Організація бухгалтерського обліку за національними стандартами

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

• Вступ
• 1. Організаційно-економічна характеристика господарства та його облікова політика
• 2. Нормативне регулювання бухгалтерського обліку
• 2.1 Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"
• 2.2 Положення (стандарти) бухгалтерського обліку
• 3. Принципи організації бухгалтерського обліку у господарстві
• 3.1 Система документації
• 3.2 План документообігу та контроль за його виконанням
• 3.3 Форми бухгалтерського обліку
• 3.4 Розподіл обов'язків між обліковими працівниками
• 3.5 План рахунків бухгалтерського обліку
• 3.6 Організація зберігання документів
• 4. Шляхи вдосконалення організації бухгалтерського обліку
• Висновки і пропозиції
• Список використаної літератури

Вступ

Згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", прийнятий Верховною радою України 16 липня 1999 року №996-ХІV, бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємстві зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Для потреб управління підприємством бухгалтерський облік повинен надавати повну та своєчасну інформацію, що потребує його належної організації. В бухгалтерії організаційний процес є засобом, за допомогою якого об'єднуються трудові ресурси, матеріали, технологія, інформація для досягнення поставлених перед обліком завдань. Ефективна організація обліку сприяє оптимальному використанню ресурсів, мінімізує витрати виробництва.

Стандарт бухгалтерського обліку - це нормативний документ, що визначає правила та процедури ведення бухгалтерського обліку та складання звітності.

Необхідність стандартизації фінансового обліку у світовому масштабі та гармонізації облікових систем визначається розвитком процесів економічної інтеграції країн, створенням міжнародних корпорацій, вільних економічних зон, створенням та функціонуванням спільних підприємств, реалізацією спільних проектів.

Облік, як мова бізнесу повинен будуватися на загальноприйнятих принципах.

Приведення національних систем обліку і звітності до вимог міжнародних стандартів - це шлях до інтернаціоналізації обліку, його уніфікації та гармонізації, підвищення якості облікової інформації та довіри до неї з боку різних користувачів.

Об'єктом дослідження було обрано діюче підприємство ТОВ "СК ЛТД".

Завдання поставлені перед курсовою роботою:

1. Передати зміст нормативного регулювання бухгалтерського обліку.

2. Розкрити сутність Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та положення (стандарту) бухгалтерського обліку.

3. Відобразити принципи організації бухгалтерського обліку у господарстві.

4. Розглянути систему документації.

5. Відобразити план документообігу та контроль за його виконанням.

6. Розглянути форми бухгалтерського обліку.

7. Відобразити розподіл обов'язків між обліковими працівниками.

8. Розкрити сутність плану рахунків бухгалтерського обліку.

9. Передати зміст організації зберігання документів.

10. Розглянути шляхи вдосконалення організації бухгалтерського обліку.

Основними джерелами, на основі яких була написана ця курсова робота є нормативні документи, накази підприємства, плани, графіки організації облікових робіт, фінансова звітність підприємства, законодавчі інструкції.

1. Організаційно-економічна характеристика господарства та його облікова політика

ТОВ "СК ЛТД" - є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства.

Господарство діє на підставі Статуту та відповідно до законів України "Про фермерське господарство", а також відповідно Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України.

Воно розташовано на землях Малинівської сільської Ради. Місце знаходження господарства: Україна, Донецька область, Слов'янськ. Зареєстровано у Слов'янській районній державній адміністрації Донецької області.

Засновником Господарства є громадянин України Казацький Д.Г..

Загальна земельна площа складає 386 га, в тому числі 50,0 га - земля, передана розпорядженням Голови Слов'янської районної державної адміністрації в оренду на 49 років для ведення фермерського господарства засновнику й 336 га - площа земельних паїв, наданих в оренду 63 пайщиками.

Із природно-кліматичних умов на результати господарської діяльності ТОВ "СК ЛТД" впливають: особливості ґрунту, водні ресурси, рослинність, рельєф.

Рельєф - слабо хвилястий, пересікається балками і ярами, глибина яких досягає 20 м.

Середньорічна температура повітря +10?С. Середньорічна кількість опадів досягає 466 мм, а середньомісячна кількість опадів складає 39 мм.

Переважним ґрунтом в господарстві є чорноземи типові.

Із економічних умов господарства на результати господарської діяльності впливає розташування господарства, відстань до найближчого залізничного полотна, ринку збуту продукції, до районного та обласного центрів.

Відстань господарства до залізничного полотна - 23 км; до районного центру - м. Слов'янськ - 20 км; до обласного центру - м. Донецьк - 125 км.

Основні ринки збуту продукції знаходяться у районному центрі.

Землекористування ТОВ "СК ЛТД" знаходиться поблизу автомобільної траси Ростов - Харків.

Аналіз структури земельних угідь ТОВ "СК ЛТД" представлений в таблиці 2.1.

Аналіз показав, що для ведення сільськогосподарського виробництва господарство має тільки сільськогосподарські угіддя у вигляді ріллі і пасовищ, площа яких не змінювалася протягом останніх трьох років.

