Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Аналіз виробництва яловичини в умовах розвитку її ринку

Київ 2002

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Актуальність теми зумовлюється необхідністю поліпшення системи економічного аналізу, зорієнтованої на пошук додаткових можливостей підвищення ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств за рахунок нарощування обсягу виробництва високоякісної яловичини і формування її ринку.

Дослідження показує, що за роки створення ринкових умов у виробництві яловичини і в формуванні її ринку склалися негативні тенденції. Якщо в 1990 році загальний обсяг виробництва м'яса в Україні перевищував 4 млн. тонн, то в останні роки він скоротився майже наполовину. Аналогічна ситуація склалася при виробництві яловичини, яка в структурі виробництва м'яса становить близько 50 відсотків. Знижується і економічна ефективність її виробництва. Якщо рівень рентабельності виробництва яловичини в 1990 році становив 43,7%, то в 2001 році (суспільний сектор) її виробництво було збиткове (-46%). Зниження економічної ефективності виробництва яловичини не дає можливості повною мірою використовувати тваринництво і, зокрема, скотарство для швидкого виходу аграрного сектора з кризового стану і стабілізації економічного розвитку як окремих регіонів, так і країни в цілому.

Вивчення літературних джерел показало, що вчені-економісти України, які досліджують розвиток скотарства, більше уваги приділяють теорії і практиці вирішення техніко-технологічних та організаційно-економічних питань виробництва сільськогосподарської продукції, в тому числі м'ясної продукції скотарства і недостатньо - дослідженням теоретико-прикладних проблем реформування окремих галузей. Однак в Україні вже є наукова база, яка дає змогу оцінити розвиток скотарства з використанням ринкового підходу. Із вітчизняних вчених, які займаються теоретичними і практичними питаннями реформування галузі на засадах ринкових відносин можна відзначити таких вчених, як В. Амбросова, П. Березівського, В. Бойка, В. Войтеха, В. Зимовця, Ю. Коваленка, Т. Куць, С. Поперечного, Л. Попову, П. Саблука, В. Савчука та інших вчених.

Однак, незважаючи на численні наукові розробки, питання методології і методики аналізу виробництва яловичини в умовах формування її ринку залишаються малодослідженими. У зв'язку з цим необхідними є наукові розробки теоретичних положень і практичних рекомендацій, використання яких забезпечило б ринкову орієнтацію різних видів діяльності агроформувань, у тому числі галузі скотарства, що зумовлює вибір теми дисертаційного дослідження та її актуальність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведене відповідно до наукових тематик Національного аграрного університету “Розробити систему економічного аналізу діяльності підприємств і організацій регіонального АПК” (номер державної реєстрації 0196U013081), “Формування ринкового механізму в аграрному секторі АПК” (номер державної реєстрації 0199U002510).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці методологічних і практичних положень аналізу виробництва яловичини, яке в сучасних умовах ґрунтується на інтеграції зусиль великих, середніх і малих її виробників, що є суб'єктами формування і функціонування ринку яловичини.

Відповідно до поставленої мети вирішувались такі задачі:

— вивчення й узагальнення теоретичних та практичних положень щодо розвитку виробництва яловичини в сучасних умовах становлення і функціонування її ринку;

— розробка наукового інструментарію аналізу ринково-орієнтованого виробництва яловичини;

— узагальнення і доповнення існуючих методик аналізу і прогнозу виробництва та продажу яловичини;

— оцінка стану і динаміки розвитку виробництва м'ясної продукції скотарства у Вінницькій області;

— виявлення особливостей та недоліків формування ринку яловичини, що негативно впливає на рівень життя населення регіону;

— на основі функціонально-вартісного аналізу обґрунтування стратегії ринково-орієнтованого розвитку галузі, зокрема, на виробництво конкурентоспроможної продукції.

Об'єктом дослідження є аналітичні процедури оцінки та прогнозування виробництва і продажу яловичини.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних напрямів формування системи аналізу виробництва яловичини, зорієнтованого на вимоги ринку.

