Узагальнення матеріалів ревізії і контролю виробничо-господарської, фінансової та комерційної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Узагальнення матеріалів ревізії і контролю виробничо-господарської, фінансової та комерційної діяльності

ревізія фінансовий перевірка

1.1 Методика узагальнення і оформлення матеріалів ревізії

Основні вимоги до узагальнення і оформлення матеріалів ревізії

Завершальним етапом ревізії є узагальнення, розгляд і реалізація результатів ревізії.

Узагальнення результатів ревізії передбачає їх систематизацію і групування. Результати ревізії оформляються актом ревізії, який має відповідати таким вимогам.

В акті ревізії записують порушення, недоліки або позитивні сторони діяльності підприємства, яке підлягало перевірці. Акт ревізії є підставою для прийняття рішень за встановленими порушеннями і недоліками, а також розроблення заходів щодо усунення останніх. Від кваліфікованого висвітлення й узагальнення в акті фактів встановлених порушень і недоліків залежить якість ревізії.

Узагальнити нагромаджений матеріал - значить зробити висновок, показати основні наслідки.

Узагальнення матеріалів ревізії - основний і найбільш складний етап роботи ревізора. Він має з великої кількості фактів і випадків відібрати основні, реальні й документально обґрунтовані.

Протягом перевірки ревізор у робочих зошитах (журналах, щоденниках або на окремих аркушах паперу) нагромаджує й систематизує в певному порядку матеріали й факти, які підлягають узагальненню і включенню в основний акт ревізії. На полях зошита чи журналу відмічається, до якого розділу акта вони мають бути віднесені. Матеріали ревізії слід групувати відповідно до розділів акта ревізії та за однорідними ознаками у відомостях порушень (порушення касових, розрахункових, виробничих та інших операцій).

Факти порушень правової, розрахункової, касової, кредитної, фінансової дисципліни записуються в акт ревізії тільки на підставі перевірених даних, підтверджених оригіналами документів підприємства, яке ревізується.

Висока якість ревізії може бути забезпечена глибоким дослідженням роботи підприємства, старанною обробкою і систематизацією матеріалів. За всіма випадками порушень слід вказувати номери і дату відповідних первинних документів і облікових регістрів, характер порушення, посади і прізвища винних осіб. Виявлені факти викладаються в акті об'єктивно, при цьому всі записи мають бути простими і доступними для сприйняття.

Додатками до основного акта ревізії можуть бути певні документи, пояснення, заключення комісії, зауваження і пропозиції тощо.

Частковий (проміжний) акт може бути складено за окремим підприємствами, відділами, за результатами ревізії каси, фінансових результатів, інвентаризації матеріальних цінностей і у тих випадках, коли за встановленими фактами слід вжити невідкладних заходів.

Разові акти складають під час перевірок стану складського господарства, розрахунків з покупцями й замовниками, використання робочого часу й трудових ресурсів тощо.

Письмові пояснення дають відповідальні особи в разі заперечень або зауважень за фактами порушень чи зловживань, викладених в акті ревізії.

Довідки можуть бути складені як ревізуючими, так і фахівцями, які беруть участь у ревізії підприємства. За результатами відомчих перевірок, що проводяться вищестоящими організаціями, складається доповідна записка, яка подається керівнику, від імені якого проводилася ревізія, а копія - керівнику підприємства, де було здійснено ревізію.

В акті ревізії насамперед слід показати результати перевірки готівки в касі підприємства. Потім реєструються основні порушення касової дисципліни із зазначенням характеру порушення, суми збитків і винних осіб.

До найбільш характерних порушень касової дисципліни відносять неправильне й недбале оформлення касових документів. Під час узагальнення таких фактів необхідно зазначити кількість випадків непогашених документів, прикладених до касових ордерів, відсутність підпису касира на прибуткових і видаткових касових ордерах, витрачання грошей не за цільовим призначенням, перевищення залишку готівки в касі понад встановлений банком ліміт, недотримання порядку про щоквартальну ревізію каси тощо.

Подібні узагальнення роблять і за іншими фактами встановлених порушень касової дисципліни.

За результатами ревізії розрахунків з підзвітними особами необхідно зазначити найбільш яскраві факти порушень відносно оформлення авансових звітів і прикладених до них документів і по суті проведених операцій щодо законності й господарської доцільності здійснених розрахунків із підзвітних сум.

Перевіряючи кредитні операції, слід в узагальненому вигляді показати, якими видами позик користувалась організація, повноту їх використання (причому за цільовим призначенням) і своєчасність погашення.

За результатами перевірки фінансових результатів необхідно узагальнити факти неправильного визначення валового прибутку (збитку), фінансових результатів від операційної діяльності (прибутку, збитку), фінансових результатів від звичайної діяльності до оподаткування та чистого прибутку або збитку.

За результатами перевірки правильності нарахування й виплати заробітної плати потрібно узагальнити випадки завищення розцінок, окладів, неправильних виплат премій тощо.

Узагальненню підлягають найбільш суттєві порушення й недоліки в організації й веденні бухгалтерського фінансового обліку й складанні фінансової звітності, за якими в загальному оцінюється стан обліку з точки зору правильності організації документації, документообігу, аналітичного й синтетичного обліку, повноти й достовірності звітних показників, узгодженості окремих форм фінансової звітності.

Підготовлений розділ ревізії ще раз вивчається, факти узагальнюються та згруповуються у спеціальні розрахунки, відомості, аналітичні таблиці й документально обґрунтовуються, оскільки поверхові, нечіткі, неконкретні приклади не мають доказової сили.

1.2 Методика складання основного акта ревізії

Результати ревізії оформляють актом. Оформлення результатів ревізії - найважливіший етап ревізійної роботи. Від правильного оформлення матеріалів ревізії залежить своєчасне усунення недоліків і порушень, виявлених під час ревізії.

