Загальні принципи організації бухгалтерського обліку за міжнародними стандартами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Кіровоградський національно технічний університет

Кафедра обліку та фінансів

Факультет бухгалтерського обліку

Індивідуальне завдання

з дисципліни ОЗК

“Загальні принципи організації бухгалтерського обліку за міжнародними стандартами”

Виконала

Студентка групи ОА 13-СК

Дмитрович А. М.

Перевірила

Савченко В. М.

Кіровоград 2014



План

1. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, їх суть та призначення

2. Принципи і перелік стандартів бухгалтерського обліку

3. Необхідність використання стандартів в бухгалтерській праці



1. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, їх суть та призначення

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) -- система принципів, методів та процедур ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності.

МСБО виникли внаслідок інтеграційних процесів в економіці й спрямовані на зближення бухгалтерського обліку і фінансової звітності в різних країнах світу.

Міжнародними стандартами регулюються основні, принципові моменти, від яких залежить формування фінансових результатів діяльності підприємства, відображення у звітності результатів діяльності та фінансового стану підприємства.

Фінансова звітність підприємств різних країн світу має певні відмінності, обумовлені соціальними, економічними і політичними чинниками. Відмінності в підходах до змісту фінансових звітів значно ускладнювали аналіз інформації і ухвалення рішень в умовах розвитку міжнародної торгівлі, транснаціональних корпорацій, глобалізації фінансових ринків.

Для забезпечення гармонізації фінансової звітності 29 червня 1973р. був створений Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО). Він був створений на основі угоди, укладеної професійними організаціями бухгалтерів Австралії Великобританії, Ірландії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Мексики, США, Франції і Японії. З 1983 р. членами КМСБО є всі професійні організації бухгалтерів, які входять до складу Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ). В 2000р. була закінчена розробка основної програми. Міжнародна організація комісії по цінних паперах (МОКЦП) рекомендує своїм членам дозволити багатонаціональним організаціям, які випускають цінні папери застосування 30 стандартів КМСБО при міжнародних операціях з продажу цінних паперів. В 2001р. була приведена в дію переглянута

Конституція КМСБО.

Назва КМСБО була змінена на РМСБО (Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку) і назва МСБО - на МСФЗ (міжнародні стандарти фінансової звітності). В 2003році РМСБО були видані численні доповнення і зміни до стандартів.

В даний час він об'єднує 143 професійні організації з 104 країн світу. Метою КМСБО є: створення, публікація і удосконалення стандартів бухгалтерського обліку, а також сприяння їх ухваленню і дотриманню у всіх країнах світу.

МСБО не визначають порядок ведення бухгалтерського обліку, вони описують загальні правила оцінки і представлення інформації у фінансових звітах. В деяких випадках МСБО передбачають два облікові підходи до одних і тих же операцій або подій. В цьому випадку один підхід є базовим, а інший - дозволеним альтернативним.

Для розуміння і практичного застосування МСБО важливе значення має їх Концептуальна основа (Framework). Вона містить виклад концепцій, на яких ґрунтується фінансова звітність загального призначення. Концептуальна основа не входить до складу МСБО у зв'язку з цим у разі виникнення розбіжності між Концептуальною основою і окремим стандартом пріоритетами є вимоги МСБО.

З метою оперативного реагування проблеми практичного застосування стандартів КМСБО видає пояснення відповідних положень діючих стандартів і їх Концептуальної основи.

Методологія бухгалтерського обліку по МСБО визначається:

- безпосередньо МСБО;

- Концептуальною основою МСБО;

- поясненнями.

Принципи і термінологія, які використовуються в МСБО, орієнтовані перш за все на приватний сектор. Тому державні підприємства і неприбуткові організації, які бажають застосовувати МСБО, у разі потреби можуть змінювати назви окремих звітів і опис певної статі, а також надавати додаткові пояснення до фінансових звітів. З метою гармонізації фінансової звітності підприємств і організацій Комітет державного сектора Міжнародної федерації бухгалтерів (МФБ) в липні 1998 р. видав Проект керівництва для фінансової звітності державного сектора.

