Стан та перспективи розвитку аудиту в Україні: методологічні та організаційні аспекти

Особливу увагу приділено дослідженню питань організації праці незалежних аудиторів, оскільки від її правильності та раціональності суттєво залежить об'єктивність оцінки фінансової звітності, якість і ефективність наданих послуг. У дисертації виокремлено три підсистеми організації роботи аудиторів та їх основні складові (рис. 5). За кожною із них наведено конкретні обґрунтування та рекомендації щодо вдосконалення; зокрема: внесення змін і доповнень до Положення про сертифікацію аудиторів, запровадження спеціальних програм підвищення кваліфікації для керівників, менеджерів та іншого керівного складу аудиторських фірм, занесення кваліфікації “аудитор” до Класифікатора типових професійно-кваліфікаційних характеристик працівників народного господарства України; прийняття законодавчої норми щодо права аудиторів приватних підприємств індивідуально перевіряти лише підприємства малого бізнесу; розширення переліку прав і обов'язків аудитора та законодавче закріплення його відповідальності перед третіми особами; визначення оптимального співвідношення членів аудиторських груп і розподіл їх обов'язків для виконання певного аудиторського завдання; організація планування роботи аудиторів і складання бюджету часу та витрат за кожною перевіркою, належна організація та оснащення робочих місць аудиторів, підвищення рівня та удосконалення змістовності внутрішньофірмового інструктивного забезпечення аудиторів; підвищення якості планування роботи аудиторів (воно повинно відповідати обґрунтованим у роботі принципам). У дисертації вперше класифіковано робочі документи аудитора та розроблено їх окремі форми.

У цьому розділі також досліджено питання контролю якості роботи незалежних аудиторів (аудиторських фірм). Результатом стало уточнення визначення сутності поняття “контроль якості роботи аудитора”, диференціація його рівнів та форм, періодичності здійснення, виокремлення об'єктів контролю та виконавців, рекомендації щодо законодавчого врегулювання зазначених аспектів. Найбільш раціонально зовнішній контроль провадити на основі комбінованої системи, яка передбачає участь у перевірці працівників САУ, членів АПУ та залучених виконавців (досвідчених аудиторів). Внутрішньофірмові методики і процедури контролю якості слід опрацьовувати в розрізі об'єктів та елементів контролю. Втім, першоосновою мають стати аудиторський самоконтроль, людська та професійна свідомість, чесність і об'єктивність.

У розділі 4 “Особливості внутрішнього аудиту” обґрунтовано концептуальні основи внутрішнього аудиту, окреслено відмінні риси його методики від зовнішнього та особливості організації. Уточнено визначення поняття “внутрішній аудит”; доведено, що це незалежна експертна діяльність відділу внутрішнього аудиту (внутрішнього аудитора), з метою перевірки та оцінки ефективності й економічності діяльності підприємства (організації), оцінки його систем внутрішнього контролю, бухгалтерського обліку та послідовності додержання політики підприємства. Необ хідність запровадження внутрішнього аудиту на підприємствах України зумовлена: потребою систематичного забезпечення керівництва достовірною інформацією; конкуренцією, яка спонукає до пошуку внутрішніх резервів; складністю організаційної структури; необхідністю виявлення та попередження зловживань; існуванням ризиків бізнесу; необхідністю координації та оцінки роботи структурних підрозділів і менеджерів. У роботі підкреслено неоднозначність підходів до визначення предмета, об'єктів і функцій внутрішнього аудиту. На доповнення до незаперечних функцій внутрішнього аудиту (консультаційна, інформаційна, захисна, аналітична, контрольна, координаційна) запропоновано визнати також діагностичну, сутність якої полягає в діагностиці фінансового стану, виявленні ризиків бізнесу, в аналізі діяльності конкурентів та розробці рекомендацій.

Принципи внутрішнього аудиту дещо відрізняються від зовнішнього. Зокрема, принцип незалежності є умовним, оскільки внутрішній аудитор не може бути повністю незалежним від керівництва. Запропоновано також етичні принципи доповнити принципом “комунікативності”, а до організаційних - додати принцип “систематичності” (оскільки внутрішній аудит слід здійснювати послідовно, безперервно згідно із визначеними пріоритетними напрямами) і вилучити принцип “договірні відносини”. Методологічні принципи, визначені для зовнішнього аудиту, повною мірою відповідають внутрішньому аудиту. Обґрунтовано необхідність класифікації внутрішнього аудиту і наголошено про недоцільність змішування понять “управлінський” та “операційний” аудит. Управлінський аудит - поняття ширше й означає оцінку менеджменту та функціонування підприємства, а сутність операційного аудиту полягає в оцінці ефективності діяльності функціонального підрозділу чи виконання певного завдання (проекту). Виокремлено також системний аудит. Доведено що, розробка Національних стандартів внутрішнього аудиту підприємств є перспективним напрямом удосконалення концептуальних основ внутрішнього аудиту в Україні.

Рис. 5 Елементи комплексної організації праці незалежних аудиторів

Структура методик фінансового, управлінського, операційного та системного аудиту не відрізняється від зовнішнього аудиту. Аналогічними є також методи і прийоми. Проте побудова та зміст методик внутрішнього аудиту мають відповідати його меті. Особливо відрізняються етапи внутрішнього аудиту: 1) виявлення проблем і визначення пріоритетних напрямів контролю; 2) планування внутрішнього аудиту; 3) накопичення та оцінка інформації; 4) узагальнення зібраних даних, формування висновків і рекомендацій; 5) офіційна відповідь керівництва підприємства на звіт внутрішнього аудитора та контроль виконання розроблених рекомендацій і заходів. Такий поділ оптимізує структуру процесу внутрішнього аудиту.