Акт -- важливий документ ревізії. За його змістом можна зробити висновок не тільки про наслідки ревізії, а й про якість роботи ревізора, його ерудицію та рівень кваліфікації.

Правильно складений акт ревізії має містити тільки ті недоліки й порушення фінансово-господарської діяльності підприємства, які обґрунтовані конкретними фактами й документами.

Акт ревізії - не лише перелік допущених порушень і окремих незаконних операцій. Він є підставою для формування висновків про роботу підприємства як у цілому, так і окремих його частин. Він є також матеріалом для оцінювання якості роботи керівника, головного бухгалтера та інших управлінців.

До акту не слід вносити узагальнюючі констатації, безпідставні твердження. Усі факта слід викласти конкретно, з посиланням на документи, із зазначенням суми збитків і винних осіб. Акт не повинен виражати особисті погляди ревізора, його суб'єктивну оцінку дій посадових осіб. В акті мають відображатися тільки факти, на підставі яких можна зробити відповідні висновки.

В акті не подається юридичної кваліфікації діянь і вчинків, передбачених Кримінальним кодексом. Приміром, ревізор не повинен давати таких оцінок, як "зловживання службовим становищем", "перевищення влади", "злочинна діяльність", "привласнення коштів" тощо. Подібні оцінки належать до компетенції тільки судово-слідчих органів. Слід вживати приблизно такі оцінки: "порушення законів" - з поясненням, які закони порушені, "нестача" - із зазначенням її розміру й обставин, за яких її встановлено. Розкриваючи окремі факти нестач, слід зазначити характерну особливість встановленого факту, розмір шкоди, конкретних винних осіб, час і місце здійснення зловживання та ін. В акті роблять посилання на документи, що підтверджують факти порушень. Акт ревізії складається у двох примірниках, один з яких вручають керівнику контрольно-ревізійного підрозділу (КРУ, КРВ), другий - керівнику ревізованого підприємства для ознайомлення й підписання.

Акт підписують ревізор (ревізори), керівник і головний бухгалтер підприємства, а у разі необхідності - колишній керівник та головний бухгалтер, у період роботи яких мали місце порушення.

Якщо за матеріалами ревізії є підстава для притягнення винних до відповідальності згідно з чинним законодавством, то один примірник акта ревізії передають судово-слідчим органам.

Акт має бути підписаний керівництвом підприємства не пізніше трьох днів з дня його вручення. У такий же строк мають бути подані пояснення, а у випадку незгоди - заперечення відносно акта ревізії. У випадку незгоди зі змістом акта керівник і головний бухгалтер підприємства повинні підписати акт, але можуть представити письмові заперечення, які прикладаються до акта ревізії, про що ревізор робить запис в акті ревізії після його підписання. Акт має бути незаперечним, грамотно написаним, стисло, ясно відображати реальну дійсність.

До акта записуються факти порушень чинного законодавства, Указів Президента, постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, наказів, постанов, положень та інструкцій міністерств і відомств, які регулюють фінансово-господарську діяльність підприємств.

Зокрема, в акті ревізії слід вказати на факти недотримання Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 р. зі змінами і доповненнями до нього; Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ХІУ; Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи" від 27 серпня 2000 р. № 1031/2000; Постанови Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2000 р. № 1398 "Про внесення змін до Постанови КМУ від 23 квітня 1999 р. № 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон"; постанови Правління Національного банку України від 04.06.1999 р. № 265 "Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування" тощо.

Крім керівника і головного бухгалтера підприємства, письмові пояснення дають інші посадові особи, які причетні до виявлених ревізією порушень чи зловживань. Ці пояснення додаються до матеріалів ревізії. Причому, достовірність пояснень посадових осіб ревізор старанно перевіряє й у 15-денний строк дає на підставі їх письмовий висновок, який підлягає затвердженню керівником контрольно-ревізійного підрозділу, що призначив ревізію.

В акті ревізії слід вказати, за який період проводиться ревізія (наприклад, "з 01.02.200_р. по 01.03.200_р.") і у який спосіб (суцільний чи вибірковий) перевіряють ті чи інші господарські операції.

В акті ревізії виявлені факти порушень чи зловживань слід записувати так, щоб за кожним з них можна було відповісти на запитання: що порушено (Закон, наказ, постанова, положення, інструкція), із зазначенням суті порушення та пункту й параграфа нормативного акта; хто порушив (прізвище, ім'я, по батькові, посада); коли порушено (дата порушення); чим викликано порушення (причини чи умови, які викликали порушення); наслідки порушення (розмір матеріальної шкоди).

Планові й звітні дані, які мають місце в періодичній і річній звітності, до акта ревізії вносити не слід, оскільки підприємство за цими даними звітується перед вищестоящою організацією.

Якщо за результатами ревізії порушень не встановлено, а навпаки, виявлено передовий досвід, то він має стати надбанням інших підприємств. У такому разі ревізор доповідає про це керівнику, який призначив ревізію.

Акт ревізії є індивідуальним документом кожного ревізора зокрема.

У разі виявлення під час ревізії кримінально-караних дій посадових осіб ревізуючі зобов'язані негайно повідомити про ці дані керівнику ревізуючої організації й передати слідчим органам відповідні матеріали для притягнення винних до відповідальності.

Підставою для записів у акті ревізії можуть бути тільки ті дані, які ретельно перевірені ревізором і підтверджені первинними документами, записами в регістрах бухгалтерського обліку, зустрічними перевірками фактичного здійснення операцій, результатами інвентаризацій грошових і матеріальних цінностей, матеріалами проведених контрольних обмірів виконаних робіт, лабораторних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, результатами проведених експертиз щодо перевірки якості продукції тощо.

Письмові пояснення посадових осіб у жодному разі не можуть бути підставою для записів у акті ревізії. Вони не можуть слугувати доказом привласнення коштів чи матеріальних цінностей, а тільки сприяють з'ясуванню причин і обставин порушень, підтверджених документами й обліковими записами.

