни
калькулювання	Згідно з методикою, затвердженою материнським підприємством	Згідно з методикою, Затвердженою на підприємстві
Рахунки, що використовуються при здійсненні внутрішніх розрахунків	682 “Внутрішньогрупові розрахунки”	683 “Внутрішньогосподарські розрахунки
Подвійний запис	Згідно з номенклатурою внутрішньогрупових операцій та методикою їх обліку для групи, які розробило материнське підприємство	Згідно з номенклатурою внутрішньогосподарських операцій та методикою їх обліку, розробленою підприємством
Баланс	Консолідований	Індивідуальний (у випадку юридичної самостійності структурних підрозділів -показники індивідуальних балансів включаються до балансу по підприємству)
звітність	індивідуальна з консолідацією рахунків підприємств групи	Індивідуальна, в якій враховують показники звітності відокремлених структурних підрозділів

Метод участі в капіталі - це метод обліку фінансових інвестицій, згідно з яким балансова вартість інвестицій відповідно збільшується або зменшується на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування.

Фінансові інвестиції, що обліковуються за методом участі в капіталі, на дату балансу відображаються за вартістю, що визначена з урахуванням зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування, за винятком змін капіталу, що є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування.

Для відображення фінансових інвестицій за методом обліку участі в капіталі використовуються фінансові звіти дочірніх, спільних та асоційованих підприємств, які складені на ту ж звітну дату, що і звіти інвестора.

Таблиця 2 Методи оцінки та обліку інвестицій

Вид інвестицій	Частка інвестора в капіталі	Рівень впливу	Метод оцінки та обліку
1. Інвестиції у незалежні, юридично самостійні підприємства	До 20%	Інвестор не здійснює значного впливу	Метод собівартості або справедливої вартості
2. Інвестиції в асоційовані підприємства	20-50%	Інвестор може суттєво впливати на господарську діяльність підприємства, але не контролювати її	Метод участі в капіталі
3. Інвестиції в дочірні підприємства	Більше 50%	Інвестор контролює господарську діяльність підприємства	Метод консолідованої фінансової звітності (злиття або поглинання)
4. Інвестиції в спільну діяльність	Згідно з угодою сторін	Рівень впливу визначається угодою сторін і здійснюється спільний контроль діяльності підприємства	Метод собівартості, справедливої вартості або участі в капіталі |

Для обліку інвестицій за методом обліку участі у капіталі є окремий рахунок 141 «Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі у капіталі» -- рахунок для обліку різних форм інвестицій, спрямованих у дочірні, асоційовані та спільні підприємства.За дебетом рахунка 141 відображають суми, що становлять частку інвестора у капіталі підприємства -- пов'язаної особи, у кореспонденції з рахунками обліку коштів, доходів, розрахунків. За кредитом рахунка 141 -- суми дивідендів або інших виплат емітента, що належать інвестору разом із нарахованою часткою прибутку, у кореспонденції з рахунками обліку взаєморозрахунків.

Зміни балансової вартості фінансових інвестицій відображаються таким чином:

1. На суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об'єкта інвестування за звітний період:

У випадку, якщо об'єкт інвестування отримав прибуток за звітний період

Дебет 141 “Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі”

Кредит 72 “Дохід від участі в капіталі”

На суму дивідендів, що підлягають отриманню

Дебет 373 “Розрахунки за нарахованими доходами”

Кредит 141 “Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі”

У випадку, якщо об'єкт інвестування отримав збиток за звітний період

Дебет 96 “Втрати від участі в капіталі”

Кредит 141 “Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі”

2. Пропорційно участі інвестора в капіталі на суму зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування за звітний період, крім змін за рахунок чистого прибутку (збитку) :

У випадку, якщо величина власного капіталу збільшилась:

Дебет 141 “Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі”

Кредит 425 “Інший додатковий капітал” або

Кредит 422 “Інший вкладений капітал"

У випадку, якщо величина власного капіталу зменшилась:

Дебет 425 “Інший додатковий капітал”

або

Дебет 422 “Інший вкладений капітал

Кредит 141 “Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі”

Якщо сума зменшення частки капіталу інвестора в сумі зміни загальної величини власного капіталу об'єкта інвестування (крім змін за рахунок чистого прибутку) більша ніж іншого додаткового капіталу (рахунок 425) або додатково вкладеного капіталу (рахунок 422 ) інвестора, то на таку різницю:

зменшується нерозподілений прибуток:

Дебет 441 “Прибуток нерозподілений”

Кредит 141 “Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі”

збільшується непокритий збиток:

Дебет 442 “Непокриті збитки”

Кредит 141 “Інвестиції пов'язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі”

Зменшення балансової вартості фінансової інвестиції внаслідок зменшення власного капіталу інвестованого підприємства здійснюється лише до досягнення нею нульового значення. Такі фінансові інвестиції відображаються в бухгалтерському обліку у складі фінансових інвестицій за нульовою вартістю.