В ньому передбачено чотири бази обліку в державному секторі:

1) касова (на основі грошових потоків);

2) модифікована касова;

3) нарахування;

4) модифіковане нарахування.

Бюджетні і інші державні установи, звітність яких ґрунтується на касовому методі обліку, звичайно не застосовують МСБО.

Консультативна група грає важливу роль в процесі розробки і ведення МСБО. Консультативна група була створена Радою КМСБО в 1981 р. В її склад входять представники міжнародних організацій розробників і користувачів фінансових звітів фондових бірж і організацій, які регулюють оборот цінних паперів).

В 1995 р. КМСБО створив міжнародну Дорадчу раду, до складу якої входять представники професійних організацій бухгалтерів, ділових кіл, користувачів фінансової звітності, які посідають керівні посади. Задачею Дорадчої поради є сприяння ухваленню Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і підвищення авторитету діяльності КМСБО. З цією метою Дорадча рада здійснює:

- перегляд і надання коментарів щодо стратегії і планів ради;

- підготовку річного звіту про ефективність діяльності ради, досягнення його мети і дотримання його процедур;

- сприяння участі в роботі КМСБО представників бухгалтерської професії, ділових кіл, користувачів фінансових звітів і інших зацікавлених сторін;

- пошук засобів для фінансування КМСБО;

- перегляд бюджетів і фінансових звітів КМСБО.

Важливою умовою діяльності поради є забезпечення незалежності і об'єктивності Рада КМСБО в ухваленні технічних рішень щодо МСБО. Тому Дорадча рада не бере участі в ухваленні цих рішень і не впливає на них.

З метою своєчасного розгляду питань, які виникають в практиці застосування міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, в 1996 р. Порадою КМСБО був створений Постійний комітет із пояснень (ПКП). В його склад входять 12 членів з правом голосу з різних країн. Це представники як професійних бухгалтерських організацій, так і користувачів фінансової звітності.

КМСБО накопичує пропозиції щодо нових тим для розробки МСБО, які поступають від представників Поради, організацій-членів, членів Консультативної групи, інших організацій і окремих осіб. Штатний персонал КМСБО готує перелік запропонованих тим, які розглядаються Порадою КМСБО. Після включення теми в робочу програму, починається процес розробки стандартів, який звичайно включає п'ять потенційних стадій.

З метою розробки стандарту Рада КМСБО створює Керівний комітет, який очолює керівник Ради. Керівний комітет здійснює первинне дослідження в процесі якого:

- визначає всі питання, пов'язані з темою стандарту;

- розглядає застосування Концептуальної основи КМСБО до вирішених питань;

- визначає регіональні і національні вимоги і практику до облікових підходів, які є доречними.

Після отримання коментарів Ради, Керівний комітет готує і публікує попередній виклад принципів або інший документ, який містить:

- визначення облікових принципів, які встановлені в основу;

- розглянуті альтернативні підходи і причини їх ухвалення мул відхилення.

Документ обговорюється протягом 3-х місяців. Розглянувши коментарі до попереднього викладу принципів, Керівний комітет затверджує його і надає Пораді для затвердження остаточний виклад принципів які є основою для підготовки проекту МСБО. Після цього Керівний комітет готує проект МСБО, який після розгляду і затвердження 2/3 членами Поради публікується для обговорення. Протягом періоду обговорення від 1-3 місяця всі зацікавлені сторони притягуються до надання коментарів до МСБО.

Після розгляду коментарів Керівний комітет готує проект для перегляду Радою. У разі отримання згоди 2/3 членами Ради, МСБО приймається і публікується.