В акті ревізії записують тільки підсумкові дані за кожним видом порушень з посиланням на відповідні додатки, підписані ревізуючим і головним бухгалтером підприємства, що ревізується.

В акті ревізії слід записувати тільки питання, які мають принципове значення для роботи підприємства і лише суттєві недоліки і порушення, які потрібні для обґрунтування висновків і пропозицій.

Складання актів не слід відкладати на останні дні ревізії, а здійснювати послідовно, після вивчення окремих питань.

До акта ревізії додаються (крім вищевказаних документів):

один примірник описів усіх інвентаризацій, які проведені під час ревізії;

порівнювальні відомості результатів інвентаризацій, проведених під час ревізії;

акти вибіркових перевірок правильності проведених інвентаризацій під час ревізії;

відомості грошових нарахувань;

пропозиції ревізуючих щодо поліпшення роботи та усунення недоліків.

Нижче наведено приблизну схему акта ревізії.

АКТ

ревізії фінансово-господарської діяльності

_______________________________________

(назва підприємства)

“____”________________200_р м.__________________

Розділ 1. Вступна частина

На підставі наказу №____ від “___”______________ 200_р. бригада ревізуючих у складі бригадира - головного спеціаліста __________________________________________

Прізвище, ім'я, по батькові (ПІП)

членів бригади - ревізора І кат. __________________________________________________

(ПІП)

менеджера ____________________________ провела ревізію фінансово-господарської

(ПІП)

діяльності підприємства за періоз з “__”____________ 200_р. по “__”_____________200_р.

Ревізія проводилась у присутності директора ________________________________,

(ПІП)

який працював у ревізованому періоді з “___”__________200_р. по “___”_________200_р.

Ревізія почата “___”____________200_р. і закінчена “___”__________200_р.

При цьому суцільним способом за весь період перевірено касові операції, грошові кошти в дорозі, операції з рахунків у банках, товарні втрати, розрахунки з підзвітними особами, резерв сумнівних боргів, власний капітал, розрахунки за податками і платежами, фінансові результати, витрати за елементами та витрати діяльності. Інші господарські операції перевірено вибірковим способом.

Під час ревізії проведено повну інвентаризацію коштів, матеріальних цінностей і розрахунків з постачальниками, покупцями, дебіторами і кредиторами. Довідки про проведені інвентаризації та їх результати прикладаються до акта ревізії.

Розділ 2. Перевірка виконання рішень за результатами попередньої ревізії.

Розділ 3. Ревізія коштів, розрахунків та інших активів.

Розділ 4. Ревізія основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів.

Розділ 5. Ревізія товарно-матеріальних цінностей та Інших запасів.

Розділ 6. Ревізія власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

Розділ 7. Ревізія довгострокових зобов'язань.

Розділ 8. Ревізія розрахунків з постачальниками, з бюджетом і з оплати праці.

Розділ 9. Ревізія доходів і фінансових результатів.

Розділ 10. Ревізія витрат за елементами і собівартістю реалізації.

Розділ 11. Перевірка стану обліку та звітності.

Розділ 12. Перевірка заходів щодо забезпечення збереження суспільної власності.

Головний спеціаліст _____________________(підпис)

Ревізор І кат. ______________________(підпис)

Менеджер ______________________(підпис)

Директор підприємства ______________________(підпис)

Головний бухгалтер ______________________(підпис)

Розділ 2. Перевірка виконання рішень за результатами попередньої ревізії

У цьому розділі записують невиконані пропозиції з попередньої ревізії із зазначенням конкретних причин і винних осіб. Наявність невиконаних пропозицій свідчить про незадовільний контроль з боку вищестоящої організації за виконанням рекомендацій органів контрольно-ревізійного апарату.

Розділ 3. Ревізія коштів, розрахунків та Інших активів

У цьому розділі відображаються порушення касової й розрахункової дисципліни (рахунок 30 "Каса"). Зокрема, в акті показують випадки завищення ліміту наявних грошей у касі (з цією метою порівнюють наявність залишків за касовою книгою з даними ліміту), витрачання готівки не за цільовим призначенням; недотримання Порядку ведення касових операцій відносно щоквартальної раптової ревізії каси з боку керівництва підприємства; несвоєчасного оприбуткування одержаних за чеком у банку грошей у касу тощо.

Повноту оприбуткування грошей перевіряють зіставленням прибуткового касового ордера з сумами списаних коштів з рахунку в банку.

За рахунком 332 "Грошові кошти в дорозі в національній валюті" в акті ревізії можуть бути відображені випадки несвоєчасності й неповноти зарахування виторгу на рахунок у банку станом на перше число відповідного місяця. Підставою для занесення сум, що рахуються в дорозі, е копії супровідних документів на здавання грошового виторгу, авізо підприємства із зазначенням дати, номера доручення, суми й реквізиту банку, інші документи.

Щодо рахунка 311 "Поточні рахунки в національній валюті" трапляються факти нецільового використання кредитів банку, перерахування авансів і платежів за безтоварними рахунками, використання лімітованих і нелімітованих чекових книжок не за призначенням, сплати пені за прострочення погашення позик; випадки невідповідності сум, віднесених на витрати, списаних з рахунка в банку, каси, розрахунків, згідно із Законом України "Про внесення змін у Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР.

Особливу увагу слід приділити перевірці перерахування з рахунка в банку сум, списаних на рахунки затрат, прибутків і витрат майбутніх періодів.

Перевірці підлягають питання правильності оформлення й проведення в регістрах бухгалтерського обліку розрахунків чеками й акредитивами.

Для перевірки розрахунків акредитивами ревізор з'ясовує, чи були випадки нецільового використання акредитивів, чи своєчасно поверталися залишки акредитива, чи повністю були оприбутковані на склад товарно-матеріальні цінності, придбані за рахунок акредитивів.