Таблиця 2.1 Структура земельних угідь

Види угідь	2010	2011	2012	Відхилення 2012 року до 2010року
	га	%	га	%	га	%	га	%
Загальна земельна площа: у т.ч. · орендована на 49 років · земельні паї	386 50 336	100 13 87	386 50 336	100 13 87	386 50 336	100 13 87	- - -	- - -
в т.ч. сільськогоспо-дарські угіддя	382	100	382	100	382	100	-	-
З них: · рілля · пасовища · багаторічні насадження	381 1 -	99.7 0.3 -	381 1 -	99.7 0.3 -	381 - -	99.7 0.3 -	- - -	- - -
Ліс	4	1	4	1	4	1	-	-

Організаційна структура ТОВ "СК ЛТД" представлена схемою 2.1.

Схема 2.1 Організаційна структура ФГ "Поляна"

Аналіз спеціалізації відображений в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Структура товарної продукції

Види реалізованої продукції	2010	2011	2012	у середньому за три роки
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис. грн.	%
озима пшениця	-	-	218,8	17,9	390,8	36,0	203,2	22,5
озиме жито	-	-	34,4	2,8	-	-	11,5	1,3
ячмінь	-	-	90,3	7,4	154,0	14,1	81,4	9,0
кукурудза	105,6	26,1	133,0	10,9	199,8	18,4	146,2	16,2
соняшник	299,5	73,9	743,5	61,0	342,2	31,5	461,7	51,0
Разом	405,1	100	1220	100	1086,8	100	904,0	100

Дані таблиці свідчать про те, що ТОВ "СК ЛТД" спеціалізується на вирощуванні насіння соняшнику (51%), а також розвинуте виробництво зерна озимої пшениці (22,5%) та кукурудзи (16,2%).

Невід'ємною частиною аналізу господарської діяльності підприємства є оцінка ефективності використання землі. Показники ефективності використання землі наведені у таблиці 2.3

Аналізуючи показники ефективності використання землі у ТОВ "СК ЛТД" за три роки роботи, можна сказати, що вони поступово покращуються з року в рік. Найвищі показники були у 2011 році, найнижчі - у 2010 році. Про це свідчать суттєві плюсові відхилення за всіма показниками. У порівнянні з передовим господарством району дані показники хоч і відрізняються, але не суттєво. Так прибуток на 100 га сільськогосподарських угідь у 2012 році по фермерському господарству менший усього на 1,8 тис. грн., товарна продукція - на 1,7 тис. грн., врожайність зернових культур нижча на 2,5 ц/га, а соняшника - на 3,1 ц/га.

Одним з найважливіших факторів підвищення ефективності використання землі є розширене відтворення родючості ґрунту. Кожного року в господарстві збільшується кількість внесених мінеральних добрив для підживлення посівів, що дає можливість при сприятливих погодних умовах значно підвищити ефективність використання земельних ресурсів.

Таблиця 2.3 Показники ефективності використання землі

Показник	Аналізоване господарство	Передове господарство району	Відхилення (+;-)
	2010	2011	2012		2012 року до 2010 року	Звітного року до передового господарства
Вихід на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.:
· валової продукції	28,6	62,0	60,0	68,5	+31,4	-8,5
· товарної продукції	41,8	103,4	87,7	89,4	+45,9	-1,7
· прибутку	5,4	10,1	9,8	11,6	+4,4	-1,8
Врожайність, ц/га:
· зернових культур	15,5	16,3	18,6	21,1	+3,1	-2,5
· соняшник	6,3	14,2	11,1	14,2	+4,8	-3,1

Наслідки господарської діяльності залежать від забезпеченості підприємства трудовими ресурсами і ефективності їх використання. Інформація про забезпеченість фермерського господарства трудовими ресурсами у 2012 році наведена у таблиці 2.4

Таблиця 2.4 Забезпеченість підприємства трудовими ресурсами

Категорії працівників	Потреба	Наявність	Забезпеченість,%
Трактористи-машиністи Шофери Зайняті на кінно-ручних роботах Службовці (керівники, спеціалісти) Інші працівники	4 1 - 2 -	4 1 - 2 -	100 100 - 100 -
Разом	7	7	100

У звітному році ТОВ "СК ЛТД" забезпечено було трудовими ресурсами у повному обсязі - у кількості 7 осіб. Достатня кількість сучасної техніки, інтенсивні технології вирощування сільськогосподарських культур, правильна організація праці дають можливість ефективно працювати при невеликій кількості працюючих.

У сучасних умовах головним шляхом зростання виробництва є інтенсифікація сільського господарства, коли зростання виробництва продукції досягається шляхом додаткових вкладень капіталу на 1 га використовуваної землі, шляхом вдосконалення технології і організації виробництва.

Для проведення аналізу інтенсифікації сільського господарства визначають і вивчають такі дві групи показників:

- показники, що характеризують рівень інтенсивності виробництва;

- показники, що характеризують економічну ефективність інтенсифікації.