МСБО не є домінуючими над законодавчими актами, які регулюють складання фінансової звітності в певній країні. У зв'язку з цим, упровадження МСБО здійснюється перш за все зусиллями членів КМСБУ на місцях з метою переконання урядів і органів, які встановлюють стандарти і контролюють ринки цінних паперів, представників ділових кіл, дотримуватися міжнародних стандартів 6ухгалтерського обліку при складанні фінансових звітів. Результатом цих зусиль є сприяння МСБО поліпшенню і гармонізації фінансові звітності в світі.

На сьогоднішній день МСБО використовуються:

- як основа національних вимог до бухгалтерського обліку в багатьох країнах світу;

- як міжнародний базовий підхід для тих країн, які розробляють свої власні вимоги;

- фондовими біржами і регулюючими органами, які вимагають або дозволяють іноземним емітентам надавати фінансові звіти відповідно до МСБО;

- наднаціональними органами, такими як Європейська комісія;

- Світовим банком, який вимагає від позичальників надання фінансової звітності відповідно до МСБО;

- великою кількістю підприємств.

Практика свідчить, що ухвалення і дотримання МСБО забезпечує:

1) зменшення ризику для кредиторів і інвесторів;

2) зниження витрат кожної країни на розробку власних стандартів;

3) поглиблення міжнародної кооперації у сфері бухгалтерського обліку;

4) однозначне розуміння фінансової звітності і зростання довір'я до її показників у всьому світі.

2. Принципи і перелік стандартів бухгалтерського обліку

Національні системи обліку та звітності мають певні відмінності, які зумовлені політичними, економічними факторами. Перш за все це виявляється у різниці підходів до відображення активів, обліку доходів та витрат, способів визначення фінансових результатів.

Незіставлюваність фінансових звітів, складність їх розуміння з боку іноземних інвесторів і кредиторів гальмує розвиток процесів інтеграції економік, міжнародного бізнесу.

У світовій практиці це призвело до необхідності уніфікації та стандартизації обліку, який є засобом міжнародного ділового спілкування, тобто мовою бізнесу.

Уніфікація -- це процес зменшення відмінностей між національними бухгалтерськими та господарчими системами і підвищення рівня постійності та порівняльності фінансових звітів. Мета уніфікації-- усунення перешкод у переміщенні капіталів на міжнародних фінансових ринках та розумінні фінансових звітів.

Постійність означає використання одних і тих самих правил бухгалтерського обліку в усіх звітних періодах та для всіх однорідних і аналогічних операцій.

Порівняльність дає можливість проаналізувати та зіставити фінансові звіти без істотних коригувань і перерахунків.

В основу національних систем обліку покладено принципи бухгалтерського обліку та стандарти, які регламентують правила здійснення бухгалтерських процедур.

Узагальнення підходів, що розроблені школами бухгалтерського обліку Італії, Франції, Ірландії, США, дозволило сформулювати базову концепцію, методологію обліку, або, іншими словами, загальноприйняті в світовій практиці принципи бухгалтерського обліку.

Застосування міжнародних принципів дає можливість складати фінансову звітність, яка в достатній мірі відтворює достовірну та чітку картину економіко-фінансової діяльності підприємства, у тому числі комерційного банку.

Важливим є дотримання при веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності таких загальноприйнятих принципів: обачності, повного висвітлення, автономності, послідовності, безперервності, нарахування та відповідності доходів і витрат, превалювання сутності над формою, історичної (фактичної) собівартості, єдиного грошового вимірника, періодичності.

· Обачність -- це застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства.

Відповідно до принципу обачності особи, які складають фінансові звіти та ведуть бухгалтерський облік, повинні враховувати невизначеність, яка супроводжує багато подій та обставин таких, як погашення сумнівної заборгованості, ймовірний строк корисного використання машин та обладнання і кількість можливих претензій щодо гарантій.

При прийнятті рішення в умовах невизначеності необхідно застосовувати всі необхідні засоби, щоб активи та доходи не були завищені, а зобов'язання та видатки не були занижені. Так, наприклад, втрати від нестачі та псування списуються на видатки безпосередньо після їх встановлення, а сума компенсації цих витрат винною особою визнається тільки тоді, коли у підприємства є достатньо мотивів вважати, що така сума буде повернена (рішення суду, надання згоди працівником тощо).