Ревізор перевіряє звіти щодо використання чекової книжки, наявність виправдувальних документів, чи відповідають суми за звітами корінцям у чековій книжці, а також банківським випискам.

Ретельній перевірці підлягають операції, пов'язані з видачею й витрачанням підзвітних сум.

Ревізор аналізує розрахунки претензійного характеру.

Перевірці підлягають розрахунки за претензіями до покупців та транспортних організацій за виявленими під час перевірки їх рахунків, невідповідність цін і тарифів, передбачених договорами, а також при виявленні арифметичних помилок.

Перевіряючи записи на рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів" ревізору слід упевнитися в правильності нарахування цієї суми за звітний період у звіті про фінансові результати в складі інших операційних витрат. При цьому слід врахувати, що виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.

Однак поточна дебіторська заборгованість, не пов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійною, списується з балансу з відображенням втрат у складі інших операційних витрат.

Розділ 4. Ревізія основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів

Ревізор перевіряє:

правильність зарахування на рахунок 10 "Основні засоби" тих об'єктів, які рахуються на балансі підприємства;

своєчасність і правильність відображення в обліку і звітності надходжень, переміщення і вибуття основних засобів;

правильність визначення суми амортвідрахувань і суми зносу;

реальність оцінки основних засобів під час їх реалізації і правильність списання затрат на ремонт тощо;

правильність розрахунку амортизації нематеріальних активів при застосуванні відповідних методів нарахування згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби".

Розділ 5. Ревізія товарно-матеріальних цінностей та інших запасів

Цей розділ містить інформацію про наявність та рух належних підприємству товарів, запасів сировини й матеріалів (у тому числі товари, сировина і матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва.

Ревізор основну увагу приділяє найбільш важливій (місткій) статті виробничих запасів "Сировина і матеріали" (рахунок 201). А тому в цьому розділі слід вказати факти неправильного, всупереч чинному законодавству, витрачання коштів і матеріальних цінностей, порушень кошторисної дисципліни.

Виявлені порушення ревізор узагальнює й систематизує за видами операцій, дає їм об'єктивну оцінку, вказує суму матеріального збитку, називає осіб, винних у порушенні, й зокрема осіб, які затвердили незаконні операції. При цьому слід підтвердити ці неправомочні дії конкретними документами і бухгалтерськими регістрами, зазначивши їх номери і дати.

У разі виявлення значних порушень і крадіжок в особливо великих розмірах ревізор зобов'язаний проінформувати про це керівника, який призначив ревізію, а також слідчі органи, і вжити невідкладних заходів щодо відшкодування заподіяної шкоди.

Разом із тим, ревізор досліджує такі питання:

чи проводилися інвентаризації матеріальних цінностей і чи правильно визначались їх результати;

чи не допускалося списання матеріальних цінностей без інвентаризації, без рішення правомочної комісії;

правильність списання природного убутку;

своєчасність і правильність відображення на рахунках бухгалтерського обліку результатів переоцінки товарно-матеріальних цінностей;

повноту і своєчасність нарахування суми податку на додану вартість за придбані й продані товарно-матеріальні цінності;

чи е у підприємства ліцензія на експорт та імпорт товарно-матеріальних цінностей;

чи не змінювались методи обліку товарно-матеріальних цінностей протягом звітного періоду тощо.

Розділ 6. Ревізія власного капіталу та забезпечення зобов'язань

У цьому розділі відображаються результати перевірки пасивів - капіталу засновників і учасників, дотримання стабільності правовідносин власності. Реєструються випадки порушення права власності суб'єкта, допущення збитків. Вказуються причини банкрутства, узагальнюються результати аналізу сум реєстрованого і нереєстрованого власного капіталу, правильності розподілу майна й одержаного прибутку.

Наводяться факти:

покриття збитків за рахунок додаткових внесків або майна засновників (учасників);

неправильного формування статутного (пайового) капіталу.

невідповідності суми статутного (пайового) капіталу за балансом сумі, зареєстрованій в державному реєстрі;

списання збитків товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) без рішення засновників;

нарахування дивідендів на нерозміщені акції;

анулювання вилучених акцій без перереєстрації статутного капіталу.

Встановлюються фактори, які впливають на зменшення статутного капіталу (вилучення власного капіталу, зменшення номінальної вартості акцій, анулювання акцій); джерела створення резервного капіталу (додатковий капітал, нерозподілений прибуток).

Досліджується структура залученого капіталу (кредити банків, одержані аванси до виконання контракту, кошти, призначені для виплати боргових зобов'язань перед контрагентами - постачальниками, кредиторами).

Констатуються факти списання невідшкодованих збитків, неправильного використання чистого прибутку та вилучення власного капіталу.

Наводяться результати аналізу структури статутного капіталу для виявлення власника контрольного пакета акцій.

Реєструються результати перевірки правильності й своєчасності оцінки й внесення коштів у статутний капітал відповідно до установчих документів та чинних нормативних актів.

Відображаються факти порушення статутної діяльності та виявлення сум, одержаних від видів діяльності, які не зареєстровані в статуті (ліцензії) підприємства.

Розділ 7. Ревізія довгострокових зобов'язань

У цьому розділі узагальнюється інформація про заборгованість підприємства банкам за отриманими від них довгостроковими кредитами, що не підлягають погашенню протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців від дати балансу.

Встановлюються факти прострочення погашення довгострокової заборгованості з кредитів (позик).

Відображаються випадки несвоєчасного погашення заборгованості, забезпеченої векселем та розрахунками з власниками облігацій і з нарахованих премій за облігаціями.

Показується стан розрахунків з орендодавцями за необоротні активи, передані на умовах довгострокової оренди (фінансової оренди й зобов'язань з оренди цілісних майнових комплексів).