Характерні риси має методика визначення ризику внутрішнього аудиту: окремо оцінюються бізнес-ризики підприємства, ризик проведення внутрішнього аудиту та ризик його частоти. Бізнес-ризики аналогічні власному ризику при зовнішньому аудиті, проте внутрішній аудитор повинен їх не тільки оцінити, а й розробити рекомендації щодо їх зниження та управління ними. Ризик, пов'язаний із здійсненням внутрішнього аудиту, поділено на дві складові: ризик контролю (аналогічний зовнішньому аудиту) та ризик роботи внутрішнього аудитора (пов'язаний з імовірністю невиявлення суттєвих помилок у фінансових і нефінансових звітах, неадекватністю оцінки ситуації чи об'єкта перевірки, розробці неправильних пропозицій, нанесенні збитків підприємству своїми діями чи бездіяльністю. Ризик частоти внутрішнього аудиту - це ризик недодержання періодичності здійснення перевірок певних об'єктів.

Специфіка визначення розміру суттєвості при внутрішньому аудиті полягає в урахуванні впливу помилок, відхилень не тільки на достовірність фінансової звітності, а й на ефективність роботи окремих підрозділів і підприємства загалом. Нормативного урегулювання і удосконалення потребує визначення змісту та структури звіту внутрішніх аудиторів і порядку подання його керівництву підприємства. З цього питання у дисертації розроблено певні пропозиції.

Організація внутрішнього аудиту має особливості. Виокремлено три основних об'єкти організації внутрішнього аудиту: 1) створення та організація служби внутрішнього аудиту; 2) загальна організація роботи внутрішніх аудиторів; 3) організація процесу здійснення внутрішнього аудиту.

Служба відділу внутрішнього аудиту має функціонувати відповідно до внутрішнього положення ( удосконалений його зміст наведено в роботі). Структуру служби внутрішнього аудиту та чисельність її працівників слід визначити з огляду на: масштаб діяльності підприємства; наявність філій та дочірніх підприємств; ставлення керівництва до внутрішнього контролю та аудиту; завдань, які потребують вирішення. У її складі варто виокремлювати сектор (спеціаліста) внутрішнього аудиту інформаційних систем, що зумовлено необхідністю спеціальної кваліфікації виконавця та важливістю розробки й оцінки функціонування інформаційних систем підприємства. Робота служби має бути економічно виправданою, тому слід аналізувати співвідношення витрат на її утримання із додатковими доходами від її діяльності та сумами виявлених помилок, зловживань.

Для визначення єдиних професійних вимог до кваліфікації внутрішніх аудиторів в Україні потрібно розробити відповідне положення або стандарт.

Особливу увагу приділено принципам організації роботи внутрішніх аудиторів. На основі критичної оцінки існуючих думок інших авторів обґрунтовано такі принципи: спеціалізація, кооперування, планування, взаємодія внутрішніх і зовнішніх аудиторів, субординація, наукова організація праці. Умотивовано додаткове виокремлення інших принципів: творчий підхід, документування праці, додержання професійної етики, мобільність. Важливим інструментом, за допомогою якого досягається додержання зазначених принципів, є посадові інструкції (структуру наведено в дисертації).

У дисертації аргументовано необхідність і загальні підходи до здійснення планування, документування внутрішнього аудиту, організації процесу перевірки та контролю її якості.

Отже, внутрішній аудит є перспективним напрямом розвитку внутрішнього контролю підприємства, який приносить значний економічний ефект, сприяє підвищенню ефективності управління господарюючим суб'єктом.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми, яка полягає в удосконаленні теоретичних, методологічних та організаційних засад аудиту, а також у визначенні перспективних напрямів його розвитку в Україні. Це дало змогу сформулювати низку висновків концептуально-теоретичного, методологічного, організаційного та науково-практичного змісту, які відображують вирішення основних завдань дисертаційного дослідження відповідно до поставленої мети.

1. Значення аудиту як невід'ємного елемента ринкових відносин постійно зростає. Активізація цього процесу в Україні зумовлена появою недержавної форми власності, а також конфліктом інтересів власників і найманої адміністрації підприємств. Хоча аудит як напрям контролю сприймається неоднозначно, втім існує об'єктивна потреба в його функціонуванні як незалежної форми фінансово-економічного контролю з метою стабілізації економічного розвитку, усунення негативних проявів трансформаційних процесів, забезпечення інтересів і прав власників підприємств, поліпшення системи управління, попередження виникнення складних економічних ситуацій. Розвиток аудиторської практики значно випереджає її теоретичне обґрунтування. Поки ще законодавча та нормативна неврегульованість окремих питань, суперечливість положень нормативних актів щодо аудиторської діяльності повністю не усунуто. Єдиних теоретико-методологічних та організаційних підходів до побудови цілісної концепції аудиту в Україні немає. Для подальшого розвитку аудиту необхідно посилити його теоретичну базу та здійснити заходи реформування у контексті вимог МСА.

2. Чіткі організаційні зв'язки аудиту підвищують його значення як складової частини управління соціально-економічними процесами на різних рівнях в Україні. Аудиторську діяльність слід розглядати як: 1) вид підприємницької діяльності (діяльність аудиторських фірм та аудиторів); 2) діяльність професійних аудиторських організацій. Це дозволяє розглядати проблеми вдосконалення аудиту у комплексі.

3. Загальнотеоретичну базу аудиту формують науково-системні та діалектичні методи пізнання його сутності в умовах дії ринкових механізмів. Предметом аудиту є фінансова бухгалтерська звітність, а його об'єктами виступають певні види (групи) інформації про фінансово-господарські операції, явища, процеси та інші дані як основа для складання та перевірки звітності. Мета аудиту узагальнюється висловленням об'єктивної думки щодо достовірності, повноти та законності фінансової звітності в усіх суттєвих аспектах і мінімізації інформаційного ризику, захистом інтересів власників. Мету аудиту визначають його завдання. Завдання аудиту поділяються на основні, додаткові, функціональні і реалізуються через його функції.