Показники інтенсивності виробництва ТОВ "СК ЛТД" відображені у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Аналіз інтенсивності виробництва

Перелік показників	Показники	2012 рік у % до 2010року
	2010	2011	2012
І. ІНТЕНСИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА Припадає на 1 га с.-г. угідь: · вартість основних виробничих фондів; · сума виробничих витрат.	204,12 330,8	613,64 916,3	664,49 1022,07	325,5 309,0
ІІ. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ 1. Вартість товарної продукції в оцінці за фактичними цінами реалізації: · На 1 га с.-г. угідь; · На 1 грн. вартості основних виробничих фондів; · На 1 середньорічного працівника; 2. Сума прибутку на 1 га с.-г. угідь	417,63 2,046 101275 53,92	1033,90 1,685 174286 101,86	877,05 1,32 120755 98,05	210,0 64,5 119,2 181,8

З розрахунків видно, що рівень інтенсивності виробництва у фермерському господарстві протягом трьох років стрімко зростає. Вартість основних виробничих фондів на 1 га сільськогосподарських угідь у 2012 році в порівнянні з 2010 роком зросла на 225,5%, а сума виробничих витрат - на 209%.

Додаткові витрати виявилися достатньо ефективними, вони зумовили зростання основних показників економічної ефективності, хоча й не так стрімко: вартість товарної продукції зросла на 1 га сільськогосподарських угідь - на 110,0%, на одного працівника - на 19,2%, сума прибутку на 1 га сільськогосподарських угідь - на 81,8%.

2. Нормативне регулювання бухгалтерського обліку

2.1 Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

На підприємстві, яке я обрав для дослідження, а саме ТОВ "СК ЛТД" бухгалтерський облік ведеться відносно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Цей закон було прийнято 16.07.1999 р. Верховною Радою України. Він, зокрема, закріпив використання при реформуванні бухгалтерського обліку в нашій державі міжнародних стандартів фінансової звітності.

Впровадження національних стандартів, орієнтованих на міжнародні стандарти фінансової звітності, не передбачає демонтаж існуючої системи бухгалтерського обліку, оскільки ця система в методологічному аспекті себе виправдала, містить у собі позитивні форми та методи ведення обліку.

Приєднання України до міжнародної системи бухгалтерського обліку не є і не повинно бути самоціллю. Проте світовий досвід засвідчує, що принципи, затверджені у міжнародних стандартах, з одного боку, найбільшою мірою відповідають інтересам потенційних користувачів, аз іншого-дають змогу уніфікувати фінансову звітність і зробити її зручною у користуванні. Наведемо принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які визначені в Законі:

1. Обачності - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які мають запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

2. Повнота - всі господарські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь-яких винятків. Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та можливі наслідки операцій підприємства, яка здатна вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

3. Автономності - активи та зобов'язання підприємства повинні бути відокремлені від активів та зобов'язань інших підприємств та власників цього підприємства;

4. Сталості - постійне застосування підприємством обраних методів бухгалтерського обліку із року в рік. Зміна методів обліку повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

5. Безперервності - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме в неосяжному майбутньому;

6. Нарахування та відповідності доходів та витрат для визначення результату звітного періоду потрібно зіставити доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображуються в обліку та звітності у момент їх виникнення, а не в момент оплати грішми;

7. Превалювання сутності над формою - фінансові операції та інші події обліковуються та розкриваються відповідно до їхньої сутності та економічної діяльності, а не лише згідно з їхньою формою;

8. Історичної собівартості - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи із витрат на її виробництво і придбання;

9. Єдиного грошового вимірника - вимірювання і узагальнення всіх операцій у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності здійснюється у валюті України;

10. Періодичності - можливість розподілу діяльності підприємств на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Із 10-ти принципів, визначених Законом, два є 30всім новими, а саме: принцип обачності і принцип превалювання сутності над формою.

Перший принцип передбачає, що при віднесенні тих або інших сум на доходи або витрати, необхідно використовувати методику, що забезпечує не завищення доходів і активів, з одного боку, і не заниження зобов'язань і витрат - з іншого.

Другий принцип - принцип превалювання сутності над формою, у свою чергу змінює всю існуючу технологію бухгалтерського обліку. Цей принцип 30бов'язує відображати в обліку будь-яку господарську операцію не за формальними ознаками, а залежно від її економічного і змістового навантаження. Так, придбання векселя залежно від ситуації може бути відображено і як фінансове вкладення, і як придбання цінних паперів, і як кредитна операція, і як операція розрахункова.

Згідно із Законом методологічне керівництво процесом реформування бухгалтерського обліку має здійснювати Міністерство фінансів України, яке затверджує Положення (стандарти) бухгалтерського обліку та інші документи, що стосуються ведення і складання фінансової звітності.

Закон надає право підприємству самостійно:

- визначати облікову політику підприємства;

- обирати форму бухгалтерського обліку як певну систему реєстрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

- розробляти систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначати права окремих працівників на підписання бухгалтерських документів;

- затверджувати правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і реєстрів аналітичного обліку;

- виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням показників їхньої бухгалтерської звітності до фінансової звітності підприємства.

Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, які мають відношення до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтерії щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Законом передбачено, що головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер):

- забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені терміни фінансової звітності;

- організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

- бере участь в оформленні матеріалів щодо нестачі та відшкодування втрат від нестач, крадіжки і псування активів підприємства;

- забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах підприємства.

