Теоретичні основи фінансового обліку отриманих та виданих авансів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

В основі господарської діяльності будь-якого підприємства (промислового, торговельного та інших) лежать процеси придбання та реалізації товарів. Стан розрахунково-платіжної дисципліни безпосередньо впливає на фінансове становище підприємства. У разі відволікання значних сум у дебіторську заборгованість воно може виявитися неплатоспроможним. З іншого боку, несвоєчасне погашення боргу своїм кредиторам негативно впливає на ділову репутацію підприємства. Тому основними цілями бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками , покупцями , а також за іншими операціями є: контроль за своєчасністю поставок і оплати товарно-матеріальних цінностей , належному оформленні угод, збереженням товарно-матеріальних цінностей, своєчасне подання керівництву підприємства інформації про товарообіг, про стан розрахунків з різними організаціями - постачальникам і покупцями, а також іншими дебіторами і кредиторами включаючи працівників підприємства. В даний час широко поширені різні форми розрахунків з дебіторами і кредиторами.

Дослідженню цих проблем присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема, таких як Р.А.Алборов, П.С.Безрукіх, О.С.Бородкін, Ф.Ф.Бутинець, С.Ф.Голов, О.М.Головащенко, Р.Грачова, І.Губіна, В.А.Єрофєєва, А.А.Єфремова, В.М.Костюченко, Т.Н.Малькова, Н.М.Малюга, М.Ю.Медведєв, В.Моссаковський, В.В.Нарєжний, С.А.Ніколаєва, В.Ф.Палій, М.С.Пушкар, Б.Райан, Н.В.Рассулова, Я.В.Соколов, А.Твердомед, П.Хомін, Ю.Д.Чацкіс, В.О.Шевчук та інші.

Разом з тим, вивчення наукових праць та практика господарської діяльності свідчать про те, що деякі з теоретичних положень відносно трактування розрахунків є дискусійними, а ряд важливих аспектів їхньої організації, оцінки та методики обліку потребують удосконалення. У зв'язку з цим вибір теми дослідження та його цільова спрямованість є достатньо актуальними.

Метою даної роботи є вивчення організації та способів обліку за авансами виданими і отриманими .

Завданнями дослідження роботи були:

- Вивчення теоретичних основ, законодавчої бази щодо вчинення товарних операцій;

- Ознайомлення із законодавчою базою по здійсненню операцій, пов'язаних з наданням авансів ;

- Розгляд способів синтетичного обліку при оформленні різних операцій за авансами виданими і отриманими ;

- Вивчення побудови аналітичного обліку за зазначеними операціями.

Об'єктом дослідження є комплекс теоретичних і практичних питань бухгалтерського обліку та контролю обліку отриманих та виданих авансів на ПОСТ «Україна».

Предметом дослідження даної роботи є методологія та діюча практика обліку отриманих та виданих авансів на підприємстві.

Інформаційною базою дослідження стали закони та інші нормативні документи з питань економічної політики, M(C)БO, П(С)БО, статистичні матеріали, планова та звітна інформація підприємства, розробки науково-дослідних установ та особисті спостереження.

В роботі використані загальнонаукові методи дослідження: аналіз, синтез, зіставлення, узагальнення, порівняння. Дослідження ґрунтувалось на положеннях діалектичного методу пізнання процесів і явищ у їх взаємозв'язку та розвитку. Основним принципом проведеного дослідження є системний підхід до узагальнення економічної інформації у відповідності з поставленими завданнями

У даній роботі використані закони України, план рахунків бухгалтерського обліку, положення з бухгалтерського обліку, навчальні посібники та методологічні керівництва з бухгалтерського обліку.

1. Економічна сутність та організація обліку отриманих та виданих авансів

В процесі своєї господарської діяльності підприємство отримує або видає аванси. З точки зору економічної доцільності можна навести доводи на користь і проти даних операцій. Так, наприклад, видаючи аванси постачальнику, підприємство вилучає з обігу грошові кошти до моменту надходження , виконання робіт, надання послуг, також зростає ймовірність ненадходження даних цінностей на підприємство всупереч договору поставки. З іншого боку, отримуючи аванс, підприємство якимось чином застраховане від неплатежів, що особливо актуально в справжньої економічної ситуації.

