Размещено на http://www.allbest.ru

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

Пархоменко Валерій Миколайович

УДК: 657.1

РЕФОРМУВАННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УКРАЇНІ: МЕТОДОЛОГІЧНЕ ТА НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Спеціальність 08.06.04 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Житомирському інженерно-технологічному інституті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Бутинець Франц Францович,

Житомирський інженерно-технологічний інститут,

завідувач кафедри обліку і аудиту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Чумаченко Микола Григорович,

Київський національний економічний університет

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри обліку в кредитних

та бюджетних організаціях

кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник

Жук Валерій Миколайович,

Інститут аграрної економіки УААН,

завідувач відділом обліку і аудиту

Провідна установа: Східноукраїнський національний університет м. Луганськ, кафедра обліку і аудиту

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук В.А. ПулімЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Організація і методика бухгалтерського обліку в пострадянській Україні історично сформувалася на основі системи бухгалтерського обліку колишнього СРСР, яка розвивалася в умовах адміністративно-командної економіки, заснованій на державній власності. Система обліку знаходилася в прямій залежності від методологічних основ діючого планування та орієнтувалася на забезпечення управління діяльністю підприємств з боку держави.

Облікова система, що склалася, повністю відповідала моделі функціонування планової економіки і була достатньо ефективною в тих умовах, але виявилася не пристосованою для відображення господарських фактів в нових економічних умовах.

Сьогодні відбувається активний розвиток недержавних форм власності та різних організаційних форм бізнесу. Тривають процеси приватизації, формуються нові товарні і фінансові ринки. Бухгалтерський облік поступово адаптується до реалій господарювання, чому сприяє його гармонізація з міжнародними стандартами. Відірваність вітчизняного бухгалтерського обліку від світової облікової практики виявилася ускладнюючим фактором для інтеграції економіки України в світову економічну систему. Тому назріла необхідність суттєво реформувати вітчизняну систему бухгалтерського обліку до умов ринкової економіки. Міжнародні стандарти - це лише орієнтир ведення обліку, який не враховує національні економічні, юридичні й соціальні особливості, тому на цьому етапі основне завдання полягає у створенні й подальшому розвитку національної системи бухгалтерського обліку. бухгалтерський облік реформування нормативний

Проблеми регламентації національних облікових систем постійно знаходяться в центрі уваги окремих науковців, економістів та урядів багатьох країн світу. Серед видатних зарубіжних вчених, що здійснили вагомий внесок в розвиток напрямів регламентації бухгалтерського обліку на різних історичних етапах, слід назвати: С.Д. Броада, В.В. Вернтца, А. Дженнінгса, А.Ч. Літтлтона, Д.О. Мея, В.Е. Патона, Д. Форрестера, І.Ф. Шера, Е. Шмаленбаха; радянських та вітчизняних вчених: О.С. Бородкіна, Ф.Ф. Бутинця, М.Я. Дем'яненка, Г.Г. Кірейцева, М.В. Кужельного, В.Г. Лінника, С.А. Николаєву, В.Д. Новодворського, П.Т. Саблука, В.В. Сопка, В.Ф. Палія, Я.В. Соколова, М.Г. Чумаченка, В.Г. Швеця, Л.З. Шнейдмана.

Різні аспекти регламентації бухгалтерського обліку знайшли відображення в працях багатьох вітчизняних вчених, але такі дослідження не були комплексними і узагальнюючими. Тому наявні окремі публікації з даної тематики не містять розв'язку існуючих проблем, особливо на теоретико-методологічному рівні. Серед них основними є: стандартизація та складання фінансової звітності, що повинні враховувати міжнародний досвід зі стандартизації фінансової звітності; систематизація нормативних актів і законодавства з бухгалтерського обліку; трансформація інститутів регулювання бухгалтерського обліку; підготовка фахівців з бухгалтерського обліку з орієнтацією на ринкові умови господарювання. Це визначає актуальність обраної теми та цільову спрямованість дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось у межах плану науково-дослідних робіт з реалізації Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706. У межах наукової програми автором виконані дослідження, пов'язані з методологією обліку, його організацією і удосконаленням нормативно-методичного забезпечення.

Мета та завдання дослідження. Мета роботи - науково обґрунтувати необхідність створення багаторівневої системи регламентації бухгалтерського обліку в Україні. Така цільова спрямованість обумовила постановку та вирішення наступних завдань: 1) науково обґрунтувати необхідність та уточнити напрями реформування національної системи бухгалтерського обліку; 2) обґрунтувати доцільність гармонізацію вітчизняного обліку з Міжнародними стандартами фінансової звітності; 3) виявити тенденції і запропонувати шляхи розвитку системи регламентації бухгалтерського обліку в Україні; 4) обґрунтувати необхідність та напрями систематизації нормативної бази з бухгалтерського обліку; 5) уточнити методики обліку окремих об'єктів у відповідності до національних положень бухгалтерського обліку; 6) визначити шляхи подальшого розвитку професійної освіти з бухгалтерського обліку.

Предмет та об'єкт дослідження. Предметом дослідження є розвиток і шляхи удосконалення системи регламентації бухгалтерського обліку в підприємницькій сфері України. Об'єктом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та практичних аспектів трансформації та розвитку національної системи бухгалтерського обліку, орієнтованої на ринкові відносини і застосування окремих положень Міжнародних стандартів фінансової звітності, які відповідають національним інтересам України.