Методи дослідження. В основу теоретичного і методологічного аспектів дослідження покладені базові положення вітчизняної і зарубіжної економічної науки в галузі економічного аналізу, бухгалтерського обліку, інформаційних систем, виробництва сільськогосподарської продукції та формування цільових ринків.

Для реалізації поставлених задач використовувався системно-функціональний підхід і комплекс методів економічного дослідження: монографічний, вибірковий, групування, індексний і факторний аналіз, розрахунково-конструктивний та інші статистико-математичні методи.

У дисертації використані положення законодавчих і нормативно-правових актів, статистична інформація України, Вінницької області, а також дані окремих сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм, результати особистих спостережень, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з досліджуваних проблем.

Наукова новизна одержаних результатів підтверджується комплексом теоретичних та методичних підходів до аналітичного забезпечення управління виробництвом яловичини, адаптованого до умов ринку і полягає в наступному:

— сформовано концепцію інтеграції крупнотоварних, середніх і малих виробників яловичини, що ґрунтується на синтезі їх виробничих та фінансових можливостей з метою нарощування виробництва конкурентоспроможної продукції і вирішення соціально-економічних проблем села;

— розроблено й апробовано організаційно-інформаційну модель маркетингового аналізу цільового ринку, що ґрунтується на теоретико-методологічних засадах дослідження і враховує особливості виробництва яловичини в умовах формування її ринку;

— вперше розроблено методики прогнозування виробництва яловичини з використанням нетрадиційних підходів - співвідношення обсягу виробництва молока і яловичини, запасів кормів на початок другого кварталу, шкали використання пасовищного періоду залежно від дати народження телят та віку їх реалізації, що підвищує оперативність обґрунтування перспективи виробництва та продажу яловичини;

— запропонована система організаційно-економічних заходів нарощування обсягу виробництва яловичини з врахуванням регіональних особливостей: підвищення платоспроможного попиту населення, ліквідація диспаритету цін на сільськогосподарську і промислову продукцію для села, розвиток міжгосподарської інтеграції, поліпшення кредитування та інших дотаційних механізмів державної підтримки, удосконалення ринкової інфраструктури, створення сервісних інформаційно-аналітичних і консультативно-маркетингових служб, покликаних оперативно і якісно задовольнити потреби в цих послугах суб'єктів ринку м'ясної продукції та ін.;

— обґрунтовано з використанням функціонально-вартісного аналізу передумови підвищення конкурентоспроможності яловичини - нарощування виробництва високоякісної продукції, зменшення затрат праці і кормів на її одиницю, раціональне використання тваринницьких будівель, максимальне використання зелених кормів, застосування малозатратних способів доставки кормів та ін. - як факторів зниження собівартості, а відповідно і ціни яловичини.

Практичне значення одержаних результатів полягає в уточненні та доповненні методик аналізу і прогнозу виробництва та продажу яловичини; розробці організаційно-інформаційної моделі, яка упорядковує аналітичні процедури і є передумовою прийняття суб'єктами ринку яловичини обґрунтованих управлінських рішень з розвитку скотарства, формування та функціонування цільових продовольчих ринків. Рекомендації спрямовані на поліпшення якості інформаційно-аналітичного забезпечення управління виробництвом яловичини в умовах його адаптації до ринкових умов.

Результати досліджень автора увійшли у перспективні плани розвитку племінних господарств, товарних ферм, у проектні розробки сільськогосподарських підприємств (“Паспорт технологічного проекту виробництва 5000 і більше кілограм молока від корови за рік”, “Племінний план стада симентальської породи племзаводу “Вила”). Результати дослідження прийняті до використання в галузі тваринництва та використовуються в навчальному процесі Вінницького державного аграрного університету, зокрема, “Методичні рекомендації по виконанню теми курсового проекту “Статистико-економічний аналіз виробництва яловичини”.