Аванс, як економічна категорія була розглянута у вченнях фізіократів, а саме особистим лікарем короля Людовика XV доктор Франсуа Кене (1694-1774). Який вперше звернув увагу на категорію капіталу і спробував дати їй науковий аналіз. Під капіталом розумілася сукупність за-пасів (авансів), використовуваних у виробництві для створення чи-стого продукту. Різні частини капіталу виконують свої функції не однаково. Одна частина -- «первісні аванси» -- функціонують у процесі виробництва тривалий час, не покидаючи його; інша -- «щорічні аванси» -- вимагає постійного поновлення.

Аванс - має в бухгалтерській практиці кілька значень:

1. Грошові кошти, що видаються в рахунок майбутніх платежів і витрат підприємства до остаточного розрахунку. Аванс може бути виданий постачальникам і підрядникам (тобто на сторону) - тоді він є витраченими коштами підприємства (актив) , але він може бути і отриманий від покупців і замовників - тоді це джерела коштів підприємства (пасив ).

2. Частина заробітної плати, що виплачується вперед за першу половину місяця ( при помісячного системі оплати праці ) .

3 . Підприємства видають авансом готівку під звіт на адміністративно-господарські і операційні витрати , в тому числі і у філіях підприємств , що не мають самостійного балансу та розрахункового рахунку . Розміри авансу і терміни його видачі визначаються керівником підприємства. Працівники, які отримали готівку під звіт, зобов'язані не пізніше трьох днів з дня закінчення відрядження або після закінчення терміну видачі підзвітних сум пред'явити в бухгалтерію авансовий звіт про витрачені суми і зробити остаточний розрахунок по нім. Видача готівки під звіт проводиться за умови повного звіту даного підзвітної особи за раніше виданим йому авансу. При цьому передача виданих під звіт готівки однією особою іншому не дозволяється .

На мою думку, слід розмежовувати поняття «аванс» та «завдаток», адже у положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку зазначені поняття вживаються окремо один від одного.

Наприклад, у ПБО 15 «Дохід» при переліку надходжень від інших осіб, які не визнаються доходами, в п. 6.3 названо суми попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг), а окремо в п. 6.4 - суми авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг).

Інший приклад: відповідно до Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну України «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування» від 30.11.99 р. № 291 (зареєстровано в Мін'юсті України 21.12.99 р. за № 892/4185) на субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними» ведеться облік одержаних авансів під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію і виконані роботи. Але, на жаль, положення (стандарти) бухгалтерського обліку визначення згаданих понять не містять.

Розрахунки за авансами одержаними - рахунок бухгалтерського обліку авансів (попередніх оплат), отриманих від покупців до дати відвантаження підприємством сплачених ( частково оплачених ) таким чином поставок, а також від замовників до дати виконання підприємством замовлення на визначений договором обсяг робіт або послуг.

Відображення на рахунку 681 операцій відбувається за такою схемою, яка зображена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. Відображення операцій за авансами отриманими

Суми отриманих авансів і попередньої оплати враховуються відокремлено від вступників платежів за пред'явленими розрахунковим документам.

Суми авансів і попередньої оплати , отримані від іноземних покупців (замовників) , обліковуються окремо від авансів , отриманих від аналогічних вітчизняних контрагентів. Це означає , що до рахунку 681 при необхідності в бухгалтерському обліку слід відкривати рахунки третього порядку. наприклад:

- 6811 «Аванси , отримані від вітчизняних покупців »;

- 6812 «Аванси , отримані від іноземних покупців».

Аналітичний облік авансів отриманих ведеться по кожному окремому кредитору.

У порівнянні з рахунками обліку розрахунків за поставки ( наприклад, рах. 36 або рах. 63 ) , кореспонденція рахунків по рахунку авансів отриманих вельми обмежена через обмеженість проведення операцій з авансами . При досить коректному веденні бухгалтерського обліку ніяких нестандартних проводок по цьому рахунку бути не може.

Типова кореспонденція субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними» по дебету та по кредиту рахунків на підприємстві показана у таблицях 1.2., 1.3..

Таблиця 1.2.

Таблиця 1.3.

Облік розрахунків за виданими авансами ведуть на субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами», а облік розрахунків за отриманими авансами ведуть на субрахунок 681 «Розрахунки за авансами одержаними».

На практиці, зазвичай, для полегшення обліку деякі підприємства не використовує ці рахунки.