Методи дослідження. В процесі дослідження використовувалися різні наукові методи, в тому числі: з метою перейняття кращого зарубіжного й історичного досвіду використовувався метод порівняння; для розвитку й уточнення понятійної бази бухгалтерського обліку були задіяні методи індукції і дедукції; методи аналізу і синтезу, наукової абстракції застосовувались для обґрунтування удосконалення системи регламентації бухгалтерського обліку в Україні.

Інформаційна база дисертаційного дослідження представлена працями вітчизняних та зарубіжних вчених. У роботі використані законодавчі та нормативні документи з питань регламентації бухгалтерського обліку.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна проведеного дослідження полягає в розкритті та розв'язанні теоретичних і практичних проблем регламентації бухгалтерського обліку під час розбудови національної облікової системи, що відповідає вимогам ринкового середовища і орієнтована на розумне застосування Міжнародних стандартів складання фінансової звітності.

Найбільш вагомими результатами, що визначають наукову новизну дослідження, є:

· сформульовано принципи системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку, яка повинна оптимально поєднувати державну регламентацію з засадами ринкової економіки;

· уточнено концепцію реформування національної системи бухгалтерського обліку в частині мети, засобів втілення, соціальних наслідків і правового забезпечення;

· вперше запропоновано і обґрунтовано структуру багаторівневої системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні, яка повинна мати п'ять рівнів нормативних актів із суворо визначеною ієрархією;

· визначено етапи реформування національної системи бухгалтерського обліку з форматом законодавчого і нормативного забезпечення, коли кожному етапу реформування відповідає окремий вид нормативного забезпечення: Закон, Положення, План рахунків, інструкції та рекомендації;

· окреслено напрями інституційної перебудови системи регламентації бухгалтерського обліку, що полягають у створенні двох рівнів інституційного регулювання обліку: орган державного регулювання - Міністерство фінансів, і об'єднання громадян за професійними ознаками;

· доповнено з метою удосконалення існуючі методики обліку та відображення у звітності основних засобів, фінансових інвестицій і операцій в іноземній валюті в розрізі нарахування амортизації, оцінки фінансових інвестицій, обліку курсових різниць;

· визначено шляхи подальшого розвитку напрямів академічної освіти з метою підвищення якості підготовки фахівців з бухгалтерського обліку.

Практичне значення одержаних результатів. Основне впровадження результатів дослідження здійснено при реалізації Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів за наступними напрямами: 1) співучасть у розробці Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”; 2) безпосередньо розробка Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку; 3) формування і розробка концептуальних засад Плану рахунків бухгалтерського обліку; 4) розробка методичних рекомендацій: “Організація бухгалтерського обліку основних засобів і фінансових інвестицій”, “Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті”, “Облікові регістри”, “Фінансова звітність підприємства”.

Пропозиції та рекомендації, надані в результаті дисертаційного дослідження, мають практичне значення для всієї підприємницької сфери народного господарства України, що підтверджується довідкою Міністерства фінансів України № 053-19198 від 26 грудня 2001 р.

Основні положення дисертаційної роботи використовуються при викладенні лекцій з теорії бухгалтерського обліку, фінансового обліку і фінансового менеджменту на факультеті економіки та менеджменту Житомирського інженерно-технологічного інституту (довідка № 44-45/172 від 28 січня 2002 р.) і Київського університету економіки і технології транспорту (довідка № 01-25/117 від 01 березня 2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою, в якій висвітлено науковий підхід до розв'язання нової важливої проблеми - трансформації системи регламентації бухгалтерського обліку до ринкових умов господарювання з урахуванням міжнародного досвіду. З опублікованих у співавторстві результатів дослідження безпосередньо здобувачу належить наступне:

· формулювання концепції реформування системи бухгалтерського обліку з виділенням пріоритетних напрямів;

· кількісне і змістовне обґрунтування принципів складання фінансової звітності, їх розвиток у формі національних положень з бухгалтерського обліку;

· виділення шляхів та напрямів гармонізації вітчизняного бухгалтерського обліку з Міжнародними стандартами фінансової звітності;

· обґрунтування структури та рівнів системи законодавчого і нормативного забезпечення бухгалтерського обліку;

· формулювання концептуальних засад побудови Плану рахунків бухгалтерського обліку;

· удосконалення окремих положень нормативно-методичного забезпечення бухгалтерського обліку.

Апробація результатів дисертації. Окремі положення дисертаційного дослідження доповідались і були позитивно оцінені на наступних науково-практичних конференціях:

· всеукраїнській конференції “Реформа бухгалтерського обліку в Україні” (19-20 березня 1999 р., м. Київ);

· міжнародній науково-практичній конференції “Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні” (17-18 жовтня 2000 р., м. Київ);

· міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 10-й річниці незалежності держави “Проблеми розвитку бухгалтерського обліку в умовах реформування економіки України” (11-12 травня 2001 р., м. Полтава).

Публікації. За результатами проведеного дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 7,19 друкованих аркушів, з них: у фахових виданнях - 12 статей загальним обсягом 7,19 друкованих аркушів, з яких у співавторстві - 3 статті.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Основний зміст роботи викладено на 171 сторінках друкованого тексту, містить 2 таблиці, 10 рисунків та 6 додатків, що розміщуються на 19 сторінках. Список літературних джерел налічує 171 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

В дисертації на підставі проведених досліджень і особистих розробок автора представлено теоретичні, методичні положення та практичні рекомендації з удосконалення регламентації бухгалтерського обліку в Україні.

