Організація і методика обліку праці та заробітної плати на підприємствах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Економічна сутність обліку праці та заробітної плати

1.1. Поняття обліку праці та заробітної плати

1.2. Законодавча нормативна база формування обліку праці та заробітної плати

2. Організація обліку формування обліку праці та заробітної плати

2.1. Документальне оформлення обліку праці та заробітної плати

2.2. Синтетичні та аналітичні рахунки обліку праці та заробітної плати

3. Формування обліку праці та заробітної плати на матеріалах товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-ГТВ”

3.1. Характеристика діяльності та структура бухгалтерії підприємства

3.2. Організація формування обліку праці та заробітної плати на

підприємстві

3.3. Удосконалення формування обліку праці та заробітної плати на підприємстві

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

На кожному підприємстві, галузі, організації чи установі в Україні має бути реальна і достовірна інформація про заробітну плату, її розмір, нарахування, утримання, виплату. Таку інформацію повинен забезпечити бухгалтерський облік.

Здійснення будь-якого господарського процесу обов'язково пов'язане із застосуванням праці та її оплатою. Облік цього процесу має забезпечити контроль за використанням праці, рівнем її оплати, здійсненням розрахунків з робітниками і службовцями. Зрозуміло, що саме цей облік потребує особливої точності, оскільки він зачіпає матеріальні інтереси людей.

Питання заробітної плати завжди цікавило і цікавитиме населення, адже це один із основних засобів існування сучасної людини, в цьому і спостерігається актуальність обраної мною теми. В Законі України “Про оплату праці” зазначається, що заробітна плата ? це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Заробітна плата є основним джерелом доходів працівників і найсильнішим мотиватором трудового потенціалу більшості населення. В свою чергу витрати на оплату праці були і залишаються важливою економічною категорією, яка характеризує ефективність продуктивності праці.

Підприємство самостійно, але відповідно до законодавства, установлює штатний розклад , форми і системи оплати праці, преміювання. Урахування праці і заробітної плати ? один із найважливіших і складних ділянок роботи, що потребують точних і оперативних даних, у яких відбивається зміна чисельності робітників, витрати робочого часу, категорії робітників, виробничих витрат.

Актуальність роботи полягає в тому, що облік праці та заробітної плати займає одне з центральних місць в системі обліку на підприємстві. Заробітна плата є основним джереом доходів робітників фірм, підприємств. Праця працюючих є необхідною складовою частиною процесу виробництва, споживання та розподілу створеного продукту.

Теоретичні питання щодо бухгалтерського оплати праці підіймали такі відомі вчені як Д. Рікардо, У. Бетті, А. Маршал, А. Сміт, Ж.Б. Сей, Дж. Кейнс, В.Д. Баршевич, Ф.Ф. Бутинець, Т.Г. Завіновська, В.В. Кулішова, В.В. Сопко, П.Я. Хомин, П.М. Гарасим, Т.А. Бутинець, Н.Л. Жук, Г.А Семенов, Л.О. Андрущенко Л.О. та інші.

Метою дослідження є висвітлення теоретичних знань пов'язаних із обліком праці та заробітної плати.

Об'єкт дослідження - облік праці та заробітної плати на підприємствах.

Предмет дослідження ? організація і методика обліку праці та заробітної плати на підприємствах.

Для розкриття теми курсової роботи треба виконати такі завдання:

? розкрити сутність поняття обліку праці та заробітної плаи;

? дослідити законодавчо-нормативну базу формування обліку праці та заробітної плати;

? вивчити документальне оформлення обліку праці та заробітної плати;

?охарактеризувати синтетичні та аналітичні рахунки обліку праці та заробітної плати;

? проаналізувати формування обліку праці та заробітної плати на матеріалах досліджуваного підприємства;

? визначити шляхи досконалення формування обліку праці та заробітної плати.

1. Економічна сутність обліку праці та заробітної плати

1.1 Поняття обліку праці та заробітної плати

Основним джерелом доходів найманих працівників є і надалі залишатиметься заробітна плата. Нині саме заробітній платі належить переважаюче значення в мотиваційному механізмі. Заробітну плату як економічну категорію відносять до числа найскладніших. У науковій економічній літературі можна зустріти понад два десятки визначень заробітної плати. Найпоширенішими є визначення заробітної плати, як частки суспільного продукту (національного доходу), що розподіляється за працею між окремими працівниками.

Закон України “Про оплату праці” визначає економічні та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про оплату праці” заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу [3].

Організація оплати праці проводиться на основі:

? законодавчих та інших нормативних документів;

? генеральної угоди на державному рівні;

? галузевих, генеральних угод;

? трудових договорів.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1.1. Загальна схема організації бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці [17, c.321]

Згідно зі статтею 96 Кодексу законів про працю України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка складається з тарифних сіток, тарифних ставок, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційних характеристик.

Тарифна система оплати праці - це сукупність правил, за допомогою яких забезпечується порівняльна оцінка праці, залежно від кваліфікації, умов її виконання, відповідальності, значення галузі та інших факторів, що характеризують якісну сторону праці.

Тарифна система оплати праці включає:

а) тарифну сітку - коефіцієнти, які присвоюються робочим в залежності від кваліфікації;

б) тарифні ставки - суми, які нараховуються за певний проміжок часу (година, день) працівникам відповідної кваліфікації (розряду).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт в залежності від їх складності, а робітників - в залежності від їх кваліфікації та відповідальності по розрядах тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі: тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється в розмірі, перевищеним законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати; міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок [24, c.180].