Відповідальність за бухгалтерський облік господарських операцій, пов'язаних з ліквідацією підприємства, включаючи оцінку майна і зобов'язань підприємства та складання ліквідаційного балансу і фінансової звітності, покладається на ліквідаційну комісію, яка утворюється відповідно до законодавства.

У Законі приділено велику увагу оформленню первинних облікових документів і реєстрів бухгалтерського обліку. Підкреслюється, що:

1. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні включати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце його складання:

- назву підприємства, від імені якого складається документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і за правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції.

3. Інформація, що міститься у прийнятих в обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку у формі подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображуються також у валюті розрахунків платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

4. Реєстри бухгалтерського обліку повинні мати назву у них зазначаються період реєстрації господарських операцій, прізвища та підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

5. Господарські операції повинні бути відображені в облікових реєстрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

6. У разі складання та зберігання первинних документів і реєстрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їхні копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їхніх повноважень, передбачених законодавством.

7. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і реєстрах бухгалтерського обліку та забезпечує їхнє належне зберігання протягом установленого терміну.

8. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і реєстрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

9. Первинні документи та реєстри бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства тільки за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законодавством. Повноважна посадова особа підприємства має право в присутності представників органів, які здійснюють таке вилучення, зняти копії документів, що вилучаються. Обов'язковим є складання реєстру документів, що вилучаються, у порядку, встановленому законодавством.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їхня наявність, стан і оцінка.

Об'єкти та періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівництвом) підприємства.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність, яку підписують керівник та головний бухгалтер підприємства. Фінансова звітність підприємства включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу діяльності підприємства та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього звітного дня кварталу (року).

Окрім того, Законом передбачено створення Методологічної ради з представників урядових організацій, професіоналів-практиків і вчених-економістів. Ця рада функціонує на громадських засадах як науково-консультаційний орган при Мінфіні України. Нею розробляються проекти національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

2.2 Положення (стандарти) бухгалтерського обліку

На підприємстві ТОВ "СК ЛТД" бухгалтерський облік ведеться відносно положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку (абревіатура П(С)БО) - нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам (МСФЗ). В Україні на 19 липня 2013 року затверджено 2 Національних положення (стандарти) бухгалтерського обліку та 29 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку:

· НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності"

· НП(С)БО 2 "Консолідована фінансова звітність"

· П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах"

· П(С)БО 7 "Основні засоби"

· П(С)БО 8 "Нематеріальні активи"

· П(С)БО 9 "Запаси"

· П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість"

· П(С)БО 11 "Зобов'язання"

· П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції"

· П(С)БО 13 "Фінансові інструменти"

· П(С)БО 14 "Оренда"

· П(С)БО 15 "Дохід"

· П(С)БО 16 "Витрати"

· П(С)БО 17 "Податок на прибуток"

· П(С)БО 18 "Будівельні контракти"

· П(С)БО 19 "Об'єднання підприємств"

· П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів"

· П(С)БО 22 "Вплив інфляції"

· П(С)БО 23 "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін"

· П(С)БО 24 "Прибуток на акцію"

· П(С)БО 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва"

· П(С)БО 26 "Виплати працівникам"

· П(С)БО 27 "Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність"

· П(С)БО 28 "Зменшення корисності активів"

· П(С)БО 29 "Фінансова звітність за сегментами"

· П(С)БО 30 "Біологічні активи"

· П(С)БО 31 "Фінансові витрати"

· П(С)БО 32 "Інвестиційна нерухомість"

· П(С)БО 33 "Витрати на розвідку запасів корисних копалин"

· П(С)БО 34 "Платіж на основі акцій"

· П(С)БО 35 "Податкові різниці"

· Примітки до річної фінансової звітності

Основний нормативний документ, що регулює порядок ведення бухгалтерського обліку на Україні, - закон "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність на Україні " № 996 -XIV, який був прийнятий 16 липня 1999 . Згідно даному законодавчому акту, перехід на нові національні стандарти бухг. обліку і звітності почався з 1 січня 2000.

Розробкою стандартів бухгалтерського обліку на Україні займається Методологічна рада з бухгалтерського обліку, який є дорадчим органом при Міністерстві фінансів України. Методологічна рада діє на підставі "Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку ". Роль Методологічної ради полягає в:

· організації розробки та розгляду проектів національних стандартів бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

· вдосконаленні методів бухгалтерського обліку на Україні.

Розроблені стандарти затверджуються Міністерством фінансів, а стандарти, що стосуються обліку в банках, затверджуються Національним банком України. Фактично Методологічна рада відповідно до закону " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність на Україні " виконує функції виконавчого органу, а Міністерство в особі управління методології бухгалтерського обліку - дорадчого.

У законі точно не визначено, хто має розробляти П (С) БО . У цьому ж законі зазначено, що Міністерство фінансів затверджує стандарти, а Методологічна рада організовує розробку та розгляд. Експерти вважають, що фактично на Україні відсутній відповідальний орган, який відповідає за реформування бухгалтерського обліку та його методологічне забезпечення.

Основними документами в системі регламентації обліку на Україні також є план рахунків та інструкція про його застосування. Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів було затверджено:

· План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій;

· Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій;

· План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ;

· Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ;

· Положення про порядок ведення обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки та інших організацій, які володіють та / або використовують об'єкти державного чи комунального майна;

· План рахунків бухгалтерського обліку банків України;

· План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва.

