Оперативний економічний аналіз: теорія, методологія, організація

Конкурентна боротьба змушує товаровиробників вишукувати методи виявлення резервів зниження витрат. В цих умовах особливо зростає роль функціонально-вартісного аналізу (ФВА), який забезпечує оптимальне співвідношення між споживчими властивостями продукції і витратами на її виробництво. Своєчасне попередження або усунення зайвих витрат можна досягти, застосовуючи прийоми ФВА. У дисертації обґрунтовано напрями проведення ФВА технологій виробництва.

При організації оперативного аналізу витрат у тваринництві потрібно враховувати галузеві особливості. У зв'язку з тим, що розвиток тваринництва в більшості господарських одиниць ґрунтується на завершеному обороті стада, який відображає його розширене відтворення, оперативний аналіз цього процесу повинен мати неперервний характер. Системний підхід до розв'язання проблеми передбачає поділ показників відтворення стада на такі блоки: показники темпів і тривалості кругообороту відтворення стада; показники якісних змін у стаді; показники скорочення поголів'я тварин у стаді; узагальнюючі показники змін у стаді.

За цих умов особливо зростає необхідність такої організації обліку, яка б постійно забезпечувала аналітиків інформацією про зміни поголів'я, оприбуткування продукції з урахуванням її якості як по кожному робочому місцю, так і по кожному структурному підрозділу, достовірно відображала б фізіологічний стан поголів'я, стан відтворення на різних етапах, його якість, строки. Тут добре зарекомендувала себе в багатьох сільськогосподарських підприємствах України система обліку на базі карток, які відкриваються на кожну тварину, що досягла продуктивного віку. Така організація обліку дає змогу щоденно вивчати фізіологічний стан поголів'я, своєчасно виявляти причини недотримання планових термінів відтворення стада, розраховувати пов'язані з цим втрати.

В кінці кожного місяця необхідно досліджувати оборот стада. Порівнюючи плановий і фактичний оборот поголів'я, вивчають структурні зміни поголів'я та їх вплив на якісні зміни у стаді. Така методика аналізу дає змогу правильно розподіляти витрати кормів між відповідним поголів'ям залежно від його продуктивності.

Ритмічне проведення витрат і виходу продукції створює об'єктивні передумови для організації оперативного аналізу витрат за видами продукції та для співвимірювання з обсягом продукції, а також для помісячного аналізу собівартості. Тут об'єктами аналізу є витрати і собівартість. У процесі щоденного аналізу потрібно вивчати основні змінні витрати (корми, витрати на оплату праці). Аналіз витрат кормів пропонується проводити у натуральному та грошовому виразі, кормових одиницях і перетравному протеїні на голову худоби і одиницю продукції на основі інформації про дотримання раціонів годівлі худоби, де вказується раціон-ліміт на 1 голову худоби конкретної продуктивності; щоденно фіксується фактична кількість згодованих кормів за видами та відхилення від ліміту. В кінці кожного місяця підраховується загальна кількість кормів, згодованих за видами, та відхилення від норм. Для комплексної оцінки результатів діяльності центру відповідальності (ферми) щомісяця складається звіт-аналіз виконання бюджету.

З метою підвищення дієвості оперативного аналізу витрат тваринництва пропонується впровадження системи обліку витрат і калькулювання обмеженої собівартості директ-кост. Її використання створює умови для посилення контролю за ефективністю роботи місць виникнення витрат і центрів відповідальності на основі використання багатоступеневого принципу формування маржинального доходу, а в кінцевому підсумку - прибутку.

У п'ятому розділі «Фінансовий оперативний аналіз» обґрунтовано об'єктивну необхідність, мету та завдання фінансового оперативного аналізу, його основні підсистеми, розроблено методику оперативного аналізу поточних оборотних активів, платоспроможності, прибутку від реалізації продукції.

Вивчення концепцій, парадигм, постулатів щодо мети та результативності фінансового аспекту діяльності суб'єктів підприємництва, а також практичний досвід свідчать, що глибокого теоретичного обґрунтування потребує методика оперативного аналізу кругообороту оборотних активів. Тут оперативний аналіз має вирішити такі завдання: неперервна оцінка ступеня забезпеченості господарської одиниці різними видами оборотних активів; обґрунтування раціонального розміщення оборотних засобів за стадіями кругообороту у відповідній формі й оптимальних розмірах; обґрунтування розмірів виробничих запасів; контроль за станом товарно-матеріальних цінностей і дебіторської заборгованості; своєчасне виявлення причин утворення зайвих запасів та розробка заходів щодо усунення причин відхилень фактичних залишків від встановленого нормативу. Організація оперативного аналізу має враховувати особливості оборотних засобів, зумовлені специфікою сільськогосподарського виробництва.