У розвиток існуючого підходу запропоновано до функцій аудиту віднести: інформаційну, запобіжну, дорадчу, оціночну. Розширення функцій аудиту забезпечить його подальший розвиток в Україні та сприятиме усвідомленню власниками та адміністрацією підприємств його значущості. Аудит - це процес незалежної перевірки фінансової бухгалтерської звітності, що виконує аудитор (аудиторська фірма), з метою захисту інтересів власників, висловлення об'єктивної думки та підтвердження в усіх суттєвих аспектах її достовірності, повноти та законності відповідно до нормативів і встановлених критеріїв, зменшення інформаційного ризику користувачів, надання висновку зацікавленим сторонам.

4. Теорія аудиту має ґрунтовну практичну базу, але передусім необхідно опрацювати концептуальну основу для здійснення аудиторських процедур, які забезпечують реалізацію мети аудиту. Цілісна теорія аудиту гармонійно поєднує методологію та організацію (теоретичний аспект), а їх взаємодія забезпечує практичне застосування методики аудиторської перевірки із дотриманням загальноприйнятих принципів, правил і стандартів.

5. На практиці важливо розрізняти організаційні форми та види аудиту. Організаційні форми виділяються з огляду на виконавців перевірки та об'єкти контролю. За такого підходу слід розрізняти зовнішній та внутрішній аудит як основні організаційні форми аудиторського контролю. До організаційних форм зовнішнього аудиту треба відносити: незалежний (суспільно організований), державний та міжнародний. Уточнення та розширення класифікації аудиту за видами - важлива умова його законодавчого регулювання та наукового обґрунтування організації діяльності аудиторів (аудиторських фірм), спеціалізації методик проведення, розширення сфери дії аудиту як форми незалежного контролю.

6. Для входження України до складу повноправних членів ЄС та інших структур світового господарства необхідно привести національні вимоги до аудиту у відповідність із європейськими та міжнародними. За цих умов аудит перетвориться на контрольний інструмент забезпечення довіри користувачів різних рівнів (міжнародного, державного, урядового, підприємства) до перевіреної аудитором фінансової інформації. Тому інтеграція та гармонізація - перспективні напрями розвитку аудиту в Україні. Для цього необхідно розробити коментарі, механізм та методичні рекомендації застосування МСА із урахуванням національних особливостей, внести зміни і доповнення до чинного законодавства, створити у складі АПУ комісію з питань інтеграції та гармонізації, активно залучати аудиторську спільноту до вирішення економічних проблем на макро- та мікрорівнях, привести у відповідність кваліфікаційні вимоги до професії аудитора в Україні до аналогічних вимог європейських країн; відмінити обов'язкове громадянство України для аудиторів, поглибити співпрацю вітчизняних і зарубіжних професійних аудиторських організацій. Важливими також є наукові дослідження, вивчення та узагальнення міжнародного аудиторського досвіду.

7. Система регулювання професійної діяльності аудиторів ґрунтується на концепціях і постулатах, аудиторській етиці та фундаментальних, етичних принципах, які визначаються об'єктивними потребами та вимогами суспільства до професії аудитора. Для обов'язкового дотримання вітчизняними аудиторами принципів аудиторської етики, що дасть змогу піднести професію на більш високий рівень і зміцнить її позиції в суспільстві, запропоновано низку рекомендацій, які доцільно врахувати у рішеннях АПУ, зокрема: розробити роз'яснення принципів і правил етики аудиторів та етичні норми щодо їх застосування за конкретних обставин; для оцінки незалежності аудитора від клієнта враховувати не тільки пряму, а й непряму фінансову зацікавленість; запровадити обмеження суми платні аудитору одним клієнтом (за міжнародною практикою вона не перевищує 15-20 % загальнорічного доходу аудитора); запровадити практику затвердження аудитора для перевірки фінансової звітності власниками, а не найманою адміністрацією підприємства; заборонити аудиторам одночасно обслуговувати клієнтів-конкурентів; запровадити обов'язкову вимогу для отримання сертифікату аудитора - стаж роботи у аудиторській фірмі на посаді асистента аудитора має бути не менше ніж два роки.

8. Критичний аналіз класичних постулатів аудиту уможливив їх уточнену інтерпретацію та розробку трьох нових, які відповідають сучасним умовам аудиторської діяльності, поглиблюють її теоретико-методологічні основи: 1) систематичне проведення зовнішнього та внутрішнього контролю якості роботи аудитора підвищує ефективність аудиторської перевірки звітності та надійність її результатів; 2) дотримання аудитором положень міжнародних, національних і внутрішньофірмових стандартів аудиту забезпечує належний рівень методики і організації аудиторської перевірки; 3) використання комп'ютерних інформаційних систем і технологій не впливає на цілі аудиту, проте може змінювати способи застосування аудиторських процедур.

9. Методологія аудиту передбачає розмежування понять “метод аудиту” як підхід до здійснення перевірки, шлях встановлення істини та “конкретні методи аудиторської перевірки” як інструменти проведення аудиторського контролю. Основними способами організації здійснення аудиту є: 1) суцільна перевірка; 2) вибіркове дослідження. Застосування вибіркового дослідження в реальній практиці аудиторських фірм в Україні має великі перспективи, що зменшує обсяги аудиторських процедур, підвищує ефективність аудиторського контролю без зниження його якості. Специфічні методи аудиту сформувались під впливом розвитку теорії та потреб практики аудиту й спрямовані на вирішення спеціальних аудиторських завдань. Вони розвивались на основі методів і принципів інших наук, а нині широко застосовуються за межами аудиторської діяльності.

10. Аудиторським фірмам слід опрацьовувати власні методики аудиту та аудиторських послуг, які б враховували їх обов'язкові структурні елементи, обґрунтовані у дисертації. Поділ процесу аудиторської перевірки на п'ять етапів (підготовчий, проміжний, фізична перевірка, аудит статей звітності, заключний) сприяє упорядкуванню й удосконаленню методики та організації здійснення аудиторських процедур. Для забезпечення об'єктивності перевірки фінансової звітності аудитор мусить оцінювати її за такими ознаками і критеріями: повнота, оцінка, фактична наявність, належність, правильність відображення, законність, обережність, постійність, відповідність.