Особистий внесок здобувача. Особисто здобувачем сформовано концепцію інтеграції різних сільськогосподарських товаровиробників яловичини, запропоновано систему показників та алгоритмів аналізу і прогнозу виробництва та продажу яловичини, обґрунтовано систему організаційно-економічних заходів, спрямованих на відродження і стабілізацію скотарства, нарощування виробництва конкурентоспроможної продукції галузі.

Апробація результатів дослідження. Основні положення результатів дослідження доповідались і одержали схвалення на науково-практичних конференціях викладачів та аспірантів з проблем розвитку АПК у Національному аграрному університеті (1998-1999 рр.), у Вінницькому державному аграрному університеті “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (1996-2002 рр.), на Міжнародній конференції “50 років від дня заснування зооінженерного факультету” (м. Львів, 1999 р.), у доповідях на науково-практичних семінарах у районах Вінницької області “Наука - виробництву” (1997-2001 рр.).

Публікації результатів дослідження. Основний зміст дисертації викладений у 11 опублікованих працях. Загальний обсяг публікацій 3,0 друкованих аркушів. Усі публікації у наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 219 сторінках комп'ютерного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 233 найменувань, містить 24 таблиці, 15 рисунків, 34 додатки.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, зв'язок із науковими програмами, визначено мету і задачі, об'єкт і предмет, методологію і методику дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення результатів дослідження, наведено апробацію результатів та особистий внесок здобувача.

У першому розділі - “Теоретичні основи продовольчих ринків та методологія аналізу і прогнозування їх розвитку” - зроблено уточнення суті продовольчого ринку з врахуванням його формування, особливостей ринків окремих продуктів, регіональної специфіки. Запропоновано систему показників і факторів, які формують цільовий ринок та алгоритми аналізу і прогнозування виробництва та реалізації яловичини, досліджено джерела даних аналізу, запропоновано організаційно-інформаційну модель, використання якої поліпшить управління розвитком скотарства, зорієнтованим на ринок. Ринок яловичини є складовою частиною сільськогосподарського ринку, призначення якого - забезпечення населення високобілковими продуктами харчування.

Мета аналізу виробництва яловичини в умовах формування її ринку полягає в об'єктивній і повній оцінці кількісних та якісних параметрів стану, закономірностей і тенденцій його розвитку, характеристики його структури і на цій основі прогнозування формування і функціонування ринку яловичини. При аналізі цільового ринку необхідно враховувати, що виробництво яловичини повинно гарантувати задоволення попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Виробництво яловичини в умовах формування ринку є складним динамічним процесом, який аналізується з метою контролю, регулювання та вдосконалення - передумови ефективного управління розвитком її ринку.

Таке вивчення потребує комплексного підходу, алгоритм якого відображено в організаційно-інформаційній моделі аналізу.

Експертна оцінка реалізації закладеного в моделі алгоритму показує, що в сучасних умовах його розв'язання великою мірою залежить від інформаційного забезпечення, яке неможливе без створення інформаційно-сервісних і маркетингових центрів, що забезпечували б сільськогосподарського товаровиробника необхідною науково-технічною та економічною інформацією.

У другому розділі - “Оцінка стану і тенденцій формування ринку яловичини Вінницького регіону” - з використанням уточнених методик проаналізовано взаємозв'язок попиту і споживання яловичини, оцінено стан і тенденції її виробництва та фактори, що формують пропозицію яловичини.

Встановлено, що починаючи з 1991 року виробники продуктів тваринництва не були готові до впровадження енергоощадних технологій, змін у розведенні тварин, їх годівлі та утриманні. Це понизило інтерес виробників до виробництва продуктів тваринництва і, як наслідок, - до зменшення їх пропозиції, різкого збільшення витрат на одиницю продукції, пониження конкурентоспроможності. В результаті цього при 1005 тис. голів великої рогатої худоби у Вінницькій області в 1990 році до 2002 року її чисельність зменшилась до 326 тис. голів. Створилась складна на багато років ситуація, зумовлена обмеженістю відтворювальної здатності великої рогатої худоби. Занепад спеціалізованих господарств по вирощуванню ремонтного молодняку і нетелів призвів до порушення відтворювання маточного поголів'я, а самостійне вирощування племінного молодняку на малих фермах практично не ведеться. Зменшення поголів'я худоби призвело до зменшення виробництва продукції скотарства. Так, за період з 1990 по 2002 рік виробництво молока зменшилось у 4,2 рази, яловичини - в 4,7 рази, а реалізація тварин на м'ясо - в 5,9 рази. Останнім рентабельним роком був 1995, а в 1996 році збитковість була 11,8%, у 1998 році - 23% і т. д. Ціновий диспаритет у регіоні призвів до занепаду скотарства, спаду виробництва та споживання продуктів яловичини.