Рахунок 371«Розрахунки за виданими авансами», використовується для відображення операцій з надання авансів різним організаціям відповідно до умов договору.

Іноді підприємства не можуть почати виконання робіт до моменту отримання авансу від замовника( будівельні, науково-дослідні, юридичні, аудиторські організації тощо). Або підприємства, для того щоб захистити себе(якщо підприємство не впевнене у покупцю) також не відвантажують товари( виконують роботи, надають послуги) до отримання передоплати від покупця (замовника).

Аналітичний облік авансів виданих ведеться по кожному окремому дебітору.

Можливо виділити такі типові проведення на цьому рахунку:

- Кошти, що видаються у вигляді авансів підприємством своїм постачальникам (підрядчикам) на майбутні поставки (надання послуг), відображаються за кредитом рахунка обліку грошових коштів (30 «Каса» або 31 «Рахунок у банку») і дебетом рахунка 371 «аванси видані ».

- Кошти, видані у вигляді авансів підприємством своїм постачальникам, зараховані їм в оплату за виконані поставки (роботи, послуги), відображаються за кредитом рахунка 371 «Аванси видані» в кореспонденції з рахунком 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками ».

- Повернення не освоєних постачальниками або підрядчиками авансів (або частини цієї суми, зайво сплаченої) відображається за кредитом рахунка 371 «Аванси видані» в кореспонденції з рахунком грошових коштів (30 «Каса» або 31 «Рахунок у банку»).

Якщо підприємство не використовує рахунок 371«Розрахунки за виданими авансами» в обліку розрахунків передоплати , то кошти, що видаються у вигляді авансів своїм постачальникам на майбутні поставки (надання послуг) відображаються за кредитом рахунка обліку грошових коштів (30 «Каса» або 31 «Рахунок у банку») і дебетом рахунка 631 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”.

Формування такої проводки некоректне. Тому що згідно інструкції за дебетом рахунку 631 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” відображається списання заборгованості за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги. Цей рахунок пасивний.

Тобто підприємство списує свою заборгованість за одержані товарно матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги до того як її відобразило в обліку, а це може привести до помилок у розрахунках.

Субрахунок 681 «Розрахунки за авансами одержаними» використовується для відображення операцій з отримання авансів від покупця відповідно до умов договору. Аналітичний облік авансів отриманих ведеться по кожному окремому кредитору.

Можливо виділити три типових проведення на цьому рахунку:

- Кошти, одержувані підприємством від покупців (замовників) в якості авансів (попередніх оплат) відображаються за дебетом рахунка обліку грошових коштів (30 «Каса» або 31 «Рахунок у банку», -) та кредитом рахунка 681 «Розрахунки за авансами одержаними».

- Кошти, отримані підприємством в якості авансів (попередніх оплат), зараховані при поставці покупцям готової продукції (товарів) або при пред'явленні замовникам двосторонньо підписаного акта виконаних робіт (наданих послуг) відображаються за дебетом рахунка 681 «Розрахунки за авансами одержаними» і кредитом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками ».

- Повернення неоприбуткованих підприємством (або надміру сплачених покупцем або замовником) авансів відображається за дебетом рахунка 681«Розрахунки за авансами одержаними» і кредитом рахунка грошових коштів (30 «Каса» або 31 «Рахунок у банку», - в залежності від форми їх виплати).

Якщо підприємство не використовує субрахунок 681 «Розрахунки за авансами одержаними» , то кошти, одержувані підприємством від покупців (замовників) в якості авансів (попередніх оплат) відображаються за дебетом рахунка обліку грошових коштів (30 «Каса» або 31 «Рахунок у банку», -) та кредитом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками».

Кредит рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» показує суму платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та на інші види розрахунків.

Цей рахунок є активний, і те, що підприємство закриває заборгованість покупців (Кт. Рахунку 36) перед тим як відобразило її продажну вартість є неправильним веденням обліку.

Тому з метою правильності і коректності ведення бухгалтерського обліку попередньої оплати і уникнення негараздів, помилок у ньому потрібно використовувати рахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами» і рахунок 681 «Розрахунки за авансами одержаними».

