У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету і задачі дослідження, об'єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, особистий внесок автора та апробацію результатів дослідження.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади формування бухгалтерської фінансової звітності” досліджено теоретико-методологічні аспекти підготовки та складання бухгалтерської фінансової звітності. Висвітлено сутність бухгалтерської фінансової звітності та її місце в системі інформаційного забезпечення управління; систематизовано класифікаційні ознаки бухгалтерської фінансової звітності; оцінено вимоги до звітної інформації на предмет збалансованості якісних характеристик та принципів формування бухгалтерської фінансової звітності; досліджено процес трансформації бухгалтерської фінансової звітності у відповідності до соціально-економічних умов діяльності суб'єктів господарювання та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Розуміння ролі і місця бухгалтерської фінансової звітності в системі інформаційного забезпечення прийняття рішень забезпечує ефективне її використання, а також визначення її структури і змісту. В дослідженні відзначається, що бухгалтерська фінансова звітність, ґрунтуючись на узагальнених даних бухгалтерського обліку, виступає ланкою зв'язку підприємства із зовнішнім середовищем. Така звітність покликана розкривати ті процеси, що відбуваються у підприємстві з одного боку, та задовольняти вимоги щодо необхідного обсягу інформації, можливостей її засвоєння зовнішніми і внутрішніми користувачами з іншого.

Практика використання законодавчо-нормативної бази дозволяє стверджувати про неузгодженість і важке сприйняття термінів, що регулюють бухгалтерський облік та розкривають лише ті ознаки, які лежать на поверхні, не висвітлюючи їх сутності, що призводить до формального їх сприйняття та застосування. Дана проблема певною мірою відноситься і до категорії “бухгалтерська фінансова звітність”, результати дослідження якого в сучасних працях з бухгалтерського обліку дозволяють стверджувати, що визначення цієї категорії у відповідності з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” не в повній мірі розкриває його суть. З урахуванням зазначеного, в дослідженні пропонується наступне визначення цієї категорії: бухгалтерська фінансова звітність - це регульована державою сукупність форм звітності, що містять загальну інформацію про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів підприємства та зміни власного капіталу за певний період, які взаємопов'язані між собою та покликані задовольнити конкретні інформаційні потреби внутрішніх і зовнішніх користувачів.

Таке визначення бухгалтерської фінансової звітності має наступні переваги: 1) вказується на регламентацію з боку держави; 2) зазначається об'єкт звітності - інформація про фінансовий стан, результати діяльності, рух грошових коштів та власний капітал; 3) регламентується періодичність складання і подання; 4) відзначається взаємозв'язок між показниками звітних форм; 5) вказується мета та адресність подання звітності.

В дослідженні приділяється увага вивченню класифікаційних ознак бухгалтерської фінансової звітності. Систематизація таких ознак дозволила запропонувати класифікацію бухгалтерської фінансової звітності, що найбільш повно характеризує запити користувачів.

Значення бухгалтерської фінансової звітності при обґрунтуванні і прийнятті управлінських рішень обумовлює необхідність більш глибокого дослідження її регулювання. У відповідності до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, звітна інформація повинна бути корисною для заінтересованих користувачів, що забезпечується шляхом дотримання її якісних характеристик та ряду принципів формування показників фінансової звітності. Проте питання щодо переліку, змістового навантаження та оптимального поєднання якісних характеристик та принципів їх формування залишаються дискусійними. Оскільки якісні характеристики визначають корисність інформації, в дослідженні було вивчено та обґрунтовано необхідність доповнення їх переліку вимогами своєчасності та раціональності.