Однією з основних принципових відмінностей П(С)БО від МСФЗ є жорстка регламентація дій бухгалтера. В українському бухгалтерському обліку є єдиний план рахунків, який є обов'язковим для застосування всіма суб'єктами господарської діяльності.

П(С)БО традиційно орієнтуються на запити регулюючих органів (податкова служба, держкомстат та інші), в той час як МСФЗ головним чином орієнтовані на користувачів, які мають дійсний чи потенціальний фінансовий інтерес до суб'єкта звітності: акціонерів, інвесторів, контрагентів.

3. Принципи організації бухгалтерського обліку у господарстві

3.1 Система документації

облік звітність документообіг уніфікація

У зв'язку із швидким зростанням обсягу інформації, яка використовується в управлінні, значення діловодства суттєво підвищується. Це потребує його систематичного удосконалення, підвищення рівня знань та кваліфікації управлінських працівників в галузі документування та документаційного забезпечення обслуговування процесу управління.

Без упорядкування інформаційної бази, удосконалення документаційних процесів неможливо вирішити питання комп'ютеризації управління. Найвища ефективність від використання ПЕОМ може бути досягнута шляхом упорядкування всієї вихідної інформації, масовими носіями якої є документи. Впровадження автоматизованої обробки інформації дозволяє не тільки підвищити продуктивність праці, а й створювати необхідні умови для творчої, аналітичної праці.

Значну роль в справі упорядкування роботи з документами, оптимізації документаційних процесів у масштабі країни відіграє Єдина державна система діловодства (ЄДСД). Це науково упорядкований комплекс правил, нормативів та рекомендацій по веденню діловодства починаючи з надходження або створення документа до здачі його в архів.

Документальне забезпечення - комплекс операцій з готовими документами (рис. 1.1).



Рис. 1.1. Документальне забезпечення на підприємстві на підприємстві ТОВ "СК ЛТД".

Основні положення ЄДСД складаються із загальної частини, восьми тематичних розділів та додатків. Тут сформульовані загальні правила документування управлінської діяльності, викладено принцип уніфікації документів, вимоги до формулярів організаційно-розпорядчих документів, до побудови текстів документів, їх мови та стилю. Загальнодержавна система складається з численних підсистем, які перебувають на нижчих ступенях ієрархії. Виділяють функціональні та галузеві системи документації.

Функціональні системи (планова, матеріально-технічного постачання, звітно-статистична, облікова) характерні для центральних органів функціонального призначення. (Мінфін, Держкомстат, податкова адміністрація тощо). Функціональні системи тісно пов'язані між собою (система планової та облікової документації). Галузеві системи функціонують в органах галузевого управління (міністерства, відомства, галузеві відділи держадміністрації). Вони відображають специфіку тієї чи іншої сфери діяльності.

В додатках ЄДСД наведено приблизний перелік документів, які підлягають контролю за виконанням.

Обов'язковою умовою раціональної організації діловодства є автоматизація процесів діловодства. В ЄДСД пропонуються варіанти типових комплектів технічних засобів для механізації операцій з документами.

За походженням офіційні документи (службові) створюються установою або посадовою особою та оформляються у регламентованому порядку, а особисті - стосуються конкретної особи і створюються за межами сфери службової діяльності, тобто є іменними.

За призначенням, тобто за видами діяльності, документи поділяються на чотири групи:

1. Організаційно-розпорядчі - визначають такі важливі питання, як функції та права підприємства в цілому (статути, установчі договори), його структурних підрозділів, встановлення та зміну оргструктури управління, організацію процесу управління (положення, накази, листи, заяви, розпорядження тощо);

2. Фінансово-розрахункова документація забезпечує точне та своєчасне виконання фінансових зобов'язань, банківських та інших операцій, пов'язаних з рухом коштів;

3. Документація з постачання та збуту супроводжує рух товарно-матеріальних цінностей, тобто є логістичним забезпеченням підприємницької діяльності;

4. Документація з особового складу відображає всі кадрові питання організації від забезпечення кадрами до їх переміщення, професійного вдосконалення, якісного складу тощо

За кількістю питань, які в них відображені, виділяють документи прості, що містять одне питання, та складні - що містять декілька питань.

За місцем складання (виникнення) документи поділяються на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх належать такі, що готуються, оформляються і виконуються в межах тієї установи, де вони були складені. До зовнішніх відносять отримані організацією ззовні (вхідні) або направлені нею за свої межі (вихідні) документи.

За формою документи бувають індивідуальними, типовими, трафаретними. Індивідуальні створюються у довільній формі в кожному окремому випадку для вирішення конкретної управлінської ситуації. Типові - це текст-зразок, на основі якого складаються тексти документів аналогічного змісту зі збереженням основних граматичних конструкцій та формулювань. В трафаретних документах частина тексту віддруковується завчасно - це постійна інформація, а частина вписується від руки при його складанні. Трафаретні тексти, як правило, фіксуються бланками.

За стадією виготовлення розрізняють чернетки, оригінали та копії. Рукописний або машинописний документ, який відображає роботу автора над текстом, тобто опрацювання документу, є чернеткою.