Викладаються результати перевірки правильності й своєчасності списання, переведення до короткострокових зобов'язань, списання заборгованості перед орендодавцем за одержані об'єкти довгострокової оренди.

Висвітлюються шляхи зменшення відстрочених податкових зобов'язань за рахунок нарахування поточних податкових зобов'язань (П(С)БО 17 "Податки на прибуток").

Розкриваються факти несвоєчасного погашення інших довгострокових зобов'язань (рахунок 55), переведення до короткострокових, списання тощо.

Описуються факти нецільового використання довгострокових кредитів (встановлюються шляхом порівняння умов договору з оплатою з рахунка розрахункових документів).

Розділ 8. Ревізія розрахунків з постачальниками, з бюджетом і з оплати праці (поточні зобов'язання)

У цьому розділі насамперед відмічаються результати перевірки реального стану розрахунків за виконані роботи (рахунок 63): розрахунків з постачальниками та підрядниками (рахунок 631); розрахунків з часткової оплати замовлень (рахунок 632) і розрахунків із замовниками за виконані роботи й надані послуги (рахунок 633).

З'ясовується, за рахунок яких коштів здійснено платежі: за рахунок кредиту чи за рахунок коштів платника.

Встановлюється форма розрахунків між контрагентами (платіжними вимогами, акредитивами, особистими рахунками, платіжними дорученнями, чеками, інкасовими дорученнями).

Фіксуються факти несвоєчасності розрахунків з постачальниками матеріалів, товарів, послуг (порівнюють банківські виписки щодо перерахування коштів з рахунка в банку і дані договору).

Показується сума заборгованості, за якою закінчився строк позовної давності; встановлюють наявність: виправдувальних документів (з'ясовують їх юридичну повноцінність); документів, що підтверджують оприбуткування товарно-матеріальних цінностей на складі підприємства.

Аналізуються розрахунки, які мають претензійний характер (за невідповідність якості технічним умовам, передбаченим договором тощо).

Зазначаються несвоєчасність і неповнота розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами. З цією метою перевірці підлягають кожний окремий податок і платіж.

Встановлюються факти сплати штрафів, пені й неустойки за порушення строків сплати й ставок податків і платежів.

Висвітлюються факти приховання й заниження сум податків, інших платежів, випадки порушень податкового законодавства.

Виявляються причини й умови, які сприяють здійсненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування і передбачаються заходи щодо їх усунення (профілактики правопорушень).

Вивчаються якість постановки і ведення податкового і бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування, правильність складання декларацій, розрахунків та інших звітних документів.

Висвітлюються недоліки щодо достовірності звітних даних про дохід (прибуток) підприємства, правильності визначення оподаткованого прибутку, правомірності податкового й бухгалтерського обліку реалізації готової продукції (робіт, послуг), у тому числі бартерних операцій.

Викладаються факти неправильного застосування пільг щодо оподаткування.

Наводяться факти неправильного обчислення й несвоєчасного перерахування в бюджет місцевих податків і зборів та несвоєчасного перерахування пені за несвоєчасність сплати податків і зборів.

Ревізія розрахунків з оплати праці.

Узагальнюється інформація про розрахунки з персоналом з оплати праці й щодо виплати доходів за акціями та іншими цінними паперами підприємства.

Відображаються розрахунки щодо невиплаченої у встановлений строк заробітної плати.

З'ясовують правомірність виплати премій і матеріальної допомоги працівникам підприємства.

Показуються факти неправильного утримання прибуткового податку з нарахованої заробітної плати, несвоєчасності утримань і перерахування в бюджет.

З'ясовується, чи всі суми, раніше нараховані у вигляді адміністратив-них штрафів, утримані з винних осіб.

Встановлюється наявність нереальної заборгованості з оплати праці, яка є прихованою видачею готівки, неоподаткованої прибутковим податком.

Наводиться інформація про осіб, які працюють за сумісництвом, за якими не подаються дані до податкової адміністрації за основним місцем роботи про суму одержаних доходів і утриманих податків.

Зазначаються факти неправильного нарахування сум на соціальне страхування і у Пенсійний фонд і відповідно віднесення їх на собівартість продукції (робіт, послуг).

Описуються факти невідповідності нарахованої заробітної плати регістрам бухгалтерського обліку і фінансової звітності, неправильного нарахування резерву на оплату відпусток.

Розділ 9. Ревізія доходів і фінансових результатів

Основна мета написання цього розділу -- визначити чистий прибуток або збиток.

Для наочності наведено схему визначення чистого прибутку (збитку).

Схема визначення чистого прибутку (збитку)

Дохід (виручка) мінус ПДВ, акцизний збір мінус інші вирахування з доходу
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції мінус собівартість реалізованої продукції
Валовий прибуток (збиток) плюс інші операційві доходи мінус адміністративні витрати мінус витрати на збут мінус інші операційні витрати
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток, збиток плюс дохід від участі в капіталі плюс інші фінансові доходи плюс інші доходи мінус фінансові витрати мінус втрати від участі в капіталі мінус інші витрати
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток, збиток мінус податок на прибуток від звичайної діяльності
Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток, збиток плюс надзвичайні доходи мінус надзвичайні витрати мінус податки з надзвичайного прибутку
Чистий: прибуток, збиток

У цьому розділі відображаються результати перевірки доходів і фінансових результатів в умовах застосування національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, нового Плану рахунків і фінансової звітності. Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

У розділі II звіту про фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду.

Розділ III звіту про фінансові результати заповнюють акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються на фондових біржах.

У статті "Дивіденди на одну просту акцію" відображено показник, який розраховується шляхом ділення суми оголошених дивідендів на кількість простих акцій, за якими сплачуються дивіденди.

З'ясовують причини збитковості підприємства й передбачають заходи щодо ліквідації збитковості.

В акті ревізії слід показати як абсолютну суму прибутку, так і відносний показник ефективності фінансово-господарської діяльності підприємства - показник рентабельності.