Вінницька область є одним із регіонів України, який має виробничий потенціал та науково-технічні можливості для виробництва достатньої кількості конкурентоспроможної яловичини, проте спостерігається нерівномірне надходження її на ринок. Це пов'язано з нерівномірністю отелів корів та збільшенням яловості, недостатнім використанням потенційних можливостей молодняку, високим рівнем падіжу худоби та ін.

Аналітична оцінка виробництва молока та яловичини у реформованих сільськогосподарських підприємствах Вінниччини за 1990-2001 рр. показала, що за цей період поголів'я великої рогатої худоби у всіх категоріях господарств зменшилось на 78 відсотків. Проте у господарствах приватного сектора поголів'я збільшилось на 26 тис. голів або на 11%. Спостерігається і нарощування потужності ферм, що підтверджується стійкою тенденцією виробництва м'яса, яке за останні два роки складало понад 100 тис. тонн.

Дослідженням встановлено, що реалізація великої рогатої худоби по відношенню до виробництва більше на 20,2%. Це сталося як за рахунок підвищення приросту живої маси великої рогатої худоби, так і за рахунок реалізації живої маси минулих періодів. Останнє слід розглядати як негативне явище, зумовлене погіршенням стану у тваринництві, зокрема не дотриманням цілого ряду технологічних норм та правил. Проте в 2001 році спостерігається тенденція до збільшення виробництва яловичини над реалізацією на 9,1%. Таке явище закономірне при інтенсифікації виробництва продукції скотарства і є передумовою нарощування її обсягів у наступні періоди.

Порівняльний аналіз виробництва яловичини на душу населення і фізіологічної норми її споживання показав, що в районах, де виробництво яловичини в 1990 році було більшим норми, то вже через 3-4 роки воно інтенсивно зменшилось, а в районах, в яких виробництво яловичини було меншим, то й спад виробництва відбувався повільніше. За 11 років виробництво яловичини зменшилося і наблизилося до критичного рівня (6,9 кг на людину), проте в 2001 році цей показник становив 30,9 кг, що свідчить про деяке поліпшення у скотарстві.

Узагальненим показником, який характеризує виробництво яловичини, є приріст живої маси на одну корову. В 2001 році виробництво яловичини на корову в усіх адміністративних районах було менше 500 кг, а в окремих районах - не перевищувало 150 кг. Наші розрахунки показують, що при виробництві приросту на корову не менше 500 кг створюються додаткові можливості для розширеного відтворення стада, а отже і для нарощування виробництва яловичини та зменшення витрат на одиницю продукції.

У третьому розділі - “Прогнозно-аналітичний підхід до обґрунтування перспективи виробництва і реалізації яловичини” - запропоновано методики прогнозування виробництва і продажу яловичини з врахуванням співвідношення виробництва молока і яловичини, залишків кормів на початок другого кварталу, часу народження і продажу молодняку, обґрунтовано з використанням функціонально-вартісного аналізу, основні можливості підвищення конкурентоспроможності яловичини.

Аналіз показав, що як в Україні, так і у Вінницькому регіоні виробництво яловичини ведеться за рахунок надремонтного молодняку від корів молочних і комбінованих порід. Зменшення поголів'я корів призводить до зменшення поголів'я телят і виробництва яловичини. У зв'язку з відсутністю методики оптимізації співвідношення виробництва молока і яловичини товаровиробник, як правило, виходить з позиції - що вироблено, те й реалізовано. Це часто призводить до того, що його діяльність низькоефективна. Нами запропонована методика, яка враховує при прогнозуванні співвідношення обсягу виробництва молока (М) і яловичини (Я) тобто (1):

ВЯ = М:Я, (1)

де ВЯ - співвідношення обсягів виробництва молока до яловичини в натуральному виразі.