До фонду оплати праці включаються: основна заробітна плата, додаткова заробітна плата й інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців/

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційна виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій[24, c.181].

До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами та положеннями, компенсаційні й інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або здійснюються понад встановлених зазначеними актами норм.

На підприємстві застосовують дві форми оплати праці: погодинна та відрядна.

Погодинна - нарахування заробітної плати залежить від фактично відпрацьованого часу і встановленої норми оплати за одиницю часу. Погодинна оплата праці одна з форм оплати праці і передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період.

Інженерно-технічні працівники отримують заробітну плату, нараховану згідно з встановленим окладом пропорційно відпрацьованого часу. Дні, в які робітник виконує державні або суспільні обов'язки, оплачується в загальному порядку.

Погодинна заробітна плата - форма оплати праці, коли обсяг виконаної роботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми погодинної оплати праці - проста та погодинно-преміальна.

При простій погодинній оплаті заробіток визначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам з погодинною заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин.

При погодинно-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань. Обов'язковою умовою преміювання є виконання місячного плану по технологічних етапах та обслуговування робітниками робочих місць, а також відсутність браку та простоювання машин та обладнання. Премії робочим нараховуються по місячних результатах роботи пропорційно відпрацьованого часу. Їх межовий розмір не повинен перевищувати 70% заробітку по тарифних ставках [22, c.211].

Відрядна - нарахування заробітної плати проводиться за вироблену якісну продукцію по установлених розцінках за оплату одиниці продукції. Тому заробіток залежить від обсягів виконаної роботи і потребує якості роботи.

У відповідності до форм оплати праці підприємство може встановлювати систему оплати праці.

Система оплати праці - це сукупність правил, які визначають співвідношення між мірою праці й мірою винагороди працівників.

Пряма відрядна. При прямій відрядній формі оплаті праця працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від рівня виконаних норм виробки. Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

Непряма відрядна система праці - застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників). Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують.

Відрядно-преміальна - до прямої заробітної плати нараховується премія за окремі якісні показники роботи.

Відрядно-прогресивна - об'єм робіт виконаний зверх норми сплачується по збільшених розцінках.

Відрядна заробітна плата може бути індивідуальною та груповою (бригадною). При останній заробітна плата за виконані роботи розподіляється між членами бригади пропорційно розрядах робітників та кількості відпрацьованих ними годин.

Акордна - заробітна плата нараховується за комплекс виконаних робіт у встановлений термін по відповідних розцінках. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягненні показники в роботі [22, c.213].

Вибір системи оплати цілком і повністю є прерогативою роботодавця, але повинен бути оговорений з робітником у встановленому законодавством порядку. Правильно дібрана система заробітної плати, яка враховує особливості трудового процесу, завдання, що стоять перед конкретним робочим місцем, професією і кваліфікацією робітника, його особисті інтереси, є ефективним організаційним засобом мотивуючим фактором.

1.2 Законодавча нормативна база формування обліку праці та заробітної плати

Відповідно до Закону України “Про оплату праці” заробітна плата -це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства [3].

Для регулювання питань оплати праці використовують закони, нормативні акти, Постанови Кабінету Міністрів України, інструкції, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається Конституцією України [1], Кодексом законів про працю [9], міжнародно-правовими актами, Законами України “Про оплату праці” [3], “Про колективні договори й угоди” [5] та іншими законами, Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” [12], Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 26 “Виплати працівникам” [13], Податковим кодексом в частині “Податок на доходи фізичних осіб” [8], Наказом Державного комітету статистики “Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці” [10], “Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати”.

Основним законодавчим актом є Конституція України, на якому базується все законодавство, у тому числі і законодавство про працю.У ст.43-46 Конституції України сказано, що кожен має право на працю, на відпочинок, на соціальний захист, на безпечні і здорові умови праці і на заробітну плату, причому не нижче встановленого мінімуму. Цікаве те, що кожен громадянин має право на своєчасне отримання винагороди за свою працю і це його право захищається законодавством. Держава при цьому повинна створювати умови, необхідні громадянинові для повної реалізації своїх прав [1].

Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці. Цим Коденксм встановлюються норми оплати праці і гарантії для працівників [9].

Закон України про оплату праці визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах на підставі трудового договору з підприємствами, установами всіх форм власності та господарювання, і спрямований на забезпечення відтворювальної та стимулюючої функції заробітної плати [3].

Контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємстві здійснюється: Міністерством праці України та його органами; фінансовими органами; органами Державної податкової інспекції; професійними спілками та іншими органами (організаціями), що представляють інтереси найманих працівників. Вищий нагляд за додержанням законодавства про оплату праці здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори.

2. Організація обліку формування обліку праці та заробітної плати

2.1 Документальне оформлення обліку праці та заробітної плати

Відповідно до статті 9 п. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для бухгалтера важливо не тільки знати, як здійснювати такий облік та нараховувати заробітну плату, але і те, як це правильно документально оформити. Оскільки без правильно оформленого документа все інше втрачає значення [2].