Оригінал - документ, створений індивідуальним або колективним автором.

Копія - повторне, абсолютно точне відтворення оригіналу, завірене у встановленому порядку.

Зі службовими документами, що не підлягають розголошенню, можуть ознайомлюватися тільки працівники організації, які мають до них безпосереднє відношення. Ознайомлення інших осіб, видача їм документів чи копій, довідок або відомостей службового характеру допускається тільки з дозволу керівництва організації.

Публікація службових документів у пресі, оголошення по радіо, телебаченню, використання в доповідях, лекціях, виступах здійснюється відповідно до Закону України "Про інформацію" від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ.

Мовою діловодства і документації, а також взаємовідносин з органами державної виконавчої влади, міністерствами, відомствами, підприємствами, громадськими організаціями та громадянами в Україні є українська мова. У випадках, передбачених законами, мовою діловодства, документації та взаємовідносин із зазначеними вище органами та громадянами поряд з українською може бути мова більшості населення тієї чи іншої місцевості або мова, прийнятна для населення даної місцевості.

3.2 План документообігу та контроль за його виконанням

Документообіг - це рух документів від моменту їх складання (або одержання від інших підприємств, організацій), опрацювання і використання за призначенням у визначений період часу і до передачі в архів.

Головне завдання документообігу - прискорення руху документів, і чим коротше та швидше буде організовано цей процес, тим він буде ефективнішим, і користувачі зможуть вчасно отримати інформацію для прийняття рішень.

Документообіг на кожному підприємстві встановлюється головним бухгалтером і є обов'язковим для всіх працівників підприємства.

Порядок документообігу залежить від характеру й особливостей господарських операцій та їх облікового оформлення, а також від структури підприємства і його облікового апарату (бухгалтерії).

Стадії документообігу на підприємстві ТОВ "СК ЛТД":

1. надходження документів зі сторони та оформлення їх на підприємстві;

2. опрацювання і певна обробка первинних документів на підприємстві до надходження їх до бухгалтерії;

3. надходження первинних документів до бухгалтерії;

4. опрацювання документів у бухгалтерії:

· перевірка документів за формою, змістом та арифметична перевірка;

· оцінка в грошовій формі кожної операції, відображеної в документах;

· запис на документах бухгалтерських проведень;

· відображення операцій, наведених у документах, в облікових регістрах;

5. передача документів в архів бухгалтерії і забезпечення поточного зберігання документів;

6. передача документів на зберігання до архіву підприємства, а потім до державного архіву (рис. 1.2).

Перелічені етапи документообігу відображаються у спеціальному документі, який називається план (графік) документообігу.

Графік документообігу на підприємстві, в установі має забезпечити оптимальну кількість підрозділів і виконавців, через які проходить кожний первинний документ, визначити мінімальний термін його знаходження в підрозділі, а також сприяти поліпшенню облікової роботи, посиленню контрольних функцій бухгалтерського обліку, підвищенню рівня його механізації та автоматизації.

Графік документообігу оформлюється у вигляді схеми або переліку робіт із створення, перевірки та обробки документів, що здійснюються кожним підрозділом підприємства, установи, а також усіма виконавцями із зазначенням їх взаємозв'язку і терміну виконаних робіт.

Рис. 1.2. Стадії документообігу

Контроль за дотриманням графіка документообігу на підприємстві, в установі здійснюється головним бухгалтером. Вимоги головного бухгалтера щодо порядку подання до бухгалтерії або на обчислювальний пристрій необхідних документів та відомостей є обов'язковими для всіх підрозділів і служб підприємства.

3.3 Форми бухгалтерського обліку

Склад облікових регістрів, які веде підприємство, їхній взаємозв'язок, а також послідовність та способи реєстрації облікової інформації визначають форму бухгалтерського обліку.

Форма бухгалтерського обліку (ФБО) - це сукупність взаємопов'язаних облікових регістрів, а також способів відображення в них господарських операцій підприємства з урахуванням особливостей його діяльності та технології обробки інформації.

Сьогодні виділяють такі ФБО:

· меморіально-ордерна;

· журнально-ордерна;

· спрощена;

· автоматизована.

Меморіально-ордерна форма використовується переважно в бюджетних організаціях. На основі первинних документів, перевірених і згрупованих за певною ознакою, складають меморіальні ордери. У них вказується кореспонденція рахунків за госпоперацією та її сума. Усі меморіальні ордери після заповнення вносять за хронологічною послідовністю до реєстраційного журналу. Потім інформація відображається в Головній книзі за синтетичними рахунками. Переваги меморіально-ордерної форми - її відносна простота, гнучкість. Недоліки - складання великої кількості меморіальних ордерів, а також непристосованість регістрів до заповнення фінзвітності.

Спрощена форма бухобліку може вестися малими підприємствами за їх вибором. Вона передбачає два варіанти: проста та ФБО з використанням регістрів обліку майна. При застосуванні простої госпоперації відображають у Книзі обліку господарських операцій. Форма бухобліку з використанням обліку майна, окрім Книги обліку господарських операцій, передбачає також використання відомостей.