Фінансова звітність використовується як внутрішніми, так і зовнішніми користувачами, система її формування повинна бути прозорою, доступною для розуміння. Дане твердження обумовлює особливу увагу до принципів формування звітних даних. Необхідно відмітити, що більшість принципів закріплених законодавством на сьогодні, існували в теорії і бухгалтерській практиці раніше, крім того з'явились деякі додаткові та своєрідно оновлені. Оскільки ефективність використання звітної інформації в процесі обґрунтування рішень в значній мірі залежить від збалансованості принципів їх формування, нами було проведено аналіз змісту існуючих принципів та відзначено, що принципи безперервності та періодичності, а також обачності та повноти мають неузгоджений характер і суперечать один одному. Тому в дослідженні обґрунтовано доцільність включення до складу якісних характеристик принципів періодичності та повноти, як це прийнято в міжнародній практиці бухгалтерського обліку. Крім того, визнання законодавчо принципу єдиного грошового вимірника, що передбачає застосування до об'єктів вартісного вимірника, значно обмежує інформацію, що могла бути повідомлена про підприємство, та відповідним чином впливає на рішення різних груп користувачів. На нашу думку, даний принцип доцільно визнати як обмеження до якісних характеристик звітної інформації.

Вивчення методологічних засад формування бухгалтерської фінансової звітності в Україні за період з початку реформування ринкових відносин включно до форм, що використовуються з 2000 року, дозволяє стверджувати, що з введенням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку прослідковується значне ускладнення звітних форм.

Бухгалтерська фінансова звітність, що існувала до 2000 року в формах 1-3 та додатках досить повно розкривала інформацію про майновий та фінансовий стан, а також результати фінансово-господарської діяльності підприємства. Якщо баланс, звіт про фінансові результати та звіт про власний капітал складались і раніше, хоча в дещо іншій формі, то з введенням в дію Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” суб'єкти господарювання зобов'язані представляти користувачам звіт про рух грошових коштів, що значно підвищило аналітичні можливості звітної інформації. Крім того значне розширення в підходах оцінки активів дозволяє більш достовірно відображати результати фінансово-господарської діяльності підприємства.

Якісний аналіз існуючих вітчизняних форм бухгалтерської фінансової звітності та порівняння їх із вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності дозволяють стверджувати про необхідність прийняття альтернативи при формуванні звіту про фінансові результати, що передбачає подання інформації про аналіз витрат із застосуванням класифікації, яка базується на характері витрат або на їх функції на підприємстві. Щодо представлення в бухгалтерській фінансовій звітності звіту про рух грошових коштів, складеного прямим або непрямим методом, то доцільно використати практику, коли інформація про рух грошових коштів, розрахованих прямим методом, розкривається в примітках і поясненнях.

У другому розділі “Аналіз показників бухгалтерської фінансової звітності та їх прогнозування” досліджено теоретичні засади аналізу та прогнозування показників бухгалтерської фінансової звітності. Оцінено методику аналізу показників бухгалтерської фінансової звітності та визначено основні напрямки її удосконалення; систематизовано організаційно-аналітичні засади аналізу і прогнозування показників бухгалтерської фінансової звітності; вивчено вплив методології бухгалтерського обліку на показники бухгалтерської фінансової звітності та розроблені рекомендації щодо її удосконалення; досліджено аналітичні можливості звітної інформації, визначено переваги та недоліки звітних форм для аналізу, а також запропоновано напрямки їх трансформації.

Дослідження методики аналізу бухгалтерської фінансової звітності дозволяє стверджувати про значну кількість її напрямків при вивченні господарських процесів. Досить часто вітчизняними фахівцями з фінансового аналізу використовуються методики з російської практики, причому не завжди в роботах присутні рекомендації щодо адаптації даних методик до реальних умов господарювання та існуючого інформаційного забезпечення. Ґрунтуючись на цій позиції було визначено основні напрямки удосконалення методики аналізу бухгалтерської фінансової звітності, зокрема: подальша розробка теоретичних основ методики; підвищення ефективності використання даних аналізу через приведення їх до співставності.

Методика фінансового аналізу залежить від поставлених цілей і задач. В дослідженні систематизовано організаційно-аналітичні засади аналізу і прогнозування показників бухгалтерської фінансової звітності, що включають: суб'єкти, об'єкти, мету, задачі, інструменти аналізу та опис процесів узагальнення і реалізації результатів аналізу. Визначено необхідну кількість етапів аналізу, що дозволяють отримати достовірні фінансові показники, розкриваються їх значення і зміст, конкретні методичні прийоми, необхідні для застосування на кожному з них.