Згідно статей 4, 14, 18 Закону України “Про державну статистику” [4], враховуючи положення статей 80, 81, 95 Цивільного кодексу України [6], частини восьмої статті 19 та статті 55 Господарського кодексу України [7], з метою подальшого вдосконалення державних статистичних спостережень підприємств, установ, організацій щодо обліку особового складу, використання робочого часу та розрахунків з працівниками із заробітної плати був прийнятий Наказ Держкомстату України від 5 грудня 2008 року № 489 “Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці”. Відповідно до нього були затверджені і введені в дію з 1 січня 2009 року нові форми первинної облікової документації з питань обліку особового складу, використання робочого часу, розрахунків по заробітній платі, а саме: № П-1 “Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу”; № П-2 “Особова картка працівника”; № П-3 “Наказ (розпорядження) про надання відпустки”; № П-4 “Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту)”; № П-5 “Табель обліку використання робочого часу”; № П-6 “Розрахунково-платіжна відомість працівника”; № П-7 “Розрахунково-платіжна відомість (зведена)” [10].

Нові типові форми первинного обліку розроблені для систематизації та визначення стандартного уніфікованого переліку показників, що потрібні для складання звітних форм державних статистичних спостережень з праці; удосконалення їх дизайну, полегшення заповнення і ведення респондентами, зокрема в електронному вигляді.

Форми первинного обліку подані відповідно до норм діючого законодавства з врахуванням змін, що передбачені проектом нового Трудового кодексу України. При розробці системи показників відповідних типових форм враховані міжнародні рекомендації та стандарти системи показників зі статистики зайнятості й оплати праці, пропозиції респондентів та користувачів інформації з питань статистики праці.

Оформлення працівника на роботу здійснюється на основі наказу (розпорядження) про прийняття на роботу, який складається у довільній формі.

У наказі про прийняття на роботу, повинні міститися: найменування підприємства; номер та дата наказу; дата прийняття на роботу; дата закінчення трудового договору (у разі укладення строкового трудового договору (контракту); назва структурного підрозділу, до якого приймається працівник; назва професії (посади), кваліфікація; умови прийняття на роботу; умови роботи; оклад (тарифна ставка); відомості щодо встановлення надбавок (у разі їх встановлення); підпис керівника підприємства; відмітка про ознайомлення.

Облік особового складу працівників підприємства веде відділ кадрів, інспектор з кадрів або інша уповноважена особа.

Основним документом про трудову діяльність є трудова книжка. Ведуть її на кожного працівника, який пропрацював на підприємстві понад 5 днів, включаючи осіб, які є власниками чи співвласниками підприємства. На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.

Для обліку трудових книжок на підприємстві ведуть Книгу обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них, Книгу обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, Акт на списання бланків трудових книжок або вкладишів до них.

У книзі обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них обліковуються операції, пов'язані з одержанням і витрачанням бланків книжок.

Зазначена книга ведеться бухгалтерією підприємства [15, c.211].

Книга обліку руху трудових книжок і вкладишів до них ведеться відділом кадрів підприємства. В ній реєструються усі трудові книжки видані та прийняті від працівників при влаштуванні на роботу. Бланки трудових книжок і вкладишів до них обліковуються як документи суворої звітності.

На працівника відкривається особова картка, в якій зазначаються необхідні анкетні дані і всі зміни, які відбуваються у його роботі і водночас роблять позначку про прийняття на роботу у трудовій книжці. Записи в ній здійснюються на підставі паспорта, трудової книжки, військового квитка, диплома, наказів про приймання, переведення та звільнення.

На керівних та інженерно-технічних працівників, службовців, матеріально-відповідальних осіб і наукових керівників, крім особових карток, заповнюється особовий листок з обліку кадрів. На наукових керівників, крім того, заповнюється особова картка наукового працівника.

Крім того кожному працівнику присвоюється табельний номер, який у подальшому проставляється на всіх документах, котрі стосуються цього працівника.

Регулювання трудових відносин між працівником і роботодавцем здійснюється за допомогою трудових договорів і угод. Особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі довгострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Для обліку використання робочого часу застосовують табель обліку використання робочого часу. Табелі ведуть у структурних підрозділах підприємства. В табелі зазначають підрозділ, на який мають відноситися витрати з оплати праці, і відмічають назву аналітичних рахунків споживачів. Табель являє собою іменний список усіх працівників з позначками проти кожного прізвища про використання робочого часу. У табелі проставляють за датами відпрацьований час, неявки на роботу із зазначенням причини.

Табель обліку робочого часу заповнюється двічі, так як заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. За першу половину місяця - для нарахування авансових платежів та за весь місяць - для розрахунку заробітної плати за місяць. В кінці місяця у табелі підсумовується загальна кількість відпрацьованих днів (годин) і днів (годин) неявок на роботу.

Нова форма табелю може бути рекомендована для використання і застосовується як формалізований набір показників у складі первинного обліку підприємства щодо використання робочого часу, потрібний для заповнення форм державних статистичних спостережень.

Табель також застосовується для наступних цілей: розрахунок заробітної плати; складання статистичної звітності з праці; контроль за дотриманням працівниками встановленого режиму робочого часу; облік використання робочого часу всіх категорій працівників, що уклали трудовий договір.

Підприємство при потребі має право використовувати й іншу форму табелю щодо вирішення відповідних завдань. Тоді підприємство обов'язково повинно здійснювати первинний облік показників щодо явок та неявок працівників, визначених формами державних статистичних спостережень з питань праці [26, c.324].

Для відображення завдання та обліку обсягу фактично виконаних робіт, відпрацьованого часу і нарахування оплати праці у промисловості, будівництві, допоміжних виробництвах, майстернях застосовують наряд на відрядну роботу.

Він є двох варіантів: для бригади та індивідуальний.