Загальна рентабельність підприємства - відношення балансового прибутку до середньої вартості основних засобів і оборотних коштів.

Рентабельність виробництва продукції - відношення прибутку від реалізації продукції до виручки від реалізації продукції.

Розраховуються й інші показники рентабельності: відношення прибутку до витрат чи ресурсів; відношення прибутку до товарообороту тощо.

В акті подають оцінку утворення й розподілу прибутку, виявлення факторів, що впливають на збільшення (зменшення) суми прибутку, а відповідно підвищення або зниження рівня рентабельності.

Встановлюється динаміка валюти балансу і його структура:

структура активів підприємства і джерела їх утворення;

структура кредиторської заборгованості;

показники фінансової сталості, ліквідності, платоспроможності, показники маневрування власних обігових коштів, для чого використовуються: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал; бізнес-план, розшифровка дебіторів і кредиторів; розрахунок нормативних власних обігових коштів; головна книга, статистична й податкова звітність, дані регістрів синтетичного й аналітичного обліку; первинна документація тощо.

У цьому розділі виявляються причини втрат від участі в капіталі, інших витрат; збиток від результатів операційної діяльності, від звичайної діяльності до оподаткування, надзвичайних витрат та податку з надзвичайного прибутку.

Показується стан власних обігових коштів у порівнянні з затвердженим нормативом, зазначаються випадки іммобілізації власних обігових коштів і порушень фінансової дисципліни.

Розділ 10. Ревізія витрат за елементами і собівартості реалізації

У цьому розділі аналізу підлягають витрати операційної діяльності за такими елементами: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація.

Причому не визнаються витратами й не вносяться до звіту про фінансові результати: авансова оплата запасів; погашення одержаних позик; інші зменшення активів або збільшення зобов'язань; витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу. На такі види витрат слід звертати особливу увагу під час укладання цього розділу акта. Крім того, досліджуються втрати від участі в капіталі, тому що вони є збитками від інвестицій у асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі.

Також зіставляються відповідність обсягу реалізованої продукції (дохід, виручка від реалізації продукції), податок на додану вартість, акцизний збір за названою звітністю;

З'ясовуються: реальність віднесення видатків майбутніх періодів на собівартість продукції, формування складу витрат на виробництво згідно з чинним законодавством; віднесення затрат на виробництво на збільшення витрат; правильність списання затрат на забраковану продукцію; правильність відображення в обліку суми незавершеного виробництва.

В акті окремо виділяються сумнівні та безнадійні борги, втрати від операційної курсової різниці, втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пені, неустойки; втрати від інвестицій у асоційовані підприємства; втрати від спільної діяльності та від інвестицій в дочірні підприємства тощо.

За цими рахунками витрат діяльності встановлюються причини їх допущення, винні особи.

Розділ 11. Перевірка стану обліку та звітності

У цьому розділі відображаються основні недоліки в організації і методології обліку і звітності. Тут реєструються факти порушень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996, затверджених положень (стандартів) бухгалтерського обліку й фінансової звітності, нового Плану рахунків та Інструкції про його застосування; порушення встановлених правил і строків оформлення і зберігання документів.

Розділ 12. Перевірка заходів щодо забезпечення збереження суспільної власності

Тут зазначаються такі недоліки в діяльності підприємства щодо забезпечення збереження власності:

добір кадрів матеріально відповідальних осіб;

надання щорічних відпусток, особливо матеріально відповідальним особам;

своєчасне і якісне проведення інвентаризацій;

стан контролю за дотриманням нормативів запасів товарно-матеріальних цінностей, своєчасністю й повнотою здавання виторгу, одержання й оприбуткування цінностей згідно з виданими дорученнями тощо.

Відображаються заходи щодо попередження нестач, розтрат і крадіжок.

З цього приводу складається довідка про результати перевірки обставин виникнення нестач і крадіжок на фірмі за 200_ рік, яка додається до акта ревізії.

Кількість випадків і сума нестач за звітний рік і у порівнянні з попереднім роком.

Де виявлено нестачі й крадіжки.

Кількість і сума нестач, виявлених:

а) на підприємствах з бригадною матеріальною відповідальністю;

б) на підприємствах з індивідуальною матеріальною

відповідальністю.

У кого виявлено нестачі:

а) в осіб, засуджених у минулому;

б) у скомпрометованих та осіб, що не заслуговують на довіру;

в) у непідготовлених працівників;

г) у недосвідчених молодих працівників (випускників шкіл,

коледжів).

За який період роботи матеріально відповідальних осіб виявлено нестачі:

до шести місяців;

від 6 місяців до 1 року;

від 1 до 2 років;

від 2 до 3 років;

понад 3 роки.

Причини виникнення нестач (порушення термінів інвентаризацій, не був у відпустці більше року, наднормативні запаси товарно-матеріальних цінностей, змова з бухгалтером тощо).

Ким виявлено нестачу (інвентаризаційною комісією, ревізором).

Дані про відшкодування матеріальних збитків і притягнення до відповідальності винних осіб.

Ревізор І кат. ______________________

(підпис)

Керівник фірми ______________________

(підпис)

Головний бухгалтер ______________________

(підпис)

1.3 Висновки і пропозиції за результатами ревізії

На підставі результатів ревізії ревізор готує висновки і пропозиції у вигляді проекту наказу, в яких узагальнює матеріали ревізії і дає оцінку встановленим фактам недоліків і порушень.

Висновки не мають бути докладним повторенням акта. У них доцільно навести найважливіші факти з акта ревізії з посиланням на відповідні сторінки. Оцінка фактам дається у висновках об'єктивно.

Пропозиції за наслідками ревізії мають особливе значення для поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства. У них слід перерахувати заходи практичного характеру для усунення недоліків і порушень, встановлених ревізором, а також щодо попередження можливості їх повторення.