У вступі розкрито актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, основні завдання, предмет та об'єкт, методи дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих наукових результатів.

В першому розділі “Необхідність та сутність регламентації бухгалтерського обліку” узагальнено досвід та з'ясовано особливості розвитку національних облікових систем, на підставі чого визначено перспективні напрями подальшої регламентації бухгалтерського обліку в Україні, які полягають в: 1) обґрунтуванні необхідності створення системи регламентації бухгалтерського обліку, зорієнтованої на ринкові умови господарювання; 2) уточненні концепції розвитку бухгалтерського обліку в країні; 3) виявленні тенденцій і обґрунтуванні шляхів розвитку системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку.

В результаті порівняння понять “національна система бухгалтерського обліку” і “система бухгалтерського обліку”, з'ясовано, що бухгалтерський облік є підсистемою управління на кожному окремому підприємстві і представляє собою відкриту систему, її складові залежать від впливу зовнішніх факторів. Одним з основних таких факторів є регламентація бухгалтерського обліку, яка представляє собою елемент системи, що не виступає частиною системи обліку, але зміни в якому можуть спричинити зміни в стані системи. Власне облікова система також впливає на зовнішнє середовище, тобто інші системи. Таким чином, облік - це інформаційна система управління, яка постійно пристосовується до зростаючих потреб суспільства. Суспільство є складним та динамічним середовищем, тому до обліку весь час висуваються нові вимоги, які формуються у вигляді державної регламентації, основою якої є законодавче і нормативно-методичне забезпечення. Отже, національна система бухгалтерського обліку дозволяє розв'язувати визначені тактичні і стратегічні завдання розвитку економіки країни шляхом прийняття відповідних законодавчих актів, що регулюють облікову систему (рис. 1).

Рис. 1. Структура національної системи бухгалтерського обліку

В дисертації обґрунтовано, що з'ясування питання класифікації національних облікових систем, їх складових і особливостей дозволяє обрати оптимальну концепцію розвитку бухгалтерського обліку для нашої країни, що важливо в період його реформування. Це дозволяє використати значний міжнародний досвід з організації бухгалтерського обліку на національному рівні з максимальним урахуванням соціально-економічних особливостей конкретної країни. Різноманітність класифікації систем бухгалтерського обліку спричиняє виникнення іншого актуального на сьогодні питання - проблему гармонізації обліку, що у вітчизняних умовах стало однією з причин проведення реформи.

Основною передумовою успішного здійснення реформи є розробка власної концепції обліку, яка відповідає національним інтересам, з орієнтацією на широку бухгалтерську громадськість. Одночасно зміни в економічному та соціальному житті вимагають серйозного вивчення та використання багатьох фундаментальних положень, прийнятих в різних країнах.

Згідно з концепцією метою реформування є створення національного інституту бухгалтерського обліку, адекватного новим виробничим і соціальним відносинам. Завдання реформи передбачають: розробку концепції бухгалтерського обліку як теоретичної основи інституційної і реформеної побудови; створення інфраструктури інформаційного забезпечення реформи і розвитку бухгалтерського обліку, своєчасного і достовірного забезпечення необхідною інформацією всіх учасників облікового процесу; створення національної системи регламентації бухгалтерського обліку, в т.ч. нормативно-правового регулювання; створення адекватної системи підготовки бухгалтерських кадрів.

Запорукою вдалого реформування є розвиток системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку і звітності, що відповідає вимогам користувачів фінансової інформації в ринковій економіці і яка представляє собою результат взаємодії інститутів ринкової економіки з розробки і встановлення правил ведення бухгалтерського обліку і складання звітності.

В ринкових умовах господарювання метою регулювання бухгалтерського обліку є встановлення необхідних норм, методик, положень і рекомендацій, що забезпечують підготовку повної, правдивої та неупередженої обліково-економічної інформації для заінтересованих користувачів: інвесторів, працівників підприємств, кредиторів, контрагентів, держави і громадськості. Тому система нормативного регулювання бухгалтерського обліку повинна бути адекватною розвитку економічних відносин в країні і забезпечувати достовірною фінансовою інформацією різні групи користувачів.

Для удосконалення системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку і звітності, що відповідає вимогам користувачів фінансової інформації в ринковій економіці необхідно здійснити: стандартизацію складання фінансової звітності, що повинна орієнтуватися на Міжнародні стандарти фінансової звітності; систематизацію нормативних актів і законодавства з бухгалтерського обліку; трансформацію інститутів регулювання бухгалтерського обліку; підготовку та формування вимог до фахівців з бухгалтерського обліку.

Система нормативного регулювання в сучасних умовах перетворення економіко-правового середовища повинна представляти собою певний синтез між системою регулювання, адекватною цивілізованим ринковим відносинам (з властивим високим рівнем професіоналізму бухгалтерського і фінансового персоналу, здатного приймати рішення в нестандартних ситуаціях, виходячи із основоположних принципів, закріплених у законодавстві) і системою регулювання, сенс якої полягає в жорсткій тотальній регламентації і наявності детального інструктивного матеріалу.