Зведеним документом, який відображає розрахунки з робітниками і службовцями, є розрахунково-платіжна відомість. Ця відомість складається щомісяця у розрізі працівників. Відомість складається з чотирьох частин. У першій частині вказується прізвище, ім'я, по-батькові кожного працівника і його посада, у другій - суми всіх видів нарахованої заробітної плати, в третій - утримання за їх видами, а в четвертій - суми, які належать до виплати.

Видача авансу на підприємстві виконується за відомістю на виплату грошей. Дані про аванс, який виплачується, про суми утримання податків, які обчислюються по заробітній платі, та інші утримання записуються протягом місяця у відкриту на поточний місяць розрахунково-платіжну відомість.

У відомості “Розрахунок заробітної плати” вказано суму заробітної плати, яка нарахована, і суму до видачі.

Нарахування заробітної плати проводиться на основі даних первинних документів з обліку виробітку, фактично відпрацьованого часу, доплатних листків та інших документів. Одночасно проводиться розрахунок всіх утримань із заробітної плати і визначається сума, що належить до видачі [21, c.179].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.2.1. Схема облікового процесу нарахування заробітної плати [21, c.185]

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.2. Схема облікового процесу утримань із заробітної плати [21, c.188]

Отже, для документального оформлення витрат по заробітній платі використовують такі основні первинні документи: наказ (розпорядження) про прийняття на роботу, трудова книжка, книгу обліку бланків трудових книжок і вкладишів до них, книгу обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, акт на списання бланків трудових книжок або вкладишів до них, особову картку;особовий листок з обліку кадрів, особову картку наукового працівника; табельний номер; трудовий договір і угоду, табель обліку використання робочого часу, наряд на відрядну роботу, розрахунково-платіжну відомість, відомість на виплату грошей, відомість “Розрахунок заробітної плати” [16, c.352].

2.2 Синтетичні та аналітичні рахунки обліку праці та заробітної плати

Синтетичний облік розрахунків із оплати праці ведеться на пасивному рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”, який має два субрахунки:

661 “Розрахунки за заробітною платою”;

662 “Розрахунки з депонентами” [14].

За кредитом рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога за тимчасовою непрацездатністю, інші нарахування, за дебетом ? виплата заробітної плати, премій, допомоги тощо, а також суми утриманих податків, платежів за виконавчими документами, вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів в рахунок заробітної плати та інші утримання із сум оплати праці персоналу. Структуру рахунку 66 відображено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Структура рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” [23, c.241]

Номер рахунка	Назва рахунка	Код субрахунка	Назва субрахунка
66	Розрахунки з оплати праці
		661	Розрахунки за заробітною платою
		662	Розрахунки з депонентами

Нараховані, але не одержані персоналом у встановлений строк суми з оплати праці відображаються по дебету субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою” та кредиту субрахунку 662 “Розрахунки з депонентами”.

Аналітичний облік розрахунків по заробітній платі ведеться на підприємстві по кожному працівнику.

Сума всіх нарахувань заробітної плати за кожним аналітичним рахунком (тобто по кожному працівнику) дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунку 66 за звітний період, тобто сумі нарахованої заробітної плати по цеху, відділу і підприємству в цілому.

Сума всіх утримань за аналітичними рахунками дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунку 66. Сума у графі розрахунково-платіжної відомості “Сума до виплати” аналітичних рахунків дорівнює кредитовому сальдо синтетичного рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці”.

Схема бухгалтерських проводок з обліку розрахунків з робітниками і службовцями, складена відповідно щодо чинних нормативних документів, наведена нижче в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2. Схема бухгалтерських проводок [25, c.247]

Рахунок 661 "Розрахунки за заробітною платою".
Кредит рахунків	Д	К	Дебет рахунків
641	Утриманий із заробітної плати прибутковий податок	Нарахована заробітна плата, премії, доплати, надбавки та інші виплати робітникам за здійснення робіт що пов'язані з капітальними інвестиціями (монтаж обладнання, ремонт основних засобів, тощо)	151, 152, 153, 154, 155
651	Утримані із заробітної плати внески до Пенсійного фонду	Нарахована з/п, премії, доплати, надбавки та інші виплати робітникам основного та допоміжного виробництва за виготовлення продукції, здійснення робіт, надання послуг	23
653	Утримані із заробітної плати внески на соціальне страхування на випадок безробіття	Нарахована з/п робітникам за виправлення браку, раніше виявленого у виробництві	24
685	Утримані із з/п суми за виконавчими листами (аліменти тощо)	Нарахована з/п, премії, надбавки, доплати та інші виплати робітникам за роботи пов'язані з витратами майбутніх періодів	39
685	Утримані із з/п профспілкові внески	Нараховані суми оплат відпусток працівникам підприємства	471
24	Утримані із з/п суми допущеного браку	Нараховані виплати працівникам, що відносяться до цільового фінансування	48
372	Утримані із з/п суми неповернутих вчасно підзвітних сум	Нараховані суми виплат по соціальному страхуванню (лікарняні тощо)	652, 654
375	Утримані із з/п суми завданого підприємству збитку	Нарахована з/п, премії, доплати, надбавки та інші виплати загально виробничому персоналу підприємства	91
377	Утримані із з/п позики, раніше видані працівникам підприємства	Нарахована з/п, премії, надбавки, доплати та інші виплати адміністративному персоналу підприємства	92
684, 685	Утримані із з/п суми, що відносяться до інших операцій (розрахунки з квартиронаймачами, іншими дебіторами та кредиторами тощо)	Нарахована з/п робітникам за роботи, пов'язані зі збутом продукції та працівниками торговельних підприємств	93
71	Утримані із з/п суми які є для підприємства іншим операційним доходом	Нарахована з/п яка відноситься на інші витрати операційної діяльності підприємств	94
41	Утримана із з/п частка пайового капіталу	Нарахована з/п, яка відноситься до надзвичайних витрат підприємства (за ліквідацію наслідків аварій, стихійного лиха, техногенних катастроф тощо)	99
46	Утримані із з/п суми, які відносяться до неоплаченого капіталу підприємства	Нараховані суми виплат за рахунок прибутку	443
30	Видана з каси заробітна плата
31	Перераховані кошти з рахунків в банку на особові рахунки працівників для отримання з/п
33	Видана з/п за рахунок інших коштів
70	Видана натуральна з/п
662	Депонована з/п
661	Повернута в касу надлишково виплачена з/п