В той же час, при обранні податкової політики є недоцільним застосування надмірної обережності, яка може призвести до створення скритих резервів, чим ввести в оману власників підприємства та інших користувачів інформації.

· Повне висвітлення -- фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Принцип повноти висвітлення тісно пов'язаний з вимогами інших принципів та припущень. Тільки виконання всіх інших принципів дозволяє отримувати необхідні дані для повного висвітлення фінансового становища підприємства, складання звітів про результати діяльності та рух грошових коштів.

В результаті упущень інформація може бути хибною або оманливою, а значить, недостовірною та недостатньо доречною.

· Автономність -- кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства.

Принцип автономності є обов'язковим для виконання при будь -- яких обставинах господарювання, оскільки він базується не тільки на основних підходах для формування облікової політики, а зачіпає права власності на майно.

Ці взаємовідносини чітко врегульовані в діючому законодавстві. Таким чином, слід розуміти, що будь-яке майно чи зобов'язання, які належать підприємству, не належать власнику самого підприємства. І навпаки, будь-яке майно, яке належить власнику підприємства, не може бути власністю такого підприємства.

· Послідовність -- постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики.

Зміна облікової політики можлива тільки, якщо змінюється статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства і повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності.

Послідовність облікової політики є важливим елементом, який дозволяє контролювати основні показники діяльності підприємства протягом тривалого часу та надає можливість порівнювати звіти за різні фінансові періоди.

Не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для:

Ї подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;

Ї подій або операцій, які не відбувалися раніше.

Вплив зміни облікової політики відображається у звітності шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо вони вплинули на його величину, повторного подання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.

· Безперервність -- оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі.

Відповідно до принципу безперервності фінансові звіти складаються, виходячи з припущення, що підприємство є безперервно діючим і залишатиметься таким у майбутньому. Таким чином, припускається, що підприємство не має наміру ані потреби ліквідуватися або суттєво звужувати масштаби своєї діяльності. В цьому випадку підприємство в своїх звітах зобов'язано застосовувати звичайні методи оцінки та обліку активів, зобов'язань, доходів та видатків.

У разі, якщо керівництво (власник) має на меті або змушено ставити питання про припинення діяльності підприємства, фінансові звіти повинні складатись без застосування даного принципу.

Про таке становище підприємство обов'язково повинно повідомити в своїх фінансових звітах. Як приклад можна навести ситуацію, пов'язану з обліком основних засобів виробництва. При нормальному функціонуванні підприємства основні засоби виробництва відображаються в Балансі за історичною (фактичною) собівартістю, а при ліквідації підприємства вони повинні бути оцінені за ринковою вартістю.

· Нарахування та відповідність доходів і витрат -- для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.

При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Відповідно до принципу нарахування доходи та видатки визначаються та відображаються в бухгалтерському обліку та фінансових звітах того звітного періоду, коли ці операції були здійснені без врахування того, коли фактично було здійснено надходження чи виплату грошових коштів.

Відповідно до даного принципу при формуванні облікової політики підприємство повинно виходити із можливості не збігання в часі господарської операції та її грошового забезпечення.

Таким чином, будь-які господарські операції підлягають висвітленню в бухгалтерському обліку в момент їх здійснення. Ніякі операції не можуть бути затримані з точки зору їх реєстрації в бухгалтерському обліку.

Фінансові звіти, складені згідно з принципом нарахування та відповідності доходів і витрат, інформують користувачів не тільки про минулі операції, які містили виплату або отримання грошових коштів, але і про зобов'язання виплатити грошові кошти в майбутньому і про ресурси, які представлені грошовими коштами, що їх буде одержано у майбутньому.

Таким чином, вони надають саме той тип інформації щодо минулих операцій та минулих подій, який є найбільш корисним для користувачів при прийнятті ними економічних рішень.