В роботі обґрунтовано, що в період становлення ринкових відносин в економіці країни доцільним є здійснення державного регулювання і встановлення єдиних методологічних основ обліку. В той же час ці заходи повинні здійснюватися через виконання всіма суб'єктами господарювання вимог нормативних актів, що формують систему бухгалтерського законодавства.

Це пояснюється особливостями бухгалтерського обліку як інформаційної системи, що відображає господарську діяльність, але яка не тотожна останній як за природою, так і за змістом. Для формування в бухгалтерському обліку достовірної інформації необхідне його правове суворе регулювання. Тільки в такому випадку кожному факту господарського життя, що підлягає відображенню в обліку, буде відповідати чітко визначена правильна інформація.

З метою реалізації регулюючої функції держави в сфері бухгалтерського обліку необхідно змінити правове поле - господарське, податкове законодавство і нормативну базу бухгалтерського обліку та звітності. Приймаючи до уваги, що Міжнародні стандарти фінансової звітності відносяться лише до звітності, орган, який регулює облік та звітність в країні, повинен розробити і створити детальні інструкції по застосуванню нових Положень, включаючи питання організації облікового процесу. Потрібно переглянути і зафіксувати в нормативних актах вищого рівня (Законі, Кодексі) підходи до використання даних бухгалтерського обліку та звітності для податкових розрахунків.

Бухгалтерське законодавство потребує науково обґрунтованої систематизації та узгодження з іншим господарським і фінансовим законодавством. Це дозволить законодавцям усунути наявні протиріччя або недоліки, що має виключне значення в умовах різкого збільшення (або повної заміни) нормативних актів з бухгалтерського обліку. В подальшому ця робота повинна завершитись формуванням Бухгалтерського кодексу або окремого розділу у Господарському кодексі.

В другому розділі “Законодавче та нормативне забезпечення реформування бухгалтерського обліку в Україні” обґрунтовано напрями розвитку системи законодавчого і нормативного забезпечення бухгалтерського обліку, досліджено стандартизацію як інструмент гармонізації бухгалтерського обліку з Міжнародними стандартами фінансової звітності, визначено місце Плану рахунків в системі регламентації бухгалтерського обліку.

В роботі обґрунтовано необхідність побудови багаторівневої системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку, коли обов'язковим до виконання всіма суб'єктами підприємництва будуть законодавчі акти вищого рівня, що визначають основні принципи і правила формування повної, правдивої та неупередженої інформації про об'єкти бухгалтерського обліку, а методичні рекомендації професійних бухгалтерських організацій призначені для надання допомоги бухгалтерам і носять рекомендаційний характер.

В другий розділ Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” пропонується включити статтю “Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку”, в якій повинні бути наведені назви нормативних документів, порядок їх розробки і затвердження. Суттєвим аспектом даної статті повинна бути ясність у визначенні підходів до змісту нормативних актів окремих рівнів і обов'язковості їх застосування.

Окремим положенням запропонованої статті повинно стати закріплення п'ятирівневої системи законодавчого і нормативно-методичного забезпечення з виділенням наступної структури (див. рис. 2).

При цьому, якщо розпорядження двох нормативних актів одного рівня суперечать одне одному, то на практиці необхідно застосовувати розпорядження акту, виданого пізніше. Коли одне одному суперечать розпорядження конкретного нормативного документа, то при вирішенні проблеми необхідно з'ясувати яка із суперечних норм містить загальні розпорядження щодо розглянутого питання, а яка носить спеціальний характер. В подальшому повинна застосовуватися спеціальна (вузька) норма.

Рис. 2. Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку

Система регулювання правил формування фінансової інформації повинна будуватися “від загального до часткового”. Побудова правил передбачає формулювання основних принципів представлення фінансової інформації і складання звітності. Якщо будь-який окремий регламент, що визначає порядок ведення обліку і складання звітності, відсутній, то прийняти коректне рішення в тій чи іншій нестандартній ситуації бухгалтеру допомагає знання основних принципів.

Принципи повинні бути сконцентровані в одній статті Закону, так як саме вони є тим аргументом і обґрунтуванням, професійного судження бухгалтера у випадках, коли нормативні акти не дають відповіді на те чи інше питання або їх послідовне застосування не забезпечує формування повної і достовірної інформації про об'єкти бухгалтерського обліку.

Професійне судження в умовах розвинутих ринкових відносин є засобом забезпечення повної правдивої і неупередженої інформації та значно підвищує статус бухгалтера на окремому підприємстві і в суспільстві в цілому.

Необхідність запровадження національних Положень бухгалтерського обліку з орієнтацією на Міжнародні стандарти фінансової звітності обґрунтовується: необхідністю орієнтації на широке коло заінтересованих користувачів (а не тільки державу) з одночасним підвищенням якості управлінської інформації; для полегшення виходу вітчизняних підприємств на міжнародні ринки, залучення інвестицій, створення спільних підприємств; можливістю використання міжнародного досвіду створення ефективних систем бухгалтерського обліку, що відповідають ринковим умовам господарювання.

Використання світового досвіду для розбудови національної облікової системи не означає безпосереднє введення міжнародних стандартів в практику вітчизняних підприємств. Використання Міжнародних стандартів в Україні повинно полягати, насамперед, в активному застосуванні їх при розробці концепції бухгалтерського обліку в ринковій економіці, що повинно забезпечити загальну співставність бухгалтерської інформації, яка формується українськими та західними компаніями. При розробці Національних положень необхідно прийняти Міжнародні стандарти фінансової звітності в якості відправної точки, зразка та критерію відповідності визнаній в світі практики, що не повинно вести до ігнорування специфіки ринкових відносин в Україні.