Рахунок 66 “Розрахунки з оплати праці” кореспондує:

Таблиця 2.3. Кореспонденція рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” [20, c.310]

за дебетом з кредитом рахунків:	за кредитом з дебетом рахунків:
24	"Брак у виробництві"	15	"Капітальні інвестиції"
30	"Каса"	23	"Виробництво"
31	"Рахунки в банках"	24	"Брак у виробництві"
33	"Інші кошти"	30	"Каса"
37	"Розрахунки з різними дебіторами"	31	"Рахунки в банках"
		39	"Витрати майбутніх періодів"
41	"Пайовий капітал"	47	"Забезпечення майбутніх витрат і платежів"
46	"Неоплачений капітал"
64	"Розрахунки за податками й платежами"	48	"Цільове фінансування і цільові надходження"
65	"Розрахунки за страхуванням"	65	"Розрахунки за страхуванням"
66	"Розрахунки з оплати праці"	66	"Розрахунки з оплати праці"
68	"Розрахунки за іншими операціями"	81	"Витрати на оплату праці"
		85	"Інші затрати"
70	"Доходи від реалізації"	91	"Загальновиробничі витрати"
71	"Інший операційний дохід"	92	"Адміністративні витрати"
		93	"Витрати на збут"
		94	"Інші витрати операційної діяльності"
		99	"Надзвичайні витрати"

Нарахована заробітна плата, яка належить працюючим, обліковується на рахунках: бухгалтерський заробітний рахунок

Д-т 23 “Виробництво” (робітників основного і допоміжного виробництва за виготовлену продукцію або виконані роботи)

Д-т 91 “Загальновиробничі витрати” (цеховому персоналу і робітникам по догляду за обладнанням)

Д-т 92 “Адміністративні витрати” (адміністративному і обслуговуючому персоналу підприємства в цілому)

Д-т 93 “Витрати на збут” (робітникам за пакування, навантаження готової продукції при відправці покупцям після здачі її на склад)

Д-т 15 “Капітальні інвестиції” (робітникам за роботи по капітальному будівництву і капітальному ремонту основних засобів та інших роботах по створенню основних засобів, необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів)

Д-т інших рахунків залежно від характеру затрат праці,

К-т 661 “Розрахунки за заробітною платою”.

За дебетом рахунка 661 “Розрахунки за заробітною платою”обліковуються операції: за утриманнями із заробітної плати, виплаті готівкою і депонуванні.

Із нарахованих зарплат проводяться обов'язкові утримання, утримання для відшкодування заподіяних підприємству збитків з вини працюючих і добровільні утримання.

До обов'язкових відносяться:

а) утримання прибуткового податку:

Д-т 661 “Розрахунки за заробітною платою”

К-т 64 “Розрахунки з бюджетом”

б) утримання до пенсійного фонду:

Д-т 661 “Розрахунки за заробітною платою”

К-т 651 “Розрахунки за пенсійним забезпеченням”

в) утримання до страхового фонду:

К-т 652 “Розрахунки за соціальним страхуванням”

г) утримання до страхування на випадок безробіття:

К-т 653 “Розрахунки по страхуванню на випадок безробіття”

д) утримання по виконавчих документах:

685 “Розрахунки з іншими кредиторами”.

З дозволу працюючих з заробітної плати можуть бути утримані нестачі і втрати від псування цінностей (К-т 375), за допущений брак виробництва з вини працівників (К-т 24) [18, c.188].

За письмовими заявами із заробітної плати бухгалтерія може здійснити вирахування на оплату індивідуальних позик, оформлених через підприємство, по добровільному страхуванню, за товари, продані в кредит.

Різниця в сумі нарахованої зарплати і утриманнями всіх видів належить виплаті готівкою з каси або через банкомат або платіжні картки.

Для одержання готівки на зарплату до банку подаються такі документи: грошовий чек і платіжні доручення на перерахування: утримань і нарахувань на зарплату (прибуткового податку, до пенсійного фонду, страхового, фонду страхування на випадок безробіття та фонду страхування від нещасних випадків).

Одержана сума прибуткується касою:

Д-т 30 “Каса”

К-т 31 “Рахунки у банках”.

Протягом трьох повних робочих днів здійснюється виплата зарплати готівкою з каси (Д-т 66, К-т 30). Після цього платіжні відомості закриваються. Проти прізвищ працюючих, котрі не одержали зарплату, ставиться штамп або пишеться від руки “депоновано”. Прізвища і суми депонентів переносяться до окремої відомості або книги, а загальна сума відображається на рахунках:

Д-т 661 “Розрахунки за заробітної платою”

К-т 662 “Розрахунки з депонентами”.

Сума депонованої зарплати наступного дня здається в банк на поточний рахунок.