Слід зауважити, що на практиці може виникати протиріччя між принципом нарахування та принципом обачності. В таких випадках є необхідним прийняття рішення про облік операцій, враховуючи всі можливі наслідки за методикою, визначеною (стандартами) бухгалтерського обліку.

· Превалювання сутності над формою -- операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Виходячи з принципу превалювання сутності над формою, бухгалтерський облік та фінансова звітність повинні відображати операції та інші події правдиво, таким чином, їх необхідно відображати до їх сутності та економічної реальності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Сутність операцій або подій не завжди відповідає тому, що випливає з їх юридичної форми.

Наприклад, підприємство може передати актив іншій стороні за умови, що право власності перейде іншому підприємству, хоча насправді будуть існувати неформалізовані угоди, відповідно до яких підприємство частково буде використовувати майбутні економічні вигоди, втіленні в цьому активі.

Таким чином, у разі відображення операції без врахування принципу превалювання сутності над формою в фінансових звітах буде представлена інформація, що буде суперечити дійсності.

· Історична (фактична) собівартість -- пріоритетною є оцінка активів підприємства виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.

Принцип історичної (фактичної) собівартості передбачає, що при веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності пріоритетною є оцінка активів за вартістю їх придбання.

Так, при надходженні основних засобів виробництва вони відображаються в бухгалтерському обліку за первісною вартістю, яка дорівнює: по основних засобах виробництва, які створені на самому підприємстві -- фактичній собівартості, включаючи податки, які передбачені діючим законодавством; по основних засобах виробництва, які були придбані за плату у інших підприємств -- за покупною вартістю плюс видатки, пов'язані з придбанням (страхування, мито, транспортні видатки), видатки, пов'язані з монтажем, випробуванням тощо.

Але, цей принцип говорить тільки про пріоритетність, тобто на практиці можуть застосовуватись й інші методи оцінки. При прийнятті рішення вибору методу оцінки активів слід користуватись національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

· Єдиний грошовий вимірник -- вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці.

Принцип єдиного грошового вимірника є не стільки принципом, скільки основою бухгалтерського обліку. Саме тому, що бухгалтерський облік може надавати всю необхідну інформацію про стан господарської діяльності в уніфікованому вигляді, тобто із застосуванням єдиного вимірника -- грошей, бухгалтерський облік є основною для всіх решти видів обліку.

Відповідно до Закону № 996-XIV єдиним грошовим вимірником є національна валюта України -- гривня.

Застосовування даного принципу не означає, що при веденні аналітичного обліку не можуть застосовуватись інші види вимірників. Зрозуміло, що для відображення великої кількості внутрішньогосподарських операцій є необхідним застосовувати інші види вимірників (натуральні, трудові тощо). Даний принцип підкреслює те, що застосування єдиного грошового вимірника є обов'язковим при поданні інформації у фінансовій звітності.

· Періодичність -- можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Відповідно до принципу періодичності кожне підприємство при веденні бухгалтерського обліку повинно передбачати, що для можливості подання фінансової звітності всю діяльність підприємства необхідно розподіляти на визначені періоди часу. Оскільки в Україні такий розподіл закріплений на законодавчому рівні, підприємствам залишається чітко виконувати встановлені правила періодичності.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).

Таким чином, принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності є правилами і процедурами, які вироблені теорією і практикою бухгалтерського обліку і які є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання при складанні ними фінансової звітності.

Але неможливо знайти навіть дві країни, що використовують абсолютно ідентичні системи обліку. Адже на бухгалтерський облік впливає існуюча форма організації господарської діяльності, характер державного регулювання, зовнішні фактори: політичні, економічні, соціальні, географічні та ін.

Розвиток процесів економічної інтеграції країн, створення міжнаціональних корпорацій, вільних економічних зон, функціонування спільних підприємств, реалізація спільних проектів потребують стандартизації фінансового обліку в світовому масштабі та уніфікації облікових систем.