Отже, підводячи підсумок вищесказаному можна зробити висновок - отримання авансу підприємством є одним із способів страхування від неплатежів, що є найбільш актуальною проблемою в діяльності будь-якого підприємства. В разі отримання підприємством авансу (попередньої оплати) в товарній або інший не грошовій формі, угоду слід визнавати бартерною. А бартер, як відомо, відбивається лише за рахунками розрахунків: з постачальниками і покупцями. Який з них застосовується перший - залежить від напрямку першою з зустрічних поставок : на адресу підприємства або від нього.

2. Облік розрахунку з підзвітними особами. Облік авансів, сплачених або отриманих в іноземній валюті

Розрахунки з підзвітними особами - це широке коло операцій з готівковими коштами, розрахунками, придбанням матеріальних цінностей, оподаткуванням тощо. Тому виконання цієї частини облікової роботи вимагає чіткого дотримання чинних нормативних актів та оформлення відповідних документів.

Підзвітна особа - довірена особа підприємства, яка має сукупність прав і обов'язків щодо підприємства. В бухгалтерському обліку має фіксуватися інформація про стан заборгованості підзвітної особи, а також зобов'язання підприємства перед нею.

Готівка під звіт видається на такі цілі:

- на адміністративно-господарські потреби;

- на закупівлю сільськогосподарської продукції;

- на витрати із службових відряджень.

Розпорядження керівника (наказ, службова записка, усне розпорядження, вказівка, розрахунок і т.д.) є основою для видачі грошового авансу підзвітній особі, тобто відбувається другий етап відносин. Ця стадія відносин знаходить відображення в бухгалтерському обліку (див. таблицю 1).

Грошовий аванс - це грошова сума у національній або іноземній валюті, видана підзвітній особі в рахунок майбутніх платежів за виконані роботи, надані послуги, на купівлю цінностей, покриття витрат на відрядження. Як правило, грошовий аванс становить 100 % від величини майбутніх платежів. Однак можливий й інший варіант - виконання завдання підзвітною особою, а потім розрахунок з ним підприємства на підставі авансового звіту. (Ці варіанти та їх комбінації розглянемо в наступних уроках.) аванс валюта розрахунок

Видача грошового авансу під звіт може здійснюватися з таких джерел:

- з каси підприємства, при цьому можливі два варіанти:

а) видача готівкових грошових коштів з каси підприємства за рахунок залишку в касі або виручки, що надійшла;

б) видача готівкових грошових коштів з каси підприємства за рахунок отриманих касиром за чеком грошових коштів з поточного рахунка підприємства в банку на витрати на відрядження у національній або іноземній валюті, господарські потреби, закупівлю сільськогосподарської продукції, закупівлю товарів, оплату послуг і виконаних робіт;

- за грошовим чеком з поточного або валютного рахунка в установі банку; при цьому в бланк грошового чека вносяться паспортні дані підзвітної особи як одержувача грошових коштів за чеком;

- грошовим (поштовим або телеграфним) переказом через установу зв'язку в місце перебування підзвітної особи;

- за допомогою гарантованого платіжного доручення через банк (цей варіант видачі описаний в Школі бухгалтера в "ДК" №42/2000 р.).

Зауважимо, що три останні джерела, тобто отримання коштів тільки з установ банку, передбачені для підприємств, що мають податкову заборгованість (п. 4.5 Порядку №21).

З каси підприємства підзвітній особі відповідно до розпорядження керівника може видаватися грошовий аванс лише на вказані в розпорядженні цілі (можливий варіант видачі авансу одночасно для вирішення виробничих питань підприємства і на витрати на відрядження, якщо це передбачене керівником).

Видача готівки з каси передбачає два варіанти: з використанням витратного касового ордера і видачу за відомістю. У разі оформлення касиром витратного касового ордера, в ньому вказується мета, на досягнення якої видається готівка підзвітній особі (відрядження, придбання цінностей і т.п.). Якщо на документі - додатку до витратного ордера (наказ, розпорядження, розрахунок і т.д.) є дозвільний підпис керівника, на витратному касовому ордері його підпис не обов'язковий. Цей варіант частіше використовується при разових виплатах підзвітним особам.

Другий варіант - це видача коштів під звіт, на службові відрядження за платіжно-розрахунковими (платіжними) відомостями, без оформлення касових ордерів.

Видача коштів особам, яких нема в списковому складі (сумісники, виконавці трудових договорів (контрактів), члени органів управління та ін.) може здійснюватися або за витратними касовими ордерами на кожного такого працівника або за окремою відомістю. Порядок встановлюється керівником підприємства.