Аналітичний облік розрахунків з працюючими з заробітної плати організується за особовими рахунками працюючих, видами оплат і утримань [19, c.158].

3. Формування обліку праці та заробітної плати на матеріалах товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-ГТВ”

3.1 Характеристика діяльності та структура бухгалтерії підприємства

ТОВ “Інтер-ГТВ” створено в результаті реструктуризації на базі підприємства ВАТ “Білоцерківський завод гумових технічних виробів”. Підприємство “Завод гумових технічних виробів” введено в дію в 1976 році в складі “Виробничого об'єднання шин і РАІ”. У 1981 році виділено в окреме самостійне підприємство. У 1995 році на підставі Указу Мінпромполітики України від 31.03.1995 р. № 20 у процесі корпоратизації перетворено у відкрите акціонерне товариство “Білоцерківський завод ГТВ”.

ТОВ “Інтер-ГТВ” зареєстровано згідно рішення Виконкому Білоцерківського міської Ради народних депутатів за № 158 від 29.11.2001 р., проведена державна реєстрація ТОВ “Інтер-ГТВ” (свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ? юридичної особи від 29.11.2001 р . за № 04055009 Ю 0011496). Зміни до статуту товариства зареєстровано 25.07.2003 р. за № 169, відповідно до яких внесено зміни до пунктів п. 7.2 “Розмір статутного фонду” та п. 7.2.1 “Розподіл часток статутного фонду”.

ТОВ “Інтер-ГТВ” створено на підставі Законів України “Про власність”, “Про підприємства в Україні”, “Про підприємництво”, “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про господарські товариства”, “Про інвестиційну діяльність” шляхом об'єднання власності його учасників для здійснення підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Товариство взято на податковий облік 10.12.2001 р.Ідентифікаційний код платника податків за ЄДРПОУ 31781365. Товариство має свідоцтво платника ПДВ № 14165528 від 11.12. 2001. Індивідуальний податковий номер 317813610279. Місцезнаходження підприємства згідно зі статутними документами: Україна, Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, 85, що відповідає фактичним місцем знаходження.

Засновниками товариства є:

?Відкрите акціонерне товариство “Білоцерківський завод ГТВ”, зареєстроване 10.02.1995 р. Білоцерківським міською Радою народних депутатів Київської області (реєстраційний номер 1-3-51) за адресою: Київська обл., М. Біла Церква, вул. Леваневського, 85;

? Акціонерне товариство закритого типу “Укрвторчормет”, зареєстроване Дніпровською районною державною адміністрацією м. Києва 29.09.1994г., За адресою 02160, м. Київ, вул. Каунаська, 27. Свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 № 774632.

? Громадянин України Алі Мохаммад Хані Омран.

Статутний фонд, відповідно до змін до Статуту, зареєстрованими відділом Державної реєстрації Виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради 30.11.2009 р. складається з вартості вкладів Учасників.

Частини статутного фонду розподіляються таким чином:

? ВАТ “Білоцерківський завод ГТВ” вносить 20 416 891, 34 грнє, що складає 9,26% Статутного фонду Товариства;

? загальна сума частини ЗАТ “Укрвторчормет” ? 198 889 778,02 грн.(90,27%);

? громадянян Алі Мухаммад Хані Омран вносить 1 022 122,24 грн. (0,47%).

Предметом діяльності ТОВ “Інтер-ГТВ” є:

? виробництво формових і не формових гумових технічних виробів, рукавів; ? ременів, товарів широко вжитку;

? ремонт і технічне обслуговування електроустаткування;

? посередницька комерційна діяльність, здійснення оптової і роздрібної торгівлі;

? надання послуг юридичним і фізичним особам;

? перевезення та перевалка вантажів;

? складські операції з вантажами;

? послуги по збереженню товарів на скаладах;

? перевезення зовнішньоторгівельних вантажів;+

? митне очищення товарів;

? виробництво и переробка різноманітних товарів;

? надання послуг по охоронні приватної і колективної власності;

? інвестиційна діяльність;

? здійснення фінансових та лізингових операцій;

ТОВ “Інтер-ГТВ” ? єдине діюче в Україні підприємство з виробництва ременів, причому випускає всі групи ременів.

Асортимент продукції, що випускається підприємством продукції нараховує близько 5000 найменувань.

ТОВ “Інтер-ГТВ”" обслуговує такі машинобудівні підприємства, як ЗАЗ, КРАЗ, ВАТ Кіровоград “Гідросила”, Черкаський автобусний завод, м. Кременчук “Крюківський вагонобудівний” завод, м. Гомель “Гомсельмаш”, м.Херсон “Машзавод”, м . Мелітополь завод “Автогідроагрегат”, та ін Проводиться робота по просуванню продукції на ринки Росії, Білорусії, Молдови, Казахстану, Грузії, Азербайджану, країн Прибалтики ? Латвії, Литви, Естонії, та країн Європи і Азії - Болгарії, Пакистану, Ірану, Угорщини та ін.

На підприємстві діє лінійно-функціональна структура управління.

Керівництво підприємством здійснює Генеральний директор, який вирішує питання діяльності підприємства, діє від його імені, має право першого підпису, здійснює прийом і звільнення працівників.