За норму вважається співвідношення 10 раз. Співвідношення, яке більше 10 разів, свідчить про те, що виробництво молока більше ніж яловичини, і навпаки.

Одним із резервів збільшення виробництва продукції скотарства є раціональна організація кормової бази. Корми і їх якість залишаються основними факторами вирішення проблеми наповнення ринку вітчизняною високоякісною тваринницькою продукцією. Повноцінною годівля повинна бути протягом всього року. Проте дослідження показало, що в більшості господарств критичним періодом у годівлі тварин (це пов'язано із рівнем забезпечення кормами) є початок квітня. Знаючи запаси кормів з розрахунку на умовну голову на початок другого кварталу, можна визначитися з перспективою виробництва продукції тваринництва, обсяг якого розраховують, використовуючи функцію залежності частки виробництва продукції тваринництва в першому кварталі (у) від залишків кормів на перше квітня (х) (2):

(2).

На основі функції побудована шкала прогнозу виробництва продукції тваринництва, перевірка якої показала, що відхилення прогнозного рівня обсягу виробництва від фактичного несуттєве, і вона може використовуватись у практиці, доповнюючи традиційні методи планування.

Одним із напрямків зменшення витрат кормів і праці при виробництві яловичини є оптимальний вік реалізації молодняку великої рогатої худоби, який становить 14-19 місяців.

Використання даної шкали дозволяє товаровиробникам визначати раціональні дати реалізації молодняку з максимальним використанням пасовищного періоду, що підвищує ефективність використання природних ресурсів і знижує собівартість яловичини.

У практиці ведення скотарства застосовують два способи утримання тварин, що впливає на результативність виробництва (табл.1).

У 2000 році при середньодобовому прирості живої маси 290 г витрати на 1 голову склали 2254 грн., а собівартість 1 ц живої маси 1015 грн. Затрати праці на 1 голову та на 1 ц приросту відповідно були 75,6 і 34,5 люд.-год., витрати кормів на 1 ц приросту 18,6 ц к. од. Тому важливим фактором підвищення рентабельності є використання безприв'язного утримання тварин та забезпечення оптимального віку реалізації яловичини.

Дослідження показує, що ефективність виробництва яловичини великою мірою залежить від її конкурентоспроможності, факторами, якої крім кількості і якості продукції, є витрати виробництва, що формують ціну споживання. Функціонально-вартісна оцінка технологічних операцій та способів і умов утримання тварин дає підставу стверджувати, що значними резервами зниження собівартості яловичини є вибір способів роздачі кормів, видалення гною з приміщень, утримання худоби, заповненість приміщень.

Таблиця 1. Взаємозалежність рентабельності виробництва яловичини від способів утримання і віку реалізації молодняку

Сучасні технології виробництва яловичини передбачають, що для перевезення корму можуть використовуватись різні мобільні транспортні засоби: кошики, тачки, підвісні рейсові вагонетки, наземні вагонетки на рейсах, ручні візки, електрокари та трактори із спеціальним причепом (табл.2).

Порівняльний аналіз затрат робочого часу використання різних транспортних засобів для підвезення та роздачі кормів показав, що виробництво яловичини може бути рентабельним за різних способів (при середньодобовому прирості 763-793 г) за винятком доставки кормів до годівниць кошиками.

Для порівняльного аналізу різних способів роздачі кормів використані затрати робочого часу на одну голову згідно з нормами технологічного проектування (ВНТП-СГіП-46-1.94).

Досить трудомісткою роботою є прибирання тваринницьких приміщень. Оцінка різних способів видалення гною з приміщень (шлюзова система, рециркуляція, ланцюговий транспортер, скрепер, кінна волокуша, візок) показала, що найбільш ефективне прибирання гною за допомогою самосплавних систем, скреперами та ланцюговими транспортами, за яких витрачається 0,78; 1,03; 1,17люд.-год. на голову відповідно.