Важливим інструментом реалізації державного регулювання системи бухгалтерського обліку є План рахунків. Необхідність запровадження нового Плану рахунків обґрунтовується тим, що Національного плану рахунків Україна не мала, а радянський був орієнтований значною мірою на формування управлінської інформації для держави, а не на зовнішнього користувача. Серед інших об'єктивних причин запровадження Нового Плану рахунків була необхідність розв'язання двох основних завдань:

по-перше, врахувати значні зміни в переліку і кількості об'єктів бухгалтерського обліку. Зважаючи на те, що в ринкових умовах господарювання передбачити всі явища і потенційні об'єкти неможливо, було надано право підприємствам самостійно вводити субрахунки;

по-друге, забезпечити оптимальне складання фінансової звітності виходячи з тих показників, що формуються на рахунках. Тобто Новий план рахунків повинен був максимально полегшити складання фінансової звітності, кількість форм та вимоги до змісту якої збільшились.

Будова Плану повинна сприяти застосуванню основних облікових методів (рахунки, подвійний запис) з принципами складання звітності, яка повинна містити достовірну інформацію. Структура та перелік рахунків діючого Плану побудовані за модульним принципом, що забезпечує послідовне спрощення або ускладнення ведення обліку шляхом додавання або вилучення окремих модулів. План рахунків можна розглядати як сукупність бухгалтерських модулів, які можуть інтегруватися і функціонувати самостійно: балансовий, позабалансовий: доходи - витрати - результати, позабалансовий. Кожен модуль складається з окремих класів рахунків.

План рахунків передбачає чітко розмежування балансових рахунків, що об'єднані в класи за розділами активу і пасиву балансу, та тимчасових (позабалансових) рахунків, які застосовуються для обліку доходів, витрат і фінансових результатів діяльності підприємства. Кількість синтетичних рахунків зменшилася в порівнянні з попереднім Планом.

В роботі обґрунтовано необхідність збереження субрахунків, які розкривають зміст рахунків першого порядку, що пояснюється виникненням нових об'єктів обліку в ринкових умовах. Натомість підтвердженням прав бухгалтерів щодо проведення власної облікової політики стала частина синтетичних рахунків, не регламентованих переліком субрахунків, кожний суб'єкт господарювання сам визначається у їх виділенні.

Третій розділ “Удосконалення нормативно-методичного регулювання бухгалтерського обліку в Україні” присвячено визначенню шляхів розвитку та покращання системи нормативно-методичного регулювання обліку в країні.

Сьогодні облікову політику слід розглядати як спосіб законодавчого регулювання фінансово-економічних і господарських особливостей функціонування окремих підприємств в умовах ринкової економіки. Наказ про облікову політику пропонується відносити до документів п'ятого рівня системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку. Це внутрішній нормативний акт з організації та порядку ведення обліку на підприємстві, який передбачає сукупність способів та процедур організації та ведення обліку, що використовуються з метою підготовки, складання та подання фінансової звітності.

У зв'язку з тим, що облікова політика обумовлюється в нормативному акті нижчого рівня, останній повинен ґрунтуватися на Цивільному і Господарському кодексах, спеціальних законах, Положеннях з бухгалтерського обліку, Інструкціях Міністерства фінансів та інших міністерств та відомств. Відповідно в обліковій політиці повинні знаходити своє відображення тільки ті положення бухгалтерського обліку, які мають декілька дозволених нормативними актами більш високих рівнів варіантів застосування. Однозначні вимоги законів, положень, інструкцій, що використовуються в бухгалтерському обліку, повторюватись в наказі про облікову політику не повинні.

Концептуальним питанням, що потребує додаткового дослідження, є вплив облікової політики на досягнення мети бухгалтерського обліку. Використання облікової політики передбачає багатоваріантність облікового відображення, а це означає диспозитивність обліку, за якою порушуються принципи, викладені в третій статті Закону “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Якщо кожне підприємство на власний розсуд буде використовувати всі дозволені способи обліку, то облікова інформація буде неспівставною.

На думку автора, єдиним напрямом розв'язання проблеми, породженої даною ситуацією, є чітке формулювання і закріплення в законодавстві економічних, в т. ч. бухгалтерських понять і категорій. Коли держава в законодавчому порядку визначить ці поняття і забезпечить їх використання, то будуть створені умови для формування в системі бухгалтерського обліку повної, неупередженої і правдивої інформації.

Формування в системі бухгалтерського обліку якісної інформації в значній мірі залежить від того, наскільки швидко практикуючі бухгалтери усвідомлять можливості, надані їм новими нормативними документами. Чим швидше бухгалтер усвідомить, що він - не просто реєстратор фактів господарського життя, тим більш швидкими темпами відбудуться реформи в галузі обліку. Серед проблем, які стоять перед практиками, однією з головних є проблема вибору. Діючі нормативні документи вже надають можливість вибору тих чи інших процедур, а це повністю суперечить традиції визначеності і суворого дотримання інструкцій.