Важливим етапом аналізу є визначення переліку фінансових коефіцієнтів. Це передбачає певну послідовність вибору фінансових показників, зокрема: визначення окремих груп показників, що характеризують той чи інший напрямок аналізу; визначення в загальних групах тих показників, що дублюють один одного та несуть однакове змістовне навантаження; розрахунок інтегрального показника; порівняння з показниками минулих звітних періодів та з підприємствами однієї галузі.

Ефективність фінансового аналізу залежить від застосування різних типів моделей, що дозволяють структурувати та ідентифікувати взаємозв'язок між показниками. Особливої уваги заслуговують моделі прогнозного характеру. В дослідженні відзначено, що взаємозв'язок між елементами бухгалтерської фінансової звітності лежить в основі методики фінансового прогнозування, що і визначає їх чітку послідовність: складання прогнозного звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, балансу підприємства.

Аналітичний процес, який сприяє обґрунтуванню фінансових рішень користувачів, в значній мірі, передбачає використання показників бухгалтерської фінансової звітності, що формуються системою бухгалтерського обліку. Враховуючи, що методологією бухгалтерського обліку при формуванні основних статей бухгалтерської фінансової звітності передбачено використання різних методів оцінки, це відповідним чином впливає на об'єктивність результатів фінансового аналізу та ефективність прийнятих на їх основі рішень.

Дослідження основних методологічних засад формування інформації бухгалтерської фінансової звітності та відображення в ній фактів господарської діяльності підприємств дозволило виявити наступні недоліки:

- відповідно П(С)БО 9 “Запаси” відображення запасів в бухгалтерській фінансовій звітності можливо, згідно з принципом обачності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю чи чистою вартістю реалізації. Оскільки собівартість запасів збільшується на вартість транспортно-заготівельних витрат, методика уцінки запасів вимагає уточнення. В дослідженні запропоновано внести відповідні зміни, щодо уцінки запасів при формуванні бухгалтерської фінансової звітності;

- суттєвим недоліком П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції” є виключення будь-якої альтернативи при відображенні довгострокових фінансових інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства та в спільну діяльність із створенням юридичної особи. Відображення таких інвестицій лише за методом участі в капіталі не в повній мірі розкриває наслідки даної операції, тому запропоновано для такого виду інвестицій доповнити П(С)БО 12 методом оцінки за ринковою вартістю;

- потребує уточнення П(С)БО 7 “Основні засоби”, щодо надання підприємствам можливості нарахування амортизації основних засобів в бухгалтерському обліку за методами передбаченими податковим законодавством. В дослідженні доведено, що нарахування амортизації в бухгалтерському та податковому обліках підпорядковано різним цілям, крім того передбачає значні розбіжності в базах оцінки, що визначають вартість амортизованого майна. Дані позиції дозволяють стверджувати про виключення методів та норм амортизації, визнаних податковим законодавством як таких, що не створюють основу для реального відтворення майна.

В дослідженні обґрунтовано, що для отримання реальних значень фінансових показників необхідно здійснити ряд змін в структурі бухгалтерського балансу. Наведено перелік процедур трансформації балансу, на основі яких розраховано фінансові коефіцієнти, та відображено наслідки змін в структурі балансу на значення фінансових показників.

Дослідження структури звіту про фінансові результати дозволяє стверджувати про його зручність та придатність для аналізу фінансових результатів. Зокрема, всі складові цього звіту є факторами, що впливають на величину фінансового результату і їх інформацію можна використовувати у факторному аналізі. Суттєвим недоліком даної форми є відсутність інформації про величину використаного та накопиченого нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), що не дозволяє аналізувати ефективність управління прибутком підприємств.

Вивчення поглядів вчених щодо методики аналізу грошових потоків дозволяє стверджувати, що даному питанню останнім часом науковцями приділяється значна увага. Причому методика аналізу в більшості випадків визначається методом складання звіту про рух грошових коштів (прямим чи непрямим). Щодо методології формування даного звіту в Україні, то вона регулюється П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів” і передбачає складання звіту про рух грошових коштів непрямим методом. Непрямий метод формування звіту про рух грошових коштів має значні переваги з аналітичної точки зору, оскільки розкриває взаємозв'язок отриманого прибутку зі зміною активів підприємства. Недоліком даного методу є неврахування операції прямого обміну (бартерні операції, взаємозаліки), що мають місце в господарській діяльності підприємств, а також відсутність даних щодо реального надходження та видатків грошових коштів в розрізі операційної діяльності.