Самостійність господарських одиниць у формуванні ними своїх виробничих запасів, управлінні змінами в їх складі обумовлює потребу оптимізувати їх розміри та структуру.

У процесі дослідження проблеми управління змінами оборотного капіталу ми прийшли до висновку, що складовою нормативної бази кожного підприємства та його формувань повинно бути нормування оборотних засобів. Проте таке нормування має свої особливості в кожному сільськогосподарському підприємстві.

При аналізі нормованих оборотних засобів особливу увагу приділено своєчасному виявленню відхилень від нормативу, з'ясуванню їх причин. Для кількісного вимірювання впливу факторів на відхилення від нормативу побудовано модель факторної системи й алгоритм її реалізації.

Важливим об'єктом оперативного аналізу ненормованих оборотних засобів є кошти, які знаходяться в розрахунках, особливо в дебіторській заборгованості. Аналіз поточної дебіторської заборгованості потрібно проводити за такими напрямами: аналіз розміру та структури дебіторської заборгованості; обґрунтування кредитної й інкасаційної політики; аналіз якості та ліквідності дебіторської заборгованості; аналіз причин утворення сумнівних боргів. Його слід починати із вивчення процесу її утворення. У процесі аналізу потрібно з'ясувати темпи росту, зміну структури під впливом кожної складової заборгованості, виявити тенденції відхилень, недоліки у контролі за їх утворенням, детальніше вивчити причини, а також розрахувати суми залучених або вивільнених коштів (табл. 3).

Постійний аналіз поточної дебіторської заборгованості дозволяє виробити виважену інкасаційну політику підприємства.

Важливим методологічним питанням в аналізі поточної дебіторської заборгованості є вивчення причин зміни її величини, виявлення резервів скорочення, обґрунтування оптимального розміру на перспективу. В роботі доведено, що на розмір поточної дебіторської заборгованості впливає система об'єктивних і суб'єктивних факторів. Їх аналіз допоможе регулювати розміри дебіторської заборгованості, встановлюючи оптимальне співвідношення між прибутковістю та ризиком.

Оперативне управління фінансовою рівновагою підприємства потребує оцінки надходжень і платежів у короткостроковому періоді.

З метою організації неперервного аналізу грошових коштів у дисертації розроблена загальна модель аналізу їх руху, яка забезпечує контроль дотримання встановлених строків платежів по договорах (контрактах) та в цілому по підприємству.

Для контролю за дотриманням строків платежів доцільно на кожному підприємству розробляти тижневий платіжний календар, де вказуються планові та фактичні строки платежів. При порушенні таких строків детально вивчаються їх причини й розробляється система заходів щодо їх регулювання. З метою неперервного контролю за поточною платоспроможністю, виявлення впливу факторів на її розмір пропонується в кінці кожного тижня складати баланс надходження коштів і термінових зобов'язань. Він забезпечить можливості для здійснення жорсткого фінансового регулювання.

Важливим об'єктом фінансового оперативного аналізу є прибуток від реалізації продукції. Можливості його оперативного аналізу обмежуються галузевими особливостями, а також науковою невизначеністю проблеми прибутку (в економічній літературі приділяється недостатня увага природі прибутку); відсутністю практичного досвіду формування прибутку в системі ринкових відносин, що зумовлює складність розробки теоретичних, методичних й організаційних засад його оперативного аналізу. В динамічній економіці, де не визначені умови формування попиту і пропозиції, велике значення має оперативний аналіз прибутку, що характеризує винагороду за вкладену висококваліфіковану працю робітників, управлінську працю, підприємницькі інновації та підприємницький ризик, монопольне лідерство на ринку. Для галузей, які забезпечують неперервний вихід продукції, для розрахунку прибутку пропонується застосовувати прямий поасортиментний метод, за яким враховуються як явні витрати, відображені в бухгалтерських документах, так і неявні, пов'язані з витратами від упущених альтернативних можливостей прикладання капіталу. За даними такого аналізу можна виявити, наскільки одержаний прибуток задовольняє суб'єкта господарювання, тобто відшкодовує господарські витрати і забезпечує нормальний прибуток.