Якщо в подальшому інвестоване підприємство буде отримувати прибутки, то інвестор повинен відображати свою частку таких прибутків тільки після того, як його частка прибутків буде дорівнювати частці збитків, які не були визнані.

У разі, якщо з капіталу об'єкта інвестування його учасниками був вилучений капітал, то балансова вартість інвестиції коригується на суми змін у капіталі об'єкта інвестування, відповідно до нової частки.

У випадку, якщо зміни у власному капіталі інвестованого підприємства є результатом операцій між інвестором і об'єктом інвестування, відповідне коригування балансової вартості інвестицій не проводиться.

Облік інвестицій за методом участі в капіталі

Підприємство “МАМА” 2 січня 2013р. придбало частку в розмірі 30% у власному капіталі підприємства “ДОЧКА” за 150 000 грн.

Підприємство “ДОЧКА” - це асоційоване підприємство щодо підприємства “МАМА”, оскільки частка участі інвестора вища 25%, але менша 50%. Для обліку таких інвестицій використовується метод обліку участі в капіталі.

За результатами діяльності підприємства “ДОЧКА” у 2013 році отримана така інформація:

Таблиця 3

Власний капітал	На 01.01.2013р.	На 31.12.2013р.
1	3	4
Статутний капітал	500,0	500,0
Інший додатковий капітал	100,0	150,0
Резервний капітал	25,0	25,0
Нерозподілений прибуток	300,0	400,0
Усього за розділом І	925,0	1 075,0

Крім того, є така додаткова інформація щодо змін, які відбулись за статтями власного капіталу підприємства “ДОЧКА”:

1) інший додатковий капітал підприємства “ДОЧКА”) зріс за рахунок безоплатно отриманих необоротних активів в сумі 50 000 грн.;

2) чистий прибуток підприємства “ДОЧКА” за 2013р. становив 100 000 грн. 3) за результатами діяльності підприємства “ДОЧКА” у 2013р. зборами акціонерів були оголошені дивіденди до виплати в сумі 20 000 грн. ;

4) у складі нерозподіленого прибутку на 31.12.2013р. є прибуток від реалізації товарів підприємством “ДОЧКА” підприємству “МАМА” в сумі 5 000 грн.;

5) товари, придбані підприємством “МАМА” у його асоційованого підприємства “ДОЧКА” не були реалізовані у 2013р.

Відображення в обліку інвестицій за методом участі в капіталі

1. Придбання (02.01.2013р.) частки у статутному капіталі:

Дебет 141 “Інвестиції пов'язаним сторонам за методом 150 000

обліку участі в капіталі”

Кредит 311 “Поточні рахунки в національній валюті” 150 000

2. Відображення частки підприємства “МАМА” в чистому прибутку підприємства “ДОЧКА”:

Операція з купівлі-продажу товарів, що відбулась між підприємством “МАМА” та підприємством “ДОЧКА” має бути врахована при відображенні частки підприємства “МАМА” у чистому прибутку підприємства “ДОЧКА”. Прибуток підприємства “ДОЧКА” в сумі 5 000 грн. від цієї операції може бути визнаний інвестором тільки тоді, коли ці товари будуть перепродані іншим особам.

У нашому прикладі чистий прибуток підприємства “ДОЧКА” має бути зменшений на величину прибутку, отриманого від операції продажу товарів підприємству “МАМА”, з метою визначення тієї частки в чистому прибутку, що має бути відображена в обліку підприємства “МАМА” за методом участі в капіталі:

100 000 - 5 000 = 95 000.

Частка підприємства “МАМА” в скоригованому чистому прибутку підприємства “ДОЧКА” становить 28 500 (95 000 х 30%).

Ця операція відображається такою кореспонденцією рахунків:

Дебет 141 “Інвестиції пов'язаним сторонам за методом 28 500

обліку участі в капіталі”

Кредит 721 “Дохід від інвестицій в асоційовані 28 500

підприємства”

3. Відображення збільшення балансової вартості інвестиції в сумі інших змін у власному капіталі підприємства “ДОЧКА”:

Капітал в цілому підприємства “ДОЧКА” протягом 2013р. зріс на суму
150 000 грн. (1 075 000 - 925 000).

Зміна загальної величини власного капіталу підприємства “ДОЧКА” для відображення на рахунках бухгалтерського обліку підприємства “МАМА” має бути відкоригована на суму змін за рахунок чистого прибутку, пояснення щодо обліку яких надані в попередньому пункті цього прикладу.