Зазначені недоліки враховуються у звіті про рух грошових коштів, складеному прямим методом. Проте, зовнішні користувачі бухгалтерської фінансової звітності не можуть самостійно проводити аналіз, використовуючи прямий метод, оскільки не мають доступу до даних синтетичного та аналітичного обліку по відповідних рахунках підприємства. Дана позиція дозволяє стверджувати про необхідність складання звіту про рух грошових коштів прямим методом, що дозволить не тільки отримувати інформацію про реальне надходження і витрачання грошових коштів та прогнозувати дані зміни, але і враховує операції прямого обміну.

Дослідження методики формування звіту про рух грошових коштів, яка передбачена в економічно розвинених країнах, передбачає два способи: 1) послідовний аналіз кожної операції перед складанням звіту; 2) аналіз за допомогою робочих таблиць. Доведено, що формування звіту про рух грошових коштів за допомогою робочих таблиць є найбільш ефективним, оскільки розкриває інформацію про зміни сальдо кожного рахунку негрошового характеру та дозволяє здійснити класифікацію всіх джерел і напрямків використання грошових коштів протягом облікового періоду.

Необхідно відмітити, що форма фінансових звітів значно впливає на можливості прогнозування. Зокрема, звіт про рух грошових коштів, складений прямим методом, дає можливість оперативно оцінити платоспроможність підприємства, а також прогнозувати надходження і витрачання грошових коштів. При довгостроковому прогнозуванні дана форма надає можливість оцінити рівень ліквідності та спланувати суми необхідного короткострокового фінансування.

У третьому розділі “Шляхи удосконалення бухгалтерської фінансової звітності” розкрито основні напрямки удосконалення методики складання бухгалтерської фінансової звітності. Визначено основні питання, що виникають при формуванні облікової політики підприємства, та зазначено їх вплив на показники бухгалтерської фінансової звітності; обґрунтовано вибір прийомів, способів, методів облікової політики підприємства при формуванні звітних даних під впливом факторів зовнішнього і внутрішнього середовища; запропоновано внесення змін до форм балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів та приміток до фінансової звітності.

Основними причинами, що заважають чіткому розумінню та ефективному використанню бухгалтерської фінансової звітності, можна виділити: 1) неузгодженість бухгалтерського законодавства та окремих його позицій з податковим законодавством при інтерпретації та відображенні фактів господарювання; 2) невідповідність потребам аналізу розміщення окремих статей та елементів бухгалтерської фінансової звітності. Саме ці напрямки вимагають поглибленого вивчення з метою подальшого удосконалення.

Однією із важливих проблем, що виникають при аналізі бухгалтерської фінансової звітності та в процесі обґрунтування економічних рішень, є отримання показників придатних для порівняння. В нестабільних умовах функціонування підприємства, що передбачає вибір методологічних основ фінансового обліку, ця проблема загострюється. Як наслідок, підвищена увага до процесу вибору облікових принципів, методів та прийомів при формуванні показників бухгалтерської фінансової звітності.

Впровадження в практику бухгалтерського обліку України можливості вибору принципів, методів та прийомів ведення бухгалтерського обліку при формуванні показників бухгалтерської фінансової звітності дозволяє забезпечити відповідність звітних даних умовам, задачам та функціональній структурі кожного окремого суб'єкта господарювання, що сприяє найбільш повному використанню показників бухгалтерської фінансової звітності при обґрунтуванні рішень. Проте, на сьогодні можна виділити дві групи питань, що виникають безпосередньо при реалізації облікової політики. Перша група пов'язана з вибором принципів, методів та прийомів бухгалтерського обліку із існуючої нормативної бази та їх впливом на формування показників бухгалтерської фінансової звітності. Друга група питань пов'язана з відсутністю формулювання в нормативній базі вказівок щодо відображення у бухгалтерській фінансовій звітності окремих господарських фактів.