Пропозиції мають бути стислими, ясними та конкретними. У кожній пропозиції зазначається, що має бути зроблено і як, строки виконання і відповідальні особи.

У пропозиціях не повинно бути загальних фраз, приміром, "домогтися поліпшення", "вжити невідкладних заходів" тощо, оскільки такі фрази унеможливлять перевірку виконання розроблених рекомендацій, які мають випливати з висновків.

Розроблені ревізором висновки і пропозиції за результатами ревізії подаються на розгляд керівнику організації, який призначив ревізію. Він ретельно перевіряє відповідність розроблених ревізором висновків матеріалам ревізії, встановлює реальність внесених пропозицій щодо ліквідації недоліків і порушень і приймає відповідне рішення щодо ліквідації встановлених зловживань, відшкодування заподіяної шкоди та притягнення винних до відповідальності.

Іноді ревізори знайомлять керівника і головного бухгалтера підприємства, де проводилася ревізія, з проектом наказу за результатами ревізії, а потім погоджують з ними пропозиції та строки їх виконання, що підвищує рівень вагомості висновків і пропозицій.

З метою здійснення контролю за відшкодуванням заподіяної шкоди ревізор складає відомість нарахувань, яка є додатком до акта ревізії.

Проект наказу за результатами ревізії складається приблизно за такою формою.

Проект

________________тресту

Протокол засідання № від “__”____________ 200_ р.

"Про наслідки ревізії_____________________ фірми".

Ревізією фінансово-господарської діяльності_______________________________

фірми за період з "___"_________200_ р. по "___"_________200_ р встановлено, що:

виробничу програму виконано на _______%,

товарна продукція за 200_ р. становить ________ тис.грн

(або не виконана -- вказати причину)

У касі _______________________________________фірми виявлено нестачу в сумі

(зазначити прописом)

Касиром _______________________допускалися випадки підроблення документів і (ПІП)

привласнення готівки в сумі (зазначити прописом)

Не виконано завдання з прибутків у сумі (зазначити прописом)

внаслідок невиконання виробничої програми й незабезпечення плану реалізації продукції.

Втрати від участі в капіталі становлять _________________тис. грн

(вказати посади й прізвища відповідальних осіб)

Не було оперативного контролю за роботою матеріально відповідальних осіб, зокрема, не дотримано Порядку ведення касових операцій, не вжито заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості.

Завдання щодо її зниження не виконано на тис. грн.

Встановлені факти приписки до виконання завдання з товарної продукції (зазначити суму), порушення Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

(навести конкретні факти порушень)

Для усунення зазначених у акті ревізії недоліків і порушень наказую:

1. __________________________________

(зазначити посади й прізвища відповідальних осіб)

Вжити конкретних заходів щодо виконання виробничої програми, реалізації товарної продукції, для чого слід

(запропонувати практичні заходи, які б забезпечили виконання планових завдань)

(впровадити нові прогресивні технології, укласти перспективні договори на постачання сировини і матеріалів, на реалізацію готової продукції, вивчити кон'юнктуру ринку тощо).

2. Для забезпечення збереження грошових коштів та матеріальних цінностей _________

(зазначити заходи щодо посилення контролю за збереженням коштів та інших цінностей)

(дотримання Порядку ведення касових операцій, строків проведення ревізій каси, упровадження оперативного контролю за своєчасністю і повнотою здачі виторгу в банк тощо).

3. Стягнути суму збитків ________________________________________________________

~~ (зазначити прізвища посадових осіб, суму шкоди, терміни і порядок стягнення)

Матеріали щодо нестачі грошей у касі оформити і передати (зазначити конкретний строк) у судово-слідчі органи для притягнення касира _________________________________(ПІП)

до відповідальності згідно з законом.

4. Головному бухгалтеру фірми (ПІП)

у строк до усунути зазначені недоліки і порушення в організації й веденні обліку і контролю (зазначити, які недоліки усунути ї заходи вжити щодо їх попередження в майбутньому).

Впровадження оперативного контролю за якістю і кількістю надходження сировини й матеріалів та відвантаження готової продукції, ефективне використання комп'ютерної техніки тощо).

Контроль за виконанням наказу покласти на заступника керуючого трестом з економічних питань (ПІП)

Керуючий трестом



1.4 Порядок приймання, розгляду і затвердження матеріалів ревізії і контролю за виконанням прийнятих рішень

Матеріали ревізії у вищестоящій організації приймає керівник контрольно-ревізійного органу (начальник контрольно-ревізійного управління (відділу).

Матеріали ревізії підлягають особливо ретельній перевірці щодо правильності та якості їх оформлення. Вони аналізуються, окремі показники фінансово-господарської діяльності уточнюються за даними фінансової, статистичної, податкової і оперативної звітності.

Якщо є недоробки, неточності, то начальник КРУ, КРВ разом із ревізором виїжджає в ревізоване господарство і на місці уточнює факти, викладені в акті, за даними первинних документів і записів у регістрах бухгалтерського фінансового обліку. Слід також уточнити, чи нема розбіжностей між даними проекту й прийнятого наказу.

Іноді у вищестоящій організації затримують розгляд матеріалів ревізії, що знижує ефективність ревізії. Результати ревізії повинні бути розглянуті (з обов'язковим прийняттям відповідних рішень -- наказу) у 15-денний строк після підписання акта ревізії.

З метою підвищення ефективності ревізій і інвентаризацій не слід одним і тим самим ревізорам й інвентаризаторам доручати перевірку в тих само організаціях і підприємствах.

Зазначений в акті ревізії факт порушення повинен бути документально обґрунтований. Тому за кожним фактом порушення слід назвати підтверджувальний документ і додати до акта ревізії.

В організаціях, де складають план проведення ревізій, доцільно вести книгу обліку ревізій і контролю за виконанням прийнятих рішень.