Облік, який будується на загальноприйнятих принципах, забезпечує зіставлюваність облікової інформації, що подається у фінансових звітах, посилює довіру з боку інвесторів.

Під стандартами бухгалтерського обліку розуміють сукупність нормативних документів, які визначають правила та процедури ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. Національний бухгалтерський стандарт включає національний план рахунків, законодавчі та нормативні акти, що визначають методологію, організацію та ведення бухгалтерського обліку.

Особливості МСБО можна визначити наступним чином:

1) вони повинні бути достатньо детальними та зрозумілими для того, щоб їх значення було подібним в різних країнах;

2) стандарти регламентують загальні принципи;

3) стандарти не містять детальних правил та вказівок;

4) стандарти розглядають суть операції, а не її деталі.

Комітет МСБО не має права нав'язувати використання стандартів. Вони не є обов'язковими, за винятком тих випадків, коли конкретна країна обрала їх для застосування у фінансовій звітності суб'єктів господарської діяльності. Такою є ситуація в Україні, де МСБО є обов'язковими для комерційних банків з 1 січня 1998р.

Цікавим є той факт, що МСБО застосовуються в більшості країн Європи, у Великій Британії, а також в Австралії та деяких країнах Далекого Сходу. В США використовуються міжнародні бухгалтерські принципи (GAAP -- general acceptance principle). Строк з моменту публікації до запровадження стандартів звичайно становить один рік.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку

1) МСБО 1 Подання фінансової звітності

2) МСБО 2 Запаси

3) МСБО 7 Звіт про рух грошових коштів

4) МСБО 8 Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки

5) МСБО 10 Події після звітного періоду

6) МСБО 11 Будівельні контракти

7) МСБО 12 Податки на прибуток

8) МСБО 16 Основні засоби

9) МСБО 17 Оренда

10) МСБО 18 Дохід

11) МСБО 19 Виплати працівникам

12) МСБО 20 Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу

13) МСБО 21 Вплив змін валютних курсів

14) МСБО 23 Витрати на позики

15) МСБО 24 Розкриття інформації про зв'язані сторони

16) МСБО 26 Облік та звітність щодо програм пенсійного забезпечення

17) МСБО 27 Консолідована та окрема фінансова звітність

18) МСБО 28 Інвестиції в асоційовані підприємства

19) МСБО 29 Фінансова звітність в умовах гіперінфляції

20) МСБО 32 Фінансові інструменти: подання

21) МСБО 33 Прибуток на акцію

22) МСБО 34 Проміжна фінансова звітність

23) МСБО 36 Зменшення корисності активів

24) МСБО 37 Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи

25) МСБО 38 Нематеріальні активи

26) МСБО 40 Інвестиційна нерухомість

27) МСБО 41 Сільське господарство

За роки своєї діяльності КМСБО розробив більше 40 міжнародних стандартів (МСБО), які стосуються розкриття облікової політики, складання фінансової звітності, обліку основних засобів та операцій з ними, інвестицій, поточних активів і поточних зобов'язань, запасів, доходів і витрат, банківської діяльності, фінансових інструментів, програм пенсійних витрат, нематеріальних активів тощо.

Але чинності станом на 2014 рік набувають лише 27 стандартів.

Більша частина чинних МСБО вже переглядалася, що безумовно сприяло їх якості і поширенню.

Процес розробки міжнародних стандартів з обліку та звітності є динамічним. Окремі раніше випущені стандарти уточнюються або замінюються новоствореними з урахуванням досвіду їхнього застосування та вимог сьогоднішнього дня. Розроблені стандарти мають рекомендаційний характер, регулюють лише основні принципові моменти, від яких залежить формування фінансових результатів діяльності підприємства, відображення у звітності результатів та фінансового стану підприємства.

3. Необхідність використання стандартів в бухгалтерській праці

міжнародний бухгалтерський облік звітність

Предметом бухгалтерського обліку є господарча діяльність підприємства, яка складається з окремих господарчих операцій, що змінюють майно підприємства та його джерела чи стан, та використання майна підприємства.