Для щоденного аналізу процесу формування прибутку та прогнозування очікуваних результатів можна скористатись економічним методом його розрахунку, виходячи із загального обсягу реалізованої продукції й середнього планового рівня рентабельності за кожний місяць з урахуванням фактора сезонності в конкретній галузі рослинництва і тваринництва, а при невеликому асортименті збуту продукції - індивідуальної рентабельності кожного виду продукції.

З огляду на залежність удосконалення методики аналізу від його інформаційного забезпечення розкрито можливості організації оперативного аналізу прибутку на основі управлінського обліку. Використовуючи такі дані можна аналізувати прибуток за напрямами: рівнем беззбитковості, видами виробленої продукції, центрами прибутку, за новими технологічними рішеннями, зонами та каналами реалізації.

Відчутного впливу на прибуток можна досягти з допомогою аналізу беззбитковості. Аналіз «витрати-обсяг-прибуток» дає можливість спрогнозувати величину прибутку шляхом регулювання ціни й обсягу збуту та визначення обсягу продажу, який необхідний для покриття додаткових постійних витрат. З метою визначення розміру максимально можливого прибутку у графік взаємозв'язку витрат і обсягу реалізації введено криву попиту. Для точного розрахунку точок беззбитковості в одиницях продукції та у грошовому виразі використано інструмент розрахунків Excel.

Шостий розділ «Вдосконалення організації оперативного економічного аналізу» присвячено дослідженню проблем побудови наскрізної системи економічного аналізу, раціональної організаційної її підсистеми ОЕА та формування блоків задач комп'ютерної системи оперативного економічного аналізу.

Нинішня практика управління господарськими одиницями зумовлює потребу вдосконалення економічного аналізу в управлінському аспекті. Для вирішення цієї проблеми автором вперше запропоновано модель наскрізної системи економічного аналізу, використання якої створює умови вироблення узгоджених управлінських рішень на всіх рівнях внутрішньогосподарської управлінської піраміди. Такі рішення спрямовані на обґрунтування оптимального розвитку регульованого об'єкта й ефективне досягнення наперед заданої мети, а у випадку зміни обставин - її коригування. Виходячи із логічних передумов і практичної доцільності, для забезпечення ефективного функціонування моделі наскрізної системи розроблено її функціонально-структурну схему (рис. 2), в якій підсистеми й елементи з'єднуються процесами обміну інформацією. Склад логіко-інформаційних взаємозв'язків аналітичних задач різних підсистем обґрунтовується виходячи із причинно-наслідкових взаємозв'язків між показниками, що створює передумови для ліквідації дублювання показників та можливості всебічного вивчення показників різними суб'єктами управління.

Враховуючи, що проблема організації ОЕА є недостатньо дослідженою, цілісну характеристику можливо отримати шляхом всебічного її вивчення. Це зумовило необхідність обґрунтування підходів, які забезпечили раціональну організацію аналітичної роботи. Основними концептуальними підходами до організації аналітичної роботи, на нашу думку, є маркетинговий, нормативний, програмно-цільовий, системний, комплексний та ситуаційний. У дисертаційній роботі проілюстровано можливості використання кожного з них.

Головною метою організації аналізу є перетворення існуючої ситуації в бажану, тому структуризація мети має забезпечити ефективний спосіб її досягнення. В дисертації, використовуючи принципи дедуктивної логіки, розроблено модель організації аналітичної роботи у вигляді дерева цілей, де генеральна ціль структуризується на підцілі, останні на комплекс задач, які поділяються на блоки однорідних задач і на конкретні задачі та серію операцій, що мають бути виконані встановленими методами, способами і технологією в чітко визначені строки.

Відповідно до вимог комплексного підходу для побудови технології рішення задач використано тривимірну модель, осі якої відповідають схемі Х - підціль ОЕА; V - блок задач ОЕА; Z - вирішення конкретних задач ОЕА. В роботі проілюстровано приклад вирішення задач ОЕА на основі тривимірної моделі.

Практика організації ОЕА в сільськогосподарських підприємствах свідчить, що нині різні служби, з огляду на їх службові обов'язки, відокремлено здійснюють оперативний аналіз. Протягом року його проводять без системного взаємозв'язку, від випадку до випадку. Це є наслідком відсутності на підприємствах організаційної структури аналізу, тобто системи логічно взаємопов'язаних відділів і служб, а також посадових осіб та безпосередніх виконавців робіт, які беруть участь в аналізі.