З метою удосконалення методології складання бухгалтерської фінансової звітності, нами рекомендоване поетапне формування облікової політики, що передбачає послідовність, в якій кожний етап забезпечує здійснення наступного.

Крім того в дослідженні узагальнено і запропоновано вибір принципів, методів і прийомів ведення бухгалтерського обліку в залежності від впливу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища.

Іншим важливим напрямком підвищення рівня аналітичності бухгалтерської фінансової звітності має стати правильна побудова її форм таким чином, щоб максимально полегшити вивчення відображених в них господарських взаємозв'язків.

Бухгалтерський баланс є основним джерелом інформації про фінансовий і майновий стан підприємства на звітну дату. З метою об'єктивного представлення інформації в балансі в дисертаційному дослідженні запропоновано внести наступні зміни:

- виключити з підсумку балансу статті “Відстрочені податкові активи” та “Відстрочені податкові зобов'язання” та розглядати їх як регулюючі;

- перегрупувати розділи пасиву балансу відповідно до їх економічної суті (зокрема, включити статтю “Цільове фінансування” до розділу “Власний капітал”);

- здійснити поділ дебіторської заборгованості в залежності від строку її обороту в складі оборотних активів.

Оцінка чинної форми звіту про фінансові результати дозволила виявити наступні напрямки її удосконалення:

- необхідність виділення в розрізі звичайної діяльності окремими статтями підсумків фінансової, інвестиційної діяльності та окремою статтею розкривати підсумки надзвичайної діяльності;

- введення статті “Використання прибутку” з більш детальним розкриттям сум в примітках до фінансової звітності та “Нерозподілений прибуток (збиток)”, що дозволить тісніше ув'язати між собою баланс та звіт про фінансові результати.

Важливою формою звітності є звіт про рух грошових коштів. В дослідженні для її поліпшення рекомендується складати звіт про рух грошових коштів прямим методом та наводити дану форму в примітках до бухгалтерської фінансової звітності. Доцільно виділяти окремим розділом інформацію про рух грошових коштів від надзвичайної діяльності. Крім того, введення статей “Збільшення (зменшення) активів внаслідок операції прямого обміну” та “Збільшення (зменшення) пасивів в наслідок операції прямого обміну” в звіті про рух грошових коштів, складеному непрямим методом, дозволить врахувати вплив бартерних операцій та взаємозаліків на грошові потоки.

Сучасні тенденції розвитку бухгалтерської фінансової звітності передбачають посилити значний акцент на примітки і пояснення до бухгалтерської фінансової звітності, основною метою яких є розкриття, внесення коректив, уточнення і доповнення інформації, яка розкривається в основних звітних формах. Удосконалення приміток і пояснень повинно полягати, перш за все, в їх глибшій прив'язці до основних форм, що підвищить їх аналітичну цінність.

Об'єктивна необхідність в підвищенні оперативності бухгалтерського обліку та формування бухгалтерської фінансової звітності, підсилення його аналітичних і контрольних функцій на рівні підприємства передбачає комп'ютеризацію цих процесів. Вивчення комп'ютерних програм, які застосовуються при веденні бухгалтерського обліку на предмет їх ефективного використання при формуванні, аналізі та прогнозуванні показників бухгалтерської фінансової звітності, дозволяє відзначити їх значні можливості. Найефективнішою нами було визнано програму “1:С Підприємство 7,7”, як таку, що максимально адаптована до сучасних умов господарювання.

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження методології формування і практики використання показників бухгалтерської фінансової звітності дало можливість сформулювати науково обґрунтовані висновки і рекомендації удосконалення її форм та підготувати пропозиції щодо адаптації методики фінансового аналізу звітності до реальних умов діяльності суб'єктів господарювання.