11. Комплексний підхід до оцінки сумарного аудиторського ризику передбачає визначення: 1) загального аудиторського ризику перевірки звітності, який включає ризик виникнення помилок та ризик невиявлення помилок; 2) підприємницького ризику. Для найбільш повної та точної їх оцінки всі зазначені компоненти сумарного аудиторського ризику відповідним чином розчленовуються. Невід'ємною складовою методики аудиту є оцінка суттєвості помилок за запропонованими у роботі критеріями та етапами. Значною мірою методики аудиту удосконалюються в процесі їх розробки для перевірки підприємств різних видів і форм господарювання (малих підприємств, акціонерних товариств) та галузевих методик, а також розробки методик вирішення специфічних аудиторських завдань (оцінки безперервності функціонування підприємств, подальших подій, аудиту підприємств у стані банкрутства, врахуванні екологічних питань при аудиті фінансової звітності).

12. Важливою умовою вдосконалення методики та організації аудиту на сучасному етапі його розвитку є застосування інформаційних систем і комп'ютерних технологій. Для чіткого визначення особливостей проведення аудиту в умовах комп'ютерної обробки даних і його нормативного регулювання доцільно розробити роз'яснення та методичні рекомендації щодо застосування МСА 401 “Аудит у середовищі комп'ютерних інформаційних систем” за структурою, запропонованою автором. При застосуванні комп'ютерних технологій змінюються аудиторські процедури (їх види, кількість, строки виконання). Аудиторські комп'ютерні програми мають грунтуватись на використанні “відкритої технології”, яка передбачає формування власної версії здійснення аудиторських процедур, використання будь-яких джерел вихідної інформації та даних інших електронних додатків, редагування змісту та форми робочих документів аудитора, формування та удосконалення системи коментарів та оцінок щодо показників фінансової звітності. Потребує розробки вітчизняна методика аудиту фінансової звітності, яка оприлюднюється у електронному вигляді, та господарських операцій, пов'язаних із електронною комерцією підприємств, а також нормативне регулювання цих питань.

13. Інформаційне забезпечення аудиту - це систематизована сукупність достатньої та доречної інформації, яка може бути використана в процесі аудиту для досягнення поставленої мети та вирішення визначених завдань. Уперше запропоновано цілісну концепцію структури інформаційного забезпечення аудиту як можливої сукупності даних, що може бути використана аудитором і підлягає подальшій деталізації на джерела та носії інформації, аудиторські номенклатури та аудиторські докази. Встановлено взаємозв'язки між зазначеними елементами інформаційного забезпечення, розроблено єдину класифікацію інформаційного забезпечення аудиту. Аудиторські номенклатури - це перелік необхідних даних (інформації) про підприємство-клієнта, стан бухгалтерського обліку й внутрішнього контролю, фінансову звітність у цілому та окремі її показники і статті, а також про основні фінансово-господарські процеси і події, які можуть бути використані аудитором для досягнення визначеної мети та вирішення поставлених завдань. Аудиторські номенклатури слід формувати за етапами аудиту, ознаками і критеріями оцінки фінансової звітності, топологічними ознаками та об'єктами аудиту, завданнями аудиторської перевірки, виконавцями аудиту. Аудиторські докази - це конкретні дані, факти, представлені у кількісному, вартісному або описовому (словесному) вираженні, що їх наведено у джерелах інформації, які використовують у процесі аудиторської перевірки, і підтверджують або спростовують інші факти (дані). Запропонований комплексний підхід до формування інформаційного забезпечення надасть можливість не тільки поглибити теоретичний аспект організації аудиту, а й уможливить його практичне застосування шляхом вибору оптимальних даних для аудиторської перевірки.

14. Аудит стає окремою складовою інфраструктури економіки України, яка потребує відповідного регулювання. Зміни в аудиті значно відстають від трансформаційних процесів у бухгалтерському обліку, тому необхідно прийняти окрему урядову Програму реформування аудиту в Україні. Для вдосконалення організації діяльності аудиторських фірм доцільно розробити і затвердити АПУ окремі стандарти “Права і обов'язки аудиторських фірм та економічних суб'єктів, звітність яких перевіряється” та “Внутрішньофірмові стандарти аудиторської організації”. Для ефективнішого регулювання аудиту в Україні слід забезпечити оптимальну комбінацію державного, професійного та економічного механізмів регулювання із поступовим послабленням першого. Необхідно розробити кожній аудиторській фірмі внутрішні норми їх діяльності, які являють собою опис комплексного підходу до організації технології та методики аудиту.

Актуальною проблемою аудиту є ціноутворення. Вирішення її на основі оптимізації співвідношення “ціна - якість” надасть конкуренції аудиторських фірм цивілізованих рис, забезпечить можливість залучення та збереження клієнтів за рахунок не зниження ціни обслуговування, а підвищення якості аудиту. Уточнення та удосконалення потребує звітність аудиторських фірм. Важливо розробити цілісну систему показників аудиторської діяльності в Україні як виду підприємництва (нині вона відсутня). У цьому контексті важливо сформувати систему аудиторської статистики та визначати рейтинги аудиторських фірм. Проблема страхування аудиторської діяльності на сьогодні перебуває за межами правового поля України. Не досліджено питання оцінки економічного ефекту діяльності аудиторських фірм. У дисертації запропоновано визначати його на двох рівнях: державному та на рівні аудиторської фірми безпосередньо. Цей ефект може бути прямим і побічним.

15. Комплексна система організації діяльності аудиторів в Україні складається з трьох підсистем, кожна з яких має свої складові: організація роботи аудитора як представника аудиторської професії, організація роботи аудитора як працівника аудиторської фірми, організація роботи аудитора з виконання аудиторських перевірок. Основними напрямами вдосконалення організації діяльності аудиторів є такі: внесення необхідних доповнень до Порядку сертифікації аудиторів, створення умов для виконання етичних принципів, уточнення прав та обов'язків аудиторів, їх відповідальності (зокрема перед третіми особами), створення методологічних відділів (рад) в аудиторських фірмах, визначення оптимальної структури аудиторської фірми та робочої аудиторської групи, складання аудиторськими фірмами спеціального документу “Бюджет потреб у персоналі, витрат робочого часу та оплати праці”, врегулювання механізму оплати праці аудиторів, організація внутрішньфірмового нормативно-інструктивного регулювання роботи персоналу; поліпшення стану та методики планування і документування роботи аудиторів, здійснення спеціальних організаційних заходів щодо співпраці з персоналом клієнта, внутрішніми аудиторами та експертами.