Для організації ефективної взаємодії органів управління різних рівнів, спеціалістів і безпосередніх виконавців робіт, об'єднаних чітко визначеною метою аналізу, потрібно, по-перше, правильно делегувати їм права й обов'язки та розподіляти конкретні задачі по вертикалі та горизонталі, закріплювати їх за безпосередніми виконавцями. Останні несуть повну відповідальність за їх задовільне розв'язання. По-друге, координувати зв'язки між виконавцями робіт з аналізу і між підсистемою аналізу та пов'язаних з нею інших підсистем шляхом делегування окремих функцій. Така робота спрямована на досягнення узгоджених дій конкретних виконавців з метою успішного розв'язання завдань і досягнення поставленої мети. Механізмом координації тут виступає загальна ціль, яка є головним критерієм їх діяльності й синтезує результати всіх суб'єктів аналізу. По-третє, здійснювати контроль за виконанням делегованих обов'язків, ефективністю їх виконання. По-четверте, запроваджувати мотивацію суб'єктів аналізу до виконання делегованих їм обов'язків шляхом розробки системи стимулювання за величину творчого вкладу, який забезпечив реальний позитивний результат.

Проте єдиної думки щодо створення координаційного центру ОЕА на підприємстві не вироблено. В одних господарських одиницях він виконується складом планово-економічних служб, у других - бухгалтерами в загальній системі облікової роботи, в інших - взагалі ним не займаються. При цьому нерідко стан одного і того ж об'єкта вивчають всі служби господарювання, а інші об'єкти, процеси, їх елементи залишаються поза увагою, або ж в кращому випадку їх стан вивчається однобічно.

Координація робіт щодо організації ОЕА вимагає чіткого розподілу обов'язків між його суб'єктами. З цією метою розроблена схема розподілу функціональних обов'язків. Вирішення проблеми організації ОЕА не можливе без створення методологічної ради з організації аналізу, до складу якої мають входити індивідуальні власники і співвласники, заступники керівника з маркетингу, виробництва, фінансів, головний бухгалтер, керівники центрів відповідальності. Вона повинна займатися розробкою методики аналізу для кожного суб'єкта, виходячи із генеральної мети, делегувати їм обов'язки з аналізу та здійснювати контроль за їх виконанням. Така організація аналітичної роботи зробить процес прийняття управлінських рішень ефективним й обґрунтованим.

Для досягнення бажаної оперативності, наукової обґрунтованості та об'єктивності управлінських рішень, їх вироблення і прийняття необхідно створити автоматизовану систему економічного аналізу. Однак у господарських одиницях АПК різних організаційно-правових форм спостерігається дуже низький рівень автоматизованих інформаційних технологій (АІТ). Однією з найважливіших ланок автоматизації аналітичної роботи є створення інформаційного забезпечення (банку даних, що складається з окремих баз, сформованих за підрозділами).

При створенні автоматизованої системи економічного аналізу потрібно виходити з того, що вона має бути наскрізною системою. В роботі запропонована модель системи автоматизованої обробки аналітичної інформації, яка поєднує підсистеми аналізу, задачі та перелік аналітичних показників. Розв'язання задач оперативного аналізу пропонується за допомогою поширеного нині пакета програм Microsoft Office, а саме - редактора електронних таблиць Excel та редактора баз даних Access.

Створення на підприємстві комп'ютерної мережі (АІТ) дозволить організувати автоматизовану систему оперативного аналізу наступним чином. На кожному робочому місці керівника центру відповідальності, де встановлено персональний комп'ютер, потрібно створити шаблони форм у вигляді аналітичних таблиць, які вони мають заповнювати щоденно, щотижнево та щомісячно. Ці таблиці, у свою чергу, за допомогою механізму тривимірних зв'язків Excel будуть використовуватися при складанні зведених аналітичних таблиць, шаблони яких знаходяться у персональному комп'ютері керівника вищого рівня. Така організація автоматизованої обробки аналітичної інформації має переваги (при оновленні первинних даних у формах на робочих місцях одночасно будуть оновлюватися і дані та показники зведених форм). Таким чином, застосування комп'ютерної техніки забезпечує функціонування системи керівник - об'єкт, що управляється в оперативному, ефективному та якісному режимі.

Висновки

Размещено на Allbest.ru