Відповідно до ринкової виробничої орієнтацією суспільства Генеральний директор призначає керівний склад, відомості про який наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. Відомості про керівний склад

№ п/п	Посада	П.І.Б.	Освіта
1	Генеральний директор	Мануйлов Сергій Васильович	Вища, Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут
2	Директор з економіки та фінансів	Візнюк Андрій Валерійович	Вища, Київський національний економічний університет. Одеська національна юридична академія
3	Директор з комерції	Білоконь Дмитро Віталійович	Вища, Вінницький держав. технічний університет
4	Технічний директор	Кобілев Євген Анатолійович	Вища, Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут
5	Заст. ген. директора з питань безпеки	Божок Віктор Олександрович	Вища, Український транспортний університет

У своїй діяльності ТОВ “Інтер-ГТВ” керується чинним законодавством України, підзаконними нормативними актами, актами місцевих органів влади і управління та Статутом.

Звітується підприємство про результати своєї господарської діяльності перед Засновником у порядку, передбаченому договором про взаємовідносини між підприємством та Засновником.

На підприємстві встановлено таку облікову політику і види обліку:

? бухгалтерський ? відповідно положення бухгалтерського обліку, затверджених наказом Міністерства фінансів України;

? податковий ? відповідно Податкового Кодексу України;

? статистичний ? відповідно до Закону Україні “Про державну статистику та керівних документів Державного комітету Статистики України”.

Первинний фінансовий рік починається з дати реєстрації Товариства і завершується 31 грудня цього ж року, наступні фінансові роки визначаються відповідно до календарних.

В Товаристві застосовується журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік ведеться методом подвійного запису на балансових рахунках, згідна з Національним планом рахунків.

Відповідно до облікової політики на підприємстві здійснюється таким чином:

1. Ведення бухгалтерського обліку на підприємстві ведеться годовним бухгалтером Шульгою Ольгою Володимирівною.

2. При веденні бухгалтерського обліку і формуванні фінансової звітності підприємство керується Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” і Національними Положеннями (стардартами) бухгалтерського обліку.

3. До складу малоцінних і швидкозношуваних активів відносяится матеріальні активи вартістю менше 500 грн.

4. Знос малоцінних необоротних активів нараховується у розмірі 100%.

5. Аморизація основних засобів нараховується прямолінійним методом.

6. Оцінка запасів при відпуску у виробництво або іншому вибутті здійснюється за методом індефікованої собівартості.

7. Період та проведення інвентаризації статей балансу, відповідальні особи визначаються керівником підприємства окремо письмовим розпорядженням (наказом).

8. Форми оплати праці застосовуються згідно діючого законодавства та колективного договору.

3.2 Організація формування обліку праці та заробітної плати на підприємстві

Облік використання робочого часу, а також контроль за станом трудової дисципліни на ТОВ “Інтер-ГТВ” здійснюються за допомогою табельного обліку. Під час прийняття на роботу працівникові надається табельний номер, а в трудовій книжці робиться запис про його зарахування на підставі наказу керівника підприємства.

На кожного працівника у відділі кадрів підприємства відкривається картка особистого обліку, де вказуються необхідні анкетні дані та всі зміни, що відбуваються в його роботі. Бухгалтерія також заводить на кожного працівника особисту картку.

Облік використання робочого часу ведеться в табелі. Завданнями табельного обліку є контроль за явкою на роботу та вчасним її закінченням, виявлення причин запізнення та невиходу на роботу, одержання даних про фактично відпрацьований час, складання звітності про наявність працівників та їх переміщення, про стан трудової дисципліни.

Табельний облік ведеться жетонним способом з використанням жетонів, на яких проставлено табельні номери працівників; на підприємствах їхня кількість дорівнює кількості спискового складу працівників;

Для забезпечення правильного нарахування заробітної плати необхідні точні відомості про кількість виготовленої продукції або обсяг виконаної роботи, наданих послуг кожним працівником. Виконання робіт може здійснюватись одним працівником або бригадою. На підприємстві широко застосовується бригадний підряд, що є основою обліку вироблення продукції. Використовуються такі системи обліку виробленої продукції: операційна, інвентарна та за кінцевою операцією.

Операційна система обліку виробленої продукції полягає в тому, що обліковується певна операція чи їхня кількість. Як системи обліку за кінцевою операцією, так і інвентарна передбачають облік готових виробів, прийнятих відділом технічного контролю для здавання до іншої виробничої дільниці. Вони найпоширеніші за бригадної форми оплати праці і передбачають закріплення за групою працівників спільного завдання, колективну відповідальність і оплату за результатами праці. Первинним документом про виробіток є рапорт або відомості виробітку бригади. У них вказуються прізвища, табельні номери, розряди працівників та кількість відпрацьованих годин.

Заробітна плата нараховується не лише відповідно до відпрацьованого часу, виконаного обсягу робіт та продукції, а й, згідно з чинним законодавством, відповідно до інших умов або інших причин, що стосуються діяльності певного підприємства. Наприклад, операції, передбачені технологічним процесом, оплачуються за нарядами на підрядні роботи, а оплата часу простою не з вини працівників оформлюються листом обліку простою. Для оплати виправлення браку продукції виписують окремий наряд з позначкою “Виправлення браку”.

Нарахування грошової суми плати, призначеної для виплати кожному працівникові, здійснюється шляхом нарахування заробітної плати за місяць та утримання з цієї суми необхідних відрахувань. На ТОВ “Інтер-ГТВ” розрахунки здійснюють у розрахунково-платіжній відомості, у лівій частині якої зазначається сума нарахованої заробітної плати за видами праці і в правій -- відрахування з заробітної плати та сума до видачі. Розрахунково-платіжна відомість складається помісячно щодо кожного цеху, допоміжних служб, дільниць, відділів з групуванням прізвищ працівників за категоріями.