16. У ринкових умовах важливо забезпечити високу якість аудиторських робіт. Контроль якості роботи аудитора (аудиторської фірми) - це система заходів, політики та процедур контролю, спрямованих на забезпечення виконання всіх аудиторських перевірок і надання супутніх послуг відповідно до встановлених стандартів та чинного законодавства, які реалізуються шляхом здійснення зовнішніх і внутрішніх контрольних дій. Основними видами контролю якості є зовнішній та внутрішній. Зовнішній контроль здійснюється на трьох рівнях - національному (державному), регіональному, громадському. Форми контролю якості - попередній, поточний, послідуючий. До об'єктів контролю слід відносити: аудиторську фірму та її філії, АПУ та її регіональні відділення, аудиторів, аудиторські бригади. Реалізація контролю якості роботи аудиторів (аудиторських фірм) на практиці потребує вирішення таких основних питань (за кожним з яких автором розроблено конкретні пропозиції): періодичність проведення перевірок; чітке визначення повноважень перевіряючих і суб'єктів перевірки; принципи відбору об'єктів контролю; формування бази даних АПУ для проведення перевірок та їх планування; розробка методики та техніки перевірок; регламентація тривалості перевірки; вимоги щодо документування контролю якості; призначення перевіряючих; складання звітів про проведені перевірки, їх розгляд та оприлюднення; санкції за результатами перевірок; фінансування контролю якості аудиту.

17. Запровадження контрольно-аналітичних заходів, результати яких важливі у процесі управління фінансово-господарською діяльністю для підвищення її ефективності, економічності, а також для забезпечення належного виконання посадових обов'язків усіма співробітниками, зумовлює необхідність здійснення внутрішнього аудиту господарської діяльності. Він є складовою системи внутрішнього контролю, а його предметом - усі аспекти фінансово-господарської діяльності. У доповнення до існуючої низки функцій внутрішнього аудиту (консультаційна, захисна, аналітична, контрольна, координаційна) запропоновано додати діагностичну. Уточнено класифікацію видів внутрішнього аудиту, яка надасть змогу вдосконалити його організацію на підприємствах, чіткіше визначати конкретні завдання. Неодмінною умовою його подальшого розвитку є розробка та затвердження Національних нормативів внутрішнього аудиту. Необхідність запровадження внутрішнього аудиту слід визначати з урахуванням таких критеріїв: 1) розгалуженість структури підприємства; 2) масштаб його діяльності; 3) складність системи управління.

18. На особливості методики внутрішнього аудиту порівняно із зовнішнім впливає частота використання (надання переваг) тих чи інших методів перевірки. Процес внутрішнього аудиту доцільно поділити на п'ять етапів, суть яких визначається виходячи з того, що внутрішній аудитор є безпосередньо працівником підприємства, яке перевіряється. Отже, він мусить діяти у інтересах управління, керівництва і підприємства у цілому. Внутрішньому аудитору треба оцінювати три аспекти, пов'язані з ризиком: а) ризики діяльності підприємства; б) ризики, пов'язані з виконанням внутрішнього аудиту; в) ризики частоти (періодичності) внутрішнього аудиту. Результати внутрішнього аудиту слід обговорювати та узгоджувати із керівником структурного підрозділу, який перевірявся. Врахування зазначених особливостей методики внутрішнього аудиту дасть змогу налагодити на підприємстві ефективний внутрішній контроль, ураховувати ризики діяльності, виявляти резерви, удосконалити систему управління.

19. Організація служби внутрішнього аудиту має забезпечувати його максимальну незалежність від структурних підрозділів і враховувати такі вимоги: спроможність служби виконувати поставлені перед нею завдання, економічність та якість робіт. Виходячи з цього, визначається структура служби внутрішнього аудиту. Обов'язковим є стратегічне та поточне планування роботи внутрішнього аудиту. Передусім слід вирішити питання професійного регулювання діяльності внутрішніх аудиторів (створення Спілки внутрішніх аудиторів), розробити систему показників, які б характеризували економічність роботи служби. Організацію праці внутрішніх аудиторів необхідно здійснювати на основі конкретних принципів, що обґрунтовані у дисертації. Багаторівневий контроль якості внутрішнього аудиту є одним із чинників його економічності та ефективності. За такого комплексного підходу до організації внутрішнього аудиту він набуде ознак ефективного елементу загального процесу управління господарюючим суб'єктом.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографія:

1. Петрик О.А. Аудит: методологія і організація: Монографія. - К.: КНЕУ, 2003. - 260с. - 15,11 друк. арк.

Статті у наукових фахових виданнях:

2. Петрик О.А. Ознаки, критерії і методи аудиторської оцінки фінансової звітності // Бухгалтерський облік і аудит. - 1994. - № 10. - С.10-13.- 0,51 друк. арк.

3. Петрик О.А. Аудиторський ризик // Бухгалтерський облік і аудит. - 1994. - № 11. - С. 20-23. - № 12. - С. 21-23. - 0,72 друк. арк.

4. Петрик О.А. Робочі документи аудитора // Бухгалтерський облік і аудит. - 1995. - № 1. - С.16-20. - № 2. - С.14-17. - 1,05 друк. арк.

5. Петрик О.А. Аудит в Україні за 1995 рік: теорія і практика // Бухгалтерський облік і аудит. - 1995. - № 12. - С.24-28. - 0,65 друк. арк.

6. Петрик О.А. Коментарі до національного нормативу № 3 “Основні принципи, що регулюють аудит”// Бухгалтерський облік і аудит. - 1996. - № 10. - С.33-36. - 0,46 друк. арк.