За автоматизованої ФБО збір, систематизація та обробка облікової інформації відбувається зі спеціально розробленим програмним забезпеченням. Деякі спеціалісти не вважають її формою, розглядаючи лише як спосіб ведення бухобліку.

На підприємстві ТОВ "СК ЛТД" використовується журнально-ордерна форма ведення бухгалтерського обліку.

При журнальній формі господарські операції відображаються в облікових регістрах під час надходження первинних документів або за підсумками за місяць, залежно від характеру і змісту операцій. На документах, дані яких включені до облікових регістрів, зазначають номери відповідних облікових регістрів і порядкові номери записів у них (номер рядка). За документами, дані яких відображені в облікових регістрах загальним підсумком, номер регістру і номер запису вказують на окремому аркуші, який додається до зброшурованих документів.

В облікових регістрах, показники яких переносять в Головну книгу або в інші облікові регістри, роблять відповідну позначку про це у відповідному рядку регістру. Головна книга використовується для узагальнення даних журналів, взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності. До Головної книги заносяться із журналів підсумки оборотів з кредиту рахунків.

У Головній книзі відображаються: сальдо на початок і кінець поточного місяця; обороти за поточний місяць за кредитом цього рахунку, які наводяться однією сумою; обороти за поточний місяць за дебетом цього рахунку, які наводяться сумою за кореспондуючими рахунками із журналів. Головна книга ведеться протягом календарного року. На кожний синтетичний рахунок у Головній книзі відводять окрему сторінку. Перевірку правильності записів у Головній книзі здійснюють підрахунком суми оборотів і сальдо за усіма рахунками Суми дебетових і кредитових оборотів, а також сальдо за дебетом і кредитом повинні бути відповідно рівні.

Підприємства для перевірки правильності складання облікових регістрів можуть застосовувати оборотну відомість за рахунками бухгалтерського обліку, яка складається з даних оборотів на рахунках бухгалтерського обліку. Головної книги після занесення до неї оборотів із усіх журналів. Відомості аналітичних даних заповнюються, як правило, після складання Журналів-регістрів синтетичного обліку.

Рис. 1.3. Схема журнально-ордерної форми обліку

3.4 Розподіл обов'язків між обліковими працівниками

Важливим питанням організації роботи облікового підрозділу підприємства є правильне розміщення облікових кадрів на окремих ділянках облікового процесу та найбільш ефективне використання технічних засобів обліку, що забезпечують економне та якісне ведення бухгалтерського обліку й здійснення контролю. Головний бухгалтер, будучи керівником облікового підрозділу і виконуючи покладені на нього обов'язки, особисто розподіляє і контролює роботу своїх підлеглих. Таким чином, формуються організаційні зв'язки, тобто відносини, які виникають між головним бухгалтером і підлеглими йому обліковими працівниками в процесі розподілу прав, обов'язків і відповідальності всередині бухгалтерії для забезпечення найефективнішого здійснення облікового процесу та надання інформації управлінцям.

Головний бухгалтер визначає структуру облікового апарату та розподіл обов'язків між окремими працівниками.

Для чіткої організації і планування роботи, а також раціонального розподілу праці на підприємствах будь-якої форми власності розробляються посадові інструкції на кожну посаду, передбачену штатним розкладом (крім такої категорії працівників як робітники).

Посадова інструкція - це документ, у якому зафіксовано завдання, функції, обов'язки, права та відповідальність посадової особи.

Правильно складена інструкція дозволяє чітко визначити обов'язки, права та відповідальність персоналу, запобігає виконанню функцій, які йому не належать, визначає систему взаємовідносин між керівниками та підлеглими їм працівниками.

За умови сформованої структури бухгалтерського апарату підприємства та розподілу обов'язків між окремими його працівниками організовується документообіг, тобто шлях проходження документа від його складання до здачі в архів. У графіку документообіг вказується призначення документа, хто і коли його складає, хто підписує, які показники контролює, коли і кому передає, наступне використання документа. Графік документообігу затверджується головним бухгалтером, який і здійснює контроль за його дотриманням.

На підприємстві ТОВ "СК ЛТД" також існує свій розподіл. Він має велике значення і відіграє важливу роль в підвищенні продуктивності праці. Бо правильний розподіл праці дає можливість спеціалізуватися працівникам бухгалтерії в конкретних питаннях та набувати досвіду в роботі, яку вони виконують.

Головний бухгалтер на підприємстві ТОВ "СК ЛТД" займається такими питаннями як облік формування доходів, витрат і результатів діяльності, облік праці, її оплати та відрахування на соціальні заходи. За такі питання як облік запасів та необоротних активів відповідає бухгалтер матеріального відділу, а питаннями обліку та калькулювання собівартості продукції займається бухгалтер виробничого відділу, також є бухгалтер, який відповідає за облік розрахунків з дебіторами та за зобов'язаннями та облік коштів у касі та облік коштів на поточних рахунках у банку. Існує бухгалтер договірного відділу, який займається підготовкою договорів з постачальниками і покупцями та відстеженням розрахунків за такими договорами.

3.5 План рахунків бухгалтерського обліку

План рахунків - це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку для відображення господарських операцій і) накопичення бухгалтерської інформації про діяльність підприємства, необхідної користувачам для прийняття рішень.