Таблиця 2. Економічна ефективність виробництва яловичини залежно від способів транспортування та розподілу кормів

Сьогодні важливим фактором, що негативно впливає на собівартість яловичини, є незаповненість тваринницьких приміщень (табл. 3).

Таблиця 3. Залежність ефективності виробництва яловичини за різного рівня заповнення приміщень

З даних таблиці 3 бачимо, що тільки стовідсоткова заповненість приміщень за всіх інших рівних умов забезпечує виробництво рентабельної яловичини.

Таким чином, використання запропонованих методик прогнозування і результатів функціонально-вартісного аналізу допомагає оптимізувати виробничу програму скотарства, створити умови для повноцінної годівлі тварин протягом року, з максимальною віддачею використати пасовищний період, визначитись із оптимальним віком реалізації молодняку, забезпечити належні умови утримання тварин, тобто створити передумови для розвитку ринку яловичини.

Висновки

1. За роки ринкових перетворень економіки Вінницького регіону в скотарстві склалися негативні тенденції: обсяг виробництва яловичини за останні 12 років знизився на 78,6 відсотка, що пов'язано як із зменшенням поголів'я, так і зниженням продуктивності худоби, в першу чергу внаслідок розпаду спеціалізованих підприємств з виробництва яловичини, в тому числі за рахунок погіршення забезпеченості кормами і не дотримання технології виробництва. Обсяг виробництва яловичини у Вінницькій області в 1990 році складав 139,5 тис. тонн, а у 2001 році - 29,8 тис. тонн, або це в 4,7 рази менше, що дає підставу стверджувати про значне зниження фізіологічно обґрунтованої норми

споживання на душу населення. У зв'язку із великим значенням яловичини в забезпеченні життєвого рівня населення об'єктивною необхідністю є нарощування обсягів її виробництва, передумовою якого є підвищення ефективності скотарства. Аналогічна ситуація склалася і в Україні в цілому.

2. Оцінка виробництва яловичини в сучасних умовах вимагає дослідження стану виробництва, процесу та напрямків використання яловичини. Однак відсутність системи показників, зорієнтованих на підвищення конкурентоспроможності яловичини, достатньої інформації та апробованих процедур аналізу виробництва яловичини в умовах формування її ринку унеможливлює ефективне управління та адекватне реагування на зміни в галузі скотарства.

3. У результаті вивчення кон'юнктури ринку яловичини Вінницької області встановлено, що:

— основним фактором, який стримує розвиток регіонального ринку яловичини є неефективне функціонування галузі скотарства, наслідком якого стало зменшення поголів'я худоби і платоспроможного попиту на яловичину;

— недостатня звітність по реалізації частини обсягу виробництва яловичини, не відрегульований механізм відносин між підприємствами переробки і реалізації яловичини з виробниками, що не стимулює розвиток внутрішнього ринку яловичини.

4. Систематизація факторів оцінки та прогнозування розвитку скотарства за принципом групування в блоки: технологічні, енергоощадні, економічні та соціальні дозволяє ефективно поєднувати при виробництві яловичини технологічні фактори з врахуванням економічних та соціальних і є передумовою інтеграції товаровиробників, зорієнтованої на підвищення її конкурентоспроможності.

5. Встановлено, що доступні інформаційні матеріали носять узагальнюючий та зорієнтований характер на систему менеджменту, маркетингу, банківської справи, бухгалтерського обліку, фінансування та кредитування, але які ще значно віддалені від широкого використання у малих тваринницьких підприємствах. Тому для таких підприємств пропонується використання для прогнозування показника-співвідношення виробництва яловичини (ВЯ = М:Я), де М - виробництво молока, Я - виробництво яловичини. Оптимальним варіантом є виробництво десяти кілограмів молока на один кілограм яловичини. Для уточнення прогнозу виробництва яловичини доцільно використовувати показники забезпечення худоби кормами на кінець першого кварталу. З використанням кореляційно-регресивного аналізу запропонована функція і розроблена на її основі шкала прогнозування виробництва яловичини, за даними залишків кормів на перше квітня, дозволяють виробникам не тільки визначити можливості подальшої годівлі тварин, але й встановити майбутній обсяг надходження продукції на ринок.