Сутність предмета бухгалтерського обліку розкривається через об`єкти. Об`єктами є господарчі засоби, джерела господарчих засобів та господарчі процеси.

Бухгалтерський облік відбиває увесь процес виробництва, кошти підприємства, дає можливість прослідкувати за змінами, які потерпають його майнові засоби. Враховуючи сукупність затрат, підприємець визначає собівартість виробництва чи мінімум того; що він повинен виручити, якщо не бажає нести збитки. Для цього він постійно порівнює собівартість своєї продукції, робіт та послуг з ринковими цінами. Таким чином підприємець контролює продуктивність і прибутковість свого підприємства.

Бухгалтерський облік є, так би мовити, літописом діяльності будь-якого господарства, дає йому змогу поновити кожен господарський факт з усіма подробицями. Бухгалтерська інформація надає суцільну, без будь-яких пропусків, картину бізнесу і має найбільшу повноту. Така повнота інформації забезпечує підприємцям достатню свободу в прийнятті управлінських рішень.

В умовах переходу до ринкових відносин головною та основною задачею бухгалтерського обліку визнано отримання точної та достовірної інформації про господарчі процеси і результати діяльності підприємства, необхідної як для оперативного управління підприємством, так і для використання інвесторами, кредиторами, податковими, фінансовими та банківскими органами, а також іншими зацікавленими юридичними і фізичними особами.

У кожній країні місцеві положення регулюють більшою або меншою мірою випуск фінансових звітів. Такі місцеві регулюючі положення включають стандарти бухгалтерського обліку, котрі приймаються регулюючими органами та/або професійними бухгалтерськими організаціями у кожній країні.

До утворення КМСБО часто існували відмінності у формі та змісті опублікованих стандартів бухгалтерського обліку більшості країн.

КМСБО бере до уваги запропоновані проекти або прийняті стандарти бухгалтерського обліку з кожного питання і розробляє МСБО для прийняття у світовому масштабі. Однією з цілей КМСБО є максимально можлива гармонізація різних стандартів бухгалтерського обліку та облікових політик різних країн.

При виконанні завдання з адаптації існуючих стандартів і при формулюванні Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку з нових тем КМСБО концентрує увагу на суттєвих питаннях. Таким чином, вік докладає зусилля для уникнення ситуацій, у яких Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку будуть настільки складними, що їх ефективне широке міжнародне використання буде неможливим. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, які приймає КМСБО, постійно переглядаються з метою урахування поточних умов та потреб у внесенні змін.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, котрі приймає КМСБО, не є домінуючими над місцевими положеннями, про які йдеться вище і які регулюють випуск фінансових звітів у певній країні. Зобов'язання, взяті членами КМСБО, як пояснюється в цій Передмові, передбачають, що в разі дотримання Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку у всіх важливих аспектах цей факт має розкриватися. Там, де місцеві папоження вимаглоть відхилення від Міжнародних бухгалтерського обліку, місцеві члени КМСБО намагаються переконати відповідні органи у доцільності гармонізації з МСБО.

Бухгалтерські документи, за умови надзвичайної важливості бухгалтерської праці та бухгалтерського обліку, повинні бути дуже чіткі та зрозумілі. Якщо бухоблік буде у кожного підприємця та в кожній організіції довільним, то він втратить своє значення. Отже бухгалтерський облік повинен бути весь стандартизований.

Структура стандарту визначається обсягом та змістом питань, які він розглядає. До кожного стандарту входить: загальні положення, які пояснюють його мету; сферу застосування та містять визначення всіх основних термінів, які використовуються в стандарті; порядок оцінки та деталізації інформації відповідних об'єктів у фінансовій звітності. Маючи таку структуру, стандарти БО дещо спрощують роботу бухгалтера, та використання даних бухгалтерського обліку.

Размещено на Allbest.ru

...