Невикористані суми готівки, видані під звіт на господарські потреби (п.7 Порядку №21), повинні бути повернені підзвітною особою в касу підприємства не пізніше наступного дня після їх видачі. Повернення оформляється прибутковим касовим ордером.

Видача готівки під звіт проводиться за умови повного звіту такої підзвітної особи за раніше виданими під звіт сумами. Факт наявності заборгованості підзвітної особи встановлюється бухгалтерією.

Розрахунки з підзвітними особами відносяться до розрахунків підприємства з поточної дебіторської заборгованості. Для таких розрахунків у бухгалтерському обліку використовується субрахунок 372 "Розрахунки з підзвітними особами". Сальдо цього субрахунка може бути як дебетовим, так і кредитовим. Для забезпечення необхідної точності за даним субрахунком можуть відкриватися субрахунки третього порядку, наприклад: 3721 "Розрахунки з підзвітними особами за службовими відрядженнями у національній валюті", 3722 "Розрахунки з підзвітними особами за відрядженнями в іноземній валюті", 3723 "Розрахунки за витратами на господарські потреби" та інші субрахунки.

Отже, під час обліку авансів отриманих підзвітними особами слід врахувати підприємств обмеження видачі готівкових коштів. Як передбачено Указом Президента №436 та Інструкцією 21, підприємства можуть здійснювати видачу готівкових грошових коштів на господарські потреби з каси за рахунок залишку виручки в касі за відсутності податкової заборгованості.

Аванси, сплачені або отримані в іноземній валюті у зв'язку з немонетарними статтями при включенні до вартості активів (робіт, послуг) або доходу звітного періоду, перераховуються у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату сплати або одержання авансу відповідно (П(С)БО 21, п.6).

Відповідно до П(С)БО 21 у разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальникові частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів

У разі одержання від покупця авансових платежів в іноземній валюті частинами та відвантаження частинами покупцеві немонетарних активів (робіт, послуг) дохід від реалізації активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності одержання авансових платежів.

До первісної вартості придбаних за таких умов немонетарних активів у фінансовому обліку повинен бути включений підсумок усіх авансів, що були перераховані під час дії різних обмінних курсів. Підставою для оцінки імпортованих товарів та їх відображення у фінансовому обліку перш за все є відповідні витяги з поточного рахунку в іноземній валюті про перераховані суми та офіційний курс НБУ, що діяв на дату перерахування авансу. Вантажна митна декларація є первинним документом лише для відображення витрат на сплату ввізного мита, митних процедур та податку на додану вартість на імпортовані основні засоби.

У випадку, якщо придбання немонетарних активів здійснюється шляхом перерахування часткових авансових платежів в іноземній валюті, для визначення собівартості придбаного активу доцільно використовувати такі методи:

§ метод середньозваженої собівартості;

§ собівартості першого надходження (ФІФО).

Ці методи регламентуються нормами П(С)БО 9 “Запаси”. Підприємство повинне визначити свій підхід у наказі про облікову політику.

3. Пропозиції та вдосконалення обліку отриманих та виданих авансів

Помилки, яких припускаються підприємства, часто є наслідками помилок у формуванні облікової політики, відсутності системного та послідовного застосування правил обліку зобов'язань, недостатнього розуміння положень бухгалтерського обліку.

На мою думку можна виділити такі типові проблеми відображення обліку отриманих та виданих авансів:

1. Відображення підприємствами зобов'язань за отримані послуги від сторонніх організацій у складі інших поточних зобов'язань у обліку та звітності( рахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», рядок Балансу 610 «Інші поточні зобов'язання»).

2. Проблема відображення безвідсоткової фінансової допомоги, отриманої від дочірнього підприємства у складі поточних фінансових зобов'язань.

3. Облік авансів, отриманих під час постачання товарів, робіт та послуг, здійснюється за кредитом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» в кореспонденції з рахунком грошових коштів (30 «Каса» або 31 «Рахунок у банку»).

Якщо підприємство не використовує рахунок 371«Розрахунки за виданими авансами» в обліку розрахунків передоплати , то кошти, що видаються у вигляді авансів своїм постачальникам на майбутні поставки (надання послуг) відображаються за кредитом рахунка обліку грошових коштів (30 «Каса» або 31 «Рахунок у банку») і дебетом рахунка 631 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”.