7. Петрик О.А. Коментарі до національних нормативів № 1 “Мета та задачі проведення аудиту” та № 2 “Договір на проведення аудиту”// Бухгалтерський облік і аудит. - 1996. - № 4. - С.15-18. - 0,52 друк. арк.

8. Петрик О.А. Подальші події та оцінка їх аудитором відповідно до міжнародних і національних нормативів аудиту // Бухгалтерський облік і аудит. - 1999. - № 5. - С.31-36. - 0,78 друк. арк.

9. Петрик О.А. Аудит дебіторської заборгованості відповідно до національних нормативів аудиту та положень (стандартів) бухгалтерського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. - 2000. - № 7. - С.10-19. - 1,6 друк. арк.

10. Петрик О.А., Чумакова І.Ю. Облік, аналіз і аудит капітальних інвестицій відповідно до міжнародних і національних стандартів // Бухгалтерський облік і аудит. - 2000. - № 9. - С.24-34. - 1,3 друк. арк.(Особистий внесок: викладено концепцію інформаційного забезпечення обліку та аудиту капітальних інвестицій, суть та завдання перспективного та ретроспективного аудиту інвестиційних проектів (0,5 друк. арк)).

11. Петрик О.А. Основні аспекти аудиту при реструктуризації аграрних підприємств // Проблеми реформування ринкової економіки. Спеціальний випуск. Реструктуризація аграрних підприємств і земельна реформа: стан, проблеми, перспективи. Міжвідомчий науковий збірник. - К.: КНЕУ, 2000. - С. 405-406. - 0,2 друк. арк.

12. Петрик О.А. Проблеми перевірки аудитором початкових залишків за рахунками обліку і статтями балансу підприємств в період реформування системи бухгалтерського обліку та звітності в Україні // Бухгалтерський облік і аудит. - 2000. -

№ 11. - С. 55-62. - 0,87 друк. арк.

13. Петрик О.А. Реєстрація та звітність аудиторських фірм в Україні: стан, проблеми, коментарі // Бухгалтерський облік і аудит. - 2000. - № 12. - С.29-37. - 1,15 друк. арк.

14. Петрик О.А. Методологічні аспекти аудиту основних засобів підприємства // Бухгалтерський облік і аудит. - 2001. - № 3. - С.33-39. - 1,05 друк. арк.

15. Петрик О.А. Аудит Звіту про рух грошових коштів // Формування ринкової економіки в Україні. Науковий збірник. Спец. вип. 7. Фінансові аналітичні інструменти реформування економічної системи України / За ред. проф. Є.В.Мниха. - Львів: “Інтереко”, 2001. - С.188-195. - 0,5 друк. арк.

16. Петрик О.А. Концептуальні основи внутрішнього аудиту на підприємствах України // Регіональні перспективи. - 2001. - № 2-3. - С.197-200. - 0,5 друк. арк.

17. Петрик О.А. Планування аудиторської перевірки // Вчені записки: Наук. збірник. - Вип.3 / Відп. ред. В.С. Савчук. - К.: КНЕУ, 2001. - С.218-227. - 0,52 друк. арк.

18. Петрик О.А. Основні напрями гармонізації та розвитку аудиту в Україні // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Економіка. Вип. 53. - К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2001. - С.23-25. - 0,31 друк. арк.

19. Петрик О.А. Методика аудиту операцій з цінними паперами в умовах реформування системи бухгалтерського обліку і звітності в Україні // Економіка та підприємництво : Зб. наук. праць молодих учених та аспірантів. Вип. 7/ Відп. ред. С.І. Дем'яненко. - К.: КНЕУ, 2001. - С.222-233. - 0,65 друк. арк.

20. Петрик О.А. Застосування методу прямого підтвердження в процесі аудиторської перевірки // Бухгалтерський облік і аудит. - 2002. - № 2. - С.33-39. - 0,97 друк. арк.

21. Петрик О.А. Прийняття замовлення на аудит, лист-зобов'язання та процедури аудиторської перевірки // Вісник податкової служби України. - 2002. - № 17. - С.56-62. - 0,95 друк. арк.

22. Петрик О.А., Кілару Ю.О. Аудиторська оцінка можливості подальшого функціонування підприємства // Вісник податкової служби України. - 2002. - № 32. - С.59-64. - 0,6 друк. арк.(Особистий внесок: обгрунтовано три групи ознак, які свідчать про можливість припинення діяльності підприємством, викладено суть аудиторських процедур, які виконуються для їх оцінки; розкрито порядок документування отриманих результатів (0,5 друк. арк.)).

23. Петрик О.А. Організаційні аспекти сертифікації та підвищення кваліфікації аудиторів в Україні: стан, проблеми, коментарі // Вісник податкової служби України. - 2002. - № 28. - С.59-62. - 0,5 друк. арк.

24. Петрик О.А. Аудиторська перевірка підприємств малого бізнесу // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. Серія “Економічні науки” (випуск 2-й). - 2001. - № 4(2). - Полтава: ПУСКУ, 2001. - С.100-104. - 0,61 друк. арк.

25. Петрик О.А. Методика та організація розробки пропозицій щодо проведення аудиту і надання консультаційних послуг у міжнародній практиці // Вісник податкової служби України. - 2002. - № 40. - С.54-58. - 0,69 друк. арк.

26. Петрик О.А. Процедури вибіркового дослідження в процесі аудиту// Вчені записки : Наук. збірник. - Вип. 4 / Відп. ред. В.С. Савчук. - К.: КНЕУ, 2002. - С.274-279. - 0,5 друк арк.

27. Петрик О.А. Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства у процесі незалежної аудиторської перевірки // Вісник податкової служби України. - 2003. - № 19. - С.59-63. - 0,8 друк. арк.

28. Петрик О.А. Особливості аудиту акціонерних товариств та основні напрями вдосконалення його методики й організації // Вісник податкової служби України. - 2003. - № 34. - С.58-64. - 1,0 друк. арк.