6. Згідно з прогнозом кон'юнктури регіонального ринку яловичини, стратегія діяльності виробників повинна забезпечити підвищення ефективності функціонування галузі, яка найбільшою мірою повинна використати можливості інтеграції різних за рівнем концентрації виробництва яловичини агроформувань.

7. Основними загальними напрямками організаційно-економічного забезпечення розвитку ринку яловичини як для Вінницької області, так і для інших регіонів України є:

— рентабельне ведення галузі;

— створення передумов для формування такого рівня реалізаційних цін відповідно до платоспроможного попиту на яловичину, що забезпечить досягнення нормативного споживання цієї продукції;

— підвищення інтенсивності виробництва яловичини шляхом залучення власного капіталу за рахунок зменшення витрат кормів і праці - підвищення ефективності використання ручної праці при роздачі кормів і прибиранні тваринницьких приміщень, застосування прогресивних способів утримання молодняку;

— врахування часу народження телят та віку реалізації молодняку з метою найповнішого використання пасовищного періоду;

— удосконалення ринкової інфраструктури регіону, яка забезпечує раціональну заготівлю та реалізацію яловичини до кінцевого споживача;

— створення на базі обласного і районних управлінь сільського господарства інформаційно-аналітичних і консультативно-маркетингових центрів, які здійснюють ціновий та соціально-економічний моніторинг, що дозволить оперативно і якісно задовольнити інформаційні запити суб'єктів ринку м'ясної продукції в тому числі яловичини.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Польова О.Л. Затрати робочого часу на прибирання тваринницьких приміщень // Вісник ВДСГІ.- 1998. - Вип. 2. - С. 126-130.

2. Польова О.Л. Роздача кормів із закінченим виробничим циклом та їхнє виробничо економічне порівняння // Вісник ВДСГІ.- 1998. - Вип. 2. - С. 138-142.

3. Польова О.Л. Аналіз виробництва молока та яловичини в усіх категоріях господарств в Україні та Вінницькій області // Зб. наук. праць ВДСГІ. - 1998. - Вип. 5. - С.184-191.

4. Польова О.Л. До методики прогнозування виробництва молока і яловичини залежно від запасів кормів за показниками першого кварталу // Вісник БДАУ: Біла Церква. - 1999. - Вип. 8. Частина 2. - С.148-152.

5. Польова О.Л. Використання пасовищного періоду при виробництві яловичини // Наук. вісник ЛДАВМ: Львів. 1999. - Вип. 3. Частина 2. - С.80-84.

6. Польова О.Л. Система факторів ефективності виробництва яловичини // Науковий вісник НАУ: Київ. 1999. - Вип. 18. - С.125-128.

7. Польова О.Л. Економічна ефективність використання пасовищного періоду при виробництві яловичини до різного віку реалізації молодняку великої рогатої худоби з врахуванням дати народження // Зб. наук праць ВДСГІ. 1999. - Вип. 6. -С. 68-78.

8. Польова О.Л. Аналіз формування платоспроможного попиту на сільсько-господарську продукцію // Зб. наук праць ВДАУ. 2000. - Вип. 7. - С. 229-234 .

9. Польова О.Л. Формування основних важелів продовольчого ринку // Зб. наук. праць ВДАУ. 2000. - Вип. 8. Т. 2. - С. 133-139.

10. Польова О.Л. Аналітичні аспекти зменшення виробництва молока та яловичини у реформованих сільськогосподарських підприємствах Вінниччини // Збірник матеріалів першої міжвузівської конференції аспірантів та молодих викладачів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”: Вінниця, 2001. - С. 47-48.