Вищестоящі організації ведуть книгу обліку проведених ревізій, у якій записують кожну здійснену ревізію. На основі даних такої книги заповнюють відомості про контрольно-ревізійну роботу.

Важливим питанням у ревізійній роботі є перевірка виконання прийнятих рішень.

Така організація перевірки заходів з боку вищестоящих організацій здійснюється з метою узагальнення й поширення позитивного досвіду, ліквідації недоліків у роботі підприємств різних форм власності.

Реалізація матеріалів ревізій здійснюється на основі Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" та Інструкції про порядок вилучення і стягнення коштів, застосування фінансових санкцій за результатами ревізій та перевірок, затвердженої наказом Головного контрольно-ревізійного управління від 03.07.1998 р. № 130.

За результатами ревізій працівники контрольно-ревізійного апарату мають право оформити рішення про застосування фінансових санкцій і накладання адміністративних стягнень відповідно до вищевказаної інструкцією.

Крім того, працівники контрольно-ревізійних служб мають право застосовувати штрафні санкції за порушення законодавства з фінансових питань: штраф від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних втрат і збитків, внесення неправдивих даних до фінансової або статистичної звітності.

1.5 Реалізація результатів ревізій і перевірок, проведених органами державної контрольно-ревізійної служби

Кваліфіковано провести ревізію, об'єктивно і принципово обґрунтувати кожний факт, викладений в акті, - важлива і відповідальна частина ревізійної роботи. Але на цьому ревізія не закінчується. Ревізія вважається завершеною, коли виявлені порушення усунуто, а фінансово-господарську діяльність налагоджено таким чином, що забезпечує виконання завдань, що стоять перед підприємствами, установами й організаціями, що були перевірені. Крім того, необхідно вжити заходи, які виключають можливість повторення аналогічних порушень на інших підприємствах, в установах і організаціях.

При реалізації матеріалів ревізій (перевірок), вжитті заходів за їх наслідками необхідно керуватись основними нормативними актами, дотримуватись такого порядку.

Важливе значення має усунення виявлених у ході проведення ревізії (перевірки) порушень законодавства з фінансових питань. У ході ревізії (перевірки) необхідно добиватись максимального усунення виявлених фінансових порушень, недоліків та відшкодування збитків.

При виявленні значних порушень фінансової дисципліни, недостачі коштів, матеріальних цінностей працівники державної контрольно-ревізійної служби в ході ревізії, не чекаючи її завершення, складають за такими фактами проміжний акт, вимагають від посадових осіб необхідні пояснення. Матеріали ревізій, при необхідності, передаються згідно з описом правоохоронним органам для проведення розслідування, притягнення винних осіб до відповідальності, відшкодування збитків, і одночасно перед керівництвом підприємства (установи, організації), що перевіряється, ставиться питання щодо усунення виявлених порушень.

При проведенні ревізій і перевірок на підприємствах, в установах і організаціях необхідно ретельно перевіряти постановку роботи щодо відшкодування винними особами матеріальних збитків, незалежно від того, яким чином виявлено ці збитки. Показник відшкодування збитків за рахунок винних осіб є одним з показників ефективності та якості роботи контрольно-ревізійного апарату. Контрольно-ревізійний апарат повинен добиватись максимального відшкодування винними особами нанесених державі збитків відповідно до чинного законодавства України.

Вилучення ревізорами оригіналів необхідних документів здійснюється у випадках, якщо їх збереження на об'єкті, що ревізується, не гарантується, а також у випадках виявлення фіктивних документів, підробок і фальсифікацій на строк до закінчення ревізії або перевірки. У справах організації, підприємства, установи залишається акт вилучення та копії або реєстр вилучених документів, завірені підписами ревізуючого та головного бухгалтера або іншої відповідальної особи організації, яка ревізується.

Факти, що викладені в проміжних актах, у скороченій формі включаються до загального акта ревізії.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, ревізуючі готують і за підписом керівника (або його заступника) відповідного підрозділу контрольно-ревізійної служби направляють керівництву перевіреного об'єкта, його вищій організації вимоги щодо усунення виявлених порушень та вжиття заходів щодо повного відшкодування збитків і притягнення осіб, винних у допущених порушеннях, до дисциплінарної і матеріальної відповідальності. Загальні підстави й умови матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації, регламентуються статтями 130-138 Кодексу законів про працю України, а дисциплінарної - статтями 139-152 КЗпПУ. При направленні листа до вищої організації, в разі необхідності вносять пропозиції щодо розриву контрактів із керівниками підвідомчих їм підприємств і організацій.

У всіх випадках за результатами проведених ревізій (перевірок) у межах наданих прав контрольно-ревізійні підрозділи оформляють рішення про застосування фінансових санкцій.

Фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної контрольно-ревізійної служби України, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких ревізій і перевірок.

Згідно з Законом України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26.01.93 № 2939-ХІІ контрольно-ревізійним підрозділам надано право вилучати в дохід відповідного бюджету, залежно від підпорядкованості підприємств і організацій, виявлені ревізіями або перевірками приховувані і занижені валютні та інші платежі; стягувати до бюджету кошти, одержані міністерствами, державними комітетами, державними фондами, підприємствами, установами й організаціями за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства; застосовувати до підприємств, установ і організацій та інших суб'єктів підприємницької діяльності фінансові санкції, передбачені пунктом 7 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”. Відповідно до пункту 3.5 Інструкції про порядок стягнення коштів та застосування фінансових санкцій органами державної контрольно-ревізійної служби, затвердженої наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 30.07.98 № 130, фінансові санкції, передбачені в підпунктах 3.3.1 і 3.3.2 цієї Інструкції, застосовуються щодо податків, інших платежів, за якими встановлено обов'язкове подання органам державної податкової служби податкових декларацій, розрахунків. Рішення про застосування фінансових санкцій приймається у строк не пізніше десяти днів з дня складання акта ревізії (перевірки).

...