Публікації в інших виданнях:

29. Петрик О.А., Фенченко М.Т. Аудит у зарубіжних країнах : Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц./ За заг. ред. О.А. Петрик. - К.: КНЕУ, 2002. - 168с. - 9,77 друк. арк. ( Особистий внесок : вступ, розділи 1, 2 ( теми 1-6 ), розділи 3-8 (5,35 друк. арк.)).

30. Аудит: Практическое пособие / А.Кузьминский, Н.Кужельный, Е Петрик, В.Савченко и др.; Под ред А. Кузьминского. - К.: “Учетинформ”,1996. - 283с. - 15,12 друк. арк. ( Особистий внесок : розділи 3,4,8 ( 3,4 друк. арк.)).

31. Аудит : Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / В.Я. Савченко, В.О. Зотов, С.А. Кириленко та ін. - К.: КНЕУ, 2003. - 268с. - 15,57 друк. арк. ( Особистий внесок: тема 5 - викладено методику визначення величини ризику вибіркового методу та суть стадій аудиторської вибірки; тема 15 - викладено суть стандартів внутрішнього аудиту, типи внутрішнього аудиту та методику його здійснення (1,0 друк. арк.)).

32. Петрик О.А. Проблеми організації управлінського обліку, внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту на підприємствах України // Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції “Проблеми реформування бухгалтерського обліку в сучасних умовах господарювання”, м. Львів, 15-16 травня 1997 року. - Львів, Львівська комерційна академія, 1997. - С.27-29. - 0,15 друк. арк.

33. Петрик О.А. Оцінка аудитором подій, що сталися після складання фінансової звітності // Проблеми удосконалення бухгалтерського обліку в умовах ринкової економіки: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Полтава, 22 січня 1999року / Під ред. Ю.А. Вериги. - Полтава: ПКІ, 1999. - С.309-312. - 0,17 друк. арк.

34. Петрик О.А. Підтвердження керівництвом підприємства - клієнта наданої аудитору інформації // Аудит як важливий інструмент ринкової економіки. Збірник тез та текстів виступів на науково-практичній конференції з аудиту (м. Київ, 5-6 жовтня 2000 р.). - Житомир : ЖІТІ, 2000. - С. 101-103. - 0,14 друк. арк.

35. Петрик О.А. Роль аудиту в період реформування системи бухгалтерського обліку в Україні // Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні: Тези доповідей міжнар. наук.-практ. конф. 16-18 жовт. 2000р./ Відп. за вип. В.М. Івахненко. - К.: КНЕУ, 2000. - С.94-96. - 0,2 друк. арк.

36. Петрик О.А. Деякі аспекти історичного розвитку аудиту та професії аудитора // Розвиток науки про бухгалтерський облік. Збірник текстів доповідей на міжнародній науковій конференції 23-24 листопада 2000 р., м. Житомир. - Житомир : ЖІТІ, 2000. - С.215-217. - 0,23 друк. арк.

37. Петрик О.А. Перспективи використання комп'ютерних систем при проведенні аудиту в Україні // Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі. Тези доповідей II міжнародної науково-практичної конференції (м. Ірпінь, травень 2001 р.). - Ірпінь : Академія ДПС України, 2001. - С.303-305. - 0,18 друк. арк.

38. Петрик О.А. Умови домовленості на проведення аудиту та підготовка аудиторської перевірки // Теорія і практика незалежного аудиту в Україні : Зб. тез і текстів виступів на Всеукраїнській науково-практичній конференції, м. Київ, 25-26 жовтня 2001 р. - Київ, 2001. - С. 76-81. - 0,5 друк. арк.

39. Петрик О.А. Роль та функції служби внутрішнього аудиту підприємства // Матеріали Всеукраїнської конференції “Становлення та розвиток внутрішнього аудиту в умовах трансформації ринкових відносин”, м. Київ, 21 листопада 2001 р. - Київ, 2001. - С. 13-14. - 0,2 друк. арк.

40. Петрик О.А. Місце економічного аналізу в процесі аудиту // Трансформація курсу “Економічний аналіз діяльності підприємства” : Тези доповідей міжнар. наук.-метод. конф. 16-17 травня 2002 р. / Відп. за вип. Л.М. Кіндрацька. - К.: КНЕУ, 2002. - С.388-392. - 0,25 друк. арк.

41. Петрик О.А. Основні напрями та завдання аудиторської перевірки розрахунків з бюджетом // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Збірник наукових праць. Тексти виступів учасників міжрегіональної науково-практичної конференції “Роль аудиту в трансформаційних процесах економіки України”. - Луганськ, Східноукраїнський національний університет, 2002. - №9. - С.79-81. - 0,2 друк. арк.

42. Петрик О.А. Перспективи екологічного аудиту в Україні // Незалежний аудит в Україні та міжнародний досвід. Збірник тез і текстів доповідей на міжнародній науково-практичній конференції з аудиту, м. Київ, 23-24 жовтня 2003 р. - Київ, 2003. - С. 26-29. - 0,15 друк. арк.

Анотація

Петрик О.А. Стан та перспективи розвитку аудиту в Україні: методологічні та організаційні аспекти. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.04 - Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. - Київський національний економічний університет, Київ, 2004.

Дисертацію присвячено вдосконаленню теоретико-методологічних та організаційних засад аудиту на основі МСА та визначенню пріоритетних напрямів його розвитку в Україні. Уточнено сутність аудиту, обгрунтовано його організаційні форми та класифікацію. Запропоновано цілісну систему регулювання аудиторської діяльності, виокремлено принципи методології та організації аудиту, доведено необхідність активізації процесу інтеграції та гармонізації аудиту в Україні. Розроблено класифікацію методик аудиту та визначено основні напрями їх удосконалення. Удосконалено і поглиблено організаційні засади незалежного аудиту через обгрунтування його інформаційного забезпечення, створення комплексного підходу до організації діяльності аудиторських фірм, роботи аудиторів та контролю її якості. Отримало подальшого розвитку теоретичне обгрунтування необхідності запровадження внутрішнього аудиту на підприємствах України. Уточнено сутність внутрішнього аудиту та визначено особливості його методики та організації порівняно із зовнішнім.