Формування такої проводки некоректне. Тому що згідно інструкції за дебетом рахунку 631 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” відображається списання заборгованості за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги. Цей рахунок пасивний.

Тобто підприємство списує свою заборгованість за одержані товарно матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги до того як її відобразило в обліку, а це може привести до помилок у розрахунках.

Субрахунок 681 «Розрахунки за авансами одержаними» використовується для відображення операцій з отримання авансів від покупця відповідно до умов договору.

Аналітичний облік авансів отриманих ведеться по кожному окремому кредитору.

Можливо виділити три типових проведення на цьому рахунку:

-Кошти, одержувані підприємством від покупців (замовників) в якості авансів (попередніх оплат) відображаються за дебетом рахунка обліку грошових коштів (30 «Каса» або 31 «Рахунок у банку», та кредитом рахунка 681 «Розрахунки за авансами одержаними».

- Кошти, отримані підприємством в якості авансів (попередніх оплат), зараховані при поставці покупцям готової продукції (товарів) або при пред'явленні замовникам двосторонньо підписаного акта виконаних робіт (наданих послуг) відображаються за дебетом рахунка 681 «Розрахунки за авансами одержаними» і кредитом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками ».

- Повернення неоприбуткованих підприємством (або надміру сплачених покупцем або замовником) авансів відображається за дебетом рахунка 681«Розрахунки за авансами одержаними» і кредитом рахунка грошових коштів (30 «Каса» або 31 «Рахунок у банку», - в залежності від форми їх виплати).

Якщо підприємство не використовує субрахунок 681 «Розрахунки за авансами одержаними» , то кошти, одержувані підприємством від покупців (замовників) в якості авансів (попередніх оплат) відображаються за дебетом рахунка обліку грошових коштів (30 «Каса» або 31 «Рахунок у банку», -) та кредитом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками».

Кредит рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» показує суму платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та на інші види розрахунків.

Цей рахунок є активний, і те, що підприємство закриває заборгованість покупців (Кт. Рахунку 36) перед тим як відобразило її продажну вартість є неправильним веденням обліку.

Тому з метою правильності і коректності ведення бухгалтерського обліку попередньої оплати і уникнення негараздів, помилок у ньому потрібно використовувати рахунок 371 «Розрахунки за виданими авансами» і рахунок 681 «Розрахунки за авансами одержаними».

На мою думку можна виділити наступні шляхи вирішення зазначених проблем:

1. Заборгованість за отримані послуги у даному випадку є одною з основних позицій зобов'язань і тому повинна обліковуватись на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» та включатись до рядка 530 «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги».

2. Безвідсоткова фінансова допомога не може бути віднесена до фінансових зобов'язань, оскільки порушується головна умова віднесення до цієї категорії - платність. Фінансова допомога, надана дочірнім підприємством, є розрахунками між пов'язаними сторонами, повинна обліковуватись на рахунку 682 «Внутрішні розрахунки», включатись до рядка 600 «Поточні зобов'язання із внутрішніх розрахунків», а відповідна інформація розкривається у примітках.

3. При складанні Балансу залишки за рахунком 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» показуються підприємством згорнуто у рядку 161 як первісна вартість дебіторської заборгованості. Дані за авансами отриманими , таким чином не відображається у фінансовій звітності підприємства. Для обліку авансів отриманих передбачено використання рахунку 681 «Розрахунки за авансами отриманими». Підприємства мають право для обліку авансів отриманих використовувати відповідні рахунки 3 класу: 36, 37.

Я вважаю, що запропоновані шляхи вирішення проблем відображення обліку отриманих та виданих авансів сприятимуть їх повному та достовірному відображенню на рахунках бухгалтерського обліку. Це, в свою чергу, дозволить врегулювати взаємовідносини між суб'єктами господарювання та іншими учасниками господарських відносин під час здійснення поточних зобов'язань. Прийняття управлінських рішень здійснюється на підставі інформації про поточні зобов'язання, що формується у системі бухгалтерського обліку. Чітка організація і методика обліку нададуть можливість забезпечити отримання об'єктивної інформації для аналізу і контролю поточних зобов'язань, проведення якого сприяє ефективному формуванню, підготовці та прийняттю управлінських рішень щодо діяльності підприємства та підтриманню їхньої фінансової стійкості та платоспроможності на високому рівні.

Размещено на Allbest.ru