З питань формування, представлення і розкриття фінансової інформації в умовах відсутності регламентів професійний бухгалтер повинен приймати рішення, використовуючи механізм професійного судження. Прямого визначення поняття “професійне судження” вітчизняні нормативні акти з бухгалтерського обліку не містять. В роботі пропонується наступне трактування даного терміну: “професійне судження представляє собою обґрунтований погляд професійного бухгалтера відносно способів кваліфікації і розкриття повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів”.

Робота з підготовки та удосконалення системи нормативних актів повинна завершитися формуванням Бухгалтерського кодексу або відповідного розділу в Господарському кодексі. Бухгалтерський кодекс дозволить забезпечити внутрішню узгодженість та повноту правового регулювання облікових відносин. Прийняття такого Кодексу поставить бухгалтерський облік на однин рівень з іншими галузями законодавства, що дозволить більш широко використовувати бухгалтерську інформацію у цивільному, кримінальному, адміністративному праві і формувати інформацію в інтересах всіх учасників ринку, в тому числі й держави як гаранта дотримання законодавства.

При підготовці Бухгалтерського кодексу необхідно чітко визначити предмет регламентації, тобто перелік та зміст використовуваних понять, методів, які підлягають регламентації, та забезпечити логічну структуру.

Основна ідея Бухгалтерського кодексу полягає в тому, що регулювання бухгалтерської діяльності в державі повинно здійснюватися через перелік нормативних документів, які передбачають диференційований ступінь обов'язковості. Держава через Бухгалтерський кодекс зможе визначити та гарантувати мінімум обов'язків, які покладаються на підприємства в обліковій сфері.

При розробці Кодексу повинні бути враховані національні особливості та умови переходу України до ринкової економіки: структурні співвідношення різних форм власності, особливості облікової політики, складності фінансової і кредитної систем країни. Слід приймати до уваги не тільки досвід різних країн, а й вітчизняні традиції в сфері обліку, адже наша облікова думка завжди відповідала рівню світових вимог, а багато в чому навіть випереджала їх.

Бухгалтерський облік є однією з найважливіших складових в системі управління, недосконалі форми і методи якої можуть уповільнити розвиток економіки. Тому в Україні необхідно протягом короткого терміну забезпечити наявність бухгалтерів, які зможуть обслуговувати ринкову економіку, здатних приймати рішення на основі глибокого розуміння основних економічних явищ.

Вища професійна освіта з бухгалтерського обліку повинна включати три етапи, кожний з яких передбачає навчання протягом трьох-чотриьох семестрів. Студенту, який закінчує черговий етап, згідно з вимогами стандарту присуджується відповідна ступінь (рис.3).

Рис. 3. Рівні академічної підготовки бухгалтерів

Якщо випускник успішно пройшов всі три етапи, йому присуджується ступінь магістра, два етапи - бакалавра. Після першого етапу йому видається диплом про неповну вищу освіту. Особам, що завершили перший етап навчання із записом про неповну вищу освіту, необхідно надавати ступінь ліценціата, що засвідчує здатність виконувати практичну роботу відповідно отриманій кваліфікації.

Від тих, хто вирішив продовжити свій професійний шлях на науковій ниві, досліджуючи облікові проблеми, необхідно вимагати глибокої теоретичної підготовки, в тому числі знання історії бухгалтерського обліку, володіння обліковими теоріями та міжнародними тенденціями розвитку обліку.

Якісній підготовці фахівців з бухгалтерського обліку може сприяти Експертна рада з бухгалтерської освіти. Серед основних завдань Експертної ради слід виділити: розробка концепції бухгалтерської освіти всіх рівнях, вивчення та узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду підготовки бухгалтерів і аудиторів, розробка та затвердження навчальних планів і програм з підготовки бухгалтерів за трьома рівнями, участь в розробці стандартів з бухгалтерської освіти. Необхідно затвердити порядок видачі кваліфікаційного атестату професійного бухгалтера, бланк сертифікату і порядок складання відповідних іспитів.

Методологічна Рада з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів повинна всебічно сприяти: підвищенню якості ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, підготовці проектів нормативних актів з бухгалтерського обліку, організації науково-дослідних робіт в галузі бухгалтерського обліку, поширенню фахової інформації, видачі пояснень і коментарів до нормативних актів.

ВИСНОВКИ

Результатами дисертаційного дослідження є теоретичні узагальнення і вирішення методологічних та практичних проблем, пов'язаних з регламентацією бухгалтерського обліку в Україні. Загальні висновки, одержані в результаті дослідження, наступні.

1. Реформа бухгалтерського обліку підлягає впливу об'єктивних факторів і обставин, характерних для перехідного періоду розвитку економіки країни. Реформування бухгалтерського обліку пов'язане з регламентацією в Україні його принципів, методів та функцій, яке набуває форми нормативно-методичного регулювання.

2. Нормативно-правове регулювання обліку і його розвитку передбачає розуміння змісту бухгалтерського обліку, його функцій, мети і задач ініціаторами та виконавцями регулювання. Рішення про зміни в бухгалтерському обліку повинні прийматися з урахуванням його ролі в суспільному житті країни та в менеджменті з урахуванням поточних і перспективних завдань, з розумінням того, що розвиток обліку є похідною від розвитку відносин виробництва, розподілу, обміну і споживання. Адекватність бухгалтерського обліку соціально-економічним відносинам є законом розвитку його національних систем. Саме на таких засадах облік найефективніше виконує свої функції.