1. Роль фінансово-економічної інформації як системи фінансових показників визначається впливом на обґрунтування і прийняття рішень користувачів. Саме бухгалтерська фінансова звітність, відображаючи всі суттєві зміни в структурі господарських засобів і їх джерел, а також результати фінансово-господарської діяльності, надає в скомпонованому вигляді значний обсяг інформації необхідної зовнішнім і внутрішнім користувачам. Зміна мети складання та адресності подання, розширення кола суб'єктів, що приймають господарські рішення, спираючись при цьому на звітну інформацію, дозволило визначити бухгалтерську фінансову звітність як ланку зв'язку між підприємством і зовнішнім середовищем, що покликана адекватно розкривати ті процеси, що відбуваються на підприємстві, з одного боку, та задовольняти інформаційні потреби користувачів, з іншого. При цьому акцент ставиться на якість звітної інформації, що забезпечується за рахунок дотримання методологічних основ її формування і визначає напрямки її удосконалення.

2. Ефективність використання бухгалтерської фінансової звітності забезпечується дотриманням вимог до звітної інформації, що визначають її якісні характеристики та принципи формування, причому їх перелік і збалансованість дозволяють відмітити певні неточності. Зокрема, принцип безперервності та періодичності, а також обачності і повноти суперечать один одному. Крім того принцип єдиного грошового вимірника за своїм змістом і значенням не може визнаватись принципом. Тому в дослідженні рекомендується склад якісних характеристик доповнити ознаками своєчасності та раціональності та принципами періодичності та повноти. Принцип єдиного грошового вимірника визнати як обмеження якісних характеристик звітної інформації.

3. В процесі трансформації бухгалтерської фінансової звітності у відповідності до розвитку ринкових умов господарювання відмічається ускладнення звітних форм. Необхідно відмітити, що бухгалтерська фінансова звітність складена у відповідності до П(С)БО 1 - 5 має значні аналітичні можливості, проте існує ряд питань, що залишились невирішеними. Зокрема, склад додатків до бухгалтерської фінансової звітності, що до 2000 року з їх прив'язкою до кожної форми, надавали значний обсяг інформації, необхідної користувачам. Крім того, якісний аналіз вітчизняних форм бухгалтерської фінансової звітності із вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності дозволяє відмітити необхідність прийняття альтернативи при їх формуванні, зокрема в звіті про фінансові результати, звіті про рух грошових коштів.

4. В процесі дослідження було визначено напрямки удосконалення методики аналізу бухгалтерської фінансової звітності, зокрема, подальша розробка теоретичних основ аналізу та адаптація її у відповідності до реальних умов господарювання підприємств. Для реалізації першого напрямку було систематизовано інформаційно-аналітичні засади аналізу показників бухгалтерської фінансової звітності. Визначено необхідну кількість етапів аналізу, розкрито їх значення, зміст, конкретні методичні прийоми, необхідні для застосування на кожному з них. Запропонована в дослідженні методика вибору фінансових показників дозволяє уникнути надмірної завантаженості, їх дублювання та забезпечує ефективність їх використання.

5. Недосконала методологія ведення бухгалтерського обліку та формування бухгалтерської фінансової звітності, а також в багатьох випадках неузгодженість з податковим законодавством вимагає уточнення окремих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, зокрема: внесення змін до П(С)БО 7 “Основні засоби” щодо неприйнятності застосування в бухгалтерському обліку методів амортизації, визнаних податковим законодавством; уточнення П(С)БО 9 “Запаси” щодо методології оцінки запасів за чистою реалізаційною вартістю; доповнення П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції” альтернативним методом оцінки ринкової вартості інвестицій щодо відображення в бухгалтерській фінансовій звітності оцінки довгострокових фінансових інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства та в спільну діяльність із створенням юридичної особи.

6. З метою удосконалення методології складання бухгалтерської фінансової звітності на підприємствах рекомендовано поетапне здійснення вибору облікової політики, що передбачає послідовність, в якій кожний етап є виключно необхідним, оскільки забезпечує здійснення наступного. Обґрунтовано сукупність принципів, методів, прийомів ведення бухгалтерського обліку в залежності від впливу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища.

7. Проведене дослідження якісного складу інформації, що представляється в звітності, змісту, методологічних основ формування звітних показників у напрямку класифікації елементів та методики обчислення її основних статей дозволяє визначити основні напрямки удосконалення при складанні балансу, які передбачають виключення деяких статей, доповнення і перегрупування розділів балансу.