11. Польова О.Л. Основні фактори формування ціни на ринку продукції скотарства // Збірник матеріалів другої міжвузівської конференції аспірантів та молодих викладачів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”: Вінниця, 2002. - С. 27-28.

Анотація

виробництво яловичина ринок

Польова О.Л. Аналіз виробництва яловичини в умовах розвитку її ринку. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 - бухгалтерський облік, аналіз і аудит. - Національний аграрний університет, м. Київ, 2002.

У дисертації обґрунтовані теоретичні, методологічні і практичні аспекти оцінки обсягу і тенденцій виробництва яловичини, вдосконалені методики аналізу, розроблені нові підходи до прогнозування її виробництва, вивчена кон'юнктура ринку яловичини, встановлені причини не сформованості її ринку. Досліджені причини зменшення виробництва яловичини. Запропонована систематизація факторів оцінки та прогнозу розвитку скотарства. Обґрунтовані напрямки зниження витрат при виробництві яловичини, особливо кормів та затрат праці у тваринницьких підприємствах. Відпрацьовані основні організаційно-економічні важелі підвищення рентабельності виробництва яловичини як фактора наповнення регіонального ринку конкурентоспроможною продукцією.

Ключові слова: ринок, яловичина, виробництво, аналіз, прогноз, облік, затрати, корми, праця, рентабельність.

Аннотация

Полевая Е.Л. Анализ производства говядины в условиях развития её рынка. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04 - бухгалтерский учет, анализ и аудит. - Национальный аграрный университет, г. Киев, 2002.

В диссертации обоснованы теоретические, методологические и практические аспекты оценки объемов и тенденций производства говядины, усовершенствованы методики анализа, разработаны новые подходы к прогнозированию производства говядины, изучена конъюнктура ее рынка, установлены причины не формирования ринка говядины. Исследованы причины уменьшения производства говядины.

В работе предложены и обособлены направления повышения

интенсивности мясного скотоводства путем привлечения собственного капитала за счет уменьшения затрат кормов и повышения производительности труда при производстве говядины. Управление повышением рентабельности животноводческой продукции должно учитывать время рождения телят и возраст реализации молодняка при рациональном использования пастбищного периода.

Наведены методики определения дополнительных возможностей за счет рациональной реализации молодняка, исследованы пути повышения производительности труда при раздаче кормов и уборке животноводческих помещений, определены оптимальные условия содержания молодняка.

Исходя из результатов исследования, производители могут выбрать выгодный вариант производства говядины, при котором будут минимизированы затраты кормов и труда при получении приростов живой массы молодняка крупного рогатого скота.

Предложена систематизация факторов оценки и прогноза развития скотоводства. Обоснованы направления снижения затрат при производстве говядины, в особенности кормов и затрат труда в реформированных животноводческих предприятиях. Отработаны организационно-экономические рычаги повышения рентабельности производства говядины как основного фактора развития ее рынка.

Ключевые слова: рынок, говядина, производство, анализ, прогноз, учет, затраты, корма, труд, рентабельность.

Summary

Polevaya E.L. The analysis of manufacture of a beef in conditions of development of its market. - Manuscript.

Dissertation on reception of a scientific degree of the candidate of economic sciences behind a specialty 08.06.04 - accounting, analysis and audit. National agricultural university, Kiev, 2002.

In the dissertation are proved theoretical, methodological and practical aspects of an estimation of volumes of manufacture of a beef advanced ways of the operative analysis developed new approaches to forecasting its manufacture and investigated market condition of a beef established reasons not displays of laws of development of the market. The investigated reasons of reduction of manufacture of a beef. The offered ordering of the factors of an estimation and forecast of development of cattle breeding. The proved directions decrease of expenses by manufacture of a beef, in particular of forages and expenses of work in the reformed small cattle-breeding enterprises. The fulfilled economic levers of increase of profitability of manufacture of a beef as to the factor expansion of a market infrastructure of region, realization of price and socio economic monitoring.

Key words: market, beef, manufacture, the analysis, forecast, account, expense, forages, work, profitability.

Размещено на Allbest.ru