На сьогодні в Україні застосовують п'ять планів рахунків:

· План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій;

· План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ;

· План рахунків бухгалтерського обліку Національного банку України;

· План рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України;

· План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва.

На підприємстві ТОВ "СК ЛТД" використовується План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, який структурно складається з 10 класів, які включають балансові, номінальні та позабалансові рахунки. План рахунків зорієнтований на потреби складання фінансової та внутрішньої звітності, тому чітко розмежовані балансові рахунки, об'єднані в класи з розділами активу і пасиву балансу, номінальні рахунки для обліку витрат, доходів і результатів діяльності, а також позабалансові рахунки.

Кожен клас рахунків має конкретне призначення та тісно пов'язаний з інформаційними потребами внутрішніх і зовнішніх користувачів. У Плані рахунків використано децимальну систему кодування, за якої кожна цифра в коді рахунка визначає відповідну складову (клас, синтетичний рахунок, субрахунок). Так, код 105 означає: 1 - клас "Необоротні активи"; 0 - синтетичний рахунок "Основні засоби"; 5 - субрахунок "Транспортні засоби". Таким чином, діючий План рахунків розрахований на максимально можливу кількість 99 рахунків першого порядку, а кожен рахунок може вмістити до 9 субрахунків (рахунків другого порядку). Діючий План рахунків містить 80 синтетичних рахунків, 73 з яких призначені для всіх видів діяльності.

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 № 291, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за № 892/4185.

Класифікація рахунків бухгалтерського обліку - це групування рахунків бухгалтерського обліку за певними ознаками і встановлення загальних властивостей різних груп рахунків з метою їх вивчення і правильного застосування. Багаточисленність і різноманітність об'єктів бухгалтерського обліку викликає необхідність застосування значної кількості різних рахунків. Для правильного їх використання необхідно знати призначення кожного рахунка, його структуру і економічний зміст, тобто знати, які об'єкти враховуються на даному рахунку і які, при цьому, виходять показники, характер оборотів і сальдо, значення рахунка для контролю за господарсько-фінансовою діяльністю, у визначенні собівартості продукції, у виявленні фінансових результатів тощо.

Кожен рахунок бухгалтерського обліку має багато відмінних ознак. Проте є і загальні характерні ознаки певної групи рахунків, що дає можливість здійснити їх класифікацію. Найбільш істотними ознаками, за якими здійснюється класифікація рахунків, є:

а) отримання показників про засоби або про джерела утворення засобів;

б) ступінь деталізації одержуваних показників;

в) відношення рахунків до бухгалтерського балансу;

г) призначення і структура рахунків.

Нині діючий План рахунків містить 80 синтетичних рахунків, 73 з яких призначено для всіх видів діяльності.

Розглянемо коротко зміст розділів діючого нині в Україні Плану рахунків підприємств і організацій.

Клас 1 "Необоротні активи" включає рахунки для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зносу необоротних активів.

Клас 2 "Запаси" об'єднує рахунки для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству предметів праці, призначених для обробки, переробки, використання у виробництві та для господарських потреб, а також малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Клас З "Кошти, розрахунки та інші активи" охоплює рахунки для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті в касах, на поточних рахунках у банках), грошових документів, короткострокових векселів одержаних і фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів і витрат майбутніх періодів.

Клас 4 "Власний капітал та забезпечення зобов'язань" включає рахунки для узагальнення інформації про стан та рух коштів різновидностей власного капіталу - статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого, а також нерозподілених прибутків (непокритих збитків), цільових надходжень, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страхових резервів.

Клас 5 "Довгострокові зобов'язання" об'єднує рахунки для обліку та узагальнення даних заборгованості підприємства банкам за отримані від них кредити, за зобов'язаннями за залученими позиковими коштами, за виданими векселями, інша заборгованість, яка не підлягає погашенню протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Клас 6 "Поточні зобов'язання" охоплює рахунки для обліку даних та узагальнення інформації про зобов'язання щодо короткострокових кредитів банків та виданих векселів, розрахунків з постачальниками та підрядниками, за податками і платежами, страхуванням, з оплати праці, учасниками, за іншими операціями, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Клас 7 "Доходи і результати діяльності" включає рахунки, призначені для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій. Тут відображають валові фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій.

Клас 8 "Витрати за елементами" об'єднує рахунки для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного року за елементами витрат: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші операційні витрати. Інформація за цими рахунками необхідна для складання макроекономічних показників, зокрема показника валового внутрішнього продукту (ВВП).

Клас 9 "Витрати діяльності" охоплює рахунки, які застосовують для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності підприємства та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків.

Клас 0 "Позабалансові рахунки" включає рахунки, призначені для обліку майна і зобов'язань, які не підлягають відображенню у балансі.

Для забезпечення правильного використання рахунків при відображенні господарських операцій одночасно з прийняттям Плану рахунків Міністерство фінансів України розробляє і затверджує Інструкцію щодо його застосування. У ній наводяться, як правило, характеристика економічного змісту, призначення і структури кожного рахунка, типова кореспонденція рахунків, даються вказівки щодо порядку організації аналітичного обліку.

...