При формуванні результатів від звичайної діяльності в звіті про фінансові результати, доцільно окремими статтями розкривати інформацію про результати фінансової, інвестиційної діяльності та окремою статтею виділити результати надзвичайної діяльності. Важливим є деталізація розподілу прибутку, що безпосередньо передбачає введення в звіт статей “Інше використання прибутку” та “Нерозподілений прибуток (збиток)”.

В дослідженні доведено, що при формуванні звіту про рух грошових коштів доцільно використовувати прямий метод, що розкриває значний обсяг інформації, необхідної користувачам.

8. Оцінка можливостей деяких комп'ютерних програм, що найбільш часто використовуються при веденні бухгалтерського обліку та формуванні бухгалтерської фінансової звітності, дозволила визначити переваги і недоліки присутні їм при формуванні, аналізі та прогнозуванні звітних даних. Доведено, що програма “1:С Підприємство 7,7” має значні можливості при аналізі і прогнозуванні показників бухгалтерської фінансової звітності та найбільш адаптована до сучасних умов діяльності підприємств.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Коробко О.М. Взаємозв'язок балансу з іншими формами бухгалтерської фінансової звітності // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2000. - Вип.29. - С.247- 251.

2. Коробко О.М. Вплив бухгалтерської оцінки в процесі управління фінансами на прийняття рішень // Вісник Житомирського інженерно-технічного університету. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - №15. - С.280 - 282.

3. Коробко О.М. Підвищення аналітичних можливостей бухгалтерської фінансової звітності // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2002. - Вип.56. - С.213 - 216.

4. Коробко О.М. Принципи формування фінансової звітності // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2002. - Вип.58. - С.257-260.

5. Коробко О.М. Роль і місце бухгалтерської звітності в фінансовому менеджменті // Розвиток науки про бухгалтерський облік. Збірник тез та текстів виступів на науковій конференції. Частина 1. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - С.150 - 155.

6. Коробко О.М. Бухгалтерська звітність як важливий елемент в ринкових умовах // Економічні проблеми розвитку АПК в умовах ринкової трансформації: Матеріали науково-практичної конференції 29-31 березня 2000. - Київ: Національний аграрний університет, 2000. - С.30 - 31.

АНОТАЦІЇ

Коробко О.М. Бухгалтерська фінансова звітність: методологія складання і практика використання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.04 - бухгалтерський облік, аналіз та аудит. - Національний аграрний університет, Київ, 2003.

Дисертація присвячена дослідженню теоретико-методологічних засад удосконалення бухгалтерської фінансової звітності. В дослідженні уточнено поняття бухгалтерської фінансової звітності та систематизовано її класифікаційні ознаки відповідно до вимог користувачів; запропоновано внести зміни до складу якісних характеристик та принципів формування звітності. Визначено напрямки удосконалення методики фінансового аналізу звітності; узагальнено організаційно-аналітичні засади аналізу і прогнозування показників бухгалтерської фінансової звітності; оцінено вплив методології бухгалтерського обліку на якість звітних показників та розроблені рекомендації щодо удосконалення окремих положень законодавчо-нормативної бази бухгалтерського обліку; обґрунтовано сукупність методів, прийомів та способів при формуванні фінансових звітів в залежності від впливу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Запропоновано суттєві зміни в складі основних форм фінансової звітності.

Ключові слова: бухгалтерська фінансова звітність, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, фінансовий аналіз, фінансово-господарська діяльність, зовнішні і внутрішні користувачі.

Коробко О.М. Бухгалтерская финансовая отчетность: методология составления и практика использования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.04 - бухгалтерский учет, анализ и аудит. - Национальный аграрный университет, Киев, 2003.

В диссертации исследованы аспекты совершенствования методологии составления и практики использования бухгалтерской финансовой отчетности. Систематизировано классификационные признаки бухгалтерской финансовой отчетности; внесены изменения в состав качественных характеристик и принципов формирования отчетных данных; определены направления усовершенствования методики финансового анализа; систематизирована организационно-аналитическая база анализа и прогнозирования отчетных показателей; изучено влияние методологии бухгалтерского учета на качество отчетных показателей и внесены рекомендации по ее усовершенствованию; обоснован выбор методов, способов и приемов формирования финансовых отчетов в зависимости от внутренней и внешней среды; внесены существенные изменения в состав основных отчетных форм.