3. Міжнародні стандарти фінансової звітності слід розглядати як один із основних факторів продовження і активізації реформи бухгалтерського обліку в Україні. Розуміння основоположних ідей і суті міжнародних стандартів обліку забезпечить в подальшому коректний підхід до застосування в українській практиці бухгалтерських рішень, традиційних для кращої Європейської практики.

4. Враховуючи історичні, соціальні та економічні особливості розвитку України, доцільним є запровадження державного регулювання і встановлення єдиних методологічних засад обліку. В той же час такі заходи повинні будуватися на оновлених основах - через чітке дотримання всіма суб'єктами господарювання вимог нормативних актів, що формують українську систему бухгалтерського законодавства.

5. Необхідність побудови багаторівневої системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку, коли обов'язковими до виконання всіма суб'єктами підприємництва будуть законодавчі акти вищого рівня, що визначають основні принципи і правила формування повної, правдивої та неупередженої інформації про об'єкти бухгалтерського обліку, а методичні рекомендації професійних бухгалтерських організацій надають посильну допомогу бухгалтерам-практикам і носять лише рекомендаційний характер.

6. Сьогодні необхідна інституційна перебудова системи регулювання бухгалтерського обліку та звітності, де держава буде відігравати провідну роль за активної участі професійних громадських бухгалтерських організацій.

7. Потрібні нові підходи до навчання та переатестації бухгалтерських працівників, і, в першу чергу, головних бухгалтерів. Орієнтація на Міжнародні стандарти фінансової звітності передбачає навчання лише зацікавлених користувачів бухгалтерської звітності, зокрема, існуючих та потенційних власників, тому що реформування бухгалтерської звітності в цілому є можливим і реальним лише при використанні інформації, яка формується в обліку.

8. Реалізація визначеної соціально-економічними відносинами мети бухгалтерського обліку потребує використання всіх зовнішніх і внутрішніх факторів його подальшого розвитку. Для цього необхідні знання теорії й практики обліку. Активну участь в розв'язанні даної проблеми повинна приймати вища школа, що має відповідний досвід та науковий потенціал.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1. Пархоменко В. Про реформування бухгалтерського обліку в Україні // Бухгалтерський облік і аудит. - 1998. - № 10. - С. 4-7 (0,3 друк. арк.);

2. Пархоменко В. Стандартизація бухгалтерського обліку та звітності // Бухгалтерський облік і аудит. - 1999. -№ 5. - С. 3-9 (0,82 друк. арк.);

3. Пархоменко В.М. Законодавче затвердження бухгалтерського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. -- 1999. - № 6. - С. 7-8 (0,15 друк. арк.);

4. Пархоменко В.М. Концептуальні засади Плану рахунків бухгалтерського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. - 2000. -№ 2. - С. 8-11 (0,46 друк. арк.);

5. Пархоменко В.М. Нормативно-правове забезпечення реформування бухгалтерського обліку // Вісник ЖІТІ. - 2001. - № 16. - С. 104-107 (0,37 друк. арк.);

6. Пархоменко В. Основа бухгалтерського обліку - закон // Бухгалтерський облік. - 1999. -№ 9. - С. 9-12 (0,45 друк. арк.);

7. Пархоменко В. Інтегрована система складання квартальної фінансової звітності // Бухгалтерський облік і аудит. - 2000. -№ 3. - С. 3-6 (0,3 друк. арк.);

8. Пархоменко В. Організація бухгалтерського обліку основних засобів і фінансових інвестицій // Бухгалтерський облік і аудит. - 2000. -№ 5. - С. 3-6 (0,3 друк. арк.);

9. Пархоменко В. Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті // Бухгалтерський облік і аудит. - 2000. -№ 8. - С.13-16 (0,3 друк. арк.);

10. Пархоменко В., Голов С. Організація бухгалтерського обліку за спрощеним Планом рахунків // Бухгалтерський облік і аудит.- 2001. - № 5. - С. 5-12 (1,49 друк. арк.);

11. Пархоменко В.М., Петрук О.М. Проблеми регламентації бухгалтерського обліку в період ринкового реформування економіки України // Вісник ЖІТІ. - 2001. - № 15. - С. 24-39 (1,1 друк. арк.; особистий внесок здобувача полягає в уточненні напрямів гармонізації вітчизняного бухгалтерського обліку з Міжнародними стандартами фінансової звітності);

12. Пархоменко В.М., Петрук О.М. Удосконалення системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні // Вісник ЖІТІ. - 2001. - № 17. - С. 130-145 (1,15 друк. арк.; особистий внесок здобувача полягає в обґрунтуванні структури та рівнів системи нормативно-методичного регулювання бухгалтерського обліку).

АНОТАЦІЯ

Пархоменко В.М. Реформування бухгалтерського обліку в Україні: методологічне і нормативне забезпечення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.06.04 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. - Інститут аграрної економіки УААН, Київ, 2002.

Дисертація присвячена теоретичним, методологічним та практичним питанням регламентації бухгалтерського обліку. Як предмет дослідження обрано розвиток і шляхи удосконалення системи регламентації бухгалтерського обліку в підприємницькій сфері України, об'єктом - сукупність теоретичних, методологічних та практичних аспектів трансформації і розвитку національної системи бухгалтерського обліку, орієнтованої на ринкові відносини і міжнародні стандарти складання фінансової звітності.