150 000 - 100 000 = 50 000

Вираховуємо частку інвестора в сумі цих змін:

50 000 х 30 % = 15 000

Ця операція відображається такою кореспонденцією рахунків:

Дебет 141 “Інвестиції пов'язаним сторонам за методом 15 000

обліку участі в капіталі”

Кредит 425 “Інший додатковий капітал” 15 000

4. Відображення частки підприємства “МАМА” в дивідендах, оголошених підприємством “ДОЧКА”:

Сума дивідендів, що підлягає виплаті підприємством “ДОЧКА”( за вирахуванням податку на дивіденди):

20 000 - (20 000 х 30 %) = 14 000

Частка підприємства “МАМА” в дивідендах до отримання:

14 000 х 30% = 4 200

Ця операція відображається такою кореспонденцією рахунків (на дату оголошення дивідендів):

Дебет 373 “Розрахунки за нарахованими доходами” 4 200

Кредит 141 “Інвестиції пов'язаним сторонам за методом 4 200

обліку участі в капіталі”

5. Отримання дивідендів на поточний рахунок підприємства “МАМА”:

Дебет 311 “Поточний рахунок в національній валюті” 4 200

Кредит 373 “Розрахунки за нарахованими доходами” 4 200

141 “Інвестиції пов'язаним сторонам

Дебет за методом обліку участі в капіталі” Кредит

150 000
28 500 15 000	4 200
189 300



Висновки

Дослідивши економічний зміст та особливості обліку холдингових компаній можна зробити наступні висновки:

1. Холдинг - це економічне об'єднання головних підприємств (ГП) або материнських підприємств (МП), які створені шляхом переважної участі в статутному капіталі одного або кількох ДП, маючи внаслідок цього можливість управління і контролю за ними. Отже, економічне об'єднання - це група асоційованих підприємств, пов'язаних відносинами економічної та організаційної залежності у формі участі в статутному капіталі й управлінні. Залежність між такими підприємствами може бути як простою, так і визначальною. Наявність простої і визначальної залежностей між асоційованими підприємствами передбачає у холдингових об'єднаннях частку безпосередньої участі - частку інвестора у статутному капіталі підприємства, в яке здійснено інвестицію. Частка участі безпосередньо пов'язана з правами інвестора як у формуванні органів управління, так і у прийнятті рішень з найважливіших питань його діяльності.

2. Холдингові компанії ведуть облік за методом участі в капіталі та подають консолідовану фінансову звітність.



Cписок використаних джерел

1. Господарський кодекс України/ Чинне законодавство зі змінами та доповненнями - К.: Видавець Паливода А.В., 2012. - 192с.

2. Закон України «Про холдингові компанії в Україні» від 15.03.2006 р.

3. 15.Указ Президента України «Про порядок підготовки до продажу акцій відкритих акціонерних товариств, які створені шляхом корпоратизації» від 18.03.1994 №98/94

4. 16.Положення про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації, затверджене Указом Президента України від 11.05.94 р. №224/94.

5. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчпн М.І., Піча Ю.В. Економіка підприємства. К.: «Каравела»; Львів: «Новий світ-2000», 2001. - 298 с.

6. Горбунов А. Р. Дочерние компании, филиалы, холдинги. - М., 2002. - 320 с.

7. Грузинов В.П., Грибов В.Д. Экономика предприятия: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 318 с.

8. Экономика / Под ред. Булатова А.С. - М.: Юристъ, 2002. - 476 с.

9. Задорожний П.В. Майбутнє дочірніх підприємств. //Державний інформаційний бюлетень про приватизацію. - 2006 . - № 1.- с. 43-45

10. Ільчук В. П. Фінансове забезпечення функціонування інноваційно-інвестиційних комплексів / В. П. Ільчук // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. - 2006. - № 27. - С. 14-22

11. Лобанов Г. Холдинг - юридическая форма Юрист. - 2005. - № 10. - С.80-82

12. Лукач І.В. Правове становище холдингових компаній за законодавством України: дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2007. - 247 с.

13. Покропивного С.Ф. Економіка підприємства: Підручник. - Вид 2-ге. - К.: КНЕУ, 2000. - 457 с.

14. Румянцев С. Зарубіжний досвід діяльності холдингових компаній // Цінні папери України. - 2004. - № 16. - С. 14-15

15. Суржик В. Г. Моделювання можливих наслідків та результатів діяльності акціонерних товариств / В. Г. Суржик // Вісник Академії праці та соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2002. - Вип. 2. - С. 85

16. Швиданенко О.Г. Економіка підприємства: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчення дисциплін. - К.: КНЕУ, 2000. - 416 с.

Размещено на Allbest.ru

...