Исследование экономической сущности категории “бухгалтерская финансовая отчетность” показало упрощенность ее представления в законодательно-нормативных актах по бухгалтерскому учету. Поэтому в диссертации было предложено определение, позволяющее более точно представить ее сущность.

Влияние бухгалтерской финансовой отчетности на принятие решений заинтересованных пользователей в значительной степени определяется качественными характеристиками отчетных данных, которые становятся стандартами для ее оценки. В связи с таким подходом в диссертации внесены предложения дополнить состав качественных характеристик такими требованиями, как своевременность и рациональность, которые повысят эффективность использования отчетных данных.

Для достижения качественных характеристик отчетных данных во время их формирования необходимо придерживаться ряда принципов. В результате изучения содержания принципов ведения бухгалтерского учета и составления финансовой отчетности, утвержденных законодательством Украины были конкретизированы их состав и обоснованы предложения о перенесении некоторых принципов в состав качественных характеристик.

Практика проведения финансового анализа отчетов показывает наличие двух основных направлений усовершенствования его методики, которые предусматривают более глубокое исследование теоретических основ методики и приведения данных такого анализа к сопоставимости. В соответствии с первым направлением в исследовании систематизировано информационно-аналитические основы анализа и прогнозирования показателей бухгалтерской финансовой отчетности, которые определяют: объект, субъект, цель, задачи, инструменты анализа и описание процессов обобщения и реализации результатов анализа.

Эффективность финансового анализа зависит от использования разных типов моделей, которые позволяют определить взаимосвязь между показателями. Особенного внимания заслуживают модели прогнозного характера. В исследовании доказано, что взаимосвязь между элементами финансовой отчетности лежит в основе методики финансового прогнозирования, которая и определяет их четкую последовательность.

Изучение влияния методологии бухгалтерского учета на показатели финансовой отчетности позволило определить пути усовершенствования законодательно-нормативной базы и внести рекомендации к некоторым Положениям (стандартам) бухгалтерского учета, направленные на повышение эффективности их использования при ведении бухгалтерского учета и формировании бухгалтерской финансовой отчетности.

Кроме того, в исследовании разработаны рекомендации по формированию учетной политики предприятия при составлении бухгалтерской финансовой отчетности, а также предложено выбор принципов, методов и приемов ведения бухгалтерского учета в зависимости от влияния факторов внешней и внутренней среды.

Проведенный анализ качественного состава, содержания отчетных форм и методологии расчетов некоторых отчетных показателей позволил определить направления усовершенствования баланса, отчета о финансовых результатах, отчета о движении денежных средств.

В исследовании внесены пропозиции, которые предполагают исключение некоторых статей, дополнение и перегруппировка разделов отчетных форм. С учетом внесенных изменений рассчитаны финансовые коэффициенты и отображено их влияние на значения финансовых показателей.

Ключевые слова: бухгалтерская финансовая отчетность, Положения (стандарты) бухгалтерского учета, финансовый анализ, финансово-хозяйственная деятельность, внешние и внутренние пользователи.

Korobko O.N. Financial accounting records: methodology of making records and practice of their usage. - Manuscript.

Dissertation to obtain a scientific degree of candidate of economic science by speciality 08.06.04 - accounting , analysis and audit. - National agricultural University, Kyiv, 2003.

The dissertation deals with the research of theoretical-methodological backgrounds of accounting financial record improvement. The sense of accounting financial record is specified. The classification features according to users' requirements are systemized. It was proposed to make changes in quality characteristic group and record making principles. The directions of improvement of financial record analysis methodic are defined. The organizational-analytical backgrounds of analysis and accounting financial record indicators forecast are generalized. The accounting methodology influence on record indicators quality is evaluated. The recommendations as to the improvement of some legislative accounting base regulation are developed. The methods and ways while making financial records depending on the influence of internal and external environment are proved. The significant changes of financial record principal forms are proposed.

Key words: accounting, financial record, accounting regulations, financial analyses, internal and external users, financial-economic activity.

Размещено на Allbest.ru