Ключові слова: зовнішній і внутрішній аудит, аудитор, аудиторська фірма, принципи аудиту, методологія, організація, методика, інформаційне забезпечення, етапи аудиторської перевірки.

Аннотация

Петрик Е.А. Состояние и перспективы развития аудита в Украине: методологические и организационные аспекты. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.06.04 - Бухгалтерский учет, анализ и аудит. - Киевский национальный экономический университет, Киев, 2004.

Диссертация посвящена усовершенствованию теоретической концепции, методологических и организационных аспектов аудита на основе МСА и определению приоритетных направлений его развития в Украине с учётом влияния рыночных механизмов.

В работе исследованы исторические этапы возникновения и развития аудита, определена сущность и уточнено определение аудита как экономической категории. Обоснованы организационные формы аудита, к которым отнесены внешний и внутренний аудит; организационными формами внешнего аудита признаны независимый (общественно организованный), государственный и международный аудит. Разработана классификация видов аудита по ряду обоснованных признаков.

На теоретическом уровне исследованы предмет, объекты, задачи и функции аудита. Предложена комплексная система регулирования аудиторской деятельности, основу которой составляют фундаментальные концепции и постулаты аудита, аудиторская этика и требования общества к аудиту, международные (национальные) стандарты аудита. Разграничены и обоснованы принципы методологии и организации аудита, уточнено определение понятий “методология” и “организация” аудита, а также обоснованы составляющие, которые их формируют. Критически проанализированы постулаты аудита Р.К. Мауца и Х.А. Шарафа и сформулированы три новых.

Обоснована необходимость активизации процесса интеграции и гармонизации аудита в Украине как перспективного направления его развития. Определены основные факторы, влияющие на этот процесс, разработан комплекс конкретных мероприятий, направленных на его практическую реализацию.

В работе разграничены и уточнены понятия “метод аудита”, “конкретные методы аудиторской проверки” и “способы проведения аудита”. Особое внимание уделено усовершенствованию методики аудита на отдельных этапах аудиторской проверки, доказана целесообразность выделения пяти основных групп методик внешнего аудита, разработана оптимальная структура типовой методики аудиторской проверки. Определены следующие этапы аудита: подготовительный, промежуточный, физическая проверка, аудит статей отчётности, заключительный. Рассмотрены вопросы усовершенствования методики оценки аудиторского риска и существенности ошибок, обоснованы критерии оценки финансовой отчетности аудитором. Определены пути совершенствования методики решения специфических задач, среди которых выделены: оценка возможности беспрерывного функционирования предприятия, оценка будущих событий, аудит учетной политики, подтверждение начальных остатков, влияние экологических вопросов на аудит финансовой отчетности, аудит предприятий-банкротов.

С учетом важности усовершенствования методики и организации аудита на основе применения информационных технологий разработана структура пояснений и методических рекомендаций по применению МСА 401 “Аудит в среде компьютерных информационных систем” на основе требований национальной аудиторской практики.

В диссертации предложена целостная система организации независимого аудита в Украине. В этой связи обоснованы понятие и состав информационного обеспечения аудита, порядок его формирования, исследованы основные проблемы организации деятельности аудиторских фирм (разработка внутрифирменных стандартов и методик проверки; ценообразование; усовершенствование законодательно-нормативного регулирования; влияние профессиональных организаций; разработка системы показателей, которые характеризуют аудиторскую деятельность в Украине; обобщение статистических данных и выявление тенденций развития аудиторской деятельности в Украине). Выделены три направления организации работы аудиторов (как представителей аудиторской профессии, как работников аудиторской фирмы, как исполнителей аудиторской проверки), по которым разработаны предложения их дальнейшего усовершенствования и развития. Впервые предложена классификация рабочих документов аудитора, разработаны формы отдельных рабочих документов и усовершенствована форма годового Отчёта аудиторских фирм (аудиторов). Сформирована комплексная методика контроля качества работы независимых аудиторов (аудиторских фирм) в Украине; определен круг вопросов, которые требуют первоочередного рассмотрения в отношении проведения проверки качества аудиторских работ и предложены возможные пути их решения.

В работе раскрыты концептуальные основы внутреннего аудита, доказана необходимость его обязательного внедрения в акционерных обществах и предприятиях со сложной организационной структурой. Уточнена сущность внутреннего аудита и его функции, определены особенности его методики и организации по сравнению с внешним. Впервые предложено определение понятия “риск работы внутреннего аудитора”. Доказано целесообразность разработки национальных стандартов внутреннего аудита (на основе международных) для предприятий. Приведены рекомендации по усовершенствованию организации и деятельности службы внутреннего аудита на предприятиях Украины.

Ключевые слова: внешний и внутренний аудит, аудитор, аудиторская фирма, принципы аудита, методология, организация, методика, информационное обеспечение, этапы аудиторской проверки.

Annotation

Petryk O. A. Condition and prospects of audit development in Ukraine: methodological and organizational aspects. - Manuscript.

The dissertation for the degree of Doctor of Economic Science, speciality 08.06.04 - Accounting, analysis and auditing. - Kyiv National Economic University, Kyiv, 2004.

The dissertation is devoted to improvement of ISA-based theoretical and methodological, as well as organizational principles and definition of priority directions of audit development in Ukraine. The essence of audit is specified; its organizational forms and classification are substantiated. The integral system of auditing regulation is proposed, the principles of audit methodology and organization are distinguished, and the necessity to foster audit integration and harmonization process in Ukraine is proved. The classification of audit techniques is developed and the basic directions of their improvement are determined. Organizational bases of independent audit are developed and refined through substantiation of its information support, design of the complex approach to organization of audit firms' activity, auditors' work and its quality control. Theoretical justification of need to implement the internal audit at the enterprises in Ukraine is developed further. The essence of internal audit is specified and features of its techniques and organization as compared with the external one are determined.

Key words: external and internal audit, auditor, audit firm, audit principles, methodology, organization, technique, information support, stages of an audit.

Размещено на Allbest.ru