Заробітна плата нараховується на підставі відповідних первинних і зведених документів.

Облік праці та основної заробітної плати працівників здійснюється на основі різних спеціальних документів, що застосовуються при індивідуальному і масовому виробництві.

Головним первинним документом в індивідуальних виробництвах з обліку праці, виробітку та основної заробітної плати є наряд. У серійних виробництвах використовується вдосконаленіша документація з обліку праці -- маршрутний лист разом зі змінним рапортом. Цей документ виписується на відповідну партію продукції на весь технологічний шлях її проходження в певному цеху. Наряд виписується на одного працівника, який виконує відповідну операцію. У промисловому масовому виробництві кожен член виконує, як правило, однорідну роботу: його закріплюють за відповідною операцією. У цьому разі облік праці здійснюється переважно із застосуванням змінного рапорта без маршрутного листа або картки розрахунку заробітної плати.

Первинними документами доплати працівникові є:

? доплатний листок у разі, коли з незалежних від працівника причин виникають відхилення від встановленого технологічного процесу, що потребує додаткових витрат часу до встановлених нормою;

? простійний лист, тобто лист на оплату простою не з вини працівника;

? табель, для фіксування фактичного часу нормованої та понаднормової праці кожного працівника та роботи в нічний час.

Облік заробітної плати в системі рахунків -- це синтетичний облік нарахування і розподілу заробітної плати, визначення суми, що належить працівникові, та внесення нарахованої оплати праці на відповідні рахунки витрат за статтями та об'єктами калькуляції. Синтетичний рахунок заробітної плати ведеться на двох субрахунках активно-пасивного рахунку № 66 “Розрахунки з оплати праці”. За кредитом субрахунку № 661 “Нарахування по заробітній платі” відображається заробітна плата працівників та службовців за звітний місяць; за кредитом субрахунку № 662 “Розрахунки з депонентами” обліковується вчасно не сплачена заробітна плата. За дебетом рахунку № 66 відображаються всі відрахування із заробітної плати, перерахування та виплати. Кредитне сальдо рахунку № 66 показує заборгованість підприємства працівникам та службовцям за минулий місяць на 1-е число місяця, наступного за звітним. Видача заробітної плати вказується за дебетом рахунку № 66 “Розрахунки з оплати праці” і кредитом рахунку № 30 “Касса”.

Аналітичний облік розрахунків із заробітної плати має стільки рахунків, скільки працівників на підприємстві за списковим складом; іншими словами, це облік розрахунків з заробітної плати за кожним працівником окремо. Сума всіх нарахувань заробітної плати за кожним аналітичним рахунком має дорівнювати кредитному обігу синтетичного рахунку № 66 за місяць, тобто сумі нарахованої заробітної плати для цеху, відділу, підприємства в цілому. Сума всіх відрахувань за аналітичним рахунком має дорівнювати дебету обігу синтетичного рахунку № 66.

Заробітна плата є одним із елементів витрат виробництва і однією з найважливіших статей собівартості продукції. Для зарахування її до складу витрат уся нарахована в розрахункових та розрахунково-платіжних відомостях заробітна плата групується за призначенням витрат (для цехів, відділів та інших структурних підрозділів) у спеціальній відомості, або табуляграмі розподілу.

3.3 Удосконалення формування обліку праці та заробітної плати на підприємстві

Заробітна плата - це одна з найскладніших економічних категорій і одне з найважливіших соціально-економічних явищ. Тому облік праці та заробітної плати є одним із найважливіших і складних у всій системі обліку на підприємстві. На будь-якому підприємстві цей розділ обліку ведеться в обов'язковому порядку. Тому для кожного бухгалтера важливо знати основи законодавства про працю, з якими проблемами обліку розрахунків з оплати праці він може зіткнутися.

Помилка у нарахуванні заробітної плати автоматично призводить до цілої серії помилок і порушень, які є найважчими за своїми наслідками. Є тільки один спосіб уникнути таких помилок - абсолютно точно знати, як проводити будь-які розрахунки, пов'язані із заробітною платою, та основніпроблеми, які виникають у цій сфері.

Важливе значення має чітка організація облікової роботи розрахунків з оплати праці на підприємстві, оскільки вона є найбільш відповідальною та трудомісткою. На деяких підприємствах наявні неофіційні позаоблікові нарахування й виплати заробітної плати працівникам без сплати встановлених законодавством податків і платежів, так звана заробітна плата "у конвертах", цей момент потребує вдосконалення існуючих підходів бухгалтерського обліку [1].

Це пов'язано з тим, що облік праці і заробітної плати є трудомістким, потребує уваги і сконцентрованості, оскільки пов'язаний з обробленням великої кількості первинної інформації, має багато однотипних операцій, здійснення якихпотребує багато часу. Саме в області розрахунків з персоналом з оплати праці законодавство України є найбільш мінливим і нестабільним, тому потребує від бухгалтерів та аудиторів постійного оновлення нормативної бази, яку вони використовують у процесі поточної роботи. Для боротьби з "тіньовою заробітною платою"уряд вніс пропозицію щодо популяризації легалізації доходів, при якій буде стягуватись штраф у розмірі близько 34 тисяч гривень за кожного неоформленого робітника [12, с.125].

Останнім часом законодавчі та нормативні документи, що регламентують оподатковування витрат на оплату праці, змінювалися досить часто і кардинально. Тому бухгалтеру чи статистику важливо знати, як здійснювати оподаткування тієї абоіншої виплати в даний час.

...