Обґрунтовано і запропоновано рішення щодо удосконалення системи нормативного регулювання, які полягають в уточненні концепції реформування національної системи бухгалтерського обліку; обґрунтуванні структури багаторівневої системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні; обґрунтуванні етапів реформування національної системи бухгалтерського обліку з форматом законодавчого і нормативного забезпечення; визначенні напрямів інституційної перебудови системи регламентації бухгалтерського обліку; уточненні методик обліку основних засобів, фінансових інвестицій і операцій в іноземній валюті; подальшому розвитку напрямів академічної освіти з метою підвищення якості підготовки фахівців з бухгалтерського обліку.

Ключові слова: регламентація, регулювання, система, закон, положення, принципи, рахунки, облікова політика.

АННОТАЦИЯ

Пархоменко В.М. Реформирование бухгалтерского учета в Украине: методологическое и нормативное обеспечение. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04 - Бухгалтерский учет, анализ и аудит. - Институт аграрной экономики УААН, Киев, 2002.

Диссертация посвящена теоретическим, методологическим и практическим вопросам регламентации бухгалтерского учета. Предметом исследования являлось развитие и пути усовершенствования системы регламентации бухгалтерского учета в предпринимательской сфере Украины, объектом - совокупность теоретических, методологических и практических аспектов трансформации и развития национальной системы бухгалтерского учета, ориентированной на рыночные отношения и Международные стандарты финансовой отчетности.

Обоснованы и предложены решения по усовершенствованию системы нормативного регулирования, состоящие в уточнении концепции реформирования национальной системы бухгалтерского учета; обосновании структуры многоуровневой системы нормативного регулирования бухгалтерского учета в Украине; обосновании этапов реформирования национальной системы бухгалтерского учета с форматом законодательного и нормативного обеспечения; определении направлений институциональной перестройки системы регламентации бухгалтерского учета; уточнении методик учета основных средств, финансовых инвестиций и операций в иностранной валюте; дальнейшем развитии направлений академического образовании с целью повышения качества подготовки специалистов по бухгалтерскому учету.

В первом разделе “Необходимость и сущность регламентации бухгалтерского учета” обобщен опыт и выявлены особенности развития национальных учетных систем, на основании чего определены перспективные направления дальнейшего развития системы регламентации бухгалтерского учета в Украине, состоящие в следующем: 1) обосновании необходимости создания системы регламентации бухгалтерского учета, ориентированной на рыночные условия хозяйствования; 2) уточнении концепции развития бухгалтерского учета в стране; 3) определении тенденций и обосновании путей развития системы нормативного регулирования бухгалтерского учета. Сформулированы принципы системы нормативного регулирования бухгалтерского учета, которая должна оптимально сочетать государственную регламентацию с институтами рыночной экономики. Уточнено концепцию реформирования национальной системы бухгалтерского учета.

Во втором разделе “Законодательное и нормативное обеспечение реформирования бухгалтерского учета в Украине” обоснованы направления развития системы законодательного и нормативного обеспечения бухгалтерского учета, исследовано стандартизацию как инструмент гармонизации бухгалтерского учета с Международными стандартами финансовой отчетности, определено место Плана счетов в системе регламентации бухгалтерского учета. Впервые предложено и обосновано структуру многоуровневой системы нормативного регулирования учета в Украине, которая должна иметь пять уровней с чекой иерархией. Согласованы направления реформирования национальной системы бухгалтерского учета с форматом законодательного и нормативного обеспечения.

Третий раздел “Усовершенствование нормативно-методического регулирования бухгалтерского учета в Украине” посвящен определению путей усовершенствования и развития системы нормативно-методического регулирования учета в стране. Определены направления институциональной перестройки системы регламентации бухгалтерского учета, состоящие в создании двух уровней регулирования: орган государственного регулирования - Министерство финансов, и объединение граждан по профессиональным признакам. Дополнены с целью усовершенствования существующие методики учета и отражения в отчетности основных средств, финансовых инвестиций и операций в иностранной валюте. Определены пути дальнейшего развития академического образования для повышения качества подготовки специалистов по бухгалтерскому учету.

Ключевые слова: регламентация, регулирования, система, закон, стандарт, положение, принципы, План счетов, учетная политика.

ANNOTATION

Parkhomenko V.M. The Reforming Of Accounting In Ukraine: The Methodological And Legislative Provision. - Manuscript.

The thesis for obtaining a scientific degree of economic science candidate, specialty 08.06.04 - Accounting, Analysis and Auditing - Institute of Agrarian Economy of Ukrainian Academy of Agrarian Sciences, Kiyv, 2002.

The thesis is devoted to theoretical, methodological and practical issnes of Accounting regulation. The development and ways of improvement the system of Accounting regulation in Ukraine's business sphere are chosen to be the subject of research; the set of theoretical, methodological and practical aspects of transformation and development of the national accounting system oriented to the market relations and International Accounting Standards are taken to be the object of research.

The thesis grounds and offers the decisions for the enhance of statutory regulations connected with: clarifying the concept of national accounting system reforming; grounding of multilevel system of accounting normative regulating in Ukraine; grounding of the national accounting system reforming stages with the legislative and normative provision format; defining the ways of reforming the governing bodies of accounting; clarifying the methodic of accounting of fixed assets, financial investments and foreign currency transactions; further development of the academic education to raise the quality of training the specialists of accounting.

Key words: regulations, regulation system, law, standard, statement, principles, Chart of accounts, accounting policy.

Размещено на Allbest.ru

...